Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Програма дослідження: моделювання процесу розвитку рухових здібностей і навчання школярів
No full textThe purpose of this study was to find methodological approaches to the development of a research program in modeling the process of teaching physical exercises, motor abilities development and pedagogical control in schoolchildren’s physical education.
Materials and methods. The total number of schoolchildren involved in the experiment was: 6-10 years old – 465 (240 boys and 225 girls); 11-13 years old – 430 schoolchildren (205 boys and 225 girls); 14-16 years old – 221 schoolchildren (122 boys and 99 girls). To achieve the purpose set, the following research methods were used: modeling, systems approach, methods of theoretical analysis and generalization; pedagogical testing, methods of recording the respiratory system state, observation and pedagogical experiment; methods of mathematical analysis (logistic and asymptotic functions); mathematical methods of planning multifactorial experiments. Factor, discriminant, and regression analyses were performed.
Results. The research program of modeling schoolchildren’s physical education includes the development of factor, discriminant, and regression models to obtain new information for planning and managing the processes of teaching physical exercises, motor abilities development, and pedagogical control in schoolchildren’s physical education.
Conclusions. Modeling is an effective tool for studying the regularities of motor training and for developing physical education programs for children and adolescents. In the program of modeling schoolchildren’s physical education, initial data, study object, research methods must meet the following conditions: parametrical description (formulation of tasks, consideration of physical components, analysis of coefficients); initial data (information potential, reliability, accuracy, quantity); methods (similarity, accuracy, implementation time, coincidence with control criteria).Цель исследования – определить методологические подходы к разработке программы исследования в моделировании процесса обучения физических упражнений, развития двигательных способностей и педагогического контроля в физическом воспитании школьников.
Материалы и методы. Общее количество учащихся охваченных экспериментом: 6-10 лет – 465 (240 мальчиков и 225 девочек) 11-13 лет – 430 учащихся (205 юношей и 225 девушек) 14-16 лет – 221 ученик (122 юношей и 99 девушек). Для достижения поставленной цели в работе были использованы следующие методы исследования: моделирование, системный подход, методы теоретического анализа и обобщения; педагогическое тестирование, методы регистрации состояния дыхательной системы, наблюдение и педагогический эксперимент; методы математического анализа (логистическая и асимптотическая функции); математические методы планирования многофакторных экспериментов. Осуществлялся факторный, дискриминантный и регрессионный анализ.
Результаты. Программа исследования моделирования процесса физического воспитания школьников включает в себя разработку факторных, дискриминантных и регрессионных моделей для получения новой информации для планирования и управления процессами обучения физических упражнений, развития двигательных способностей и осуществления педагогического контроля в физическом воспитании школьников.
Выводы. Метод моделирования является эффективным инструментом для изучения закономерностей процесса двигательной подготовки и разработки программ физического воспитания детей и подростков.В построении программы моделирования процесса физического воспитания школьников входная информация, объект исследования, методы исследования должны удовлетворять следующим условиям: параметрический описание (формулировка задач, учета физических составляющих, анализ коэффициентов) входные данные (информативность, надежность, точность, количество); методы (сходимость, точность, реализации, согласования точности с критериями управления).Мета дослідження – визначити методологічні підходи до розробки програми дослідження у моделюванні процесу навчання фізичних вправ, розвитку рухових здібностей і педагогічного контролю у фізичному вихованні школярів.
Матеріали і методи. Загальна кількість учнів охоплених експериментом: 6-10 років – 465 (240 хлопчиків та 225 дівчаток); 11-13 років – 430 учнів (205 хлопців та 225 дівчат); 14-16 років – 221 учень (122 хлопців та 99 дівчат). Для досягнення поставленої мети у роботі були використані такі методи дослідження: моделювання, системний підхід, методи теоретичного аналізу та узагальнення; педагогічне тестування, методи реєстрації стану дихальної системи, спостереження і педагогічний експеримент; методи математичного аналізу (логістична і асимптотична функції); математичні методи планування багатофакторних експериментів. Здійснювався факторний, дискримінантний і регресійний аналіз.
Результати. Програма дослідження моделювання процесу фізичного виховання школярів включає в себе розробку факторних, дискримінантних і регресійних моделей для отримання нової інформації для планування і управління процесами навчання фізичних вправ, розвитку рухових здібностей і здійснення педагогічного контролю у фізичному вихованні школярів.
Висновки. Метод моделювання є ефективним інструментом для вивчення закономірностей процесу рухової підготовки та розробки програм фізичного виховання дітей і підлітків.У побудові програми моделювання процесу фізичного виховання школярів вхідна інформація, об’єкт дослідження, методи дослідження повинні задовольняти таким умовам: параметричний опис (формулювання завдань, врахування фізичних складових, аналіз коефіцієнтів); вхідні дані (інформативність, надійність, точність, кількість); методи (збіжність, точність, час реалізації, узгодження точності з критеріями керування)
Гендерні особливості рухової підготовленості школярів 7 років
No full textThe purpose of the study was to identify gender-related peculiarities of 7-year-old schoolchildren’s motor fitness.
Materials and methods. The study participants were 59 7-year-old schoolchildren (girls – 27, boys – 32). The children and their parents were informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. The study used the following research methods: analysis of scientific and methodological literature, pedagogical observations, testing of motor fitness, probabilistic approach to assessing the learning process, methods of mathematical statistics. The study recorded the primary schoolchildren’s level of proficiency in gymnastic exercises. The coefficient was determined by the formula: p = (m/n)×100, where p is the level of proficiency, m is the number of successfully performed exercises, n is the total number of attempts to perform the exercise. In the experiment, the study controlled the level of proficiency in the following exercises: forward roll; backward roll; shoulderstand with bent legs.
Results. The differences in the development level of movement coordination of individual parts of the body and vestibular stability are not statistically significant; in the 7-year-old girls and boys, there is a statistically significant difference in the development level of strength, speed strength, speed, endurance, and the level of proficiency in acrobatic exercises.
Conclusions. A canonical discriminant function can be used to classify and identify the indicators that have the greatest weight in assessing gender-related peculiarities of 7-year-old schoolchildren’s motor fitness. In assessing gender-related peculiarities of 7-year-old schoolchildren’s motor fitness, these indicators include the level of proficiency in acrobatic exercises, the level of relative strength of shoulder flexors, endurance, and speed strength.Цель исследования – определить гендерные особенности двигательной подготовленности школьников 7 лет.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 59 школьников 7 лет (девочек – 27, мальчиков – 32). Дети и их родители были осведомлены обо всех особенностях исследования и дали согласие на участие в эксперименте. Были использованы такие методы исследования как анализ научной и методической литературы, педагогические наблюдения, тестирование двигательной подготовленности, вероятностный подход к оценке процесса обучения, методы математической статистики. У школьников младших классов регистрировался уровень обученности гимнастических упражнений. Коэффициент определялся по формуле: p = (m / n) × 100, где p – уровень обученности, m – количество успешно выполненных упражнений, n – общее количество попыток на выполнение упражнения. В эксперименте контролировался уровень обучаемости таким упражнениям: кувырок вперед; кувырок назад; стойка на лопатках согнув ноги.
Результаты. В уровне развития координации движений отдельными частями тела и вестибулярной устойчивости различия статистически не достоверны, в уровне развития силы, скоростной силы, быстроты, выносливости и уровня обученности акробатических упражнений у девочек и мальчиков 7 лет наблюдается статистически достоверное различие.
Выводы. Каноническая дискриминантная функция может быть использована для классификации и определения показателей которые имеют наибольший вес в оценке гендерных особенностей двигательной подготовленности школьников 7 лет. В оценке гендерных особенностей двигательной подготовленности школьников 7 лет наибольший вес имеют уровень обучености акробатических упражнений, уровень относительной силы сгибателей плеча, выносливости и скоростной силы.Мета дослідження – визначити гендерні особливості рухової підготовленості школярів 7 років.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь 59 школярів 7 років (дівчаток – 27, хлопчиків – 32). Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Були використані такі методи дослідження як аналіз наукової та методичної літератури, педагогічні спостереження, тестування рухової підготовленості, ймовірнісний підхід до оцінки процесу навчання, методи математичної статистики. У школярів молодших класів реєструвався рівень навченості гімнастичних вправ. Коефіцієнт визначався за формулою: p = (m/n)×100, де p – рівень навченості, m – кількість успішно виконаних вправ, n – загальна кількість спроб на виконання вправи. В експерименті контролювався рівень навченості таким вправам: перекид уперед; перекид назад; стійка на лопатках зігнувши ноги.
Результати. У рівні розвитку координації рухів окремими частинами тіла та вестибулярній стійкості розбіжності статистично не достовірні, у рівні розвитку сили, швидкісної сили, бистроти, витривалості та рівня навченості акробатичних вправ у дівчаток і хлопчиків 7 років спостерігається статистично достовірна різниця.
Висновки. Канонічна дискримінантна функція може бути використана для класифікації і визначення показників які мають найбільшу вагу в оцінці гендерних особливостей рухової підготовленості школярів 7 років. В оцінці гендерних особливостей рухової підготовленості школярів 7 років найбільшу вагу мають рівень навченості акробатичних вправ, рівень відносної сили згиначів плеча, витривалості і швидкісної сили
Силові здібності: моделювання термінового і відставленого тренувального ефекту силових навантажень у хлопців 8 років
No full textThe purpose of the study was to obtain regression models of immediate and delayed training effect of strength loads in boys aged 8 years, based on a full factorial experiment.
Materials and methods. The study participants were 48 boys aged 8 years. The experiment was performed using a 22 factorial design. The study materials were processed by the IBM SPSS 22 statistical analysis program. The study examined the impact of four variants of strength load on the immediate (ITE) and the delayed (DTE) training effect of orthogonal strength exercises modes and rest intervals in boys aged 8 years.
Results. The study results show that in the proposed matrix of the 22 full factorial design, the chosen step of variation of factors is sufficient to study the influence of different modes of strength exercises on the dynamics of ITE in boys aged 8 years. Based on the data analysis, the study obtained regression models of load for calculating the ITE1, ITE2, and DTE. The obtained regression models make it possible to calculate the number of repetitions and rest interval to achieve the most rational load variant.
Conclusions. The analysis of regression equations shows the interrelation between training effects: ITE1 —> ITE2 —> DTE. The value of ITE1, ITE2, and DTE at station I (exercises to strengthen arms and shoulders) and station II (exercises to strengthen abdominal muscles) depends on the increase in the number of repetitions in a set and the duration of the rest interval. The value of ITE1, ITE2 at station ІІІ (exercises to strengthen back muscles) depends on the increase in the number of repetitions in a set and the duration of the rest interval. The value of DTE – on the increase in the number of repetitions in a set and the reduction of the rest interval duration. The value of ITE1 at station IV (exercises to strengthen leg muscles) depends on the increase in the number of repetitions in a set and the reduction of the rest interval duration. To strengthen the DTE, it is necessary to reduce the number of repetitions in a set and the duration of the rest interval. Цель исследования – на основе полного факторного эксперимента получить регрессионные модели срочного и отставленного тренировочного эффекта силовых нагрузок у ребят 8 лет.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 48 ребят 8 лет. Эксперимент был проведен по плану факторного эксперимента 22. Материалы исследования обработаны в программе статистического анализа IBM SPSS 22. Изучалось влияние четырех варинтив силовой нагрузки на срочный (СТЭ) и отставленный (ОТЭ) тренировочный эффект ортогональных режимов выполнения силовых упражнений и интервалов отдыха у мальчиков 8 лет.
Результаты. Результаты исследования свидетельствуют, что в предложенной матрицы плана полного факторного эксперимента типа 22 выбран шаг варьирования факторов является достаточным для изучения влияния различных режимов выполнения силовых упражнений на динамику СТЭ у мальчиков 8 лет. На основе анализа данных получены регрессионные модели нагрузки для расчета СТЭ1, СТЭ2 и ОТЭ. Полученные регрессионные модели позволяют рассчитать количество повторений и интервал отдыха для достижения наиболее рационального варианта нагрузки.
Выводы. Анализ уравнений регрессии указывает на взамосвязь тренировочных эффектов: СТЭ1 —> СТЭ2 —> ОТЭ. Величина СТЭ1, СТЭ2, ОТЭ на I станции (упражнения для развития силы рук и плечевого пояса) и II станции (упражнения для развития силы мышц брюшного пресса) зависит от увеличения количества повторений в подходе и продолжительности интервала отдыха. Величина СТЭ1, СТЭ2 на III станции (упражнения для развития силы мышц спины) – от увеличения количества повторений в подходе и продолжительности интервала отдыха. Величина ОТЭ – от увеличения количества повторений в подходе и уменьшения продолжительности интервала отдыха. Величина СТЭ1 на IV станции (упражнения для развития силы мышц ног) зависит от увеличения количества повторений в подходе и уменьшения продолжительности интервала отдыха. Для усиления ОТЭ необходимо уменьшить количество повторений в подходе и уменьшить продолжительность интервала отдыха.Мета дослідження – на основі повного факторного експерименту отримати регресійні моделі термінового і відставленого тренувального ефекту силових навантажень у хлопців 8 років.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь 48 хлопців 8 років. Експеримент був проведений за планом факторного експерименту 22. Матеріали дослідження опрацьовані в програмі статистичного аналізу IBM SPSS 22. Вивчався вплив чотирьох варінтив силового навантаження на терміновий (ТТЕ) і відставлений (ВТЕ) тренувальний ефект ортогональних режимів виконання силових вправ та інтервалів відпочинку у хлопчиків 8 років.
Результати. Результати дослідження свідчать, що у запропонованій матриці плану повного факторного експерименту типа 22 вибраний крок варіювання факторів є достатнім для вивчення впливу різних режимів виконання силових вправ на динаміку ТТЕ у хлопчиків 8 років. На основі аналізу даних отримані регресійні моделі навантаження для розрахунку ТТЕ1, ТТЕ2 та ВТЕ. Отримані регресійні моделі дають змогу розрахувати кількість повторень та інтервал відпочинку для досягнення найбільш раціонального варіанта навантаження.
Висновки. Аналіз рівнянь регресії вказує на взамозв’язок тренувальних ефектів: ТТЕ1 —> ТТЕ2 —> ВТЕ. Величина ТТЕ1, ТТЕ2, ВТЕ на І станції (вправи для розвитку сили рук і плечового поясу) та ІІ станції (вправи для розвитку сили м’язів черевного пресу) залежить від збільшення кількості повторень у підході й тривалості інтервалу відпочинку. Величина ТТЕ1, ТТЕ2 на ІІІ станції (вправи для розвитку сили м’язів спини) – від збільшення кількості повторень у підході й тривалості інтервалу відпочинку. Величина ВТЕ – від збільшення кількості повторень у підході й зменшення тривалості інтервалу відпочинку. Величина ТТЕ1 на IV станції (вправи для розвитку сили м’язів ніг) залежить від збільшення кількості повторень у підході й зменшення тривалості інтервалу відпочинку. Для підсилення ВТЕ необхідно зменшити кількість повторень у підході й зменшити тривалість інтервалу відпочинку
Глобальна комунікативна компетентність: основа розвитку міжкультурних навичок у студентів галузі спорту і туризму
No full textPurpose. The research aims at multi-faceted study of global communication competence, which is a vital soft skill for professional development of students, acquiring their degrees in sport and tourism.
Materials and methods. Qualitative research methods applied in the research include theoretical analysis of relevant scientific findings, synthesis and modelling, pedagogical observation and evaluation. Quantitative analysis relates to questioning and data processing, in particular, 50-question Intercultural Quiz, conducted among 352 students of NUUPES and NUFT.
Results. The conducted research of global communication competence of the first and fifth year university sport and tourism students shows clear correlation between the level of education and gained global communication expertise, presented by the communicative skills of critical thinking and cooperation. The analysis of statistic data has proved that along with improved self-awareness, disciplines more than doubled students’ global communication competence within five academic years. In addition to quantitative improvement, the quality of the intercultural communication is enhanced, as essential professional skills are gained in the sphere of students’ future occupation. Professional orientation of global communication competence outlines sportive and medical inclination of NUUPES students’ higher education, and tourism and hospitality focus of NUFT students’ training.
Conclusions. The results of the study have proven that contemporary university students who get degrees in the fields of sport and tourism perceive culturally-bound information when attending their on-line and off-line academic courses and participating in various multicultural events in and outside university setting. In this way they acquire attitudes and values of self-awareness and recognition of ethnical diversity. Established values transform into production and result in implementation of culturally aware behaviour, represented by a high level of self-evaluation and persuasion abilities directed to effective, yet tolerant way of problem solving and shared responsibility.Цель. Исследование направлено на многогранное изучение глобальной коммуникативной компетентности как важного навыка в профессиональном развитии студентов, получающих высшее образование в области спорта и туризма.
Материалы и методы. Качественные методы, применяемые в исследовании, включают теоретический анализ научных источников, синтез и моделирование, педагогическое наблюдение и оценку учебных действий студентов. Количественный анализ предполагает опрос и обработку данных, в частности теста на выяснение межкультурной компетенции студентов, проведенной среди 352 студентов НУФВСУ и НУПТ, Киев.
Результаты. Проведенное исследование глобальной коммуникативной компетентности студентов первого и пятого курса университетов спортивного и туристического профилей показывает четкую взаимосвязь между уровнем образования студентов и приобретенной глобальной коммуникационной осведомленностью, представленной коммуникативными навыками критического мышления и сотрудничества. Анализ статистических данных показал, что наряду с улучшением самосознания изучение профессионально-ориентированных дисциплин более чем вдвое увеличивает глобальную коммуникационную компетентность студентов в течение пяти учебных лет. Кроме количественного совершенствования, улучшается качество межкультурной коммуникации, поскольку приобретаются основные профессиональные навыки в сфере будущего трудоустройства студентов. Профессиональная направленность глобальной коммуникативной компетенции охватывает спортивную и медицинскую направленность высшего образования среди студентов НУФВСУ и фокусируется на межкультурных основе туризма и гостинично-ресторанного бизнеса для студентов НУПТ.
Выводы. Результаты исследования показали, что современные студенты университетов, получающих высшее образование в области спорта и туризма, воспринимают культурно связанную информацию во время посещения онлайн и офлайн-академических курсов и участия в различных мульти-культурных мероприятиях в университетах и вне их. Таким образом, они развивают свое самосознание, признавая ценность этнического разнообразия. Установленные ценности переходят на уровень продуцирования и приводят к реализации культурно осознанного профессионального поведения, представленного высоким уровнем способности к самооценке и убеждения, направленных на эффективные, но толерантные способы решения проблем и общей ответственности.Мета дослідження – вивчення глобальної комунікативної компетентності як важливої навички у професійному розвитку студентів, які здобувають вищу освіту в галузі спорту та туризму.
Матеріали та методи. Якісні методи, що застосовуються в дослідженні, включають теоретичний аналіз наукових джерел, синтез та моделювання, педагогічне спостереження та оцінку навчальних дій студентів. Кількісний аналіз передбачає опитування та обробку даних, зокрема тесту на з’ясування міжкультурної компетенції студентів, проведеного серед 352 студентів НУФВСУ та НУХТ, Київ.
Результати. Проведене дослідження глобальної комунікативної компетентності студентів першого та п’ятого курсу університетів спортивного та туристичного профілів показує чіткий взаємозв’язок між рівнем освіти студентів та набутою глобальною комунікативною обізнаністю, представленою комунікативними навичками критичного мислення та співпраці. Аналіз статистичних даних довів, що поряд з покращенням самосвідомості вивчення професійно-орієнтованих дисциплін більш ніж удвічі збільшує глобальну комунікативну компетентність студентів протягом п’яти навчальних років. Окрім кількісного вдосконалення, покращується якість міжкультурної комунікації, оскільки набуваються основні професійні навички у сфері майбутнього працевлаштування студентів. Професійна спрямованість глобальної комунікативної компетенції охоплює спортивну та медичну направленість вищої освіти серед студентів НУФВСУ та фокусується на міжкультурних засадах туризму та готельно-ресторанного бізнесу для студентів НУХТ.
Висновки. Результати дослідження довели, що сучасні студенти університетів, які здобувають вищу освіту у галузі спорту та туризму, сприймають культурно пов’язану інформацію під час відвідування он-лайн та офлайн-академічних курсів та участі у різних мультикультурних заходах в університетах та поза ними. Таким чином, вони розвивають свою самосвідомість, визнаючи цінність етнічної різноманітності. Встановлені цінності переходять на рівень продукування та призводять до реалізації культурно усвідомленої професійної поведінки, представленої високим рівнем здатності до самооцінки та переконання, спрямованих на ефективний, але толерантний спосіб вирішення проблем та спільну відповідальність
Аналіз структури змагального процесу кваліфікованих баскетболісток
No full textThe study purpose was to examine, analyze, and generalize the competitive activity structure based on the hierarchy of technical and tactical indicators of skilled female basketball players in won and lost games using principal component analysis.
Materials and methods. The study participants were 96 professional female basketball players, members of national teams of Spain, France, Belgium, Greece, Turkey, Latvia, Italy, and Slovakia, which took the 1st-8th places in the final tournament of the European Basketball Championship 2017. The study analyzed 16 main technical and tactical indicators of skilled female basketball players in 52 official games to examine and interpret the obtained results using principal component analysis. The total number of observations is 52.
Results. The experimental indicators obtained during the study made it possible to examine and analyze the grouping of elements of the competitive activity structure of skilled female basketball players, to interpret the obtained results in order to define informative criteria for optimizing training and improving the competitive activity effectiveness. The study revealed considerable differences in the competitive activity structure in won and lost games: in accordance with the most significant indicators of factor loadings, the percentage of a sample of elements that correlate with one another is: for won games – 67.40%, for lost games – 69.52%.
Conclusions. Principal component analysis is quite effective and informative for studying the competitive activity structure of skilled female basketball players. It was demonstrated that the greatest difficulties in studying the competitive activity structure in basketball using principal component analysis are the selection of indicators that do not duplicate one another and are not calculated, expert interpretation of the obtained results, and algorithmization of special analysis of technical and tactical indicators.Цель исследования ‒ изучить, проанализировать и обобщить структуру соревновательного процесса на основании определения иерархии технико-тактических показателей квалифицированных баскетболисток в выигранных и проигранных матчах с использованием метода главных компонент.
Материалы и методы. Контингент – 96 профессиональных баскетболисток, игроков национальных сборных команд Испании, Франции, Бельгии, Греции, Турции, Латвии, Италии и Словакии, которые заняли 1-8 места в финальном турнире чемпионата Европы по баскетболу 2017 года. Проанализированы 16 основных технико-тактических показателей квалифицированных баскетболисток в 52 официальных играх для анализа и интерпретации полученных результатов методом главных компонент. Общее число наблюдений – 52.
Результаты. Экспериментальные показатели, которые получены в ходе исследования, позволили изучить и проанализировать группирование элементов структуры соревновательного процесса квалифицированных баскетболисток, интерпретировать полученные результаты с целью определения информативных критериев для оптимизации тренировочной деятельности и повышения эффективности соревновательного процесса. Выявлены значимые различия структуры соревновательного процесса в выигранных и проигранных матчах: в соответствии с наиболее значимыми показателями факторных нагрузок, процент выборки элементов, которые коррелируют между собой, составляет: для выигранных матчей ‒ 67,40%, для проигранных матчей – 69,52 %.
Выводы. Метод главных компонент является достаточно эффективным и информативным для изучения структуры соревновательного процесса квалифицированных баскетболисток. Показано, что наибольшую сложность в процессе изучения структуры соревновательного процесса в баскетболе методом главных компонент представляют отбор показателей, которые не дублируют друг друга и не являются расчётными, экспертная интерпретация полученных результатов и алгоритмизация специального анализа технико-тактических показателей.Мета дослідження – вивчити, проаналізувати і узагальнити структуру змагального процесу на підставі визначення ієрархії техніко-тактичних показників кваліфікованих баскетболісток у виграних і програних матчах з використанням методу головних компонент.
Матеріали та методи. Контингент – 96 професійних баскетболісток, гравців національних збірних команд Іспанії, Франції, Бельгії, Греції, Туреччини, Латвії, Італії та Словаччини, які зайняли 1-8 місця в фінальному турнірі чемпіонату Європи з баскетболу 2017 року. Проаналізовано 16 основних техніко-тактичних показників кваліфікованих баскетболісток у 52 офіційних іграх для аналізу та інтерпретації отриманих результатів методом головних компонент. Загальна кількість спостережень – 52.
Результати. Експериментальні показники, які отримані в ході дослідження, дозволили вивчити і проаналізувати групування елементів структури змагального процесу кваліфікованих баскетболісток, інтерпретувати отримані результати з метою визначення інформативних критеріїв для оптимізації тренувального діяльності та підвищення ефективності змагального процесу. Виявлено значущі відмінності структури змагального процесу у виграних і програних матчах: відповідно до найбільш значущих показників факторних навантажень, відсоток вибірки елементів, які корелюють між собою, становить: для виграних матчів – 67,40%, для програних матчів – 69,52%.
Висновки. Метод головних компонент є ефективним та інформативним для вивчення структури змагального процесу кваліфікованих баскетболісток. Показано, що найбільшу складність в процесі вивчення структури змагального процесу в баскетболі методом головних компонент представляють відбір показників, що не дублюють один одного і не є розрахунковими, експертна інтерпретація отриманих результатів та алгоритмізація спеціального аналізу техніко-тактичних показників
Транс-сезонна надійність тестування фізичної придатності студентів спеціальності «Туризм»
No full textThe study purpose was to prepare a model of the trans-season reliability of physical fitness testing on the example of “Tourism” speciality students.
Material and Methods. A total of 50 university first year bachelor’s students studying “Tourism” as a business service were involved in the physical fitness testing: 20 males with body mass 67.3±9.5 kg (M±SD) and body length 174.6±5.6 cm; and 30 females (body mass 59.6±7.3 kg, body length 163.9±5.2 cm). Monthly testing was conducted seven times from September to March using a complex test KONTREKS–2. Trans-season mean score reliability was evaluated within the intraclass correlation model.
Results. Approximately 86% of the students were found to be on the average and higher levels and only nearly 5% − on the low level. Males showed significantly better state of the physical fitness than females (16.6%, p < 0.002) with 96.3% similarity of trends in scores between males and females during the trans-season study. A great variation within these samples was noticed, too; a corresponding part in the total variation was derived as 93.6%. A strong and high level significant correlation (r > 0.80, p < 0.001) was determined between all the seven monthly test-retest trans-season trials. Significant trans-season reliability on the excellent level was found for each of two gender samples (ICC > 0.95, p < 0.001). Deviations from mean values for seven monthly tests undertaken during the study period were not significant (chi-squared = 13.939, p = 0.834).
Conclusions. A model of the trans-season reliability of physical fitness testing created on the example of the first year bachelor’s students of “Tourism” speciality showed its effectiveness and could be recommended for physical education of high school students.Цель исследования – разработать модель транс-сезонной надёжности тестирования физической пригодности на примере студентов специальности «Туризм».
Материал и методы. В общем 50 студентов первого курса университета специальности «Туризм», как бизнеса услуг, было охвачено тестированием физической пригодности: 20 мужчин с массой тела 67,3±9,5 кг (M±SD) и длиной тела 174,6±5,6 см; 30 женщин с массой тела 59,6±7,3 кг и длиной тела 163,9±5,2 см. Ежемесячные тестирования проводились семь раз от сентября до марта с применением комплекса тестов КОНТРЕКС–2. Транс-сезонная надёжность средних результатов оценивалась в рамках модели внутриклассовой корреляции.
Результаты исследования. Приблизительно 86% студентов оказались на среднем и высших уровнях и только 5% − на низком уровне. Мужчины показали значимо лучшую физическую пригодность, чем женщины (16,6%; p < 0,002) с 96,3% подобия между ними по характеру изменения на протяжении транс-сезонного тестирования. Также была выявлена большая вариация результатов внутри групп, часть которой в общей вариации составила 93,6%. Была зафиксирована сильная и высоко значимая корреляция между результатами всех повторяемых тестирований (r > 0,80; p < 0,001). В обеих гендерных группах была определена отличная и статистически значимая транс-сезонная надёжность тестирования (ICC > 0,95; p < 0,001). Отклонения от среднего уровня результатов теста на протяжении семи месяцев исследований были статистически незначимыми (хи-квадрат = 13,939; p = 0,834).
Выводы. Модель транс-сезонной надёжности тестирования физической пригодности, разработанная на примере студентов первого курса специальности «Туризм», показала свою эффективность и может быть рекомендована для применения в физическом воспитании студентов высшей школы. Мета дослідження – розробити модель транс-сезонної надійності тестування фізичної придатності на прикладі студентів спеціальності «Туризм».
Матеріал і методи. Загалом 50 студентів першого курсу університету спеціальності «Туризм», як бізнесу послуг, було охоплено тестуванням фізичної придатності: 20 чоловіків із масою тіла 67,3±9,5 кг (M±SD) і довжиною тіла 174,6±5,6 см; 30 жінок із масою тіла 59,6±7,3 кг, і довжиною тіла 163,9±5,2 см. Щомісячні тестування проводилися сім разів від вересня до березня із застосуванням комплексу тестів КОНТРЕКС–2. Транс-сезонна надійність середніх результатів оцінювалася у рамках моделі внутрікласової кореляції.
Результати дослідження. Приблизно 86% студентів опинилися на середньому й вищих рівнях і тільки 5% − на низькому рівні. Чоловіки показали істотно кращу фізичну придатність, ніж жінки (16,6%; p < 0,002) із 96,3% подібності між ними за характером зміни протягом транс-сезонного тестування. Також було виявлено велику варіацію результатів в середині груп, частка якої від загальної варіації склала 93,6%. Було зафіксовано сильну й високо істотну кореляцію між результатами всіх повторюваних тестувань (r > 0,80; p < 0,001). В обох гендерних групах було визначено відмінну й статистично істотну транс-сезонну надійність тестування (ICC > 0,95; p < 0,001). Відхилення від середнього рівня результатів тесту протягом семи місяців досліджень були статистично неістотні (хi-квадрат = 13,939; p = 0,834).
Висновки. Модель транс-сезонної надійності тестування фізичної придатності, розроблена на прикладі студентів першого курсу спеціальності «Туризм», показала свою ефективність й може бути рекомендована для застосування у фізичному виховання студентів вищої школи
Інформаційні системи супроводу педагогічного контролю у фізичному вихованні студентів
No full textThe study is to substantiate and implement modern electronic automated monitoring systems to improve the testing of speed-strength abilities in the process of physical education. Materials and methods. To solve the research tasks used the methods of comparing and contrasting are used and analysis, synthesis, abstraction, formalization and technical modeling. Results. The developed capacitive sensor device for speed control is presented. The device is built on a combination of modern nanotechnology and microprocessor systems. As part of the device, the array of active electrodes with digital output registers an input signal from a marker placed on the monitoring object and whose position changes during the exercise. Then the digital signal through the interface and the communication line, goes to the signal converter, where it is processed and wireless transmission devices signal goes to the personal computer, where the result of the exercise is displayed. Conclusions. Use in pedagogical control of the physical education process of the developed device provides a reliable objective test data with little loss of time to ensure the quality of control.Цель исследования – обоснование и реализация информационно-измерительного средства контроля уровня развития способности сохранения вертикальной устойчивости позы студентов в процессе физического воспитания. Материалы и методы. Представлены методы, использованные в исследовании, среди которых: теоретический анализ научной литературы, анализ и синтез, индукция и дедукция, сопоставление, сравнение и рефлексия, метод систематизации и обобщения. Для решения исследовательских задач использованы методы технического моделирования.Результаты проведенного научного поиска воплощено в инновационно-информационном обеспечении реализации тестового контроля способности сохранения вертикальной устойчивости позы для получения объективной достоверной информации контроля в режиме реального времени. Представлено разработанное электронное устройство автоматизированного контроля выполнения тестового упражнения, в котором информация тестирования регистрируется тензорезисторами и передается в персональный компьютер с помощью структурной сети передачи данных. Передача результатов тестирования осуществляется беспроводными устройствами передачи информации Bluetooth. Разработанное программное обеспечение в устройстве формирует интегрированную базу данных тестирования способности сохранения вертикальной устойчивости позы, в которой налажена их репликация, обработка и интерактивный анализ. Выводы. Эффективность применения представленного средства автоматизированного контроля уровня развития способности сохранения вертикальной устойчивости позы студентов в процессе физического воспитания обеспечено устранение ряда проблемных факторов на основе интегрируемой технологии множественных функций в единую информационно-измерительную систему для реализации срочного оперативного объективного контроля.Мета дослідження – обґрунтування та реалізація інформаційно-вимірювального засобу контролю рівня розвитку здатності збереження вертикальної стійкості пози студентів в процесі фізичного виховання. Матеріали та методи. Представлено методи, використані у дослідженні, серед яких теоретичний аналіз наукової літератури, аналіз і синтез, індукція та дедукція, співставлення, порівняння та рефлексія, метод систематизації та узагальнення. Для вирішення дослідницьких завдань використано методи технічного моделювання.
Результати здійсненого наукового пошуку втілено у інноваційно-інформаційному забезпеченні реалізації тестового контролю здатності збереження вертикальної стійкості пози задля одержання об’єктивної достовірної інформації контролю у режимі реального часу. Представлено розроблений електронний пристрій автоматизованого контролю виконання тестової вправи у якому інформація тестування реєструється тензорезисторами та передається у персональний комп’ютер за допомогою структурної мережі передавання даних. Передача результатів тестування здійснюється безпровідними пристроями передавання інформації – Bluetooth. Розроблене програмне забезпечення у пристрої контролю формує інтегровану базу даних тестування здатності збереження вертикальної стійкості пози, у якій налагоджена їхня реплікація, обробка та інтерактивний аналіз.
Висновки. Ефективність застосування представленого засобу автоматизованого контролю рівня розвитку здатності збереження вертикальної стійкості пози студентів в процесі фізичного виховання забезпечено усунення низки проблемних чинників на основі інтегрувальної технології множинних функцій в єдину інформаційно-вимірювальну систему задля реалізації термінового оперативного об’єктивного контролю
Впровадження алгоритму коригувальних та профілактичних заходів у процесі адаптивного фізичного виховання учнів з особливими потребами
No full textPurpose. The research has developed and substantiated the algorithm for implementation of corrective and preventive measures in the process of adaptive physical education of pupils with special needs (visually impaired children with postural disorders).
Materials and methods. Twenty-eight ten-year-old visually impaired children with postural impairments (scoliotic posture or round back) participated in the experiment. Theoretical analysis, synthesis and generalization of scientific literature, Internet resources, pedagogical experiment, visual posture screening (Bibyk, Kashuba, Nosova, 2012), photography, testing, methods of mathematical statistics.
Results. The developed algorithm of corrective and preventive measures corresponds to the aim, objectives, conditions, principles, forms, didactics, control measurements, and criteria of effectiveness. During the implementation of the algorithm for corrective and preventive measures in the process of adaptive physical education of visually impaired children with postural disorders in the experimental group, there was a statistically significant (p < 0.05) improvement of the indicators of the posture bio-geometric profile and physical characteristics: strength endurance at significance level p < 0.05 and vertical body strength at significance level p < 0.05 and p < 0.01.
Conclusions. The results of the researches have confirmed the effectiveness of the developed algorithm for corrective and preventive measures, namely: improvement of the posture bio-geometric profile and increase in the level of physical qualities of visually impaired children with postural disorders. Quantitative changes at the level of p <0.05 and p <0.01 of the studied indicators, harmonious development of the individuals, and successful social adaptation in communication with healthy peers prove the effectiveness of the algorithm. At the end of the transformation experiment, based on the assessment of the posture bio-geometric profile, it was determined that ten-year-old visually impaired children with a scoliotic posture or round back improved their indicators from below-average to above-average level; strength endurance indicators from basic to intermediate and sufficient level of motor readiness; static equilibrium indicators from basic and low to medium and above-average level.Целью исследования является научное обоснование алгоритма внедрения корректирующих и профилактических мероприятий в процессе адаптивного физического воспитания детей.
Материалы и методы. В эксперименте участвовали 28 десятилетних детей с недостатками зрения и нарушениями осанки. Были использованы следующие методы: теоретический анализ, педагогический эксперимент, визуальный скрининг осанки, фотография, тестирование, методы математической статистики.
Результаты. При внедрении алгоритма корректирующих и профилактических мероприятий в процессе адаптивного физического воспитания детей с недостатками зрения по постуральными нарушениями в экспериментальной группе наблюдалось статистически значимое (p < 0,05) улучшение показателей биогеометричнои осанки и физических характеристик.
Выводы. Результаты исследований подтвердили эффективность разработанного алгоритма корректирующих и профилактических мероприятий, а именно: улучшение биогеометричного профиля осанки и повышения уровня физических качеств детей с недостатками зрения по постуральными нарушениями. В конце эксперимента с трансформацией на основе оценки биогеометричного профиля осанки было определено, что десятилетние дети с недостатками зрения со сколиотической осанкой или круглой спиной улучшали свои показатели от ниже среднего до выше среднего уровня; показатели выносливости на прочность от базового к промежуточному и достаточного уровня двигательной готовности; статические показатели равновесия от базового и низкого до среднего и выше среднего уровня.Метою дослідження є наукове обґрунтування алгоритму впровадження коригувальних та профілактичних заходів у процесі адаптивного фізичного виховання дітей.
Матеріали та методи. В експерименті брали участь 28 десятирічних дітей із вадами зору і порушеннями постави. Були використані такі методи: теоретичний аналіз, педагогічний експеримент, візуальний скринінг постави, фотографія, тестування, методи математичної статистики.
Результати. Під час впровадження алгоритму коригувальних та профілактичних заходів у процесі адаптивного фізичного виховання дітей із вадами зору з постуральними порушеннями в експериментальній групі спостерігалось статистично значуще (p < 0,05) поліпшення показників біогеометричної постави та фізичних характеристик.
Висновки. Результати досліджень підтвердили ефективність розробленого алгоритму коригувальних та профілактичних заходів, а саме: поліпшення біогеометричного профілю постави та підвищення рівня фізичних якостей дітей із вадами зору з постуральними порушеннями. Наприкінці експерименту з трансформацією на основі оцінки біогеометричного профілю постави було визначено, що десятирічні діти з вадами зору зі сколіотичною поставою або круглою спиною покращували свої показники від нижче середнього до вище середнього рівня; показники витривалості на міцність від базового до проміжного та достатнього рівня рухової готовності; статичні показники рівноваги від базового та низького до середнього та вище середнього рівня
Контроль і аналіз атак футбольної команди
No full textThe article describes a methodological approach to monitoring and analyzing attacks of a highly qualified football team.
The aim of the research is to develop a methodology for monitoring and analyzing attacks of highly qualified football teams, taking into account various models of the game tactics.
Material and methodology. The competitive activity of the national football teams at the 2018 World Cup was studied. Research methodology: analysis and generalization of the literature sources, lesson observation, video analysis of competitive activities, methods of mathematical statistics.
Results. A protocol for registration attacks of the football team has been developed. The estimated scale of penetrating attacks and playing off of standard positions of the football team is identified. A different correlation of positional and fast attacks of national football teams, which used different tactical models of the game, has been established. In one half: for the tactical model "A", positional attacks were 32.3±4.35 (61.8%), fast attacks – 20.0±1.78 (38.2%); for the tactical model "B" – positional attacks – 25.2±4.32 (52.7%), fast attacks – 22.6±4.32 (47.3%); for the tactical model "C" – positional attacks – 32.5±3.49 (67.7%), fast attacks – 15.5±3.96 (32.3%); for the tactical model "D" – positional attacks – 19.2±2.87 (41.9%), fast attacks – 26.6±2.87 (58.1%). At the 2018 world Cup, out of 169 goals, 111 (65.4%) were scored as a result of completing positional attacks, 35 (20.7%) – after playing off of the standard positions, and 23 (13.9%) – after implementing penalty kicks.
Conclusions. Monitoring and analyzing the attacks of a football team allows managing persistently the competitive activities of football players both at the operational level during a single game and at the current level during a competitive tournament.В статье изложен методический подход контроля и анализа атак футбольной команды высокой квалификации.
Цель исследования – с учетом различных моделей тактики игры разработать методику контроля и анализа атак футбольных команд высокой квалификации.
Материал и методы. Исследовалась соревновательная деятельность национальных сборных команд по футболу на Чемпионате мира 2018 года. Методы исследования: анализ и обобщение литературных источников, педагогическое наблюдение, видеоанализ соревновательной деятельности, методы математической статистики.
Результаты. Разработан протокол регистрации атак футбольной команды. Определена оценочная шкала проникающих атак и розыгрышей стандартных положений футбольной команды. Установлено разное соотношение позиционных и быстрых атак национальных сборных команд по футболу, которые применяли различные тактические модели игры. В одном тайме: для тактической модели «А» позиционные атаки составляли 32,3±4,35 (61,8%), быстрые атаки – 20,0±1,78 (38,2%); для тактической модели «В» – позиционные атаки – 25,2±4,32 (52,7%), быстрые атаки – 22,6±4,32 (47,3%); для тактической модели «С» – позиционные атаки – 32,5±3,49 (67,7%), быстрые атаки – 15,5±3,96 (32,3%); для тактической модели «D» – позиционные атаки – 19,2±2,87 (41,9%), быстрые атаки – 26,6±2,87 (58,1%). Из 169 голов на Чемпионате мира 2018 года 111 (65,4%) было забито в результате завершения позиционных атак, 35 (20,7%) – после розыгрыша стандартных положений и 23 (13,9%) – при реализации 11-метровых штрафных ударов.
Выводы. Контроль и анализ атак футбольной команды позволяет целенаправленно управлять соревновательной деятельностью футболистов как на оперативном уровне в процессе одной игры, так и на текущем в течении соревновательного турнира.У статті викладено методичний підхід до контролю й аналізу атак футбольної команди високої кваліфікації.
Мета дослідження – з урахуванням різних моделей тактики гри розробити методику контролю й аналізу атак футбольних команд високої кваліфікації. Матеріал і методи. Досліджувалася змагальна діяльність національних збірних команд з футболу на чемпіонаті світу 2018 року.
Методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, відеоаналіз змагальної діяльності, методи математичної статистики.
Результати. Розроблено протокол реєстрації атак футбольної команди. Визначено оціночну шкалу проникаючих атак і розіграшів стандартних положень футбольної команди. Встановлено різне співвідношення позиційних і швидких атак національних збірних команд з футболу, які застосовували різні тактичні моделі гри. В одному таймі: для тактичної моделі «А» позиційні атаки становили 32,3 ± 4,35 (61,8 %), швидкі атаки – 20,0 ± 1,78 (38,2 %); для тактичної моделі «В» – позиційні атаки – 25,2 ± 4,32 (52,7 %), швидкі атаки – 22,6 ± 4,32 (47,3 %); для тактичної моделі «С» – позиційні атаки – 32,5 ± 3,49 (67,7 %), швидкі атаки – 15,5 ± 3,96 (32,3 %); для тактичної моделі «D» – позиційні атаки – 19,2 ± 2,87 (41,9 %), швидкі атаки – 26,6 ± 2,87 (58,1 %). З 169 голів на чемпіонаті світу 2018 року, 111 (65,4 %) було забито в результаті завершення позиційних атак, 35 (20,7 %) – після розіграшу стандартних положень і 23 (13,9 %) – при реалізації 11-метрових штрафних ударів.
Висновки. Контроль і аналіз атак футбольної команди дозволяє цілеспрямовано керувати змагальною діяльністю футболістів як на оперативному рівні в процесі однієї гри, так і на поточному, протягом змагального турніру
Корекція порушень постави жінок зрілого віку з урахуванням типу тілобудови в процесі занять аквафітнесом
No full textThe purpose of the article is to develop and test the effectiveness of aqua fitness exercise program for the posture improvement of women of the first period of a mature age with different body types.
Materials and methods. The pedagogical experiment involved 46 women of the first period of a mature age who had previously consented to participate in the study. The used methods include the analysis and generalization of scientific and methodological literature, Internet data, and mathematical statistics methods, including Fisher’s angular criterion, which allows sampling by distribution of the trait (Byshevets et al., 2019). The research included the assessment of the posture condition of women based on the method of visual screening of posture with determination of the total score (Kashuba et al., 2016). A surgeon was also involved in assessing the posture of women. In the process of factor analysis, the data of anthropometric studies, physical fitness assessments, and motor activity level were analyzed.
Results. The distribution of women of the first period of a mature age by types of postural disorders and its changes under the influence of aqua fitness classes taking into account the body type has been established. The study involved 46 women of the mentioned category; 73.9% of them were women of normosthenic body type, 15.2% – of asthenic type, and 10.9% – of hypersthenic type. The research has established that women who were engaged in aqua fitness with regard to body type had positive changes in posture. The proportion of women of asthenic body type with a normal posture increased by 28.6%, of normosthenic type – by 20.6%, and of hypersthenic type – by 20.0%. Changes occurred in the level of the bio-geometric profile of the posture.
Conclusions. The study confirms the effectiveness of the use of aqua fitness in the process of health-promoting classes to prevent and correct postural disorders. Цель работы разработка и проверка эффективности программы занятий аквафитнесом для женщин первого зрелого возраста с разным типом телосложения с целью улучшения состояния их осанки.
Материалы и методы. В педагогическом эксперименте участвовали 46 женщин первого периода зрелого возраста, которые предварительно дали согласие на участие в исследовании. Методы исследования предусматривали анализ и обобщение данных научно-методической литературы, сети Internet и методов математической статистики с применением углового критерия Фишера, который позволяет осуществлять сопоставление выборок по распределению признаки (по Byshevets et al, 2019). Проводилась оценка состояния осанки женщин на основе методики визуального скрининга осанки с определением суммарной балльной оценки (по Kashuba et al, 2016). К проведению оценки состояния осанки женщин также был привлечен врач хирург. В процессе осуществления факторного анализа были проанализированы данные антропометрических исследований, оценки физической подготовленности, уровня двигательной активности.
Результаты. Установлено распределение женщин первого зрелого возраста по типам нарушений осанки и его изменения под влиянием занятий аквафитнесом с учетом типа телосложения. В исследовании приняло участие 46 женщин указанной категории, причем 73,9% из них составили женщины нормостенического, 15,2% – астенического, а 10,9% – гиперстенического типа телосложения. Установлено, что у женщин, которые занимались аквафитнесом с учетом типа телосложения, произошли положительные сдвиги в состоянии осанки. Доля женщин с астеническим типом телосложения, которые характеризуются нормальной осанкой, выросла на 28,6%, с нормостеническим типу – на 20,6%, а гиперстенический типу – на 20,0%. Произошли изменения в уровне состояния биогеометричного профиля осанки.
Выводы. Исследование подтверждает эффективность применения средств аквафитнесу в процессе оздоровительных занятий с целью профилактики и коррекции нарушений осанки.Мета роботи розробка та перевірка ефективності програми занять аквафітнесом для жінок першого зрілого віку із різним типом тілобудови з метою покращення стану їх постави.
Матеріали та методи. В педагогічному експерименті брали участь 46 жінок першого періоду зрілого віку, які попередньо надали згоду на участь у дослідженні. Методи дослідження передбачали аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, даних мережі Internet та методів математичної статистики із застосуванням кутового критерію Фішера, який дозволяє здійснювати співставлення вибірок за розподілом ознаки (за Byshevets et al, 2019), проводилась оцінка стану постави жінок на основі методики візуального скринінгу постави із визначенням сумарної бальної оцінки (за Kashuba et al, 2016). До проведення оцінки стану постави жінок також було залучено лікаря хірурга. У процесі здійснення факторного аналізу були проаналізовані дані антропометричних досліджень, оцінки фізичної підготовленості, рівня рухової активності.
Результати. Встановлено розподіл жінок першого зрілого віку за типами порушень постави та його зміни під впливом занять аквафітнесом з урахуванням типу тілобудови. У дослідженні прийняло участь 46 жінок зазначеної категорії, причому 73,9 % з них склали жінки нормостенічного, 15,2 % – астенічного, а 10,9 % – гіперстенічного типу тілобудови. Встановлено, що у жінок, які займалися аквафітнесом з урахуванням типу тілобудови, відбулися позитивні зрушення у стані постави. Частка жінок з астенічним типом тілобудови, які характеризуються нормальною поставою, зросла на 28,6%, з нормостенічним типом – на 20,6%, а гіперстенічним типом – на 20,0 %. Відбулись зміни у рівні стану біогеометричного профілю постави.
Висновки. Дослідження підтверджує ефективність застосування засобів аквафітнесу в процесі оздоровчих занять з метою профілактики та корекції порушень постави