Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Формування рухових навичок: оптимізація режиму навчання стійки силою на голові і руках хлопців 15 років
Get PDFThe study objective was to substantiate the modes of alternation of physical exercises and rest intervals when teaching series of tasks aimed at motor skills development in boys aged 15 years.
Materials and methods. The participants in the study were 40 boys aged 15. The children and their parents were fully informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. To achieve the objective set, the following research methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; pedagogical observation, timing of training tasks; pedagogical experiment, methods of mathematical statistics, methods of mathematical experiment planning. During training, the method of algorithmic instructions was used.
Results. The study found that the effectiveness of mastering series of training tasks depends on a mode of alternation of exercises and rest intervals. The results of analysis of variance and regression models show that the optimal mode of performing series of training tasks is within the range of 6-12 exercise repetitions with rest intervals of 60-120 sesonds. In the proposed matrix of factorial design, the selected step of factor variation is sufficient to study the impact of different modes of physical exercises on the effectiveness of teaching children and adolescents.
Conclusions. The best options for teaching series of tasks to boys aged 15 during physical education classes are the following: series 1 – 12 repetitions, rest interval of 60–120 s; series 2 – 12 repetitions, rest interval of 120 s; series 3 – 12 repetitions, rest interval of 120 s; series 4 – 12 repetitions, rest interval of 120 s; series 5 – 12 repetitions, rest interval of 60 s; series 6 – 12 repetitions, rest interval of 60 s.Цель исследования – обосновать режимы чередования выполнения физических упражнений и интервалов отдыха у процессе обучения серий заданий направленных на формирование двигательных навыков у ребят 15 лет.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 40 ребят 15 лет. Дети и их родители были осведомлены обо всех особенностях исследования и дали согласие на участие в эксперименте. Для решения поставленных задач были использованы методы исследования: изучение и анализ научно-методической литературы; педагогическое наблюдение, хронометраж учебных заданий; педагогический эксперимент, методы математической статистики, методы математического планирования эксперимента. В процессе обучения использовался метод алгоритмических предписаний.
Результаты. В исследовании установлено, что эффективность усвоения серий учебных заданий зависит от режима чередования выполнения упражнений и интервалов отдыха. Результаты дисперсионного анализа и регрессионных моделей свидетельствуют, что в диапазоне 6-12 повторений упражнения с интервалами отдыха 60-120 с находится оптимальный режим выполнения серий учебных заданий. В предлагаемой матрице плана факторного эксперимента выбраный шаг варьирования факторов является достаточным для изучения влияния различных режимов выполнения физических упражнений на эффективность обучения детей и подростков.
Выводы. Оптимальными вариантами условий обучения сериям задач ребят 15 лет на уроках физической культуры являются: 1 серия – 12 повторений, интервал отдыха 60-120 с; 2 серия – 12 повторений, интервал отдыха 120 с; 3 серия – 12 повторений, интервал отдыха 120 с; 4 серия – 12 повторений, интервал отдыха 120 с; 5 серия – 12 повторений, интервал отдыха 60 с; 6 серия – 12 повторений, интервал отдыха 60 с.Мета дослідження – обгрунтувати режими чергування виконання фізичних вправ та інтервалів відпочинку у процесі навчання серій завдань спрямованих на формування рухових навичок у хлопців 15 років.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 40 хлопців 15 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань; педагогічний експеримент, методи математичної статистики, методи математичного планування експерименту. У процесі навчання використовувався метод алгоритмічних розпоряджень.
Результати. У дослідженні встановлено, що ефективність засвоєння серій навчальних завдань залежить від режиму чергування виконання вправ та інтервалів відпочинку. Результати дисперсійного аналізу та регресійних моделей свідчать, що в діапазоні 6-12 повторень вправи з інтервалами відпочинку 60-120 с знаходиться оптимальний режим виконання серій навчальних завдань. У запропонованій матриці плану факторного експерименту вибраний крок варіювання факторів є достатнім для вивчення впливу різних режимів виконання фізичних вправ на ефективність навчання дітей і підлітків.
Висновки. Оптимальними варіантами умов навчання серіям завдань хлопців 15 років на уроках фізичної культури є: 1 серія – 12 повторень, інтервал відпочинку 60-120 с; 2 серія – 12 повторень, інтервал відпочинку 120 с; 3 серія – 12 повторень, інтервал відпочинку 120 с; 4 серія – 12 повторень, інтервал відпочинку 120 с; 5 серія – 12 повторень, інтервал відпочинку 60 с; 6 серія – 12 повторень, інтервал відпочинку 60 с
Дидактичні можливості інформаційно-комунікативних технологій у контролі фізичного виховання
No full textThe study objective is to justify and implement information and communication technologies in the test control of the development level of the frequency of movements, as a manifestation of speed qualities in the process of physical education.
Materials and Methods. To solve the research tasks, the study used the methods of comparing and contrasting, analysis, synthesis, abstraction, formalization and technical modeling.
Results. An electronic device for the exercise controlling the movement frequency of the hands to evaluate speed qualities was developed for the research purpose. The device is designed on the basis of capacitive type proximity sensors. The signal received by the sensors is processed in the microcontroller unit during the test and transmitted to the personal computer via the communication interface. On a personal computer, using the developed software, they control the time of completion of the test task.
Conclusions. The developed information and communication technologies based on electronic monitoring device embodies a new approach to addressing the challenge of improving the performance of speed control in physical education by ensuring that objective and reliable test data are obtained promptly.Цель исследования – обоснование и реализация информационно-коммуникативных технологий в тестовом контроле уровня развития частоты движений, как проявления скоростных качеств в процессе физического воспитания.
Материалы и методы. Представлены методы, использованные в исследовании, среди которых теоретический анализ научной литературы, анализ и синтез, индукция и дедукция, сопоставление, сравнение и рефлексия, метод систематизации и обобщения. Для решения исследовательских задач использованы методы технического моделирования.
Результаты. Для реализации цели исследования разработаны электронное устройство контроля выполнения тестового упражнения: частоты движений рук для оценки скоростных качеств. Устройство сконструировано на основе сенсоров приближения емкостного типа. Сигнал, полученный сенсорами, при выполнении теста обрабатывают в блоке микроконтроллера и через интерфейс связи, передают на персональный компьютер. В персональном компьютере с использованием разработанного программного обеспечения реализуют контроль времени выполнения тестового задания.
Выводы. Электронное устройство, разработанное на основе информационно-коммуникативных технологий, воплощает новый подход к решению проблемы повышения эффективности контроля скоростных качеств в физическом воспитании и обеспечивает срочное получение объективных и надежных данных тестирования.Мета дослідження – обґрунтування та реалізація інформаційно-комунікативних технологій у тестовому контролі рівня розвитку частоти рухів, як прояву швидкісних якостей в процесі фізичного виховання.
Матеріали та методи. Представлено методи, використані у дослідженні, серед яких теоретичний аналіз наукової літератури, аналіз і синтез, індукція та дедукція, співставлення, порівняння та рефлексія, метод систематизації та узагальнення. Для вирішення дослідницьких завдань використано методи технічного моделювання.
Результати. Для реалізації мети дослідження розроблено електронний пристрій контролю виконання тестової вправи: частоти рухів рук для оцінки швидкісних якостей. Пристрій сконструйований на основі сенсорів наближення ємнісного типу. Сигнал, отриманий сенсорами, при виконанні тесту обробляють у блоці мікроконтролера та через інтерфейс зв’язку, передають на персональний комп’ютер. У персональному комп’ютері з використанням розробленого програмного забезпечення реалізують контроль часу виконання тестового завдання.
Висновки. Електронний пристрій, розроблений на основі інформаційно-комунікативних технологій, втілює новий підхід до вирішення проблеми підвищення ефективності контролю швидкісних якостей у фізичному вихованні та забезпечує термінове отримання об’єктивних та надійних даних тестування
Тренувальний ефект спеціальних вправ баскетболістів
No full textThe study objective is to evaluate the immediate training effect under the influence of changes in the parameters of physical activity in special exercises on the basis of physiological changes in the body of basketball players.
Materials and methods. The study used empirical methods of measuring heart rate during competitions, pulmonary ventilation values, О2 consumption during physical work, О2-debt, “excess” CО2, methods of mathematical statistics.
Results. An empirical study has shown that the exercises used in the preparation of basketball players differ significantly in the nature of physiological action. The greatest physiological shifts in the body of basketball players determine the exercise, which is performed intensively or repeatedly with maximum intensity. The smallest physiological shifts were found when performing free throws.
Conclusions. The magnitude and orientation of the immediate training effect of special exercises in basketball depend on the combination of the effects of all the main indicators of physical activity – the type of exercises used, their intensity and duration, duration of rest, the number of repetitions.Цель исследования – на основе физиологических изменений в организме баскетболистов осуществить оценку срочного тренировочного эффекта под влиянием изменений параметров физической нагрузки в специальных упражнениях.
Материалы и методы. В исследовании были использованы эмпирические методы измерения частоты сердечных сокращений во время соревнований, величины легочной вентиляции, О2-потребление во время физической работы, О2-долга, «избытка» выделения СО2, методы математической статистики.
Результаты. Проведенное эмпирическое исследование показало, что упражнения, применяемые при подготовке баскетболистов, существенно различаются по характеру физиологического действия. Наибольшие физиологические сдвиги в организме баскетболистов обусловливают упражнения, выполняемые в интенсивном или воспроизводиться с максимальной интенсивностью. Наименьшие физиологические сдвиги проявленные при выполнении штрафных бросков.
Выводы. Величина и направленность срочного тренировочного эффекта специальных упражнений в баскетболе зависят от сочетания воздействий всех основных показателей физической нагрузки – вида применяемых упражнений, их интенсивности и продолжительности, длительности отдыха, числа повторений.Мета дослідження – на основі фізіологічних змін в організмі баскетболістів здійснити оцінку термінового тренувального ефекту під впливом змін параметрів фізичного навантаження у спеціальних вправах.
Матеріали та методи. У дослідженні було використано емпіричні методи вимірювання частоти серцевих скорочень під час змагань, величини легеневої вентиляції, О2-споживання під час фізичної роботи, О2-боргу, «надлишку» виділення СО2, методи математичної статистики.
Результати. Проведене емпіричне дослідження показало, що вправи, які застосовуються при підготовці баскетболістів, істотно розрізняються за характером фізіологічної дії. Найбільші фізіологічні зрушення в організмі баскетболістів зумовлюють вправи, що виконуються в інтенсивному або повторному режимі з максимальною інтенсивністю. Найменші фізіологічні зрушення виявлені при виконанні штрафних кидків.
Висновки. Величина і спрямованість термінового тренувального ефекту спеціальних вправ в баскетболі залежать від поєднання впливів всіх основних показників фізичного навантаження – виду застосовуваних вправ, їхньої інтенсивності та тривалості, тривалості відпочинку, числа повторень
Силові здібності: оцінка тренувальних ефектів силових навантажень у хлопців 8 років
No full textThe purpose of this paper is to determine the impact of strength training modes on the dynamics of training effects in 8-year-old boys.
Materials and methods. The study participants were 48 boys aged 8. The experiment was performed using a 22 factorial design. The study implemented the first variant of the combined method for developing arm and shoulder muscles (station І), strength of abdominal muscles (station ІІ), strength of back muscles (station ІІІ), and strength of leg muscles (station IV). The study materials were processed using the IBM SPSS 22 statistical analysis program. Discriminant analysis was performed. The study examined the impact of four variants of strength load on the immediate training effect (ITE1) after performing exercises at four stations, the immediate training effect (ITE2) after training, and the delayed training effect (DTE) 24 hours after training.
Results. The findings indicate that each of the variants of strength load can be effectively used depending on educational objectives of both one or a series of physical education lessons, and also show that the ITE and DTE of strength training depend on the initial level of fitness and the total amount of strength training in a physical education lesson.
Conclusions. The findings point to the possibility of using a discriminant function to assess and predict the development of strength in 8-year-old boys. The study confirmed the effectiveness of using factorial designs to obtain objective data on the dynamics of training effects in primary school pupils.Целью данной работы – определить влияния режимов выполнения силовых упражнений на динамику тренировочных эффектов у ребят 8 лет.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 48 ребят 8 лет. Эксперимент был проведен по плану факторного эксперимента 22. Был реализован первый вариант комбинированного метода для развития мышц рук и плечевого пояса (станция I), силы мышц брюшного пресса (станция II), силы мышц спины (станция III) и силы мышц ног (станция IV). Материалы исследования обработаны в программе статистического анализа – IBM SPSS 22. Был проведен дискриминантный анализ. Изучалось влияние четырех вариантов силовой нагрузки на срочный тренировочный эффект (СТЭ1) после выполнения упражнений на четырех станциях, срочный тренировочный эффект (СТЭ2) после занятия и отставленный тренировочный эффект (ОТЭ) – через 24 часа после занятия.
Результаты. Каждый из вариантов силовой нагрузки может быть эффективно использован в зависимости от учебных задач как одного так и серии уроков физической культуры, а также указывают на то, что СТЭ и ОТЭ силовых упражнений зависит от исходного уровня подготовленности и суммарного объема силовых упражнений в уроке физической культуры. Силовая подготовка школьников рассматривается как необходимое условие учебного процесса. На основе анализа структурных коэффициентов возможен выбор нагрузки по направленности, на основе анализа центроидов – выбор суммарной нагрузки.
Выводы. Полученные данные указывают на возможность использования дискриминантной функции для оценки и прогнозирования развития силы у ребят восьми лет. В процессе исследования подтверждена эффективность использования планов факторного эксперимента для получения объективных данных о динамике тренировочных эффектов у школьников младших классов.Метою даної роботи є визначення впливу режимів виконання силових вправ на динаміку тренувальних ефектів у хлопців 8 років.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь 48 хлопців 8 років. Експеримент був проведений за планом факторного експерименту 22. Був реалізований перший варіант комбінованого методу для розвитку м’язів рук і плечового поясу (станція І), сили м’язів черевного преса (станція ІІ), сили м’язів спини (станція ІІІ) і сили м’язів ніг (станція IV). Матеріали дослідження опрацьовані в програмі статистичного аналізу – IBM SPSS 22. Здійснений дискримінантний аналіз. Вивчався вплив чотирьох варінтив силового навантаження на терміновий тренувальний ефект (ТТЕ1) після виконання вправ на чотирьох станціях, терміновий тренувальний ефект (ТТЕ2) після заняття та відставлений тренувальний ефект (ВТЕ) – через 24 години після заняття.
Результати. Кожний з варіантів силового навантаження може бути ефективно використаний у залежності від навчальних завдань як одного так і серії уроків фізичної культури, а також вказують на те, що ТТЕ і ВТЕ силових вправ залежить від початкового рівня підготовленості та сумарного обсягу силових вправ в уроці фізичної культури. Силова підготовка школярів розглядається як необхідна умова навчального процесу. На основі аналізу структурних коефіцієнтів можливий вибір навантаження за спрямованістю, на основі аналізу центроїдів – вибір сумарного навантаження.
Висновки. Отримані дані вказують на можливість використання дискримінантної функції для оцінки і прогнозування розвитку сили у хлопців восьми років. У процесі дослідження підтверджена ефективність використання планів факторного експерименту для отримання об'єктивних даних про динаміку тренувальних ефектів у школярів молодших класів
Вплив параметрів будови тіла на анаеробну силу нижніх кінцівок у футболісток
No full textThe aim of this study was to investigate the influence of body composition on the anaerobic strength of the lower extremities, as well as the prediction of body composition on the results of anaerobic ability in professional football players.
Materials and Method. The sample of respondents consists of female football players who compete in the highest rank of the competition, the Serbian Super League. The total number of respondents included in the study was 21 female football players (age 19.38 ± 3.69, body height 166.48 ± 6.17 cm, body weight 59.98 ± 7.09 kg). The study is of a transversal nature and testing was done in the pre-competition period. The sample of measuring instruments used in the research are body composition and assessment of anaerobic strength of the lower extremities. Assessment of body composition was performed indoors using a multifrequency bioelectric impedance (Inbody 770). Variables for estimating the anaerobic strength of the lower extremities were obtained using a bicycle ergometer (Monark 839E) in the Wingate Anaerobic Test.
Results. The results of body composition show a statistically significant influence on the prediction of maximum anaerobic strength of the lower extremities in professional female football players (p < 0.05), as well as on the overall work in the anaerobic zone and the mean values of anaerobic strength. Regression analysis of the influence of body composition on the parameters of maximum strength in (W/kg) and fatigue rate does not show statistically significant results.
Conclusion. There is a statistically significant influence of body composition, such as: body weight, lean body mass (%), muscle mass in absolute and relative values, on the values of maximum anaerobic strength, mean values of anaerobic strength and overall work in professional female footballers.Цель исследования – определить влияние состава тела на анаэробную силу нижних конечностей, а также прогнозирования влияния состава тела на результаты анаэробных способностей у профессиональных футболистов.
Материалы и методы. Выборку респондентов составляют футболистки-женщины, которые соревнуются на самом высоком ранга соревнований, Суперлиге Сербии. Общее количество респондентов, которые были включены в исследование – 21 футболистка (возраст 19,38 ± 3,69, рост тела 166,48 ± 6,17 см, масса тела 59,98 ± 7,09 кг). Исследование носит поперечный характер, и тестирование проводилось в подготовительном периоде. Исследовались состав тела и оценка анаэробной силы нижних конечностей. Оценку состава тела проводили в помещении с использованием многочастотного биоэлектрического импеданса (Inbody 770). Переменные для оценки анаэробной силы нижних конечностей были получены с помощью велоэргометра (Monark 839E) в анаэробном тесте Wingate.
Результаты. Анализ строения тела свидетельствует о его статистически значимое влияние на прогнозирование максимальной анаэробной силы нижних конечностей у профессиональных футболисток (р < 0,05), а также на общую работу в анаэробной зоне и средние значения анаэробной силы. Регрессионный анализ влияния состава тела на параметры максимальной силы в (Вт/кг) и скорости усталости не показывает статистически значимых результатов.
Вывод. Существует статистически значимое влияние состава тела (масса тела, нежирная масса тела (%), мышечная масса в абсолютных и относительных значениях) на значение максимальной анаэробной силы, средние значения анаэробной силы и общие показатели работы у профессиональных футболисток.Мета дослідження – визначити вплив складу тіла на анаеробну силу нижніх кінцівок, а також прогнозування впливу складу тіла на результати анаеробних здібностей у професійних футболістів.
Матеріали та метод. Вибірку респондентів складають футболістки-жінки, які змагаються у найвищому рангу змагань, Суперлізі Сербії. Загальна кількість респондентів, які були включені в дослідження, – 21 футболістка (вік 19,38 ± 3,69, зріст тіла 166,48 ± 6,17 см, маса тіла 59,98 ± 7,09 кг). Дослідження носить поперечний характер, і тестування проводилося у підготовчому періоді. Досліджувалися склад тіла та оцінка анаеробної сили нижніх кінцівок. Оцінку складу тіла проводили у приміщенні з використанням багаточастотного біоелектричного імпедансу (Inbody 770). Змінні для оцінки анаеробної сили нижніх кінцівок були отримані за допомогою велоергометра (Monark 839E) в анаеробному тесті Wingate.
Результати. Аналіз будови тіла свідчить про його статистично значущий вплив на прогнозування максимальної анаеробної сили нижніх кінцівок у професійних футболісток (р < 0,05), а також на загальну роботу в анаеробній зоні та середні значення анаеробної сили. Регресійний аналіз впливу складу тіла на параметри максимальної сили (Вт / кг) та швидкості втоми не показує статистично значущих результатів.
Висновок. Існує статистично значущий вплив складу тіла (маса тіла, нежирна маса тіла (%), м’язова маса в абсолютних та відносних значеннях) на значення максимальної анаеробної сили, середні значення анаеробної сили та загальні показники роботи у професійних футболісток
Силові здібності: терміновий і відставлений тренувальний ефект ортогональних режимів силових навантажень у хлопців 8 років
No full textThe study purpose was to determine the dynamics of training effects of orthogonal modes of strength training in boys aged 8 years.
Materials and methods. The study participants were 48 boys aged 8 years. The experiment was performed using a 22 factorial design. The study materials were processed using the IBM SPSS 22 statistical analysis program.Discriminant analysis was performed. The study examined the impact of four variants of strength training loads on the immediate (ITE) and delayed (DTE) training effects of orthogonal modes of strength exercises and rest intervals in 8-year-old boys.
Results. In the first variant of strength training, the largest contribution to the dynamics of training effects is made by the work performed at the first place “exercises to strengthen arm and shoulder muscles”; in the second variant, the largest contribution to the dynamics of training effects is made by the work performed at the third place “exercises to strengthen back muscles”; in the third variant, the largest contribution to the dynamics of training effects is made by the work performed at the first “exercises to strengthen arm and shoulder muscles” and the third “exercises to strengthen back muscles” places; in the fourth variant, the largest contribution to the dynamics of ITE is made by thework performed at the first “exercises to strengthen arm and shoulder muscles” and the third “exercises to strengthen back muscles” places. The most significant changes in the DTE are associated with the fourth place’s work “exercises to strengthen leg muscles”.
Conclusions. The response to strength training load includes immediate and delayed training effects. Thus it can be argued that training effects can be classified using the given battery of tests based on discriminant analysis. The efficiency of discriminant analysis increases when using 2k FFE active experiments.Цель исследования – определить динамику тренировочных эффектов ортогональных режимов силовых нагрузок у мальчиков 8 лет.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 48 мальчиков 8 лет. Эксперимент был проведен по плану факторного эксперимента 22. Материалы исследования обработаны в программе статистического анализа IBM SPSS 22. Проведен дискриминантный анализ. Изучалось влияние четырех варинтов силовой нагрузки на срочный (ТТЕ) и отставленный (ВТЭ) тренировочный эффект ортогональных режимов выполнения силовых упражнений и интервалов отдыха у мальчиков 8 лет.
Результаты. В первом варианте силовой нагрузки наибольший вклад в динамику тренировочных эффектов имеет работа, выполненная на первом месте «упражнения для развития силы мышц рук и плечевого пояса»; во втором варианте наибольший вклад в динамику тренировочных эффектов имеет работа, выполненная на третьем месте «упражнения для развития силы мышц спины»; в третьем варианте наибольший вклад в динамику тренировочных эффектов имеет работа, выполненная на первом «упражнения для развития силы мышц рук и плечевого пояса» и третьем «упражнения для развития силы мышц спины» местах; в четвертом варианте наибольший вклад в динамику ТТЕ имеет работа, выполненная на первом «упражнения для развития силы мышц рук и плечевого пояса» и третьем «упражнения для развития силы мышц спины» местах, наиболее значительные изменения ВТЭ связываются с работой на четвертом месте «упражнения для развития силы мышц ног».
Выводы. В реакции на силовую нагрузку выделяется срочный и отставленный тренировочный эффект. Это дает возможность утверждать, что классификация тренировочных эффектов возможна по приведенной батарее тестов на основе дискриминантного анализа. Эффективность дискриминантного анализа возрастает при использовании активных экспериментов типа ПФЭ 2k.Мета дослідження – визначити динаміку тренувальних ефектів ортогональних режимів силових навантажень у хлопців 8 років.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь 48 хлопців 8 років. Експеримент був проведений за планом факторного експерименту 22. Матеріали дослідження опрацьовані в програмі статистичного аналізу IBM SPSS 22. Здійснений дискримінантний аналіз. Вивчався вплив чотирьох варінтів силового навантаження на терміновий (ТТЕ) і відставлений (ВТЕ) тренувальний ефект ортогональних режимів виконання силових вправ та інтервалів відпочинку у хлопців 8 років.
Результати. У першому варіанті силового навантаження найбільший вклад у динаміку тренувальних ефектів має робота виконана на першому місці «вправи для розвитку сили м’язів рук і плечового поясу»; у другому варіанті найбільший вклад у динаміку тренувальних ефектів має робота виконана на третьому місці «вправи для розвитку сили м’язів спини»; у третьому варіанті найбільший вклад у динаміку тренувальних ефектів має робота виконана на першому «вправи для розвитку сили м’язів рук і плечового поясу» і третьому «вправи для розвитку сили м’язів спини» місцях; у четвертому варіанті найбільший вклад у динаміку ТТЕ має робота виконана на першому «вправи для розвитку сили м’язів рук і плечового поясу» і третьому «вправи для розвитку сили м’язів спини» місцях, найбільш значні зміни ВТЕ пов'язуються з роботою на четвертому місці «вправи для розвитку сили м’язів ніг».
Висновки. В реакції на силове навантаження виділяється терміновий і відставлений тренувальний ефект. Це дає можливість стверджувати, що класифікація тренувальних ефектів можлива за наведеною батареєю тестів на основі дискримінантного аналізу. Ефективність дискримінантного аналізу зростає в разі використання активних експериментів типу ПФЕ 2k
Вплив програми ІААФ з дитячої легкої атлетики на психологічні і рухові здібності дітей, які ведуть сидячий спосіб життя
No full textThe purpose of this study was to find the effects of a 12 weeks IAAF Kid’s Athletics programme on the psychological and motor fitness abilities of sedentary school-going children.
Materials and methods. The study involved 40 students (age 10 to 14 years) with no previous history of systematic training. The subjects were further sub-divided based on their age, i.e. low age (10 to 11 years) and high age (13 to 14 years), and then randomly assigned to either an experimental group (Kid’s Athletics) or a control group. The psychological variables selected were stress tolerance reactive, simple motor speed, simple reaction speed, visual perception, and focused attention, whereas motor variables selected were sit and reach test, standing broad jump, 50m sprint, T-test, and 150m sprint. Tests were conducted pre-training, mid-training, and post-training for motor variables while only pre-training and post-training tests were conducted for psychological variables.
Results. The two-way mixed ANOVA revealed a significant difference in all the selected variables (motor and psychological variables) in group × time interaction (p = 0.001 to <0.001) with large effect sizes. Lager effect sizes in motor fitness variables were observed after 12 weeks (ES = 2.09 to 5.72) than 6 weeks (ES = 1.92 to 3.47) when compared to baseline in the experimental group.
Conclusion. The study shows that Kid’s Athletics recommended by IAAF may be considered as an effective programme to improve psychological as well as motor abilities in sedentary school-going children.Целью этого исследования было выявить влияние 12-недельной программы детской легкой атлетики ИААФ на психологические и двигательные способности детей, ведущих сидячий образ жизни.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 40 школьников (в возрасте от 10 до 14 лет), ранее не проходивших систематическое обучение. Субъекты были дополнительно разделены на подгруппы в зависимости от их возраста, то есть младшего возраста (от 10 до 11 лет) и старшего возраста (от 13 до 14 лет), а затем случайным образом распределены либо в экспериментальную группу (Детская легкая атлетика), либо в контрольную группу. В качестве психологических переменных были выбраны реактивная устойчивость к стрессу, скорость простой моторики, скорость простой реакции, зрительное восприятие и сфокусированное внимание, в то время как выбранные моторные переменные включали тест «сидеть и дотянуться», прыжок в длину с места, спринт на 50 м, Т-тест и спринт на 150 м. Тесты проводились до, в средине и после тренировки для двигательных переменных, в то время как для психологических переменных проводились только тесты до и после тренировки.
Результаты. Двусторонний смешанный дисперсионный анализ показал значительную разницу во всех выбранных переменных (двигательные и психологические) во взаимодействии группа × время (p = 0,001 до <0,001) с большой величиной эффекта. Больший эффект в переменных двигательной подготовленности наблюдался через 12 недель (ES = 2,09–5,72), чем через 6 недель (ES = 1,92–3,47) по сравнению с исходным уровнем в экспериментальной группе.
Выводы. Исследование показывает, что детская легкая атлетика, рекомендованная ИААФ, может рассматриваться как эффективная программа для улучшения психологических, а также двигательных способностей у малоподвижных школьников.Мета дослідження – визначити вплив 12-тижневої програми дитячої легкої атлетики ІААФ на психологічні і рухові здібності дітей, які ведуть сидячий спосіб життя.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 40 школярів (віком від 10 до 14 років), які раніше не проходили систематичне навчання. Школярі були додатково розділені на підгрупи в залежності від віку, підгрупа від 10 до 11 років і підгрупа від 13 до 14 років, а потім випадковим чином були розподілені в експериментальну групу (дитяча легка атлетика) і в контрольну групу. Як психологічні змінні були обрані реактивна стійкість до стресу, швидкість простої моторики, швидкість простої реакції, зорове сприйняття і сфокусована увага, в той час як вибрані моторні змінні включали тест «сидіти і дотягнутися», стрибок в довжину з місця, спринт на 50 м, Т-тест і спринт на 150 м. Тести на рухові змінні проводилися до, в середині і після тренування, в той час як тести для психологічних змінних проводилися тільки до і після тренування.
Результати. Двосторонній змішаний дисперсійний аналіз показав значну різницю у всіх обраних змінних (рухові і психологічні) у взаємодії група × час (p = 0,001 до <0,001) з великою величиною ефекту. Більша величина ефекту в змінних рухової підготовленості спостерігалася через 12 тижнів (ES = 2,09-5,72), ніж через 6 тижнів (ES = 1,92-3,47) порівняно з вихідним рівнем в експериментальній групі.
Висновки. Дослідження показує, що дитяча легка атлетика, рекомендована ІААФ, може розглядатися як ефективна програма для поліпшення психологічних, а також рухових здібностей у дітей, які ведуть сидячий спосіб життя
Педометрична модель фізичної активності дітей в початковій школі
No full textThe purpose of this research is to create a model of interaction between steps/day counts regarding genders, seasons of a year, and days of week.
Material and Methods. Totally 74 of 4-th grade pupils (38 boys and 36 girls) from three primary schools in the industrial city were involved into the pedometer investigation. All the students were good healthy, and they participated in the schools’ lessons of physical education according to the common program. Pedometer determined physical activity was measured during a day using fitness tracker band. The measurements were done during one academic year using three full weeks (a week in autumn, winter, and spring). ANOVA was used to determine differences between samples grouped according days of weeks.
Results. A strong significant difference between counts of steps during days of week for boys (p = 0.006) and smaller for girls (p = 0.052) were discovered with corresponding parts in the total variation (62.5 and 46.0 %). The same significant differences were discovered between mean counts in seasons (p = 0.053, 0.037) with corresponding parts in the total variation (14.5, 22.8 %). Rather significant variations of interaction between days of week and mean season results took place for boys (23.0%) as well for girls (31.1 %).
Conclusions. During evaluation of physical activity in children based on steps/day counts, interaction between gender, season, and day of week should be taken into consideration.Цель исследования − создать модель взаимодействия дневного количества шагов относительно пола, поры года и дней недели.
Материал и методы. В общем 74 ученика (38 мальчиков и 36 девочек) четвёртых классов трёх школ промышленного города было вовлечено в измерения. Состояние здоровья всех школьников было хорошим, и на уроках физической культуры они занимались по общей программе. Количество шагов за день определялось с использованием фитнесс шагомера. Исследования проводились на протяжении учебного года за три недели (по одной неделе осенью, зимой и весной). Дисперсионный анализ был применён для определения различия результатов между группами по дням недели.
Результаты. Была выявлена статистически значимая разница между количеством шагов на протяжении дня у мальчиков (p = 0,006) и менее значимая − у девочек (p = 0,052) при соответствующей доле в общей вариации (62,5 и 46,0%).Такая же существенная разница имела место между результатами по сезонам года (p = 0,053; 0,037) при соответствующей доле в общей вариации (14,5; 22,8%). Довольно существенная вариация по дням недели и средне сезонными результатами имела место как для мальчиков (23,0%), так и для девочек (31,1%).
Выводы. При оценивании физической активности детей необходимо учитывать взаимодействие между количеством шагов на протяжении дня относительно пола, поры года и дней недели.Мета дослідження − створити модель взаємодії денної кількості кроків відносно статі, пори року та днів тижня.
Матеріал і методи. Загалом 74 учня (38 хлопців і 36 дівчат) четвертих класів трьох шкіл промислового міста було залучено до вимірювань. Стан здоров’я усіх школярів був добрий, й на уроках фізичної культури вони займалися за загальною програмою. Кількість кроків протягом дня визначалася з використанням фітнес крокоміра. Дослідження проведено протягом навчального року за три тижні (по одному тижню восени, взимку й навесні). Дисперсійний аналіз було застосовано для визначення різниці результатів між групами за днями тижня.
Результати. Було виявлено статистично істотну різницю між кількістю кроків протягом дня у хлопців (p = 0,006) і менш істотну − у дівчат (p = 0,052) із відповідною часткою у загальній варіації (62,5 і 46,0 %). Така ж суттєва різниця мала місце між результатами по сезонах року (p = 0,053; 0,037) із відповідною часткою у загальній варіації (14,5; 22,8 %). Досить істотна варіація по днях тижня й середньо сезонними результатами мала місце як для хлопців (23,0 %), так і для дівчат (31,1 %).
Висновки. При оцінюванні фізичної активності дітей необхідно враховувати взаємодію між кількістю кроків протягом дня відносно статі, пори року та днів тижня
Потенціал новітніх технологій у забезпеченні ефективності педагогічного контролю у фізичному вихованні
No full textThe study objective is to substantiate and implement modern electronic automated monitoring systems to improve the testing of speed-strength abilities in the process of physical education.
Materials and methods. To solve the research tasks used the methods of comparing and contrasting are used and analysis, synthesis, abstraction, formalization and technical modeling.
Results. The developed capacitive sensor device for control of speed-power abilities is presented. The device is built on a combination of modern nanotechnology and microprocessor systems. As part of the device, the array of active electrodes with digital output registers an input signal from a marker placed on the monitoring object and whose position changes during the exercise. Then the digital signal through the interface and the communication line, goes to the signal converter, where it is processed and wireless transmission devices signal goes to the personal computer, where the result of the exercise is displayed.
Conclusions. Use in pedagogical control of the physical education process of the developed device provides reliable objective test data with little loss of time to ensure the quality of control.Цель исследования – обоснование и реализация современных электронной автоматизированной системы мониторинга для совершенствования тестирования скоростно-силовых способностей.
Материалы и методы. Для решения задач исследования использованы методы сравнения анализа, синтеза, абстракции, формализации и технического моделирования.
Результаты. Представлен разработанное емкостное сенсорное устройство для контроля скоростно-силовых способностей. Устройство построено на сочетании современных нанотехнологий и микропроцессорных систем. В составе устройства матрица активных электродов с цифровым выходом регистрирует входной сигнал от маркера, расположенного на объекте мониторинга и положение которого изменяется во процессе выполнения прыжка. Далее цифровой сигнал через интерфейс и линию связи поступает на сигнальный преобразователь, где обрабатывается и беспроводными устройствами передачи сигнал попадает на персональный компьютер, где результат тестирования подается на дисплей.
Выводы. Использование в педагогическом контроле процесса физического воспитания разработанного устройства обеспечивает получение достоверных объективных данных тестирования скоростно-силовых способностей с незначительной потерей времени.Мета дослідження – обґрунтування та реалізація новітніх технологічних засобів для вдосконалення тестування швидкісно-силових здібностей у процесі фізичного виховання.
Матеріали та методи. Для вирішення завдань дослідження використано методи порівняння аналізу, синтезу, абстракції, формалізації і технічного моделювання.
Результати. Представлено розроблений ємнісний сенсорний пристрій для контролю швидкісно-силових здібностей. Пристрій побудований на поєднанні сучасних нанотехнологій та мікропроцесорних систем. У складі пристрою матриця активних електродів з цифровим виходом реєструє вхідний сигнал від маркера, розміщеного на об’єкті моніторингу і положення якого змінюється під час вправи. Далі цифровий сигнал через інтерфейс і лінію зв’язку надходить на сигнальний перетворювач, де обробляється й бездротовими пристроями передачі сигнал потрапляє на персональний комп’ютер, де результат вправи подається на дисплей.
Висновки. Використання розробленого пристрою у педагогічному контролі процесу фізичного виховання забезпечує отримання достовірних об’єктивних даних тестування з незначною втратою часу задля забезпечення якості контролю
Методика сприяння розвитку інтелекту та ігрових навичок у молодіжному футболі
No full textResearch purpose. The aim of the study is to evaluate the playing skills of the young players under investigation in a global context. Specifically, it is intended to test whether the proposed training methodology favorably influenced the development of game skills, increasing the efficiency of game performance.
Materials and methods. The study participants are 24 young players, aged between 13 and 14. To achieve the tasks set, the study relied on the following methods: analysis of scientific literature, field testing and methods of mathematical statistics. The experimental group performed a specific training mesocycle (that of the Brain Kinetic), while the control group performed a traditional working mesocycle. To detect the effects of the training methodologies, field tests were used both before and after the training period, respecting the execution protocols described by H. Wein. The study materials were processed by the statistical analysis software-IBM SPSS 22. A paired sample t-test was used to compare the results of the two groups.
Results. The t-test analysis indicates statistically significant changes in the training effect of the experimental group. A better performance index found in the experimental group in the execution of skills, compared to the control group, is due to the diversification of the methodology to which they were subjected. Therefore, the changes after training at each skill index are amplified by the subsequent repetition of the tests. Differences between test indicators are statistically significant (p = 0.25)
Conclusions. The study, through the use of field tests, has confirmed the hypothesis that the use of the Brain Kinetic training method determines a positive training effect in skill exercises. This method allowed the players involved in the experimental group to take personal, individual and group actions that had a real impact on the outcome of the game.Целью исследования является оценка игровых навыков молодых игроков, которые исследуются в глобальном контексте. В частности, призвано проверить, благоприятно ли повлияла предложенная методика обучения на формирование игровых навыков и повышения эффективности игровой деятельности.
Материалы и методы. Участниками исследования являются 24 молодые игроки в возрасте от 13 до 14 лет. Для достижения поставленных задач исследования опиралось на следующие методы: анализ научной литературы, полевое тестирование и методы математической статистики. Экспериментальная группа выполняла специфический тренировочный мезоцикл (относящийся к мозговой кинетики), а контрольная группа – традиционный рабочий мезоцикл. Для выявления последствий методологии обучения использовались полевые испытания как до, так и после учебного периода, с соблюдением протоколов выполнения, описанных Х. Уэйном. Материалы исследования были обработаны программным обеспечением статистического анализа IBM SPSS 22. Для сравнения результатов двух групп использовали парный образец t-теста.
Результаты. Анализ t-теста указывает на статистически значимые изменения тренировочного эффекта экспериментальной группы. Лучший показатель эффективности, обнаруженный в экспериментальной группе в выполнении навыков по сравнению с контрольной группой, объясняется диверсификацией методологии, которой они подверглись. Поэтому изменения после обучения на каждом индексе навыков усиливаются последующим повторением тестов. Различия между показателями теста являются статистически значимыми.
Выводы. Исследование подтвердило гипотезу о том, что использование метода тренировки мозговой кинетики определяет положительный эффект в формировании игровых навыков. Этот метод позволил игрокам, которые участвуют в экспериментальной группе, выполнять индивидуальные и групповые действия, которые реально повлияли на исход игры.Метою дослідження є оцінка ігрових навичок молодих гравців, які досліджуються, у глобальному контексті. Зокрема, призначено перевірити, чи сприятливо вплинула запропонована методика навчання на формування ігрових навичок та підвищення ефективності ігрової діяльності.
Матеріали та методи. Учасниками дослідження є 24 молоді гравці, віком від 13 до 14 років. Для досягнення поставлених завдань дослідження спиралось на такі методи: аналіз наукової літератури, польове тестування та методи математичної статистики. Експериментальна група виконувала специфічний тренувальний мезоцикл (такий, що стосується мозкової кінетики), а контрольна група – традиційний робочий мезоцикл. Для виявлення наслідків методології навчання використовувалися польові випробування як до, так і після навчального періоду, з дотриманням протоколів виконання, описаних Х. Вейном. Матеріали дослідження були оброблені програмним забезпеченням статистичного аналізу IBM SPSS 22. Для порівняння результатів двох груп використовували парний зразок t-тесту.
Результати. Аналіз t-тесту вказує на статистично значущі зміни тренувального ефекту експериментальної групи. Кращий показник ефективності, виявлений в експериментальній групі у виконанні навичок, порівняно з контрольною групою, пояснюється диверсифікацією методології, якій вони були піддані. Тому зміни після навчання на кожному індексі навичок посилюються подальшим повторенням тестів. Відмінності між показниками тесту є статистично значущими.
Висновки. Дослідження підтвердило гіпотезу про те, що використання методу тренування мозкової кінетики визначає позитивний ефект у формуванні ігрових навичок. Цей метод дозволив гравцям, які беруть участь в експериментальній групі, виконувати індивідуальні та групові дії, що реально вплинули на результат гри