Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Частка силових параметрів жиму лежачи та тяги штанги на горизонтальній лаві у спортивних показниках у дисциплінах веслування на байдарках
No full textThe objective of the study was to deal with the ratio of the parameters of maximum muscle power and power endurance and explain their contribution to the sports performance in kayak disciplines of Slovakia National Team members.
Material and methods. Strength parameters were monitored by Tendo Power Analyser in the barbell bench press and pull on a horizontal bench. A diagnostic series of maximum power and effective repetition test for power endurance was performed at both, barbell bench press and bench pull exercises. Determining the factors limiting sports performance in kayak disciplines 200 meters, 500 meters, 1,000 meters, 5,000 meters, and marathon 21,500 meters, the evaluation of dependence between all power variables were used. The stepwise regression was used to reduce the indicators.
Results. It was found out that in kayak sprint disciplines (200 meters, 500 meters) the sports performance in the kayak is influenced by the barbell bench pull more than bench press on the horizontal bench when speaking about the strength parameters. In the middle-distance disciplines (1,000 meters), the ratio of strength parameters is balanced. As the length of kayak disciplines increases (5,000 meters and 21,500 meters), the ratio of strength parameters has changed in favor of the barbell bench press.
From the parameters of maximum muscle performance and muscle endurance measured in the barbell bench press and pull on a horizontal bench, the average power of power endurance was demonstrated to explain the sports performance in kayak disciplines.
Conclusion. From the parameters of maximum power and power endurance in the bench press and bench pull in all kayak disciplines, the parameter of average power in power endurance was proved to explain sports performance. Knowledge of these factors will allow optimizing the content of sports training of kayakers, the process of developing their strength skills, and their transformation process into a structure of sports performance and kayaking paddling technique. Целью исследования было рассмотреть соотношение параметров максимальной мышечной силы и силовой выносливости и объяснить их вклад в спортивные показатели в дисциплинах гребле на байдарках членов национальной сборной Словакии.
Материал и методы. Силовые параметры контролировали с помощью Tendo Power Analyzer в жиме штанги и тяги на горизонтальной скамье. Диагностическая серия тестов максимальной мощности и эффективных повторений на силовую выносливость была проведена как в упражнениях на жим штанги лежа, так и в упражнениях на тягу лежа. Для определения факторов, ограничивающих спортивные показатели в дисциплинах гребли на байдарках 200 метров, 500 метров, 1000 метров, 5000 метров и марафоне 21500 метров, использовали оценку зависимости между всеми силовыми переменными. Для уменьшения показателей использовалась пошаговая регрессия.
Результаты. Было обнаружено, что в дисциплинах спринтерской гребли на байдарках (200 метров, 500 метров) на спортивные показатели влияет тяга штанги больше, чем жим штанги на горизонтальной скамье. В дисциплинах на средние дистанции (1000 метров) соотношение параметров силы взвешенное. С увеличением длины дисциплин в гребле на байдарках (5000 метров и 21500 метров) соотношение параметров силы изменилось в пользу жима штанги.На основе параметров максимальной мышечной производительности и мышечной выносливости, измеренных в жиме штанги и тяге на горизонтальной скамье, была использована средняя мощность силовой выносливости для объяснения спортивных результатов в дисциплинах гребли на байдарках.
Выводы. Анализ показателей максимальной мощности и силовой выносливости в жиме лежа и тяге лежа доказывает, что во всех дисциплинах гребли на байдарках параметр средней мощности в силовой выносливости объясняет спортивные результаты. Знание этих факторов позволит оптимизировать содержание спортивной подготовки байдарочников, процесс развития их силовых способностей и процесс их трансформации в структуру спортивной деятельности и технику гребли на байдарках.Метою дослідження було розглянути співвідношення параметрів максимальної м’язової сили та силової витривалості та пояснити їхній внесок у спортивні показники у дисциплінах веслування на байдарках членів національної збірної Словаччини.
Матеріал і методи. Силові параметри контролювали за допомогою Tendo Power Analyzer у жимі штанги та тяги на горизонтальній лаві. Діагностична серія тестів максимальної потужності і ефективних повторень на силову витривалість була проведена як у вправах на жим штанги лежачи, так і у вправах на тягу лежачи. Для визначення факторів, що обмежують спортивні показники в дисциплінах веслування на байдарках 200 метрів, 500 метрів, 1000 метрів, 5000 метрів та марафоні 21 500 метрів, використовували оцінку залежності між усіма силовими змінними. Для зменшення показників використовувалася покрокова регресія.
Результати. Було виявлено, що у дисциплінах спринтерського веслування на байдарках (200 метрів, 500 метрів) на спортивні показники впливає тяга штанги більше, ніж жим штанги на горизонтальній лаві. У дисциплінах на середні дистанції (1000 метрів) співвідношення параметрів сили виважене. Зі збільшенням довжини дисциплін у веслуванні на байдарках (5000 метрів та 21 500 метрів) співвідношення параметрів сили змінилося на користь жиму штанги.
На основі параметрів максимальної м’язової продуктивності та м’язової витривалості, виміряних у жимі штанги та тязі на горизонтальній лаві, була використана середня потужність силової витривалості для пояснення спортивних результатів у дисциплінах веслування на байдарках.
Висновки. Аналіз показників максимальної потужності та силової витривалості в жимі лежачи та тязі лежачи доводить, що у всіх дисциплінах веслування на байдарках параметр середньої потужності в силовій витривалості пояснює спортивні результати. Знання цих чинників дозволить оптимізувати зміст спортивної підготовки байдарочників, процес розвитку їх силових здібностей та процес їх трансформації в структуру спортивної діяльності та техніку веслування на байдарках
Гендерні відмінності в абсолютних та відносних значеннях тесту кистьової динамометрії у дітей 9 та 10 років із регіону Скоп'є Республіки Північна Македонія
No full textBackground. Handgrip strength test is applied both to adults and children to indicate muscular fitness as well as the nutritional and health status. It differs in adults and adolescents depending on the gender. However, it is not clear whether a difference exists also in children at 9 to 10 years of age, and what are the factors that influence it. The goal of the research was to determine the absolute and relative values of the hand dynamometer test with healthy Macedonian boys and girls aged 9 and 10 from the Skopje region as well as to determine the factors that affect the handgrip strength at that age.
Materials and methods. The research was conducted on a sample of 775 children (boys n = 386; girls n = 389), whereby the following characteristics were measured: handgrip strength, weight, height, body fat percentage, muscle mass percentage and the body mass index (BMI) was calculated. The maximum handgrip strength was measured with a digital Takei TKK 5101 dynamometer.
Results. The research found that there are statistically significant differences in the absolute values obtained in the hand dynamometer test between healthy boys and girls in Macedonia at 9 and 10 years of age. On the basis of the results obtained from the research, one can conclude that the results of the hand dynamometer test are affected by age, gender and body composition.
Conclusion. Based on the increasing predominance of children’s obesity, the present study can provide clinicians and researchers with an insight how body composition influences muscular fitness, and can serve policy-makers to develop gender-specific strategies about body-weight management and promotion of muscular performance among children and adolescents.Целью исследования было определить абсолютные и относительные значения теста кистевой динамометрии у здоровых македонских мальчиков и девочек 9 и 10 лет из региона Скопье, а также определить факторы, влияющие на силу кисти в этом возрасте.
Материалы и методы. Исследование было проведено на выборке из 775 детей (мальчиков n = 386; девочек n = 389), в результате чего были измерены следующие характеристики: сила кисти, масса тела, рост, процент жира в организме, процент мышечной массы и индекс массы тела (ИМТ). Максимальную силу кисти измеряли цифровым динамометром Takei TKK 5101.
Результаты. Исследование показало, что существуют статистически значимые различия в абсолютных значениях, полученных во время теста на кистевой динамометрии, между здоровыми ребятами в Македонии в возрасте 9 и 10 лет. На основании полученных результатов исследования можно сделать вывод, что на результаты теста кистевой динамометрии влияют возраст, пол и состав тела.
Выводы. Исследование может предоставить клиницистам и исследователям представление о том, как состав тела влияет на мышечную систему, а также может помочь разработать гендерные стратегии по управлению массой тела и объемом мышечной деятельности детей и подростков.Метою дослідження було визначити абсолютні та відносні значення тесту кистьової динамометрії у здорових македонських хлопчиків та дівчаток 9 та 10 років із регіону Скоп'є, а також визначити фактори, що впливають на силу кисті у цьому віці.
Матеріали і методи. Дослідження було проведено на вибірці з 775 дітей (хлопчиків n = 386; дівчаток n = 389), у результаті чого були виміряні такі характеристики: сила кисті, маса тіла, зріст, відсоток жиру в організмі, відсоток м’язової маси та індекс маси тіла (ІМТ). Максимальну силу кисті вимірювали цифровим динамометром Takei TKK 5101.
Результати. Дослідження показало, що існують статистично значущі відмінності в абсолютних значеннях, отриманих під час тесту на кистьовому динамометрі, між здоровими хлопцями та дівчатами в Македонії у віці 9 та 10 років. На підставі отриманих результатів дослідження можна зробити висновок, що на результати тесту кистьової динамометрії впливають вік, стать та склад тіла.
Висновки. Дослідження може надати клініцистам та дослідникам уявлення про те, як склад тіла впливає на м’язову систему, а також може допомогти розробити гендерні стратегії щодо управління масою тіла та обсягом м’язової діяльності дітей та підлітків
Диференціація фізичних навантажень у студенток з різним руховим віком
No full textPurpose: To develop and evaluate the impact of a program of sectional recreational aerobics classes, taking into account the differentiation of physical loads in female students of different motor ages.
Materials and Methods. Participants: In the ascertaining experiment, 145 second-year female students were examined, in the formative experiment – 42 female students.
The following indicators were measured: biological age (years) using V. P. Voitenko’s method (1991), motor age (years) and the general level of physical conditions (points), heart rate (bpm), heart rate recovery time after 20 squats in 30 s (min, s), the level of physical health (points), physical activity index (c. u.), the level of general physical working capacity (PWC170, kgm ∙ min-1); VO2 max (ml ∙ kg ∙ min-1) – maximal oxygen consumption. The level of motor qualities development: 2,000 m run (min, s), 4×9 m shuttle run (s), standing long jump (cm), sit-ups in 1 min (times), push-ups (times), seated forward bend (cm).
Results. The study developed and tested an experimental program of recreational aerobics classes, taking into account a differentiated approach to dosing physical loads in female students of different motor ages. Data factorization revealed a rational combination of means for developing motor qualities: strength endurance – 15.88%, dynamic strength – 12.86%, speed and strength endurance – 8.72%, static endurance – 17.87%, flexibility – 12.69%, speed abilities – 14.66%, and coordination abilities – 17.32%. The study found a moderate negative correlation between motor age and the level of physical health (r = -0.68 at p < 0.01). Three levels of motor age with respect to the levels of physical health were identified.
Conclusions. Taking into account female students’ motor age during recreational aerobics classes ensures optimal motor activity and increases the level of physical fitness.Цель – разработать и оценить влияние программы секционных занятий оздоровительной аэробикой с учетом дифференциации физических нагрузок у студенток с разным двигательным возрастом.
Материалы и методы. Контингент – в рамках констатирующего эксперимента обследовано 145 студенток 2 курса, в формирующем эксперименте – 42 студентки. Определялись следующие показатели: биологический возраст (лет) по методике Войтенко В. П. (1991), двигательный возраст (лет) и общий уровень физических кондиций (баллы), частота сердечных сокращений (уд / мин), время восстановления частоты сердечных сокращений после 20 приседаний за 30 с (мин, с), уровень физического здоровья ( балла), индекс двигательной активности (у. е.), уровень общей физической работоспособности (PWC170, кгм ∙ мин-1); МПК (мл ∙ кг ∙ мин-1) - максимальное потребление кислорода. Уровень развития двигательных качеств: бег 2000 м (мин, с), челночный бег 4 × 9 м (с), прыжок в длину с места (см), поднимание туловища в сед за 1 мин (раз), сгибание и разгибание рук в упоре лежа (раз), наклон из положения сидя (см).
Результаты. Разработана и апробирована экспериментальная программа проведения занятий по оздоровительной аэробики с учетом дифференцированного подхода в дозировке физических нагрузок у студенток с разным двигательным возрастом. Анализ позволил выявить рациональное соотношение средств для развития двигательных качеств: силовая выносливость – 15,88%, динамическая сила – 12,86%, скоростно-силовая выносливость – 8,72%, статическая выносливость – 17,87%, гибкость – 12,69%, скоростные способности – 14,66% и координационные способности – 17,32%. Установлено умеренный отрицательная взаимосвязь двигательного возраста с уровнем физического здоровья (r = -0,68 при p < 0,01). Определены три уровня двигательного возраста относительно уровней физического здоровья.
Выводы. Учет двигательного возраста студенток при проведении занятий оздоровительной аэробикой позволяет обеспечить оптимальную двигательную активность, повысить уровень физической подготовленности.Мета – розробити і оцінити вплив програми секційних занять оздоровчою аеробікою з урахуванням диференціації фізичних навантажень у студенток з різним руховим віком.
Матеріали та методи. Контингент – в рамках констатувального експерименту обстежено 145 студенток 2 курсу, в формуючому експерименті – 42 студентки. Визначалися такі показники: біологічний вік (років) за методикою Войтенко В. П. (1991), руховий вік (років) і загальний рівень фізичних кондицій (бали), частота серцевих скорочень (уд/хв), час відновлення частоти серцевих скорочень після 20 присідань за 30 с (хв, с), рівень фізичного здоров'я (бали), індекс рухової активності (у. о.), рівень загальної фізичної працездатності (PWC170, кгм ∙ хв-1); МПК (мл ∙ кг ∙ хв-1) – максимальне споживання кисню. Рівень розвитку рухових якостей: біг 2000 м (хв, с), човниковий біг 4×9 м (с), стрибок в довжину з місця (см), піднімання тулуба в сід за 1 хв (раз), згинання та розгинання рук в упорі лежачи ( раз), нахил з положення сидячи (см).
Результати. Розроблено та апробовано експериментальну програму проведення занять з оздоровчої аеробіки з урахуванням диференційованого підходу в дозуванні фізичних навантажень у студенток з різним руховим віком. Факторний аналіз дозволив виявити раціональне співвідношення засобів для розвитку рухових якостей: силова витривалість – 15,88%, динамічна сила – 12,86%, швидкісно-силова витривалість – 8,72%, статична витривалість – 17,87%, гнучкість – 12,69%, швидкісні здібності – 14,66% і координаційні здібності – 17,32%. Встановлено помірний негативний взаємозв’язок рухового віку з рівнем фізичного здоров’я (r = -0,68 при p < 0,01). Визначено три рівні рухового віку щодо рівнів фізичного здоров’я.
Висновки. Облік рухового віку студенток при проведенні занять оздоровчою аеробікою дозволяє забезпечити оптимальну рухову активність, підвищити рівень фізичної підготовленості
Фізичне виховання та дозвілля серед учнів із втратою слуху та без неї
No full textThe objective of this study was to analyse differences among Czech pupils’ with/without hearing loss related to feelings and opinions on physical education classes; sport preferences in physical education classes; and leisure time activities at the lower secondary schools for the deaf.
Materials and methods. Participants were 83 pupils with hearing loss (n = 41; 49.4%) and pupils without hearing loss (n = 42; 50.6%); an average age of them was 14.3 ± 1.3 years. The non-parametric Mann-Whitney U-test, Fisher exact test, Chi-square test were used for statistical analyses. For calculation of effect size coefficient abs(r) was used. All tests were performed at a level of 0.05.
Results. Pupils without hearing loss are more likely to express disappointment due to cancellation of a physical education class than pupils without hearing loss (Z = –2.168; p = 0.029). A statistically significant difference was found in preference for the various physical education activities and in leisure activities, where pupils without hearing loss prefer dancing (χ2 = 8.622; p = 0.003), whereas pupils with hearing loss prefer volleyball (χ2 = 14.833; p = 0.00001). In terms of leisure time activities, pupils with hearing loss spent their leisure time watching television significantly more often (χ2 = 5.198; p = 0.023).
Conclusion. Both groups do not differ in feelings and opinions on physical education in terms of popularity, difficulty, importance, effort during physical education. On the contrary, differences in feelings associated with the cancellation of physical education or preference of activities in physical activities in physical education and leisure time appeared.Целью этого исследования было проанализировать различия среди чешских учеников с/без потери слуха, связанные с чувствами и мыслями относительно занятий физической культурой; спортивные предпочтения на уроках физической культуры; и досуга в младших классах средней школы для глухих.
Материалы и методы. Участниками стали 83 ученика с потерей слуха (n = 41; 49,4%) и ученики без потери слуха (n = 42; 50,6%); средний возраст их составил 14,3 ± 1,3 года. Для статистического анализа использовали непараметрический U-критерий Манна-Уитни, точный критерий Фишера, критерий хи-квадрат. Для расчета величины эффекта использовали коэффициент abs(r). Все тесты проводились на уровне 0,05.
Результаты. Ученики без потери слуха чаще проявляют разочарование из-за отмены урока физкультуры, чем ученики без потери слуха (Z = -2,168; p = 0,029). Статистически значимая разница была обнаружена в превосходстве к различным занятиям физической культурой и досуговых занятиях, где ученики без потери слуха предпочитают танцам (χ2 = 8,622; p = 0,003), тогда как ученики с потерей слуха предпочитают волейболу (χ2 = 14,833; p = 0,00001). Что касается досуговых занятий, учащиеся с недостатками слуха проводили свой досуг значительно чаще телевизором (χ2 = 5,198; p = 0,023).
Выводы. Обе группы не отличаются между собой чувствами и мыслями относительно физического воспитания с точки зрения популярности, сложности, важности, усилий во время физического воспитания. Наоборот, появились различия в чувствах, связанных с отменой физического воспитания или преимуществом занятий физическими упражнениями во время физического воспитания и досуга.Метою цього дослідження було проаналізувати відмінності серед чеських учнів із/без втрати слуху, пов’язані з почуттями та думками щодо занять фізичною культурою; спортивні уподобання на уроках фізичної культури; та дозвілля у молодших класах середньої школи для глухих.
Матеріали і методи. Учасниками стали 83 учні із втратою слуху (n = 41; 49,4%) та учні без втрати слуху (n = 42; 50,6%); середній вік їх становив 14,3 ± 1,3 року. Для статистичного аналізу використовували непараметричний U-критерій Манна-Уітні, точний критерій Фішера, критерій хі-квадрат. Для розрахунку величини ефекту використовували коефіцієнт abs(r). Всі тести проводились на рівні 0,05.
Результати. Учні без втрати слуху частіше виявляють розчарування через скасування уроку фізкультури, ніж учні без втрати слуху (Z = –2,168; p = 0,029). Статистично значуща різниця була виявлена в перевазі до різноманітних занять фізичною культурою та дозвіллєвих заняттях, де учні без втрати слуху віддають перевагу танцям (χ2 = 8,622; p = 0,003), тоді як учні з втратою слуху надають перевагу волейболу (χ2 = 14,833; p = 0,00001). Що стосується дозвіллєвих занять, учні із вадами слуху проводили своє дозвілля значно частіше за телевізором (χ2 = 5,198; p = 0,023).
Висновки. Обидві групи не відрізняються між собою почуттями та думками щодо фізичного виховання з точки зору популярності, складності, важливості, зусиль під час фізичного виховання. Навпаки, з’явилися розбіжності у почуттях, пов’язаних із скасуванням фізичного виховання чи перевагою занять фізичними вправами під час фізичного виховання та дозвілля
Відмінності у руховій підготовці дівчат дошкільного віку, пов’язані з організованою фізичною активністю
No full textThis study purpose was to determine the level of motor competence and differences in motor skills of preschool girls aged 5 to 7 from Serbia according to participation in organized physical activities.
Materials and methods. Ninety-one girls aged 5-7 years (mean ± 6.4) were divided into three subsamples: control group, rhythmic gymnastics and sports school. Girls were assessed with the MABC-2 test. Descriptive statistics analyzed the basic characteristics of participants according to the level of motor competence. Furthermore, Pearson’s χ2 test for contingency tables, MANOVA and discriminant analysis were employed to find differences in motor proficiency among groups.
Results. Significant differences have been found in girls attending rhythmic gymnastics in aiming & catching on the upper bound of moderate effect size (p < 0.001, η2 = 139), and total test score moderate effect size (p = 0.006, η2 = 0.105) compared to girls who did not participate in organized physical activity. The discrimination coefficient explained the differences in girls in aiming and catching, with a contribution of 41.4%, balance skills with 24%, and a total test score of 22.9%. According to the level of motor competence, 61% from the control group and 40% from the sports school group scored below average in aiming & catching. The total test score of ≥ 50 percentile was achieved by 68.3% of girls in the control group, 84% in the sports school group, and 96% in rhythmic gymnastics.
Conclusion. This study confirms that sports practice contributes to the development of motor capabilities and influences individual differences in children’s scores. Our findings can contribute to understanding how important it is to promote object control skills games for girls and older preschoolers generally.Цель исследования – определить уровень двигательной компетентности и отличия в моторных навыках девочек дошкольного возраста от 5 до 7 лет из Сербии в зависимости от участия в организованной физической активности.
Материалы и методы. 91 девочку 5-7 лет (среднее значение ±6,4) была поделена на три подвыборки: контрольную группу, группу художественной гимнастики и группу спортивной школы. Девочек оценивали с помощью теста MABC-2. Используя описательную статистику, проанализированы основные характеристики участников по уровню двигательной компетентности. Кроме того, были использованы критерий χ2 Пирсона для факторных таблиц, MANOVA и дискриминантный анализ, чтобы найти отличия в двигательной подготовке групп.
Результаты. У девочек, посещающих художественную гимнастику, были обнаружены значительные отличия в прицеливании и ловле на верхней границе умеренной величины эффекта (p<.001, η2=139) и умеренная величина эффекта в общем результате теста (p=.006, η2= .105) по сравнению с девочками, не участвовавшими в организованной физической активности. Коэффициент дискриминации объяснил различия у девочек в прицеливании и ловле со взносом 41,4%, в навыках равновесия – 24% и общем результате теста – 22,9%. По уровню двигательной компетентности 61% из контрольной группы и 40% из группы спортивной школы набрали более низкую среднюю оценку прицеливания и ловли. Общий балл теста ≥ 50 процентов достигли 68,3% девочек в контрольной группе, 84% в группе спортивной школы и 96% в группе художественной гимнастики.
Вывод. Данное исследование подтверждает, что занятия спортом способствуют развитию двигательных способностей и влияют на индивидуальные отличия в результатах детей. Результаты исследования помогают понять важность популяризации игр для развития навыков управления предметом среди девочек и детей старшего дошкольного возраста.Мета дослідження – визначити рівень рухової компетентності та відмінності у моторних навичках дівчат дошкільного віку від 5 до 7 років із Сербії залежно від участі в організованій фізичній активності.
Матеріали та методи. 91 дівчинку 5-7 років (середнє значення ±6,4) було розділено на три підвибірки: контрольну групу, групу художньої гімнастики та групу спортивної школи. Дівчаток оцінювали за допомогою тесту MABC-2. Використовуючи описову статистику, проаналізовано основні характеристики учасниць за рівнем рухової компетентності. Крім того, були застосовані критерій χ2 Пірсона для факторних таблиць, MANOVA та дискримінантний аналіз, щоб знайти відмінності у руховій підготовці груп.
Результати. У дівчат, які відвідують художню гімнастику, були виявлені значні відмінності у прицілюванні та ловлі на верхній межі помірної величини ефекту (p<.001, η2=139) та помірна величина ефекту у загальному результаті тесту (p=.006, η2= .105) порівняно з дівчатами, які не брали участі в організованій фізичній активності. Коефіцієнт дискримінації пояснив відмінності у дівчат у прицілюванні та ловлі із внеском 41,4%, у навичках рівноваги – 24%, та загальному результаті тесту – 22,9%. За рівнем рухової компетентності 61% з контрольної групи та 40% з групи спортивної школи набрали нижчу середню оцінку з прицілювання та ловлі. Загальний бал тесту ≥ 50 процентилів досягли 68,3% дівчат у контрольній групі, 84% у групі спортивної школи та 96% у групі художньої гімнастики.
Висновок. Дане дослідження підтверджує, що заняття спортом сприяють розвитку рухових здібностей та впливають на індивідуальні відмінності у результатах дітей. Результати дослідження допомагають зрозуміти важливість популяризації ігор для розвитку навичок керування предметом серед дівчаток та дітей старшого дошкільного віку загалом
Дидактика: особливості формування рухових навичок у хлопців 14-15 років
No full textThe purpose of the study was to determine the peculiarities of motor skills development in boys aged 14-15.
Materials and methods. The study participants were boys aged 14 (n=20) and 15 (n=20). The children and their parents were fully informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. To solve the tasks set, the following research methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; pedagogical observation, timing of training tasks; pedagogical experiment, methods of mathematical statistics, discriminant analysis, nearest neighbor analysis.
Results. The study made an assumption about a significant influence of the modes of alternating exercise repetitions and the rest interval on the effectiveness of motor skills development in boys aged 14 and 15. The standardized canonical discriminant function coefficients helped to determine age peculiarities and the peculiarities of influence of exercise modes on the effectiveness of motor skills development. They showed that the components of motor fitness are a priority in developing motor skills. The structure canonical discriminant function coefficients indicate the importance of movement control skills for mastering the entire exercise.
Conclusions. Discriminant analysis revealed the peculiarities of motor skills development in boys aged 14 and 15, depending on age and exercise modes. With the first exercise mode, boys aged 15 master the first, second, and fourth series of training tasks more quickly. Boys aged 14 – the sixth series (exercise mode: 6 repetitions, rest interval of 60 s). With the second exercise mode, boys aged 14 master the first and fourth series of training tasks more quickly. Boys aged 15 – the second series (exercise mode: 12 repetitions, rest interval of 60 s).
The coordinates of centroids for four groups indicate a significant difference in the influence of exercise repetition modes on the number of repetitions required for motor skills development in boys aged 14-15 during physical education classes. The results of group classification show that 87.5% of the original grouped cases were classified correctly.Цель исследования – определить особенности формирования двигательных навыков у ребят 14-15 лет.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие ребята 14 (n=20) и 15 (n=20) лет. Дети и их родители были осведомлены о всех особенностях исследования и дали согласие на участие в эксперименте. Для решения поставленных задач использовались методы исследования: изучение и анализ научно-методической литературы; педагогическое наблюдение, хронометраж обучающих заданий; педагогический эксперимент, методы математической статистики, дискриминантный анализ, метод ближайших соседей.
Результаты. Предполагается существенное влияние режимов чередования повторений упражнений и интервала отдыха на эффективность формирования двигательных навыков у ребят 14 и 15 лет. Нормированные коэффициенты канонической дискриминантной функции позволили установить возрастные особенности и особенности влияния режимов выполнения физических упражнений на эффективность формирования двигательных навыков. Определить, что компоненты двигательной подготовленности приоритетны в формировании двигательных навыков. Структурные коэффициенты канонической дискриминантной функции указывают на важность умений управлять движениями для овладения упражнением в целом.
Выводы. Дискриминантный анализ позволил выявить особенности формирования двигательных навыков у ребят 14 и 15 лет в зависимости от возраста и режима выполнения упражнений. При первом режиме выполнения упражнений ребята 15 лет быстрее овладевают первой, второй и четвертой серией учебных заданий. Ребята 14 лет – шестой серией (6 повторений, интервал отдыха 60 с). При втором режиме выполнения упражнений ребята 14 лет быстрее овладевают первой и четвертой серией учебных заданий. Ребята 15 лет – второй серии (12 повторений, интервал отдыха 60 с).Координаты центроидов для четырех групп свидетельствуют о существенной разнице влияния режимов повторения упражнений на количество повторений, необходимых для формирования двигательных навыков на уроках физической культуры у ребят 14 и 15 лет. Результаты классификации групп показывают, что 87,5 % исходных сгруппированных наблюдений классифицировано верно.Мета дослідження – визначити особливості формування рухових навичок у хлопців 14-15 років.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь хлопці 14 (n=20) та 15 (n=20) років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань; педагогічний експеримент, методи математичної статистики, дискримінантний аналіз, метод найближчих сусідів.
Результати. Приймається припущення про суттєвий вплив режимів чергування повторень вправ та інтервалу відпочинку на ефективність формування рухових навичок у хлопців 14 та 15 років. Нормовані коефіцієнти канонічної дискримінантної функції дозволили встановити вікові особливості та особливості впливу режимів виконання фізичних вправ на ефективність формування рухових навичок. Визначити, що компоненти рухової підготовленості є пріоритетними у формуванні рухових навичок. Структурні коефіцієнти канонічної дискримінантної функції вказують на важливість умінь управляти рухами для оволодіння вправою в цілому.
Висновки. Дискримінантний аналіз дозволив виявити особливості формування рухових навичок у хлопців 14 та 15 років у залежності від віку та режимів виконання вправ. При першому режимі виконання вправ хлопці 15 років швидше оволодівють першою, другою і четвертою серією навчальних завдань. Хлопці 14 років – шостою серією (6 повторень, інтервал відпочинку 60). При другому режимі виконання вправ хлопці 14 років швидше оволодівають першою і четвертою серією навчальних завдань. Хлопці 15 років – другою серією (12 повторень, інтервал відпочинку 60).
Координати центроїдів для чотирьох груп свідчать про суттєву різницю впливу режимів повторення вправ накількість повторень необхідних для формування рухових навичок на уроках фізичної культури у хлопців 14 та 15 років. Результати класифікації груп показують, що 87,5 % вихідних згрупованих спостережень класифіковано вірно
Ідентифікація чинників, що визначають перемогу у пляжному волейболі серед чоловіків та жінок: логістичний регресійний підхід
No full textThe purpose of this study was to find the factors responsible for winning in the men’s and women’s beach volleyball championship.
Materials and methods. The study sample consisted of a total of 212 matches for men and 214 matches for women of the 2017 & 2019 FIVB Men and Women Beach Volleyball World Championships held at Vienna & Hamburg from 28 July to 6 Aug 2017 and 28 June to 7 July 2019. The matches were played by 192 teams (both men and women combined) consisting of 384 numbers (both men and women combined) of players from different nations. The data were analyzed using Binary Logistic Regression (Forward: LR Method) with the result of the game as the dependent variable and predictor variables as covariates. β, standard error β, Wald’s χ2, odds ratio with 95% confidence interval were calculated. Model evaluation was conducted using the likelihood ratio test, Cox & Snell (R2), and Nagelkerke (R2) tests. The goodness of fit test for the models was conducted using the Hosmer & Lemeshow test.
Results. The analysis revealed seven factors related to winning in men’s and women’s competition. While in league rounds, six factors in men’s and seven factors in women’s competition were related to winning. Besides, in knockout rounds, four factors in men’s and six factors in women’s competition were related to winning.
Conclusion. The study shows that there is a significant association of important factors with respect to winning a match in an elite beach volleyball championship. The coaches and players can take note of the important factors responsible for winning in the elite beach volleyball championship, with different factors playing an important role in men’s and women’s competition during league and knockout rounds as well.Целью исследования было идентифицировать факторы, определяющие победу в чемпионате по пляжному волейболу среди мужчин и женщин.
Материалы и методы. Выборка исследования состояла из 212 поединков для мужчин и 214 поединков для женщин на чемпионате мира по пляжному волейболу FIVB для мужчин и женщин 2017 и 2019, который состоялся в Вене и Гамбурге с 28 июля по 6 августа 2017 года и с 28 июня по 7 июля 2019 года. Матчи сыграли 192 команды (как мужчины, так и женщины вместе), состоящие из 384 номеров (как мужчин, так и женщин вместе) игроков из разных стран. Данные анализировали с помощью бинарной логистической регрессии (прямой: метод LR) с результатом игры как зависимой переменной и переменными предиктора как ковариатамы. Рассчитывали β, стандартную ошибку β, χ2 Вальда, коэффициент шансов из 95% доверительным интервалом. Оценка модели проводилась с помощью теста коэффициента вероятности, тестов Кокса и Снелла (R2) и Нагелькерке (R2). Тест на пригодность моделей проводился с помощью теста Хосмера и Лемешоу.
Результаты. Анализ показал, что семь факторов были связаны с победой в соревнованиях среди мужчин и женщин. В ходе туров лиги шесть факторов в мужских и семь факторов в женских соревнованиях были связаны с победой. Кроме того, в плей-офф таких факторов было четыре в мужских и шесть в женских соревнованиях.
Выводы. Исследование показывает, что существует существенная ассоциация важных факторов в победе в матчах элитного чемпионата по пляжному волейболу. Тренеры и игроки могут принять во внимание важные факторы, отвечающие за победу в элитном чемпионате по пляжному волейболу, при этом различные факторы так же играют важную роль в соревнованиях мужчин и женщин во время плей-офф раунда Лиги.Метою дослідження було ідентифікувати чинники, що визначають перемогу в чемпіонаті з пляжного волейболу серед чоловіків та жінок.
Матеріали і методи. Вибірка дослідження складалася із 212 поєдинків для чоловіків та 214 поєдинків для жінок на чемпіонаті світу з пляжного волейболу FIVB для чоловіків та жінок 2017 та 2019 років, що відбувся у Відні та Гамбурзі з 28 липня по 6 серпня 2017 року та з 28 червня по 7 липня 2019 року. Матчі зіграли 192 команди (як чоловіки, так і жінки разом), що складалися з 384 номерів (як чоловіків, так і жінок разом) гравців з різних країн. Дані аналізували за допомогою бінарної логістичної регресії (прямий: метод LR) з результатом гри як залежною змінною та змінними предиктора як коваріатами. Розраховували β, стандартну похибку β, χ2 Вальда, коефіцієнт шансів із 95% довірчим інтервалом. Оцінка моделі проводилася за допомогою тесту коефіцієнта ймовірності, тестів Кокса і Снелла (R2) та Нагелькерке (R2). Тест на придатність моделей проводився за допомогою тесту Хосмера та Лемешоу.
Результати. Аналіз показав, що сім чинників були пов’язані з перемогою у змаганнях серед чоловіків та жінок. У ході турів ліги шість чинників у чоловічих та сім чинників у жіночих змаганнях були пов’язані з перемогою. Крім того, у плей-оф таких чинників було чотири у чоловічих та шість у жіночих змаганнях.
Висновки. Дослідження показує, що існує суттєва асоціація важливих чинників щодо перемоги в матчах елітного чемпіонату з пляжного волейболу. Тренери та гравці можуть взяти до уваги важливі чинники, що відповідають за перемогу в елітному чемпіонаті з пляжного волейболу, при цьому різні чинники так само відіграють важливу роль у змаганнях чоловіків та жінок під час плей-оф раундів Ліги
Впровадження вправ OSTRC з попередження травм у професійному гандболі
No full textPurpose. The Oslo Sports Trauma Research Center (OSTRC) handball injury prevention exercise is an evidence-based injury prevention exercise designed to prevent handball injury. This study aimed to assess the implementation of the OSTRC handball injury prevention exercises among professional handball players in the Gulf Cooperation Council (GCC) countries.
Materials and methods. A web-based survey to acquire information regarding the implementation of OSTRC handball injury prevention exercises was distributed to 267 professional handball players in six GCC countries.
Results. A total of 250 handball players from the GCC countries responded to the survey (response rate 93.6%). The mean (±SD (Standard Deviation)) of the total implementation score was 13 (±2.558), with no statistically significant difference between the GCC countries, with a P-value of 0.123. The highest mean score was shown from Bahrain at 13.60 (±2.614), while the lowest was from Qatar at 12.10 (±2.427).
Conclusions. A low implementation level of the OSTRC handball prevention exercises among the handball players in the GCC countries was reported in the current study.Цель исследования. Упражнения по предотвращению гандбольных травм – это научно обоснованные упражнения, предложенные Центром исследований спортивного травматизма в Осло (OSTRC). Это исследование имело целью оценить реализацию упражнений OSTRC по предотвращению травматизма среди профессиональных гандболистов в странах Совета сотрудничества стран Персидского залива (GCC).
Материалы и методы. Интернет-опрос с целью получения информации по выполнению упражнений OSTRC по предупреждению травматизма в гандболе было распространено среди 267 профессиональных гандболистов в шести странах GCC.
Результаты. Всего в опросе приняли участие 250 гандболистов из стран GCC (уровень ответы 93,6%). Среднее значение (±SD (стандартное отклонение)) общей оценки внедрения составил 13 (±2,558), без статистически значимой разницы между странами GCC, значение P составляло 0,123. Самый высокий средний балл был показан в Бахрейна в 13,60 (±2,614), тогда как самый низкий был в Катара в 12,10 (±2,427).
Выводы. В текущем исследовании сообщалось о низком уровне выполнения упражнений OSTRC по гандболу среди гандболистов в странах GCC.Мета дослідження. Вправи по запобіганню гандбольних травм – це науково обґрунтовані вправи, запропоновані Центром досліджень спортивного травматизму в Осло (OSTRC). Це дослідження мало на меті оцінити реалізацію вправ OSTRC щодо запобігання травматизму серед професійних гандболістів у країнах Ради співпраці країн Перської затоки (GCC).
Матеріали і методи. Інтернет-опитування з метою отримання інформації щодо виконання вправ OSTRC із запобігання травматизму в гандболі було розповсюджено серед 267 професійних гандболістів у шести країнах GCC.
Результати. Загалом в опитуванні взяли участь 250 гандболістів із країн GCC (рівень відповіді 93,6%). Середнє значення (±SD (стандартне відхилення)) загальної оцінки впровадження становило 13 (±2,558), без статистично значущої різниці між країнами GCC, значення P становило 0,123. Найвищий середній бал був показаний в Бахрейну в 13,60 (±2,614), тоді як найнижчий був у Катара в 12,10 (±2,427).
Висновки. У поточному дослідженні повідомлялося про низький рівень виконання вправ OSTRC з гандболу серед гандболістів у країнах GCC
Поточна реалізація науково обґрунтованої вправи по запобіганню травм підколінного сухожилля (скандинавська вправа на підколінне сухожилля) серед спортсменів у всьому світі
No full textPurpose. The Nordic hamstring exercise (NHE) has been shown to be successful in reducing hamstring muscle injury (HMI), which is one of the most common non-contact injuries of the lower limbs. This is especially pertinent in sports that require acceleration, maximal sprints, and sudden changes in the direction of running and sprinting, such as soccer and rugby. This study aimed to evaluate the awareness, implementation, and opinions of athletes worldwide regarding the effectiveness of NHE in preventing hamstring injury.
Materials and methods. A self-administered questionnaire was distributed to 1500 athletes from different sports. The survey consisted of six questions covering country, gender, type of sport, awareness, implementation, and opinions of athletes worldwide regarding the effectiveness of NHE in preventing hamstring injury. The survey was available in ten different languages.
Results. A total of 1142 male and female athletes from different sports participated in the survey. More than half of the athletes 641 (56%) were aware of NHE, and only 519 (45.4 %) were implementing NHE in their current training routines. Athletes who implemented NHE reported a positive opinion regarding the program’s effectiveness with a score of 8.4 ± 1 out of 10.
Conclusions. Many athletes were aware of NHE and implemented it in their training routine since they found it to be effective in decreasing hamstring injury rates. However, additional work must be done to educate athletes about the importance of implementing this exercise and its effectiveness in preventing hamstring injury.Цель. Было доказано, что скандинавское упражнение на подколенное сухожилие (NHE) помогает уменьшить повреждение мышц подколенного сухожилия (HMI), которое является одной из наиболее распространенных неконтактных травм нижних конечностей. Это особенно актуально в спорте, который требует ускорения, максимальных спринтов и резких изменений направления бега и спринта, таких как футбол и регби. Это исследование направлено на оценку осведомленности, внедрения и мнения спортсменов во всем мире относительно эффективности NHE в предотвращении травм подколенного сухожилия.
Материалы и методы. Анкета, заполненная самостоятельно, была роздана 1500 спортсменам, занимающимся различными видами спорта. Опрос состоял из шести вопросов, охватывающих страну, пол, вип спорта, осведомленность, реализацию и мнения спортсменов во всем мире относительно эффективности NHE в предотвращении травм подколенного сухожилия. Опрос был доступен на десяти языках.
Результаты. Всего в опросе приняли участие 1142 спортсмена мужского и женского пола разных видов спорта. Более половины спортсменов 641 (56%) знали о NHE, и только 519 (45,4%) применяли NHE в своих текущих тренировках. Спортсмены, внедрившие NHE, положительно оценили эффективность программы с результатом 8,4 ± 1 из 10.
Выводы. Многие спортсмены знали о NHE и внедрили его в свои тренировки, так как они обнаружили, что он эффективен в снижении уровня травм подколенного сухожилия. Однако необходимо проделать дополнительную работу, чтобы рассказать спортсменам о важности выполнения этого упражнения и его эффективности в предотвращении травм подколенного сухожилия.Мета. Скандинавська вправа на підколінні сухожилля (NHE) виявилася успішною у зменшенні травми м’язів підколінного сухожилля (HMI), яка є однією з найпоширеніших безконтактних травм нижніх кінцівок. Це особливо доречно у видах спорту, які вимагають прискорення, максимальних спринтів та різких змін напрямку бігу та спринту, таких як футбол та регбі. Це дослідження мало на меті оцінити обізнаність, реалізацію та думки спортсменів у всьому світі щодо ефективності NHE у запобіганні травм підколінного сухожилля.
Матеріали та методи. Анкету для самостійного розповсюдження було роздано 1500 спортсменам різних видів спорту. Опитування складалося з шести питань, що охоплюють країну, стать, вид спорту, обізнаність, використання та думки спортсменів у всьому світі щодо ефективності NHE у запобіганні травмам підколінного сухожилля. Опитування було доступне десятьма мовами.
Результати. Всього в опитуванні взяли участь 1142 спортсмени різних видів спорту. Більше половини спортсменів 641 (56%) знали про NHE, і лише 519 (45,4%) впроваджували NHE у своїх поточних тренувальних процедурах. Спортсмени, які впровадили NHE, вказують на ефективність програми з оцінкою 8,4 ± 1 з 10.
Висновки. Більшість спортсменів знали про NHE та впроваджували її у свої тренувальні процедури, оскільки вважали, що вона ефективна у зниженні частоти травм сухожиль. Однак необхідно докласти додаткових зусиль, щоб сформувати знання спортсменів про важливість виконання цієї вправи та її ефективність у запобіганні травм сухожилля
Спортивно-технічна підготовленість студентів як індикатор ефективності практичних занять
No full textThe purpose of the study is to evaluate the effectiveness of training sessions among the 1st-3rd year students of the general physical training (GPT) volleyball groups.
Materials and methods. The athletic technical skills (ATS) have been tested by results of tests on upper and lower passes and serves. ATS testing of students from GPT volleyball groups was carried out at the beginning and at the end of the spring semester, in which 45 of the 1st year students (2 study groups), 60 of the 2nd year students (3 groups), 33 of the 3rd year students (2 groups) took part. The same students took part in the testing at the beginning and at the end of the semester (pairwise comparison).
Research result. The method to evaluate the effectiveness of practical training for the Program of “Physical Culture” has been developed. Special aspects of ATS indicators dynamics of the 1st-3rd year students of GPT educational groups with sports orientation (volleyball) from the beginning to the end of spring semester were revealed.
Conclusion. The highest efficiency of training sessions was observed among the 2nd year students. It is characterized by an increase in the number of students who successfully passed the tests on upper and lower passes by 5%, and 12%, respectively. The number of students who successfully passed the tests on serves increased by 11%, and a performance level grew from middle at the beginning of the semester to high at the end of the semester.
The lowest effectiveness of training sessions was observed among the 1st year students. The outcome indicator of volleyball basic training corresponds to medium level at the beginning and at the end of the spring semester. The change in the number of students who successfully passed the tests on upper passes (–2%), lower passes (–2%), and serves (+2%) was insignificant from the beginning to the end of the semester.Цель исследования – оценить эффективность учебно-тренировочных занятий со студентами 1–3 курсов основного отделения учебных групп общей физической подготовки (ОФП) со спортивной направленностью (волейбол).
Материалы и методы. Спортивно-техническую подготовленность (СТП) студентов учебных групп ОФП-волейбол оценивали по результатам тестирования верхней, нижней передачи и подачи. Тестирование СТП студентов учебных групп ОФП-волейбол проводили в начале и в конце весеннего семестра, в котором приняли участие 45 студентов 1 курса (2 учебные группы), 60 студентов 2 курса (3 группы), 33 студента 3 курса (2 группы). В тестировании принимали участие одни и те же студенты (попарно-связные варианты).
Результаты исследования. Разработана технология оценки эффективности практических занятий дисциплины «Физическая культура» на основании одного из индикаторов – спортивно-технической подготовленности студентов 1–3 курсов учебных групп ОФП-волейбол. Выявлены особенности динамики показателей СТП студентов 1–3 курсов учебных групп ОФП со спортивной направленностью (волейбол) от начала к концу весеннего семестра.
Выводы. Наиболее высокая эффективность учебно-тренировочных занятий отмечена на 2 курсе. Она характеризуется увеличением количества студентов сдавших на «зачёт» верхние передач и нижние передачи на 5%, и на 12% – соответственно. Количество студентов, выполнивших на «зачёт» подачи, увеличилось на 11%, а уровень обученности со среднего в начале семестра вырос до высокого в конце семестра. Сравнительно низкая эффективность учебно-тренировочных занятий выявлена на 1 курсе. Итоговый показатель обученности студентов 1 курса основным приёмам игры в волейбол в начале и в конце весеннего семестра соответствует среднему уровню. Динамика количества студентов, выполнивших на «зачёт» верхние передачи (–2%), нижние передачи (–2%), подачи (+2%), от начала к концу семестра незначительная.Мета дослідження – оцінити ефективність навчально-тренувальних занять зі студентами 1-3 курсів основного відділення навчальних груп загальної фізичної підготовки (ОФП) зі спортивною спрямованістю (волейбол).
Матеріали і методи. Спортивно-технічну підготовленість (СТП) студентів навчальних груп ОФП-волейбол оцінювали за результатами тестування верхньої, нижньої передачі та подачі. Тестування СТП студентів навчальних груп ОФП-волейбол проводили на початку та наприкінці весняного семестру, в якому взяли участь 45 студентів 1 курсу (2 навчальні групи), 60 студентів 2 курсу (3 групи), 33 студенти 3 курсу (2 групи). У тестуванні брали участь одні й ті ж студенти (попарно-зв'язкові варіанти).
Результати. Розроблено технологію оцінки ефективності практичних занять дисципліни «Фізична культура» на підставі одного з індикаторів – спортивно-технічної підготовленості студентів 1-3 курсів навчальних груп ОФП-волейбол. Виявлено особливості динаміки показників СТП студентів 1-3 курсів навчальних груп ОФП зі спортивною спрямованістю (волейбол) від початку до кінця весняного семестру.
Висновок. Найбільш висока ефективність навчально-тренувальних занять відзначена на 2 курсі. Вона характеризується збільшенням кількості студентів які здали на «залік» верхні і нижні передачі на 5% і 12% – відповідно. Кількість студентів, які виконали на «залік» подачі, збільшилася на 11%, а рівень навченості з середнього на початку семестру виріс до високого в кінці семестру. Порівняно нижча ефективність навчально-тренувальних занять виявлена на 1 курсі. Підсумковий показник навченості студентів 1 курсу основним прийомам гри у волейбол на початку і в кінці весняного семестру відповідає середньому рівню. Динаміка кількості студентів, які виконали на «залік» верхні передачі (–2%), нижні передачі (–2%), подачі (+2%), від початку до кінця семестру незначна