Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Інтеграція інформаційних систем у контролі частоти серцевих скорочень в процесі фізичного виховання
No full textThe study objective. Substantiation and implementation of the heart rate monitoring tool, developed on the basis of information systems for the rapid registration of cardiac rhythm during exercise.
Material and Methods. The study was implemented at the theoretical and empirical level. The basis of the study is the use of a set of theoretical methods: scientific analysis and synthesis, comparison, systematization, induction and deduction, generalization. The following methods of empirical research were used: description, empirical comparison, technical modeling, sphygmographic method of registration of pulsograms.
Results. According to the results of the search activity, a device designed to monitor heart rate in real time was presented. To implement the new electronic method and heart rate monitor of the functional state of the cardiovascular system, an optical block that eliminates the subjective determination of control results associated with the probability of errors was created. The use of an optical unit provides a fast dynamic picture of heart rate measurement, since the unit uses an optical sensor. Spectral characteristics of blood, which change under the influence of physical activity, were used for heart rate registration. Positive characteristics that ensure the quality of real-time HR monitoring procedures using the developed device in addition to high technical parameters are: high level of sensitivity, wide dynamic range, harmonized frequency response, linearity of conversion, note also non-invasiveness, security in application, low energy consumption signal, and transformations that do not affect or distort the control results.
Conclusions. The use of information systems in heart rate control ensures the accuracy of the measurement information and the correspondence between the degree of scientific reliability and practical value of the obtained results.Цель исследования – обоснование и реализация средства контроля частоты сердечных сокращений, разработанного на основе информационных систем, для оперативной регистрации сердечного ритма при физической нагрузке.
Материал и методы. Исследование выполнено на теоретическом и эмпирическом уровне. Основой исследования является использование комплекса теоретических методов: научного анализа, синтеза, сравнения, систематизации, индукции и дедукции, обобщения. Среди методов эмпирического исследования использовались: описание, эмпирическое сравнения, техническое моделирование, сфигмографичний метод регистрации пульсограмы.
Результаты. По результатам поисковой деятельности представлено устройство, предназначеное для мониторинга частоты сердечных сокращений в режиме реального времени. Основой устройства является созданный оптический блок на основе оптического датчика. Использование оптического блока обеспечивает регистрацию динамического изменения частоты сердечных сокращений на основе данных спектра крови и изменения в нем. Для регистрации сердечного ритма использовано многопараметрический анализ спектральных характеристик крови, которые изменяются под влиянием физических нагрузок. На основе такого анализа получают качественные и количественные характеристики состояния сердечно-сосудистой системы и информацию о реакции сердечного ритма на физические нагрузки в режиме реального времени. К положительным характеристикам, которые обеспечивают качество контроля частоты сердечных сокращений в режиме реального времени с использованием разработанного устройства кроме высоких технических параметров (высокий уровень чувствительности, широкий динамический диапазон, гармонизированная частотная характеристика, линейность преобразования), отмечено и неинвазивность, безопасность в применении, низкую энергетику получения информационного сигнала и преобразования, которые не влияют и не искажают результаты контроля.
Выводы. Применение информационных систем в контроле частоты сердечных сокращений обеспечивает точность представления измерительной информации и соответствие между степенью научной достоверности и практической ценности полученных результатов.Мета дослідження – обґрунтування та реалізація засобу контролю частоти серцевих скорочень, розробленого на основі інформаційних систем для здійснення оперативної реєстрації серцевого ритму при фізичному навантаженні.
Матеріал та методи. Дослідження виконано на теоретичному та емпіричному рівні. Основою дослідження є використання комплексу теоретичних методів: наукового аналізу, синтезу, порівняння, систематизації, індукції та дедукції, узагальнення. Серед методів емпіричного дослідження використовувались: опис, емпіричне порівняння, технічне моделювання, сфігмографічний метод реєстрації пульсограми.
Результати. За результатами пошукової діяльності представлено пристрій, призначений для контролю частоти серцевих скорочень у режимі реального часу. Основою пристрою є створений оптичний блок на основі оптичного датчика. Використання оптичного блоку забезпечує реєстрацію динамічного вимірювання частоти серцевих скорочень, який побудовано так, щоб отримувати дані спектру крові та зміни у ньому. Для реєстрації серцевого ритму використано багатопараметричний аналіз спектральних характеристик крові, які змінюються під впливом фізичних навантажень. На основі такого аналізу отримують якісні та кількісні характеристики стану серцево-судинної системи та інформацію про реакцію серцевого ритму на фізичні навантаження в режимі реального часу. До позитивних характеристик, які забезпечують якість контролю частоти серцевих скорочень в режимі реального часу з використанням розробленого пристрою, крім високих технічних параметрів (високий рівень чутливості, широкий динамічний діапазон, гармонізована частотна характеристика, лінійність перетворення), відзначено й неінвазивність, безпечність у застосуванні, низьку енергетику отримання інформаційного сигналу та перетворення, які не впливають та не спотворюють результати контролю.
Висновки. Застосування інформаційних систем у контролі частоти серцевих скорочень забезпечує точність подання вимірювальної інформації та відповідність між ступенем наукової достовірності й практичної цінності отриманих результатів
Ефективність використання рухливих ігор для розвитку сили у хлопців 10 років на етапі початкової підготовки в кіокушинкай карате
No full textThe objective of the study was to examine the level of strength fitness indicators of 10-year-old boys who do Kyokushin Karate, and experimentally test the effectiveness of the impact of play techniques on the dynamics of strength development.
Materials and methods. The study involved 40 10-year-old boys. The children and their parents were informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. To achieve the objective set, the following research methods were used: analysis of scientific and methodological literature, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics for processing research results.
Results. There were the biggest changes in the results of the tests “Standing long jump” by 15.9% (р < 0.001), “Sit-ups in 30 s” by 16.0% (р < 0.001), “Pull-ups” by 18.3% (р < 0.001), and “Bent arm hang” by 15.6% (р < 0.001). The experimental group boys’ result of the “Standing long jump” changed from low to above average. The lowest increase in results was observed in the “Right hand grip test” by 7.2% (р < 0.001), “Left hand grip test” by 6.9% (р < 0.001), and“Push-ups” by 11.8% (р < 0.001).
Conclusions. The initial level of the boys’ strength fitness is sufficient and conforms to age norms. Most of them had an average – 30.36%, an above average – 19.64%, and a high – 23.21% level of strength abilities development. The data obtained give reason to recommend that teachers and coaches use active games aimed at developing strength. As a result of using play load (5 games, 3 repetitions with rest intervals of 40 s), there was a statistically significant increase in strength indicators (р < 0.001).Цель исследования – изучить уровень показателей силовой подготовленности ребят 10 лет, которые занимаются киокушинкай каратэ, и экспериментально проверить эффективность влияния игровых средств на динамику развития силы.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 40 ребят 10 лет. Дети и их родители были осведомлены обо всех особенностях исследования и дали согласие на участие в эксперименте. Для решения поставленных задач были применены следующие методы исследования: анализ научно-методической литературы, педагогическое тестирование и методы математической статистики обработки результатов исследования.
Результаты. Наибольшие изменения произошли по показателям тестов «Прыжок в длину с места» на 15,9% (р < 0,001), «Из положения лежа на спине подъем в сед за 30 с» на 16,0% (р < 0,001), «Сгибание и разгибание рук в висе»на 18,3% (р < 0,001) и « Вис на согнутых руках» на 15,6% (р < 0,001). У ребят экспериментальной группы результат «Прыжка в длину с места» сменился с низкого уровня до выше среднего. Самый низкий прирост результатов наблюдался в тестах «кистевой динамометрии правой руки» на 7,2% (р < 0,001), «кистевой динамометрии левой руки» на 6,9% (р < 0,001) и «Сгибание и разгибание рук в упоре лежа» на 11,8% (р < 0,001).
Выводы. Начальный уровень силовой подготовленности ребят достаточный и соответствует возрастным нормам. Большинство из них имели средний – 30,36%, выше среднего – 19,64% и высокий – 23,21% уровень развития силовых способностей. Полученные данные дают основание рекомендовать учителям и тренерам использовать подвижные игры направленые на развитие силы. В результате применения игровой нагрузки (5 игр, 3 повторения с интервалами отдыха 40 с) отмечается статистически достоверный рост силовых показателей (р < 0,001).Мета дослідження – вивчити рівень показників силової підготовленості хлопців 10 років, які займаються кіокушинкай карате, та експериментально перевірити ефективність впливу ігрових засобів на динаміку розвитку сили.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 40 хлопців 10 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження.
Результати. Найбільші зміни відбулися за показниками тестів «Стрибок у довжину з місця» на 15,9% (р < 0,001), «З положення лежачи на спині піднімання в сід за 30 с» на 16,0% (р < 0,001), «Згинання і розгинання рук у висі» на 18,3% (р < 0,001) та «Вис на зігнутих руках» на 15,6% (р < 0,001). У хлопців експериментальної групи результат «Стрибка у довжину з місця» змінився з низького рівня до вище середнього. Найнижчий приріст результатів спостерігався у тестах «Кистьова динамометрія правої руки» на 7,2% (р < 0,001), «Кистьова динамометрія лівої руки» на 6,9% (р < 0,001) та «Згинання і розгинання рук в упорі лежачи» на 11,8% (р < 0,001).
Висновки. Початковий рівень силової підготовленості хлопців достатній та відповідає віковим нормам. Більшість із них мали середній – 30,36%, вище середнього – 19,64% та високий – 23,21% рівні розвитку силових здібностей. Отримані дані дають підставу рекомендувати вчителям і тренерам використовувати рухливі ігри спрямовані на розвиток сили. У результаті застосування ігрового навантаження (5 ігор, 3 повторення з інтервалами відпочинку 40 с) відбулося статистично достовірне зростання силових показників (р < 0,001)
Методологічне та методичне забезпечення організації інклюзивного навчально-тренувального процесу спортсменів з інвалідністю в карате
Get PDFThe purpose of the study: to determine the key principles of methodological and systematic support for the organization of an inclusive educational and training process for athletes with disabilities in karate.
Materials and methods. The experts in the field of physical culture and sports participated in the study, namely: honored coach of Ukraine, honored worker of physical culture and sports of Ukraine, chairman of the Sports Committee for People with Disabilities of the Ukrainian Karate Federation, athletes with disabilities who have the status of world champions and Deaflympics champions, etc. All experts had sports (professional) experience from 5 to 20 years. To achieve the purpose of the study, the following methods were used: analysis and generalization of scientific and methodological literature, the method of expert evaluation, questionnaire surveys. Statistical analysis was performed using the methods of mathematical statistics. Expert evaluation was performed by the ranking method. The degree of agreement of the experts was determined using the Kendall’s coefficient of concordance.
Results. In the course of the study, the methodological and systematic aspects of the organization of the inclusive educational and training process for athletes with disabilities in karate were determined. One of the main features in the organization of karate training sessions among people with disabilities is their nosological group. The further selection of means and methods of educational and training work depends on the nosological group. During inclusive training sessions, the greatest attention is paid to correctional and compensatory (14.6%), recreational and health (13.6%), and preventive (13.4%) work. At the same time, no less important is the solution of such a problem as the socialization of people with disabilities through sports, as a system of relationships in society.
Conclusions. Properly selected methodological and systematic support affects the effectiveness of the organization of the inclusive educational and training process. This support has its own characteristics, which, firstly, depend on the nosological group, secondly, are characterized by the correct choice of means, methods, principles and functions implemented during classes, and thirdly, are aimed at the socialization of people with disabilities.Цель исследования: определение ключевых принципов методологического и методического обеспечения организации инклюзивного учебно-тренировочного процесса спортсменов с инвалидностью в каратэ.
Материалы и методы. Участниками исследования были эксперты в сфере физической культуры и спорта, а именно: заслуженный тренер Украины, заслуженный работник сферы физической культуры и спорта Украины, председатель Комитета спорта инвалидов Украинской федерации каратэ, спортсмены с инвалидностью, имеющих статус чемпионов мира и чемпионов Дефлимпийских игр и др. Все эксперты являются опытными, и имеют спортивный (профессиональный) стаж от 5 до 20 лет. Для достижения поставленной цели исследования были использованы следующие методы: анализ и обобщение научно-методической литературы, метод экспертной оценки, анкетирование. Статистический анализ проводился с помощью методов математической статистики. Экспертная оценка проводилась методом ранжирования. Степень согласованности экспертов определялся с помощью коэффициента конкордации Кэнделла.
Результаты. В ходе исследования было определено методологические и методические аспекты организации инклюзивного учебно-тренировочного процесса спортсменов с инвалидностью в каратэ. Одной из главных особенностей в организации тренировочных занятий в каратэ среди лиц с инвалидностью является их нозологическая группа. Именно от нозологической группы зависит дальнейшее подбор средств и методов учебно-тренировочной работы. Во время инклюзивных тренировочных занятий наибольшее внимание уделяют коррекционно-компенсаторной (14,6%), рекреативно-оздоровительной (13,6%) и профилактической (13,4%) работе. Вместе с тем, не менее важную роль играет решение такой задачи, как социализация лиц с инвалидностью через спорт, как систему взаимоотношений в обществе.
Выводы. На повышение эффективности организации инклюзивного учебно-тренировочного процесса влияет правильно подобранное методологическое и методическое обеспечение, имеющее свои особенности, которые, во-первых, зависят от нозологической группы, во-вторых, характеризуются правильным выбором средств, методов, принципов и функций, реализуемых во время занятий, в-третьих, направленные на социализацию лиц с инвалидностью.Мета дослідження: визначення ключових засад методологічного та методичного забезпечення організації інклюзивного навчально-тренувального процесу спортсменів з інвалідністю в карате.
Матеріали і методи. Учасниками дослідження були експерти у сфері фізичного культури і спорту, а саме: заслужений тренер України, заслужений працівник сфери фізичної культури і спорту України, голова Комітету спорту інвалідів Української федерації карате, спортсмени з інвалідністю, що мають статус чемпіонів Світу та чемпіонів Дефлімпійських ігор та ін. Усі експерти є досвідченими, та мають спортивний (професійний) стаж від 5 до 20 років. Для досягнення поставленої мети дослідження були використані наступні методи: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, метод експертної оцінки, анкетування. Статистичний аналіз проводився за допомогою методів математичної статистики. Експертна оцінка проводилась методом ранжування. Ступінь узгодженості експертів визначався за допомогою коефіцієнта конкордації Кенделла.
Результати. В ході дослідження було визначено методологічні та методичні аспекти організації інклюзивного навчально-тренувального процесу спортсменів з інвалідністю в карате. Однією з головних особливостей в організації тренувальних занять в карате серед осіб з інвалідністю є їх нозологічна група. Саме від нозологічної групи залежить подальший підбір засобів та методів навчально-тренувальної роботи. Під час інклюзивних тренувальних занять найбільшу увагу приділяють корекційно-компенсаторній (14,6 %), рекреативно-оздоровчій (13,6 %) та профілактичній (13,4 %) роботі. Разом з цим, не менш важливу роль відіграє вирішення такого завдання, як соціалізація осіб з інвалідністю через спорт, як систему взаємовідносин у суспільстві.
Висновки. На підвищення ефективності організації інклюзивного навчально-тренувального процесу впливає правильно підібране методологічне та методичне забезпечення, яке має свої особливості, які, по-перше, залежать від нозологічної групи, по-друге, характеризуються правильним вибором засобів, методів, принципів та функцій, що реалізовуються під час занять, по-третє, направлені на соціалізацію осіб з інвалідністю
Передумови розробки профілактичних заходів, спрямованих на попередження ризику розвитку офісного синдрому в популяції жінок працездатного віку
No full textThe purpose of the article is to study prerequisites for the development of preventive measures against office syndrome among women of working age.
Material and methods. The research involved 52 female office employees 21 to 57 years old.
Results. The extended clustering of the original data using EM method with the performance of V-fold crosschecking has shown that female office employees are clearly divided into two clusters depending on the manifestation of office syndrome. Despite our assumptions, their division does not depend on age or length of service in the office, but on the manifestation of office syndrome and behavioral characteristics in the work process. Women assigned to different clusters are characterized by statistically significant (p < 0.05) differences between the level of pain in the joints and spine. The research has found that among female office employees with increased musculoskeletal pain, there are statistically significantly (p<0.05) more women with significant overweight and spinal diseases. They are less likely to take active breaks when working at a computer and a larger percentage of them use information technology for entertainment purposes outside the office for 3-4 hours a day. However, a smaller percentage of them work with a PC for more than 7 hours a day. Women with predominant musculoskeletal pain differ in their lifestyle and point to fundamentally different reasons that stop them from taking measures to prevent the risk of occupational diseases. In particular, among female office employees with no office syndrome, a statistically significant (p<0.05) larger share does not need to expand knowledge about the organization of health care in the office and among them the share of those who lead a passive lifestyle predominates.
Conclusions. Thus, these women are potentially at risk of developing office syndrome and, with the absence of preventive measures, are expected to move to the cluster of women with signs of office syndrome. The results of the research indicate the need for different approaches to planning health measures in the work environment, depending on the presence of office syndrome and the level of their responsible attitude to health in the work process.Цель исследования – изучить предпосылки разработки профилактических мероприятий, направленных на предупреждение риска возникновения проявлений офисного синдрома в популяции женщин трудоспособного возраста.
Материалы и методы. В исследовании приняло участие 52 офисных работницы в возрасте от 21 до 57 лет.
Результат. Расширенная кластеризация исходных данных методом ЕМ с выполнением V-кратной кросс-проверки показала, что популяция офисных работниц четко делится на два кластера в зависимости от проявления офисного синдрома. Несмотря на наши предположения, их распределение происходит не по возрасту или стажу работы в офисе, а по проявлениям офисного синдрома и особенностями поведения в трудовом процессе. Женщины, отнесенные к различным кластерам, характеризуются статистически значимыми (p <0,05) различиями между уровнем болевых ощущений в суставах и отделах позвоночника. Установлено, что среди офисных работниц с мышечно-скелетными болями, статистически значимо (p <0,05) больше женщин, которые характеризуются избыточной массой тела, заболеваниями позвоночника, они реже выполняют активные перерывы при работе за компьютером, большая часть из них вне офиса 3-4 часа в сутки используют информационные технологии с развлекательными целями, но меньшая их часть работает за ПК более 7 часов в сутки. Женщины с усиленными мышечно-скелетными болями отличаются образом жизни и указывают на принципиально другие причины, мешающие им осуществлять профилактические мероприятия, направленные на предупреждение риска возникновения профессиональных заболеваний. В частности среди офисных работниц с отсутствием офисного синдрома статистически значимо (p < 0,05) большая часть не нуждается в расширениях знаний по организации мероприятий здоровьесбережения в офисе и среди них преобладает доля таких, которые ведут пассивный образ жизни. Следовательно, эти женщины потенциально находятся в группе риска развития офисного синдрома и при отсутствии профилактических мероприятий ожидаемо перейдут к кластеру женщин, имеющих признаки офисного синдрома.
Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о необходимости различных подходов для планирования здоровьесберегательных мероприятий в трудовой среде в зависимости от наличия у работниц офисного синдрома и уровня их ответственного отношения к здоровью в трудовом процессе.Мета дослідження – дослідити передумови розробки профілактичних заходів, спрямованих на попередження ризику виникнення проявів офісного синдрому в популяції жінок працездатного віку.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняло участь 52 офісних працівниці віком від 21 до 57 років.
Результат. Розширена кластеризація вихідних даних методом ЕМ з виконанням V-кратної крос-перевірки показала, що популяція офісних працівниць чітко розподіляється на два кластери залежно від прояву офісного синдрому. Попри наші припущення, їхній розподіл відбувається не за віком або стажем роботи в офісі, а за проявом офісного синдрому й особливостями поведінки в трудовому процесі. Жінки, віднесені до різних кластерів, характеризуються статистично значущими (p<0,05) відмінностями між рівнем больових відчуттів у суглобах та відділах хребта. Установлено, що серед офісних працівниць із посиленими м’язово-скелетними болями, статистично значуще (p<0,05) більше жінок із суттєвою надлишковою масою тіла, захворюваннями хребта, вони рідше виконують активні перерви при роботі за комп’ютером, більший відсоток з них поза офісом 3-4 години на добу використовують інформаційні технології з розважальними цілями, однак менший їх відсоток працює за ПК понад 7 годин на добу. Жінки з переважаючими м’язово-скелетними болями відрізняються за способом життя й вказують на принципово інші причини, що заважають їм здійснювати профілактичні заходи, спрямовані на попередження ризику виникнення професійних захворювань. Зокрема серед офісних працівниць з відсутністю офісного синдрому статистично значуща (p < 0,05) більша частка не має потреби в розширеннях знань щодо організації заходів здоров’язбереження в офісі й серед них переважає частка таких, що ведуть пасивний спосіб життя. Отже, ці жінки потенційно знаходяться в групі ризику розвитку офісного синдрому й за умови відсутності профілактичних заходів очікувано перейдуть до кластеру жінок, що мають ознаки офісного синдрому.
Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність різних підходів для планування здоров’язбережувальних заходів у трудовому середовищі залежно від наявності в працівниць офісного синдрому та рівня їх відповідального ставлення до здоров’я в трудовому процесі
Вплив рівня знань (IQ) і фізичних кондицій (сила, гнучкість і координація) на навички навчання техніки удару в сепак-такро
No full textAthlete’s knowledge level (IQ) is needed to increase smash technique learning skill in sepak takraw. Besides, physical conditions which consist of power, flexibility and coordination, are also determined athlete’s accomplishment in learning smash technique in sepak takraw.
The study purpose. The aim of this research was to discover the direct influence between knowledge level (IQ) and physical conditions (power, flexibility and coordination) on smash technique learning skill in sepak takraw.
Materials and Methods. The method used in this research was quantitative. Path analysis was conducted to analyze the result. As many as 50 athletes of sepak takraw from capital city of Jakarta were taken as population. Those athletes were also taken as sample by using total sampling. The sample was the athletes who joined the regional and national championship.
Results. Based on the research it was obtained: 1) knowledge level (IQ) affects smash technique learning skill in sepak takraw directly as many as 0.982; 2) physical conditions (power, flexibility and coordination) affect smash technique learning skill in sepak takraw directly as many as 0.845; and 3) overall, knowledge level (IQ) and physical condition (power, flexibility and coordination) affect smash technique learning skill in sepak takraw directly as many as 0.703.
Conclusion. Therefore, it could be concluded that knowledge level (IQ) and physical conditions (power, flexibility and coordination) affect smash technique learning skill in sepak takraw on the athletes of capital city of Jakarta.Цель исследования. Целью этого исследования было выявить прямое влияние между уровнем знаний (IQ) и физическими кондициями (сила, гибкость и координация) на навык обучения технике удара в сепак-такро.
Материалы и методы. Метод, использованный в этом исследовании, был количественным. Для анализа результатов был проведен анализ пути ANOVA. Всего было принято 50 спортсменов сепак-такро из столицы Джакарты. Эти спортсмены также были взяты в качестве выборки генеральной совокупности. В выборку вошли спортсмены, принявшие участие в чемпионатах области и страны.
Результаты. На основании исследования было получено: 1) уровень знаний (IQ) напрямую влияет на навык обучения технике удара в сепак-такро в размере 0,982; 2) физические кондиции (сила, гибкость и координация) напрямую влияют на навык обучения технике удара в сепак-такро на 0,845; и 3) в целом уровень знаний (IQ) и физические кондиции (сила, гибкость и координация) напрямую влияют на навык обучения технике удара в сепак-такро до 0,703.
Выводы. Таким образом, можно сделать вывод, что уровень знаний (IQ) и физические кондиции (сила, гибкость и координация) влияют на навыки обучения технике удара в сепак-такро у спортсменов столицы Джакарты.Мета дослідження. Метою цього дослідження було виявити прямий вплив між рівнем знань (IQ) і фізичними кондиціями (сила, гнучкість і координація) на навички навчання техніки удару в сепак-такро.
Матеріали та методи. Метод, використаний в цьому дослідженні, був кількісним. Для аналізу результатів було проведено аналіз шляху ANOVA. Всього було прийнято 50 спортсменів сепак-такро зі столиці Джакарти. Ці спортсмени також були взяті в якості вибірки з генеральної сукупності. До вибірки увійшли спортсмени, які взяли участь в чемпіонатах області і країни.
Результати. На підставі дослідження було отримано: 1) рівень знань (IQ) безпосередньо впливає на навички навчання техніки удару в сепак-такро в розмірі 0,982; 2) фізичні кондиції (сила, гнучкість і координація) безпосередньо впливають на навички навчання техніки удару в сепак-такро на 0,845; і 3) в цілому рівень знань (IQ) і фізичні кондиції (сила, гнучкість і координація) безпосередньо впливають на навички навчання техніки удару в сепак-такро до 0,703.
Висновки. Таким чином, можна зробити висновок, що рівень знань (IQ) і фізичні кондиції (сила, гнучкість і координація) впливають на навички в навчанні техніки удару в сепак-такро у спортсменів столиці Джакарти
Взаємозв’язок використання цифрових медіа та фізичної активності з фізичною підготовленістю учнів 4-го та 5-го класів початкової школи
No full textThe study purpose was to determine the relations of using digital media and physical activity with the physical fitness of 4th and 5th grade students of the state of Ngablak Elementary School in the academic year 2019/2020, Turi, Sleman Regency both individually and wholly.
Materials and methods. This research is a correlative study, which aims to find out whether there is a relationship between independent variables and dependent variables. The population of this study was 49 students from 4th and 5th grade of the state of Ngablak Elementary School in the academic year 2019/2020, Turi, Sleman. All of them were used as research subjects. The data collection technique is surveys. The surveys are done by applying collection techniques using surveys, tests and measurements. The instrument used in this study was a questionnaire both for digital media variables and physical activities, as well as the physical fitness test for Indonesian physical fitness variables. Data analysis techniques are regression and correlation analysis, both in simple way and double way through the prerequisite tests for normality and linearity.
Results. The results showed that at the level of 5% error means the correlation between the use of digital media and physical activity and the physical fitness of students in 4th and 5th grade of the state of Ngablak Elementary School in 2019/2020 academic year Turi, Sleman Regency, it was Fcount = 11.072 > Ftable = 3.20.
Conclusions. Since Fcount > Ftable, it can be concluded there is a significant relation between the use of digital media and physical activity and physical fitness.Целью исследования было определить взаимосвязь использования цифровых медиа и физической активности с физической подготовленостью учащихся 4 и 5 классов начальной школы штата Нгаблак в 2019/2020 учебном году.
Материалы и методы. Это исследование является коррелятивным, цель которого – выяснить, существует ли связь между независимыми и зависимыми переменными. В исследовании приняли участие 49 учеников 4 и 5 классов начальной школы Нгаблак в 2019/2020 учебном году. Метод сбора данных – опрос. Обследование проводилось с применением методов сбора с использованием опросов, тестов и измерений. Инструмент, использованный в этом исследовании, представлял собой анкету для переменных цифровых медиа и физической активности, а также тест физической подготовки для индонезийских переменных физической подготовленности. Методы анализа данных – регрессионный и корреляционный анализ, как в простом, так и в двойном способах с помощью предварительных тестов на нормальность и линейность.
Результаты. Результаты показали, что на уровне 5% ошибки существует корреляция между использованием цифровых медиа и физической активностью и физической подготовленностью учащихся 4 и 5 классов начальной школы штата Нгаблак в 2019/2020 учебном году (Fр = 11,072 > Fтабл. = 3,20).
Выводы. Поскольку Fр > Fтабл., можно сделать вывод, что существует значительная связь между использованием цифровых медиа и физической активностью и физической подготовленностью.Метою дослідження було визначити взаємозв’язок використання цифрових медіа та фізичної активності з фізичною підготовленістю учнів 4 та 5 класів початкової школи штату Нгаблак 2019/2020 навчальному році.
Матеріали та методи. Це дослідження є корелятивним дослідженням, метою якого є з’ясувати, чи існує зв’язок між незалежними та залежними змінними. У дослідженні прийняли участь 49 учнів 4-го та 5-го класів початкової школи штату Нгаблак у 2019/2020 навчальному році. Метод збору даних – опитування. Анкетування використовувалося як для змінних цифрових медіа, так і фізичної активності. Для перевірки фізичної підготовленості використовувалося тестування індонезійських змінних фізичної підготовленості. Методами аналізу даних є регресійний та кореляційний аналіз, як простим, так і подвійним способом за допомогою необхідних тестів на нормальність та лінійність.
Результати. Результати показали, що на рівні 5% похибки існує кореляція між використанням цифрових медіа та фізичною активністю з фізичною підготовленістю учнів 4-го та 5-го класів початкової школи штату Нгаблак у 2019/2020 навчальному році (Fр= 11,072 > Fтабл. = 3,20).
Висновки. Оскільки значення Fр> значення Fтабл., можна зробити висновок, що існує значний зв’язок між використанням цифрових медіа та фізичною активністю з фізичною підготовленістю
Дискримінантна модель для орієнтованого на навички прогнозування у жінок-гравців у крикет на основі вибраних параметрів результативності
No full textResearch Purpose. The study aimed to develop a discriminant model for cricketers on the basis of physiological & anthropometric variables.
Material and Methods. The study included sixty female seniors BCCI board players representing five different states with mean age 23.4 ± 2.03, mean height 152.1 ± 3.44, and mean weight 52.4 ± 4.21. A multivariate technique was used to predict the cricket performance by classifying the players into batsmen and pace bowlers on the basis of selected physiological & anthropometrical variables.
Results. All the assumptions were positively full-filled (Shapiro-Wilk test p > 0.05 and F = 8.121, p = 0.264 for Box’sM test) for applying discriminant analysis to develop the model. A total of eleven performance variables were initially selected for the study and after applying the stepwise statistical technique of discriminant analysis, the model selected certain variables, namely Muscle Mass (1.311), Fat (-0.182) & Shoulder Diameter (0.292) and showed its effectiveness as the Eigenvalue for the fit model was 0.848.
Conclusion. A discriminant function F1 = -29.531 + (1.311 × Muscle Mass) + (-0.182 × Fat) + (0.292 × Shoulder Diameter) was developed. The percentage of total variation explained by the model was 71.9%. A total of 93.2% of the observations were correctly classified using the proposed discriminant model.Цель исследования – разработать дискриминантную модель для игроков в крикет на основе физиологических и антропометрических переменных.
Материалы и способы. В исследовании приняли участие шестьдесят женщин-играков старшего возраста Управления по контролю за крикетом в Индии, представительниц пяти разных штатов, средний возраст которых составлял 23,4 ± 2,03, средний рост 152,1 ± 3,44 и средний вес 52 ,4 ± 4,21. Для прогнозирования результативности в крикете использовался многомерный метод классификации игроков на бетсменов и пейс-боулеров на основе выбранных физиологических и антропометрических переменных.
Результаты. Все предположения были полностью выполнены (тест Шапиро-Уилка p > 0,05 и F = 8,121, p= ,264 по М-тесту Бокса) для применения дискриминантного анализа и разработки модели. Сначала для исследования было отобрано одиннадцать переменных результативности, а после применения поэтапного статистического метода дискриминантного анализа модель выбрала определенные переменные, а именно: мышечная масса (1,311), жир (-0,182) и диаметр плеча (0,292), модель показала свою эффективность, поскольку собственное значение соответствующей модели составляло 0,848.
Вывод. Разработана дискриминантная функция F1 = -29,531 + (1,311 × мышечная масса) + (-0,182 × жир) + (0,292 × диаметр плеча). Процент общей вариации, объясняемый моделью, составил 71,9%. В общей сложности 93,2% наблюдений было правильно классифицировано с помощью предложенной дискриминантной модели.Мета дослідження – розробити дискримінантну модель для гравців у крикет на основі фізіологічних та антропометричних змінних.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь шістдесят жінок-гравців старшого віку Управління з контролю за крикетом в Індії, представниць п’яти різних штатів, середній вік яких становив 23,4 ± 2,03, середній зріст 152,1 ± 3,44 та середня вага 52,4 ± 4,21. Для прогнозування результативності у крикеті використовувався багатовимірний метод з класифікацією гравців на бетсменів і пейс-боулерів на основі вибраних фізіологічних та антропометричних змінних.
Результати. Усі припущення були повністю виконані (тест Шапіро-Уілка p > 0,05 та F = 8,121, p = 0,264 за М-тестом Бокса) для застосування дискримінантного аналізу та розробки моделі. Спочатку для дослідження було відібрано одинадцять змінних результативності, а після застосування поетапного статистичного методу дискримінантного аналізу модель вибрала певні змінні, а саме: м’язова маса (1,311), жир (-0,182) та діаметр плеча (0,292), модель показала свою ефективність, оскільки власне значення відповідної моделі становило 0,848.
Висновок. Розроблено дискримінантну функцію F1 = -29,531 + (1,311 × м’язова маса) + (-0,182 × жир) + (0,292 × діаметр плеча). Відсоток загальної варіації, що пояснюється моделлю, становив 71,9%. Загалом 93,2% спостережень було правильно класифіковано за допомогою запропонованої дискримінантної моделі
Рівень розуміння педагогічної компетентності студентів факультету спортивних наук, які спеціалізуються на фізичному вихованні, оздоровленні та рекреації
No full textThe study purpose. This study aims to determine the level of understanding of the pedagogical competence ofPhysical Education, Health and Recreation students of the Faculty of Sports Science, Yogyakarta State University, batch 2016.
Materials and methods. This research method is a survey with a quantitative descriptive approach. The population is 180 physical education students, the sample selection is 52 physical education students using incidental sampling technique. The research instrument is a valid and reliable questionnaire. The data analysis technique is the analysis presented using the percentage.
Results. The results obtained show that the level of understanding of the pedagogic competence of Physical Education, Health and Recreation students of the Faculty of Sports Science, Yogyakarta State University, class 2016 was “very low” 3.85% (2 students), “low” 67.31% (35 students), “medium” 19.23% (10 students), “high” 9.62% (5 students) and “very high” 0% (0 students).
Conclusions. Based on the results of the study, it can be concluded that the level of understanding of the pedagogic competence of Physical Education students is in the low category.Цель исследования – определить уровень понимания педагогической компетентности студентов факультета спортивных наук Государственного университета Джокьякарты, специализирующихся на физическом воспитании, оздоровлении и рекреации, поступления 2016 года.
Материалы и методы. Методом исследования был опрос с количественным описательным подходом. Из 180 студентов, специализирующихся на физическом воспитании, избрано 52 студента по методу случайного отбора. Инструментом исследования был универсальный и надежный опросник. Методом анализа данных являлся анализ, представленный с использованием процента.
Результаты. Полученные результаты свидетельствуют, что уровень понимания педагогической компетентности студентов факультета спортивных наук Государственного университета Джокьякарты, специализирующихся на физическом воспитании, оздоровлении и рекреации, поступления 2016 года, был «очень низким» 3,85% (2 студента), «низким» 67,31% (35 студентов), «средним» 19,23% (10 студентов), «высоким» 9,62% (5 студентов) и «очень высоким» 0% (0 студентов).
Выводы. По результатам исследования можно заключить, что уровень понимания педагогической компетентности студентов, специализирующихся на физическом воспитании, является низким.Мета дослідження – визначити рівень розуміння педагогічної компетентності студентів факультету спортивних наук Державного університету Джок’якарти, які спеціалізуються на фізичному вихованні, оздоровленні та рекреації, вступу 2016 року.
Матеріали та методи. Методом дослідження було опитування з кількісним описовим підходом. Зі 180 студентів, які спеціалізуються на фізичному вихованні, вибрано 52 студенти за методом випадкового відбору. Інструментом дослідження був універсальний та надійний опитувальник. Методом аналізу даних був аналіз, представлений з використанням відсотка.
Результати. Отримані результати свідчать, що рівень розуміння педагогічної компетентності студентів факультету спортивних наук Державного університету Джок’якарти, які спеціалізуються на фізичному вихованні, оздоровленні та рекреації, вступу 2016 року, був «дуже низьким» 3,85% (2 студенти), «низьким» 67,31% (35 студентів), «середнім» 19,23% (10 студентів), «високим» 9,62% (5 студентів) і «дуже високим» 0% (0 студентів).
Висновки. За результатами дослідження можна зробити висновок, що рівень розуміння педагогічної компетентності студентів, які спеціалізуються на фізичному вихованні, є низьким
Технологічні аспекти впровадження 8-тижневої моделі етапу безпосередньої підготовки до змагань висококваліфікованих багатоборців з легкої атлетики
No full textThe purpose of study was to develop and to substantiate experimentally the efficiency of the 8-week model of the stage of direct training for main competitions of highly qualified multi-sport athletes in track-and-field athletics.
Material and Methodology. 5 highly qualified multi-sport athletes having a sports qualification of the Master of Sports of Ukraine took part in the pedagogical experiment. The average age of the participants was 25.2±1.79 years. The technological basis for introduction of combined events competitions of track-and-field athletes into the requirements of the 8-week model of the phase of direct training for main competitions was constituted by: an algorithm of the individual program for training multi-sport athletes for competitions, which reflects the consistency of actions for the purpose of preparing the athletes to perform given tasks; programming of the training process, which shows the directions of performance of tasks during specific mesocycles while taking into account the feasibility of the development of components of technical and physical preparedness and types of combined events competitions in track-and-field athletics; structuring the process of straining and recovery, which determines the permissible levels and intensity of training loads during separate sessions and microcycles.
Results. We reduced the magnitude of training loads (up to 3233 min) and increased their intensity (up to 6.51 points·min-1) during the forming experiment at the phase of direct training for competitions, which allowed to achieve peak sports form and evoke additional resources in the organism of athletes.
The introduction of the developed 8-week model of the direct training stage contributed to a statistically significant improvement in the indicators of physical preparedness of the studied multi-sport athletes in running tests by 2.3-3.1%, while it made 4.4-4.9% in the tests representing speed and strength qualities and 4.5-4.9% in strength control exercises (p < 0.05). The improvement of the results of most disciplines in the range of 1.7-5.3% (p < 0.05) confirms the efficiency of the developed 8-week model of the phase of direct training.
Conclusions. Solution of specific tasks during final weeks before the main starts requires the establishment of optimum volumes of training work and load dynamics, combining training sessions with training loads of various orientation and magnitude, using rest and recovery means as a whole complex, ensuring operative and current control over the course of recovery and adaptation processes. Taking the aforementioned problems into account, we have developed an 8-week model at the phase of direct training for competitions, in which three mesocycles were determined with strictly defined tasks and corresponding training content.Цель исследования – разработать и экспериментально обосновать эффективность 8-недельной модели этапа непосредственной подготовки к главным соревнованиям высококвалифицированных многоборцев по легкой атлетике.
Материал и методы. В педагогическом эксперименте принимали участие 5 высококвалифицированных многоборцев, спортивная квалификация которых – Мастер спорта Украины. Средний возраст участников составил 25,2±1,79 лет. Технологическую основу 8-недельной модели этапа непосредственной подготовки к главным соревнованиям составляли: алгоритм индивидуальной программы подготовки многоборцев к соревнованиям, отражающий последовательность действий в достижении готовности к выполнению поставленных задач; программирование тренировочного процесса, демонстрирующее направления реализации задач специфических мезоциклов с учетом целесообразности развития компонентов технико-физической подготовленности и видов легкоатлетического многоборья; структурирование тренировочно-восстановительного процесса, определяющее допустимые объемы и интенсивность тренировочных нагрузок в отдельных занятиях и микроциклах.
Результаты. В формирующем эксперименте на этапе непосредственной подготовки к соревнованиям мы уменьшили объем тренировочных нагрузок (до 3233 мин) и увеличили их интенсивность (до 6,51 балл·мин-1), что позволило выйти на пик спортивной формы и вызвать дополнительные резервы в организме спортсменов. Внедрение разработанной 8-недельной модели этапа непосредственной подготовки способствовало статистически достоверному улучшению показателей физической подготовленности испытуемых многоборцев в беговых тестах на 2,3-3,1 %, в тестах, отражающих скоростно-силовые качества – на 4,4-4,9 % , в силовых контрольных упражнениях – на 4,5‑4,9 % (р<0,05). Улучшение результатов большинства дисциплин соревновательной деятельности в пределах 1,7-5,3 % (р<0,05) подтверждает эффективность разработанной 8-недельной модели этапа непосредственной подготовки.
Выводы. Решения специфических задач в заключительные недели перед главными стартами требует установления оптимальных объемов тренировочной работы и динамики нагрузок, сочетание занятий с тренировочными нагрузками различной направленности и величины, использование отдыха, восстановительных средств в виде целостного комплекса, обеспечения оперативного и текущего контроля за ходом восстановительных и адаптационных процессов. С учетом указанных проблем, разработано 8-недельную модель этапа непосредственной подготовки к соревнованиям, в которой было выделено три мезоцикла со строго очерченными задачами и соответствующим им содержанием подготовки.
Ключевые слова: легкая атлетика, многоборье, десятиборье, этап непосредственной подготовки, соревнования, модель, программирование, тренировочный процесс.Мета дослідження – розробити й експериментально обґрунтувати ефективність 8-тижневої моделі етапу безпосередньої підготовки до головних змагань висококваліфікованих багатоборців з легкої атлетики.
Матеріал і методи. У педагогічному експерименті брали участь 5 висококваліфікованих багатоборців, спортивна кваліфікація яких – Майстер спорту України. Середній вік учасників становив 25,2±1,79 років. Технологічну основу 8-тижневої моделі етапу безпосередньої підготовки до головних змагань складали: алгоритм індивідуальної програми підготовки багатоборців до змагань, що відображає послідовність дій у досягненні готовності до виконання поставлених завдань; програмування тренувального процесу, що демонструє напрями реалізації завдань специфічних мезоциклів з урахуванням доцільності розвитку компонентів техніко-фізичної підготовленості та видів легкоатлетичного багатоборства; структурування тренувально-відновлювального процесу, що визначає допустимі обсяги й інтенсивність тренувальних навантажень в окремих заняттях і мікроциклах.
Результати. У формувальному експерименті на етапі безпосередньої підготовки до змагань ми зменшили обсяг тренувальних навантажень (до 3233 хв) і збільшили їх інтенсивність (до 6,51 бал·хв-1), що дало змогу вийти на пік спортивної форми та викликати додаткові резерви в організмі спортсменів. Впровадження розробленої 8-тижневої моделі етапу безпосередньої підготовки сприяло статистично достовірному покращенню показників фізичної підготовленості досліджуваних багатоборців у бігових тестах на 2,3-3,1 %, у тестах, що відображали швидкісно-силові якості – на 4,4-4,9 %, у силових контрольних вправах – на 4,5-4,9 % (р<0,05). Покращення результатів більшості дисциплін змагальної діяльності в межах 1,7-5,3 % (р<0,05) підтверджує ефективність розробленої 8-тижневої моделі етапу безпосередньої підготовки.
Висновки. Вирішення специфічних завдань у заключні тижні перед головними стартами вимагає встановлення оптимальних обсягів тренувальної роботи та динаміки навантаження, поєднання занять з тренувальними навантаженнями різної спрямованості й величини, використання відпочинку, відновлювальних засобів у вигляді цілісного комплексу, забезпечення оперативного та поточного контролю за перебігом відновлювальних і адаптаційних процесів. З урахуванням зазначених проблем, розроблено 8-тижневу модель етапу безпосередньої підготовки до змагань, у якій було виділено три мезоцикли з суворо окресленими завданнями і відповідним їм змістом підготовки.
Ключові слова: легка атлетика, багатоборство, десятиборство, етап безпосередньої підготовки, змагання, модель, програмування, тренувальний процес
Оцінка здорового способу і якості життя чоловічого і жіночого населення в сучасному суспільстві на основі SF-36
No full textQuality of life (QL) is defined as the subjective perception of one’s own well-being in a socio-cultural context, the satisfaction of one’s desires and the achievement of an ideal level of well-being. Quality of life is related to health (HRQOL), refers to the functioning and well-being in the physical, mental and social dimensions of life.
Research purpose: to analyze the main factors of quality of life of male and female population in modern Ukrainian society.
Material and Methods. 482 men and women aged 20-60 took part in sociological research.
The following research methods were used to solve the problemsset in the work: analysis and processing of special literature and data from the Internet; pedagogical observation; questionnaires (SF36); methods of mathematical statistics.
Results. The results of their own research show that the male population had a better quality of life on all scales of the SF-36 questionnaire compared to women (p <0.05). Respondents under the age of 20-29 had indicators of quality of life above average on the scales of physical and role physical functioning; pain in this age group did not have a significant impact on quality of life. The general state of health was assessed above the average level by respondents aged 20-29 and 30-39, regardless of gender, they were characterized by high scales of social activity and viability.
Conclusions. It is established that the indicator General health is a system-forming factor of quality of life for men and women in terms of the number of correlations. The obtained results allowed to determine the expediency and speed of implementation of preventive measures for men and women depending on the content of certain scales. Decreased overall health (GH) in men and women after the age of 50 significantly affects their quality of life, as evidenced by the large number of significant correlation coefficients. In women over 50 years of age, there is a sharp decrease in RP (role functioning due to physical condition) to 46 points, vital activity (VT) to 50 points, role functioning (due to emotional state) (RE) to 53 points. In men at this age, role functioning increases to 90 points, and social functioning (SF) to 89 points, which may indicate an uneven distribution of family and social functions in the lives of people of different sexes, overloading women with household chores, which prevents them from spending free time, affects the emotional state.Цель исследования – проанализировать главные факторы качества жизни мужского и женского населения в современном украинском обществе.
Материалы и методы. В социологических исследованиях принимали участие 482 мужчин и женщин 20-60 лет. Для решения поставленных задач использовались следующие методы исследования: анализ и обработка специальной литературы и данных из Интернета; педагогическое наблюдение; анкетирование (опросник SF-36), методы математической статистики.
Результаты. Результаты собственных исследований свидетельствуют, что мужское население имело лучшие показатели качества жизни по всем шкалам опросника SF-36 по сравнению с женским (р <0,05). Показатели качества жизни выше средних имели респонденты в возрасте 20-29 лет по шкалам физического, ролевого физического функционирования; болевой синдром в этой возрастной группе не оказывал существенного влияния на качество жизни. Общее состояние здоровья оценивалось выше среднего уровня респондентами 20-29 лет и 30-39 лет независимо от пола, для них были характерны высокие показатели шкал социальной активности и жизнеспособности.
Выводы. Установлено, что показатель Общее состояние здоровья является системообразующим фактором качества жизни для мужского и женского контингента по количеству корреляционных связей. Полученные результаты позволили определить целесообразность и скорость внедрения превентивных мер для мужчин и женщин в зависимости от контента определенных шкал. Снижение показателя (GH) общего состояния здоровья у мужчин и женщин после 50 лет значительно влияет на составляющие качества их жизни, о чем свидетельствует большое количество значимых коэффициентов корреляции. У женщин после 50 лет отмечается резкое снижение показателя RP (ролевое функционирование, обусловленное физическим состоянием) до 46 баллов, жизненной активности (VT) до 50 баллов, ролевого функционирования (обусловленного эмоциональным состоянием) (RE) до 53 баллов. У мужчин в этом возрасте ролевое функционирование повышается до 90 баллов, а социальное функционирование (SF) до 89 баллов, что может свидетельствовать о неравномерном распределении семейных и социальных функций в жизни лиц разного пола, перегрузки женщин бытовыми делами, мешает им активно проводить свободное время влияет на эмоциональное состояние.Мета дослідження – проаналізувати головні чинники якості життя чоловічого і жіночого населення в сучасному українському суспільстві.
Матеріали та методи. У соціологічних дослідженнях брали участь 482 чоловіків і жінок 20-60 років. Для вирішення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження: аналіз та обробка спеціальної літератури та даних з Інтернету; педагогічне спостереження; анкетування (опитувальник SF-36), методи математичної статистики.
Результати. Результати власних досліджень свідчать, що чоловіче населення мало кращі показники якості життя за всіма шкалами опитувальника SF-36 в порівнянні з жіночим (р < 0,05). Показники якості життя вище середніх мали респонденти у віці 20-29 років за шкалами фізичного, рольового фізичного функціонування; больовий синдром в цій віковій групі не чинив істотного впливу на якість життя. Загальний стан здоров’я оцінювався вище середнього рівня респондентами 20-29 років і 30-39 років незалежно від статі, для них були характерні високі показники шкал соціальної активності та життєздатності.
Висновки. Встановлено, що показник «загальний стан здоров’я» є системоутворюючим чинником якості життя для чоловічого і жіночого контингенту за кількістю кореляційних зв’язків. Отримані результати дозволили визначити доцільність та швидкість впровадження превентивних заходів для чоловіків і жінок в залежності від контенту визначених шкал. Зниження показника (GH) загального стану здоров’я у чоловіків і жінок після 50-ти років значно впливає на складові якості їх життя, про що свідчить велика кількість значущих коефіцієнтів кореляції. У жінок після 50 ти років відмічається різке зниження показника RP (рольове функціонування, обумовлене фізичним станом) до 46 балів, життєвої активності (VT) до 50 балів, рольового функціонування (обумовленого емоційним станом) (RE) до 53 балів. У чоловіків в цьому віці рольове функціонування підвищується до 90 балів, а соціальне функціонування (SF) до 89 балів, що може свідчити про нерівномірне розподілення сімейних і соціальних функцій в житті осіб різної статті, перевантаження жінок побутовими справами, що заважає їм активно проводити вільний час, впливає на емоційний стан