Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Провідні наукові тенденції та інновації щодо стрибкових тренувань юних спортсменів: Бібліографічний аналіз досліджень за десять років
No full textObjectives. This bibliometric study aimed to track the evolution of research trends related to athletic jumps.
Materials and methods. This study was a systematic review with conducting a bibliometric analysis. Using a thorough approach, articles published since 2014 were found using the keywords “Athletics Jump Training” in research journals indexed in the SCOPUS database. A total of 222 articles were examined. Ten (10) articles were therefore selected for additional investigation using SciVal and the VOSviewer computer programs. For standard operationalization, this study adhered to the Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-analyses (PRISMA).
Results. The highest number of articles was published in 2021, the highest citations was recorded in 2019, the greatest number of authors was involved in 2021, and the highest number of readers — in 2015. There were 3 keyword clusters that reflected various research focusing on athletics jump training for younger players. The most frequently occurring keywords in this study were “Athlete”, “Muscle Strength”, and “Athletic Performance”. The United Kingdom (30), Brazil (25), and the United States (17) were the three nations with the highest number of publications on jump training in sports. Factors influencing the development of young jumper athletes and plyometric training for jump performance were the main themes that covered various aspects of the research trend over the last ten years, based on the top ten most cited references in athletics training for younger players.
Conclusions. The study focuses on athletics jump training for younger players, with notable publication peaks in 2021 and citation highs in 2019. Key themes in the most cited references include factors influencing young athletes’ development and the role of plyometric training. The United Kingdom, Brazil, and the United States led in publications on this topic. Research on athletics jump for athletes under the age of 18 has grown significantly.Мета дослідження. Це бібліометричне дослідження мало на меті відстежити еволюцію дослідницьких тенденцій, пов’язаних із тематикою легкоатлетичних стрибків.
Матеріали та методи. Дослідження представляло собою систематичний огляд із проведенням бібліометричного аналізу. Застосовуючи ґрунтовний підхід до проведення дослідження, у журналах, індексованих в наукометричній базі даних SCOPUS знайдено статті, опубліковані з 2014 року за ключовими словами “Athletics Jump Training” («Тренування стрибків у легкій атлетиці»). Загалом було досліджено 222 статті. У результаті було відібрано десять (10) статей з метою додаткового вивчення за допомогою комп’ютерних програм SciVal та VOSviewer. Щодо стандартної операціоналізації, це дослідження відповідало стандартам «Переважних елементів звітування для систематичних оглядів і мета-аналізів» (PRISMA).
Результати. Найвищий показник кількості опублікованих статей спостерігався у 2021 році, найвищий показник цитованості зафіксовано у 2019 році, найбільша кількість авторів була залучена у 2021 році, а максимальна кількість читачів — у 2015 році. Виявлено 3 кластери ключових слів, що відображають численні дослідження, зосереджені на вивченні легкоатлетичних тренувань стрибків юних спортсменів. Найпоширенішими ключовими словами в рамках зазначених досліджень були «Спортсмен», «М’язова сила» та «Спортивна результативність». Велика Британія (30), Бразилія (25) і Сполучені Штати (17) склали трійку країн з найбільшою кількістю публікацій щодо стрибкових тренувань у спорті. Фактори, що впливають на розвиток юних спортсменів-стрибунів та пліометричні тренування, спрямовані на підвищення результативності виконання стрибків, були головними темами, які охоплювали різні аспекти дослідницької тенденції за останні десять років, ґрунтуючись на десяти найбільш цитованих джерелах у галузі легкоатлетичної підготовки юних спортсменів.
Висновки. Дослідження фокусується на вивченні легкоатлетичних стрибкових тренувань юних спортсменів, зокрема значний рівень кількості публікацій спостерігався у 2021 році, а максимальний показник цитованості — у 2019 році. До ключових тематик найбільш цитованих публікацій належать фактори, що впливають на розвиток юних спортсменів, а також роль пліометричних тренувань. Лідерами за кількістю публікацій на зазначену тематику були Велика Британія, Бразилія та США. Відзначено суттєвий ріст кількості досліджень щодо вивчення легкоатлетичних стрибків спортсменів вікової категорії до 18 років
Порiвняльний аналiз вiдмiнностей фiзичних характеристик чоловіків-гравців у Кхо-Кхо щодо позицій гри
No full textBackground. Kho-Kho, a traditional Indian sport, has separate roles for runners and chasers, each requiring unique physical attributes. Research on the specific physical and anthropometric characteristics of players in this position is limited, highlighting the need for this study to optimize performance at the national level.
Objectives. The study aimed to investigate the differences in physical and anthropometric parameters between national level male Kho-Kho players categorized as Runners and Chasers.
Materials and methods. A total of 200 male Kho-Kho players, aged 17 to 21 years, were selected for the study. The participants were divided into two groups: 100 Runners (average age 19.21 ± 1.15 years) and 100 Chasers (average age 19.29 ± 1.19 years). The physical attributes measured included body weight, height, BMI, arm length, sitting height, chest girth, thigh girth, calf girth, and skinfold thickness at the biceps, triceps, subscapular, and suprailiac regions. The body fat percentage was calculated using the skinfold measurement technique. Data collection tools included a weighing scale for body weight, a flexible metal tape for circumferences and arm length, and a stadiometer for height and sitting height. The mean and standard deviation were computed for each parameter, and an independent samples t-test was used to compare the two groups.
Results. The findings revealed significant differences in weight, BMI, chest, thigh, and calf circumferences, with Chasers having higher values. In contrast, Runners exhibited greater arm length and sitting height. Additionally, there was no considerable difference in height between Runners and Chasers.
Conclusions. The study concluded that Chasers tend to have higher body weight, BMI, and larger circumferences in the chest, thigh, and calf regions, which may be advantageous for their role. Conversely, Runners benefit from longer arm lengths and greater sitting height, which may aid in evading Chasers. These findings suggest that role-specific physical attributes should be considered in training and player selection to enhance performance in Kho-Kho.Історія питання. Кхо-Кхо — традиційний індійський вид спорту, що складається з виконання окремих функцій для бігунів та ловців, кожна з яких вимагає від гравців наявності унікальних фізичних якостей. Наукові праці щодо специфічних фізичних та антропометричних характеристик гравців зазначеної позиції мають обмежений характер, що підкреслює необхідність проведення таких досліджень задля оптимізації результативності на національному рівні.
Мета дослідження. Дослідження мало на меті вивчити відмінності у фізичних та антропометричних параметрах між чоловіками-гравцями у Кхо-Кхо національного рівня, які поділяються на категорії «бігунів» та «ловців».
Матеріали та методи. З метою проведення дослідження було відібрано 200 гравців чоловічої статі, віком від 17 до 21 року. Учасників було розподілено на дві групи: 100 бігунів (середній вік 19,21 ± 1,15 року) та 100 ловців (середній вік 19,29 ± 1,19 року). Фізичні показники, що вимірювалися, включали масу тіла, зріст, ІМТ, довжину рук, зріст у положенні сидячи, обхват грудної клітки, обхват стегон, обхват литок і товщину шкірної складки на біцепсі, трицепсі, підлопатковій і надклубовій ділянках. Розрахунок відсоткового вмісту жиру в організмі проводився за допомогою методу вимірювання товщини шкірної складки. Інструменти збору даних включали ваги для вимірювання маси тіла, гнучку металеву стрічку для визначення окружності та довжини рук, а також ростомір для вимірювання зросту та показників зросту в положенні сидячи. За кожним параметром розраховували середнє значення та стандартне відхилення, а з метою порівняльного аналізу двох груп — використовували t-критерій для незалежних вибірок.
Результати. За результатами дослідження встановлено значні відмінності у показниках ваги, ІМТ, окружності грудної клітки, стегон та литок, зокрема, вищі показники спостерігалися у ловців. Натомість бігуни мали більші показники довжини рук і зросту у положенні сидячи. Крім того, не спостерігалося суттєвої різниці у показниках зросту між бігунами та ловцями.
Висновки. Згідно з результатами дослідження було визначено, що ловці, як правило, мають більшу масу тіла, ІМТ та вищі показники окружностей ділянок грудної клітки, стегон та литок, що може бути перевагою для виконання їхньої функції у грі. Натомість бігуни отримують перевагу від більшої довжини рук і вищих показників зросту в положенні сидячи, що може сприяти уникненню ловців. Отримані дані свідчать про необхідність врахування специфічних для певної функції фізичних характеристик під час тренувань та відбору гравців з метою підвищення результативності гри Кхо-Кхо
Статевий диморфізм в антропометричних характеристиках та особливостях кісткового тазу представників парних і групових видів спортивної акробатики
No full textObjectives. The study aimed to examine individual anthropometric indicators, focusing on the bony pelvis size in female acrobats of various roles during the puberty and youth age, as well as in persons who do not engage in playing sports.
Materials and methods. The sports qualifications of female acrobats were sub-elite and elite athletes. The study population comprised 32 athletes having appropriate positions — top, middle, and bottom: (12 female acrobats performing their roles at the top, 20 female acrobats performing their roles in the middle and at the bottom). Girls of the same age categories (12-15 and 16-23 years old) who did not engage in playing sports (control group 1 and 2) also took part in the study. The research methods employed included the measurements of body length (cm), body weight (kg), shoulder width (cm), determination of body mass index (conventional unit); pelvimetry was performed to detect the transverse and longitudinal dimensions of the bony pelvis, as well as the degree of maturity of the pelvic bones using the index of pelvic bone (IPB). The methods of mathematical statistics were used to gain a comprehensive understanding of the data.
Results. A comparative analysis was conducted to identify the differences between female acrobats aged 12-15 years old and performing their roles at the top, female acrobats aged 16-23 years old and performing their roles in the middle and at the bottom, and control groups of the same age categories. The analysis revealed the presence of changes in morphofunctional indicators of the bony pelvis below the normative values during the study.
Conclusions. Morphological criteria of sexual dimorphism were found in female acrobats, namely: in the indicators of shoulder width and bony pelvis. These processes can be regarded as adaptive, occurring under the influence of physical and psychological training, as well as competitive loads of high intensity.Мета. Дослідження індивідуальних антропометричних показників, розмірів кісткової таза у спортсменок-акробаток різного амплуа пубертатного та юнацького віку, а також у осіб, які не займаються спортом.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь спортсменки, які спеціалізуються у парній та груповій спортивній акробатиці різного амплуа і віку: спортсменки пубертатного віку (13.25±1.65 років, n=12), амплуа ті, що вгорі, спортсменки юнацького віку (19.34±1.95 років, n=20), амплуа ті, що посередині та внизу. Спортивні кваліфікації дівчат-акробаток – субеліта та еліта. У дослідженні також взяли участь дівчата тієї ж вікової категорії (12-15 та 16-23 роки), які не займаються спортом (контрольна група).
Результати. У програму дослідження входила антропометрія: вимірювання зросту (см), маси тіла (кг), ширини плечей (см), визначення індексу маси тіла (умовна одиниця). Згідно з класичним методом, проводилася пельвіометрія з визначенням поперечних і поздовжніх розмірів кісткового тазу, а також ступеня зрілості кісток таза за індексом кісток таза (ІКТ) за методом Ковтюк Н.І. Порівняльний аналіз дівчат-акробаток, що мають амплуа ті, що вгорі у віці 12-15 років, дівчат-акробаток, що мають амплуа ті, що посередині та внизу у віці 16-23 років, і контрольних груп тієї ж вікової категорії показав, що в дослідженні виявлено зниження морфо-функціональних показників кісткової таза нижче нормативних значень. Показники ширини плечей у дівчат-акробаток амплуа ті, що вгорі, а також у спортсменок амплуа ті, що посередині та внизу перевищують показники ширини таза (р<0.05). У середніх групових значеннях індекс кісток таза (ІКТ) у акробаток, які мають амплуа ті, що вгорі (12-15 років), становить 28.25±1.08 умовних одиниць, що свідчить про процес формування структур кісток таза. У контрольній групі тієї ж вікової категорії значення становить 30.54±1.11 умовних одиниць (різниця статистично значуща з дівчатами-акробатками при p<0.05). У дівчат амплуа ті, що посередині та внизу у віці 16-23 років значення ІКТ становить 32.45±1.04 умовних одиниць, в контрольній групі 36.34±1.10 ум.од. (різниці значущі при p<0.01), тобто показники в межах нормальних значень, що вказує на завершення процесу зрілості та формування структур кісток таза. У дівчат-акробаток різного амплуа показники ширини плечей також перевищують показники контрольної групи.
Показники ширини таза не відповідають нормі (різниця статистично значуща на рівні ймовірності 90% та 95%). Міжхребцевий розмір (см) / d. spinarum (см) у акробаток амплуа ті, що посередині та внизу 16-23 років становить 23.19±0.56, у контрольній групі (популяція) 25.69±0.35 – різниця статистично значуща при p<0.01. Інтертрохантерний розмір (см) / distantia trochanterica (см) у дівчат-акробаток амплуа ті, що вгорі 12-15 років становить 25.29±0.59, у контрольній групі 29.61±0.34 (різниця статистично значуща при p<0.01), у акробаток амплуа ті, що посередині та внизу 16-23 років 28.11±0.64 см, у контрольній групі тієї ж вікової категорії 31.07±0.65 см (р<0.001).
Висновки. Виявлено морфологічні критерії статевого диморфізму у дівчат-акробаток, а саме: у показниках ширини плечей, кісткової таза. Ці процеси можна розглядати як адаптивні, що відбуваються під впливом фізичного та психологічного тренування і високих навантажень змагань. У процесі тренування необхідно диференціювати навантаження з урахуванням вікових особливостей спортсменок, беручи до уваги індивідуальні типи тренувального процесу (індивідуальні елементи, стрибки на акробатичних доріжках, загальні та спеціальні фізичні вправи), щоб індивідуалізувати тренувальний процес акробаток з урахуванням їх амплуа, антропометричних і функціональних значень, що мінімізує негативний вплив навантажень на організм спортсменок і зберігає репродуктивне здоров'я. 
Вплив цільових тренувальних інтервенцій з футболу на результативність Йо-Йо тесту переривчастого відновлення у футболістів університетського рівня
No full textBackground. Soccer demands high endurance, speed, and aerobic capacity, making fitness a key performance factor. The Yo-Yo Intermittent Recovery Test Level 1 (YYIR1) is a valid field test to assess these attributes in soccer players.
Objectives. This study aimed to evaluate the effect of a 12-week targeted soccer training program on aerobic endurance in university-level male soccer players.
Materials and methods. A quasi-experimental pretest-posttest design was used, involving 40 university-level male soccer players (aged 17–25) from Visva-Bharati University. Participants underwent a 12-week targeted soccer training program. Aerobic endurance performance was assessed using the YYIR1 test, evaluating accumulated distance, cumulative time, and VO₂ max before and after the intervention. Data were analyzed using paired-sample t-tests, with asignificance level set at p < 0.05.
Results. Among 32 university-level male soccer players, significant improvements were observed in the post-interventionperiod: accumulated distance (mean increase = 312.5 meters, d = 1.70), cumulative time (mean increase = 2.54 minutes, d = 1.80), and VO₂ max (mean increase = 2.62 ml/kg/min, d = 1.72), all with p < 0.001.
Conclusions. According to the study, it was found that the 12-week targeted soccer training intervention led to statistically significant enhancements in aerobic endurance capacities among university-level soccer players, as demonstrated by improvements in YYIR1 test outcomes.Історія питання. Гра у футбол вимагає високої витривалості, швидкості та аеробної здатності, що визначає фізичну підготовленість ключовим фактором результативності. Йо-Йо тест переривчастого відновлення рівня 1 (Yo-Yo Intermittent Recovery Test Level 1, YYIR1) є достовірним польовим тестом для оцінки зазначених якостей футболістів.
Мета дослідження. Це дослідження мало на меті оцінити вплив 12-тижневої цільової програми тренувань з футболу на аеробну витривалість футболістів-чоловіків університетського рівня.
Матеріали та методи. У дослідженні застосовано квазіекспериментальний дизайн передтестового і післятестового етапів за участю 40 футболістів-чоловіків університетського рівня (віком 17-25 років), які навчалися в університеті Вісва-Бхараті (Visva-Bharati University). Учасники пройшли 12-тижневу цільову програму футбольних тренувань. Показники аеробної витривалості оцінювались за допомогою тесту YYIR1, який визначав акумульовану дистанцію, кумулятивний час та рівень максимального споживання кисню (VO₂ max) перед та після завершення інтервенції. Аналіз даних проводився із використанням t-критеріїв для парних вибірок, рівень значущості встановлено на позначці p < 0,05.
Результати. У постінтервенційному періоді серед 32 футболістів-чоловіків університетського рівня спостерігалися значні покращення показників: акумульованої дистанції (середній приріст = 312,5 метрів, d = 1,70), кумулятивного часу (середній приріст = 2,54 хвилини, d = 1,80) та VO₂ max (середній приріст = 2,62 мл/кг/хв, d = 1,72), усі показники становили p < 0,001.
Висновки. Згідно з результатами дослідження встановлено, що 12-тижнева цільова тренувальна інтервенція з футболу сприяла статистично значущому покращенню можливостей аеробної витривалості у футболістів університетського рівня, про що свідчать поліпшення показників за результатами тесту YYIR1
Тренувальне навантаження, втома та ризик травмування передньої хрестоподібної зв’язки у студентів-гандболістів чоловічої статі: Двосезонне проспективне когортне дослідження
No full textBackground. Anterior cruciate ligament (ACL) injuries represent a significant issue in competitive handball, frequently resulting in prolonged absence and diminished athletic performance. Given the sport’s high physical demands, particularly at the collegiate level, monitoring training load and fatigue is essential to mitigating injury risk.
Objectives. This study aimed to examine the relationship between training load, markers of fatigue, and ACL injury risk in male collegiate handball players during two competition seasons.
Materials and methods. A prospective cohort study was conducted with 93 male athletes (mean age: 20.8 ± 1.6 years) from 13 collegiate handball teams across two seasons (AY 2022-2024). Training load was tracked using weekly hours, session-RPE, and match exposure. The assessment of fatigue was performed through daily wellness ratings and countermovement jump (CMJ) height decline. ACL injury risk was calculated from a composite score including LESS assessments, limb asymmetry, and fatigue-related performance decline. Logistic regression was used to identify predictors of ACL injury, with positional differences examined via ANOVA.
Results. Fatigue score was the only statistically significant predictor of ACL injury (p = 0.041). Players reporting higher fatigue levels and categorized within the high training load group exhibited the greatest ACL risk. Right and Centre Backs experienced greater training demands and fatigue accumulation compared to Left Backs.
Conclusions. The findings indicate that persistent fatigue, more than training volume alone, significantly predicts ACL injury risk in collegiate handball players. Integrating regular fatigue monitoring and individualized load management into training programs may reduce injury rates and improve athlete longevity.Історія питання. Травмування передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) становить суттєву проблему в змагальному гандболі, що часто призводить до тривалої відсутності гравця та зниження спортивної результативності. З огляду на високі фізичні вимоги до цього виду спорту, особливо на студентському рівні, моніторинг тренувального навантаження та втоми є надзвичайно важливим для зменшення ризику травмування.
Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала у вивченні взаємозв’язку між тренувальним навантаженням, маркерами втоми та ризиком травмування передньої хрестоподібної зв’язки у студентів-гандболістів чоловічої статі впродовж двох змагальних сезонів.
Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження за участю 93 спортсменів-чоловіків (середній вік: 20.8 ± 1.6 року) з 13 студентських гандбольних команд протягом двох сезонів (2022-2024 навчальні роки). Тренувальне навантаження відстежувалося за допомогою щотижневих годин, тренувальних сесій, в яких інтенсивність вправ регулювалася на основі індивідуального сприйняття навантаження та рівня ризику отримання травмування під час матчів. Оцінка рівня втоми проводилася через щоденні показники самопочуття та зниження висоти стрибка з контррухом (СКР). Ризик травмування ПХЗ розраховувався на основі комбінованого балу, що включав показники LESS (система оцінювання помилок під час приземлення), асиметрію кінцівок та зниження результативності, пов’язане з втомою. З метою визначення предикторів травми ПХЗ використовувалася логістична регресія, а позиційні відмінності досліджувалися за методом дисперсійного аналізу.
Результати. Показник втоми був єдиним статистично значущим предиктором травми передньої хрестоподібної зв’язки (p = 0.041). Гравці, які повідомляли про вищий рівень втоми і належали до групи з високим тренувальним навантаженням, мали найбільший ризик травмування передньої хрестоподібної зв’язки. Праві та центральні захисники стикалися з більшими тренувальними навантаженнями та накопиченням втоми порівняно з лівими захисниками.
Висновки. Результати дослідження свідчать, що постійна втома, як чинник, що має більший вплив, ніж обсяг тренувань, є значущим предиктором ризику травмування передньої хрестоподібної зв’язки у студентів-гандболістів. Інтеграція регулярного моніторингу втоми та індивідуального контролю навантажень до тренувальних програм може сприяти зниженню рівня травматизму та покращенню спортивного довголіття
Взаємозв’язок між фізичною підготовленістю, нутритивним статусом та академічною успішністю у фізичному вихованні: Систематичний огляд
No full textObjectives. This review aimed to explore the extent to which physical fitness and nutritional status serve as significant predictors of learning outcomes in physical education (PE) among secondary school students. Given the growing concern about sedentary lifestyles and poor eating habits among teens, understanding these relationships is critical to improving physical and academic performance.
Materials and methods. This study used the PRISMA (Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-Analyses) method to screen and analyse the literature related to assessing various relevant studies in the scope of physical education, physical fitness, and nutritional status through a systematic analysis of appropriate literature. Articles published between 2020 and 2025 were examined to determine how to prepare learners to have better physical fitness. A comprehensive search was conducted using the databases Scopus, Web of Science, Google Scholar, and PubMed, with keywords including “physical fitness”, “nutritional status”, “academic achievement”, and “physical education” through a literature review.
Results. This review revealed a strong correlation between physical fitness components (cardiovascular endurance, muscle strength, body composition) and PE learning outcomes. Nutritional adequacy, especially sufficient micronutrient intake and a balanced diet, has also been shown to influence cognitive function, motor skill acquisition, and classroom engagement. However, the interaction between fitness and nutrition appeared to be synergistic and context-dependent.
Conclusions. The findings emphasize that physical fitness and nutritional status are not only important for health but also for successful learning in PE. Schools and policymakers should promote integrated programs that support both areassimultaneously. Further longitudinal and experimental research is needed to confirm the causal pathway. Therefore, strategies are required to improve students’ physical fitness and nutritional status to optimize learning and the development of learning outcomes holistically.Мета дослідження. Цей огляд мав на меті дослідити, наскільки фізична підготовленість та нутритивний статус є значущими предикторами результатів навчальної діяльності у фізичному вихованні (ФВ) серед учнів середніх шкіл. Враховуючи зростаючу стурбованість щодо малорухливого способу життя та нездорових харчових звичок серед підлітків, розуміння цих взаємозв’язків є критично важливим для поліпшення фізичної та академічної результативності.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовувався метод пріоритетних елементів звітування для систематичних оглядів та метааналізів (PRISMA) з метою відбору та аналізу літератури, пов’язаної з оцінкою різних релевантних досліджень у галузі фізичного виховання, фізичної підготовленості та нутритивного статусу, що було здійснено шляхом систематичного аналізу відповідної літератури. Для визначення способів підготовки учнів щодо покращення їх фізичної підготовленості було проаналізовано статті, опубліковані у період з 2020 по 2025 рік. За допомогою літературного огляду проведено комплексний пошук із використанням наукометричних баз даних Scopus, Web of Science, Google Scholar та PubMed за наступними ключовими словами: «фізична підготовленість», «нутритивний статус», «академічні досягнення» та «фізичне виховання».
Результати. Представлений огляд встановив сильну кореляцію між складовими фізичної підготовленості (серцево-судинна витривалість, м’язова сила, композиція тіла) та результатами навчання з фізичного виховання. Також було доведено, що повноцінність харчування, особливо достатнє споживання мікроелементів та збалансована дієта, впливає на когнітивні функції, набуття моторних навичок та залученість учнів до навчального процесу. Однак взаємодія між фізичною підготовленістю та харчуванням виявилася синергічною та залежала від контексту.
Висновки. Результати дослідження підкреслюють, що фізична підготовленість та нутритивний статус є важливими не тільки для здоров’я, але й для успішного навчання на уроках фізичного виховання. Школи та політичні діячі мають сприяти впровадженню інтегрованих програм, що передбачають одночасну підтримку обох зазначених галузей. З метою підтвердження причинно-наслідкового зв’язку необхідно провести додаткові лонгітюдні та експериментальні дослідження. Отже, задля комплексної оптимізації навчання та розвитку результативності навчальної діяльності потребуються стратегії, спрямовані на поліпшення фізичної підготовленості та нутритивного статусу учнів
Психотип і стиль мислення як предиктори успішності в кіберспорті
No full textObjectives. This study aimed to identify the cluster structure of esports athletes’ psychological profiles based on psychotype, thinking style, age, and gaming experience, with the objective of applying the findings to training programs and psychological support.
Materials and methods. The study involved 53 esports players aged 18 to 27. Data were collected using psychodiagnostic tools: an adapted MBTI model, the Eysenck Personality Inventory (EPI), subjective scales for assessing emotional stability, and a thinking style questionnaire. Pearson’s chi-square (χ²) test for independent samples was used to compare observed and expected frequencies. Cluster analysis was conducted using the Statistica “Data Mining” module (k-means method, Euclidean distance, initial centers with maximum distance, and 10-fold cross-validation). ANOVA was applied to assess statistically significant differences in means within and between clusters. Bonferroni’s post hoc test was used to determine which cluster pairs differed substantially. Hypotheses were tested at a significance level of α = 0.05.
Results. Three clusters were identified based on psychotype: “Socially Adaptive” (32.1%), “Introverted Analysts” (45.3%), and “Active Extraverts” (22.6%). Participants in the “Active Extraverts” cluster were older and had significantly more gaming experience. Two clusters emerged based on thinking style: “Structured Thinkers” (60.4%) and “Adaptive Thinkers” (39.6%), which differed considerably in their preference for clear instructions and planning strategies. The majority of players (over 85%) demonstrated a logical or analytic-intuitive thinking style. A marked relationship was found between thinking style cluster affiliation and the overall score on the thinking style scale (rpb = 0.672; p < 0.0001), confirming the validity of the clustering. The findings align with international data on cognitive flexibility, adaptability, and the role of mental coaching in esports.
Conclusions. The study proves that cluster analysis enables the typologization of esports athletes based on cognitive-behavioral profiles, thereby providing a foundation for the development of individualized training and psychological coaching programs.Мета. Виявити кластерну структуру психологічних профілів кіберспортсменів на основі психотипу, стилю мислення, віку та ігрового досвіду для подальшого використання в тренувальному процесі та психологічної підтримки.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 53 кіберспортсмени віком від 18 до 27 років. Для збору даних використано психодіагностичні методики: адаптовану модель MBTI, опитувальник Айзенка (EPI), суб’єктивні шкали оцінки емоційної стійкості, опитувальник стилів мислення. Для порівняння спостережуваних і очікуваних частот використовувався критерій Пірсона χ2 (хі-квадрат) для незалежних вибірок. Кластеризація даних, виконана за допомогою модуля Statistica «Data Mining» (метод k-середніх, евклідова відстань, початкові центри з максимальною початковою відстанню, з використанням 10-кратної крос-валідації). Дисперсійний аналіз (ANOVA) використано для перевірки статистично значущих відмінностей між середніми показниками в межах і між кластерами. Для виявлення, які саме пари кластерів статистично значуще відрізняються, використовувався апостеріорний критерій Бонферроні. Гіпотези перевірено на рівні значущості α = 0,05.
Результати. Ідентифіковано три кластери за психотипом: «соціально адаптивні» (32,1 %), «інтроверти-аналітики» (45,3 %) і «активні екстраверти» (22,6 %). Учасники з кластеру «активні екстраверти» виявилися старшими за віком і мали значно більший ігровий досвід. За стилем мислення сформовано два кластери: «структуровані мислителі» (60,4 %) та «адаптивні мислителі» (39,6 %), що статистично відрізнялися за потребою в чітких інструкціях і підходом до планування. Більшість гравців (понад 85 %) схиляються до логічного або аналітико-інтуїтивного стилю мислення. Встановлено значущий зв’язок між кластерною приналежністю та бальним показником стилю мислення (rpb = 0,672; p < 0,0001), що підтверджує валідність кластеризації. Отримані результати узгоджуються з міжнародними даними про когнітивну гнучкість, адаптивність і роль ментального коучингу в кіберспорті.
Висновки. Кластерний аналіз дозволяє типологізувати кіберспортсменів за когнітивно-поведінковими профілями, що створює основу для побудови індивідуалізованих програм підготовки та психологічного тренування
The Influence of Circuit Training in Improving Technical Skills and Physical Performance of Young Football Players: A Systematic Review
Full text linkObjectives. This study aimed to examine the effect of circuit training (CT) on improving technical skills and physical performance for adolescent soccer players, and to provide an understanding of the effective application of CT.
Materials and methods. In this study, the selection process was carried out using the PRISMA filter. Four databases were used to search for research sources that cover circuit training in improving technique performance and physical performance or fitness. The databases used include ScienceDirect, Scopus, Google Scholar, and PubMed, encompassing publications from 2015 to 2025.
Results. The literature review used in this study identified 6 articles suitable for further analysis after a rigorous selection from a total of 878 articles. Among the 6 articles obtained, 5 focused on improving physical performance and 1 article focused on enhancing technical skills. In its implementation, it is necessary to pay attention to the frequency of training, training intensity, training duration, and variation in training. The review results indicate that CT has proven to be effective in improving technical skills and physical performance in youth soccer players.
Conclusions. Based on the analysis results, CT has been shown to improve the physical condition of teenage soccer players, such as physical fitness in preventing injuries, speed, agility, muscle endurance, explosive power, and players’techniques such as passing, shooting, dribbling, interceptions, tackles, and takeovers. To enhance physical aspects, there are training models that can be used, namely HICT, MICT, IT, and CT, while to improve techniques, the CT training model can be applied. It is hoped that the findings of this study can open opportunities for other researchers to apply it to technical skills
Оцінка впливу комплексного тренування на спортивну результативність: Систематичний огляд
No full textBackground. Complex training (CT), which combines heavy resistance exercises with plyometric movements, is widely used to enhance strength, power, speed, agility, and jumping performance in athletes. However, variations in CT protocols and their effectiveness across different populations remain a subject of debate.
Objectives. This systematic review and meta-analysis aimed to evaluate the effects of CT on athletic performance, particularly in football and soccer players, and to identify key factors influencing its efficacy.
Materials and methods. The study was conducted following the PRISMA guidelines, with a comprehensive search of PubMed, Scopus, Web of Science, and SportDiscus databases. Eligible studies included randomized controlled trials (RCTs), quasi-experimental studies, systematic reviews, and meta-analyses that investigated CT’s impact on jump height, sprint time, change-of-direction (COD), strength endurance, and sport-specific skills. Data were extracted and analyzed, with effect sizes (Cohen’s d) and heterogeneity statistics (I², Q-test p-value) reported.
Results. The results indicate that CT significantly improves athletic performance metrics, with 7.4% gains in vertical jump height (alternating CT), 2.4% reductions in sprint time, and marked agility enhancements (p < 0.001). Subgroup analysis revealed greater benefits for youth athletes (SMD = 2.01) and professionals (SMD = 1.58 for sprinting and 1.53 for COD performance). Substantial improvements were also observed in strength endurance, lower-body power, and kicking accuracy.
Conclusions. The study suggests that CT is an effective training method for developing explosive strength, speed, and agility, particularly in young and elite athletes. Given low-to-moderate heterogeneity (I² = 10%–25%), CT consistently enhances performance across different populations. Future research should focus on optimizing CT protocols for specific athlete groups to maximize performance gains.Історія питання. Комплексне тренування (КТ), яке поєднує в собі силові вправи з великими обтяженнями та пліометричні рухи, широко використовується для підвищення силових показників, потужності, швидкості, спритності та результативності стрибків спортсменів. Однак, відмінності в протоколах КТ та ефективність їх застосування у різних групах населення залишаються предметом дискусій.
Мета дослідження. Мета цього систематичного огляду та метааналізу полягала в оцінці впливу КТ на спортивну результативність, зокрема у футболістів, а також у визначенні ключових факторів, що впливають на ефективність цієї методики.
Матеріали та методи. Дослідження проводилося згідно з рекомендаціями «Переважні елементи звітування для систематичних оглядів та метааналізів» (PRISMA), з використанням комплексного пошуку в наукометричних базах даних PubMed, Scopus, Web of Science та SportDiscus. До відповідних досліджень були включені рандомізовані контрольовані випробування (РКВ), квазіекспериментальні дослідження, систематичні огляди та метааналізи, в яких вивчався вплив КТ на висоту стрибка, час спринту, зміну напрямку руху (ЗНР), силову витривалість та специфічні спортивний навички. Було вилучено та проаналізовано дані, а також наведено розміри ефекту (d Коена) та статистику гетерогенності (I², Q-критерій p-значення).
Результати. Результати свідчать, що КТ значно покращує показники спортивної результативності: збільшення висоти вертикального стрибка на 7.4% (альтернуюче КТ), скорочення часу спринту на 2.4% та істотне підвищення показників спритності (p < 0.001). Підгруповий аналіз виявив більшу ефективність для юних спортсменів (ССР = 2.01) та професіоналів (ССР = 1.58 для спринту та 1,53 для показників ЗНР). Суттєве поліпшення також спостерігалося в показниках силової витривалості, потужності нижньої частини тіла та точності виконання ударівногою.
Висновки. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що КТ є ефективним методом тренування, що сприяє розвитку вибухової сили, швидкості та спритності, особливо у молодих та елітних спортсменів. Враховуючи гетерогенність від низького до помірного рівнів (I² = 10%–25%), застосування КТ послідовно поліпшує результативність у різних групах населення. Подальші дослідження мають бути зосереджені на оптимізації протоколів КТ для конкретних груп спортсменів з метою забезпечення максимізації результативності
Комплексний аналіз сприйняття чеснот у дошкільнят віком 5–6 років з різним досвідом занять дзюдо на основі авторської шкали
No full textObjectives. The study aimed to analyze the perception and development of virtues in 5–6-year-old children with varying experience in activities based on the philosophy of judo.
Materials and Methods. This study involved 36 preschool children divided into three groups according to their judo experience: novices (no prior practice), one year, and two years of practice. At this age stage, training excluded throwing techniques and focused on fundamental elements, preparatory exercises, and play-based forms aligned with judo principles. An authorial observation scale was developed to assess four virtues — friendship, respect, honesty, and participation. Data were collected through structured observations during physical activity sessions and analyzed quantitatively.
Results. Children with longer judo experience demonstrated significantly higher scores across all assessed virtues compared to novices. The two-year practice group achieved the highest results in friendship and respect, indicating the positive role of judo-based educational activity in fostering moral values.
Conclusions. The study highlights the importance of integrating judo-based activities not only as physical training but also as a pedagogical tool for cultivating social and emotional competence in early childhood. The findings confirm the effectiveness of the authorial observation scale for monitoring virtue development in preschool education.Мета дослідження. Дослідження мало на меті проаналізувати сприйняття та розвиток чеснот у дітей віком 5–6 років з різним досвідом занять, заснованих на філософії дзюдо.
Матеріали та методи. У представленому дослідженні взяли участь 36 дітей дошкільного віку, розділених на три групи залежно від їхнього досвіду в дзюдо: новачки (без попереднього досвіду), один рік і два роки практики. На цьому віковому етапі тренування не включали техніки кидків і зосереджувалися на основних елементах, підготовчих вправах та ігрових формах, що відповідають принципам дзюдо. Розроблено авторську шкалу спостереження для оцінки чотирьох чеснот — дружби, поваги, чесності та залучення. Збір даних здійснювався за допомогою структурованих спостережень під час занять фізичною активністю та піддавався кількісному аналізу.
Результати. Діти з тривалішим досвідом занять дзюдо продемонстрували значно вищі показники за всіма оцінюваними чеснотами порівняно з новачками. У групі, яка мала дворічну практику, було досягнуто найвищих результатів у категоріях дружба та повага, що свідчить про позитивну роль освітньої діяльності на основі дзюдо у вихованні моральних цінностей.
Висновки.
Дослідження підкреслює важливість інтеграції занять на основі дзюдо не тільки як фізичного тренування, але й як педагогічного інструменту для
культивування
соціальної та емоційної компетентності в ранньому дитинстві. Результати підтверджують ефективність застосування авторської шкали спостереження для моніторингу розвитку чеснот у дошкільній освіті