Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Аналіз взаємозв’язків суб’єктивних і об’єктивних показників фізичного розвитку школярів 5-их та 9-их класів
No full textThe study purpose was to investigate the correlation between the objective results of measurements of somatometric and physiometric indicators of physical development and the subjective indicators of its self-description for students of 5th and 9th grades.
Materials and methods. The study was conducted in Lutsk secondary school 17 involving 120 secondary school students (aged 10 and 15) as participants. Research methods: analysis of data of scientific and methodical literature, normative-legal documents, programs on physical culture, pedagogical testing of physical fitness, methods of mathematical statistics, E.V. Bochenkova test-questionnaire “Self-description of physical development”.
Results. The correlation analysis between the results in mobility tests for strength, endurance, coordination and flexibility and self-assessment of these indicators by students of 5th and 9th grades shows that they differ. The 9th graders evaluate their physical abilities more objectively. This is due to gaining practical experience in physical education classes. The inadequacy of self-assessment of physical abilities shows that insufficient attention is paid to substantiating the importance of pedagogical control of physical fitness of students during the physical education classes.
Conclusions. The study demonstrates the inadequacy of self-assessment of physical fitness by students, which indicates the importance of theoretical presentation and practical implementation in physical education classes of pedagogical control and self-control of physical fitness, which should be an incentive for boys and girls’ self-improvement in physical education.Бакико И.В., Круцевич Т.Ю., Смолюк В.И., Шевчук А.Б. Анализ взаимосвязей субъективных и объективных показателей физического развития школьников 5-х и 9-х классов
Цель: исследовать взаимосвязь между объективными результатами измерений соматометрических и физиометрических показателей физического развития и субъективными показателями его самоописания у школьников 5-х и 9-х классов.
Материал и методы. Исследования проводились в общеобразовательной школе № 17 г. Луцка с участием учащихся среднего школьного возраста в количестве 120 учащихся (возраст 10 и 15 лет). Методы исследования: анализ данных научно-методической литературы, нормативно правовых документов, программы по физической культуре, педагогическое тестирование физической подготовленности, методы математической статистики, тест-опросник Е.В. Боченковой «Самоописание физического развития».
Результаты. Проведенный корреляционный анализ между результатами в двигательных тестах на силу, выносливость, координацию и гибкость и самооценкой этих показателей учащимися 5-х и 9-х классов отличаются. Более объективно оценивают свои физические возможности школьники 9-го класса. Это связано с обретением практического опыта на уроках физической культурой. Неадекватность самооценки физических способностей свидетельствует, что на уроках физической культуры недостаточно внимания уделяется обоснованию значения педагогического контроля физической подготовленности школьников.
Выводы. Проведенные исследования выявили неадекватность самооценки физической подготовленности учащихся, что свидетельствует о важности теоретического освещения и практического внедрения в уроки физической культуры школьников раздела педагогического контроля и самоконтроля физической подготовленности, который должен являться стимулом для самосовершенствования юношей и девушек в процессе физического воспитания.Мета: дослідити взаємозв’язок між об’єктивними результатами вимірів соматометричних і фізіометричних показників фізичного розвитку та суб’єктивними показниками його самоопису у школярів 5-их та 9-их класів.
Матеріал і методи. Дослідження проводились у загальноосвітній школі № 17 м. Луцька за участю учнів середнього шкільного віку у кількості 120 учнів (вік 10 та 15 років). Методи дослідження: аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових документів, програми з фізичної культури, педагогічне тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики, тест-опитувальник Є.В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку».
Результати. Проведений кореляційний аналіз між результатами у рухових тестах на силу, витривалість, координацію і гнучкість та самооцінкою цих показників учнями 5-их та 9-их класів відрізняються. Більш об’єктивно оцінюють свої фізичні здібності школярі 9-го класу. Це пов’язано з набуттям практичного досвіду на уроках фізичною культурою. Неадекватність самооцінки фізичних здібностей свідчить, що на уроках фізичної культури недостатньо уваги приділяється обґрунтуванню значення педагогічного контролю фізичної підготовленості школярів.
Висновки. Проведені дослідження виявили неадекватність самооцінки фізичної підготовленості учнів, що свідчить про важливість теоретичного висвітлення і практичного впровадження в уроки фізичної культури школярів розділу педагогічного контролю і самоконтролю фізичної підготовленості, який має бути стимулом для самовдосконалення хлопців і дівчат в процесі фізичного виховання
Технічна придатність і надійність смарт-годинника Polar V800 для вимірювання притаманних крикету рухів
No full textThe study purpose was to assess the reliability and validity of Polar V800 smart watch in measuring various cricket-specific movements.
Materials and methods. Only one trained male volunteer was selected to perform all the cricket specific movements to minimize individual error and eliminate between-subject variability. Polar V800 obtained distances were compared with real field markings.
Results. Split-half Reliability Statistical method has been used and 'r' score for the measurements taken has been found to be 0.93. 95% confidence intervals also express a good reliability score. The criterion validity method was used to determine the validity of the dataset. The Pearson correlations (r) have been found ranging from 0.86 to 0.99. Predicted best fit line of linear regression has been found as y = 0.9722 X + 0.0046 (where y = observed value, X = real field distance). One way ANOVA followed by Tukey’s post hoc test on observed 10m sprint, 20m sprint and run-a-three movements show maximum significant difference with other cricket-specific movements. The mean percentage of bias for all cricket-specific movements has been found to be -2.20 ± 13.17.
Conclusions. The study reveals that Polar V800 smart watch has an acceptable accuracy, reliability, and validity for measuring various cricket specific movements with certain limitations.Метою дослідження було проведення оцінки надійності та технічної придатності смарт-годинника Polar V800 у процесі вимірювання різних притаманних крикету рухів.
Матеріали та методи. З метою скорочення до мінімуму індивідуальної похибки та усунення міжсуб’єктної варіабельності для виконання всіх притаманних крикету рухів було відібрано лише одного тренованого чоловіка-волонтера. Показники відстані, одержані за допомогою Polar V800, порівнювали з фактичними відмітками на полі.
Результати. Використовували статистичний метод перевірки надійності тесту шляхом співставлення окремих його частин, і було встановлено, що показник «r» для здійснених вимірювань дорівнює 0,93. Довірчі інтервали 95% також відбивають досить високий показник достовірності. Для визначення валідності цього набору даних використовували метод критеріальної валідності. Було встановлено, що коефіцієнти кореляції Пірсона (r) перебувають у діапазоні від 0,86 до 0,99. Було встановлено, що прогнозована найкраща емпірична крива лінійної регресії описується формулою y = 0,9722 X + 0,0046 (де y = виміряне значення, X = фактична відстань на полі). Однофакторний дисперсійний аналіз із наступним апостеріорним тестом Тьюкі, проведені стосовно виміряних значень рухів бігу на 10 м, бігу на 20 м та потрійного бігу вздовж усього пітча з двома поворотами на 180°, показують максимальну статистично значущу різницю з іншими притаманними крикету рухами. Установлено, що середня відсоткова похибка вимірювання стосовно всіх притаманних крикету рухів становить -2,20 ± 13,17.
Висновки. Результати дослідження показують, що смарт-годинник Polar V800 має прийнятну точність, надійність і технічну придатність для вимірювання різних притаманних крикету рухів із певними обмеженнями
Вплив методів виконання вправ на піщаній поверхні, виконання вправ на водній поверхні та силових тренувань м’язів ніг протягом восьми тижнів на розвиток спритності в баскетболістів для гравців підліткового та юнацього віку
No full textStudy purpose. Agility plays an essential role in basketball so increased agility needs to be a concern in the physical conditioning exercises of basketball players. To achieve the best results possible with an exercise, the type and manner of the exercise must be considered. The more varied is the training model offered to athletes, the more will it further encourage athletes not to feel exhausted while training. However, the training model used is still limited to hard textured courts. Though the use of textured fields such as water and sand has an impact other than power load, it lowers the rate of injury.
Materials and methods. The method used in this study was a 2 x 2 factorial design experiment. This study involved 36 men's basketball athletes ages 16–18. The leg power instrument used a vertical jump, agility assessment used an agility test, and analysis of this study data used the ANOVA test.
Results. (1) the sand exercise method shows higher results than the water exercise method; (2) athletes who have high limb power are better in agility testing than athletes who have low limb power; and (3) there is an interaction of water exercise and sand exercise methods and power of the limbs against agility.
Conclusions. The results of this study could prove that sand exercise methods are more effectively used in increasing agility to be an alternative for coaches.Мета дослідження. Спритність відіграє суттєву роль у баскетболі, тому підвищенню спритності потрібно приділяти окрему увагу у вправах із фізичної підготовки баскетболістів. Для досягнення якнайкращих результатів за допомогою певних вправ необхідно брати до уваги тип і спосіб виконання таких вправ. Що різноманітнішою буде модель тренувань, пропонована спортсменам, тим більше вона буде додатково сприяти відсутності в спортсменів відчуття виснаженості під час тренувань. Проте модель тренувань, яку використовують, досі обмежена майданчиками з твердою поверхнею. Хоча використання таких типів поверхні майданчика, як вода й пісок, має не такий вплив, як силове навантаження, воно знижує частоту випадків травматизму.
Матеріали та методи. У дослідженні використовували метод експерименту з факторним планом 2 x 2. У дослідженні брали участь 36 баскетболістів чоловічої статі віком 16–18 років. Для вимірювання сили ніг використовували стрибки у висоту, для оцінки спритності – тест на спритність, а для аналізу даних дослідження – дисперсійний аналіз.
Результати. (1) метод виконання вправ на піску показує кращі результати, ніж метод виконання вправ на воді; (2) спортсмени з високими показниками сили кінцівок показують кращі результати в тестуванні на спритність, ніж спортсмени з низькими показниками сили кінцівок; та (3) існує взаємозумовленість між методами виконання вправ на воді та виконання вправ на піску й силовими показниками кінцівок у зіставленні з результатами тестування на спритність.
Висновки. Результати цього дослідження можуть підтверджувати, що використання методів виконання вправ на піску є ефективнішим для покращення показників спритності та може буде альтернативним рішенням для тренерів
Вплив комплексного навчального тренування на соціальні навички та установки
No full textThe study purpose was to determine the effect of a comprehensive teaching learning-based training model on the skills and social attitudes of young football players.
Materials and methods. This is an experimental study with a sample of 36 male football athletes aged 10-12 years. Samples are players who registered and trained at the Real Madrid Foundation Yogyakarta football school. Samples attended training with a frequency of 3x/week with a minimum attendance of 80% in 20 weeks and were selected to participate in district or provincial football competitions. The instrument used for measuring football technical skills was the David Lee test, and for social attitudes the Prosocial and Antisocial Behavior Sport Scale (PABSS) questionnaire was used. The data analysis technique was the paired sample t-test.
Results. The results showed that the comprehensive teaching learning-based training model affected the skills and social attitudes of young football players. In the 10 year age group, there was an influence on skills of 1.497 and social behavior of 2.750, which means that it is influential. In the 11 year age group, it was found that the effect on skills was 0.506 and social behavior was -2.812, which means that there was no effect on social behavior. In the 12 year age group, it was found that the effect on skills was 0.19 and social behavior was 1.148, which meant that it affected.
Conclusions. Young football coaches can make a comprehensive teaching learning-based training model as a choice of strategies in the development of performance skills and personality.Цель исследования – определить влияние модели комплексной обучающей тренировки на навыки и социальные установки юных футболистов.
Материалы и методы. Данное исследование экспериментально с выборкой из 36 спортсменов-футболистов мужского пола 10-12 лет. Выборка состояла из игроков, тренировавшихся в футбольной школе Real Madrid Foundation в Джокьякарте. Исследуемые посещали тренировки 3 раза в неделю с минимальной посещаемостью 80% за 20 недель и были отобраны для участия в районных или провинциальных футбольных соревнованиях. Для оценки футбольных технических навыков использовался тест Дэвида Ли, а для социальных установок – анкета спортивной шкалы просоциального и антисоциального поведения (PABSS). Методом анализа данных являлся t-критерий для парных выборок.
Результаты. Результаты показали, что модель комплексной обучающей тренировки повлияла на навыки и социальные установки юных футболистов. В возрастной группе 10 лет влияние на навыки составляло 1,497, а на социальное поведение – 2,750, что свидетельствует о влиятельности модели. В возрастной группе 11 лет выявлено, что влияние на навыки составляло 0,506, а на социальное поведение – -2,812, то есть влияния на социальное поведение не наблюдалось. В возрастной группе 12 лет влияние на навыки составляло 0,19, а на социальное поведение – 1,148, что свидетельствует о действии модели.
Выводы. Молодые футбольные тренеры могут выбрать модель комплексной обучающей тренировки как стратегию для развития спортивных навыков и личности.Мета дослідження – визначити вплив моделі комплексного навчального тренування на навички та соціальні установки юних футболістів.
Матеріали і методи. Дане дослідження є експериментальним із вибіркою з 36 спортсменів-футболістів чоловічої статі 10-12 років. Вибірка складалася з гравців, які тренувалися у футбольній школі Real Madrid Foundation у Джок’якарті. Досліджувані відвідували тренування 3 рази на тиждень з мінімальною відвідуваністю 80% за 20 тижнів і були відібрані для участі в районних або провінційних футбольних змаганнях. Для оцінки футбольних технічних навичок використовувався тест Девіда Лі, а для соціальних установок – анкета спортивної шкали просоціальної та антисоціальної поведінки (PABSS). Методом аналізу даних був t-критерій для парних вибірок.
Результати. Результати показали, що модель комплексного навчального тренування вплинула на навички та соціальні установки юних футболістів. У віковій групі 10 років вплив на навички становив 1,497, а на соціальну поведінку – 2,750, що свідчить про впливовість моделі. У віковій групі 11 років виявлено, що вплив на навички становив 0,506, а на соціальну поведінку – -2,812, тобто впливу на соціальну поведінку не спостерігалося. У віковій групі 12 років вплив на навички становив 0,19, а на соціальну поведінку – 1,148, що свідчить про дію моделі.
Висновки. Молоді футбольні тренери можуть обрати модель комплексного навчального тренування як стратегію для розвитку спортивних навичок та особистості
Бойові мистецтва та допінг (на прикладі самбо)
No full textBackground. Today, the problem of doping is the most well-known negative phenomenon in modern sport, which has become widespread in response to its active commercialization. The majority of people would agree that doping issue has moral and ethical basis, therefore the educational component of anti-doping policies is most promising in achieving the desired result – doping-free sport.
Research purpose. The study was aimed to investigate the peculiarities of the ideas sambo athletes may have about the problem of doping in modern sport.
Materials and methods. The study involved 97 highly professional sambo athletes from 21 countries, namely Russia, Ukraine, Mexico, Japan, the USA, Canada, Cuba, Guatemala, Republic of Korea, Colombia, Paraguay, Venezuela, Peru, Brazil, Nicaragua, El Salvador, Dominican Republic, Puerto Rico, Honduras, Uruguay, and Costa Rica.
Results. A survey conducted among the professional sambo athletes, participants of the 2018 World Cup, made it possible to establish their knowledge about and their attitude to doping. It became known that 76.29% of the athletes were well familiar with the doping control procedure, while 23.71% were not. At the same time, 78.35% of the respondents believed that they knew their rights and responsibilities during the doping control procedure, and 21.65% of the athletes did not. 77.32% of the respondents knew the organizer of doping control and 22.68% did not.
Conclusions. The analysis of the study results and WADA statistics give grounds to state that the problem of doping in modern athletes remains an urgent problem in professional sports, including sambo.Передумови і мета дослідження. Проблема допінгу сьогодні є найбільш відомим негативним явищем сучасного спорту, яке набуло поширення в умовах його активної комерціалізації. Більшість спеціалістів погодиться, що питання допінгу має морально-етичну основу, тому освітня складова антидопінгової політики є найбільш перспективною для досягнення бажаного результату – спорту без допінгу.
Метою дослідження було вивчити особливості уявлень спортсменів –самбістів про проблему допінгу у сучасному спорті.
Матеріал і методи. В анкетуванні взяли участь 97 високопрофесійних атлетів з 21 країни світу, а саме: Росія, Україна, Мексика, Японія, США, Канада, Куба, Гватемала, Республіка Корея, Колумбія, Парагвай, Венесуела, Перу, Бразилія, Нікарагуа, Сальвадор, Домініканська Республіка, Пуерто Ріко, Гондурас, Уругвай, Коста Ріка.
Результати. Проведене анкетування серед професійних спортсменів самбо, учасників Чемпіонату світу 2018 дали змогу встановити рівень знань та їх ставлення до вживання допінгу. Стало відомо, що 76% спортсменів добре знайомі з процедурою допінг контролю, тоді як 24% вона не відома. Водночас, 78% опитаних вважають що їм відомі їх права і обов’язки під час процедури допінг контролю, і 21% спортсменів про них не знають. Для 77% опитаних відомо хто є організатором допінг контролю і 23% цього не знають.
Висновок. Аналіз результатів досліджень та статистики ВАДА, дають підстави стверджувати, що проблема вживання допінгу сучасними атлетами продовжує бути актуальною проблемою професійного спорту і самбо зокрема
Валідність і надійність анкет із фізичної активності (PAQ-A) серед індонезійських підлітків під час дистанційного та змішаного навчання в школі
No full textResearch objectives. This study aimed to validate the use of the Physical Activity Questionnaire Adolescent (PAQ-A), a physical activity instrument widely used in a school setting, among Indonesian adolescents, particularly during blended learning or online schooling due to COVID-19 restrictions.
Materials and methods. This study was a cross-sectional survey of 370 Indonesian adolescents (62.2% female, mean 15±2 years) participating in online and blended learning. Participants completed the Indonesian version of the PAQ-A online. Sixty-three (17%) participants completed the same questionnaire one week later (second survey) for the test-retest reliability, from which the intraclass correlation coefficients (ICC) were calculated. Internal consistency reliability was calculated in both surveys, while confirmatory factor analysis (CFA) was analyzed from the data in the first survey.
Results. The Cronbach alpha of the PAQ-A for the first and second surveys was 0.78 and 0.82, thus indicating the acceptability of internal consistency reliability. The ICC for all PAQ-A items ranged from 0.40 to 0.81, indicating fair to excellent test and retest reliability. The root means square error of approximation was 0.033 suggesting acceptable construct validity of the instrument.
Conclusions. In conclusion, sufficient evidence shows the validity and reliability of the PAQ-A to justify the use of the questionnaires for measuring physical activity levels in the Indonesian adolescents in the blended learning or online schooling setting.Мета дослідження. Це дослідження мало на меті обґрунтування використання анкети з фізичної активності для підлітків (PAQ-A), тобто засобу вимірювання рівнів фізичної активності, який широко використовують у шкільному середовищі, серед індонезійських підлітків, особливо під час змішаного або дистанційного навчання в школі через обмеження внаслідок пандемії COVID-19.
Матеріали та методи. Це дослідження становило собою перехресне опитування 370 індонезійських підлітків (62,2% жіночої статі, середній вік 15 ± 2 роки), які брали участь у процесі дистанційного та змішаного навчання. Учасники заповнювали анкету PAQ-A індонезійською мовою онлайн. Шістдесят три (17%) учасники заповнили ту саму анкету через тиждень (повторне опитування) для оцінки надійності результатів повторного тестування, із якого були розраховані коефіцієнти внутрішньогрупової кореляції (ICC). Надійність внутрішньої узгодженості було розраховано в обох опитуваннях, тоді як підтверджувальний факторний аналіз (CFA) було проведено на основі даних, одержаних у першому опитуванні.
Результати. Коефіцієнт альфа Кронбаха анкет PAQ-A для першого та повторного опитувань становив 0,78 та 0,82, таким чином указуючи на прийнятність показників надійності внутрішньої узгодженості. Коефіцієнти внутрішньогрупової кореляції (ICC) для всіх пунктів анкети PAQ-A коливалися в межах від 0,40 до 0,81, показуючи надійність результатів повторного тестування від задовільної до відмінної. Середньоквадратична похибка апроксимації становила 0,033, що дає підстави вважати конструктивну валідність зазначеного вище засобу прийнятною.
Висновки. Як висновок, достатні докази показують валідність і надійність анкет PAQ-A для обґрунтування використання цих анкет для вимірювання рівнів фізичної активності в індонезійських підлітків у шкільному середовищі в умовах змішаної або дистанційної форми навчання
Вплив часу доби на показники когнітивної діяльності спортсменів передпідліткового віку, яких виховують у контрольованому середовищі
No full textResearch purpose. The study aimed to examine how the cognitive performances of preadolescent sports trainees living and training under a controlled environment are affected during the three different day times.
Materials and methods. The research involved 16 male sports trainees from the Jharkhand State Sports Promotion Society, Ranchi, who varied in age from 11 to 14 years and had a minimum of two years of training experience in the same academy. To assess cognitive performance like long-term focused attention, ability to react, logical reasoning, reactive stress tolerance, and visual perception, the TATEENS 2 test set from the Vienna Test System was administered. The percentile ranks of all five tests were compared between three different times of the day. The Friedman test and rANOVA were employed to analyze the data of repetitive measurements. The significance level was set at p < 0.05.
Results. The p-values for statistical comparisons of reactive stress tolerance, visual perception, logical reasoning, reaction abilities (reaction time and motor time), and long-term focused attention at three different times of the day were all more than 0.05.
Conclusion. Different day times did not significantly affect the cognitive performances of preadolescent sportspersons who lived and trained under similar conditions.Мета дослідження. Це дослідження мало на меті вивчення впливу на показники когнітивної діяльності спортсменів-вихованців передпідліткового віку, які живуть і тренуються в умовах контрольованого середовища, протягом трьох різних часів доби.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 16 спортсменів-вихованців академії «Товариство зі сприяння розвитку спорту штату Джаркханд», місто Ранчі (Індія), які були віком від 11 до 14 років і мали принаймні два роки досвіду тренувань у зазначеній вище академії. Для оцінки показників когнітивної діяльності, таких як тривала сконцентрована увага, здатність реагувати, логічне мислення, стійкість до реактивного стресу та зорове сприйняття, був призначений набір тестів «TATEENS 2» з Віденської тестової системи. Процентильні ранги всіх п’яти тестів було порівняно в три різні часи доби. Для аналізу даних повторних вимірювань застосовували критерій Фрідмана та дисперсійний аналіз повторних вимірювань. Рівень значущості було задано значенням p < 0,05.
Результати. Усі p-значення для статистичних порівнянь показників стійкості до реактивного стресу, зорового сприйняття, логічного мислення, здатності реагувати (час реагування та час рухової реакції) та тривалої сконцентрованої уваги в три різні часи доби були вищими за 0,05.
Висновок. Різні часи доби не справляли суттєвого впливу на показники когнітивної діяльності спортсменів передпідліткового віку, які жили та тренувалися в аналогічних умовах
Вплив оздоровчого футзалу на склад тіла в пасивних футболістів
No full textThe purpose of this study was to evaluate the impact of recreational futsal on passive middle-aged footballers in body composition.
Materials and methods. The research was conducted on a sample of 58 men aged from 30 to 40, average age 35.88 ± 2.39. The sample was divided into two groups. The first group included 29 passive football players (average age 35.58 ± 2.36) who were engaged in recreational futsal 2-3 times a week, and the second group included 29 passive football players (average age 36.17 ± 2.42) who weren’t engaged in recreational physical activity. The body composition was assessed by TANITA BC-601, the method of bioelectrical impedance, which became a reference method in research studies in the body composition analysis. The variables obtained were: body height (cm), body weight (kg), fat mass (%), muscle mass (kg), bone mass (kg), body mass index (kg/m2), calorie consumption – daily calorie intake (kcal), vitality of the body, quantity of water in the body (%), visceral fat (%).
Results. Groups are not distinguished in the variables body height (HBH), calorie consumption – daily calorie intake (DCI), vitality of the body (BMR), and quantity of water in the body (TBV) because p > 0.05. In the variables where body mass, body fat tissue and muscle mass were assed, namely body weight (BWT), fat mass (BFP), muscle mass (TBM), bone mass (BMD), body mass index (BMI) and visceral fat (AVF), a statistically significant difference was gained p < 0.05 in favor of the group of passive football players who were involved in recreational futsal.
Conclusions. It can be said that the recreational futsal as physical activity is an effective tool to improve body composition not only in passive football players but in all persons of all ages regardless of gender. Intensity and duration in recreational futsal is an effective way to reduce body fat in the population of passive middle-aged football players.Метою цього дослідження була оцінка впливу оздоровчого футзалу на пасивних футболістів середнього віку в показниках складу тіла.
Матеріали та методи. Дослідження проводили на вибірці з 58 чоловіків віком від 30 до 40 років, середній вік 35,88 ± 2,39. Вибірку розподілили на дві групи. До першої групи входили 29 пасивних футболістів середнім віком 35,58 ± 2,36, які займалися оздоровчим футзалом 2-3 рази на тиждень, а до другої групи входили 29 пасивних футболістів середнім віком 36,17 ± 2,42, які не займалися оздоровчою фізичною активністю. Склад тіла оцінювали за допомогою аналізатора TANITA BC-601, методом біоелектричного імпендансу, який став еталонним методом аналізу складу тіла в наукових дослідженнях. Одержані такі змінні: висота тіла (см), маса тіла (кг), маса жиру (%), маса м’язів (кг), маса кісток (кг), індекс маси тіла (кг/м2), споживання калорій – добове споживання калорій (ккал), життєздатність тіла, кількість води в тілі (%), вісцеральний жир (%).
Результати. Групи не відрізняються за такими змінними: висота тіла (висота тіла, HBH), споживання калорій – добове споживання калорій (добове споживання калорій, DCI), життєздатність тіла (рівень базального метаболізму, BMR) та кількість води тілі (загальний об’єм крові, TBV), тому що p>0,05. У тих змінних, за якими оцінювали масу тіла, масу жирової тканини та м’язів тіла, масу тіла (маса тіла, BWT), масу жиру (відсоток жиру в організмі, BFP), масу м’язів (загальна маса тіла, TBM), масу кісток (мінеральна щільність кісток, BMD), індекс маси тіла (індекс маси тіла, BMI) та вісцеральний жир (черевний вісцеральний жир, AVF), було одержано статистично значущу відмінність p < 0,05 на користь групи пасивних футболістів, які займалися оздоровчим футзалом.
Висновки. Можна сказати, що оздоровчий футзал як фізична активність є ефективним засобом покращення складу тіла не лише для пасивних футболістів, але й для всіх осіб усіх вікових категорій, незалежно від статі. Інтенсивні й тривалі заняття оздоровчим футзалом є ефективним способом зменшення вмісту жиру в організмі в генеральній сукупності пасивних футболістів середнього віку
Визначення модельних показників й оціночних критеріїв силової підготовленості кваліфікованих студентів-армрестлерів
No full textResearch purpose. The aim of the study was to determine the model indicators of strength readiness of qualified armwrestling student-athletes in the weight category from 80 to 100 kg in 4 strength exercises: flexion of the fingers, stretch with a hammer, hook and bending of the hand.
Materials and Methods. The study involved 16 qualified armwrestling student-athletes weighing from 80 to 100 kg (M = 86,63 kg), 7 of which are participants of national championships of Ukraine, and 9 of which are prize-winners of competitions of regional level. During the study, strength indicators were determined in 4 competitive exercises. Strength indices in all test exercises were measured in a static mode by an FB5k series digital force gauge (Poland) with an accuracy class of up to 100 g, which was mounted on a special armwrestling table using a specially made block device. The created design was called the “ARM1 Device” (patent 43082). During the statistical analysis, the following parameters were calculated: arithmetic mean (M), standard deviation (σ), error of representativeness (m) and the coefficient of variation (V).
Results. The analysis of the strength capabilities of the qualified student-armwrestlers and the presented models of their strength readiness made it possible to develop assessment criteria for the level of strength readiness of the qualified student-armwrestlers. Three levels of strength readiness have been identified: low (M - σ), high (M + σ) and medium, i.e. more than (M - σ) but less than (M + σ). Comparative analysis of the ratios of different levels of strength training in this group of armwrestling athletes allowed to determine from 128 indicators of strength 14.84% (n = 19) of low level, 62.50% (n = 80) of medium level and 22.66% (n = 29) of high level.
Conclusions. The study made it possible to establish the features of the levels of development of strength training of qualified armwrestling athletes weighing from 80 to 100 kg. The model indicators of strength training of qualified armwrestlers were also determined. The analysis found that the subject athletes have an insufficient level of strength training and are not fully realized in terms of strength capabilities (62.50% indicators of the average level of strength).Метою дослідження було визначення модельних показників силової підготовленості кваліфікованих студентів-спортсменів з армрестлінгу вагової категорії від 80 до 100 кг у чотирьох силових вправах: згинання пальців, згинання молотком, гак та згинання кисті.
Матеріали та методи. У дослідженні взяло участь 16 кваліфікованих студентів-спортсменів з армрестлінгу вагою від 80 до 100 кг (M = 86,63 кг), 7 спортсменів з яких є учасниками національних чемпіонатів України, 9 – призерами змагань обласного рівня. Під час дослідження визначали силові показники у 4 змагальних вправах. Показники сили у всіх тестових вправах вимірювалися в статичному режимі електричним тензодинамометром серії FB5k (Польща) з класом точності до 100 г, який закріплювався на спеціальному столі для армрестлінгу за допомогою спеціально виготовленого блочного приладу. Створений прибор отримав назву «Пристрій ARM1» (патент № 43082). Під час статистичного аналізу були розраховані такі параметри: середнє арифметичне (M), стандартне відхилення (σ), похибка репрезентативності (m) та коефіцієнт варіації (V).
Результати. Аналіз силових можливостей кваліфікованих студентів-армрестлерів та представлені моделі їхньої силової підготовленості дозволили розробити критерії оцінювання рівня силової підготовленості кваліфікованих студентів-армрестлерів. Визначено три рівні силової підготовленості: низький (M – σ), високий (M + σ) і середній – більший (M – σ), але менший (M + σ). Порівняльний аналіз співвідношення різних рівнів силової підготовки у цій групі спортсменів з армрестлінгу дозволив визначити із 128 показників сили 14,84 % (n = 19) низький рівень, 62,50 % середній (n = 80) і 22,66 % високий (n = 29) рівні.
Висновки. Дослідження дозволило встановити особливості рівнів розвитку силової підготовленості кваліфікованих студентів-спортсменів з армрестлінгу вагою від 80 до 100 кг. Визначено модельні показники силової підготовленості кваліфікованих армрестлерів. Аналіз виявив, що досліджувана група спортсменів має недостатній рівень силової підготовленості та не повністю реалізована за силовими можливостями (62,50 % показників середнього рівня сили)
Підвищення рівня фізичної активності та основних рухових навичок учнів початкових класів під час пандемії Covid-19 шляхом застосування фітнес-гри
No full textStudy purpose. The low physical activity and fundamental movement skills of students in the COVID-19 era are gaps in this study. This study aims to exam the effects of exergame on the physical activity and fundamental movement skills of students during the COVID-19 era.
Materials and methods. Quantitative research with experimental methods was used in this study. The subjects of this study came from students at primary schools 1 and 2 in Karawang (n = 120). Subjects from primary school 1 Karawang entered the experimental group (n = 60), namely getting treatment in the form of exergame, and subjects from primary school 2 Karawang were included in the control group (n = 60) who did not receive any treatment and only carried out physical education learning activities. The intervention program was carried out for seven weeks. To measure the physical activity of the students, the ActiGraph GT9X Link accelerometer was used, and the fundamental movement skills of the children were assessed using the TGMD-3.
Results. The results showed that the implementation of exergame was proven to significantly improve physical activity (p < 0.05) and the same results show that exergame has a significant effect on fundamental movement skills (p < 0.05). However, there was no increase in physical activity and fundamental movement skills in the control group (p > 0.05).
Conclusions. This research is evidence that exergame is an effective tool to improve physical activity and fundamental movement skills students during the COVID-19 era.Мета дослідження. Низький рівень фізичної активності та основних рухових навичок учнів в епоху COVID-19 є прогалинами в цьому дослідженні. Це дослідження має на меті вивчити вплив фітнес-гри на фізичну активність та основні рухові навички учнів в епоху COVID-19.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні було використано кількісний аналіз із застосуванням експериментальних методів. Учаниками цього дослідження були учні початкових шкіл № 1 і № 2 міста Караванг, Індонезія (n = 120). Учасники з початкової школи № 1 міста Караванг увійшли до експериментальної групи (n = 60), а саме отримували експериментальні процедури у формі фітнес-гри, а учасники з початкової школи № 2 міста Караванг були включені до контрольної групи (n = 60), які не отримували експериментальних процедур та проводили лише навчальну діяльність із фізичного виховання. Інтервенційну програму проводили протягом семи тижнів. Для вимірювання фізичної активності учнів використовували акселерометр ActiGraph GT9X Link, а основні рухові навички дітей оцінювали за допомогою тесту на розвиток великої моторики TGMD-3.
Результати. Результати показали, що впровадження технології фітнес-гри статистично значуще покращує рівень фізичної активності (p < 0,05), і ті самі результати показують, що фітнес-гра має статистично значущий вплив на основні рухові навички (p < 0,05). При цьому в контрольній групі підвищення рівня фізичної активності та основних рухових навичок не спостерігалося (p > 0,05).
Висновки. Це дослідження є доказом того, що фітнес-гра є ефективним інструментом для покращення показників фізичної активності та основних рухових навичок учнів під час пандемії COVID-19