Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Вправа помірної інтенсивності знижує рівні кортизолу в юних жінок із надлишковою вагою
No full textThe study purpose was to demonstrate the effect of moderate-intensity exercise on reducing cortisol levels in overweight adolescent women.
Materials and methods. This study is an actual trial study with a pre-test randomized control group design involving 20 overweight adolescent women aged 19–22 as research subjects who were randomly divided into two groups, namely CNG (n = 10, control group) and EXG (n = 10, moderate-intensity exercise group). The moderate-intensity exercise intervention was performed for 40 minutes on a treadmill. Cortisol levels were measured using an Enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) kit. Data analysis technique used t-test of independent samples and correlation test using Pearson's correlation coefficient with Statistical Package for Social Sciences (SPSS) version 21.
Results. Cortisol levels were obtained as a result of the best means between CNG and EXG (222.57 ± 56.04 vs 225.56 ± 63.96 ng/mL, (p ≥ 0.05)), post-test cortisol levels between CNG and EXG (238, 27 ± 77.94 vs 118.13 ± 12.90 ng/mL, (p ≤ 0.001)) and cortisol Δ between CNG vs EXG (15.71 ± 13.14 vs -107.43 ± 21, 13 ng/mL, (p ≤ 0.001)). Cortisol levels also showed a positive relationship with markers of overweight (p ≤ 0.05).
Conclusions. Based on the study results, it was concluded that the cortisol response decreased after moderate-intensity exercise and found a positive relationship between cortisol levels and markers of overweight. These results could be used as a long-term approach to modifying an active lifestyle to reduce stress levels.Метою дослідження було продемонструвати вплив виконання вправи помірної інтенсивності на зниження рівнів кортизолу в юних жінок із надлишковою вагою.
Матеріали та методи. Це дослідження є дослідженням на базі поточного клінічного дослідження, побудоване за планом попереднього тестування з рандомізованим розподілом учасників і з використанням контрольної групи. Учасницями дослідження стали 20 юних жінок із надлишковою вагою віком від 19 до 22 років, які методом випадкового відбору були розподілені на дві групи: CNG (n = 10, контрольна група) та EXG (n = 10, група, у якій виконували вправу помірної інтенсивності). Інтервенційну вправу помірної інтенсивності виконували протягом 40 хвилин на тренажері «бігова доріжка». Вимірювання рівнів кортизолу здійснювали за допомогою набору для фермент-зв’язаного імуносорбентного аналізу (ELISA). Як метод аналізу даних використовували t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок і перевірку кореляції з використанням коефіцієнта кореляції Пірсона, обробку даних здійснювали з використанням ПЗ Statistical Package for Social Sciences (SPSS) версії 21.
Результати. Були одержані та порівняні значення рівнів кортизолу як результат оптимальних середніх значень у групах CNG та EXG (222,57 ± 56,04 проти 225,56 ± 63,96 нг/мл, (p ≥ 0,05)), підсумкових рівнів кортизолу в групах CNG та EXG (238, 27 ± 77,94 проти 118,13 ± 12,90 нг/мл, (p ≤ 0,001)) та значення дельти (Δ) кортизолу в групах CNG та EXG (15,71 ± 13,14 проти -107,43 ± 21,13 нг/мл, (p ≤ 0,001)). Значення рівнів кортизолу також показали позитивний зв’язок із маркерами надлишкової ваги (p ≤ 0,05).
Висновки. На підставі результатів дослідження було зроблено висновок про те, що після виконання вправи помірної інтенсивності рівні кортизолу знижувалися, і було встановлено позитивний зв’язок між рівнями кортизолу та маркерами надлишкової ваги. Ці результати можна використовувати як перспективний підхід до змінювання активного способу життя з метою зниження рівнів стресу
Дослідження ставлення учнів до нелінійної педагогіки залежно від років навчання та гендерних відмінностей
No full textIt is important to remember that learning outcomes are not the only thing students accomplish, but attitude is also a major learning output.
The study purpose was to investigate students’ attitudes, especially regarding the attitude toward nonlinear pedagogy (ATNP), according to gender and grade level in Yogyakarta.
Materials and methods. The study involved 1,160 kids who were in fifth grade in primary schools and in eighth grade in secondary schools. A total of 18 schools from around the province were included in the study. The Test of Science Related Attitudes (TOSRA) was used to gather data. This questionnaire is effective for gathering descriptions of students’ attitudes toward nonlinear pedagogy scores for a specific set of participants, since it uses the Likert scale.
Results. The study findings show students have quite different levels of excitement for nonlinear science learning. The male students in primary school have a higher positive attitude than the female students do, (M = 36.75; p < 0.001). The male students exhibit a more eager attitude than the female students do in junior high schools (M = 35.78; p < 0.001). The data revealed that the male students in secondary schools have more positive attitudes than the female students do (8.23, M>F). According to the grade level of the school, the male students’ ATNP at the elementary level is more positive than in junior high schools.
Conclusions. The statistics show that students’ opinions toward nonlinear teaching are similar in elementary and secondary schools regardless of the grade level of the schools.
Even still, most secondary school students find physical education less enjoyable than it was in elementary school. This fact provides instructors of physical education with user input. This finding is encouraging for students looking for strategies to bridge the gender gap in classroom settings. The effects of nonlinear pedagogy are also explored.Важливо не забувати, що результати навчання – це не єдине досягнення учнів, а ставлення також є важливим здобутком навчання.
Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчення ставлень учнів, особливо стосовно ставлення до нелінійної педагогіки (СДНП) у місті Джок’якарта (Індонезія) відповідно до гендера та років навчання.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 1160 дітей: учні п’ятих класів початкової школи та учні восьмих класів середньої школи. До участі в дослідженні були включені загалом 18 шкіл з усієї провінції. Для збору даних використовували «Тест науково пов’язаних ставлень» (TOSRA). Ця анкета є ефективною для збору описів ставлень учнів до оцінок нелінійної педагогіки для конкретної групи учасників, оскільки в ній використовується психометрична шкала Лайкерта.
Результати. Результати дослідження показують, що учні мають абсолютно різні рівні ентузіазму до нелінійного навчання наук. У початковій школі учасники чоловічої статі виявляють вищий ступінь позитивного ставлення, ніж учасники жіночої статі (Ч = 36,75; p < 0,001). У молодших класах середньої школи учасники чоловічої статі виявляють завзятіше ставлення, ніж учасники жіночої статі (Ч = 35,78; p < 0,001). На основі одержаних даних було встановлено, що в середніх школах учасники чоловічої статі мають більше позитивних ставлень, ніж учасники жіночої статі (8,23, Ч>Ж). Відповідно до років навчання у школі, СДНП учасників чоловічої статі, які навчаються в початковій школі, є позитивнішим за СДНП учасників чоловічої статі, які навчаються в молодших класах середньої школи.
Висновки. Статистичні дані показують, що ставлення учнів до нелінійного викладання є аналогічними в початковій і середній школах, незалежно від років навчання в цих школах. Тим не менш, більшість учнів середньої школи вважає, що фізичне виховання приносить менше задоволення, ніж у початковій школі. Для вчителів фізичного виховання цей факт є вхідним сигналом від користувачів. Цей результат є обнадійливим для учнів, які шукають стратегії подолання гендерної нерівності в умовах навчального класу. Впливи нелінійної педагогіки також досліджуються
Ефективність впливу вправ зумби на максимальне споживання кисню, спритність і м’язову силу у студенток
No full textThe study purpose was to prove the effectiveness of zumba exercise on VO₂max, agility, and muscle power in students at Universitas Nusantara PGRI Kediri, East Java, Indonesia.
Materials and methods. This research is a pre-experimental research design with One group Pretest-Posttest Design. A total of 15 female students from the Student Activity Unit aerobic dance exercise at Universitas Nusantara PGRI Kediri, East Java, Indonesia, aged 19–24 years, body mass index (BMI) 19.0–24.0 kg/m², normal blood pressure, resting heart rate normal, normal oxygen saturation (SpO₂), voluntarily participated in the study. Zumba exercise was carried out for 30 minutes/session with an intensity of 80% HRmax with a frequency of 3x/week for 8 weeks. The measurement of maximum oxygen volume (VO₂max) used the Multi-Stage 20-m Shuttle Run Fitness Test. The measurement of leg muscle power used the vertical jump test, while the arm muscle power was evaluated using the medicine ball throw test. Data analysis used Paired Sample t-Test with a significance level of 5%.
Results. The results obtained: mean VO₂max between pretest vs post-test (26.64±4.25 vs. 30.76±4.20 mL/kg/min; p ≤ 0.001), average agility between pretest and post-test (15.76±1.24 vs. 14.55±1.27 seconds; p ≤ 0.001), average limb muscle power between pretest vs posttest (394.21±66.36 vs. 411.09±67.45 joule; p ≤ 0.001), and the average arm muscle power between pretest vs posttest (123.45±17.12 vs. 138.21±13.92 joule; p ≤ 0.001).
Conclusions. Based on the results of the study, it was concluded that Zumba exercise carried out for 30 minutes/training session, with an intensity of 80% HRmax, frequency 3x/week for 8 weeks increased VO₂max, agility, and muscle power in students at Universitas Nusantara PGRI Kediri, East Java, Indonesia.Метою дослідження було довести ефективність впливу вправ зумби на максимальне споживання кисню VO₂max, спритність і м’язову силу у студенток Кедірійського університету Нусантара Асоціації вчителів Індонезії, Східна Ява, Індонезія.
Матеріали та методи. Це дослідження є передекспериментальною схемою дослідження з планом попереднього та підсумкового тестування на одній групі. Загалом у дослідженні добровільно брали участь 15 студенток зі студентської секції танцювальної аеробіки в Кедірійському університеті Нусантара Асоціації вчителів Індонезії віком 19–24 роки, індекс маси тіла (ІМТ) 19,0–24,0 кг/м², артеріальний тиск нормальний, показник ЧСС у стані спокою нормальний, нормальне насичення киснем (SpO₂). Вправи зумби проводили по 30 хвилин/заняття з інтенсивністю 80% максимальної ЧСС (HRmax) із частотою 3 рази/тиждень протягом 8 тижнів. Для вимірювання максимального споживання кисню (VO₂max) використовували багатоетапний фітнес-тест човникового бігу на 20 метрів. Для вимірювання сили м’язів ніг використовували тест «Вертикальний стрибок», тоді як силу м’язів рук оцінювали за допомогою тесту «Кидок медболу». Для аналізу даних використовували t-критерій Стьюдента для парних вибірок за рівня значущості 5%.
Результати. Одержані результати: середній показник VO₂max у попередньому тестуванні порівняно з підсумковим (26,64±4,25 проти 30,76±4,20 мл/кг/хв; p ≤ 0,001), середній показник спритності у попередньому тестуванні порівняно з підсумковим (15,76±1,24 проти 14,55±1,27 секунди; p ≤ 0,001), середній показник сили м’язів кінцівок у попередньому тестуванні порівняно з підсумковим (394,21±66,36 проти 411,09±67,45 джоуля; p ≤ 0,001) і середній показник сили м’язів рук у попередньому тестуванні порівняно з підсумковим (123,45±17,12 проти 138,21±13,92 джоуля; p ≤ 0,001).
Висновки. За результатами дослідження було зроблено висновок, що вправи зумби, які проводили по 30 хвилин/заняття з інтенсивністю 80% максимальної ЧСС (HRmax) і частотою 3 рази/тиждень протягом 8 тижнів, підвищили показники VO₂max, спритності та сили м’язів у студенток Кедірійського університету Нусантара Асоціації вчителів Індонезії. 
Порівняння впливу вправ із високоударної танцювальної аеробіки та зумби на підвищення показника максимального споживання кисню в юних жінок
No full textThe study purpose was to compare high impact aerobic dance exercise versus Zumba to increase Maximum Oxygen Volume (VO2max) in adolescent women.
Materials and methods. This research is quasi-experimental with a two-group pretest-posttest design research design. A total of 30 adolescent women from the Student Activity Unit (UKM) aerobic gymnastics at Universitas Nusantara PGRI Kediri, aged 18-24 years, body mass index (BMI) 18.5-24.9 kg/m2, normal blood pressure participated in the study. Respondents were randomly divided into two groups, namely ZADE (n = 15, Zumba aerobic dance exercise) and HADE (n = 15, High impact aerobic dance exercise). HADE and ZADE were conducted for 30 minutes/session, with an intensity of ≥ 85% HRmax, as often as 3 times/week, and both types of training were performed for 8 weeks. Measurements of VO2max, oxygen saturation (SpO2), and heart rate at rest (HRrest) were pre-test and 1×24 hours post-test after 8 weeks of training intervention. Statistical analysis used Paired Sample T-Test with a significance level of 5%.
Results. Paired Sample T-Test results showed significant differences in average VO2max, SpO2, HRrest between pretest vs. posttest in both groups (p ≤ 0.001).
Conclusions. Based on the study results, we have concluded that both HADE and ZADE increase VO2max, SpO2, and decrease HRrest. But HADE is more effective in increasing VO2max, SpO2, and lowering HRrest than ZADE in adolescent women.Метою дослідження було порівняння вправ із високоударної танцювальної аеробіки та зумби за їхнім впливом на підвищення показника максимального споживання кисню (VO2max) у юних жінок.
Матеріали та методи. Це дослідження є квазіекспериментальним, при цьому план проведення дослідження включає попереднє та заключне дослідження в рамках двох експериментальних груп. У дослідженні брали участь загалом 30 юних жінок із секції студентської діяльності зі спортивної аеробіки, які навчаються в університеті Нусантара Асоціації вчителів Індонезії в місті Кедірі (Індонезія), віком 18-24 роки, індекс маси тіла (ІМТ) 18,5–24,9 кг/м2, нормальний кров’яний тиск. Учасниць випадково розподілили на дві групи, а саме: ZADE (n = 15, вправа з танцювальної аеробіки зумби) та HADE (n = 15, вправа з високоударної танцювальної аеробіки). Вправи HADE та ZADE виконувалися протягом 30 хв/заняття з інтенсивністю ≥ 85% максимальної ЧСС (HRmax), із частотою 3 рази/тиждень, і обидва типи тренувань проводилися протягом 8 тижнів. Вимірювання показників максимального споживання кисню (VO2max), насиченості крові киснем (SpO2) і частоти серцевих скорочень у стані спокою (HRrest) проводили до початку та 1×24 години після завершення експериментальної частини після 8 тижнів тренувального втручання. Статистичний аналіз даних було проведено з використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок із рівнем значущості 5%.
Результати. Результати аналізу даних із використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок показали значні відмінності в середніх значеннях показників максимального споживання кисню (VO2max), насиченості крові киснем (SpO2) і ЧСС у стані спокою (HRrest) між даними до та після експериментальної частини в обох групах (p ≤ 0,001).
Висновки. На підставі одержаних результатів дослідження ми дійшли висновку про те, що і вправи з високоударної танцювальної аеробіки (HADE), і вправи з танцювальної аеробіки зумби (ZADE) підвищують показники максимального споживання кисню (VO2max), насиченості крові киснем (SpO2) та знижують показник ЧСС у стані спокою (HRrest). Проте вправи з HADE ефективніші за вправи ZADE для підвищення показників VO2max, SpO2 та зниження показника HRrest у юних жінок
Модель національних видів спорту для покращення основних рухових навичок і соціальних установок в учнів під час падемії COVID-19
No full textThe study purpose. COVID-19 caused many negative impacts, including a significant decrease in the fundamental movement skills and social attitudes among students, which becomes the main problem in this study. Therefore, this study aims to investigate the effect of traditional sport on improving students’ fundamental movement skills and social attitudes.
Materials and methods. This study adopted an experimental method with a pretest-posttest design. The subjects were elementary school students in Yogyakarta city and they were selected using random sampling (n = 30). The traditional sports program was carried out for 7 weeks with once-a-week meetings. The instrument for assessing students’ fundamental movement skills was using a gross motor development test and social attitudes were assessed using the questionnaire of Physical Education Activity Attitude. Shapiro-Wilk was used to test the normality of the data, while the Paired Sample t-test was used to assess differences in the values of students’ fundamental movement skills and social attitudes before and after the program.
Results. The results of this study indicate that traditional sports have a significant effect on improving fundamental movement skills (p < 0.05) and social attitudes (p < 0.05).
Conclusions. Thus, traditional sports programs can be used as an alternative activity that can be used by physical education teachers during the COVID-19 crisis.Мета дослідження. Пандемія COVID-19 спричинила багато негативних наслідків, включаючи суттєве зниження рівня розвитку основних рухових навичок і соціальних установок в учнів, що стає основною проблемою цього дослідження. Отже це дослідження має на меті вивчення впливу національних видів спорту на покращення основних рухових навичок і соціальних установок.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовували експериментальний метод із планом дворазового попереднього та підсумкового тестування. Учасниками дослідження були учні початкових класів у місті Джок’якарта (Індонезія), і вони були відібрані методом випадкової вибірки (n = 30). Програму національних видів спорту проводили протягом 7 тижнів зі зборами раз на тиждень. Як засіб оцінювання рівня розвитку основних рухових навичок учнів використовували тест на розвиток великої моторики, а соціальні установки оцінювали за допомогою анкети «Ставлення до фізично-виховної діяльності». Для перевірки нормальності розподілу цих даних використовували критерій Шапіро-Вілка, а для оцінки відмінностей між значеннями рівня розвитку основних рухових навичок і соціальних установок учнів до та після виконання програми використовували t-критерій Стьюдента для парних вибірок.
Результати. Результати цього дослідження показують, що національні види спорту значно сприяють покращенню основних рухових навичок (p < 0,05) і соціальних установок (p < 0,05).
Висновки. Таким чином, програми національних видів спорту можна використовувати як альтернативну фізичну активність, яку вчителі фізичного виховання можуть використовувати під час кризового періоду пандемії COVID-19
Вплив тактичних моделей гри на формування основних технік у гандболістів: змішаний метод
No full textStudy purpose. This study aimed to evaluate the effect of a tactical game model program on improving formation of basic techniques in male handball players.
Materials and methods. This study adopted a mixed method (quantitative and qualitative). 20 students from Indonesian education universities were willing to be the subjects of this study. The experimental group (n=10) received treatment, namely the tactical game model program, and the control group (n=10) carried out daily training activities or did not receive any program. The tactical game model program was held 16 times with once a week meetings. After the tactical game model program was completed, 10 athletes were interviewed. The quantitative instrument in this study used a test for shooting, passing and dribbling. Meanwhile, the instrument for qualitative research used in-depth interviews about the experiences, strengths and weaknesses of the tactical game model program. Analysis of quantitative data was carried out using IBM SPSS, and analysis of qualitative data was carried out using thematic analysis.
Results. The results of this quantitative study showed that there was a significant effect of tactical game models on improving the formation of basic techniques in male handball players (p<0.05), but the control group showed no significant effect (p>0.05). Meanwhile, the results of qualitative research showed that the subjects provided positive and diverse perceptions about the tactical game model program.
Conclusions. This study confirms that the tactical game models program has proven to be an alternative teaching method for lecturers at the university level to improve the formation of basic techniques in male handball players.Мета дослідження. Метою цього дослідження була оцінка впливу програми тактичних моделей гри на покращення формування основних технік у гандболістів чоловічої статі.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовували змішаний метод (кількісний і якісний). Стати учасниками дослідження погодилися 20 студентів педагогічних університетів Індонезії. Експериментальна група (n=10) виконувала спеціально призначену тренувальну діяльність, а саме – програму тактичних моделей гри, а контрольна група (n=10) вела повсякденну тренувальну діяльність або не виконувала жодної програми. Програму тактичних моделей гри проводили 16 разів зі зборами раз на тиждень. Після завершення виконання програми тактичних моделей гри було проведено інтерв’ю з 10 спортсменами. Як засіб кількісного аналізу в цьому дослідженні використовували тест на кидок, передачу та ведення м’яча. При цьому як засіб якісного аналізу використовували докладні інтерв’ю з метою висвітлення вражень від програми моделей тактики гри та її переваг і недоліків. Аналіз кількісних даних проводили з використанням ПЗ IBM SPSS, а аналіз якісних даних проводили за допомогою тематичного аналізу.
Результати. Результати цього кількісного дослідження показали наявність значного впливу тактичних моделей гри на покращення формування основних технік у гандболістів чоловічої статі (p<0,05), але контрольна група показала відсутність значного впливу (p>0,05). При цьому результати якісного аналізу показали, що учасники дали програмі тактичних моделей гри позитивні та різноманітні суб’єктивні оцінки.
Висновки. Це дослідження підтверджує, що програма тактичних моделей гри зарекомендувала себе як альтернативний метод навчання для викладачів університетського рівня, спрямований на покращення формування основних технік у гандболістів чоловічої статі
Інтегральна оцінка техніко-тактичної діяльності футбольної команди високої кваліфікації
No full textThe study purpose was to carry out a comparative analysis of special indicators of the integral assessment of the technical and tactical football activity of the national team of Ukraine and national teams of various European countries.
Materials and methods. The study included pedagogical observation and video recording of the competitive activity of highly qualified football players of the national team of Ukraine and national teams of European countries within the framework of the 2021 (2020) European Football Championship. In total, the Ukrainian team played 5 matches at the European Championship. The integral assessment reflects the quantitative (coefficients of intensity, mobility, aggressiveness) and qualitative (coefficients of effectiveness, efficiency of single combat, creativity) indicators of the technical and tactical activity of the football team.
Results. In the course of the European Football Championship, the average value of the integral assessment of the technical and tactical activity of the Ukrainian team was 5.34±0.24 points, which was not statistically different (p=0.875) from the indicator of the rival national teams, i.e. 5.36±0.31 points. In the national team of Ukraine, in relation to the European champion of the national team of Italy, lower indicators were observed not only for the integral assessment – by 1.09 points (16.6%), but also for almost all specific indicators: for intensity coefficient – by 0.36 points (26.9%), for mobility coefficient – by 0.49 points (21.6%), for aggressiveness coefficient – by 0.14 points (15.5%), for effectiveness coefficient – by 0.02 points (2.3%), for creativity coefficient – by 0.12 points (25.0%).
Conclusions. The developed integrated assessment of the technical and tactical activity of a football team comprises six special coefficients: intensity coefficient, mobility coefficient, aggressiveness coefficient, effectiveness coefficient, coefficient of efficiency of single combat, and creativity coefficient. The established values of the specific coefficients of the integral assessment of the technical and tactical activity of the national football team of Ukraine can be considered as models and be the basis for correcting the training and competition processes.Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз спеціальних показників інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності з футболу національної збірної команди України та національних збірних команд різних європейських країн.
Матеріал і методи. Дослідження передбачало педагогічне спостереження та відеозйомку змагальної діяльності футболістів високої кваліфікації національної збірної команди України та національних збірних команд європейських країн у рамках Чемпіонату Європи з футболу 2021 (2020) року. Усього команда України на чемпіонаті Європи провела 5 матчів. Інтегральна оцінка відображає кількісні (коефіцієнти інтенсивності, мобільності, агресивності) та якісні (коефіцієнти ефективності, ефективності одноборств, креативності) показники техніко-тактичної діяльності футбольної команди.
Результати. У процесі чемпіонату Європи з футболу середнє значення інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності команди України було 5,34±0,24 бали, що статистично не відрізнялося (р=0,875) від показника збірних команд-суперників – 5,36±0,31 бали. У збірній команді України по відношенню до чемпіона Європи збірної команди Італії спостерігаються нижчі показники не лише за загальною інтегральною оцінкою на 1,09 бала (16,6 %), а також майже за всіма специфічними показниками: за коефіцієнтом інтенсивності – на 0,36 бали (26,9 %), за коефіцієнтом мобільності – на 0,49 бали (21,6 %), за коефіцієнтом агресивності – на 0,14 бали (15,5 %), за коефіцієнтом ефективності – на 0,02 бали (2,3 %), за коефіцієнтом креативності – на 0,12 бали (25,0 %).
Висновки. Розроблена інтегральна оцінка техніко-тактичної діяльності футбольної команди складається з шести спеціальних коефіцієнтів – інтенсивності, мобільності, агресивності, ефективності, ефективності єдиноборств, креативності. Встановлені значення специфічних коефіцієнтів інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності національної збірної команди України з футболу можуть розглядатися як модельні і бути підґрунтям для корекції тренувального та змагального процесів
Фізична активність майбутніх учителів фізичного виховання під час пандемії Covid-19
No full textThe study purpose was measuring the physical activity of prospective physical education teachers in Palembang city during the COVID-19 pandemic.
Materials and methods. 552 participants (M: 307; F: 245) with a minimum age of 19 (21.27±1.66) participated in this study. The method of this study was survey, using IPAQ-SF to assess physical activity and energy expenditure levels based on MET. Data collection was carried out through an online survey using Google Forms.
Results. The results of this study show that the majority of the participants combined the moderate and high levels of physical activity (88.77%) and only a small number of the participants were in the low level category (11.23%). The results of this study showed that the pandemic conditions do not prevent people from doing sufficient PA to maintain their health, but daily habits and knowledge differences related to health and physical activity might be the distinguishing factor between students majoring in sports and society in general.
Conclusions. This study shows that most of prospective PE teacher candidates from three universities in Palembang combined the moderate and high PA levels. While there were some student athletes, non-athlete students also have the awareness to live a healthy life even though there is no demand for them to achieve certain targets.Метою дослідження було вимірювання фізичної активності майбутніх учителів фізичного виховання в місті Палембанг (Індонезія) під час пандемії COVID-19.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 552 учасника (Ч: 307; Ж: 245) мінімальним віком 19 років (21,27±1,66). Методом дослідження було опитування з використанням «Міжнародного опитувальника з фізичної активності – Коротка форма» (IPAQ-SF) для оцінки рівнів фізичної активності та витрат енергії на базі метаболічного еквівалента фізичної активності (MET). Збір даних здійснювали шляхом онлайн-опитування за допомогою ПЗ Google Форми.
Результати. Результати цього дослідження показують, що більшість учасників поєднували помірний і високий рівні фізичної активності (88,77%) і лише невелика кількість учасників була в категорії низького рівня (11,23%). Результати цього дослідження показали, що умови пандемії не перешкоджають людям здійснювати достатній обсяг ФА для підтримки їхнього здоров’я, але щоденні звички та відмінності в знаннях, пов’язані зі здоров’м і фізичною активністю, можуть бути фактором, що відрізняє студентів, які навчаються на спортивних спеціальностях, і суспільство в цілому.
Висновки. Це дослідження показує, що більшість потенційних кандидатів у вчителі фізичного виховання з трьох університетів у місті Палембанг поєднували помірний і високий рівень ФА. Тоді як були деякі студенти-спортсмени, студенти, які не є спортсменами, також усвідомлюють необхідність вести здоровий спосіб життя, навіть якщо від них немає попиту на досягнення певних цілей
Розробка інструментів тестування базових рухових навичок для дітей молодшого віку
No full textStudy purpose. The aim of the study was to develop a manual and easy test instrument for basic movement skills in early childhood.
Materials and methods. In this work, we use a research and development (R&D) method. The research procedures are: (1) the first stage is a preliminary study in the form of potential problems, data collection, and needs analysis, (2) the second stage is instrument development planning, and (3) the third stage is trial, expert evaluations, and product revisions, and (4) the fourth stage is model implementation. A total of 155 children aged 4-6 years participated in this study. Statistical analysis used is the product-moment correlation for the validity test and Cronbach alpha for the reliability test. Data were analyzed using the SPSS application.
Results. The results of this study are 1) the creation of a basic movement skill test instrument that can measure three components, namely locomotor, non-locomotor, and manipulative. 2) Based on this validity test, from 15 research instruments of basic movement skills (Y) tested, 15 items were obtained with r-count > 0.133 and were declared valid to be used in capturing research data. 3) The results obtained were r -count = 0.676 and r table 0.133, so the value of r arithmetic > r table, then this instrument is declared reliable and can be used as a data collection tool.
Conclusions. The development of basic motion test instruments produce instruments that can measure and evaluate the basic movement skills of children aged 4-6 years which include three components, namely, locomotor, non-locomotor, and manipulative.Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб розробити ручний і зручний тестувальний інструмент для базових рухових навичок у дітей молодшого віку.
Матеріали та методи. У цій роботі ми використовуємо метод дослідження та розробки (R&D). Дослідницькі процедури: (1) перший етап – це попереднє дослідження у формі потенційних проблем, збору даних та аналізу потреб, (2) другий етап – планування розробки інструмента, (3) третій етап – випробування, експертні оцінки та доопрацювання продукту, (4) четвертий етап – впровадження моделі. У цьому дослідженні брали участь загалом 155 дітей віком 4–6 років. Як статистичний аналіз використовували коефіцієнт кореляції Пірсона для тесту на валідність та альфу Кронбаха для тесту на надійність. Аналіз даних здійснювали з використанням програмного забезпечення SPSS.
Результати. Результати цього дослідження полягають у 1) створенні інструмента тестування базових рухових навичок, який може вимірювати три компоненти, а саме локомоторний, нелокомоторний та маніпуляційний. 2) На підставі цього тесту на валідність із 15 протестованих дослідницьких інструментів для базових рухових навичок (Y) було отримано 15 елементів зі значенням r-count>0,133 та визнано їх дійсними для використання при зборі даних досліджень. 3) Одержані результати були r-count = 0,676 та r table 0,133, тому значення r arithmetic > r table, тоді цей інструмент оголошено надійним і його можна використовувати як засіб збору даних.
Висновки. Розробка інструментів для тестування базових рухів створює інструменти, які можуть вимірювати та оцінювати базові рухові навички дітей віком 4–6 років, які включають три компоненти, а саме: локомоторний, нелокомоторний та маніпуляційний
Ефективність вправ на рухливість і стабільність у чоловіків, які тренуються з опором, з нерухомістю плечей у різних вікових групах
No full textBackground. Resistance-trained males aim to increase their overall health, strength and fitness level. Many resistance-trained males aiming to increase their strength neglect the muscles that stabilize the scapular and glenohumeral joints. The shoulder joint is among the most frequently injured areas in resistance-trained males. In addition, strength training displays different effects in young and old individuals.
The study purpose was to investigate the effects of stability and mobility exercises on range of motion, posture and body awareness in resistance-trained males with shoulder immobility.
Materials and methods. Thirty-two resistance-trained males diagnosed with shoulder immobility were divided into two groups according to their age ranges (G1: Adult, G2: Young Adult). The program consisting of mobility and stability exercises was applied 3 days a week for 8 weeks. The participants were evaluated with a universal goniometer, the New York Posture Rating, and the Body Awareness Questionnaire before and after the treatment lasting 8 weeks.
Results. Following the 8-week treatment, improvements in body awareness and range of motion were observed in all participants (p≤0.05). There were improvements in the scores of the New York Posture Rating and Body Awareness Questionnaire in both groups, but they were not statistically significant (p≥0.05).
Conclusions. An exercise program combining stability and mobility exercises was applied to resistance-trained males with shoulder immobility and it was observed to have positive effects on the range of motion of the joint, body awareness and posture. We are of the opinion that various types of exercise should be implemented when planning exercise programs.Історія питання. Чоловіки, які тренуються з опором, прагнуть покращити свій загальний рівень здоров’я, сили та фізичної форми. Багато чоловіків, які тренуються з опором, прагнучи збільшити свою силу, нехтують м’язами, які стабілізують лопатковий та гленохумеральний суглоби. Плечовий суглоб є однією з найбільш часто травмованих ділянок у чоловіків, які тренуються з опором. Крім того, силові тренування по-різному впливають на молодих і літніх людей.
Мета дослідження полягала в тому, щоб вивчити вплив вправ на стабільність і рухливість на діапазон рухів, поставу та усвідомлення тіла у чоловіків, які тренуються з опором, з нерухомістю плечей.
Матеріали та методи. Тридцять два чоловіки, які тренуються з опором, у яких була діагностована нерухомість плечей, були розділені на дві групи відповідно до їхніх вікових діапазонів (G1: дорослі, G2: молодь). Програму, що складається із вправ на рухливість і стабільність, застосовували 3 дні на тиждень протягом 8 тижнів. Учасників оцінювали за допомогою універсального гоніометра, тесту «Нью-Йоркський рейтинг постави» та шкали «Опитувальник з усвідомлення тіла» до та після проходження курсу вправ, який тривав 8 тижнів.
Результати. Після 8-тижневого курсу вправ в усіх учасників спостерігалося покращення усвідомлення тіла та діапазону рухів (p≤0,05). В обох групах спостерігалися покращення в балах тесту «Нью-Йоркський рейтинг постави» та шкали «Опитувальник з усвідомлення тіла», але вони не були статистично значущими (p≥0,05).
Висновки. До чоловіків, які тренуються з опором, у яких була діагностована нерухомість плечей, застосовували програму вправ, що поєднує вправи на стабільність і рухливість, і було помічено, що вона мала позитивний вплив на діапазон рухів суглоба, усвідомлення тіла та поставу. Ми вважаємо, що під час планування програм вправ слід застосовувати різні види вправ