Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Роль ігор неповними складами в побудові мотивації школярок до практичного навчання гри у футбол на заняттях із фізичного виховання
No full textStudy purpose. This study aimed to analyze the effect of a small-sided games (SSGs) cooperative learning model on female students’ motivation to participate in practical football learning.
Materials and methods. The one-group pretest-posttest design was used to identify the change in motivation on twenty female eleventh grade students selected as research subjects by random sampling techniques. Data on their motivation were collected before and after the small-sided games practice. Data analysis was carried out by using descriptive techniques and the dependent t-test.
Results. The results indicated a pretest value of 134.30 with 15.97 as the mean value. Meanwhile, the posttest resulted in a value of 152.60 with 15.73 as the mean value, which yields a difference of 18.3 in the mean values. It indicates an increase in motivation by 13.63%. The dependent t-test resulted in 6.654 as t-count value at 0.05 significance level. These results indicated that small-sided games cooperative learning model in physical education had a significant effect on improving female students’ motivation to actively participate in football. Examining the implementation of football SSGs in school physical education courses and its effect on the motivation of female students to participate in practical football playing was the focus and novelty of this study.
Conclusions. This study findings will be useful resources for sports instructors and stakeholders in physical education to give more consideration to innovations such as SSGs in increasing awareness and participation of students in sports and physical activities, especially football, to improve their physical health, and as one of the determinants of achieving success in students’ studies.Tsel'yu issledovaniya bylo proanalizirovat' vliyaniye modeli kooperativnogo obucheniya v malykh igrakh (MSR) na motivatsiyu studentok k uchastiyu v prakticheskom obuchenii futbolu.Materialy i metody. Dlya vyyavleniya izmeneniya motivatsii u dvadtsati uchenits vtorogo kursa starshey shkoly, vybrannykh v kachestve ob"yekta issledovaniya metodom sluchaynoy vyborki, ispol'zovalsya odnogruppovoy pretestovyy i posttestovyy dizayn. Dannyye ob ikh motivatsii byli sobrany do i posle igry v malom sostave. Analiz dannykh provodilsya s pomoshch'yu opisatel'nykh metodov i zavisimogo t-kriteriya.Rezul'taty. Rezul'taty pokazali znacheniya do testa 134,30 so srednim znacheniyem 15,97, v to vremya kak posle testa 152,60 so srednim znacheniyem 15,73, chto dayet raznitsu v srednem znachenii 18,3, chto ukazyvayet na uvelicheniye motivatsii na 13,63%. Zavisimyy t-kriteriy privel k znacheniyu t-scheta 6,654 pri urovne znachimosti 0,05. Eti rezul'taty pokazyvayut, chto model' sovmestnogo obucheniya v nebol'shikh igrakh v fizicheskom vospitanii okazyvayet znachitel'noye vliyaniye na povysheniye motivatsii studentok k aktivnomu uchastiyu v futbole. Izucheniye vnedreniya futbol'nykh SSG v shkol'nyye kursy fizicheskogo vospitaniya i ikh vliyaniye na motivatsiyu uchenits k uchastiyu v prakticheskoy igre v futbol yavlyayetsya fokusom i noviznoy dannogo issledovaniya.Vyvody. Rezul'taty etogo issledovaniya budut poleznymi resursami dlya sportivnykh instruktorov i zainteresovannykh storon v oblasti fizicheskogo vospitaniya, chtoby udelyat' bol'she vnimaniya innovatsiyam, takim kak SSG, dlya povysheniya osvedomlennosti i uchastiya uchashchikhsya v sporte i fizicheskoy aktivnosti, osobenno v futbole, dlya uluchsheniya ikh fizicheskogo zdorov'ya, a takzhe v kachestve odnogo iz faktory dostizheniya uspekha v uchebe studenta.Мета дослідження. Метою цього дослідження було проведення аналізу впливу моделі колективного навчання з використанням ігор неповними складами (ІНС) на мотивацію школярок до участі в практичному навчанні футболу.
Матеріали та методи. Дослідження проводили за планом попереднього та підсумкового тестування на одній групі для визначення зміни мотивації двадцяти одинадцятикласниць, відібраних учасницями дослідження методами випадкової вибірки. Дані про їхню мотивацію збирали до та після практичних занять з ігор неповними складами. Аналіз даних проводили з використанням описових методів і t-критерію Стьюдента для залежних вибірок.
Результати. Результати показали значення попереднього тестування 134,30 із середнім значенням 15,97. Тоді як підсумкове тестування дало в результаті значення 152,60 із середнім значенням 15,73, що дає різницю середніх значень 18,3. Це означає зростання мотивації на 13,63%. За результатами застосування t-критерію Стьюдента було отримано значення 6,654 за рівня значущості 0,05. Ці результати показали, що модель колективного навчання з використанням ігор неповними складами на заняттях із фізичного виховання статистично значущо впливали на підвищення мотивації школярок до активної участі у грі у футбол. Основна мета й новизна цього дослідження полягали у вивченні реалізації ІНС у футбол на шкільних заняттях із фізичного виховання та її впливу на мотивацію школярок до участі в практичній грі у футбол.
Висновки. Результати цього дослідження будуть корисними джерелами інформації для вчителів фізичного виховання та зацікавлених осіб у галузі фізичного виховання, які приділятимуть більшу увагу ролі таких інновацій, як ІНС, у підвищенні обізнаності та участі учнів у спорті та фізичній діяльності, особливо у футболі, для покращення їхнього фізичного здоров’я, і розглядатимуть такі інновації як один із вирішальних чинників досягнення успіху в навчанні учнів
Розробка моделі навчання баскетболу з використанням підходу «Навчання гри для розуміння» (НГдР) для підвищення ефективності навичок мислення вищого порядку (НМВП) у початкових школах
No full textStudy purpose. The researcher realizes that not all physical education teachers in elementary schools provide basketball lessons and some teachers still use conventional learning techniques. This study aims to determine the effectiveness of a basketball learning model with the TGfU approach to increase HOTS and reduce bullying.
Materials and methods. This study used a quantitative approach to test the validity of the content and constructs as well as the effectiveness of the learning model. The experimental subjects in this study were fifth-grade students totaling 165 respondents from 5 elementary schools in Central Java, Indonesia. Data analysis of small-scale trials used Explanatory Factor Analysis (EFA) path analysis, and that of large-scale trials used Confirmatory Factor Analysis (CFA) path analysis. The paired-samples t-test was used to analyze the effectiveness of HOTS and the reduction of bullying.
Results. The result of this study is a basketball learning model that utilizes the TGfU approach to increase HOTS and reduce bullying behavior in the form of a guidebook.
Conclusions. The developed model can increase HOTS and reduce bullying and will affect students’ cognitive, affective and psychomotor learning outcomes. So that the learning model is easy, safe, and makes students more enthusiastic about learning.Мета дослідження. Автор дослідження усвідомлює, що не всі вчителі фізичного виховання в початкових школах проводять заняття з баскетболу, а досі використовують традиційні методи навчання. Метою цього дослідження є визначення ефективності моделі навчання баскетболу з використанням підходу НГдР для підвищення НМВП та зниження рівня булінгу.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовують кількісний підхід для перевірки правильності змісту та структурних компонентів, а також ефективності цієї моделі навчання. Учасниками експерименту в цьому дослідженні були загалом 165 п’ятикласників із 5 початкових шкіл у Центральній Яві, Індонезія. Для аналізу даних маломасштабних випробувань використовували пат-аналіз «Аналіз пояснювальних факторів», а для аналізу даних великомасштабних випробувань використовували пат-аналіз «Аналіз підтверджувальних факторів». Для аналізу ефективності НМВП та зниження рівня булінгу використовували t-критерій Стьюдента для парних вибірок.
Результати. Результатом цього дослідження є викладена у формі посібника модель навчання баскетболу з використанням підходу НГдР для підвищення НМВП та зниження рівня булінгу.
Висновки. Розроблена модель може підвищувати НМВП та знижувати рівень булінгу та впливатиме на когнітивні, емоційні та психомоторні результати навчання учнів. Таким чином, ця модель навчання є легкою, безпечною та додає учням ентузіазму до навчання
Вплив пліометричних вправ і міцності м’язів ніг на показники спритності та максимального споживання кисню спортсменів-бадмінтоністів
No full textStudy purpose. This study aimed to determine: (1) the difference in the effect of plyometric ladder drill and hurdle drill exercises on agility and VO2max, (2) the difference in the effect of badminton athletes’ high and low leg muscle endurance on agility and VO2max, (3) interaction between plyometric ladder drill and hurdle drill exercises with high and low leg muscle endurance on agility and VO2max.
Materials and methods. This research was an experimental study with a 2x2 factorial design. The study sample was badminton athletes, totaling 24 people who were randomly selected from a population of 45 people. The instrument to measure agility was the T Drill Test, and that to measure VO2max was the Multistage Fitness Test (MFT). The data analysis technique used was the two-way ANOVA at a significance level of 0.05.
Results. The study findings are as follows: (1) there is a significant difference in the effect of ladder drill and hurdle drill exercises on the agility of badminton athletes, whereas ladder drill and hurdle drill exercises have an equally good effect on increasing VO2max; (2) there is a significant difference in effect of badminton athletes’ high and low leg muscle endurance on agility and VO2max; (3) there is a significant interaction between ladder drill and hurdle drill exercises and high and low leg muscle endurance on agility, whereas both exercises are equally well used to provide VO2max improvement.
Conclusions. Based on the results of the study and the results of the data analysis that was carried out, it was concluded that there is a significant difference in the effect of plyometric ladder drill and hurdle drill exercises on the agility of badminton athletes.Мета дослідження. Метою цього дослідження було визначення: (1) відмінності впливу пліометричних вправ із координаційною драбиною та з координаційними бар’єрами на показники спритності та максимального споживання кисню (МСК), (2) відмінності впливу високих і низьких показників міцності м’язів ніг спортсменів-бадмінтоністів на показники спритності та МСК, (3) взаємного впливу пліометричних вправ із координаційною драбиною та з координаційними бар’єрами за високих і низьких показників міцності м’язів ніг на показники спритності та МСК.
Матеріали та методи. Це дослідження було експериментальним дослідженням із факторним планом 2x2. Досліджуваною вибіркою були спортсмени-бадмінтоністи загальною кількістю 24 особи, випадковим чином відібрані з генеральної сукупності кількістю 45 осіб. Засобом вимірювання показників спритності слугував T-тест на спритність і координацію (різноспрямований біг між 4 конусами, розташованими у формі літери «Т» з торканням кожного та поверненням у вихідне положення), для вимірювання показників МСК використовували тест «Човниковий біг на 20 метрів». Для аналізу даних використовували метод двофакторного дисперсійного аналізу за рівня значущості 0,05.
Результати. Результати дослідження наступні: (1) існує статистично значуща відмінність впливу вправ із координаційною драбиною та з координаційними бар’єрами на показники спритності спортсменів-бадмінтоністів, при цьому вправи з координаційною драбиною та з координаційними бар’єрами однаково гарно впливають на підвищення показника МСК; (2) існує статистично значуща відмінність впливу високих і низьких показників міцності м’язів ніг спортсменів-бадмінтоністів на показники спритності та МСК; (3) існує статистично значущий взаємний вплив вправ із координаційною драбиною та з координаційними бар’єрами за високих і низьких показників міцності м’язів ніг на показники спритності, при цьому обидва види вправ однаково гарно використовують для забезпечення підвищення показників МСК.
Висновки. На підставі результатів дослідження та результатів проведеного аналізу даних було зроблено висновок про наявність статистично значущої відмінності впливу пліометричних вправ із координаційною драбиною та з координаційними бар’єрами на показники спритності спортсменів-бадмінтоністів
Ефективні навчальні середовища у фізичному вихованні
No full textBackground. Physical education (PE) has been acknowledged as important by scholars all across the world. As a result, they have been looking for techniques to improve PE teaching and learning. There are various ways that may be used to improve PE teaching and learning. The most effective way identified in the research, however, is the classroom management approach. Furthermore, because the learning atmosphere in the classroom is inappropriate, PE teachers have been unable to regulate the class and handle students’ discipline problems.
Study purpose. As a result, the goal of this study is to explore the impact of classroom management practices on the learning environment.
Materials and methods. The Classroom Management Methods questionnaire and the Self-Evaluation of Teaching Effectiveness in PE questionnaire were used to collect data from 359 instructors in a high school in Indonesia.
Results. The findings demonstrated that preventative and corrective techniques have a considerable impact on the learning environment. Meanwhile, the supporting approach has no discernible effect on the learning environment. These findings can help school administrators, such as the principal and PE teacher, choose suitable classroom management strategies to deal with misconduct.
Conclusions. As a result, improving and sustaining a good learning environment in high schools also supports the teaching and learning process, hence increasing students’ learning efficiency.Історія питання. Фізичне виховання (ФВ) визнане важливим ученими в усьому світі. У цьому зв’язку вони шукали методи покращення викладання та навчання ФВ. Існують різні способи, які можна використовувати для покращення викладання та навчання ФВ. Однак найефективнішим способом, визначеним у процесі наукових досліджень, є підхід до управління роботою на уроці. Крім того, через неналежну навчальну атмосферу на уроці вчителі ФВ були не в змозі регулювати заняття та вирішувати проблеми з дисципліною учнів.
Мета дослідження. Таким чином, метою цього дослідження є вивчення впливу практичних підходів до управління роботою на уроці на навчальне середовище.
Матеріали та методи. Для збору даних було проведене опитування 359 вчителів старших класів середньої школи в Індонезії з використанням анкети «Методи управління роботою на уроці» та анкети «Самооцінка ефективності викладання на заняттях із ФВ».
Результати. Результати показали, що попереджувальні та коригувальні методи мають значний вплив на навчальне середовище. При цьому підтримувальний підхід не має помітного впливу на навчальне середовище. Ці результати можуть допомогти таким представникам шкільної адміністрації, як директор і вчитель ФВ, у виборі належних стратегій управління роботою на уроці для вирішення проблем із поганою поведінкою.
Висновки. Отже, покращення та підтримання належного навчального середовища в середніх школах також сприяє процесу викладання та навчання та, відповідно, підвищує ефективність навчання учнів
Ефективність електронного відео засобу з навчання подачі у волейболі для студентів факультету спортивних наук Державного університету у Медані, які постраждали від Covid-19
No full textThe study purpose. The online learning system, media, and resources used by lecturers to achieve volleyball learning goals are known to be not optimal. This study aimed to develop an e-learning video media that can be used by students as a learning resource to learn the material for upper serve, jump serve, and floating serve in volleyball games.
Materials and methods. The research subjects were students who were divided into treatment groups and control groups where each group consisted of 40 people. The research method used was an experimental method with a before-after research design (one-group pretest and posttest design). A rubric test is an instrument used to measure the effectiveness of video media in improving student service skills.
Results. The results of the research and data analysis found that the service skills (upper serve, jump serve, and floating serve) in the treatment group with the help of e-learning video media were better than in the control group who did not receive e-learning.
Conclusions. The treatment group has better service skills than the control group. During the Covid-19 pandemic, it is recommended for lecturers to use e-learning video media in teaching volleyball service material.Цель исследования. Известно, что система онлайн-обучения, медийные средства и ресурсы, используемые преподавателями для достижения учебных целей в волейболе, не являются оптимальными. Данное исследование было направлено на разработку электронного обучающего видео средства, которое может быть использовано студентами как учебный ресурс для овладения материалом верхней подачи, подачи в прыжке и плавающей подачи в волейболе.
Материалы и методы. Исследуемыми были студенты, разделенные на экспериментальную и контрольную группы, каждая группа состояла из 40 человек. В исследовании применен экспериментальный метод с планом тестирования «до-после» (план предварительного и итогового тестирования одной группы). Рейтинговый тест – это инструмент, который использовался для оценки эффективности видео средства в совершенствовании навыков подачи у студентов.
Результаты. Результаты исследования и анализ данных показали, что с помощью электронного обучающего видео средства навыка подачи (верхняя подача, подача в прыжке и плавающая подача) в экспериментальной группе стали лучше, чем в контрольной группе, в которой не использовалось электронное обучение.
Выводы. В экспериментальной группе навыки подачи улучшились по сравнению с контрольной группой. Во время пандемии Covid-19 преподавателям рекомендуется использовать электронные обучающие видео в преподавании материала по подаче в волейболе.Мета дослідження. Відомо, що система онлайн-навчання, медійні засоби та ресурси, які використовуються викладачами для досягнення навчальних цілей у волейболі, не є оптимальними. Дане дослідження було спрямоване на розробку електронного навчального відео засобу, який може бути використаний студентами як навчальний ресурс для оволодіння матеріалом верхньої подачі, подачі у стрибку та плаваючої подачі у волейболі.
Матеріали і методи. Досліджуваними були студенти, яких розділили на експериментальну та контрольну групи, кожна група складалася з 40 осіб. У дослідженні застосовано експериментальний метод із планом тестування «до-після» (план попереднього та підсумкового тестування однієї групи). Рейтинговий тест – це інструмент, який було використано для оцінки ефективності відео засобу у вдосконаленні навичок подачі у студентів.
Результати. Результати дослідження та аналіз даних показали, що за допомогою електронного навчального відео засобу навички подачі (верхня подача, подача у стрибку та плаваюча подача) в експериментальній групі стали краще, ніж у контрольній групі, у якій не використовувалося електронне навчання.
Висновки. В експериментальній групі навички подачі покращилися порівняно з контрольною групою. Під час пандемії Covid-19 викладачам рекомендується використовувати електронні навчальні відео засоби у викладанні матеріалу з подачі у волейболі
Обмежене впровадження Програми профілактики травм плечей FIFA 11+ (FIFA 11+ S) серед професійних футбольних воротарів
No full textPurpose. Soccer is one of the most popular sports worldwide. Soccer goalkeepers are more likely than outfield players to injure their upper extremities, particularly their shoulders. The Fédération Internationale de Football Association (FIFA) 11+ Shoulder Injury Prevention Program (FIFA 11+S) was developed to prevent upper extremity injuries. The aim of this study was to assess soccer goalkeepers’ and goalkeepers’ coaches’ awareness, implementation, and opinion of FIFA 11+S effectiveness in reducing upper extremity injuries.
Materials and methods. A self-administered questionnaire was developed and distributed to worldwide professional soccer goalkeepers and goalkeepers’ coaches. The survey was available in 10 different languages. The questionnaire consisted of questions covering the awareness, implementation, and goalkeepers’ and goalkeepers’ coaches’ opinion of the FIFA 11+ Shoulder Injury Prevention Program in reducing upper extremity injuries. Questions development was guided by several authors expert in sport medicine and injury prevention programs.
Results. A total of 722 goalkeepers and goalkeepers’ coaches completed the survey. The vast majority (97.60%) of the participants were goalkeepers. Only 204 (28.25%) participants were aware of FIFA 11+S, and 155 (21.46 %) were implementing FIFA 11+S in their current practice. Participants who implemented FIFA 11+S reported a positive opinion about the program efficacy, with a score of 8.19 ± 0.93 out of 10.
Conclusions. This study is the first to investigate goalkeepers’ and coaches’ awareness, implementation, and opinion of the effectiveness of the FIFA 11+S program in reducing shoulder injuries globally. Overall, the awareness rate was exceptionally low, but the implementation level among aware participants was good. Goalkeepers and coaches attained a positive score regarding the FIFA 11+S effectiveness in reducing shoulder injuries. Further efforts and research are needed to increase the awareness and usage of the FIFA 11+S program.Цель исследования. Футбол является одним из самых популярных видов спорта по всему миру. Футбольные вратари чаще, чем полевые игроки, травмируют свои верхние конечности, в том числе плечи. Программа профилактики травм плеч 11+ Международной федерации футбола (FIFA) была разработана для предотвращения травм верхних конечностей. Данное исследование имело целью оценить осведомленность, уровень внедрения и мнение футбольных вратарей и их тренеров по эффективности FIFA 11+S в уменьшении травм верхних конечностей.
Материалы и методы. Был разработан опросник для самостоятельного заполнения и распространен среди профессиональных футбольных вратарей и тренеров вратарей по всему миру. Опрос был доступен на 10 разных языках. Анкета состояла из вопросов, охватывающих осведомленность, внедрение и мнение вратарей и тренеров вратарей по Программе профилактики травм плеч FIFA 11+ в уменьшении травм верхних конечностей. Разработкой вопросов руководили несколько авторов, специалистов по спортивной медицине и программам профилактики травм.
Результаты. Всего в опросе приняли участие 722 вратаря и тренера вратарей. Подавляющее большинство (97,60%) участников составляли вратари. Только 204 (28,25%) участники знали о существовании FIFA 11+S, а 155 (21,46%) внедряли FIFA 11+S в своей текущей практике. Участники, применявшие FIFA 11+S, дали положительный отзыв об эффективности программы с оценкой 8,19±0,93 из 10.
Выводы. Это исследование является первым, в котором исследуется осведомленность, уровень внедрения и мнение вратарей и тренеров по эффективности программы FIFA 11+S в уменьшении травм плеч во всем мире. В целом уровень осведомленности был очень низким, но уровень внедрения среди осведомленных участников был хорошим. Вратари и тренеры дали положительную оценку эффективности FIFA 11+S в уменьшении травм плеч. Необходимы дальнейшие усилия и исследования для повышения осведомленности и уровня использования программы FIFA 11+S.Мета дослідження. Футбол є одним з найпопулярніших видів спорту в усьому світі. Футбольні воротарі частіше, ніж польові гравці, травмують свої верхні кінцівки, зокрема плечі. Програма профілактики травм плечей 11+ Міжнародної федерації футболу (FIFA) була розроблена для запобігання травмам верхніх кінцівок. Дане дослідження мало на меті оцінити обізнаність, рівень впровадження та думку футбольних воротарів та їх тренерів щодо ефективності FIFA 11+S у зменшенні травм верхніх кінцівок.
Матеріали і методи. Було розроблено опитувальник для самостійного заповнення та розповсюджено серед професійних футбольних воротарів та тренерів воротарів у всьому світі. Опитування було доступне 10 різними мовами. Анкета складалася з питань, що охоплювали обізнаність, впровадження та думку воротарів та тренерів воротарів щодо Програми профілактики травм плечей FIFA 11+ у зменшенні травм верхніх кінцівок. Розробкою питань керували кілька авторів, спеціалістів зі спортивної медицини та програм профілактики травм.
Результати. Всього в опитуванні взяли участь 722 воротарі та тренери воротарів. Переважну більшість (97,60%) учасників складали воротарі. Лише 204 (28,25%) учасники знали про існування FIFA 11+S, а 155 (21,46%) впроваджували FIFA 11+S у своїй поточній практиці. Учасники, які застосовували FIFA 11+S, дали позитивний відгук про ефективність програми з оцінкою 8,19 ± 0,93 з 10.
Висновки. Це дослідження є першим, у якому досліджується обізнаність, рівень впровадження та думка воротарів і тренерів щодо ефективності програми FIFA 11+S у зменшенні травм плечей у всьому світі. Загалом рівень обізнаності був надзвичайно низьким, але рівень впровадження серед обізнаних учасників був хорошим. Воротарі та тренери дали позитивну оцінку щодо ефективності FIFA 11+S у зменшенні травм плечей. Необхідні подальші зусилля та дослідження для підвищення обізнаності та рівня використання програми FIFA 11+S
Різниця антропометричних характеристик між елітними бодібілдерами та початківцями в Таїланді
No full textResearch purpose. This study aims to compare anthropometric characteristics between elite and novice bodybuilders.
Materials and methods. Twenty bodybuilders consisted of 10 elites and 10 novices were recruited. Percent body fat, segmental lean mass, and segmental fat mass were measured by a bioelectrical impedance analysis device. Other measure includes the circumference of body segment and body height.
Results. Results of the study indicated that significant differences were found in terms of upper arm (flexed) circumference, upper arm circumference, and chest circumference, with the elite, were bigger than the novice. Elite bodybuilders also had significantly lower body fat percentage, with a better segmental lean mass of the right arm, left arm, and trunk. Interestingly neck, arm, waist, hip, thigh, and calf circumferences were not significantly different between groups. Similar insignificant differences were also found in body mass index, a segmental lean mass of right leg and left leg, a segmental fat mass of left and right arm, trunk, and left and right leg. With regards specifically to the group of bodybuilders that participated in this study, the non-significant differences variables may indicate areas that can be improved in terms of training in both elite and novice. The variables with significant differences may indicate the area that may have been over-emphasized by the elite group, which may also contribute to their better (winning) performance.
Conclusions. In a conclusion, the results also correspond well with bodybuilding judging criteria, where one of them such as size (circumference) may be similar, but bodybuilders with lean and well-defined bodies will be in the winning group.Цель исследования. Это исследование направлено на сравнение антропометрических характеристик между элитными бодибилдерами и начинающими.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие двадцать бодибилдеров: 10 элитных и 10 новичков. Процент жира в организме, сегментарную тощую массу и сегментарную массу жира измеряли с помощью прибора для анализа биоэлектрического импеданса. Другие показатели включают в себя окружность сегмента тела и рост тела.
Результаты. Результаты исследования показали, что были обнаружены значительные различия в терминах окружности плеча (сгибания), окружности плеча и окружности груди, при этом элитные были больше, чем новички. Элитные бодибилдеры также имели значительно более низкий процент жира в теле, с лучшей худой сегментарной массой правой руки, левой руки и туловища. Интересно, что окружность шеи, рук, талии, бедер, бедер и икр существенно не отличалась между группами. Подобные незначительные отличия также были обнаружены в индексе массы тела, сегментарной мышечной массе правой и левой ноги, сегментарной жировой массе левой и правой руки, туловища и левой и правой ноги. Что касается конкретно группы бодибилдеров, участвовавших в этом исследовании, то несущественные отличия переменных могут указывать на область, которую можно улучшить в сроках тренировок как элитных спортсменов, так и новичков. Переменные со значительными отличиями могут указывать на область, на которой, возможно, была слишком акцентирована элитная группа, что могло способствовать их лучшему (победному) показателю.
Выводы. Результаты соответствуют критериям оценки бодибилдинга, где один из них размер (окружность), может быть схожим, но бодибилдеры с худым и хорошо выраженным телом будут в группе-победителя.Мета дослідження. Це дослідження спрямоване на порівняння антропометричних характеристик між елітними бодібілдерами та початківцями.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь двадцять бодібілдерів: 10 елітних і 10 новачків. Відсоток жиру в організмі, сегментарну худу масу та сегментарну масу жиру вимірювали за допомогою приладу для аналізу біоелектричного імпедансу. Інші показники включають окружність сегмента тіла та зріст тіла.
Результати. Результати дослідження показали, що були виявлені значні відмінності в термінах окружності плеча (згинання), окружності плеча та окружності грудей, при цьому елітні були більші, ніж новачки. Елітні бодібілдери також мали значно нижчий відсоток жиру в тілі, з кращою сегментарною худою масою правої руки, лівої руки та тулуба. Цікаво, що окружність шиї, рук, талії, стегон, стегон і литок істотно не відрізнялася між групами. Подібні незначні відмінності також були виявлені в індексі маси тіла, сегментарній м’язовій масі правої ноги та лівої ноги, сегментарній жировій масі лівої та правої руки, тулуба та лівої та правої ноги. Що стосується конкретно групи бодібілдерів, які брали участь у цьому дослідженні, то несуттєві відмінності змінних можуть вказувати на область, яку можна покращити в термінах тренувань як елітних спортсменів, так і новачків. Змінні зі значними відмінностями можуть вказувати на область, на якій, можливо, була надто акцентована елітна група, що також могло сприяти їх кращому (переможному) показнику.
Висновки. Результати відповідають критеріям оцінювання бодібілдингу, де один із них розмір (окружність), може бути схожим, але бодібілдери з худим і добре вираженим тілом будуть у групі-переможці
Порівняльна характеристика спільної діяльності футбольних команд різних вікових груп
No full textThe study purpose is to establish differences in the joint activities of soccer teams of different age.
Materials and methods. Psychological methods for indicators of joint activity of sports teams were used. Statistical analysis was performed using non-parametric analysis of variance (Kruskal-Wallis H-test). The study involved 105 soccer players, including 37 boys aged 15–18, 45 juniors aged 19–21 and 23 adult athletes aged 22 and over.
Results. In the young soccer players, group interaction, intellectual communication, psychological compatibility, as well as indicators of real and reflective group subjectivity are higher than in the adult and junior teams. The levels of group organization, diligence and success in performing sports tasks are dominant in the adult teams. At the same time, the integrative characteristic of joint sports activities is group efficiency, which is presumably the most pronounced in adults, thus characterizing the processes within the mental organization of joint activities of soccer players. It is the result of their cooperation, a transformed form of external teamwork.
Conclusions. The organization of joint mental activity differs in different age groups. This affects the formation and development of intra-group position of the athletes, influencing their optimal involvement in the team in the performance of designed or creative functions.
Keywords: soccer players, efficiency, interaction, subjectivity, organization.Мета дослідження – встановити відмінності спільної діяльності футбольних команд різних вікових груп.
Матеріали і методи. Використовувалися психологічні методики показників спільної діяльності спортивних команд. Статистичний аналіз проводився з використанням непараметричного дисперсійного аналізу (Н-критерію) Крускала-Уолліса. У дослідженні брали участь 105 футболістів, з них 37 юнаків 15-18 років, 45 юніорів 19-21 року та 23 дорослі спортсмени 22 років і старші.
Результати. У футболістів юнаків групова взаємодія, інтелектуальна комунікативність, психологічна сумісність, а також показники реальної та рефлексуючої групової суб'єктності вищі, ніж у командах дорослих та юніорів. У дорослих командах домінуючими є рівні групової організованості, спрацьованості та успішності у виконанні поставлених спортивних завдань. Разом з тим, інтегративна характеристика спільної спортивної діяльності – групова ефективність, що передбачувано найбільш виражена у дорослих, характеризуючи таким чином процеси всередині психічної організації спільної діяльності футболістів. Вона є результатом їхньої співпраці, перетвореною формою зовнішньої командної взаємодії.
Висновки. Організація спільної психічної активності відрізняється у різних вікових групах. Це відбивається на формуванні та розвитку внутрішньогрупової позиції особи спортсменів, впливаючи на їх оптимальну включеність у дії команди у виконанні спроектованих або творчих функцій
Практична модель вправи з ведення групового захисту під час гри у футбол для 13-річних учнів
No full textResearch purpose. Football is popular in the society across the world. Everyone always watches football matches. Nowadays, there are many football schools for kids or young athletes. Thus, there is a need for a model of exercise that is appropriate for young athletes. This study aimed to create a model of group defense exercise in a football game. It referred to 13-year-old football school students. It was designed using psychological and physiological characteristics of the 13-year-old.
Materials and methods. The study participants were 120 football players aged 12 to 13. The study used a research and development method (R&D) through Borg and Gall model. Data was obtained from observation, interview and questionnaires. Data analysis techniques used expert judgments and three steps from Miles and Huberman, namely reduction of data, display of data, and making conclusions.
Results. The findings show that the model of defense exercise in football for a 13-year-old football school player has 13 variations of the exercise. It was created based upon the psychological and physiological characteristics of a young player.
Conclusions. The result of the study is a recommendation for teachers or coaches to improve the defense exercise in football as player needs.Мета дослідження. Футбол має популярність у суспільстві в усьому світі. Кожен завжди дивиться футбольні змагання. Сьогодні існує багато футбольних шкіл для дітей або юних спортсменів. Отже, потрібна модель вправи, яка підходить для юних спортсменів. Це дослідження мало на меті створення моделі вправи з ведення групового захисту під час гри у футбол. Вона передбачала участь 13-річних учнів футбольної школи. Модель була побудована з урахуванням психологічних і фізіологічних характеристик, притаманних 13-річним.
Матеріали та методи. До складу учасників увійшли 120 футболістів віком 12–13 років. У дослідженні використовували науково-дослідницький метод на базі моделі Борґа та Ґалла. Дані одержували зі спостережень, співбесід та анкет. Методи аналізу даних включали оцінки експертів і три кроки з підходу до аналізу даних Майлза та Губермана, а саме: скорочення обсягу даних, відображення даних та побудова висновків.
Результати. Результати показують, що модель вправи з ведення захисту у футболі для 13-річного гравця футбольної школи має 13 варіантів цієї вправи. Вона створена з урахуванням психологічних і фізіологічних характеристик юного гравця.
Висновки. Результатом дослідження є рекомендація вчителям або тренерам оптимізувати вправу з ведення захисту у футболі відповідно до потреб гравця
Зв’язок між участю в заняттях у спортивних секціях і фізичною підготовленістю 6–10-річних дітей у Північній Македонії
No full textBackground. Physical inactivity is associated with poor physical fitness and weight gain. Organized sports activities can be a significant component in providing adequate fitness which, on its part, is an important aspect of general health and well-being. The purpose of the study was to establish the relationship between participation in organized sports activity and obesity as well as physical fitness of 6–10-year-old children from the region of the city of Skopje in the Republic of North Macedonia.
Materials and methods. The height, weight, body mass composition, and various components of physical fitness were measured in 940 children (aged 8.98 ± 3.39). The sports participation and confounding variables, such as parents’ education and body weight as well as parents’ sports activities, were estimated through a questionnaire completed by parents. In order to achieve the study purpose, the study used the multinomial logistic regression analysis and the multivariate analysis of covariance (MANCOVA).
Results. Less-than-once-a-week sports participation was established in 41.1% of the children, once or twice a week – in 48.4%, and more often – in 10.5%. Obesity was established in 38.1% of the children. Children that had organized sports activity 1-2 times a week or more often showed a higher physical fitness level.
Conclusions. Even though causality cannot be established, facilitation of organized sports activities may be a crucial aspect in public health efforts addressing the growing problems associated with overweight and obesity.Передумови. Брак фізичної активності асоціюється зі слабкою фізичною підготовленістю та збільшенням маси тіла. Організовані заняття спортом можуть бути вагомою складовою забезпечення належної фізичної підготовленості, яка, зі свого боку, є важливим аспектом загального стану здоров’я та гарного самопочуття. Метою цього дослідження було встановлення зв’язку між участю в організованих заняттях спортом та ожирінням, а також фізичною підготовленістю дітей віком від 6 до 10 років із регіону міста Скоп’є в Республіці Північна Македонія.
Матеріали та методи. У 940 дітей (віком 8,98 ± 3,39 року) вимірювали зріст, вагу, склад маси тіла та різні компоненти фізичної підготовленості. Участь у заняттях спортом і фактори, які здатні спотворювати результати дослідження, наприклад, освіта та маса тіла батьків, а також заняття батьків спортом, оцінювали за допомогою анкети, яку заповнювали батьки. Для досягнення мети дослідження в дослідженні застосовували поліноміальний логістичний регресійний аналіз і багатоваріантний коваріаційний аналіз (MANCOVA).
Результати. Було встановлено, що 41,1% дітей брали участь у заняттях спортом рідше одного разу на тиждень,48,4% – раз або двічі на тиждень, а 10,5% – частіше. У 38,1% дітей було встановлено наявність ожиріння. Діти, які брали участь в організованих заняттях спортом 1-2 рази на тиждень або частіше, показували вищий рівень фізичної підготовленості.
Висновки. Навіть якщо встановити причинний зв’язок неможливо, сприяння організованим заняттям спортом може бути ключовим аспектом заходів органів охорони здоров’я, спрямованих на вирішення зростаючих проблем, пов’язаних із надлишковою масою тіла та ожирінням