Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Структура загальної фізичної підготовленості дівчат – майбутніх офіцерів під час навчання у військовій академії
No full textThe study objective consist in studied the structure, which marked the change in the general physical fitness of the same girls throughout the period of their studies at the military academy.
Materials and Methods. The study involved 108 girls, their age at the beginning of the study was 17-18 years. Taking into account the recommendations of experts, a battery of tests was used to assess the development of basic motor skills. Testing took place at the beginning of each new school year.
Results. Received evidence of this. During the training at the military academy, the general physical fitness of girls changes every year, which has its own structure with features that depend on the year of study. The first such structure is determined by static strength endurance, flexibility, speed qualities, and muscular force, during the second year of study – static strength endurance, aerobic endurance, and coordination in cyclic locomotions, during the third – flexibility, explosive force, and aerobic endurance, during the fourth – muscle strength, speed, and aerobic endurance.
Conclusions. Establishing the structure of physical fitness of girls – future officers during each year of study at the military academy is an important task. To improve the general physical fitness of girls – future officers, it is advisable to design the content of the program, taking into account the results. The program should focus on the development of motor skills that form a certain structure of change in the general physical fitness of girls in a given year of study.Цель исследования заключалась в изучении структуры, которой отмечалась изменение общей физической подготовленности тех же самых самих девушек в течение всего периода их обучения в военной академии.
Материалы и методы. В исследовании приняло участие 108 девушек, их возраст в начале исследования составлял 17-18 лет. Учитывая рекомендации специалистов, использовали батарею тестов, которая позволяла оценить развитие основных двигательных качеств. Тестирование происходило в начале каждого нового учебного года.
Результаты. Во время учебы в военной академии в общей физической подготовленности девушек ежегодно происходят изменения, которые имеют свою структуру с особенностями, которые зависят от года обучения. В течение первого определяют такую структуру – статическая силовая выносливость, гибкость, скоростные качества и мышечная сила, в течение второго года обучения – статическая силовая выносливость, аэробная выносливость и координация в циклических локомоциях, в течение третьего - гибкость, взрывная сила и аэробная выносливость, в течение четвертого – мышечная сила, скоростные качества и аэробная выносливость.
Выводы. Установление структуры физической подготовленности девушек – будущих офицеров во время каждого года обучения в военной академии является важной задачей. Для улучшения общей физической подготовленности девушек – будущих офицеров целесообразно проектировать содержание соответствующей программы, учитывая полученные результаты. Программа должна предусматривать акцент на развитие двигательных качеств, образующих определенную структуру изменения в общей физической подготовленности девушек в определенный год обучения.Мета дослідження полягала у вивченні структуру, якою відзначалася зміна загальної фізичної підготовленості тих самих дівчат протягом усього періоду їхнього навчання у військовій академії.
Матеріали та методи. У дослідженні взяло участь 108 дівчат, їхній вік на початку дослідження становив 17-18 років. Ураховуючи рекомендації фахівців, використовували батарею тестів, що дозволяла оцінити розвиток основних рухових якостей. Тестування відбувалося на початку кожного нового навчального року.
Результати. Одержали дані, що свідчать про таке. Під час навчання у військовій академії в загальній фізичній підготовленості дівчат щороку відбувається зміна, що має свою структуру з особливостями, які залежать від року навчання. Протягом першого визначають таку структуру – статична силова витривалість, гнучкість, швидкісні якості й м’язова сила, протягом другого року навчання – статична силова витривалість, аеробна витривалість і координація у циклічних локомоціях, протягом третього – гнучкість, вибухова сила й аеробна витривалість, протягом четвертого – м’язова сила, швидкісні якості та аеробна витривалість.
Висновки. Встановлення структури фізичної підготовленості дівчат – майбутніх офіцерів під час кожного року навчання у військовій академії є важливим завданням. Для поліпшення загальної фізичної підготовленості дівчат – майбутніх офіцерів доцільно проектувати зміст відповідної програми, враховуючи одержані результати. Програма повинна передбачати акцент на розвиток рухових якостей, що утворюють визначену структуру зміни в загальній фізичній підготовленості дівчат у певний рік навчання
Порогові точки кардіореспіраторної підготовленості, пов’язані з параметрами ожиріння тіла у македонських дітей
No full textBackground and Objectives: There is a shortage of criteria referent standards for tests of logistic application meant to estimate the cardiorespiratory fitness (CRF) of children and adolescents in the Republic of North Macedonia. The goal of the research was twofold: (1) To identify the ability of CRF estimated by the 20-m shuttle-run test (20mSRT) to discriminate between “healthy” and “unhealthy” phenotypes (by adiposity measures such as WC and WHR) in children; (2) To determine the correlation between obesity and relatively maximum oxygen consumption (VO2 peak) tested on a relatively large respondents’ sample of Macedonian children. The research was conducted on a sample of 1,863 respondents, 957 (51.4%) of whom were boys, and 906 (48.6%) were girls at the age of 7 to 10 years. All of them were from 19 primary schools in the central and eastern parts of the Republic of North Macedonia.
Materials and Methods: The waist circumference (WC) and waist-to-height ratio (WHtR) were used to identify body adiposity markers. CRF was measured using the 20mSRT (VO2 peak). Receiver operating characteristic curves and logistic regression were applied in order to establish the discriminative power of CRF in anticipating the parameters of body adiposity markers.
Results: With regard both to the boys and girls, VO2 peak showed considerable predictive power of identifying the body adiposity (area under the curve [AUC] > 0.66). In boys, when considering the full sample (7-10 years), the best cut-point for VO2 peak to detect body fat by WC were 48.8 to mL•kg−1•min−1 and WHtR were 47.4 to mL•kg−1•min−1. For girls, when considering the full sample (7-10 years), the best cut-point to detect body fat by WC were 47.4 to mL•kg−1•min−1 and WHtR were 47.1 to mL•kg−1•min−1.
Conclusions: According to these cut-points, adolescents with low CRF were more likely to be obese either by WC or WHtR. The border values (cut-points) of CRF can be used as quantitative markers of children of healthier body characteristics from the Republic of North Macedonia. Проблематика и цели. Северная Македония в Республике не хватает критериев и стандартов для тестов логистического применения, предназначенных для оценки кардиореспираторной пригодности (КРП) у детей и подростков. Цель исследования была двоякой: 1) Определить способность КРУ, оцениваемую с помощью теста «20-метровый челночный бег», различать «здоровые» и «нездоровые» фенотипы (по показателям ожирения, такими как ОТ и СВХ) у детей; 2) Определить взаимосвязь между ожирением и максимальным потреблением кислорода (VO2 peak), проверенным на относительно большой выборке македонских детей. Исследование проведено на выборке из 1863 респондентов, из которых 957 (51,4%) были мальчики и 906 (48,6%) – девушки в возрасте от 7 до 10 лет. Все они являлись учениками 19 начальных школ центральной и восточной частей Республики Северная Македония.Материалы и способы. Окружность талии (ОТ) и соотношение талии и роста (СТЗ) использовались для определения маркеров ожирения тела. КРП измеряли с помощью теста "20-метровый челночный бег" (VO2 peak). Кривые операционных характеристик приемника и логистическая регрессия были применены для установления разрешающей способности КРП в прогнозировании параметров маркеров ожирения тела.Результаты. Как для мальчиков, так и для девушек, VO2 peak показал значительную прогностическую способность для определения ожирения (площадь под кривой [AUC] > 0,66). У мальчиков, при рассмотрении полной выборки (7–10 лет), лучшая пороговая точка для VO2 peak для определения жировой массы тела с помощью ОТ была 48,8 до мл•кг−1•мин−1, а СВЗ – 47,4 к мл•кг−1•мин−1. У девушек, при рассмотрении полной выборки (7-10 лет), наилучшей точкой для определения жировой массы тела с помощью ОТ была 47,4 к мл•кг−1•мин–1, а СВХ – 47,1 до мл•кг–1•мин–1.Выводы. Согласно этим пороговым точкам, подростки с низкой КРП чаще имели ожирение по ВТ или СВХ. Предельные значения (пороговые точки) КРП могут быть использованы в качестве количественных маркеров для детей с более здоровыми характеристиками тела из Республики Северная Македония.Проблематика та цілі. У Республіці Північна Македонія не вистачає критеріїв та стандартів для тестів логістичного застосування, призначених для оцінки кардіореспіраторної придатності (КРП) у дітей та підлітків. Мета дослідження була двоякою: 1) Визначити здатність КРП, що оцінюється за допомогою тесту «20-метровий човниковий біг», розрізняти «здорові» та «нездорові» фенотипи (за показниками ожиріння, такими як ОТ та СТЗ) у дітей; 2) Визначити взаємозв’язок між ожирінням та відносно максимальним споживанням кисню (VO2 peak), перевіреним на відносно великій вибірці македонських дітей. Дослідження проведено на вибірці з 1863 респондентів, з яких 957 (51,4%) були хлопчики та 906 (48,6%) – дівчата віком від 7 до 10 років. Усі вони були учнями 19 початкових шкіл центральної та східної частин Республіки Північна Македонія.
Матеріали і методи. Окружність талії (ОТ) та співвідношення талії та зросту (СТЗ) використовувалися для визначення маркерів ожиріння тіла. КРП вимірювали за допомогою тесту “20-метровий човниковий біг” (VO2 peak). Криві операційних характеристик приймача та логістична регресія були застосовані для встановлення розрізняючої здатності КРП у прогнозуванні параметрів маркерів ожиріння тіла.
Результати. Як для хлопчиків, так і для дівчат, VO2 peak показав значну прогностичну здатність для визначення ожиріння (площа під кривою [AUC] > 0,66). У хлопчиків, при розгляді повної вибірки (7–10 років), найкраща порогова точка для VO2 peak для визначення жирової маси тіла за допомогою ОТ була 48,8 до мл•кг−1•хв−1, а СТЗ – 47,4 до мл•кг−1•хв−1. У дівчат, при розгляді повної вибірки (7-10 років), найкращою точкою для визначення жирової маси тіла за допомогою ОТ була 47,4 до мл•кг−1•хв–1, а СТЗ – 47,1 до мл•кг–1•хв−1.
Висновки. Згідно з цими пороговими точками, підлітки з низькою КРП частіше мали ожиріння за ОТ або СТЗ. Граничні значення (порогові точки) КРП можуть бути використані як кількісні маркери для дітей з більш здоровими характеристиками тіла з Республіки Північна Македонія
Покращення якісних та кількісних аспектів спортивної підготовки юних гравців шляхом високоінтенсивного інтервального тренування
No full textObjective. One of the most widely used training methodologies in football is high intensity interval training (HIIT), which aims to improve performance through training sessions characterised by exercises that involve alternating percentage load intensity. In the literature, although there are studies that demonstrate the effectiveness of HIIT in improving quantitative aspects, i.e. different expressions of strength, there are not as many studies that attest to the same effectiveness in improving qualitative components, i.e. elements related to the precision of specific football gestures.
The study purpose was to verify whether the application of a specific HIIT protocol for football over a given period of time can be equally effective in simultaneously improving the quantitative and precision components.
Materials and methods. The sample analysed consisted of 16 movement players from the ASD Nuova Antoniana sports club, aged between 14 and 15 years. The sample was subjected to a mesocycle of training lasting 8 weeks characterised by the HIIT methodology. Before and after this period, data were collected by means of a battery of tests aimed at assessing rapid, explosive, fast and resistant strength, and passing and shooting skills: the parameters relating to expressions of strength were assessed by means of quantitative tests specific to each parameter; passing and shooting skills were assessed by means of accuracy score tests (from 0 to 4 according to accuracy).
Results. The results showed an improvement in all tested parameters (p ≤ 0.05). Therefore, the effectiveness of the protocol in improving football performance in terms of quantity and accuracy is confirmed.
Conclusions. This study has increased knowledge of the effects of the HIIT protocol on the performance of young football players.Цель исследования. Одной из наиболее широко используемых методологий тренировок в футболе есть высокоинтенсивные интервальные тренировки (ВИИТ), направленные на повышение показателей с помощью тренировочных занятий, характеризующихся упражнениями, предусматривающими переменную интенсивность нагрузки в процентах. Хотя есть исследования, которые демонстрируют эффективность ВИИТ в улучшении количественных аспектов, то есть различных проявлений силы, существует не так много исследований, свидетельствующих о такой же эффективности в улучшении качественных компонентов, то есть элементов, связанных с точностью конкретных футбольных движений.Целью исследования было проверить, может ли применение конкретного протокола ВИИТ в футболе в течение определенного периода быть одинаково эффективным для одновременного улучшения компонентов количества и точности.
Материалы и методы. Проанализированная выборка состояла из 16 двигательных игроков из спортивного клуба ASD Nuova Antoniana в возрасте от 14 до 15 лет. Исследуемые принимали участие в мезоцикле тренировок продолжительностью 8 недель с использованием методологии ВИИТ. До и после этого периода собирались данные с помощью батареи тестов, направленных на оценку скоростной, взрывной силы, скоростно-силовых качеств, а также навыков передачи и удара: параметры, связанные с проявлением силы, оценивались с помощью количественных тестов, предназначенных для каждого параметра; навыки передачи и удара оценивались с помощью тестов на точность (от 0 до 4 баллов по точности).
Результаты. Результаты показали улучшение по всем проверенным параметрам (p ≤ 0,05). Таким образом, эффективность протокола в улучшении футбольных показателей количества и точности подтверждена.
Выводы. Данное исследование расширило знание о влиянии ВИИТ на результативность молодых футболистов.Мета дослідження. Однією з найбільш широко використовуваних методологій тренувань у футболі є високоінтенсивні інтервальні тренування (ВІІТ), спрямовані на підвищення показників за допомогою тренувальних занять, що характеризуються вправами, які передбачають змінну інтенсивність навантаження у відсотках. Хоча є дослідження, які демонструють ефективність ВІІТ у покращенні кількісних аспектів, тобто різних проявів сили, існує не так багато досліджень, які свідчать про таку ж саму ефективність у покращенні якісних компонентів, тобто елементів, пов’язаних з точністю конкретних футбольних рухів.
Метою дослідження було перевірити, чи може застосування конкретного протоколу ВІІТ у футболі протягом певного періоду бути однаково ефективним для одночасного покращення компонентів кількості та точності.
Матеріали і методи. Проаналізована вибірка складалася з 16 рухових гравців зі спортивного клубу ASD Nuova Antoniana у віці від 14 до 15 років. Досліджувані приймали участь у мезоциклі тренувань тривалістю 8 тижнів, з використанням методології ВІІТ. До та після цього періоду збиралися дані за допомогою батареї тестів, спрямованих на оцінку швидкісної, вибухової сили, швидкісно-силових якостей, а також навичок передачі та удару: параметри, пов’язані з проявом сили, оцінювалися за допомогою кількісних тестів, призначених для кожного параметру; навички передачі та удару оцінювалися за допомогою тестів на влучність (від 0 до 4 балів за влучністю).
Результати. Результати показали покращення за всіма перевіреними параметрами (p ≤ 0,05). Таким чином, ефективність протоколу у покращенні футбольних показників кількості та точності підтверджено.
Висновки. Дане дослідження розширило знання про вплив ВІІТ на результативність молодих футболістів
Дистанційне навчання: чи впливає воно на підготовленість учителів фізичного виховання в прибережних зонах?
No full textStudy purpose. The purpose of this study was to determine whether there is an effect of distance learning on the readiness of physical education teachers in coastal areas.
Materials and methods. This study used an experimental method with one group pre-test-post-test design. The research participants were physical education teachers in junior high schools in coastal areas (n = 60). Primary data collection to measure teacher readiness was the Online Teaching Readiness Survey consisting of 41 questions with a validity level of 0.76 and a reliability of 0.91. Secondary data collection was performed using literature study.
Results. The results of the paired sample t-test showed 0.754 > 0.01, indicating the data variance was the same. By looking at the assumed equal variances, the significance result shows that .000 < .01 (confidence interval = 99%), then H0 is rejected. Based on the data, there are 10 teachers or 16% who are ready to carry out distance learning, 36 teachers or 60% are not ready, and 14 teachers or 24% are unprepared.
Conclusions. There is an impact of distance learning on the readiness of PE teachers in coastal areas. The effect in question shows the unpreparedness of PE teachers in implementing distance learning. The recommendation from the findings is that teachers need virtual learning training and adequate support to succeed in distance learning.Мета дослідження. Метою цього дослідження було визначити, чи впливає дистанційне навчання на підготовленість учителів фізичного виховання в прибережних зонах.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовували експериментальний метод із планом дворазового попереднього та підсумкового тестування на одній групі. Учасниками дослідження були вчителі фізичного виховання 7–9 класів середніх шкіл у прибережних зонах (n = 60). Збір первинних даних для вимірювання підготовленості вчителів здійснювали за допомогою онлайн-опитування на тему підготовленості до проведення навчання, яке містило 41 запитання з рівнем достовірності 0,76 та надійності 0,91. Для збору вторинних даних використовували дослідження літератури.
Результати. Результати аналізу даних із використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок показали 0,754 > 0,01, указуючи на однакову дисперсію даних. Розглядаючи припущені рівні дисперсії, результат визначення рівня значущості показує, що 0,000 < 0,01 (довірчий інтервал = 99%), отже нульову гіпотезу (H0) відкидають. На підставі цих даних отримуємо, що із загального числа учасників дослідження 10 учителів, або 16%, готові проводити дистанційне навчання, 36 учителів, або 60%, не готові, а 14 учителів, або 24%, недостатньо підготовлені.
Висновки. Дистанційне навчання впливає на підготовленість учителів фізичного виховання в прибережних зонах. Вплив, про який ідеться в цій роботі, показує недостатню підготовленість учителів фізичного виховання в процесі реалізації дистанційного навчання. На підставі результатів дослідження рекомендується забезпечити підготовку вчителів до проведення навчання у віртуальному середовищі та їх належну підтримку для досягнення успішних результатів у дистанційному навчанні
Дванадцять тижнів аеробних тренувань для покращення показника максимального споживання кисню (VO₂max) в молодих чоловіків, які ведуть малорухливий спосіб життя
No full textStudy purpose. The aim of this study was to verify the effect of three sessions of aerobic training, for a period of 12 weeks, on VO2max and on the distance covered during the test.
Materials and Methods. Fifteen sedentary males were recruited in this study. VO2max was investigated using Cooper test. Aerobic intervention lasted for 12 weeks. The exercise the subjects were performing for the first 6 weeks was supervised aerobic training, 3 times per week at 60–75% of heart rate max (HRmax) (The first two weeks at 60–65 % HRmax, third and fourth week at 65–70% HRmax, fifth and sixth week at 70–75% HRmax). Afterwards, the subjects continued supervised aerobic training for 6 weeks until the twelfth week at 70–75% HRmax.
Results. After 8 weeks of aerobic training, a significant increase in distance covered during the Cooper test (p<0.001) and a significant increase in VO2max (p < 0.001) were observed.
Conclusions. In this study, it was found that 12 weeks of aerobic training have a positive impact on VO2max improvement and, therefore, completing 3 sessions of this type of training per week has a positive impact on aerobic parameters.Мета дослідження. Метою дослідження було перевірити вплив аеробних тренувань протягом 12 тижнів, по 3 заняття на тиждень, на показник максимального споживання кисню (VO2max) та на відстань, яку долають учасники під час тесту.
Матеріали та методи. До участі в цьому дослідженні було залучено 15 чоловіків, які ведуть малорухливий спосіб життя. Показник VO2max досліджували за допомогою тесту Купера. Аеробне втручання тривало протягом 12 тижнів. Вправами, які учасники виконували протягом 6 тижнів, були контрольовані аеробні тренування, 3 рази на тиждень за інтенсивності 60–75% максимальної ЧСС (HRmax) (перші два тижні – за інтенсивності 60–65% максимальної ЧСС, третій і четвертий тиждень – за інтенсивності 65–70% максимальної ЧСС, п’ятий і шостий тиждень – за інтенсивності 70–75% максимальної ЧСС). Після цього учасники продовжували контрольовані аеробні тренування протягом 6 тижнів до дванадцятого тижня за інтенсивності 70–75% максимальної ЧСС.
Результати. Після 8 тижнів аеробних тренувань спостерігалося значне збільшення відстані, яку учасники долали під час проведення тесту Купера (p<0,001), і суттєве зростання показника максимального споживання кисню VO2max (p < 0,001).
Висновки. За результатми цього дослідження було встановлено, що 12 тижнів аеробних тренувань позитивно впливають на покращення показника максимального споживання кисню VO2max, а отже, виконання тренувань цього типу по 3 заняття на тиждень позитивно впливає на аеробні показники
Вплив інтенсивних фізичних навантажень на концентрацію тестостерону та кортизолу в крові елітних спортсменів
No full textThe study purpose was to investigate changes in the content of testosterone and cortisol in the blood of qualified athletes after testing them to determine their maximal oxygen consumption (VO2max).
Materials and methods. Thirty-seven international level athletes: 15 biathletes, 12 rowers, 6 boxers, 4 modern pentathletes participated in this study. The test to evaluate VO2max used exercise of increasing intensity on a rowing ergometer for rowers and on a treadmill for biathletes, boxers, modern pentathletes. Total testosterone and cortisol concentrations were determined in blood serum by an immunoenzyme analyzer before and after the test for determination of VO2max.
Results. The concentration of total testosterone has been found to decrease significantly on average by 24,4% and the concentration of cortisol has increased by 34% due to physical activity. The highest level of maximum oxygen consumption was found in athletes with high levels of basal testosterone and cortisol in the blood. There is a high correlation between the basal content of total testosterone and the maximum consumption of oxygen in athletes (r = 0,58).
Conclusions. The high content of basal testosterone and cortisol is an important factor for the athlete’s special working efficiency: higher level of basal cortisol has been accompanied by smaller increases in cortisol per load and high basal level of testosterone makes is possible to keep its concentration sufficient. The concentration of total testosterone and cortisol can be used as a marker of the effect of a training load.Метою дослідження було вивчення змін умісту тестостерону та кортизолу в крові професійних спортсменів після їх тестування на визначення їхніх показників максимального споживання кисню (VO2max).
Матеріали та методи. Учасниками цього дослідження були 37 спортсменів міжнародного рівня: 15 біатлоністів, 12 веслярів, 6 боксерів та 4 сучасні п’ятиборці. У тесті на оцінку показників VO2max використовували вправи зі зростаючою інтенсивністю: для веслярів – на веслувальному ергометрі, а для біатлоністів, боксерів і сучасних п’ятиборців – на біговій доріжці. Загальні концентрації тестостерону та кортизолу визначали в сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізатора до та після проведення тесту на оцінку показників VO2max.
Результати. Було встановлено, що в результаті фізичної активності концентрація загального тестостерону значно знижувалася в середньому на 24,4%, а концентрація кортизолу підвищувалася на 34%. Найвищий рівень максимального споживання кисню було виявлено в спортсменів із високими рівнями базального тестостерону та кортизолу в крові. Існує висока кореляція між базальним умістом загального тестостерону та максимальним споживанням кисню в спортсменів (r = 0,58).
Висновки. Високий уміст базального тестостерону та кортизолу є важливим фактором особливої ефективності роботи спортсмена: вищий рівень базального кортизолу супроводжувався меншими підвищеннями рівня кортизолу на кожне навантаження, а високий базальний рівень тестостерону дає можливість зберігати його концентрацію на достатньому рівні. Концентрацію загального тестостерону та кортизолу можна використовувати як показник впливу тренувального навантаження
Зв’язок вибраних фізичних і кутових кінематичних змінних із виконанням прийому торкання пальцями ніг у грі кабадді
No full textThe purpose of this study to find out the relationship of selected physical and angular kinematical variables with the performance of toe-touch skill among male kabaddi players (raiders).
Materials and methods. One hundred male raiders were selected for this study. The age of the participants ranged between 18 and 25 years. The selected physical variable, i.e. lower extremity explosive strength was measured by the standing broad jump test. Selected angular kinematical variables were measured by the software ‘Kinovea version-0.9.3’. The toe-touch skill performed by raiders was measured by three experts’ rating. The inter-rater reliability of the scores awarded by the experts to the participants was tested by Cohen’s Kappa test and the Kappa coefficient was found significant.
Results. Spearman’s rank correlation revealed that there was significant correlation in case of lower extremity explosive strength (rs = .259, p = .009), angle at leading leg ankle joint (rs = .327, p = .001) variables and there was no significant correlation in case of angle at trailing leg ankle joint (rs = .016, p = .871), angle at leading leg knee joint (rs = .23, p= .823), angle at trailing leg knee joint (rs = -.171, p = .089) and angle at hip joint (rs = -.195, p = .052) variables with the performance of toe-touch skill in kabaddi.
Conclusions. The study concludes that lower extremity explosive strength and the angle at the leading leg ankle joint positively contribute to toe-touch skill performance in male kabaddi players.Мета цього дослідження – з’ясувати взаємозв’язок вибраних фізичних і кутових кінематичних змінних із виконанням прийому торкання пальцями ніг серед чоловіків-гравців у кабадді (рейдерів).
Матеріали та методи. Для участі в цьому дослідженні було відібрано сто чоловіків-рейдерів. Вік учасників коливався від 18 до 25 років. Вибрану фізичну змінну, тобто вибухову силу нижніх кінцівок, вимірювали за допомогою тесту «Стрибки в довжину з місця». Вибрані кутові кінематичні змінні вимірювали за допомогою програмного забезпечення «Kinovea version-0.9.3». Прийом торкання пальцями ніг, який виконували рейдери, вимірювали оцінкою трьох експертів. Міжекспертна надійність балів, призначених експертами учасникам, була перевірена за допомогою тесту Коена, і коефіцієнт каппа був визнаний значущим.
Результати. Рангова кореляція Спірмена показала, що існує значуща кореляція у випадку таких змінних, як вибухова сила нижньої кінцівки (rs = 0,259, p = 0,009), кут у гомілковостопному суглобі передньої ноги (rs = 0,327, p = 0,001), і відсутня значуща кореляція у випадку таких змінних, як кут у гомілковостопному суглобі задньої ноги (rs = 0,016, p = 0,871), кут у колінному суглобі передньої ноги (rs = 0,23, p= 0,823), кут у колінному суглобі задньої ноги (rs = -0,171, p = 0,089) і кут у тазостегновому суглобі (rs = -0,195, p = 0,052), з виконанням прийому торкання пальцями ніг у грі кабадді.
Висновки. Автори дослідження дійшли висновку, що вибухова сила нижніх кінцівок і кут у гомілковостопному суглобі передньої ноги позитивно впливають на виконання прийому торкання пальцями ніг у чоловіків-гравців у кабадді
Вплив шеститижневих пліометричних тренувань на покращення спортивних показників учнів підліткового та юнацького віку
No full textNumerous studies have documented that plyometric training is an effective method to improve sports performance.
The purpose of this study was to compare the effects of six weeks of plyomeytric training on strength, speed, and power.
Materials and methods. An experimental study using a pretest-posttest control group design was conducted on 30 Perisai Diri athletes. They were randomly divided into three groups: the plyometric jumping jack (JJ) group, the countermovement jump (CMJ) group, and the tuck jump (TJ) group. The respondents in the TJ and CMJ groups were then assigned to six weeks of exercise consisting of three sets each session (18 sessions in total), with intensities ranging from 60% to 80%. Pretest and posttest were conducted to obtain data on strength and explosive power. Data were analyzed using SPSS 21 and presented in mean and standard deviation. Paired sample t-test was performed to compare the differences between the groups before and after the training they were given. One-way ANOVA was used to examine multiple comparison in the gains of strength and power between the groups.
Results. The results showed that the students’ strength and power in all groups increased significantly (p<0.05) after six weeks. Differences between the groups were found in strength (p = 0.000), which was the case between TJ-CMJ pair (p = 0.001) and TJ-C pair (p = 0.000). Between-group differences were also found in power (p = 0.017), which was the case between TJ-CMJ and TJ-C pairs (p<0.05).
Conclusions. Based on these findings, it was concluded that plyometric training was able to improve strength and leg muscle power of non-trained individuals.Численними дослідженнями документально зафіксовано, що пліометричні тренування є ефективним методом покращення спортивних показників.
Метою цього дослідження було порівняння впливів шеститижневих пліометричних тренувань на показники міцності, швидкості та сили.
Матеріали та методи. Було проведено експериментальне дослідження за планом попереднього та підсумкового тестування з використанням контрольної групи на 30 спортсменах школи бойових мистецтв «Перісай Дірі» (Індонезія). Методом випадкового відбору учасників розподілили на три групи: група, яка виконувала пліометричні вертикальні стрибки «ноги разом – ноги нарізно» з положення стоячи (JJ), група, яка виконувала вертикальні стрибки з початковим присіданням (CMJ), і група, яка виконувала вертикальні стрибки з групуванням у повітрі (TJ). Потім учасникам груп TJ та CMJ був призначений шеститижневий курс вправ, які складалися з трьох комплексів вправ на кожне тренувальне заняття (загалом 18 тренувальних занять), під час виконання яких рівень інтенсивності коливався в межах від 60% до 80%. Для одержання даних про показники міцності та вибухової сили були проведені попереднє та підсумкове тестування. Дані були проаналізовані з використанням ПЗ SPSS версії 21 та представлені у формі середнього та стандартного відхилення. Для порівняння відмінностей між групами до та після пройдених тренувань використовували t-критерій Стьюдента для парних вибірок. Для аналізу множинних порівнянь збільшення показників міцності та вибухової сили між групами використовували однофакторний дисперсійний аналіз.
Результати. Результати показали, що за шість тижнів показники міцності та вибухової сили учнів в усіх групах статистично значуще (p<0,05) зросли. Відмінності між групами були виявлені в показниках міцності (p = 0,000), що було встановлено між парою TJ-CMJ (p = 0,001) та парою TJ-C (контрольна) (p = 0,000). Міжгрупові відмінності також були виявлені в показниках сили (p = 0,017), що було встановлено між парами TJ-CMJ та TJ-C (контрольна) (p<0,05).
Висновки. На підставі одержаних результатів було зроблено висновок, що пліометричні тренування змогли покращити показники міцності та сили м’язів ніг нетренованих осіб
Вплив 12-тижневих вільних гімнастичних вправ на фізичну підготовку студенток з ожирінням
No full textStudy purpose. The main purpose of this study was to determine the effect of calisthenics exercise on physical fitness.
Materials and methods. 28 obese female students aged 20–30 with a BMI ranging between 30 kg/m2 and 35 kg/m2 were involved in this study. Participants were randomly divided into three groups which comprised a calisthenics exercise group, an aerobic calisthenics exercise and a control group. Sit and reach test (flexibility), sit up test (muscular endurance) and 20-meter shuttle run test (cardiovascular endurance) were measured as physical fitness parameters. All the tests were conducted before and after a 12-week intervention training program.
Results. The results of this study indicate that the calisthenics and aerobic calisthenics groups had significant (p < 0.05) improvement in the sit and reach test performance compared to the control group. The aerobic calisthenics group also showed significant (p < 0.05) improvement in the sit up and 20-metre shuttle run test performance compared to the calisthenics and control groups.
Conclusions. In conclusion, these study findings demonstrated that calisthenics exercise when combined with aerobic exercise was more effective to improve flexibility, muscular endurance and cardiovascular endurance among obese female students compared to calisthenics exercise only. Therefore, it is suggested that fitness trainers should consider combining calisthenics exercise with aerobics in the training program to improve flexibility, muscular and cardiovascular endurance.Мета дослідження. Основною метою цього дослідження було визначення впливу гімнастичних вправ на фізичну підготовку.
Матеріали та методи. Учасницями цього дослідження стали 28 студенток з ожирінням віком від 20 до 30 років, у яких ІМТ коливався від 30 кг/м2 до 35 кг/м2. Учасниць розподілили методом випадкового відбору на три групи: група гімнастичних вправ, група аеробних гімнастичних вправ і контрольна група. Як параметри фізичної підготовки вимірювали показники тестів «Нахили тулуба вперед із положення сидячи» (гнучкість), «Піднімання тулуба з положення лежачи» (м’язова витривалість) та «Човниковий біг на 20 метрів» (серцево-судинна витривалість). Усі ці тести проводили до та після 12-тижневої експериментальної програми тренувань.
Результати. Результати цього дослідження вказують на те, що в групах гімнастичних вправ та аеробних гімнастичних вправ спостерігалося статистично значуще (p < 0,05) покращення показників виконання тесту «Нахили тулуба вперед із положення сидячи», порівняно з контрольною групою. У групі аеробних гімнастичних вправ також спостерігалося статистично значуще (p < 0,05) покращення показників виконання тестів «Піднімання тулуба з положення лежачи» та «Човниковий біг на 20 метрів», порівняно з групою гімнастичних вправ і контрольною групою.
Висновки. Таким чином, зазначені результати дослідження підтвердили, що гімнастичні вправи в поєднанні з аеробними вправами є ефективнішими для покращення показників гнучкості, м’язової витривалості та серцево-судинної витривалості у студенток з ожирінням, порівняно з лише гімнастичними вправами. Отже, тренерам із загальнофізичної підготовки рекомендується взяти до уваги можливість поєднання гімнастичних вправ та аеробіки в програмі тренувань для покращення показників гнучкості, м’язової та серцево-судинної витривалості
Фізична підготовленість за станом здоров’я пов’язана із загальним умістом жиру в організмі та в центральній його частині в дітей віком від 6 до 10 років
No full textStudy purpose. This study purpose was to investigate whether health-related physical fitness is associated with total and central body fat in school children aged 6–10 years.
Materials and methods. A total of 2197 Macedonian children aged 6–10 years (1096 boys and 1101 girls) participated in the study. Health-related physical fitness was measured by the modified EUROFIT test battery: the 20 m shuttle run test (cardiorespiratory fitness); the handgrip strength test, the standing long jump and the 30 s sit-ups tests (muscular strength); the 4×10 m shuttle run test (motor fitness) and the sit and reach test (flexibility). Body mass index, body fat percentage and waist circumference were used as markers of total and central body fat, respectively.
Results. The standing long jump, the 30 s sit-ups, the 4×10 m shuttle run and the 20 m shuttle run tests were negatively associated with all markers of total and central body fat in boys and girls after controlling for age (p<0.01). The handgrip strength test was positively associated with all markers of total and central body fat (p<0.01). No statistically significant correlation was established between the markers of total and central body fat and the sit and reach test.
Conclusions. The present study broadens previous findings in children and adolescents which demonstrate correlations between the health-related physical fitness components, chiefly the muscle strength, the agility and cardiorespiratory fitness and total central adiposity. Fitness assessment should be introduced in future epidemiological and intervention studies in school children because it seems to be an important factor determining health.Мета дослідження. Метою дослідження було з’ясувати, чи пов’язана фізична підготовленість за станом здоров’я із загальним умістом жиру в організмі та в центральній його частині у школярів віком від 6 до 10 років.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь загалом 2197 македонських дітей віком від 6 до 10 років (1096 хлопчиків та 1101 дівчинка). Вимірювання показників фізичної підготовленості за станом здоров’я здійснювали за допомогою модифікованого набору тестів EUROFIT: «Човниковий біг на 20 метрів» (кардіореспіраторна витривалість); «Міцність стискання руки», «Стрибки в довжину з місця» та «Піднімання тулуба в сід із положення лежачи за 30 секунд» (м’язова сила); «Човниковий біг 4×10 метрів» (рухова підготовленість) та «Нахили тулуба вперед із положення сидячи» (гнучкість). Як маркери загального вмісту жиру в організмі та в його центральній частині використовували індекс маси тіла, відсоток жиру в організмі та обвід талії, відповідно.
Результати. Тести «Стрибки в довжину з місця», «Піднімання тулуба в сід із положення лежачи за 30 секунд», «Човниковий біг 4×10 метрів» та «Човниковий біг на 20 метрів» були негативно пов’язані з усіма маркерамизагального вмісту жиру в організмі та в його центральній частині у хлопчиків і дівчинок після врахування вікового фактора (p<0,01). Тест «Міцність стискання руки» був позитивно пов’язаний з усіма маркерамизагального вмісту жиру в організмі та в його центральній частині (p<0,01). Статистично значущої кореляції між маркерами загального вмісту жиру в організмі та в його центральній частині та тестом «Нахили тулуба вперед із положення сидячи» установлено не було.
Висновки. Це дослідження розширює попередні результати в дітей і підлітків, які показують кореляції між складовими елементами фізичної підготовленості за станом здоров’я, переважно м’язовою силою, спритністю та кардіореспіраторною витривалістю, і загальним і центральним ожирінням. До майбутніх епідеміологічних та інтервенційних досліджень у школярів слід упровадити оцінку фізичної підготовленості, тому що вона здається важливим чинником, який визначає стан здоров’я