Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Вплив занять фізичними вправами та сеансів масажу на фізичну форму осіб похилого віку
No full textStudy purpose. The study aimed to investigate the effect of physical activities and massages on the physical fitness of elderly people.
Materials and methods. The participants were 32 females aged 62–75 who were willing to participate in the study. They were selected through a systematic random sampling. The participants were divided into two groups: the experimental and control groups. The experimental group performed physical activities such as Qi Gong and Ruesi Dadton (RSD), and received a massage for 90 minutes a day, 3 days a week, for a period of 8 weeks. The control group did not perform the physical activities in question. Quantitative data were gathered by measuring the elderly people’s body potential such as balance, strength of the leg and arm muscles, flexibility, flexibility of the shoulders, cardiovascular and respiratory endurance before and after training in the fourth and eighth weeks. Qualitative data were collected by means of a semi-structured interview.
Results. The study found that following the training in the fourth and eighth weeks, the experimental group had a better mean of body balance, muscular strength in arms and legs, flexibility in shoulders, cardiovascular and respiratory endurance than before training and the control group at a statistical significance (p < 0.05).
Conclusions. As regards the benefits to the physical fitness, it was found that the subjects had a better body balance, strength and endurance, better mental health, and more socialization.Мета дослідження. Метою дослідження було вивчення впливу фізичних вправ і сеансів масажу на фізичну форму осіб похилого віку.
Матеріали та методи. Учасницями цього дослідження були 32 жінки віком 62–75 років, які висловили бажання взяти участь у дослідженні. Вони були відібрані методом систематичного випадкового вибору. Їх розділили на дві групи: експериментальну та контрольну. Експериментальна група виконувала такі фізичні вправи, як китайська гімнастика цигун і тайська йога, та отримувала сеанси масажу тривалістю 90 хвилин на день, 3 дні на тиждень,протягом 8 тижнів. Контрольна група не виконувала зазначених фізичних вправ. Збір кількісних даних здійснювали шляхом виконання вимірювань таких показників потенціалу організму в осіб похилого віку, якрівновага тіла, сила м’язів ніг і рук, гнучкість, гнучкість плечей, серцево-судинна та дихальна витривалість, до та після занять на четвертий і восьмий тиждень. Збір якісних даних здійснювали шляхом проведення напівструктурованих інтерв’ю.
Результати. На підставі результатів аналізу даних було встановлено, що за підсумками занять на четвертий і восьмий тиждень експериментальна група мала кращий середній показник рівноваги тіла, сили м’язів рук і ніг, гнучкості плечей, серцево-судинної та дихальної витривалості, ніж до початку занять і порівняно з контрольною групою, на статистично значущому рівні (p < 0,05).
Висновки. Стосовно позитивного впливу на фізичну форму, було встановлено, що учасники дослідження в експериментальній групі мали кращі показники рівноваги тіла, сили та витривалості, кращі показники психічного здоров’я, а також вищий рівень соціалізації
Вплив індивідуалізованих тренувань і тренувань дихальних м’язів на функцію легень у плавців-студентів коледжу
No full textThe study aimed to examine the effect of individualized (IT) and respiratory muscle training (RMT) on pulmonary function among collegiate swimmers.
Materials and methods. The study recruited 43 healthy collegiate swimmers aged 18 to 25, and they were freestyle non-elite swimmers who swam at least three days a week. The participants were divided into three groups of Usual training (Control Group A), Respiratory muscle training (Experimental Group B) and Combination of respiratory muscle training and individualized training (Experimental Group C). The repeated measures two-way ANOVA was used to evaluate the differences within and between (time x group) the groups upon completion of the four-week intervention.
Results. Both experimental groups (Group B and C) showed significant improvement within the groups. Whereas in between-group comparison, Group C (RMT and IT) showed tremendous improvement with significant differences in FVC value, predicted FVC value (percent), FEV1, FEV (percent), and predicted MVV, with the exception of the FEV1/FVC predicted ratio percent.
Conclusions. When RMT and IT are used combined, swimmers’ performance increases more than when RMT and usual training are used separately. The findings suggest that training instructors may adapt RMT and IT techniques to fit the individual demands of swimmers in order to increase progress and performance efficiency, especially among competitive swimmers.Метою дослідження було вивчення впливу індивідуалізованих тренувань (ІТ) і тренувань дихальних м’язів (ТДМ) на функцію легень у плавців-студентів коледжу.
Матеріали та методи. Для участі в дослідженні було відібрано 43 фізично здорових плавці-студенти коледжу віком від 18 до 25 років, які були непрофесійними плавцями вільним стилем і займалися плаванням принаймні три дні на тиждень. Учасників розподілили на три групи: «Звичайні тренування» (Контрольна група A), «Тренування дихальних м’язів» (Експериментальна група B) та «Комбінація тренувань дихальних м’язів та індивідуалізованих тренувань» (Експериментальна група C). Для оцінки відмінностей у групах і між групами (час x група) після завершення чотиритижневої інтервенції використовували двофакторний дисперсійний аналіз повторних вимірювань.
Результати. Обидві експериментальні групи (групи B та C) показали статистично значуще покращення показників у цих групах. Тоді як у міжгруповому порівнянні група C (ТДМ та ІТ) показала величезне покращення показників зі статистично значущими різницями значення форсованої життєвої ємності легень ФЖЄЛ, прогнозованого значення ФЖЄЛ (відсоток), значення об’єму форсованого видиху за першу секунду ОФВ1, значення ОФВ (відсоток) і прогнозованого значення максимальної довільної вентиляції МДВ, за винятком прогнозованого значення відсоткового співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ.
Висновки. У разі комбінованого використання ТДМ та ІТ показники плавців підвищуються більше, ніж у разі окремого використання ТДМ та звичайних тренувань. Одержані результати означають, що тренери можуть адаптувати методи ТДМ та ІТ відповідно до індивідуальних вимог плавців із метою покращення показників професійного розвитку та продуктивності, особливо серед спортсменів-плавців
Зв’язок між фізичними здібностями й основними руховими навичками дітей дошкільного віку
No full textThe aim of this study was to determine the interconnection between physical abilities and fundamental motor skills in preschool children. The aim was also to determine the differences in the observed variables in relation to gender.
Materials and methods. The testing successfully included 52 preschool children, 30 boys and 22 girls. Five tests of physical ability (modified agility "T" (MAT) test, broad jump test, standing balance test, squat test and sit up test) were used, and fundamental motor skills were assessed with the Test of Gross Motor Development, 3rd edition (TGMD-3). One-way ANOVA was used to determine the effects of gender on results in physical abilities and fundamental motor skills. The Pearson product-moment correlation coefficient was used to determine the relation between physical abilities and fundamental motor skills.
The results of this work indicated, in most cases, a moderate and significant correlation of fundamental motor skills and parameters of physical abilities both in the total sample and also individually in boys and girls (p≤0.05). A significant difference in almost all variables of physical abilities and fundamental motor skills was noted in favor of boys (p≤0.05 and p≤0.01), except for the Standing balance test which indicated that there were not considerable differences between the sexes (p > 0.05).
Conclusions. So it can be concluded that the information obtained can lead physical education educators to better understanding of the relations between motor status variables, which further enables them to work effectively with children who will, by virtue of a proper physical development and education, become and remain physically active throughout their life.Метою цього дослідження було визначити взаємозв’язок між фізичними здібностями та основними руховими навичками дітей дошкільного віку. Метою також було визначити відмінності спостережуваних змінних у зв’язку зі статтю.
Матеріали та методи. Учасниками тестування успішно стали 52 дитини дошкільного віку: 30 хлопчиків і 22 дівчинки. Використовували п’ять тестів на фізичні здібності (модифікований тест на спритність «T» (MAT), тест на стрибки в довжину, тест на збереження рівноваги в положенні стоячи, тест на присід і тест на підйом тулуба в сід із положення лежачи), а основні рухові навички оцінювали за допомогою Тесту розвитку великої моторики, 3-тє видання (TGMD-3). Для визначення впливу статі на результати фізичних здібностей та основних рухових навичок використовували однофакторний дисперсійний аналіз. Для визначення зв’язку між фізичними здібностями та основними руховими навичками використовували коефіцієнт кореляції Пірсона.
Результати цієї роботи показали в більшості випадків помірну та значущу кореляцію основних рухових навичок і параметрів фізичних здібностей як у загальній вибірці, так й індивідуально у хлопчиків і дівчинок (p≤0,05). Майже в усіх змінних фізичних здібностей і фундаментальних рухових навичок відзначена значуща різниця на користь хлопчиків (p≤0,05 та p≤0,01), за винятком тесту на збереження рівноваги в положенні стоячи, який показав, що значних відмінностей між статями немає (p > 0,05).
Висновки. Таким чином, можна дійти висновку, що одержана інформація може привести вчителів фізичного виховання до кращого розуміння зв’язків між змінними рухового статусу, що надалі дозволить їм ефективно працювати з дітьми, які завдяки правильному фізичному розвитку та вихованню стануть і залишаться фізично активними протягом усього життя
Обґрунтування методики відбору в єдиноборствах із використанням послідовного аналізу за Вальдом
No full textThe study purpose was to develop a selection technique in martial arts based on indices of physical development using Wald's sequential analysis.
Materials and methods. 12 anthropometric indicators were determined. 9 indexes of physical development were calculated on their basis. 16 elite athletes (candidates for masters and masters of sports) were divided into two groups. Group 1 included 7 athletes (judo, sambo, Greco-Roman and freestyle wrestling) aged 18.43±0.43. Group 2 included 9 kickboxing athletes aged 18.22±0.52.
Results. A prognostic table containing indices of physical development has been developed. The informativeness of the indicators varied within 296.15–1.73. The content of the prognosis consists of evaluating the results, determining the corresponding coefficients and summing these coefficients until one of the prognostic thresholds is reached. In accordance with generally accepted approaches, the value of the thresholds was set at the level of ±13, which corresponds to a probability of 95% (p<0.05). Exceeding the positive threshold improves an athlete's prospects in wrestling. Achieving a negative threshold corresponds to a perspective in kickboxing.
Conclusions. The conducted research made it possible to justify and develop a method for selecting martial arts athletes using indices of physical development. The proposed technique is based on Wald's sequential analysis and is a simple, informative and objective tool for the selection and prognosis of athletes' condition.Метою дослідження була розробка методики відбору в єдиноборствах на підставі індексів фізичного розвитку із використанням послідовного аналізу за Вальдом.
Матеріали і методи. Визначали 12 антропометричних показників. Розраховували 8 індексів фізичного розвитку на їх підставі. 16 елітних атлетів (кандидати в майстри та майстри спорту) були розподілені на групи. Перша група – 7 борців (дзюдо, самбо, греко-римська та вільна боротьба), середній вік (18,43±0,43) років. Друга група – 9 атлетів кікбоксингу, середній вік (18,22±0,52) років.
Результати. Розроблена прогностична таблиця, що містить індекси фізичного розвитку. Інформативність показників вар’ювала в межах 296.15-1.73. Зміст відбору полягає у оцінці результатів, визначенні відповідного коефіцієнта і підсумовуванні цих коефіцієнтів до досягнення одного з прогностичних порогів. Відповідно до загальноприйнятих підходів, величина порогів була встановлена на рівні ± 13, що відповідає ймовірності 95% (p<0.05). Перевищення позитивного порогу означає перспективність атлета боротьби. Досягнення негативного порога відповідає перспективності у кікбоксингу.
Висновки. Проведені дослідження дозволили обґрунтувати та розробити методику відбору атлетів єдиноборств з використанням індексів фізичного розвитку. Запропонована методика базується на послідовному аналізі Вальда і є простим, інформативним та об›єктивним інструментом відбору та прогнозу стану атлетів
Часові характеристики технічної підготовленості стрибунок потрійним високої кваліфікації
Get PDFBackground. The relentless growth of sports results and the lack of comparative analysis of a set of indicators of technical readiness of female triple jumpers of various qualifications indicates the viability of research in this regard.
The study purpose was to specify the time characteristics of technical readiness of female triple jumpers of high qualification.
Materials and methods. We used the following research methods: theoretical analysis and generalization of data from scientific and methodological literature, pedagogical observation, instrumental methods (video recording) and methods of mathematical statistics. The study was conducted on the basis of investigating the time characteristics of the technical readiness of skilled triple jumpers. The pedagogical experiment took place during the competitions of the Cup of Ukraine and the Championship of Ukraine in Athletics. The study involved 9 female triple jumpers (average age 25.3 ± 5.1), including two masters of sports of international class of Ukraine, four masters of sports of Ukraine, and three candidates for masters of sports of Ukraine.
Results. In the course of the study, we found that the indicators of the duration of the reference periods of the last 6 steps of the run in the triple jump by female jumpers of high qualification are characterized by a low level of variability. In terms of flight duration, the highest variability was observed in the 3rd, next to last and last steps of the run. According to the results of the study of rhythmic-tempo characteristics of a triple jump of high qualification, it was established that the highest indicators of the pace of the running step are at the last step of the run and reach 4.67 ± 0,03 st./s. The correlation between such time characteristics as the duration of the flight period of the next to last run step (r = -0.85), the rate of the next to last (r = 0.60) and last step (r = 0.78), and the rate of intensity (r = 0.76) with a sports result. In the triple jump by female jumpers of high qualification, indicators of the duration of the phases of “jump”, “step”, “jump”, their total duration and the average speed of the jumping phases are characterized by a low level of variability. The duration of the “hop” is 0.66 ± 0.06 s. The longest phase is the “jump” phase (0.78 ± 0.06 s), and the shortest is the “step” phase (0.51 ± 0.04 s).
Conclusions. It was established that due to the reduction of the duration of flight periods in the last steps of the take-off, there is an increase in the take-off speed of high-skilled jumpers. The variability of the contrast between the growth rate of 31.90% and the rate of mobilization of 35.12% indicates that high-skilled jumpers use different options to combine takeoff and repulsion. Analysis of the rhythmic structure of the triple jump technique shows that all jumps are dominated by the phase of “jump” (40.05%), and the shortest is the phase of “step” (26.30%). It was found that the following time characteristics: the duration of the flight period of the next to last run step (r = -0.85), the pace of the next to last step (r = 0.60), the pace of the last step (r = 0.78), and the pace intensity (r = 0.76) have a statistically significant relationship with sports results (p < 0.05).На современном этапе технической подготовки прыгуний тройным актуальным остается поиск информативных показателей их технической подготовленности. Стремительный рост спортивных результатов и отсутствие сравнительного анализа комплекса показателей технической подготовленности прыгуний тройным различной квалификации указывает на перспективность исследований в этом направлении.
Цель исследования: выяснить информативность временных характеристик технической подготовленности прыгуний тройным различной квалификации.
Материалы и методы исследования. Нами использованы следующие методы исследования: теоретический анализ и обобщение данных научно-методической литературы, педагогическое наблюдение, инструментальные методики (видеосъемка) и методы математической статистики (коэффициент корреляции Браве-Пирсона). Исследование проводилось на основе изучения временных характеристик технической подготовленности квалифицированных прыгуний тройным. Педагогический эксперимент проходил во время соревнований Кубка Украины (26.05.2016) и чемпионата Украины по легкой атлетике (19.06.2016). В исследовании принимали участие 12 прыгуний тройным (в возрасте 19 - 32 года), из них двое МСМК, четыре МСУ, четыре КМСУ и две прыгуньи первого разряда. Нами было осуществлено сравнительный анализ временных характеристик технической подготовленности прыгуний тройным различной квалификации.
Результаты. В ходе исследования нами установлено, что показатели длительности опорных периодов 6-ти последних шагов разбега в прыгуний тройным различной квалификации характеризуются низким уровнем вариативности. В показателях длительности полетных периодов самая высокая вариативность наблюдалась на 6-м, 4-м, 3-м и предпоследнем шагах разбега и во время полета в «шаге». По результатам исследования ритмо-темповых характеристик прыгуний тройным различной квалификации обнаружено корреляционная взаимосвязь контрастности наростания темпа (r = 0,59) и мобилизации (r = 0,61) со спортивным результатом. В прыгуний тройным различной квалификации показатели длительности фаз «скачка», «шага», «прыжка», их общей продолжительности и средней скорости выполнения прыжковых фаз характеризуются низким уровнем вариативности. Длительности «скачка» колеблется в пределах 0,58-0,70 с. Длинной по продолжительности выполнения является фаза «прыжка» (0,78 ± 0,06), а короткой – фаза «шага» (0,50 ± 0,04 с).
Выводы. Установлена взаимосвязь таких временных характеристик, как длительности полетного периода последнего шага разбега (r= -0,75), темпа последнего шага разбега (r= 0,56), контрастности наростания темпа (r= 0,59), темповая мобилизация (r= 0,61) и средняя скорость фаз «скачка», «шага», «прыжка» (r= 0,60) со спортивным результатом в тройном прыжке.
Ключевые слова: тройной прыжок, техническая подготовленность, временные характеристики, прыгуньи различной квалификации.Невпинний ріст спортивних результатів та відсутність порівняльного аналізу комплексу показників технічної підготовленості стрибунок потрійним високої кваліфікації вказує на перспективність досліджень у цьому напрямку.
Мета дослідження: уточнити часові характеристики технічної підготовленості стрибунок потрійним високої кваліфікації.
Матеріали і методи. Нами використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, інструментальні методики (відеозйомка) та методи математичної статистики. Дослідження проводилося на основі вивчення часових характеристик технічної підготовленості висококваліфікованих стрибунок потрійним. Педагогічний експеримент проходив під час змагань Кубку України та Чемпіонату України з легкої атлетики. У дослідженні брали участь 9 стрибунок потрійним (середній вік стрибунок 25,3 ± 5,1 роки), з них двоє майстрів спорту міжнародного класу України, чотири майстри спорту України, троє – кандидатів в майстри спорту України.
Результати. У ході дослідження нами встановлено, що показники тривалості опорних періодів 6-ти останніх кроків розбігу у стрибунок потрійним високої кваліфікації характеризуються низьким рівнем варіативності. У показниках тривалості польотних періодів найвища варіативність спостерігалась на 3-му, передостанньому та останньому кроках розбігу. За результатами дослідження ритмо-темпових характеристик стрибунок потрійним високої кваліфікації встановлено, що найвищі показники темпу бігового кроку є на останньому кроці розбігу і сягають 4,67 кр/с. Виявлено кореляційний взаємозв’язок таких часових характеристик, як тривалість польотного періоду передостаннього кроку розбігу (r = -0,85), темпі передостаннього (r = 0,60) і останнього кроків (r = 0,78), та темпова інтенсивності (r = 0,76) зі спортивним результатом. У стрибунок потрійним високої кваліфікації показники тривалості фаз «скоку», «кроку», «стрибка», їх загальної тривалості та середньої швидкості виконання стрибкових фаз характеризуються низьким рівнем варіативності. Тривалість «скоку» становить 0,66 ± 0,06 с. Найдовшою за тривалістю виконання є фаза «стрибка» (0,78 ± 0,06), а найкоротшою – фаза «кроку» (0,51 ± 0,04 с).
Висновки. Встановлено, що за рахунок зменшення тривалості польотних періодів на останніх кроках розбігу спостерігається зростання швидкості розбігу стрибунок високої кваліфікації. Варіативність контрастності зростання темпу 31,90 % та темпової мобілізації 35,12% свідчать про те, що стрибунки високої кваліфікації використовують різні варіанти поєднання розбігу з відштовхуванням. Аналіз ритмічної структури техніки потрійного стрибка свідчить, що у всіх стрибунок переважає фаза «стрибка» 40,05%, а найкоротшою є фаза «кроку» 26,30%. Встановлено, що такі часові характеристики: тривалість польотного періоду передостаннього кроку розбігу (r = -0,85), темп передостаннього (r = 0,60), темп останнього кроку (r = 0,78), та темпова інтенсивність (r = 0,76) мають статистично достовірний взаємозв’язок зі спортивним результатом (р < 0,05)
Удосконалення методу HOTS у баскетбольній грі через навчання TGfU
No full textThe study's purpose was to improve students’ Higher Order Thinking Skills (HOTS) through learning using the Teaching Game For Understanding (TGfU) as a medium. This study uses purposive sampling with the provision of classes that have a low average value of physical education.
Materials and methods. This research is classroom action research (CAR). The sample used in this study consisted of one class totaling 32 students.
Results. The results of the study were that in the first cycle there were two assessments carried out, namely when playing the first game and the second game. In the first game students got a pretty good score, namely for the average SEI (Skill Execution Index) value of 0.72 from the highest score of 1 with a percentage of 72%, In the second cycle, the treatment given to students was still the same as the treatment in 1st cycle. In the second cycle, this time in the 1st game the average SEI value increased to 0.79 with a percentage of 79% then DMI increased to 0.81 with a percentage of 81% and the SI value increased to 0.81 with a presentation of 81%.
Conclusions. The learning process using TGfU can improve students’ HOTS skills. Learning TGfU with attacking and defending games, can improve decision making, execution skills, and player support which can be seen from each indicator that is determined to have increased from each cycle carried out by students. Hopefully, this research can be a support for Physical Education to grow more advanced.Цель исследования заключалась в том, чтобы улучшить навыки мышления высшего порядка (HOTS) путем обучения с использованием обучающей игры для понимания (TGfU) как средства. В данном исследовании употребляется целенаправленная подборка с предоставлением занятий, имеющих низкое и среднее значение физического воспитания.
Материалы и методы. Это исследование является исследованием действий в классе. Выборка, использованная в данном исследовании, состояла из одного класса общим количеством 32 учащихся.Результаты. Результаты исследования заключались в том, что в первом цикле было проведено две оценки, а именно во время игры в первую и вторую игру. В первой игре учащиеся получили довольно хороший балл, а именно за среднее значение ИВН (индекс выполнения навыков) 0,72 от наивысшего балла 1 с процентом 72%. Во втором цикле воздействия, которое оказывалось учащимся, все еще было так же, как и в 1-м цикле воздействия. Во втором цикле, на этот раз в 1-й игре, среднее значение ИВН выросло до 0,79 с процентом 79%, затем индекс принятия решений вырос до 0,81 с процентом 81%, а значение индекса поддержки выросло до 0,81 с процентом 81%.
Выводы. Процесс обучения с использованием TGfU может улучшить навыки студентов. Изучение TGfU с атакующими и защитными играми может улучшить принятие решений, навыки выполнения и поддержку игроков, которые можно увидеть из каждого показателя, который, как определено, вырос из каждого цикла, который выполняли студенты. Надеемся, это исследование может оказаться поддержкой развития физического воспитания.Мета дослідження полягала в тому, щоб покращити навички мислення вищого порядку (HOTS) шляхом навчання з використанням навчальної гри для розуміння (TGfU) як засобу. У цьому дослідженні використовується цілеспрямована вибірка з наданням занять, які мають низьке та середнє значення фізичного виховання.
Матеріали та методи. Це дослідження є дослідженням дій у класі. Вибірка, використана в цьому дослідженні, складалася з одного класу загальною кількістю 32 учні.
Результати. Результати дослідження полягали в тому, що в першому циклі було проведено дві оцінки, а саме під час гри в першу гру та другу гру. У першій грі учні отримали досить хороший бал, а саме за середнє значення ІВН (індекс виконання навичок) 0,72 від найвищого бала 1 з відсотком 72%. У другому циклі впливу, яке надавалося учням, все ще було так само, як і в 1-му циклі впливу. У другому циклі, цього разу в 1-й грі, середнє значення ІВН зросло до 0,79 з відсотком 79%, потім індекс прийняття рішень зріс до 0,81 з відсотком 81%, а значення індекса підтримки зросло до 0,81 з відсотком 81%.
Висновки. Процес навчання з використанням TGfU може покращити навички HOTS студентів. Вивчення TGfU з атакуючими та захисними іграми може покращити прийняття рішень, навички виконання та підтримку гравців, що можна побачити з кожного показника, який, як визначено, зріс із кожного циклу, який виконували студенти. Сподіваємося, це дослідження може стати підтримкою розвитку фізичного виховання
Вплив тренування на основі часткових та цілісних комбінацій на вдосконалення технік сильного атакуючого удару у волейболі для спортсменів 11-12 років
No full textObjective. This study aims to examine the effectiveness of the part and whole combination-based smash training model on smash techniques in volleyball athletes aged 11-12 years.
Materials and method. This study used an experimental field testing method, with a pretest-posttest control group design approach. The participants were 52 male volleyball athletes aged 11-12 years and had an average weight and height of ±36.02 kg and ±144.63cm. The instrument used to measure the smash technique was a volleyball skill test.
Results. The results of the descriptive analysis showed differences in the mean and standard deviation of the conventional group and the experimental group. The average value of the conventional group is 75.562 with a standard deviation of 8.7956, while the average value of the experimental group is 87.492 with a standard deviation of 1.9343. Hypothesis testing conducted using Mann-Whitney analysis found that the value of Asymp sig (2-tailed) was 0.000 <0.05, which indicates that the hypothesis is accepted.
Conclusions. Knowing the descriptive results and hypothesis testing, it is concluded that the experimental group experienced a significant improvement and was better than the conventional group. Based on the category of posttest average result assessment, the experimental group was included in the very good category. In other words, the experimental group was very competent. On this basis, this research can be used as a reference in training smash techniques for volleyball athletes at the beginner age.Цель исследования – исследовать эффективность модели тренировки сильного атакующего удара на основе частичных и цельных комбинаций в усовершенствовании техник удара в волейболе для спортсменов 11-12 лет.
Материалы и методы. В исследовании использовался экспериментальный метод практического испытания по плану предварительного и итогового тестирования контрольной группы. Участниками были 52 спортсмена-волейболиста мужского пола в возрасте 11-12 лет со средним весом и ростом ±36,02 кг и ±144,63 см. Инструментом для оценки техники удара был тест на волейбольные навыки.
Результаты. Результаты описания показали различия в среднем и стандартном отклонении в обычной и экспериментальной группах. Среднее значение обычной группы составляет 75,562 со стандартным отклонением 8,7956, в то время как среднее значение экспериментальной группы – 87,492 со стандартным отклонением 1,9343. Проверка гипотезы, проведенная с помощью критерия Манна-Уитни, выявила, что значение Asymp sig (двусторонний) было 0,000<0,05, что указывает на то, что гипотеза принята.
Выводы. Зная описательные результаты и результаты проверки гипотезы, можно заключить, что в экспериментальной группе произошли значительные улучшения по сравнению с обычной группой. На основе оценки среднего результата итогового тестирования, экспериментальная группа отнесена к очень хорошей категории. Другими словами, экспериментальная группа стала очень компетентной. Исходя из этого, данное исследование может быть использовано как ориентир в тренировке техник сильного атакующего удара для начинающих волейболистов.Мета дослідження – дослідити ефективність моделі тренування сильного атакуючого удару на основі часткових та цілісних комбінацій у вдосконаленні технік удару у волейболі для спортсменів 11-12 років.
Матеріали і методи. У дослідженні використовувався експериментальний метод практичного випробування за планом попереднього та підсумкового тестування контрольної групи. Учасниками були 52 спортсмени-волейболісти чоловічої статі у віці 11-12 років із середньою вагою та зростом ±36,02 кг та ±144,63 см. Інструментом для оцінки техніки удару був тест на волейбольні навички.
Результати. Результати описового аналізу показали відмінності в середньому та стандартному відхиленні у звичайній та експериментальній групах. Середнє значення звичайної групи становить 75,562 із стандартним відхиленням 8,7956, тоді як середнє значення експериментальної групи – 87,492 із стандартним відхиленням 1,9343. Перевірка гіпотези, проведена за допомогою критерію Манна-Уітні, виявила, що значення Asymp sig (двосторонній) було 0,000 <0,05, що вказує на те, що гіпотезу прийнято.
Висновки. Знаючи описові результати та результати перевірки гіпотези, можна зробити висновок, що в експериментальній групі відбулися значні покращення порівняно зі звичайною групою. На основі оцінки середнього результату підсумкового тестування, експериментальну групу віднесено до дуже хорошої категорії. Іншими словами, експериментальна група стала дуже компетентною. Виходячи з цього, дане дослідження може бути використано як орієнтир у тренуванні технік сильного атакуючого удару для волейболістів-початківців
Гострий вплив малосторонніх ігор на силу підколінного сухожилля у молодих футболістів
No full textThe study purpose.The Small-side games (SSG) are high intensity drills very popular in soccer training. The knowledge of the acute effects of the exercises that make up the training session is very relevant especially to reduce youth soccer injury risk. This study aim to assessment the acute effects of SSG on hamstring eccentric strength and to know the lower limb strength asymmetries (LLSA) in young soccer players.
Materials and methods. The sample is composed of male young soccer players Under 17 (n = 24, 16.6 ± 0.5 years, 168.8 ± 4.6 cm, 58.2 ± 3.5 kg). Before and after SSG (4vs4, 3×4 min, 3min recovery, no goalkeepers) the hamstring eccentric strength and the lower limb eccentric strength asymmetry were evaluated used a specific dynamometer (N3 Easytech, Italy) and relative software. Every young soccer player performed a single repetition of the Nordic hamstring exercise with dynamometer; after about 2 minutes, instead, they performed 5 repetitions of the same exercise, without interruption. For both assessments, were detected the eccentric strength and the LLSA.
Results. The hamstring eccentric strength assessment show substantial and statistically significant differences in the assessment in comparison pre-post values. A significant reduction was observed for eccentric strength peak (p < 0.018 and p < 0.014 for right/left limb), for eccentric average strength (p < 0.017 and p < 0.006 for right/left limb). The eccentric peak strength asymmetry value and the average strength asymmetry value revealed a significant increase (p < 0.0001).
Conclusions. The reduction of strength after SSG requires careful consideration of the exercises order in the training session. The practitioners can plan training sessions and apply SSGs more effectively, with more attention to the effects on hamstrings.Цель исследования. Малосторонние игры (SSG) – это интенсивные тренировки, которые очень популярны в тренировке по футболу. Знание острых последствий тренировочных упражнений очень важно, особенно для снижения риска травм в молодежном футболе. Это исследование направлено на оценку острого воздействия SSG на эксцентричную силу подколенного сухожилия и на определение асимметрии силы нижних конечностей (LLSA) у молодых футболистов.
Материалы и методы. Выборку составили молодые футболисты-мужчины до 17 лет (n = 24, 16,6 ± 0,5 лет, 168,8 ± 4,6 см, 58,2 ± 3,5 кг). До и после SSG (4 на 4, 3×4 мин, восстановление 3 мин без вратарей) эксцентрическую силу подколенного сухожилия и асимметрию эксцентрической силы нижней конечности оценивали с помощью специального динамометра (N3 Easytech, Италия) и соответствующего программного обеспечения. Каждый юный футболист выполнял однократное повторение скандинавского упражнения на подколенное сухожилие с динамометром; примерно через 2 минуты они выполнили 5 повторений одного и того же упражнения без перерыва. Для обеих оценок были обнаружены эксцентрическая прочность и LLSA.
Результаты. Оценка эксцентрической силы подколенного сухожилия показывает существенные и статистически значимые отличия в оценке по сравнению с допостовыми значениями. Значительное снижение наблюдалось для пика эксцентрической силы (p < 0,018 и p < 0,014 для правой/левой конечности), для эксцентрической средней силы (p < 0,017 и p < 0,006 для правой/левой конечности). Значение эксцентрической пиковой асимметрии силы и среднее значение асимметрии силы выявили значительное увеличение (p < 0,0001).
Выводы. Снижение силы после SSG требует тщательного учета порядка выполнения упражнений на тренировке. Практикующие тренеры могут планировать тренировки и более эффективно применять SSG с учетом воздействия на подколенные сухожилия.Мета дослідження. Малосторонні ігри (SSG) – це інтенсивні тренування, які дуже популярні у тренуванні з футболу. Знання гострих наслідків вправ, які складають тренування, є дуже важливими, особливо для зниження ризику травм у молодіжному футболі. Це дослідження спрямоване на оцінку гострого впливу SSG на ексцентричну силу підколінного сухожилля та на визначення асиметрії сили нижніх кінцівок (LLSA) у молодих футболістів.
Матеріали і методи. Вибірку склали молоді футболісти-чоловіки до 17 років (n = 24, 16,6 ± 0,5 років, 168,8 ± 4,6 см, 58,2 ± 3,5 кг). До і після SSG (4 на 4, 3×4 хв, відновлення 3 хв, без воротарів) ексцентричну силу підколінного сухожилля та асиметрію ексцентричної сили нижньої кінцівки оцінювали за допомогою спеціального динамометра (N3 Easytech, Італія) та відповідного програмного забезпечення. Кожен юний футболіст виконував одноразове повторення скандинавської вправи на підколінне сухожилля з динамометром; приблизно через 2 хвилини вони виконали 5 повторень однієї і тієї ж вправи без перерви. Для обох оцінок були виявлені ексцентрична міцність і LLSA.
Результати. Оцінка ексцентричної сили підколінного сухожилля показує суттєві та статистично значущі відмінності в оцінці в порівнянні з допостовими значеннями. Значне зниження спостерігалося для піку ексцентричної сили (p < 0,018 і p < 0,014 для правої/лівої кінцівки), для ексцентричної середньої сили (p < 0,017 і p < 0,006 для правої/лівої кінцівки). Значення ексцентричної пікової асиметрії сили та середнього значення асиметрії сили виявили значне збільшення (p < 0,0001).
Висновки. Зниження сили після SSG вимагає ретельного врахування порядку виконання вправ на тренуванні. Практикуючі тренери можуть планувати тренування та ефективніше застосовувати SSG з врахуванням впливу на підколінні сухожилля
Ефект восьмитижневої програми розвитку спритності в учнів початкової школи
No full textThe research was conducted in order to determine the effect of an eight-week agility development program (ADP) in elementary school students.
Materials and methods. 107 fifth grade elementary school students from four classes randomly marked as agility development program (ADP) group (n = 55) or control (CON) group (n = 52) took part in the testing. The students had two classes of physical education per week, which is a total of 16 classes in eight weeks. ADP lasting 15 minutes was conducted within the main part of the physical education class. Both groups attended physical education classes, except that the control group had activities without a special agility development program. Two-tailed independent t-test was used to analyze differences in agility between the ADP and the CON and the change in the performance from pre- to posttests between groups. Two-tailed paired t-test was used to analyze changes in agility performance between pre- and posttests within both groups.
Results. Compared with the CON, the ADP group showed significantly better performances (p≤0.05) in Zig-zag test, Illinois Agility Run test, Agility T test and Arrowhead Agility test after the training period, but not in Balsom agility test (p>0.05).
Conclusions. The positive effect of the 8-week agility development program (ADP) on improving agility was determined. Therefore it can be concluded that the implemented program for the development of agility can contribute to the improvement of physical performance and various skills needed for the proper development of children.Цель исследования – определить эффект восьминедельной программы развития ловкости (ПРС) у учащихся начальной школы.
Материалы и методы. В тестировании принимали участие 107 учащихся пятого класса начальной школы из четырех классов, случайным образом определенных как группа программы развития ловкости (ПРЛ) (n = 55) и контрольная (К) группа (n = 52). В учеников было два урока физкультуры в неделю, всего 16 занятий за восемь недель. ПРЛ продолжительностью 15 минут производилась в рамках основной части урока физкультуры. Обе группы посещали уроки физкультуры, за исключением того, что контрольная группа занималась без специальной программы развития ловкости. Двухсторонний независимый t-тест использовался для анализа различий в ловкости между ПРЛ и К и изменения производительности до и после тестов между группами. Двухсторонний парный t-тест был использован для анализа изменений в показателях ловкости между до- и послетестами в обеих группах.
Результаты. По сравнению с контрольной группой группа ПРЛ показала значительно лучшие результаты (p ≤ 0,05) в тесте зигзаг, тесте ловкости Иллинойса, тесте ловкости T и тесте на ловкость стрелка после периода тренировки, но не в тесте на ловкость Бальсома (p > 0, 05) .
Выводы. Определено положительное влияние 8-недельной программы развития ловкости на улучшение уровня развития координации движений. Программа развития ловкости может способствовать повышению физической работоспособности и формирования различных навыков, необходимым для развития детей.Мета дослідження – визначити ефект восьмитижневої програми розвитку спритності (ПРС) в учнів початкової школи.
Матеріали та методи. У тестуванні брали участь 107 учнів п’ятого класу початкової школи з чотирьох класів, випадковим чином визначених як група програми розвитку спритності (ПРС) (n = 55) та контрольна (К) група (n = 52). Учні мали два уроки фізкультури на тиждень, всього 16 занять за вісім тижнів. ПРС тривалістю 15 хвилин проводилася в рамках основної частини уроку фізкультури. Обидві групи відвідували уроки фізкультури, за винятком того, що контрольна група мала заняття без спеціальної програми розвитку спритності. Двосторонній незалежний t-тест використовувався для аналізу відмінностей у спритності між ПРС і К і зміни продуктивності до- та післятестами між групами. Двосторонній парний t-тест був використаний для аналізу змін у показниках спритності між до- та післятестами в обох групах.
Результати. У порівнянні з контрольною групою група ПРС показала значно кращі результати (p ≤ 0,05) у тесті зигзаг, тесті спритності Іллінойсу, тесті спритності T та тесті на спритність стрілка після періоду тренування, але не в тесті на спритність Бальсома (p > 0,05) .
Висновки. Визначено позитивний вплив 8-тижневої програми розвитку спритності на поліпшення рівня розвитку координації рухів. Програма розвитку спритності може сприяти підвищенню фізичної працездатності та формуванню різноманітних навичок, необхідних для розвитку дітей
Профіль та відмінності в антропометричних даних і показниках стрибучості між волейболістами високого класу та аматорського рівня віком до 16 років
No full textResearch purpose. The purpose of this study is to verify if there are significant differences between different anthropometric and jumping ability variables by testing two groups of elite and amateur volleyball players (under 16) after having submitted the two groups to the same training protocol performed 4 times a week for 4 months.
Materials and methods. The study was carried out on 24 volleyball players divided into two groups. The following anthropometric and jumping ability parameters were assessed in all subjects: height, weight, body mass index, height with a stretched arm and height with two extended arms. The jumping ability measurement was carried out with the Vertec jump test.
Results. The results of the anthropometric parameters showed significant differences between the two groups on all the variables considered: in height (p = 0.00), in weight (p = 0.00), in Vertec attack with a stretched arm, AH1 (p = 0.00) and in Vertec wall with two outstretched arms, AH2 (p = 0.01). The results of the jumping ability parameters showed significant differences between the two groups (elite and amateur): in Vertec Wall, VW (p = 0.00) and Vertec Attack with run-up, VA (p = 0.00); and a high correlation was shown for both the groups.
Conclusions. Above all, in high-level youth volleyball, the anthropometric and jumping ability profile is directly linked to the evaluation; training and continuous monitoring of physical qualities and jumping ability become an important aspect for the control of performance and the possibility of selecting talented players.Мета дослідження. Метою цього дослідження є перевірка наявності суттєвих відмінностей між різними змінними антропометричних даних і показників стрибучості шляхом тестування двох груп волейболістів віком до 16 років: високого класу та аматорського рівня – після виконання обома групами того самого протоколу тренувань по 4 рази на тиждень протягом 4 місяців.
Матеріали та методи. Дослідження проводили на 24 волейболістах, розподілених на дві групи. В усіх учасників оцінювали наступні параметри антропометричних даних і показників стрибучості: зріст, вага, індекс маси тіла, зріст із витягнутою вгору рукою та зріст із витягнутими вгору обома руками. Вимірювання показників стрибучості здійснювали за допомогою тесту на висоту стрибка вгору з використанням пристрою «Vertec».
Результати. Результати вимірювання параметрів антропометричних даних показали суттєві відмінності між обома групами за всіма взятими до уваги змінними: у зрості (p = 0,00), у вазі (p = 0.00), у тесті Vertec «Стрибок з атакою» з однією витягнутою рукою, AH1 (p = 0,00) і в тесті Vertec «Стрибок із блоком» з двома витягнутими руками, AH2 (p = 0,01). Результати вимірювання параметрів показників стрибучості показали суттєві відмінності між обома групами (високого класу та аматорського рівня): у тесті Vertec «Стрибок із блоком», VW (p = 0,00) і в тесті Vertec «Стрибок з атакою» з розбігу, VA (p = 0,00); також результати показали високу кореляцію для обох груп.
Висновки. Перш за все, у юнацькому волейболі високого рівня профіль антропометричних даних і показників стрибучості безпосередньо пов’язаний з оцінкою; тренування та безперервний контроль фізичних якостей і показників стрибучості стають важливим аспектом контролю результативності та можливості відбору талановитих гравців