Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Вплив рухливих ігор на рівень фізичної підготовки та психічного здоров’я учнів з інвалідністю: змішаний метод
No full textStudy purpose. This study aims to investigate the effects of movement games as an effort to increase the level of physical fitness and mental health of students with disabilities during COVID-19.
Materials and methods. This study adopted a mixed method. The participants involved in this study were students with disabilities who came from two special schools students with disabilities in Karawang Regency, Indonesia (n=40). Participants were divided into an experimental group who carried out a movement game program (n=20) and a control group (n=20) who followed routine learning without participating in any activities. After implementing the movement game program, 20 participants were interviewed about the experiences, advantages and disadvantages of the movement game program. Quantitative research instruments used muscular strength, muscular endurance and cardiorespiratory fitness tests. Meanwhile, the qualitative research instrument used in-depth interviews for 30 minutes. Analysis of quantitative data used IBM SPSS, and analysis of qualitative data used thematic analysis.
Results. The quantitative study results showed that there was a significant increase in the level of physical fitness and mental health in the experimental group (p<0.05), and no increase was found in the control group (p>0.05). In addition, the qualitative study results showed that the majority of participants acknowledged that the movement game program was a fun method of education and had a positive effectiveness.
Conclusions. After carrying out this research, we confirm that the movement game activity is an education method that has a great effect on the increase in the physical fitness level and mental health of students with disabilities during COVID-19.Мета дослідження. Це дослідження має на меті вивчення впливу рухливих ігор як спроби підвищити рівень фізичної підготовки та психічного здоров’я учнів з інвалідністю під час пандемії COVID-19.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовували змішаний метод. Учасниками цього дослідження були учні з інвалідністю з двох спеціальних шкіл для учнів з інвалідністю, розташованих у регіоні Караванг, Індонезія (n=40). Учасників розподілили на експериментальну групу, яка виконувала програму рухливих ігор (n=20), і контрольну групу (n=20), яка дотримувалася усталеного режиму навчання без участі в заходах. Після реалізації програми рухливих ігор 20 учасників були опитані про досвід і враження, переваги та недоліки програми рухливих ігор. Вимірювальні засоби кількісного аналізу дослідження використовували тести на м’язову силу, м’язову витривалість і кардіореспіраторну витривалість. Тоді як вимірювальний засіб якісного аналізу використовував глибинні інтерв’ю протягом 30 хвилин. Для аналізу кількісних даних використовували програмне забезпечення IBM SPSS, а для аналізу якісних даних використовували тематичний аналіз.
Результати. Результати кількісного дослідження показали достовірне підвищення рівня фізичної підготовленості та психічного здоров’я в експериментальній групі (р<0,05), а в контрольній групі підвищення не виявлено (р>0,05). Крім того, результати якісного дослідження показали, що переважна більшість учасників визнала, що програма рухливих ігор була цікавим методом навчання та мала безсумнівну ефективність.
Висновки. Провівши це дослідження, ми підтверджуємо, що рухлива ігрова діяльність є методом навчання, який має значний вплив на підвищення рівня фізичної підготовки та психічного здоров’я учнів з інвалідністю під час пандемії COVID-19
Вплив рухливих ігор на фізичну підготовленість дітей з відхиленнями розумового розвитку
No full textResearch purpose. The study was aimed at investigating the effect of the proposed technology using movement games on the physical and psychomotor fitness of young schoolchildren with intellectual disabilities.
Materials and Methods. Fourty children from an orphan asylum in Smila, Cherkasy region (Ukraine) participated in the study. All children were divided into two groups: control and experimental; all of them had been diagnosed with moderate-grade oligophrenia and were 2nd and 3rd graders (age 9–12 years). The control group consisted of 22 pupils, including 11 boys and 11 girls. The experimental group consisted of 18 pupils, including 9 boys and 9 girls. The following research methods were used to solve the problems set in the paper: analysis and generalization of information from special scientific literature, pedagogical research methods, method of comparison and similitude, psychoemotional state and psychomotor development research methods, methods of mathematical statistics.
Results. The study results set forth in the paper will allow stating the fact that lessons with the use of movement games have a positive effect on the physical and psychomotor fitness of young schoolchildren with intellectual disabilities, which ensures their social adaptation in the context of growth.
Conclusions. Increasing the time spent on playing games not only in classes but also in extracurricular activities had a positive effect that found expression in the improvement of the children’s health and psychoemotional condition, which is the main component of the behavior of a child with mental disabilities. It can be stated that, after using the proposed movement games, the indicators of the pupils’ psychomotor and mental condition, memory, perception of reality and attention improved in the positive dynamics of their physical fitness. It was found that the number of nervous breakdowns, depressive states and symptoms of stress decreased during the selected movement games.Метою дослідження було вивчення впливу запропонованої технології з використанням рухливих ігор на фізичну і психомоторну підготовленість дітей молодшого шкільного віку з відхиленнями розумового розвитку.
Матеріали та методи. У дослідженнях взяли участь 40 вихованців Смілянського дитячого будинку-інтернату Черкаської області. Всі діти були розділені на дві групи – контрольну і експериментальну за наявним діагнозом «олігофренія помірного ступеня» і навчалися у 2 і 3 класах. Контрольна група складалася з 22 учнів, з яких 11 хлопчиків і 11 дівчаток. В експериментальну групу входили 18 учнів, з яких 9 хлопчиків і 9 дівчаток. Для вирішення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення даних спеціальної наукової літератури, педагогічні методи дослідження, метод порівняння та зіставлення, методи дослідження психоемоційного стану; психомоторного розвитку; методи математичної статистики.
Результати. Представлені в статті результати досліджень дозволять констатувати той факт, що заняття з використанням рухливих ігор позитивно впливають на фізичну і психомоторну підготовленість дітей молодшого шкільного віку з відхиленнями розумового розвитку, що забезпечує іх соціальну адаптацію в контексті становлення.
Висновки. Збільшення часу на проведення рухливих ігор не тільки на уроках, а й у позаурочних формах занять мало позитивний ефект, який проявився в зміцненні здоров'я дітей і поліпшення їх психоемоційного стану, що є головною складовою поведінки дитини з вадами розумового розвитку.
Можна констатувати, що після використання запропонованих рухливих ігор покращилися показники психомоторного і психічного стану дітей, пам'яті, сприйняття навколишньої дійсності, уваги, в позитивній динаміці їх фізичної підготовленості. Виявлено, що під час обраних рухливих ігор зменшувалася кількість нервових зривів, депресивних станів і симптомів стресу
Морфофункціональні характеристики баскетболістів різного амплуа як критерій відбору на етапі підготовки до вищих досягнень
No full textObjective. To study the morphofunctional characteristics of basketball players aged 17-20 years, taking into account their game role, and to substantiate the possibility of using them as criteria for selection and orientation at the stage of preparation for higher achievements.
Materials and methods. The study participants were 200 basketball players (17-20 years old). The following methods were used: theoretical analysis, pedagogical observation, pedagogical experiment with the use of instrumental methods of functional diagnostics (ergometry, chronometry, spirometry, gas analysis, and pulsometry), anthropometric methods, statistical methods.
Results. The study determined statistically significant differences in height and weight in all playing positions: the point guard is characterized by statistically significantly shorter body height compared to the shooting guard (U = 46.5; z = -6.88; p < 0.01), the shooting guard is statistically significantly shorter than the small forward (U = 51.0; z = -5.58; p < 0.01), the latter is shorter compared to the power forward (U = 38.0; z = -5.56; p < 0.01). The center was found to be statistically significantly taller than the power forward (U = 82.0; z = 4.24; p < 0.01). The model height indicators of centers at this stage of improvement are 205.9 ± 3.53 cm. Groups of athletes, depending on their roles, statistically significantly differ in body weight (F = 64.304; p < 0.01). Centers are the heaviest and point guards – the lightest basketball players. The dynamics of body height and weight indicators of basketball players from 16 to 20 years were determined.
Point guards and shooting guards have a statistically significantly higher level of VO2max compared to centers and power forwards. The average level of VO2max of players in the point guard position was 57.05 ± 3.78 ml.kg.-1min. In centers, this indicator is on average 49.10 ± 4.63 ml.kg-1.min-1. Centers had the VLC in the range of 9.38 ± 0.76 l, power forwards – 8.72 ± 0.80 l, defensive players – 7.5-8 l. No statistically significant differences were found in players with different roles in the level of AnT as a percentage of VO2max.
Conclusions. Morphological and functional characteristics serve as informative criteria for monitoring the individual condition of players, are dynamic and can be used in different age groups, taking into account the specifics of team training and individual qualities.Цель исследования. Исследовать морфофункциональные особенности баскетболистов 17-20 лет с учетом игрового амплуа и обосновать возможность их использования как критерия отбора и ориентации на этапе подготовки к высшим достижениям.
Материалы и методы. В исследованиях участвовало 200 баскетболистов (17-20 лет). Использованы теоретический анализ, педагогическое наблюдение, педагогический эксперимент с использованием инструментальных методов функциональной диагностики (эргометрии, хронометрии, спирометрии, газоанализа и пульсометрии), антропометрические методы, методы статистики.
Результаты. Определены статистически значимые отличия по показателям роста и веса по всем игровым позициям: «Point guard» характеризуется статистически значимо меньшей длиной тела по сравнению с «Shooting guard» (U = 46,5; z = -6,88; р < 0,01) , «Shooting guard» отличается статистически значимо меньшей длиной тела с «Small forward» (U = 51,0; z = -5,58; р < 0,01), тот имеет меньшую длину тела по сравнению с «Power forward» (U =38,0;z=-5,56;р<0,01). «Center» оказался статистически значимо выше «Power forward» (U = 82,0; z = 4,24; р = 2,3∙10-5<0,01). Модельные показатели роста центровых игроков на этом этапе усовершенствования – 205,9±3,53 см. Группы спортсменов в зависимости от амплуа статистически значимо отличаются по массе тела (F = 64,304; p<0,01). Баскетболисты позиции «Center» имеют самую большую, а «Point guard» – самую маленькую массу тела. Установлена динамика показателей длины и веса тела баскетболистов с 16 до 20 лет.Баскетболисты Point guard и Shooting guard имеют статистически значимо больший уровень VO2max по сравнению с Center и Power forward. Средний уровень VO2max игроков, выступающих на позиции «Point guard» составил – 57,05±3,78 мл∙кг∙-1мин-1. У игроков «Center» этот показатель в среднем на уровне – 49,10±4,63 мл∙кг∙-1мин-1. Игроки позиции «Center» имели значение ЖЕЛ на уровне 9,38±0,76 л, Power forward – 8,72±0,80 л, баскетболисты линии защиты – в диапазоне 7,5-8 л. Статистически значимых отличий не обнаружено у игроков разного амплуа по уровню достижения ПАНО в процентах от VO2max.
Выводы. Морфологические и функциональные характеристики служат информативными критериями мониторинга по индивидуальному состоянию игроков, динамичны и могут использоваться в разной возрастной группе с учетом специфики подготовки в команде и индивидуальных данных.Мета досліджень. Дослідити морфофункціональні особливості баскетболістів 17-20 річного віку з урахуванням ігрового амплуа та обґрунтувати можливість їх використання як критерію відбору та орієнтації на етапі підготовки до вищих досягнень.
Матеріали і методи. В дослідженнях брали участь 200 баскетболістів (17-20 років). Використано теоретичний аналіз, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент з використанням інструментальних методів функціональної діагностики (ергометрії, хронометрії, спірометрії, газоаналізу та пульсометрії), антропометричні методи, методи статистики.
Результати. Визначено статистично значущі відмінності за показниками росту та ваги за всіма ігровими позиціями: «Point guard» характеризується статистично значуще меншою довжиною тіла порівняно з «Shooting guard» (U = 46,5; z = -6,88; р < 0,01), «Shooting guard» відрізняється статистично значуще меншою довжиною тіла з «Small forward» (U = 51,0; z = -5,58; р < 0,01), той має меншу довжину тіла порівняно з «Power forward» (U = 38,0; z =-5,56; р < 0,01). «Center» виявився статистично значуще вищим від «Power forward» (U = 82,0; z = 4,24; р = 2,3∙10-5<0,01). Модельні показники росту центрових гравців на цьому етапі вдосконалення – 205,9 ± 3,53 см. Групи спортсменів залежно від амплуа статистично значуще відрізняються за масою тіла (F = 64,304; p<0,01). Баскетболісти позиції «Center» мають найбільшу, а «Point guard» – найменшу масу тіла. Встановлено динаміку показників довжини та ваги тіла баскетболістів з 16 до 20 років.
Баскетболісти «Point guard» та «Shooting guard», мають статистично значуще більший рівень VO2max у порівняні із «Center» та «Power forward». Середній рівень VO2max гравців, що виступають на позиції «Point guard» склав – 57,05 ± 3,78 мл.кг.-1хв-1. У гравців «Center» цей показник в середньому на рівні – 49,10 ± 4,63 мл.кг.-1хв-1. Гравці позиції «Center» мали значення ЖЄЛ на рівні 9,38 ± 0,76 л, «Power forward» – 8,72 ± 0,80 л, баскетболісти лінії захисту - у діапазоні 7,5-8 л. Статистично значущих відмінностей не виявлено у гравців різного амплуа за рівнем досягнення ПАНО у відсотках від VO2max.
Висновки. Морфологічні та функціональні характеристики слугують інформативними критеріями моніторингу за індивідуальним станом гравців, є динамічними та можуть використовуватися в різній віковій групі з урахуванням специфіки підготовки в команді та індивідуальних даних. 
Упевненість у собі, академічний стрес, стратегії подолання як предиктори академічної успішності учнів на заняттях фізичного виховання протягом періоду пандемії Covid-19
No full textResearch purpose. In this COVID-19 pandemic era, the psychological aspect takes an important role in achieving optimal academic results among students, but the factors that correlate with academic achievement are not yet known accurately. Thus, this study aims to assess the relationship between self-confidence, academic stress, coping strategies and academic achievement.
Materials and methods. This study used a correlation method with subjects from among students in grades 7 to 9 at Ibtidaiyah Junior High School (N = 90). The instrument used in this study was a self-confidence, academic stress and coping strategy questionnaire, while the average score for the final semester examination was used as an indicator that showed progress of student academic achievement. Data was analyzed using IBM SPSS to find out descriptive statistics, data normality. Meanwhile, bivariate correlation and regression analysis were used to test the relationship between variables. The following conclusions can be drawn from this study.
Results. First, self-confidence was related to academic achievement, second, academic stress was related to academic achievement, and third, the coping strategy was related to academic achievement.
Conclusions. Thus, to obtain high academic achievement in physical education classes, contribution from self-confidence, academic stress and coping strategies are highly needed. The findings from this study make several contributions to the development of science in the physical education field in terms of psychology to improve student academic achievement.Мета дослідження. У нинішню еру пандемії COVID-19 психологічний аспект набуває важливої ролі в досягненні оптимальних академічних результатів серед учнів, але фактори, які корелюють з академічною успішністю, поки що точно не відомі. Отже, це дослідження має на меті проведення оцінки взаємозв’язку між упевненістю в собі, академічним стресом, стратегіями подолання та академічною успішністю.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовували кореляційний метод, а набір учасників здійснювали з числа учнів 7–9 класів конфесійної мусульманської молодшої середньої школи (Індонезія) (N = 90). Як засіб вимірювання в цьому дослідженні використовували анкету на тему впевненості в собі, академічного стресу та стратегій подолання, а як показник зростання академічної успішності учнів використовували середню оцінку, одержану на екзаменах за останній семестр навчання. Для встановлення описової статистики, перевірки нормальності розподілу даних дані було проаналізовано з використанням програмного забезпечення IBM SPSS. При цьому для перевірки взаємозалежності між змінними використовували двовимірну кореляцію та регресійний аналіз. Із цього дослідження можна дійти наступних висновків.
Результати. По-перше, було встановлено зв’язок між упевненістю в собі та академічною успішністю, по-друге, було встановлено зв’язок між академічним стресом та академічною успішністю, і, по-третє, було встановлено зв’язок між стратегією подолання та академічною успішністю.
Висновки. Таким чином, для досягнення високих показників академічної успішності на заняттях із фізичного виховання дуже потрібна участь таких сприятливих факторів, як упевненість у собі, академічний стрес і стратегії подолання. Одержані за результатами цього дослідження дані роблять декілька внесків у розвиток науки у сфері фізичного виховання в аспектах психології для покращення академічної успішності учнів
Моделювання навичок стрибкового руху за допомогою D-Mat технології серед дітей з порушенням інтелектуального розвитку в Індонезії
No full textThe study purpose. Currently, the study was to get the pattern of jumping movement skills for mentally retarded children using D-Mat. It is as part of technology advanced to support physical activity and sport. While mentally retarded children have different ways to jump with normal children.
Materials and methods. The method used qualitative research using observational design. Participants are mentally retarded children aged 6-11 years who are divided into two groups, namely ages 6-8 years and ages 9-11 years. The data were collected through a process of observation and video recording. While the validation of the jumping movement test used observational and test-rater from 2 experts for the needs of mentally retarded children. Data analysis techniques used the Kruskal-Wallis test with a significant level of p <0.05 and descriptive statistics.
Results. The findings concluded that the jumping movement pattern of mentally retarded children aged 6-11 years is forward jumping movement. They are easy to do it using D-Mat. This movement model is quite stable and easy to master.
Conclusions. Each component of the movement also shows fairly good stability according to the characteristics and needs of each child.Цель исследования заключалась в том, чтобы получить, с помощью D-Mat, модель навыков прыжковых движений для детей с нарушением интеллектуального развития. D-Mat – передовая технология для поддержания физической активности и спорта, изучение закономерностей формирования двигательных навыков, это важно в связи с тем, что дети с нарушением интеллектуального развития имеют разные способы прыгать по сравнению с нормальными детьми.
Материалы и методы. Использовано качественное исследование с использованием метода наблюдения. Участниками являются дети с нарушением интеллектуального развития возрастом 6-11 лет, которые делятся на две группы, а именно возраст 6-8 лет и возраст 9-11 лет. Данные были собраны в процессе наблюдения и видеосъемки. При валидации прыжково-двигательного теста использовались наблюдения и тест-рейсер от 2-х экспертов. Для анализа данных использовали тест Краскала-Уоллиса со значимым уровнем p < 0,05 и описательную статистику.
Результаты. Установлено, что модель прыжкового движения у детей с нарушением интеллектуального развития в возрасте 6-11 лет является прыжковым движением вперед. Его легко смоделировать с помощью D-Mat. Эта модель движения достаточно устойчива и легка для освоения.
Выводы. Каждый компонент движения имеет достаточно хорошую стойкость в соответствии с особенностями и потребностями каждого ребенка.Мета дослідження полягала в тому, щоб отримати, за допомогою D-Mat, модель навичок стрибкових рухів для дітей з порушенням інтелектуального розвитку. D-Mat – передова технологія для підтримки фізичної активності та спорту, вичення закономірностей формування рухових навичок, це є важливим у зв’язку з тим, що діти з порушенням інтелектуального розвитку мають різні способи стрибати у порівнянні з нормальними дітьми.
Матеріали та методи. Використано якісне дослідження із застосуванням методу спостереження. Учасниками є діти з порушенням інтелектуального розвитку віком 6-11 років, які поділяються на дві групи, а саме вік 6-8 років та вік 9-11 років. Дані були зібрані у процесі спостереження та відеозйомки. При валідації стрибко-рухового тесту використовувалися спостереження та тест-рейсер від 2-х експертів. Для аналізу даних використовували тест Краскала-Уолліса зі значущим рівнем p < 0,05 та описову статистику.
Результати. Встановлено, що модель стрибкового руху у дітей з порушенням інтелектуального розвитку у віці 6-11 років є стрибковим рухом уперед. Його легко змоделювати за допомогою D-Mat. Ця модель руху є досить стійкою і легкою для освоєння.
Висновки. Кожен компонент руху має досить хорошу стійкість відповідно до особливостей і потреб кожної дитини
Електроміографічний аналіз удару відкритою ракеткою в настільному тенісі з використанням різних матеріалів м’яча
No full textResearch purpose. This study aimed to determine the EMG analysis of forehand topspin using different ball materials.
Materials and methods. For the purposes of this study, seven male university-level table tennis players who were right-hand dominant players (age 21.1 ± 2.4 years, height 162.6 ± 6.8 cm, mass 61.8 ± 3.2 kg) with at least 6 years of playing experience were selected. The selected participants were physically active and had no physical injuries. The study was approved by the research committee. Pectoralis Major (PM), Deltoid Anterior (DA), Latissimus Dorsi (LD), Biceps Brachii (BB), Extensor Carpi Radialis (ECR), Flexor Carpi Radialis (FCR) muscles were selected for the electromyographical study. One of the EMG signals variable Root Mean Square was measured in all muscles, through which the maximum muscle involvement was evaluated. For each assessed muscle and both ball materials, the mean value of Root Mean Square EMG signals was computed. For descriptive statistics, minimum, maximum, mean, and standard deviation were used, and a t-test was used as a statistical technique.
Results. The level of significance was set at 0.05. Results of the study showed no significant difference in EMG variable Root Mean Square between celluloid and poly plastic ball material on selected muscles.
Conclusions. We conclude that the biceps brachii and extensor carpi radialis are important muscles for the forehand topspin because they are responsible for flexion of the arm and work strongly in the action of gripping in the performance of quick forehand spin strokes.Мета дослідження. Дослідження мало на меті встановлення показників ЕМГ-аналізу удару відкритою ракеткою з верхнім обертанням з використанням різних матеріалів м’яча.
Матеріали та методи. Для складання цього дослідження були відібрані сім гравців у настільний теніс рівня університетської спортивної команди чоловічої статі, які володіли правою рукою краще, ніж лівою, (вік 21,1 ± 2,4 року, зріст 162,6 ± 6,8 см, вага 61,8 ± 3,2 кг) та мали принаймні 6 років досвіду гри. Відібрані учасники були фізично активними та не мали фізичних травм. Дослідження було затверджене комітетом із наукових досліджень. Для електроміографічного дослідження були вибрані такі м’язи: великий грудний м’яз (Pectoralis Major, PM), передній пучок дельтоподібного м’яза (Deltoid Anterior, DA), найширший м’яз спини (Latissimus Dorsi, LD), двоголовий м’яз плеча (Biceps Brachii, BB), променевий м’яз-розгинач зап’ястка (Extensor Carpi Radialis, ECR), променевий м’яз-згинач зап’ястка (Flexor Carpi Radialis, FCR). Середньоквадратичне значення змінної одного з ЕМГ-сигналів вимірювали на всіх м’язах, завдяки чому оцінювали максимальну задіяність м’язів. Для кожного оцінюваного м’яза та обох матеріалів м’яча обчислювали середнє значення середньоквадратичних значень ЕМГ-сигналів. Для описової статистики використовували мінімальні, максимальні, середні значення та величину стандартного відхилення, а як статистичний метод використовували t-критерій Стьюдента.
Результати. Рівень значущості був заданий значенням 0.05. Результати дослідження показали відсутність суттєвої відмінності в середньоквадратичному значенні змінної ЕМГ на вибраних м’язах між такими матеріалами м’яча, як целулоїд і полімерна пластмаса.
Висновки. Ми дійшли висновку про те, що двоголовий м’яз плеча та променевий м’яз-розгинач зап’ястка є важливими м’язами для виконання удару відкритою ракеткою з верхнім обертанням, тому що вони відповідають за згинання руки та інтенсивно працюють у процесі дії з міцного утримування під час виконання швидких ударів відкритою ракеткою з обертанням
Сучасні підходи до фізичної підготовки юних баскетболісток
No full textThe study purpose was to substantiate, develop and test the effectiveness of the author’s program for physical training of young female basketball players in the pre-competition period of the macrocycle preparatory stage, and to experimentally test its effectiveness.
Materials and methods. The subjects were 15 young female basketball players born in 2007-2008, third year of study (1st year of study in the basic training group), members of the All-Ukrainian Youth Basketball League (AUYBL), who participated in the experimental program to improve their physical fitness. Three tests on six indicators of physical fitness were conducted. The results of a consecutive experiment for young basketball players during their training in the camp were analyzed and interpreted.
Results. The author’s program for physical training of young female basketball players was developed and implemented during the training camp in order to increase their level of physical fitness and preparation for participation in the AUYBL competitions. The results of the study, which were obtained during a series of experiments, allowed to examine and analyze six indicators of physical fitness, and to substantiate the effectiveness of modern approaches to physical training of young female basketball players in the pre-competition period of the macrocycle preparatory stage. They were based on the minimization of additional workload and focused concentration of female athletes on the quality of specific exercises in a limited period.
Conclusions. The analysis of the results, the indicators of physical fitness of young female basketball players, allows to state that the use of the author’s program for physical training makes it possible to record the improvement of physical fitness on tests that have speed-strength and strength orientation, namely: high jump, long jump, run for 40 s, flexion-extension of the arms at thrust lying for 30 s. According to the indicators of speed tests (20 m run and 60 m sprint), no statistically significant differences were recorded, with a tendency to their improvement.Мета дослідження ‒ обґрунтувати, розробити і перевірити ефективність програми фізичної підготовки юних баскетболісток у передзмагальному періоді підготовчого етапу макроциклу і експериментально перевірити її ефективність.
Матеріали та методи. Контингент – 15 юних баскетболісток 2007-2008 р.н., третього року навчання (1й рік навчання у групі базової підготовки), учасниць Всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги (ВЮБЛ), які взяли участь у експериментальній програмі з метою підвищення рівня фізичної підготовленості. Тричі проведено тестування за 6 показниками фізичної підготовленості. Проаналізовано та інтерпретовано результати послідовного експерименту під час навчально-тренувального збору юних баскетболісток.
Результати. Розроблено і під час навчально-тренувального збору впроваджено авторську програму фізичної підготовки юних баскетболісток з метою підвищення їх рівня фізичної підготовленості і підготовки до участі у змаганнях ВЮБЛ. Результати дослідження, отримані в ході проведення послідовного експерименту, дозволили вивчити і проаналізувати 6 показників фізичної підготовленості, обґрунтувати ефективність сучасних підходів до фізичної підготовки юних баскетболісток у передзмагальному періоді підготовчого етапу макроциклу, засновані на мінімізації додаткового навантаження і акцентованій концентрації уваги спортсменок на якості виконання специфічних вправ у лімітований період.
Висновки. Аналіз отриманих результатів - показників фізичної підготовленості юних баскетболісток дозволяє констатувати, що використання авторської програми фізичної підготовки дозволило зафіксувати покращення показників фізичної підготовленості за тестами, які мать швидкісно-силову та силову спрямованість, а саме: висота підскоку, стрибок у довжину з місця, біг протягом 40 с, згинання-розгинання рук в упорі лежачи за 30 с. За показниками тестів швидкісної спрямованості (біг 20 м і спринт 60 м) статистично значущих відмінностей не зафіксовано, при наявній тенденції до їх покращення
Вплив виконання представлених на відеозаписі вправ із танцювальної аеробіки з низьким ударним навантаженням на серцево-судинну витривалість, гнучкість і концентрацію уваги в жінок, які ведуть малорухливий спосіб життя
No full textThe study purpose was to prove the effectiveness of a low-impact aerobic dance exercise video on cardiovascular endurance, flexibility, and concentration in women with a sedentary lifestyle.
Materials and methods. This study used the Pre-Experimental method with a One-Group Pretest-Posttest Design research design. Total of 18 females aged 18–20 y.o., body mass index (BMI) 19 kg/m2 – 24 kg/m2, normal systolic and diastolic blood pressure, normal resting heart rate, oxygen saturation (SpO2) 96% – 100% participated in the research. Low-impact aerobic dance exercise was done using video for 30 minutes/exercise session with an intensity of 75% – 85% HRmax with a frequency of 3 times/week for 6 weeks. Measurement of cardiovascular endurance was done using the Multi-Stage 20-m Shuttle Run Fitness Test, flexibility was measured with the Sit and Reach Test, and concentration was meassured with the Grid Concentration Test. The statistical analysis technique used the Paired Sample T-Test with a significance level of 5%.
Results. The results showed the average cardiovascular endurance of the pretest vs. posttest (28.13 ± 4.80 vs. 30.52 ± 0.88 mL/kg/min (p ≤ 0.001)), mean flexibility of pretest vs. posttest (17.79 ± 4.72 vs. 18.75 ± 5.02 cm (p ≤ 0.001)), mean concentration of pretest vs. posttest (7.39 ± 2.38 vs. 9.11 ± 2.45 score (p ≤ 0.001)).
Conclusions. Based on the results of the study, it was concluded that a low-impact aerobic exercise dance video performed with a frequency of 3 times/week for 6 weeks increased cardiovascular endurance, flexibility, and concentration in adolescent girls with a sedentary lifestyle.Метою дослідження було довести ефективність впливу виконання представлених на відеозаписі вправ із танцювальної аеробіки з низьким ударним навантаженням на серцево-судинну витривалість, гнучкість і концентрацію уваги в жінок, які ведуть малорухливий спосіб життя.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовували доекспериментальний метод із планом дворазового попереднього та підсумкового тестування на одній групі. У дослідженні брали участь загалом 18 жінок віком 18–20 років, з індексом маси тіла (ІМТ) 19 кг/м2 – 24 кг/м2, з нормальним систолічним і діастолічним аретріальним тиском, з нормальною частостою серцевих скорочень у стані спокою, з показником насиченості крові киснем (SpO2) 96% – 100%. Вправи з танцювальної аеробіки з низьким ударним навантаженням виконували з використанням відеозапису протягом 30 хв/тренування з інтенсивністю 75% – 85% максимальної ЧСС (HRmax) із частотою 3 рази/тиждень протягом 6 тижнів. Вимірювання серцево-судинної витривалості здійснювали за допомогою багатоетапного тесту функціонального стану за результатами човникового бігу на 20 м, вимірювання гнучкості – за допомогою тесту на нахил тулуба вперед із положення сидячи, а вимірювання концентрації уваги – за допомогою тесту-решітки на концентрацію уваги. Як метод статистичного аналізу використовували t-критерій Стьюдента для парних вибірок із рівнем значущості 5%.
Результати. Результати показали середні значення показників попередніх вимірювань у порівнянні з показниками підсумкових вимірювань серцево-судинної витривалості (28,13 ± 4,80 проти 30,52 ± 0,88 мл/кг/хв (p ≤ 0,001)), середні значення показників попередніх вимірювань у порівнянні з показниками підсумкових вимірювань гнучкості (17,79 ± 4,72 проти 18,75 ± 5,02 см (p ≤ 0,001)), середні значення показників попередніх вимірювань у порівнянні з показниками підсумкових вимірювань концентрації уваги (7,39 ± 2,38 проти 9,11 ± 2,45 очка (p ≤ 0,001)).
Висновки. На підставі результатів дослідження було зроблено висновок про те, що виконання представлених на відеозаписі вправ із танцювальної аеробіки з низьким ударним навантаженням із частотою 3 рази/тиждень протягом 6 тижнів підвищило показники серцево-судинної витривалості, гнучкості та концентрації уваги в молодих жінок, які ведуть малорухливий спосіб життя
Дискримінантний аналіз: вікові особливості рухової підготовленості дівчат 7-9 років
No full textThe purpose of the study was to determine the age-specific features of the motor fitness of girls aged 7 to 9.
Materials and methods. The study participants were 27 girls aged 7, 40 girls aged 8, and 35 girls aged 9. The children and their parents were informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. The study used such research methods as analysis of scientific and methodical literature, pedagogical observations, motor fitness testing, a probabilistic approach to the assessment of the learning process, and methods of mathematical statistics.
Results. The level of proficiency in gymnastic exercises, the level of development of coordination abilities, endurance and speed strength are those indicators that can be used to assess the motor fitness of girls aged 7 to 9. Attention is drawn to the fact that the level of proficiency in exercises is a key element in the motor fitness of girls. The obtained discriminant functions have statistical significance both in the classification of data and in the determination of the structural features of the motor fitness of girls aged 7 to 9.
Conclusions. The standardized and structure coefficients of the discriminant function indicate that the most important indicators in the motor fitness of girls aged 7 to 9 are the level of general endurance, coordination of movements, relative arm strength and the level of proficiency in gymnastic exercises.Мета дослідження – визначити вікові особливості рухової підготовленості дівчат 7-9 років.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь: 27 дівчаток 7 років, 40 дівчаток 8 років, 35 дівчаток 9 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Були використані такі методи дослідження як аналіз наукової та методичної літератури, педагогічні спостереження, тестування рухової підготовленості, ймовірнісний підхід до оцінки процесу навчання, методи математичної статистики.
Результати. Рівень навченості гімнастичних вправ, рівень розвитку координаційних здібностей, витривалості та швидкісної сили є тими показниками які можуть бути використані для оцінки рухової підготовленості дівчат 7-9 років. Звертає увагу той факт, що рівень навченості вправ є ключовим елементом в руховій підготовленості дівчат. Отримані дискримінантні функції мають статистичну значущість як в класифікації даних, так і у визначенні структурних особливостей рухової підготовленості дівчат 7-9 років.
Висновки. Cтандартизовані і структурні коефіцієнти дискримінантної функції вказують, що найважливими показниками у руховій підготовленості дівчат 7-9 років є рівень загальної витривалості, координації рухів, відносної сили рук та рівень навченості гімнастичних вправ
Філософія спорту та фізичного виховання: оцінка тенденцій у публікаціях за чотири десятиліття методами наукометричного аналізу
No full textThe study purpose was to look into the production of scientific publications on the Philosophy of Sports and Physical Education.
Materials and methods. Scopus and Web of Science databases and various bibliometric indicators such as global publication trends, most active authors, number of citations, and author keywords were used to collect publications.
Results. A total of 1103 publications on the philosophy of sport and physical education were found from 1981 to 2021. This review used data in comma-separated values (CSV) format for Scopus, which was then exported to Microsoft Excel and text documents in WoS format, as well as ScientoPy software. The research findings provide information that, from 1981 to 2021, publications experienced a fluctuating trend in quantity. Starting in 2016, publications have reached double digits, with the number of publications reaching 71 documents. The United States is listed as the most productive country with a number of published documents as high as 226 academic scientific works. Ryall, E., University of Gloucestershire, United Kingdom, became the most prolific author with a total of 33 publications. The Department of Philosophy in the United States is at the forefront of publications with 39 documents.
Conclusions. A number of limitations in this study are unavoidable. First, the research method used by researchers is not completely perfect, including how to find documents, categorize documents, and document provider databases, which cannot be ignored. Researchers believe that this scientometric research provides important information about future research directions in the philosophy of sport and physical education.Метою цього дослідження було вивчення випуску наукових публікацій на тему філософії спорту та фізичного виховання.
Матеріали та методи. Для збору публікацій використовували бази даних Scopus та Web of Science (WoS), а також різні бібліометричні показники, як-от: глобальні тенденції в публікаціях, найактивніші автори, частота цитування та авторські ключові слова.
Результати. За період із 1981 до 2021 рр. було знайдено загалом 1103 публікації на тему філософії спорту та фізичної культури. У цьому огляді використовували дані у форматі значень, розділених комами (CSV), що застосовується для бази даних Scopus, які потім експортували до таблиць Microsoft Excel та текстових документів у форматі бази даних WoS, а також ПЗ для наукометричного аналізу ScientoPy. Результати дослідження показують, що в період із 1981 до 2021 рр. публікації зазнавали мінливої тенденції щодо їхньої кількості. Починаючи з 2016 року, обсяги випуску публікацій сягнули двозначних чисел, коли кількість публікацій становила 71 документ. У списку найпродуктивніших у цьому сенсі країн перше місце посідають США, де кількість опублікованих документів становить 226 науково-дослідних праць. Найпліднішим автором, у якого загалом 33 публікації, став Ryall, E., Університет Глостершира, Сполучене Королівство. Лідером за кількістю публікацій – 39 документів – є факультет філософії в США.
Висновки. У цьому дослідженні неминуче наявна низка обмежень. Насамперед, метод дослідження, який використовували автори дослідження, не зовсім досконалий, у тому числі способи пошуку документів, класифікації документів, а також бази даних постачальників документів, що не можна не брати до уваги. Автори дослідження гадають, що це наукометричне дослідження надає важливу інформацію щодо майбутніх напрямків науково-дослідної діяльності у сфері філософії спорту та фізичного виховання