Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Асиметрія стрибків і сили нижніх кінцівок у молодих футболістів: відмінності між піщаною та традиційною поверхнями
No full textStudy purpose. The aim of the study was to evaluate jumping performance and lower limbs strength asymmetry in young soccer players by comparing this movement performed on both a conventional surface and a sand surface.
Materials and methods. 20 young soccer players under 17 years old randomly performed a standing long jump, a single hop jump in the sagittal plane (Hop Jump Test) and a single side hop jump in the frontal plane (Side Hop Jump Test), first on a conventional surface (natural grass) and then on sand. The jump distance and strength asymmetry was calculated using the formula: (NDL / DL) x 100.
Results. The values from the two different jumping conditions showed a statistically significant decrease in the Broad Jump Test (p<0.001, ES: 3.56), Hop Jump Test left limb (p<0.001, ES: 4.99), Hop Jump Test right limb (p<0.001, ES: 3.95), Side Hop Jump Test left limb (p<0.001, ES: 4.67) and Side Hop Jump Test right limb (p<0.001, ES: 2.98) in the sand condition.
The asymmetry values in the Hop Jump Test and the Side Hop Jump Test showed a statistically significant increase (+21.5%, p<0.001, ES: 3.66 and +41.1%, p<0.001, ES: 1.99, respectively) when comparing the performance on grass and sand.
Conclusions. This different performance response in the two different jumping modes leads to the hypothesis that young soccer players who want to stress their explosive strength ability and joint stability should favor the use of one-leg rather than two-leg jumps.
The values described in the study lead to the hypothesis that training on sand should be suggested when the young soccer player presents modest values of inter-limb asymmetry measured on a conventional surface.Мета дослідження. Метою дослідження було проведення оцінки асиметрії результативності стрибків та сили нижніх кінцівок у молодих футболістів шляхом порівняння виконання цього руху на традиційній поверхні та на піщаній поверхні.
Матеріали та методи. 20 молодих футболістів віком до 17 років випадковим чином виконували стрибок у довжину з місця, один стрибок на одній нозі вперед у сагітальній площині (тест на стрибок на одній нозі вперед)та один стрибок на одній нозі вбік у фронтальній площині (тест на стрибок на одній нозі вбік), спочатку на традиційній поверхні (натуральна трава), а потім на піску. Асиметрію дистанції стрибків і сили обчислювали за формулою: (NDL (недомінантна нога) / DL (домінантна нога)) x 100.
Результати. Значення, одержані в цих двох різних режимах стрибків, показали статистично значуще зменшення в тесті на стрибок у довжину з місця (p<0,001, ES (розмір ефекту): 3,56), тесті на стрибок на одній нозі вперед – ліва нога (p<0,001, ES (розмір ефекту): 4,99), тесті на стрибок на одній нозі вперед – права нога (p<0,001, ES(розмір ефекту): 3,95), тесті на стрибок на одній нозі вбік – ліва нога (p<0,001, ES (розмір ефекту): 4,67) та тесті на стрибок на одній нозі вбік – права нога (p<0,001, ES (розмір ефекту): 2,98) у режимі виконання стрибків на піску.
Під час порівняння результативності на траві та на піску значення асиметрії в тесті на стрибок на одній нозі вперед і в тесті на стрибок на одній нозі вбік показали статистично значуще збільшення (+21,5%, p<0,001, ES(розмір ефекту): 3,66 та +41,1%, p<0,001, ES (розмір ефекту): 1,99 відповідно).
Висновки. Цей різний ефект у показниках результативності в двох різних режимах виконання стрибків дає підстави для гіпотези, що молодим футболістам, які бажають піддати напрузі свою здатність до вибухової сили та міцність суглобів, слід віддавати перевагу використанню стрибків на одній нозі, а не на двох ногах.
Значення, описані в дослідженні, дають підстави для гіпотези, що тренування на піску слід рекомендувати, коли молодий футболіст демонструє невеликі значення асиметрії між кінцівками за результатами вимірювання на традиційній поверхні
Освіта для сталого розвитку: розуміння фахівцями фізичної культури і спорту
No full textStudy purpose. The purpose of the study was to investigate the need for physical education and sports specialists to acquire competencies for the organization of educational activities for sustainable development and their understanding of the involvement of the field of physical education and sports in the implementation of sustainable development goals.
Materials and methods. The study involved 106 specialists in physical education and sports from various regions of Ukraine (73 women and 33 men). The participants comprised representatives of general secondary education institutions (schools, lycées, gymnasiums) – 70.7% of the respondents (75 persons), representatives of higher education institutions (universities and academies) – 11.3% of the respondents (12 persons), representatives of sports institutions (youth sports schools and sports complexes) – 10.4% of the respondents (11 persons), representatives of vocational education institutions (schools, colleges) and out-of-school youth work centers – 7.5% of the respondents (8 persons). The respondents’ work experience in the field of physical education and sports ranged from 1 to 45 years. The study used the methods of surveying, analysis and synthesis of information, and mathematical information processing.
Results. The survey revealed that most of the respondents are not sufficiently familiar with the issues of sustainable development. 51.89 % of the respondents indicate partial awareness of the concept and sustainable development goals, 5.66 % claim that they are not familiar with such information at all. The majority of the physical culture and sports specialists who participated in the experiment do not understand the essence and depth of Sustainable Development Goals and only link physical education and sports to such Sustainable Development Goals as good health and well-being (Goal 3), quality education (Goal 4), and gender equality (Goal 5).
Conclusions. It was found that only 3.8% of the respondents can find a correlation between the field of physical education and sports and the seventeen Sustainable Development Goals. 62.26% of the respondents indicate that they need to expand their knowledge and skills on sustainable development, 46.23% of the respondents want to deepen the knowledge and skills in the methodology of implementing education for sustainable development. Most of the surveyed physical education and sports specialists need advanced training to acquire the competencies necessary for the implementation of educational activities for sustainable development.Мета: вивчити потребу фахівців фізичної культури і спорту в набутті компетентностей для організації освітньої діяльності в інтересах сталого розвитку та розуміння ними причетності галузі фізичної культури і спорту до реалізації цілей сталого розвитку.
Матеріали і методи. У дослідженні брали участь 106 фахівців фізичної культури і спорту різних регіонів України (73 особи жіночої статі та 33 особи чоловічої статі). Серед них представники закладів загальної середньої освіти (шкіл, ліцеїв, гімназій) – 70,7 % респондентів (75 осіб), представники закладів вищої освіти (університетів та академій) – 11,3 % респондентів (12 осіб), представники спортивних закладів (дитячо-юнацьких спортивних шкіл та спортивних комплексів) – 10,4 % респондентів (11 осіб), представники закладів професійної освіти (училищ, коледжів) та центрів позашкільної роботи з молоддю – 7,5 % (8 осіб). Стаж роботи респондентів у сфері фізичної культури і спорту становив від 1 до 45 років. У дослідженні використані методи анкетування, аналізу та синтезу інформації, математичної обробки інформації.
Результати. У результаті анкетування виявлено, що більша частина опитаних фахівців фізичної культури і спорту недостатньо обізнані з проблематикою сталого розвитку. 51,89 % респондентів вказують на часткову обізнаність з поняттям та цілями сталого розвитку, 5,66 % стверджують, що взагалі не знайомі з такою інформацією. Більшість фахівців фізичної культури і спорту, які взяли участь в експерименті, не розуміють сутності й глибини цілей сталого розвитку і встановлюють зв'язок фізичної культури і спорту тільки з такими Цілями сталого розвитку як міцне здоров’я (№3), якісна освіта (№4), гендерна рівність (№5).
Висновки. Виявлено, що тільки 3,8 % опитаних можуть знаходити взаємозв’язок між галуззю фізичної культури і спорту та сімнадцятьма цілями сталого розвитку. 62,26 % опитаних вказують, що потребують розширення кола знань і вмінь з питань сталого розвитку, 46,23 % опитаних хочуть поглибити знання і вміння з методики впровадження освіти для сталого розвитку. Більшість опитаних фахівців фізичної культури і спорту потребують підвищення кваліфікації з метою набуття компетентностей, необхідних для здійснення освітньої діяльності для сталого розвитку
М’язова маса та м’язова сила після 6 тижнів тренувань з обмеженням кровотоку в поєднанні з низькоінтенсивними силовими тренуваннями у підлітків із надмірною вагою
No full textBackground and Study purpose. Blood flow restriction training is a new training technique that involves low-intensity exercise and can generate physiological changes equivalent to high-intensity exercise. The aim of this study is to assess the impact of blood flow restriction in conjunction with low-intensity resistance exercise on muscle mass and muscle strength among overweight adolescents, in comparison to conventional resistance exercise.
Materials and methods. The study involved two randomized groups: an experimental group, which performed 40% of one repetition maximum (1RM) resistance exercise combined with 60% of arterial occlusion pressure (AOP), and a traditional resistance exercise group, which performed 70% of 1RM resistance exercise. All participants underwent pre-test and post-test evaluations for body composition, 1RM, and muscle circumference. The training program lasted for six weeks and consisted of upper and lower body training, including exercises such as leg press, leg curl, arm curl, and arm extension.
Results. The group that underwent low-load blood flow restriction (LLBFR) training showed a notable increase in muscle mass (p<0.049) as well as arm and leg circumference (p<0.047 and p<0.046, respectively) compared to before the training program, similar to the results of high-intensity resistance exercise.
Conclusions. Combining blood flow restriction with low-intensity resistance training is a potentially effective approach to increase muscle size and strength, especially in overweight adolescents. Moreover, this type of training can decrease the amount of exercise load, making it a feasible option for individuals who may not tolerate high loads due to certain medical conditions or other limitations.Історія питання та мета дослідження. Тренування з обмеженням кровотоку – це нова техніка тренувань, яка включає вправи низької інтенсивності та може викликати фізіологічні зміни, еквівалентні вправам високої інтенсивності. Метою цього дослідження є оцінка впливу обмеження кровотоку в поєднанні з низькоінтенсивними вправами з опором на м’язову масу та м’язову силу в підлітків із надмірною вагою порівняно зі звичайними вправами з опором.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь дві рандомізовані групи: експериментальна група, яка виконувала вправи з опором на рівні 40% одноповторного максимуму (1ПМ) у поєднанні з рівнем 60% тиску артеріальної оклюзії (ТАО), і група звичайних вправ з опором, яка виконувала вправи з опором на рівні 70% 1ПМ. Усі учасники пройшли оцінювання складу тіла, 1ПМ та окружності м’язів до та після тестування. Програма тренувань тривала шість тижнів і складалася з тренувань м’язів верхньої та нижньої частини тіла, включаючи такі вправи, як жим ногами, згинання ніг, згинання рук і розгинання рук.
Результати. Група, яка проходила тренування з обмеженням кровотоку з низьким навантаженням (LLBFR), продемонструвала помітне збільшення м’язової маси (p<0,049), а також окружності рук і ніг (p<0,047 та p<0,046 відповідно) порівняно з відповідними показниками до початку програми тренувань, подібне до результатів високоінтенсивних вправ з опором.
Висновки. Поєднання тренувань з обмеженням кровотоку з низькоінтенсивними тренуваннями з опором є потенційно ефективним підходом до збільшення розміру та сили м’язів, особливо у підлітків із надмірною вагою. Більше того, цей тип тренувань може зменшити обсяг фізичного навантаження, що робить його можливим варіантом для осіб, які можуть не переносити високі навантаження через певні медичні стани чи інші обмеження
Контроль і оцінка силових здібностей хлопців каратистів молодшого шкільного віку
No full textThe purpose of this research is to provide a qualitative assessment of the development of strength abilities in 7-year-old boys using the results of complex control.
Materials and methods. 32 boys of 7 years old took part in the research. The children and their parents were informed about all peculiarities of the research and gave consent to participate in the experiment. The following research methods were applied to solve the set tasks: analysis of scientific and methodical literature, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics for processing research results.
Results. Pearson’s correlation coefficient was calculated to estimate the closeness of interaction between parameters. The Spearman-Brown formula was used to determine the overall reliability (homogeneity) of the test. The test “Sit-ups in 30s from the supine position” and the test “Throwing a stuffed ball from a shoulder with the right hand” have the greatest number of numerous statistical interconnections (rxy = 0.701–0.851) of high significance (p<0.001) with other tests characterizing the structure of power fitness of the studied children. It is noteworthy that the test “Throwing a stuffed ball from a shoulder” is an exercise that involves different muscle groups of the trunk and upper and lower limbs. In its structure, it is similar to the technique of punching, so it is advisable to include it in the battery of tests to measure explosive power in martial arts. The 9-point scales of test evaluations were developed.
Conclusions. The tests we tested considering the specific qualities necessary for karate are logically and empirically informative and reliable. They can be recommended for the control of different relatively independent types of power abilities of 7-year-old karate boys.Мета дослідження – надати якісну оцінку розвитку силових здібностей хлопців 7 років за результатами комплексного контролю.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 32 хлопця 7 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження.
Результати. Для оцінки тісноти взаємозв’язку між параметрами розраховувався коефіцієнт кореляції Пірсона. Для визначення загальної надійності (гомогенності) тесту використовувалась формула Спірмена-Брауна. Тест «Піднімання в сід за 30с» і тест «Кидок набивного м’яча від плеча правою рукою» мають найбільшу кількість дуже великих статистичних взаємозв’язків (rxy = 0,701-0,851) високого ступеня значимості (p<0,001) з іншими тестами, які характеризують структуру силової підготовленості досліджуваних дітей. Звертає на себе увагу те, що тест «Кидок набивного м’яча від плеча» являє собою вправу, в якій задіяні різні м’язові групи тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. За своєю структурою він подібний техніці ударів руками, тому його доцільно включати в батарею тестів під час вимірювання вибухової сили в єдиноборствах. Розроблено 9-ти бальні шкали оцінок тестових випробувань.
Висновки. Апробовані нами тести враховують специфічні якості необхідні для карате, є логічно та емпірично інформативними та надійними. Вони можуть бути рекомендованими для контролю різних відносно самостійних видів силових здібностей хлопців каратистів 7 років
Вплив одночасних силових та аеробних тренувань на композицію тіла, м’язову силу та максимальне споживання кисню в чоловіків із надмірною вагою
No full textThe study purpose was to compare the effects of concurrent resistance and aerobic training to resistance and/or aerobic training alone on body composition, muscular strength and maximum oxygen uptake in overweight and obese men.
Materials and methods. Twenty-four overweight and obese (BMI = 23.0 – 29.9 kg/m2) volunteers who were male students from Ubon Ratchathani Rajabhat University, aged 19-22 years were assigned into 3 groups: 1) resistance training group (RT), 2) aerobic training group (AT) and 3) concurrent resistance and aerobic training group (RT+AT). The training was 45 minutes per session and 2 days per week. Body composition along with muscular strength (1-RM) and maximum oxygen uptake (VO2max) were measured before (2-3 days prior) and after (2-3 days post) a 5-week training period.
Results. Waist circumference was significantly decreased in all three groups, but the RT+AT group also found improvement in percentages of fat-free mass (0.49 ± 0.49%, p = 0.021, mean ± SD) and skeletal muscle mass (1.01 ± 0.95%, p = 0.025) when compared to their baseline. Similarly, 1-RM in leg extension was significantly increased in all three groups, while the RT group (47.67 ± 14.85%, p = 0.01) and the RT+AT group (42.08 ± 21.70%, p = 0.039) showed a substantially larger improvement in the 1-RM in leg extension when compared to the AT group (20.37 ± 13.97%). Finally, VO2max was significantly increased in all three groups (baseline to post-intervention), though they were not significantly different between groups.
Conclusions. Concurrent resistance and aerobic training can reduce waist circumference and increase fat-free mass, skeletal muscle mass, 1-RM and VO2max. Therefore, this training strategy may serve as a useful alternative way to improve overall physical fitness and health promotion in overweight to obese male population.Метою дослідження було порівняти вплив одночасних силових та аеробних тренувань із лише силовим та/або аеробним тренуванням на композицію тіла, м’язову силу та максимальне споживання кисню в чоловіків із надмірною вагою та ожирінням.
Матеріали та методи. Двадцять чотири добровольці з надлишковою вагою та ожирінням (ІМТ = 23,0 – 29,9 кг/м2), віком 19–22 роки, чоловічої статі, які були студентами університету Убон Рачатані Раджабхат (Таїланд), були розподілені на 3 групи: 1) група силових тренувань (СТ), 2) група аеробних тренувань (АТ) і 3) група одночасних силових та аеробних тренувань (СТ+АТ). Тренування тривало 45 хвилин на заняття та 2 дні на тиждень. Композицію тіла разом із м’язовою силою (1-RM – 1-повтор максимум) та максимальним споживанням кисню(VO2max) вимірювали до (за 2-3 дні) і після (через 2-3 дні) 5-тижневого періоду тренувань.
Результати. Окружність талії значно зменшилася в усіх трьох групах, але група СТ+АТ також виявила покращення у відсотках маси тіла без жиру (0,49 ± 0,49%, p = 0,021, середнє значення ± стандартне відхилення) та маси скелетних м’язів (1,01 ± 0,95%, р = 0,025) порівняно з їхнім базовим рівнем. Аналогічно, показник 1-RM під час розгинання ніг значно зріс в усіх трьох групах, тоді як група СТ (47,67 ± 14,85%, p = 0,01) і група СТ+АТ (42,08 ± 21,70%, p = 0,039) продемонстрували значно більше покращення показника 1-RM під час розгинання ніг порівняно з групою АТ (20,37 ± 13,97%). Нарешті, показник VO2max значно збільшився в усіх трьох групах (від початкового рівня до рівня після завершення експерименту), хоча ці показники статистично значущо не відрізнялися між групами.
Висновки. Одночасні силові та аеробні тренування можуть зменшити окружність талії та збільшити масу тіла без жиру, масу скелетних м’язів, показники 1-RM та VO2max. Таким чином, ця стратегія тренувань може слугувати корисним альтернативним способом покращення загальної фізичної форми та зміцнення здоров’я чоловіків із надмірною вагою та ожирінням
Відмінності в рівнях фізичної активності студентів і студенток університету
No full textStudy purpose. The aim of this study was to examine the levels of physical activity among undergraduates living in ADISU (Agency for the Right to University Study) residences in order to better understand their situations and highlight the differences between male and female students.
Materials and methods. Eighty participants between the ages of 18 and 28 were enrolled in this study. A questionnaire was given to each participant who was selected for the study in order to gather general data and measure physical activity levels.
Results. 60% of the students involved in this investigation are smokers; nonsmokers show a higher average than smokers, which indicates greater physical activity and higher frequency; 52.3% of female students declare not to practice any PA compared to 26.9% of male students; 9.3% of female students declare to practice PA < 1 time per week, while 15.4% of male students declare to practice PA < 1 time per week; 7.4% of female students declare to practice PA 1-2 times per week, while 3.8% of male students declare to practice PA 1-2 times per week; 25.9% of female students declare to practice PA 2-3 times per week, while 23.1% of male students declare to practice PA 2-3 times per week; finally, 3.7% of female students declare to practice PA > 3 times per week, while 30.8% of male students declare to practice PA > 3 times per week.
Conclusions. In conclusion, we think that studies like ours are essential for formulating plans to enhance students’ wellbeing and their academic route inside universities.Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчити рівні фізичної активності студентів, які мешкають у гуртожитках ADISU (Агентство з права на навчання в університеті), щоб краще зрозуміти їхні обставини та висвітлити відмінності між студентами та студентками.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні взяли участь 80 учасників віком від 18 до 28 років. Кожному учаснику, відібраному для дослідження, було надано анкету для збору загальних даних та вимірювання рівня фізичної активності.
Результати. 60% студентів, залучених до цього дослідження, курять; некурці показують вищий середній показник, ніж курці, що вказує на більшу фізичну активність і більшу її частоту; 52,3% студенток заявляють, що не займаються жодною ФА порівняно з 26,9% студентів; 9,3% студенток заявляють, що займаються ФА < 1 разу на тиждень, тоді як 15,4% студентів заявляють, що займаються ФА < 1 разу на тиждень; 7,4% студенток заявляють, що займаються ФА 1-2 рази на тиждень, тоді як 3,8% студентів заявляють, що займаються ФА 1-2 рази на тиждень; 25,9% студенток заявляють, що займаються ФА 2-3 рази на тиждень, тоді як 23,1% студентів заявляють, що займаються ФА 2-3 рази на тиждень; нарешті, 3,7% студенток заявляють, що займаються ФА понад 3 рази на тиждень, тоді як 30,8% студентів заявляють, що займаються ФА понад 3 рази на тиждень.
Висновки. Підсумовуючи, ми вважаємо, що дослідження, подібні до нашого, необхідні для складання планів покращення добробуту студентів та їхнього освітнього шляху в університетах
Психологічні показники, які забезпечують ефективність змагальної діяльності шахіста
No full textThe work is based on the discussion of psychological problems in modern chess, which are significantly related to the rapid growth of chess competitiveness in recent years, the frequency of participation in competitions, the intensity of competition and other similar manifestations.
The study purpose. We tended to identify the most important psychological indicators that ensure the effectiveness of the chess player's competitive activity, to describe their correlational relations and the peculiarities of their manifestation.
Materials and methods. The research process was carried out with interconnected laboratory-instrumental and non-instrumental methods, which are of great practical importance in psychology: questionnaires, tests, observations, mathematical statistical methods, as well as self-made "psychodiagnostic multifactorial" equipment. The research was organized among 30 grandmasters in the National men's chess team of the Republic of Armenia through different years, winners of the World Olympiad, World team tournaments, and the World Cup. It targeted the study of the four main areas of a chess player's psyche: competitive mental reliability, individual psychological characteristics, emotional states and emotional abilities.
Results. As a result of the analysis of correlations, the following 8 patterns were singled out from 52 examined psychological indicators: stability to internal uncertainty stressors, competitive emotional endurance, personal anxiety, energetic sphere of competitive motivation, psycho-regulation, mobilization preparedness, attention features and complex motor reaction speed. We consider the selected indicators as the leading psychological factors that ensure the competitive process of the chess player.
Conclusions. Effective manifestations of selected psychological indicators can enable a chess player to perform in a more stable and effective way during decisive competitions. The selected indicators can also describe the level of sports training of a highly qualified chess player and serve as model characteristics of psychological service.Історія питання. В основу цієї статті покладене обговорення психологічних проблем у сучасних шахах, які значною мірою пов’язані зі стрімким зростанням шахового духу суперництва в останні роки, частотою участі в змаганнях, гостротою суперництва та іншими подібними проявами.
Мета дослідження. У цьому дослідженні ми мали на меті виявити найважливіші психологічні показники, які забезпечують ефективність змагальної діяльності шахіста, описати їхні кореляційні зв’язки та особливості їх прояву.
Матеріали та методи. Процес дослідження здійснювали з використанням взаємопов’язаних лабораторно-інструментальних і неінструментальних методів, які мають важливе практичне значення в психології: анкет, тестів, спостереження, методів математичної статистики, а також самостійно розробленого «психодіагностичного багатофакторного» обладнання. Це дослідження було організоване серед 30 гросмейстерів Національної чоловічої збірної Республіки Вірменія із шахів різних років, переможців Всесвітньої Олімпіади, командних світових турнірів та Кубка світу. Воно було спрямоване на вивчення чотирьох основних сфер психіки шахіста: змагальної психічної надійності, індивідуально-психологічних характеристик, емоційних станів та емоційних здібностей.
Результати. У результаті аналізу кореляційних зв’язків із 52 досліджуваних психологічних показників були виокремлені 8 патернів: стійкість до стресорів внутрішньої невизначеності, змагальна емоційна витривалість, особисте прагнення, енергетична сфера змагальної мотивації, психорегуляція, мобілізаційна готовність, особливості уваги та швидкість складної рухової реакції. Вибрані показники ми розглядаємо як провідні психологічні фактори, що забезпечують змагальний процес шахіста.
Висновки. Ефективні прояви вибраних психологічних показників можуть дозволити шахістові стабільніше та результативніше виступати у вирішальних змаганнях. Вибрані показники також можуть характеризувати рівень спортивної підготовки шахіста високої кваліфікації та слугувати модельними характеристиками психологічної служби
Вплив нового життєвого середовища на стійкість до реактивного стресу в підлітків-вихованців спортивних шкіл у штаті Джхаркханд (Індія)
No full textStudy purpose. The purpose of the study was to examine the effect of background experience related to family demography on the selected parameters of reactive stress tolerance in athletes who strictly lived in a training academy for a minimum of two years.
Materials and methods. A total of 200 male sports cadets were chosen by the Jharkhand State Sports Promotion Society in Ranchi, with chronological age ranging from 11 to 14 years and 4 years of training. The demographic information (the size of the family, the type of family, the order of birth, the family monthly income, and the location of the home) were considered as independent variables. Stress tolerance parameters (PR correct, PR incorrect, PR omitted, and median reaction time) were chosen as dependent variables. The Shapiro-Wilk test was used to determine data normality, while Levene's test was used to determine homogeneity. The Mann-Whitney U and Kruskal-Wallis tests were used to draw comparisons. For post-hoc comparison, Dunn's test with Holm correction was employed. The threshold for significance was set at p = 0.05.
Results. The percentile rank of correct responses (p = 0.005) and median reaction time (p = 0.033) related to birth orders showed significant results. Other factors related to family information and reactive stress tolerance were not significant.
Conclusions. According to the findings, it was concluded that being in new environment for a long duration reduced the early living experience related to family demography but effect of birth order still continued.Мета дослідження. Метою дослідження було вивчення впливу попереднього досвіду, пов’язаного із сімейною демографією, на вибрані параметри стійкості до реактивного стресу у спортсменів, які суто жили в спортивній академії протягом мінімум двох років.
Матеріали та методи. Для участі в дослідженні Товариством сприяння спорту штату Джхаркханд у місті Ранчі (Індія) були відібрані загалом 200 спортсменів-курсантів чоловічої статі хронологічним віком від 11 до 14 років із досвідом тренувань 4 роки. Демографічну інформацію (кількість членів сім’ї, тип сім’ї, порядок народження, місячний дохід сім’ї та місце розташування житла) розглядали як незалежні змінні. Параметри стійкості до стресу (процентильний ранг правильних реакцій, неправильних реакцій, пропущених реакцій і середнього часу реакції) були обрані як залежні змінні. Для визначення нормальності розподілу даних використовували критерій Шапіро-Уілка, а для визначення однорідності дисперсій – критерій Левена. Для порівнянь використовували U-критерій Манна-Уітні та критерій Краскела-Уолліса. Для апостеріорних порівнянь застосовували критерій Данна з поправкою Холма. Поріг значущості був заданий на рівні p = 0,05.
Результати. Процентильний ранг правильних реакцій (p = 0,005) і середній час реакції (p = 0,033), пов’язані з порядками народження, показали статистично значущі результати. Інші фактори, пов'язані з інформацією про сім’ю та стійкістю до реактивного стресу, не були статистично значущими.
Висновки. Відповідно до результатів дослідження було зроблено висновок, що перебування в новому середовищі протягом тривалого часу скорочувало ранній життєвий досвід, пов’язаний із сімейною демографією, але вплив порядку народження все-таки зберігався
Розробка циклічної гри: вплив на рівновагу, концентрацію, м’язову витривалість і точність стрільби з лука
No full textStudy purpose. Balance, concentration, muscle endurance, and accuracy are very important for archery athletes, but there are still limited game models to improve balance, concentration, arm muscle endurance, and accuracy in archery athletes. The aim of this research is to develop a circuit game model to improve balance, concentration, arm muscle endurance, and accuracy in proper and effective archery athletes.
Materials and methods. The development model used in this study is based on Lee & Owens theory which uses five phases in a cycle, namely ADDIE. The effectiveness test was carried out on archery athletes aged 10–13 years, totaling 30 people. Treatment was given for 18 meetings.
Results. The conclusion of the research is that the circuit game model to improve balance, concentration, arm muscle endurance, and accuracy in archery athletes is feasible. The circuit game model is effective in improving balance, concentration, arm muscle endurance, and accuracy in archery athletes. The circuit game model consists of 6 posts.
Conclusions. For coaches, the circuit game model can be used to improve balance, concentration, arm muscle endurance, and accuracy in archery athletes. Suggestions for further researchers are that this circuit game model needs to be developed again to be better.Мета дослідження. Рівновага, концентрація, м’язова витривалість і точність дуже важливі для спортсменів, які займаються стрільбою з лука, але досі існує обмежена кількість ігрових моделей для покращення рівноваги, концентрації, витривалості м’язів рук і точності у спортсменів-лучників. Метою цього дослідження є розробка належної та ефективної моделі циклічної гри для покращення рівноваги, концентрації, витривалості м’язів рук і точності у спортсменів, які займаються стрільбою з лука.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовували модель розробки на базі теорії Лі та Оуенса, яка використовує п’ять фаз у циклі, а саме: аналіз, проектування, розробка, впровадження, оцінка. Перевірку ефективності проводили на спортсменах-лучниках віком 10–13 років загальною кількістю 30 осіб. Процедуру проводили протягом 18 зустрічей.
Результати. За результатами дослідження було зроблено висновок, що модель циклічної гри для покращення рівноваги, концентрації, витривалості м’язів рук і точності у спортсменів-лучників є доцільною. Ця модель циклічної гри показує свою ефективність у покращенні рівноваги, концентрації, витривалості м’язів рук і точності у спортсменів, які займаються стрільбою з лука. Ця модель циклічної гри складається з 6 позицій.
Висновки. Тренери можуть використовувати цю модель циклічної гри для покращення рівноваги, концентрації, витривалості м’язів рук і точності у спортсменів-лучників. Рекомендації для подальших дослідників полягають у тому, що ця модель циклічної гри потребує повторної розробки з метою її покращення
Ігри великими неповними складами та спеціальні спортивні тренування: параметри високої інтенсивності в професійних футболістів
No full textStudy purpose. This study aimed to describe, analyze and compare the high intensity in internal and external load deriving from Large-Sided Games (LSG) exercises during the 4vs4 and 5vs5 formats, with goalkeepers.
Materials and methods. The study participants were 22 professional soccer players (average age: 23.59±4.87 years, weight: 77.8±7.6 kg; height: 183.5±7.5 cm). The 4vs4 + 2 goalkeepers format was performed on a 60x54 m field (324 m2per player), while the 5vs5 + 2 goalkeepers format was performed on a 65 x 60 m field (325 m2 per player). During the two LSG exercises, the internal load and the external load were analyzed. The LSG exercises were performed in 4 sets of 5 minutes each, with 2 minutes of passive recovery between each set.
Results. The data obtained show that the 4vs4 is the LSG exercise that succeeds in ensuring high exercise intensity: the time spent between 90-100% of the Heart Rate (HR) is significantly higher than in the 5vs5 (p <.005). The average HR values (percentage and absolute) were also higher and significant (p <.05) in the 4vs4 LSG.
The peak speed (p < .05), average metabolic power during exercise phases (p < .05) and sprint distance (p < .005) are higher in the 5vs5 LSG.
Conclusions. By modulating the practice time, both formats can be used on the day after the match for those who did not play or on the match-day +3 for the whole team.Мета дослідження. Метою цього дослідження було описати, проаналізувати та порівняти високу інтенсивність внутрішнього та зовнішнього навантаження, що випливає з виконання вправ з ігор великими неповними складами (LSG) під час виконання вправ у форматах 4 на 4 та 5 на 5 з воротарями.
Матеріали та методи. Учасниками дослідження стали 22 професійних футболісти (середній вік: 23,59±4,87 року, вага: 77,8±7,6 кг; зріст: 183,5±7,5 см). Вправу у форматі 4 на 4 + 2 воротарі виконували на полі розміром 60х54 м (324 м2 на гравця), а вправу у форматі 5 на 5 + 2 воротарі – на полі розміром 65х60 м (325 м2 на гравця). Під час виконання цих двох вправ LSG проводили аналіз внутрішнього та зовнішнього навантаження. Вправи LSG виконували в 4 підходи по 5 хвилин кожен, з 2 хвилинами пасивного відпочинку між кожним підходом.
Результати. Одержані дані свідчать про те, що формат 4 на 4 — це вправа LSG, яка успішно забезпечує високу інтенсивність вправи: час, витрачений на 90–100% частоти серцевих скорочень (ЧСС), статистично значуще вищий, ніж у форматі 5 на 5 (p <0,005). Середні значення ЧСС (у відсотках та абсолютні) також були вищими та статистично значущими (p <0,05) у форматі виконання вправи LSG 4 на 4.
Пікова швидкість (p < 0,05), середня метаболічна потужність під час виконання фаз вправ (p < 0,05) і дистанція спринту (p < 0,005) є вищими у форматі виконання вправи LSG 5 на 5.
Висновки. Модулюючи час виконання вправ, обидва формати можна використовувати на наступний день після матчу для тих, хто не грав, або через три дні після матчу для всієї команди