Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Розробка інструментів оцінювання результатів навчання фізичного виховання для волейбольних матеріалів на основі інструменту оцінювання результативності гри
No full textStudy purpose. The basic assumption of this development is that there is no Game Performance Assessment Instrument (GPAI) based on physical education (PE) learning outcome assessment, so researchers are trying to develop the instrument. The teacher has not used the GPAI instrument in assessing the PE learning outcomes for volleyball material. The purpose of the study was to develop a valid and reliable assessment of PE learning outcomes for volleyball based on GPAI.
Materials and methods. This type of research is research and development. The subjects used were PE learning expert lecturers and volleyball expert lecturers with a minimum qualification of 5 Doctoral degrees. The field test was conducted on 18 junior high school students. The instrument uses a questionnaire with a score of 1-4 with the terms “Very Appropriate (score 4)”, “Agreed (score 3)”, “Not Appropriate (score 2)”, and “Very Not Appropriate (score 1)”. The validity data analysis technique uses Aiken validity, and reliability tests are carried out using Intraclass Correlation Coefficients.
Results. Based on the results of the research and the results of the data analysis that has been carried out, it is concluded that the instrument for assessing the learning outcomes of PE on volleyball material in Junior High School based on GPAI that was developed is valid and reliable, with V Aiken ≥ 0.87. Furthermore, the reliability of the PE learning outcomes assessment instrument for volleyball material in GPAI-based junior high schools was 0.797 in the "High" category.
Conclusions. The researcher hopes that the resulting product in the form of an assessment of PE learning outcomes for volleyball material in junior high schools based on the GPAI can be a guide or reference for evaluating students on volleyball material.Мета дослідження. Основне припущення цієї розробки полягає в тому, що не існує інструменту оцінювання результативності гри (ІОРГ), побудованого на оцінюванні результатів навчання фізичного виховання (ФВ), тому дослідники намагаються розробити такий інструмент. Вчитель не використовував інструмент ІОРГ для оцінювання результатів навчання ФВ для волейбольного матеріалу. Мета дослідження полягала в тому, щоб розробити валідну та надійну оцінку результатів навчання ФВ для волейболу на основі ІОРГ.
Матеріали та методи. Це дослідження належить до типу «дослідження та розробка». Суб’єктами були викладачі-експерти з навчання ФВ та викладачі-експерти з волейболу з мінімальною кваліфікацією 5 докторських ступенів. Польове тестування проводили на 18 учнях середніх класів. В інструменті використовується опитувальник із оцінкою 1–4 бали з термінами «Дуже доречно (4 бали)», «Згоден (3 бали)», «Не доречно (2 бали)» та «Дуже не доречно (1 бал)». Техніка аналізу даних валідності використовує валідність Ейкена, а перевірки надійності проводять за допомогою коефіцієнтів внутрішньогрупової кореляції.
Результати. На основі результатів дослідження та результатів проведеного аналізу даних зроблено висновок, що розроблений інструмент для оцінювання результатів навчання ФВ на матеріалі волейболу в середній школі на основі ІОРГ є валідним і надійним, при цьому показник валідності Ейкена становить V ≥ 0,87. Крім того, надійність інструменту оцінювання результатів навчання ФВ для волейбольного матеріалу в середніх школах на базі ІОРГ становила 0,797 у категорії «Висока».
Висновки. Автор дослідження сподівається, що отриманий результат у формі засобу оцінювання результатів навчання ФВ для матеріалу з волейболу в середніх школах на основі ІОРГ може бути посібником або довідником для оцінювання учнів з матеріалу з волейболу
Зв’язок між латентною міофасціальною тригерною точкою та діапазоном рухів м’язів-згиначів і розгиначів колінного суглоба
No full textThe study purpose was to assess the relationship between Latent Myofascial Trigger Point and range of motion in the lower limb of athletes. A lower Pain pressure threshold (< 25 lbs/cm2) in muscles indicates the presence of a latent myofascial trigger point.
Materials and methods. Initially, the study involved 46 male Athletes (aged 20-23 years) as participants. The pain pressure threshold was measured by the pressure algometer (FPX 25 Wagner Instruments, Greenwich, CT, USA) to detect latent myofascial trigger points on the hamstring and quadriceps muscles. Out of 46 participants, 23 tested positive with a latent myofascial trigger point, and rest of them tested negative with a latent myofascial trigger point. All the participants measured knee flexor and extensor range of motion with the Kinovea software (version 0.9.5). In descriptive statistics, mean and standard deviation were used, and Pearson correlation was used to determine the relationship between the variables. The level of significance was set at 0.05.
Results. A significant correlation was found between Latent Myofascial Trigger Points and lower limb range of motion (p < 0.05), and it was also observed that the magnitude of correlation coefficient was very large (0.7–0.9).
Conclusions. Latent Myofascial Trigger Points impair sports performance by decreasing the range of motion of knee flexors and extensors. In light of this, Latent Myofascial Trigger Point should be considered a serious musculoskeletal disorder, and appropriate preventative measures should be taken by health professionals.Метою дослідження було оцінити взаємозв’язок між латентною міофасціальною тригерною точкою та діапазоном рухів у нижній кінцівці спортсменів. Нижчий поріг больового тиску (<25 фунтів/см2) у м’язах вказує на наявність латентної міофасціальної тригерної точки.
Матеріали та методи. Спочатку в дослідженні брали участь 46 спортсменів чоловічої статі (віком 20–23 роки). Поріг больового тиску вимірювали алгометром тиску (модель FPX 25, виробник Вагнер Інструментс, Грінвіч, Конектикут, США) для виявлення латентних міофасціальних тригерних точок на підколінному сухожиллі та чотириголовому м’язі. Із 46 учасників 23 дали позитивний результат тесту з латентною міофасціальною тригерною точкою, а решта з них дали негативний результат із латентною міофасціальною тригерною точкою. Усі учасники вимірювали діапазон рухів згиначів і розгиначів колінного суглоба за допомогою програмного забезпечення Kinovea (версія 0.9.5). В описовій статистиці використовували середнє значення та стандартне відхилення, а для визначення зв’язку між змінними використовували кореляцію Пірсона. Рівень значущості був заданий показником 0,05.
Результати. Було виявлено статистично значущу кореляцію між латентними міофасціальними тригерними точками та діапазоном рухів нижніх кінцівок (p <0,05), а також спостерігалося, що величина коефіцієнта кореляції була дуже високою (0,7–0,9).
Висновки. Латентні міофасціальні тригерні точки погіршують спортивні результати, зменшуючи діапазон рухів згиначів і розгиначів коліна. У світлі цього латентну міофасціальну тригерну точку слід вважати серйозним розладом опорно-рухового апарату, і медичні працівники повинні вживати відповідних профілактичних заходів
Зміни показників спеціальної фізичної підготовленості бадмінтоністів 10-11 років під впливом спеціально підібраних вправ
No full textStudy purpose. The study purpose was to determine changes in indicators of special physical preparedness and speed of attacking strokes in badminton players aged 10–11 under the influence of specially selected exercises.
Materials and methods. The study participants were young badminton players aged 10–11 (12 boys), whose sports experience was 2-3 years. The study lasted 3 months and included: testing of special physical preparedness and assessment and analysis of the speed of attacking attacking strokes of young badminton players.
Results. Analysis of the results of the study showed positive changes in the results of special physical preparedness, accuracy and speed of attacking strokes. The complex development of the speed-strength abilities of young badminton players was determined by the exercises of throwing a ball weighing 1 kg, triple long jump and jumping rope. This was manifested in the execution of attacking strokes from the place and in jumping and moving, but there was a significant increase in results in the triple jump and jumping rope. The development of speed endurance determined the 4-point center-to-center movement exercise, but the results did not change significantly over the course of the study. Accuracy indicators of attacking strokes significantly increased by an average of 2,58%. The results of the speed of attacking strokes also had a significant increase by an average of 29.41%. The use of complexes for training the accuracy of attacking strokes along with targets with a gradual complication of exercises increased the results of test exercises for accuracy and speed of execution. The indicators of the speed of attacking strokes on the left and on the right correlate with each other. The accuracy results of the right hand strokes along the line significantly correlate with right hand strokes along the diagonal and the triple long jump from a place. This indicates the connection of speed-strength abilities with the performance of attacking strokes by young badminton players. Indicators of a triple long jump from a place, jumping rope for 1 min. and throwing a ball weighing 1 kg are significantly correlated with each other, which indicates the complex development of the speed-strength abilities of young badminton players.
Conclusions. The presented complexes of special preparatory exercises had a positive effect on changes in the indicators of special physical preparedness, accuracy and speed of the attacking strokes, which makes it possible to recommend them to 10–11-year-old badminton players in the training process.Мета. Визначити зміни показників спеціальної фізичної підготовленості та швидкості нападаючих ударів у бадмінтоністів 10-11 років під впливом спеціально-підібраних вправ.
Матеріали і методи. Учасники – юні бадмінтоністи 10-11 років (12 хлопців), спортивний стаж яких 2-3 роки. Дослідження тривало 3 місяці і включало: тестування спеціальної фізичної підготовленості, оцінку та аналіз швидкості атакуючих ударів юних бадмінтоністів.
Результати. Аналіз отриманих результатів дослідження виявив позитивні зміни результатів спеціальної фізичної підготовленості, точності та швидкості нападаючих ударів. Комплексний розвиток швидкісно-силових здібностей юних бадмінтоністів визначали вправи метання м’яча масою 1 кг, потрійний стрибок у довжину та в стрибки на скакалці. Це проявлялося у виконанні нападаючих ударів з міста та у стрибку та переміщеннях, але достовірне підвищення результатів мали у потрійному стрибку та стрибках на скакалці. Розвиток швидкісної витривалості визначала вправа переміщення з центру в 4 точки, але результати суттєво не змінилися протягом дослідження. Показники точності нападаючих ударів достовірно збільшилися в середньому на 2,58%. Результати швидкості нападаючих ударів також мали достовірне підвищення в середньому на 29,41%. Використання комплексів для тренування точності нападаючих ударів разом з мішенями з поступовим ускладненням вправ підвищило результати тестових вправ на точність та швидкість виконання. Показники швидкості нападаючих ударів зліва та справа достовірно корелюють між собою. Результати точності удару справа по лінії достовірно корелюють з ударами справа по діагоналі та з потрійним стрибком в довжину з місця. Це вказує на зв’язок швидкісно-силових здібностей з виконанням нападаючих ударів юними бадмінтоністами. Показники потрійного стрибка в довжину з місця, стрибки на скакалці за 1 хв. та метання м’яча масою 1 кг достовірно корелюють між собою, що вказує на комплексний розвиток швидкісно-силових здібностей юних бадмінтоністів.
Висновки. Представлені комплекси спеціально-підготовчих вправ позитивно вплинули на зміни показників спеціальної фізичної підготовленості, точності та швидкості нападаючого удару, що дозволяє рекомендувати в тренувальному процесі бадмінтоністів 10-11років
Вплив тренування навички ВМРП на психологічні аспекти тривоги та психічної витривалості гравців у настільний теніс
No full textStudy purpose. The study was conducted to examine the effects of Visual Motor Behavior Rehearsal (VMBR) Training on sports anxiety and mental toughness of table tennis players after six weeks of the training.
Materials and methods. Fifty male state-level table tennis players within the age group of 17 to 23 years were selected from Inspire Table Tennis Academy, Secunderabad, Telangana and divided randomly into two groups, the Control and Main Groups, each one consisting of 25 subjects. The Main Group underwent VMBR Training for six weeks, three times a week, and the Control Group was not involved in any kind of training program except for their daily practice. Measurements of anxiety of all table tennis players with the use of Sports Anxiety Scale-2 (SAS-2) with three dimensions which were somatic, worry and concentration disruption developed by Ronald E. Smith, Frank L. Smoll, Sean P. Cumming, and Joel R. Grossbard in 2006 and Sports Mental Toughness Questionnaire (SMTQ) with three dimensions which were confidence, consistency and control developed by Michael Sheard, Jim Golby, and Anna Van Wersch in 2009 were taken at the beginning of and after the experimental period of six weeks.
Results. Significant effect was found in the Main Group at a significance level of 0.05 for dimensions which were sports mental toughness and somatic, worry and concentration disruption from anxiety scale dimensions of table tennis players.
Conclusions. The visualization and imagery has been used as an effective tool for enhancing performance. Visual-Motor Behavior Rehearsal is a systematic psychological technique that helps table tennis players in overcoming psychological factors.Мета дослідження. Це дослідження було проведене для вивчення впливу тренування навички візуально-моторної репетиції поведінки (ВМРП) на спортивну тривогу та психічну витривалість гравців у настільний теніс після шести тижнів такого тренування.
Матеріали та методи. Для участі в дослідженні були відібрані п’ятдесят гравців у настільний теніс державного рівня чоловічої статі у віковій групі від 17 до 23 років з Академії настільного тенісу «Інспайе», місто Секундерабад, штат Телангана (Індія), і розділені випадковим чином на дві групи, контрольну та основну, кожна з яких складалася з 25 учасників. Основна група проходила тренування ВМРП протягом шести тижнів, тричі на тиждень, а контрольна група не брала участі в жодній програмі тренувань, окрім своїх повсякденних вправ. Вимірювання тривожності всіх гравців у настільний теніс за допомогою Шкали Спортивної Тривоги-2 (SAS-2) із трьома аспектами, якими були соматичний компонент, занепокоєння та порушення концентрації, розробленої Рональдом Е. Смітом, Френком Л. Смоллом, Шоном П. Каммінгом і Джоел Р. Гроссбард у 2006 році, та Опитувальника на предмет спортивної психічної стійкості (SMTQ) із трьома аспектами, якими були впевненість, послідовність і контроль, розробленого Майклом Шеардом, Джимом Голбі та Анною Ван Верш у 2009 році, проводили на початку та після завершення експериментального періоду тривалістю шість тижнів.
Результати. Статистично значущий вплив було встановлено в основній групі на рівні значущості 0,05 для таких аспектів, як спортивна психічна витривалість і соматичний компонент, занепокоєння та порушення концентрації, за аспектами шкали тривожності гравців у настільний теніс.
Висновки. Візуалізація та уявлення образів були використані як ефективний інструмент для підвищення показників. Візуально-моторна репетиція поведінки – це систематична психологічна техніка, яка допомагає гравцям у настільний теніс долати психологічні чинники
Вплив тренувань із виконання ритуального танця «вай кру муай тай» на самопочуття та фізичну форму людей усіх вікових груп
No full textStudy purpose. The study aimed to investigate the social, physical, and mental well-being of people of all ages in Buriram province and developed physical activities that apply to local people of all ages.
Materials and methods. To develop social cohesion in Sai To 5 Tai, Chanthopphet district, Buriram province, the study recruited 120 participants of all ages divided into 2 groups of 60 people each: 1) an experimental group was given a training program for training in Wai Kru Muay Thai 12 positions, 15 sequences 3 days/week, 30 minutes/day for 10 weeks; and 2) a control group performed their normal routine. The participants were assessed for their well-being in all ages using a questionnaire and for their physical fitness using field tests in pre-training and after training for 5 and 10 weeks. Research data were analyzed using mean, standard deviation, normal distribution test, parametric and non-parametric statistic test.
Results. The results showed that after 10 weeks, the experimental group had social, physical, and mental well-being in all ages as well as physical fitness that developed in cardiovascular endurance, flexibility, muscle strength and endurance better than in the control group at a significance level of 0.05.
Conclusions. The training program for training in Wai Kru Muay Thai 12 positions, 15 sequences can improve the well-being and physical fitness of people of all ages.Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчення соціального, фізичного та психічного самопочуття людей усіх вікових груп у провінції Бурірам (Таїланд), і в його рамках було розроблено фізичні навантаження, які застосовуються до місцевого населення усіх вікових категорій.
Матеріали та методи. З метою розвитку соціальної згуртованості в населеному пункті Сай То 5 Тай, округ Чантоппхет, провінція Бурірам, для участі в дослідженні було набрано 120 учасників різного віку, розділених на 2 групи по 60 осіб у кожній: 1) експериментальна група отримувала тренувальну програму для тренувань із виконання ритуального танця «вай кру муай тай» із 12 позицій, 15 послідовностей 3 дні/тиждень, 30 хвилин/день протягом 10 тижнів; і 2) контрольна група виконувала свої звичайні повсякденні справи. Самопочуття учасників усіх вікових категорій оцінювали за допомогою опитувальника, а їхню фізичну форму оцінювали за допомогою польових тестів у період до початку тренувань і після проходження тренувань протягом 5 і 10 тижнів. Аналіз даних дослідження здійснювали за допомогою середнього, стандартного відхилення, перевірки нормальності розподілу, параметричних і непараметричних статистичних критеріїв.
Результати. Результати показали, що через 10 тижнів експериментальна група в усіх вікових групах мала кращі показники соціального, фізичного та психічного самопочуття, а також фізичної форми, яка розкрилась у витривалості серцево-судинної системи, гнучкості, м’язовій силі та витривалості, ніж у контрольній групі, за рівня значущості 0,05.
Висновки. Тренувальна програма для тренувань із виконання ритуального танця «вай кру муай тай» із 12 позицій, 15 послідовностей може покращувати самопочуття та фізичну форму людей усіх вікових категорій
Фізичні вправи як фізіологічний модулятор покращення здоров’я серцево-судинної системи в жінок з ожирінням
No full textThe study purpose was to analyze the effective form of physical exercise in improving cardiovascular health in obese individuals.
Materials and methods. Twenty-four (24) obese adolescents, aged 20–24 years, who met the criteria were selected as participants. The participants were divided into 3 groups, namely the control, the strength training, and the endurance training, with 8 participants in each group. Strength training was done with Machine Fitness, while endurance training used a Treadmill. Exercise was done with moderate intensity, for 35 minutes, the frequency of exercise was 3x/week, for 1 month. Heart rate and blood pressure, as parameters of heart health, were measured before and after treatment. Data analysis used the One-way ANOVA test with a significance level of 5%.
Results. The results showed that there was a significant difference in cardiovascular health between endurance and strength training (p ≤ 0.05).
Conclusions. Based on the study results, it was shown that endurance training is a potential physiological modulator to improve cardiovascular health in obese women.Метою дослідження було проаналізувати ефективну форму фізичних вправ для покращення здоров’я серцево-судинної системи в осіб з ожирінням.
Матеріали та методи. Учасницями були відібрані двадцять чотири (24) молоді жінки з ожирінням віком 20–24 роки, які відповідали критеріям. Учасниць розподілили на 3 групи: контрольну, групу силових тренувань і групу тренувань на витривалість, по 8 учасниць у кожній групі. Силові тренування проводилися з використанням силових тренажерів, а для тренувань на витривалість використовували бігову доріжку. Вправи виконували за середньої інтенсивності, по 35 хвилин, частота – 3 рази на тиждень, протягом 1 місяця. Частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск, як параметри здоров’я серця, вимірювали до та після процедур. Для аналізу даних використовували однофакторний дисперсійний аналіз за рівня значущості 5%.
Результати. Результати показали наявність статистично значущої різниці у здоров’ї серцево-судинної системи між тренуваннями на витривалість і силовими тренуваннями (p ≤ 0,05).
Висновки. На підставі результатів дослідження було показано, що тренування на витривалість є потенційним фізіологічним модулятором для покращення здоров’я серцево-судинної системи в жінок з ожирінням
Вплив методів колового та інтервального тренувань на спритність та МСК футболістів-учасників чемпіонату Порпров у регентстві Паті (Індонезія) за показниками витривалості м’язів ніг
No full textThis study aimed to determine: (1) the effect of circuit and interval training methods on agility and VO₂max; (2) the difference in the effect of high leg muscle endurance and low leg muscle endurance on agility and VO₂max; (3) the interaction between circuit training, interval training and leg muscle endurance (high and low) on agility and VO₂max.
Materials and methods. This research is an experiment with a 2x2 factorial design. In this study, the number of samples used was 20 players selected by purposive sampling. Agility was measured with the Illinois agility test instrument, VO₂max was measured with a multistage fitness test, and leg muscle endurance was measured with a wall sit test. Data analysis used a two-way ANOVA test with a significance level of α < 0.05.
Results. The results of this study are as follows: (1) there is no difference in the effect of the circuit and interval training methods on the agility of football players, there are significant differences between the circuit and interval training methods in their effect on the VO₂max of football players; (2) there is a difference between high and low leg muscle endurance for agility and VO₂max, α < 0.05; (3) there is an interaction between the circuit, interval training, and leg muscle endurance (high and low) on agility, α < 0.05.
Conclusions. There is an interaction between circuit training, interval training, and leg muscle endurance (high and low) on the agility of Porprov soccer players in Pati Regency. Meanwhile, there was no interaction between circuit training, interval training, and leg muscle endurance (high and low) on the VO₂max of Porprov football players in Pati Regency.Метою цього дослідження було визначити: (1) вплив методів колового та інтервального тренувань на спритність та МСК (VO2max); (2) різницю у впливі високої витривалості м’язів ніг і низької витривалості м’язів ніг на спритність та МСК (VO2max); (3) взаємовплив колового тренування, інтервального тренування та витривалості м’язів ніг (високої та низької) на спритність та МСК (VO2max).
Матеріали та методи. Це дослідження є факторним експериментом, спланованим за схемою 2x2. Чисельність вибірки в цьому дослідженні становила 20 гравців, відібраних методом цільової вибірки. Для вимірювання спритності використовували Іллінойський тест на спритність, показник МСК (VO2max) вимірювали за допомогою багатоетапного тесту фізичної підготовленості, а для вимірювання витривалості м’язів нігвикористовували тест на присідання біля стіни. Для аналізу даних використовували двофакторний дисперсійний аналіз за рівня значущості α < 0,05.
Результати. Результати цього дослідження є наступними: (1) різниці у впливі методів колового та інтервального тренувань на спритність футболістів не спостерігається, спостерігаються статистично значущі відмінності між методами колового та інтервального тренувань у впливі на показники МСК (VO2max) футболістів; (2) спостерігається статистично значуща різниця між високою та низькою витривалістю м’язів ніг у впливі на спритність та МСК (VO2max), α < 0,05; (3) спостерігається взаємовплив колового тренування, інтервального тренування та витривалості м’язів ніг (високої та низької) на спритність, α < 0,05.
Висновки. Існує взаємовплив колового тренування, інтервального тренування та витривалості м’язів ніг (високої та низької) на спритність футболістів-учасників чемпіонату Порпров у регентстві Паті (Індонезія). Тоді як взаємовплив колового тренування, інтервального тренування та витривалості м’язів ніг (високої та низької) наМСК (VO2max) футболістів-учасників чемпіонату Порпров у регентстві Паті (Індонезія) відсутній
Вплив виконання силових вправ методом піраміди на максимальну силу м’язів рук борця
No full textStudy purpose. The purpose of this study was to determine the effect of reverse grip barbell curls and barbell triceps extension exercises on increasing the maximum strength of the arm muscles of wrestling athletes.
Materials and methods. This type of research is quasi-experimental. The population in the study was 24 wrestling athletes. Sampling was carried out using purposive sampling techniques, namely 10 male wrestling athletes. The research instrument was carried out by lifting a load that was only able to be lifted 1 time or expressed ability (maximum strength) using a barbell. The data analysis technique used is hypothesis testing using the t-test formula.
Results. The results of this study showed that the exercises of reverse grip barbell curls and barbell triceps extension have an effect on the increase in the maximum strength of the arm muscles of wrestling athletes; from the initial test and the final test results, there was an increase with a difference of 1.04, namely from an average score of 29.9 kg in the pre-test to 32.3 kg in the post-test.
Conclusions. The conclusion in this study is that there is a significant influence of the reverse grip form of barbell curls and barbell triceps extension on the increase in maximum strength of the arm muscles in wrestling athletes.Мета дослідження. Метою цього дослідження було визначити вплив вправ на підйом штанги на біцепсзворотним хватом і французький жим штанги на трицепс на збільшення максимальної сили м’язів рук спортсменів-борців.
Матеріали та методи. Цей тип дослідження є квазіекспериментальним. Генеральна сукупність учасників дослідження складалася з 24 спортсменів-борців. Вибірку проводили за допомогою методів цілеспрямованого відбору, а саме 10 спортсменів-борців. Інструмент дослідження здійснювали шляхом підйому ваги, яку можна було підняти лише 1 раз, або яка виражала здатність (максимальну силу), за допомогою штанги. Як техніку аналізу даних використовували перевірку гіпотези за допомогою формули t-критерію Стьюдента.
Результати. Результати цього дослідження показали, що вправи на підйом штанги на біцепс зворотним хватом і французький жим штанги на трицепс впливають на збільшення максимальної сили м’язів рук спортсменів-борців; за результатами початкового тесту та заключного тесту спостерігалося збільшення з різницею 1,04, а саме від середнього показника 29,9 кг під час попереднього тестування до 32,3 кг під час підсумкового тестування.
Висновки. Висновок цього дослідження полягає в тому, що форма зворотного хвату під час виконання вправ на підйом штанги на біцепс та французький жим штанги на трицепс значно впливає на збільшення максимальної сили м’язів рук у спортсменів-борців
Антропометричні та фізіологічні предиктори футбольних навичок у юних футболістів
No full textStudy purpose. This study aimed at investigating the anthropometric and physiological characteristics that affect soccer skills in advanced-level youth soccer players.
Materials and methods. Ninety advanced youth male soccer players from the U-18 division 1 soccer club were enrolled to participate in this study. The participants were classified into three different positions: defenders, midfielders, and forwards. The anthropometric profiles (height, weight, and body fat) and physiological variables (Y-balance test, Yo-Yo Intermittent Recovery Test Level 1, running-based anaerobic sprint test, sit-up test, countermovement jump test, drop jump test, arrowhead agility test, and 40-m sprint test) were assessed. Soccer-specific skills were measured using the Loughborough soccer passing and shooting protocol.
Results. The multiple regression analysis revealed a statistically significant relationship between physical factors and the Loughborough soccer passing ability (R2 = 0.291, F(15, 74) = 2.200, p = 0.015). The results indicated that the relative maximum power displayed the strongest association with passing ability, followed by sit-up, countermovement jump without and with arm swing, and fatigue index. Concerning the shooting performance, the predictors accounted for 21.8% of the variance, with sit-up being the sole significant predictor among other factors.
Conclusions. Our findings underscore the significance of relative maximum power, fatigue tolerance, muscular power, and core strength as valuable predictors for enhancing passing ability. In addition, abdominal strength emerged as a crucial indicator of shooting performance. Soccer coaches could use the essential information described in this study for talent identification purposes.Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчення антропометричних і фізіологічних характеристик, які впливають на футбольні навички у юних футболістів високого рівня.
Матеріали та методи. До участі в цьому дослідженні було залучено дев’яносто юнаків-футболістів високого рівня з футбольного клубу 1-го дивізіону гравців віком до 18 років. Учасників розділили на три різні позиції: захисники, півзахисники та нападники. Оцінювали антропометричні профілі (зріст, вага та відсоток жиру в організмі) та фізіологічні змінні (Y-тест на збереження динамічної рівноваги (з виконанням на Y-подібній підставці на підлозі), тест Йо-йо з переміжним відпочинком (рівень 1), анаеробний спринт-тест на основі бігу, тест на підйом верхньої частини тулубу з положення лежачи, тест на вертикальний стрибок із зустрічним рухом, тест на зістрибування з платформи вниз на підлогу з негайним підстрибуванням, тест на спритність під час бігу зі зміною напрямків за стрілоподібною траєкторією та тест на 40-метровий спринт). Специфічні футбольні навички вимірювали за допомогою протоколу футбольних передач та ударів Лафборо.
Результати. Аналіз множинної регресії виявив статистично значущий зв’язок між фізичними факторами та здатністю до футбольних передач за протоколом Лафборо (R2 = 0,291, F(15, 74) = 2,200, p = 0,015). Результати показали, що відносна максимальна потужність продемонструвала найсильніший зв’язок зі здатністю до передач, за якою слідували показники в тестах на підйом верхньої частини тулуба з положення лежачи, вертикальний стрибок із зустрічним рухом без помаху і з помахом руками та індекс утоми. Щодо результативності ударів, предиктори становили 21,8% дисперсії, при цьому показник у тесті на підйом верхньої частини тулубу з положення лежачи був єдиним значущим предиктором серед інших факторів.
Висновки. Наші висновки підкреслюють важливість відносної максимальної потужності, стійкості до втоми, м’язової потужності та сили м’язів торсу як цінних предикторів для покращення здатності до виконання передач. Крім того, сила м’язів черевного преса виявилася ключовим показником результативності ударів. Футбольні тренери можуть використовувати істотну інформацію, описану в цьому дослідженні, для визначення талантів
Ефективність застосування електронної техніки у контролі динамічної рівноваги в процесі інклюзивного фізичного виховання
No full textThe purpose of the study was to determine the authenticity of the dynamic balance control device developed on the basis of modern trends in the field of electronic equipment for students with disabilities.
Materials and methods. 32 students with disabilities, aged 18–24 years, I–III years of study, who received a doctor’s permission to participate in testing and had vestibular disorders, were selected for the studied sample, in accordance with the provisions of voluntariness and anonymity. General scientific methods of gathering theoretical information, the method of technical modeling, pedagogical testing and methods of mathematical statistics were used.
Results. A dynamic balance control device was developed on the basis of the most up-to-date electronic equipment and programming. The device consists of an integrated electronic unit, a programmable microcontroller system unit, and a PC. The information received by the capacitive sensors placed in the unit of the integrated electronic unit during the student’s performance of the test task is processed in the unit of the programmable microcontroller system and transmitted via non-contact infrared communication lines to the PC where it is graphically presented. To establish the authenticity of testing using the developed device, reliability and validity coefficients were determined, which in numerical values reached a “high” level, in contrast to the test the results of which were recorded directly by the teacher and numerically corresponded to the limits of “low” and “medium”.
Conclusions. The dynamic balance control device presented in the work is designed using the most up-to-date electronic equipment and programming. Considering the importance of eliminating vestibular disorders and related dynamic balance disorders in students with disabilities, the use of the presented development of the control device in the practice of inclusive PE is aimed at ensuring the effectiveness of this process. The integration of a control device developed based on current trends in the field of electronic equipment into the inclusive physical education of students with disabilities is the basis for the development of new approaches in the process of dynamic balance testing based on objective assessment.Мета дослідження полягала у визначенні автентичності розробленого на основі сучасних трендів в галузі електронної техніки пристрою контролю динамічної рівноваги студентів з інвалідністю.
Maтеріал та методи. До досліджуваної вибірки. відповідно до положень добровільності та анонімності. було добрані студенти з інвалідністю. віком 18-24 роки. І-ІІІ курсів навчання, які отримали дозвіл лікаря на участь у тестуванні та мали вестибулярні порушення. Використано загальнонаукові методи збору теоретичної інформації, метод технічного моделювання, педагогічне тестування й методи математичної статистики.
Результати. Розроблено пристрій контролю динамічної рівноваги на основі найсучаснішої електронної техніки та програмування. Пристрій складається з блоку програмованої вбудованої мікроконтролерної системи. джерела живлення, ПК, блоку інтегрованого електронного об’єднання. Інформація, отримана сенсорами, розміщеними у блоці інтегрованого електронного об’єднання при виконанні студентом тестового завдання, обробляється мікроконтролером та передається безконтактними лінями інфрачервоного зв’язку на ПК, де графічно представляється. Для установлення автентичності тестування з використанням розробленого приладу, було визначено коефіцієнти надійності та валідності, які у числових значеннях досягли «високого» рівня, на противагу тесту, результати якого фіксувались безпосередньо викладачем з використанням секундоміра й за числовими показниками відповідні межам «низької» та «середньої».
Висновки. Представлений у роботі пристрій контролю динамічної рівноваги сконструйовано з використанням найсучаснішої електронної техніки та програмування. Зважаючи на важливість усунення вестибулярних розладів та пов’язаних із ними порушень динамічної рівноваги у студентів з інвалідністю, використання презентованої розробки пристрою контролю у практиці інклюзивного ФВ скеровано на забезпечення ефективності цього процесу. Інтеграція у інклюзивне фізичне виховання студентів з інвалідністю пристрою контролю, розробленого на основі сучасних трендів в галузі електронної техніки, є основою розроблення нових підходів у процесі тестування динамічної рівноваги на основі об’єктивного оцінювання