Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Гендерний розрив у фізичній (не)активності словацьких підлітків, які не займаються спортом
No full textStudy purpose. Declining levels of physical activity in adolescence are of increasing concern, with data showing the difference of ≥ 8% by gender in favor of adolescent boys; therefore, the present study aims at determining physical (in)activity gender gap of non-athlete adolescent boys and girls in Slovakia.
Materials and methods. Standardized measure to estimate the habitual practice of physical activity (IPAQ-SF) was carried out six months (January – June, 2022), through the intentional sampling of 1 517 Slovak non-athlete adolescent boys (40.54%, n = 615) and girls (59.46%, n = 902), aged 18 – 19 years (18.50 ± 0.50 years), attending the secondary schools. Descriptive statistics (e.g., measures of frequency, central tendency), two-sample t-test and chi-square test (x2) were used to analyze and compare the data.
Results. When considering the physical activity (seven-day week) in adolescence, the Slovak non-athlete adolescent boys and girls reported: (i) high levels of physical activity – 51.73% (n = 785); (ii) moderate levels of physical activity – 25.92% (n = 393); (iii) low levels of physical activity – 22.35% (n = 339) (p ˂ 0.01). When considering the gender gap in physical activity in adolescence, total physical activity (seven-day week), expressed in MET-minutes/ week, was lower (statistically, p ˂ 0.01; difference of 712 MET-minutes/ week) among the Slovak non-athlete adolescent girls (1 898 MET-minutes/ week), compared to boys (2 610 MET-minutes/ week). And when considering the gender gap and sitting time (sedentary behavior), the Slovak non-athlete adolescent girls were more sedentary, compared to boys (p ˃ 0.05) (360 vs. 330 minutes/ week).
Conclusions. Constant low levels of physical activity in adolescence constitute the public health emergency of international concern; therefore, the urgent policy action to increase the physical activity is necessary; in particular, in promoting and retaining the adolescent girls’ participation in physical activity.Мета дослідження. Зниження рівнів фізичної активності в підлітковому віці викликає дедалі більше занепокоєння, при цьому дані показують різницю ≥ 8% за параметром статі на користь хлопчиків-підлітків; тому це дослідження спрямоване на визначення гендерного розриву у фізичній (не)активності словацьких хлопців і дівчат підліткового віку, які не займаються спортом.
Матеріали та методи. Стандартизоване вимірювання для оцінки звичної практики фізичної активності (Міжнародний опитувальник із фізичної активності – Коротка форма – IPAQ-SF) проводилося протягом шести місяців (січень – червень 2022 р.) шляхом цілеспрямованої вибірки 1 517 словацьких підлітків-хлопців (40,54%, n = 615) та дівчат (59,46%, n = 902), які не замаються спортом, віком 18–19 років (18,50 ± 0,50 років), і які навчаються у загальноосвітніх школах. Для аналізу та порівняння даних використовували описову статистику (наприклад, вимірювання частоти, середнє значення розподілу), t-критерій Стьюдента на основі подвійної вибірки та критерій хі-квадрат (x2).
Результати. Розглядаючи фізичну активність (семиденний тиждень) у підлітковому віці, словацькі хлопці та дівчата підліткового віку, які не займаються спортом, повідомили: (i) високі рівні фізичної активності – 51,73% (n = 785); (ii) помірні рівні фізичної активності – 25,92% (n = 393); (iii) низькі рівні фізичної активності – 22,35% (n = 339) (p ˂ 0,01). Розглядаючи гендерний розрив у фізичній активності в підлітковому віці, загальна фізична активність (семиденний тиждень), виражена в метаболічному еквіваленті навантаження MET-хвилинах/тиждень, була нижчою (статистично, p ˂ 0,01; різниця 712 MET-хвилин/тиждень) серед словацьких дівчат підліткового віку, які не займаються спортом (1 898 MET-хвилин/тиждень), порівняно з хлопцями (2 610 MET-хвилин/тиждень). А якщо розглядати гендерний розрив і час сидіння (пасивний спосіб життя), словацькі дівчата підліткового віку, які не займаються спортом, вели більш пасивний спосіб життя порівняно з хлопцями (p ˃ 0,05) (360 проти 330 хвилин на тиждень).
Висновки. Постійно низькі рівні фізичної активності в підлітковому віці становлять надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я, що викликає міжнародне занепокоєння; отже, необхідні термінові політичні дії з метою підвищення фізичної активності; зокрема, які сприяють участі та підтримують участь дівчат підліткового віку у фізичній активності
Порівняння змін складу тіла та безконтактних травм опорно-рухового апарату серед професійних швидких боулерів у крикеті першого рівня
No full textBackground. Pace bowling is the most injury susceptible position in cricket due to repeated high intensity maneuvers. Previous studies on pace bowlers have considered anthropometric, biomechanical, and kinesiological factors for deciphering the injury etiology.
Study purpose. The purpose of this study was to prospectively investigate the association of body composition parameters with the incidence of musculoskeletal injuries among pace bowlers in cricket.
Materials and methods. A total of 44 healthy professional male pace bowlers (N=44; Age: 22.89±4.5 years; Height: 176±9 cm; Body weight: 76.34±8.09 kg; BMI: 21.4±3.1) were recruited from various cricket academies. They were assessed on anthropometrics, body composition, and aerobic fitness before the start of Indian cricket season (typically mid-September). Any non-contact sports injury accounting for significant time loss during the season was recorded followed by assessment of change in body composition status among injured and non-injured pace bowlers.
Results. We found hamstring injury as the most prevalent injury (05/12). Lower back injury accounted for highest severity with time loss of 48 matches. Injured pace bowlers underwent higher training volume (hours/day; p=.009) prior to injury incidence, were significantly heavier, and had greater volume of total body water. All the pace bowlers gained significant amount of fat-free mass (FFM) from pre- to post-season.
Conclusions. Higher training workload and higher body weight were associated with more injury risk among pace bowlers. Further research accommodating other predictive factors of body composition and psychomotor learning must be carried out to precisely predict injury risk among pace bowlers in cricket.Історія питання. Швидкий боулінг є найуразливішою до травм позицією в крикеті через багаторазові високоінтенсивні маневри. У попередніх дослідженнях швидких боулерів для визначення етіології травм брали до уваги антропометричні, біомеханічні та кінезіологічні фактори.
Мета дослідження. Метою цього дослідження було перспективне вивчення зв’язку параметрів складу тіла із частотою травм опорно-рухового апарату серед швидких боулерів у крикеті.
Матеріали та методи. Загалом у дослідженні взяли участь 44 здорові професійні швидкі боулери чоловічої статі (N=44; вік: 22,89±4,5 року; зріст: 176±9 см; маса тіла: 76,34±8,09 кг; ІМТ: 21,4±3,1) з різних академій крикету. Перед початком сезону крикету в Індії (зазвичай у середині вересня) їх оцінювали за антропометричними характеристиками, складом тіла та рівнем аеробної підготовленості. Реєстрували будь-яку безконтактну спортивну травму, яка зумовлює значні втрати часу протягом сезону, з подальшою оцінкою зміни стану складу тіла серед травмованих і нетравмованих швидких боулерів.
Результати. За результатами дослідження було встановлено, що найпоширенішою травмою (05/12) є травма підколінного сухожилля. Травма нижнього (поперекового) відділу спини відповідала найвищому ступеню тяжкості із втратою часу 48 матчів. Травмовані швидкі боулери проходили більший обсяг тренувань (годин/день; p=0,009) до випадків травмування, були значно важчими та мали більший об’єм загального вмісту води в організмі. За час від передсезонного до післясезонного періоду всі швидкі боулери набрали значний обсяг маси тіла без жиру (FFM).
Висновки. Більше тренувальне навантаження та більша вага тіла були пов’язані з більшим ризиком травмування серед швидких боулерів. Для точного прогнозування ризику травмування серед швидких боулерів у крикеті необхідно проводити подальші дослідження з урахуванням інших прогностичних факторів складу тіла та психомоторного навчання
Зв’язок між визначенням таланту та зміною напрямку руху в молодих баскетболістів
No full textStudy purpose. Regarding Talent identification (TID) programs, which are an integral part of the selection process for elite-level athletes, the authors detected a lack of evidence, as surprisingly little research has been conducted to elucidate the effects of Change of Direction (COD) test performance on TID in basketball. This study aimed to: i) analyze the anthropometrical measures, performance variables of COD and talents values of each basketball player, ii) conduct through a COD test, a talent identification procedure in basketball, and iii) run a correlation analysis to try to explain the relationship between COD test and basketball talent through either offensive and defensive skills.
Materials and methods. A cross-sectional study was conducted on nineteen youth basketball players (age = 15.68 ± 1.20 years; height = 188.84 ± 5.81 cm, and weight = of 75.74 ± 8.37 kg) with at least 3 years of experience. To assess the overall performance of the selected players, a questionnaire regarding either offense or defense variable was used. In addition, players were required to perform V-Cut, 5-0-5 and Illinois Dribbling tests. Single beam photocells (Chronojump Boscosystem) were used and 3D motion capture system with a video camera set at 210 Hz (CASIO EX-ZR800) recorded the entire action.
Results. Findings point out that the players’ COD test result correlates positively [505 test (Contact time, r = 0.62, p = 0.004 and COD deficit, r = 0.55, p = 0.01) and Illinois Dribbling test [velocity (r = 0.45, p = 0.04)] with offensive skills whilst it correlates negatively [Illinois Dribbling test (r = -0.46, p = 0.04)] with defensive skills.
Conclusions. This study highlights the importance to perform a multidisciplinary approach considering either the coaches’ assessment and players’ COD performance to provide relevant information for TID.Мета дослідження. Стосовно програм визначення талантів (TID), які є невід’ємною частиною процесу відбору для спортсменів висококласного рівня, автори виявили брак доказів: на диво мало досліджень було проведено для з’ясування впливу результатів тесту на зміну напрямку руху (COD) на TID у баскетболі. Метою цього дослідження було: i) проаналізувати антропометричні показники, змінні показників виконання тесту COD і значення талантів кожного баскетболіста, ii) провести тест COD, процедуру визначення талантів у баскетболі та iii) провести кореляційний аналіз, щоб спробувати пояснити зв'язок між тестом COD і баскетбольним талантом через навички нападу або захисту.
Матеріали та методи. Дев’ятнадцять юних баскетболістів (вік = 15,68 ± 1,20 року; зріст = 188,84 ± 5,81 см, вага = 75,74 ± 8,37 кг) із принаймні 3 роками досвіду взяли участь у перехресному дослідженні. Щоб оцінити загальну результативність відібраних гравців, використовували опитувальник щодо змінної нападу або захисту. Крім того, гравці повинні були виконати тест V-Cut (біг ламаною лінією зі зміною напрямку руху в її кутах у формі літери V), тест 5-0-5 (тест на спритність, що передбачає спринт зі змінами напрямку руху на 90 градусів та одним розворотом на 180 градусів) та Іллінойський тест на ведення м’яча. Використовували однопроменеві фотоелементи (Chronojump Boscosystem), а система тривимірного захоплення руху з відеокамерою, налаштованою на 210 Гц (CASIO EX-ZR800), записувала всю дію.
Результати. Результати вказують на те, що показник гравців у тесті COD позитивно корелює [тест 5-0-5 (час контакту, r = 0,62, p = 0,004 та значення змінної «COD дефіцит», яку обчислюють шляхом віднімання часу, витраченого на прямолінійний біг, від загального часу виконання тесту COD, тобто чистий час маневрування, r = 0,55, p = 0,01) та Іллінойський тест на ведення м’яча [швидкість (r = 0,45, p = 0,04)] з навичками нападу, тоді як він негативно корелює [Іллінойський тест на ведення м’яча (r = -0,46, p = 0,04)] з навичками захисту.
Висновки. У цьому дослідженні висвітлюється важливість застосування мультидисциплінарного підходу, враховуючи оцінку тренерів і показники гравців у виконанні тесту COD, щоб надати відповідну інформацію для TID
Фізична активність для терапії остеоартриту: перехресне дослідження
No full textBackground. Physical activity is a fundamental and proactive form of conservative treatment for persons with knee osteoarthritis.
Study purpose. This study aims to investigate risk variables for individuals in Indonesia who had knee osteoarthritis (OA).
Materials and methods. This study’s cross-sectional study design employed an observational analytical approach. The samples obtained using Slovin’s formula contained as many as 66 respondents. The study’s dependent variables were the primary and secondary types of knee OA.
Results. The study’s dependent variables were the primary and secondary forms of knee OA. 43 patients experienced the primary knee OA, while 23 experienced the secondary OA. The logistic regression test used age (p=0.011), gender (p=0.021), body mass index (p=0.027), history of knee injury (p=0.001), hypertension (p=0.023), hypercholesterolemia (p=0.112), and physical activity (p=0.004) as independent variables. These variables also met the criteria to be incorporated into the multivariate analysis with a p value less than 0.25. The biggest risk factor for knee OA was found to be age (OR=1.923; p=0.011; p=0.011). Knee OA is significantly influenced by age, gender, BMI, a history of knee injuries, and physical activity.
Conclusions. Increased physical activity is necessary for those with knee osteoarthritis. Patients with knee osteoarthritis should be treated by healthcare professionals who are aware of their physical activity habits, especially those at risk.Історія питання. Основним і проактивним видом консервативного лікування хворих на артроз колінного суглоба є фізична активність.
Мета дослідженя. Метою цього дослідження є вивчення змінних ризику для осіб в Індонезії, які мали остеоартрит (ОА) колінного суглоба.
Матеріали та методи. За планом перехресного дослідження в цьому дослідженні використовували спостережний аналітичний підхід. Вибірки, одержані за формулою Словіна, містили 66 респондентів. Залежними змінними в цьому дослідженні були первинний і вторинний типи ОА колінного суглоба.
Результати. Залежними змінними в цьому дослідженні були первинна та вторинна форми ОА колінного суглоба. У 43 пацієнтів спостерігався первинний тип ОА колінного суглоба, а у 23 – вторинний тип ОА. Як незалежні змінні в логістичному регресивному тесті використовували вік (p=0,011), стать (p=0,021), індекс маси тіла (p=0,027), історію травм колінного суглоба (p=0,001), гіпертензію (p=0,023), гіперхолестеринемію (p = 0,112) та фізичну активність (p = 0,004). Ці змінні також відповідали критеріям для включення в багатофакторний аналіз зі значенням р, меншим за 0,25. Установлено, що найбільшим фактором ризику ОА колінного суглоба є вік (відносний ризик=1,923; p=0,011; p=0,011). ОА колінного суглоба значною мірою залежить від віку, статі, ІМТ, історії травм колінного суглоба та фізичної активності.
Висновки. Особам з остеоартритом колінного суглоба необхідна підвищена фізична активність. Пацієнтів з остеоартритом колінного суглоба, особливо тих, хто входить до групи ризику, мають лікувати медичні працівники, яким відомо про їхні звички до фізичної активності
Знання, ставлення та практики, засвоєні бігунами-любителями щодо вправ на стійкість корпусу для запобігання болю в попереку: перехресне дослідження
No full textThe current study intended to determine recreational runners' knowledge, attitude, and practices toward CSE to prevent LBP.
Materials and Methods: A cross-sectional study design was adopted. Two hundred fifty-seven recreational runners were chosen using a simple random sampling approach and administered with a semi-structured questionnaire to evaluate their KAP toward CSE. Data analysis was carried out using SPSS 28.0.
Results: The correct response to the knowledge-related items in the questionnaire was from 65% to 91%. Precisely, 91.4% of study participants understood CSE. Furthermore, most participants showed a positive attitude toward CSE, considering that it is essential for running (79%), improving fitness (76%), reducing the risk of injuries (71%), and boosting their appearance (54%). Most participants (>85%) performed CSE for recommended frequency and duration to strengthen their core muscles and prevent LBP. The recreational runners had good practice toward CSE.
Conclusion: Recreational runners possess adequate knowledge, a positive attitude, and good practice toward CSE. This study suggested that motivational strategies and awareness programs can be conducted to improve recreational runners' KAP toward CSE preventing LBP.Історія питання. Стійкість корпусу та гарна бігова механіка є основними компонентами, необхідними для бігу, включаючи тих, хто бігає для відпочинку зі змагальним аспектом або без нього. Отже, для мінімізації випадків болю в попереку (БП) необхідні адекватні знання, ставлення та практика (ЗСП) вправ на стійкість корпусу (ВСК). Таким чином, метою цього дослідження було визначити ЗСП бігунів-любителів щодо ВСК для запобігання БП та виявити зв’язок між їхніми демографічними характеристиками та рівнями практики стосовно ВСК.
Матеріали та методи. Було прийнято план перехресного дослідження, і методом простої випадкової вибірки було відібрано триста бігунів-любителів. За допомогою Google Forms серед них було розповсюджено напівструктуровану анкету. Вона складалася з 28 пунктів, що відображали демографічні характеристики учасників і їхні ЗСП щодо ВСК. Із 300 було отримано 257 заповнених анкет, що вказує на частку 86% тих, хто відповів. Аналіз даних проводили за допомогою ПЗ Statistical Package for the Social Science (SPSS) 28.0.
Результати. Правильні відповіді на запитання в анкеті, пов’язані зі знаннями, становили від 65% до 91%. Точніше, 91,4% учасників дослідження розуміли ВСК. Крім того, більшість учасників показали позитивне ставлення до ВСК, вважаючи, що це істотно важливе для бігу (79%), покращення фізичної форми (76%), зниження ризику травм (71%) та покращення їхнього зовнішнього вигляду (54%). Більшість учасників (>85%) виконували ВСК з рекомендованою частотою та тривалістю, щоб зміцнити свої м’язи корпусу та запобігти БП. Бігуни-любителі мали гарну практику ВСК.
Висновки. Бігуни-любителі мають достатні знання, позитивне ставлення та гарну практику щодо ВСК. Це дослідження дало підстави припустити можливість проведення мотиваційних стратегій і програм підвищення обізнаності для покращення ЗСП бігунів-любителів щодо ВСК з метою запобігання БП
Поради щодо статистичних інструментів для методів дослідження в галузі фізичних вправ і спортивних наук
No full textStudy purpose. The increasing amount of research in Exercise and Sport Sciences emphasized the use of increasingly heuristic statistical tools appropriate to the aim in terms of qualitative, quantitative, and qualitative-quantitative data. Often, a lack of knowledge of statistical tools and their appropriateness for data analysis, especially between the use of parametric and non-parametric statistical techniques, is encountered by researchers. This requires the indispensable use of statistical experts, who, for the comprehensive understanding of the research design, need the use of human and economic resources that could probably be used differently and more efficiently. The aim of this study was to provide a list of the most used statistical methods in Exercise and Sport Sciences, focusing on the distinction between parametric and non-parametric statistical processing for both quantitative and qualitative research.
Materials and methods. The method was the literature review with argumentative elaborations concerning the validity of the use of the statistical tools.
Results. A total of 22 statistical tools, both parametric and non-parametric, were found: 5 useful to test relationship, 7 to compare two groups and 10 to compare two or more groups. For each statistical tool, a scientific paper related to Exercise and Sport Sciences was collected.
Conclusions. These data allow developing potential guidelines, applying to Exercise and Sport Sciences, for the rigorous model of research projects with a systematic use of statistical processing in the complete hypothesis of the study.Мета дослідження. Зростаюча кількість досліджень у галузі фізичних вправ і спортивних наук надала особливого значення використанню дедалі більш евристичних статистичних інструментів, які відповідають меті з погляду якісних, кількісних та якісно-кількісних даних. Часто дослідники стикаються з браком знань про статистичні інструменти та їх придатність для аналізу даних, особливо між використанням параметричних і непараметричних статистичних методів. Це вимагає обов’язкового залучення статистичних експертів, які для всебічного розуміння схеми проведення дослідження потребують використання людських та економічних ресурсів, які, імовірно, можна було б використати інакше та ефективніше. Метою цього дослідження було наведення переліку статистичних методів, які найчастіше використовують у галузі фізичних вправ і спортивних наук, зосереджуючи увагу на відмінності між параметричною та непараметричною статистичною обробкою як для кількісних, так і для якісних досліджень.
Матеріали та методи. Методом був огляд літератури з аргументованими уточненнями щодо обґрунтованості використання таких статистичних інструментів.
Результати. Загалом було знайдено 22 статистичні інструменти, як параметричні, так і непараметричні: 5 корисних для перевірки наявності зв’язку, 7 – для порівняння двох груп і 10 – для порівняння двох або більше груп. Для кожного статистичного інструменту була підібрана наукова стаття, пов’язана з фізичними вправами та спортивними науками.
Висновки. Ці дані дозволяють розробити потенційні рекомендації, що стосуються фізичних вправ і спортивних наук, для суворої моделі дослідницьких проектів із систематичним використанням статистичної обробки в повній гіпотезі дослідження
Чи впливає тренування із силовими тренувальними санями з навантаженням 10 кілограмів на швидкість футболістів-студентів коледжів?
No full textStudy purpose. Running speed is an ability soccer players need to build attack and defence. There needs to be more research in football that applies sleds using specific loads to improve the running ability of college student soccer players. This study aims to analyze the effect of sled training with a load of 10 kilograms on the running speed of college student soccer players.
Materials and methods. This study uses a quantitative approach with a quasi-experimental design research type, with the research design used being a one-group pretest-posttest design. The sample used in this research was 14 students taken from a population of 95 individuals using random sampling techniques. The study sample used had characteristics of age 18 ± 0.75 years, height 169.42 ± 5.84 cm, weight 58.5 ± 4.21 kg, and BMI 20.44 ± 2.00. Treatment was carried out for six weeks with a frequency of three times a week. The 20-meter sprint speed test was used as an instrument for collecting speed data. The data analysis technique uses a paired samples t-test at a significance level (α) 0.05. The prerequisite test used is the Shapiro-Wilk test.
Results. The research showed increased players’ running speed obtained from the pretest results of 4.48 ± 0.291 and the post-test results of 4.15 ± 0.266 from the 20-meter sprint test.
Conclusions. Based on the results of the paired sample t-test, it can be concluded that there is a significant increase in the running speed of college student soccer players using 10 kg sleds.Мета дослідження. Швидкість бігу — це здатність, яка потрібна футболістам для побудови нападу та захисту. Потрібні додаткові дослідження з футболу, у яких застосовують силові тренувальні сани з використанням певних навантажень для покращення бігових здібностей футболістів-студентів коледжів. Метою цього дослідження є аналіз впливу тренування із силовими тренувальними санями з навантаженям 10 кілограмів на швидкість бігу футболістів-студентів коледжів.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовують кількісний підхід із квазіекспериментальним типом дослідження, при цьому використовують план дослідження з попереднім і підсумковим тестуванням на одній групі. Вибірка, яку використовували в цьому дослідженні, становила 14 студентів, відібраних із генеральної сукупності кількістю 95 осіб із використанням методів випадкової вибірки. Досліджувана вибірка мала такі характеристики: вік 18 ± 0,75 року, зріст 169,42 ± 5,84 см, вага 58,5 ± 4,21 кг, ІМТ 20,44 ± 2,00. Заняття проводили протягом шести тижнів із періодичністю тричі на тиждень. Тест на швидкість бігу на дистанцію 20 метрів використовували як інструмент для збору даних про швидкість. У методиці аналізу даних використовують t-критерій Стьюдента для парних вибірок за рівня значущості (α) 0,05. Як обов’язковий попередній тест використовували критерій Шапіро-Вілка.
Результати. Результати дослідження показали збільшення швидкості бігу гравців, отримане за результатами попереднього тестування 4,48 ± 0,291 та за результатами підсумкового тестування 4,15 ± 0,266 в тесті на швидкість бігу на дистанцію 20 метрів.
Висновки. За результатами аналізу даних із використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок можна дійти висновку про наявність статистично значущого збільшення швидкості бігу футболістів-студентів коледжів, які користуються силовими тренувальними санями з навантаженням 10 кг
Взаємозв’язок між варіюванням ширини стійки під час виконання вправи з підйому стегон зі штангою за одне повторення з максимальною вагою та швидкістю ударів ногами в молодих елітних спортсменів із силату
No full textStudy purpose. This study aimed to determine the relationship between kicking speed performance and different stance widths during barbell hip thrust (BHT) at one repetition maximum (1RM) scores among young elite Silat athletes.
Materials and methods. 15 male and 15 female Silat athletes with at least one year of resistance training experience and a mean age of 21.3 ± 1.2 years participated in this study. The load indicator performance associated with kicking performance was measured using 1RM load during BHT at varying stance widths. The data was analyzed using Pearson correlation tests through the SPSS Version 25 application.
Results. A significant correlation was found between stance width, physical characteristics, and performance metrics with a low to moderate relationship. For physical features, weight (r=0.43, p<.05), height (r= 0.64, p<.05), and leg length (r= 0.44, p<.05) show positive relationship. Low to moderate significant relationships were found during WSW-RFK (r=0.39, p<.05) regarding 1RM and kicking performance. No significant correlations were found between NSW or NRW and the observed variables, except for a negative correlation between NRW and strength (r= -0.43, p < .05). There was a significant difference between males vs. females in RFK-NSW, RFK (p=0.006, p< .05), and LFK-NRW (p=0.001, p< .05) in kicking performance.
Conclusions. This study revealed that stance width in barbell hip thrusts moderately correlates with physical characteristics and performance in young elite Silat athletes, where wider stances align with physical characteristics and narrower stances align with lower kicking performance. It also highlighted the importance of personalized training due to observed gender differences in kicking speed.Мета дослідження. Метою цього дослідження було визначити взаємозв’язок між показниками швидкості ударів ногами та різною шириною стійки під час виконання вправи з підйому стегон зі штангою з положення лежачи з упором верхньої частини тулуба на лавку («Сідничний міст») за одне повторення з максимальною вагою (1ПМ) серед молодих елітних спортсменів із силату.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні взяли участь 15 спортсменів і 15 спортсменок із силату з досвідом тренувань зі спротивом щонайменше один рік і середнім віком 21,3 ± 1,2 року. Ефективність показників навантаження, пов’язаних з ефективністю ударів ногами, вимірювали з використанням максимального навантаження за одне повторення (1ПМ) під час виконання вправи «Сідничний міст» за змінної ширини стійки. Аналіз даних проводили з використанням коефіцієнтів кореляції Пірсона на програмному забезпеченні SPSS версії 25.
Результати. Було виявлено статистично значущу кореляцію між шириною стійки, фізичними характеристиками та показниками продуктивності зі зв’язком від низького до середнього ступеня. Стосовно фізичних характеристик, позитивний зв’язок демонструють вага (r=0,43, p<0,05), зріст (r=0,64, p<0,05) і довжина ніг (r=0,44, p<0,05). Під час аналізу кореляції WSW-RFK («ноги ширше плечей» - «прямий удар правою ногою») (r=0,39, p<0,05) було виявлено статистично значущі зв’язки від низького до середнього ступеня стосовно 1МП та ефективності ударів ногами. Між стійкою NSW («ноги на ширині плечей») або NRW («ноги вужче плечей») і спостережуваними змінними значущих кореляцій виявлено не було, за винятком негативної кореляції між стійкою NRW («ноги вужче плечей») і силою (r= -0,43, p < 0,05). Спостерігалася статистично значуща різниця між чоловіками та жінками в ефективності ударів ногами за показниками RFK-NSW («прямий удар правою ногою» - «ноги на ширині плечей»), RFK («прямий удар правою ногою») (p=0,006, p<0,05) та LFK-NRW («прямий удар лівою ногою» - «ноги вужче плечей») (p=0,001, p<0,05).
Висновки. Це дослідження показало, що ширина стійки під час віконання підйому стегон зі штангою середньою мірою корелює з фізичними характеристиками та результативністю молодих елітних спортсменів із силату, де ширші стійки відповідають фізичним характеристикам, а вужчі стійки – нижчій результативності ударів ногами. У ньому також підкреслюється важливість індивідуалізованого тренування через спостережувані гендерні відмінності у швидкості ударів ногами
Максимально ефективне використання емпіричного навчання для сприяння розвитку майстерності студентів університетів у роботі з людьми з обмеженими можливостями
No full textStudy purpose. Inclusive education, acknowledged as a fundamental human right, is aimed at enhancing the participation of all students and mitigating social and educational exclusion. Physical Education is identified as a vital instrument that fosters specific training on disability and inclusion, thereby ameliorating attitudes towards disability. The objective of this study is to scrutinize the perception of experiential learning and inclusive physical activity among students.
Materials and methods. An inclusive physical activity program for students pursuing a degree in Early Childhood and Primary Education was designed. The program proposes five sessions of inclusive physical activity and accommodates 30 adult users with intellectual disability. To analyse the reliability and validity of a scale that measures students’ perception of experiential learning, descriptive statistics, reliability analysis, exploratory and confirmatory factor analysis were used to assess the effectiveness and inclusivity of the scale.
Results. The validity and reliability of a scale that facilitates the analysis of students’ perceptions of learning derived from inclusive experiences is presented and the results are adequate for its usability. In addition, it is shown that experiential learning increases the perception towards the acquisition of disability-related competences among university students.
Conclusions. This scale essentially allows a comprehensive analysis of students’ perception of learning that emerges from inclusive experiences. It is demonstrated that experiential learning enhances students’ perception regarding the attainment of competencies related to disability. These findings underscore the importance of inclusive learning experiences in the training of future educators.Мета дослідження. Інклюзивна освіта, визнана фундаментальним правом людини, спрямована на розширення участі всіх студентів та обмеження соціальної та освітньої ізоляції. Фізичне виховання визначають як життєво важливий інструмент, який сприяє розвитку спеціального навчання з питань інвалідності та інклюзії, тим самим покращуючи ставлення до інвалідності. Метою цього дослідження є уважне вивчення сприйняття студентами емпіричного навчання та інклюзивної фізичної активності.
Матеріали та методи. Розроблено програму інклюзивної фізичної активності для студентів, які навчаються за спеціальністю «Дошкільне виховання та початкова освіта». Ця програма передбачає п’ять занять з інклюзивної фізичної активності та розрахована на 30 дорослих користувачів із порушенням інтелектуального розвитку. Щоб проаналізувати надійність і валідність шкали, яка вимірює сприйняття студентами емпіричного навчання, використовували описову статистику, аналіз надійності, експлораторний і конфірматорний факторний аналіз для оцінки ефективності та інклюзивності шкали.
Результати. Представлено валідність і надійність шкали, яка полегшує аналіз сприйняття студентами навчання, отриманого на основі інклюзивного досвіду, і ці результати є достатніми для її придатності до використання. Крім того, показано, що емпіричне навчання покращує ставлення студентів університетів до набуття пов’язаних з інвалідністю компетенцій.
Висновки. Ця шкала, по суті, дозволяє комплексно проаналізувати сприйняття студентами навчання, яке випливає з інклюзивного досвіду. Показано, що емпіричне навчання покращує уявлення студентів щодо набуття пов’язаних з інвалідністю компетенцій. Ці одержані результати підкреслюють важливість досвіду інклюзивного навчання у підготовці майбутніх освітян
Тестовий контроль інклюзивного фізичного виховання: оцінювання з використанням новітньої електроніки
No full textThe purpose of the study was to determine the effectiveness of a device developed based on the latest electronics to control the coordination of movements of the lower limbs of students with disabilities.
Materials and methods. 34 students with disabilities were involved in the study. At the time of the experiment, they had functional disorders of the lower limbs as a result of injuries and received a doctor’s permission to participate in the experiment. The research was conducted at the theoretical and empirical levels, using the following methods: analysis, synthesis, systematization, generalization, technical modeling, pedagogical testing, and mathematical statistics.
Results. In the research process, a device was used, which was developed as part of the conducted research. The device consists of two rubber mats in which capacitive proximity sensors are placed. The test task involves recording the number of touches of rubber mats in 20 seconds. The information received from the sensors during the student’s performance of the test task, namely the alternate touching of the rubber mat with the big toe, is sent to the microcontroller via an infrared communication line. The development uses a high-performance microcontroller ATMega 328P, which can support a wide range of sensors and generate information about the time and frequency of leg movements. The signals of the student’s toes touching the rubber mats, received by capacitive sensors, are processed by a microcontroller and displayed on a PC through a serial connection and using the Arduino software, which allows reading the received information about the execution of movements. Under the conditions of the pedagogical experiment, we tried to determine the quality of the measurement results. According to the obtained numerical indicators, the numerical values of the test authenticity obtained by the traditional method of fixing the results by a specialist correspond to the value “low”. The results of the validity calculations showed that the correlation between the test measurement results and the evaluation results using the developed device was optimal with a correlation coefficient greater than 0.6.
Conclusions. The importance of a high level of development of the coordination of movements of the lower limbs of students with disabilities is determined by the need to develop this quality to ensure the effectiveness of their rehabilitation in the process of inclusive PE. The analysis of the obtained material allows us to state that the practical application of the inclusive PE device developed based on the latest electronics will allow scientifically based optimization of this process to ensure its effectiveness.Мета дослідження полягала у визначенні дієвості розробленого на основі новітньої електроніки пристрою для контролю координації рухів нижніх кінцівок студентів з інвалідністю.
Maтеріал та методи. До дослідження було залучено 34 студенти з інвалідністю, які на момент початку експерименту мали функціональні розлади нижніх кінцівок внаслідок отриманих травм та отримали дозвіл лікаря на участь в експерименті. Дослідження проведено на теоретичному та емпіричному рівні, використано методи: аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення, технічного моделювання, педагогічного тестування та математичної статистики.
Результати. У процесі дослідження використано пристрій, який розроблено в рамках проведеного дослідження. Пристрій складається з двох гумових килимків, у яких розмішують ємнісні сенсори наближення. Тестове завдання передбачає реєстрацію кількості торкань гумових килимків за 20 с. Інформація, яка надходить із сенсорів при виконанні студентом тестового завдання, а саме почергового торкання великим пальцем ноги гумових килимка, лінією інфрачервоного зв’язку надходить на мікроконтролер. У розробці використано високопродуктивний мікроконтролер ATMega 328P, який може підтримувати широкий спектр сенсорів та формує інформацію про час та частоту виконання рухів ногами. Сигнали торкання пальцями ніг студентом гумових килимків, отримані ємнісними сенсорами, обробляються мікроконтролером та відображаються на ПК через послідовне підключення та з застосування програмного забезпечення Arduino, що дозволяє зчитувати отриману інформацію виконання рухів. За умовами педагогічного експерименту ми намагались визначити якість результатів вимірювання. Згідно отриманим числовим показникам, числові значення тестової автентичності отримані традиційним способом фіксації результатів фахівцем, відповідають значенню «низький». Результати розрахунків валідності показали, що кореляція результатів тестових вимірів і результатів оцінювання з використанням розробленого пристрою була оптимальною з коефіцієнтом кореляції більшим за 0,6.
Висновки. Важливість високого рівня розвитку координації рухів нижніх кінцівок студентів з інвалідністю визначена необхідністю розвитку цієї якості задля забезпечення ефективності їхньої реабілітації в процесі інклюзивного ФВ. Аналіз отриманого матеріалу дозволяє стверджувати, що застосування у практиці інклюзивного ФВ розробленого на основі новітньої електроніки пристрою дозволить науково-обґрунтовано оптимізувати цей процес задля забезпечення його ефективності