Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Диференціальний вплив вправ зі спринту вгору та спринту зі стрибками вбік і різних антропометричних характеристик на швидкість футболістів
No full textStudy purpose. To increase the running speed of soccer players, anthropometric factors need to be considered when choosing a training model.
Materials and methods. The experimental method with a 2 x 3 factorial design was used in this study. Purpose random sampling technique was used to select a sample of 60 participants from a population of 100 people. Then the sample was divided into six groups using a stratified random sampling technique (large UHS, n=10 participants; moderate UHS, n=10 participants; small UHS, n=10 participants; large SJS, n=10 participants; moderate SJS, n=10 participants; small SJS, n=10 participants). The 20-meter running speed test and anthropometric measurements were used as data collection instruments. Data analysis uses a two-way ANOVA and normality and homogeneity tests as prerequisites.
Results. The results of the study found that there were significant differences in the two training models with a Sig value of 0.002<0.05, there were significant differences in the three anthropometric groups with a Sig value of 0.000<0.05, andthere was an interaction between the training model and anthropometric characteristics in increasing the 20-meter running speed with a Sig value of 0.001<0.05.
Conclusions. This study concluded that the SJS training model was suitable for three levels of anthropometric ratios, while UHS was very suitable for small ones. Another conclusion was that the small anthropometric ratio had the greatest effect on the speed of the 20-meter sprint.Мета дослідження. Для підвищення швидкості бігу футболістів під час вибору моделі тренувань потрібно брати до уваги антропометричні фактори.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовували експериментальний метод із факторним планом 2 х 3. Для відбору вибірки із 60 учасників із генеральної сукупності 100 осіб використовували метод цільової випадкової вибірки. Потім вибірку розділили на шість груп за допомогою методу стратифікованої випадкової вибірки (велике співвідношення антропометричних параметрів (САП), спринт угору (СУ), n=10 учасників; середнє САП, СУ, n=10 учасників; невелике САП, СУ, n=10 учасників; велике САП, спринт зі стрибками вбік (ССВ), n=10 учасників; середнє САП, ССВ, n=10 учасників; невелике САП, ССВ, n=10 учасників). Як інструменти збору даних використовували тест на швидкість бігу на 20 метрів та антропометричні параметри. Для аналізу даних використовували двофакторний дисперсійний аналіз і тести на нормальність і однорідність як передумови.
Результати. Результати дослідження показали наявність статистично значущих відмінностей у двох моделях тренувань зі значенням показника значущості 0,002<0,05, навяність статистично значущих відмінностей у трьох антропометричних групах зі значенням показника значущості 0,000<0,05 та наявність взаємовпливу між моделлю тренувань та антропометричними характеристиками в контексті підвищення швидкості бігу на 20 метрів зі значенням показника значущості 0,001<0,05.
Висновки. Результати цього дослідження дозволяють дійти висновку, що модель тренувань ССВ підходить для трьох рівнів співвідношень антропометричних параметрів, тоді як модель СУ дуже підходить для учасників із невеликим САП. Також на підставі результатів цього дослідження можна дійти висновку, що невелике співвідношення антропометричних параметрів мало найбільший вплив на швидкість бігу на 20 метрів
Концептуальна структура прикладної цілісної освіти у фізичному вихованні та спорті: систематичний огляд емпіричних даних
No full textBackground and Study purpose. Holistic education becomes an important aspect to achieve target on education as proposed by sustainable development goals (SDGs). Many believe that education of the future should be comprehensive, aspirational and inclusive, that is holistic education. Physical education is part of school subjects that can be used to realized the educational goal of holistic learning. Through mindful planning and understanding of conceptual framework, physical activity and sports in physical education can be a powerful tool to improve the development of the whole child that includes cognitive, socio-emotional, and physical aspect. To date, there are few systematic reviews that discuss holism in the context of education, and almost none of them specifically discuss holistic education in the physical education setting.
Materials and methods. This paper systematically reports previous empirical studies about the strategies used to implement holistic education in physical education class. There are 15 papers selected in this study following the Preffered Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-Analyses (PRISMA) guidelines.
Results. As the result, this study proposes a conceptual framework for designing a teaching strategy in PE to promote whole child development. The framework encompasses the learning dimension of body, mind and spirit. All the aspects are discussed below.
Conclusions. Based on the results and discussion obtained from the 15 reviewed papers, we proposed a conceptual framework to design an approach to implement holistic education in physical education.Історія питання та мета дослідження. Цілісна освіта стає важливим аспектом для досягнення освітніх цілей, які узгоджуються із цілями сталого розвитку (ЦСР). Багато хто вважає, що освіта майбутнього має бути комплексною, престижною та інклюзивною, тобто цілісною освітою. Фізичне виховання є тією частиною шкільних предметів, яка може бути використана для реалізації освітньої мети цілісного навчання. Завдяки ретельному плануванню та розумінню концептуальної структури фізична активність і спорт у фізичному вихованні можуть бути потужним інструментом для покращення розвитку дитини в цілому, що включає когнітивний, соціально-емоційний і фізичний аспекти. На сьогоднішній день існує небагато систематичних оглядів, у яких обговорюється цілісність у контексті освіти, і майже в жодному з них конкретно не обговорюється цілісна освіта в умовах фізичного виховання.
Матеріали та методи. У цій статті систематично викладений звіт про попередні емпіричні дослідження стратегій, які використовують для реалізації цілісної освіти на уроках фізичного виховання. У цьому дослідженні було відібрано 15 статей відповідно до рекомендацій «Переважні елементи звітування для систематичних оглядів і метааналізів» (PRISMA).
Результати. Як результат у цьому дослідженні пропонується концептуальна структура для розробки стратегії викладання фізичного виховання для сприяння всебічному розвитку дитини. Ця структура охоплює навчальний вимір тіла, розуму та духу. Усі ці аспекти обговорюються нижче.
Висновки. На підставі результатів та обговорення 15 розглянутих документів ми запропонували концептуальну структуру для розробки підходу до реалізації цілісної освіти у фізичному вихованні
Аналіз зареєстрованих показників часу реакції (ЧР), проміжного часу (ПЧ) та кінцевого часу (КЧ) спортсменів-плавців на Олімпійських іграх 2008-2021 рр.
No full textStudy purpose. This research aims to evaluate and analyze the Final Time (FT), Split Time (ST), and Reaction Time (RT) records of 100-meter butterfly swimmers in four Olympic events in order to provide benchmarks and standards for the development of swimming training.
Materials and methods. This research combines quantitative and qualitative approaches. This study utilized a sample of 32 athletes ranked first through eighth who competed in the 100-meter butterfly at four Olympics: the 2008 Beijing Olympics, 2012 London Olympics, 2016 Rio Olympics, and 2021 Tokyo Olympics. It utilizes secondary data in which all time results are obtained from the website (http://www.fina.org). The descriptive statistics of mean and standard deviation were utilized for statistical analysis in this study. The Kolmogorov-Smirnov test was used to determine data normality. For comparing data between Olympiads, a one-way multi-comparison ANOVA was used to verify interactions between RT, ST, and FT across Olympiads. To determine the effect of RT and ST on FT, one-way linear regression was used with a significance level of p<0.05 as a standard. SPSS Inc., Chicago, IL, USA, was utilized for all analyses.
Results. ST and RT were found to influence the achievement of FT in the 100-meter butterfly stroke, and RT had an effect of 0,712 (51%), for both male and female swimmers, on the achievement of the time in the first 50 meters.
Conclusions. The conclusion is that both athletes and coaches are required to optimize the achievement of RT and ST in short-distance swimming because these two indicators play a crucial role in achieving the travel time of short-distance swimmers.Мета дослідження. Метою цього дослідження є оцінка та аналіз зареєстрованих показників кінцевого часу (КЧ), проміжного часу (ПЧ) та часу реакції (ЧР) плавців батерфляєм на дистанції 100 метрів у чотирьох олімпійських змаганнях із метою забезпечення контрольних показників і стандартів для розвитку навчання плавання.
Матеріали та методи. Це дослідження поєднує в собі кількісний і якісний підходи. У цьому дослідженні використовували вибірку з 32 спортсменів з першої по восьму категорії, які змагалися на дистанції 100 метрів батерфляєм на чотирьох Олімпійських іграх: Олімпіаді 2008 року в Пекіні, Олімпіаді 2012 року в Лондоні, Олімпіаді 2016 року в Ріо-де-Жанейро та Олімпіаді 2021 року в Токіо. У дослідженні використовують вторинні дані, у яких усі часові результати одержані з веб-сайту (http://www.fina.org). У цьому дослідженні для статистичного аналізу використовували описову статистику середнього та стандартного відхилення. Для визначення нормальності даних використовували тест Колмогорова-Смирнова. Для порівняння даних між олімпіадами використовували однофакторний дисперсійний аналіз із критерієм множинного порівняння, щоб перевірити взаємодію між ЧР, ПЧ та КЧ на олімпіадах. Для визначення впливу ЧР та ПЧ на КЧ використовували однофакторну лінійну регресію з рівнем значущості p<0,05 як стандартом. Для всіх аналізів використовували ПЗ SPSS Inc., Чикаго, Іллінойс, США.
Результати. Було встановлено, що ПЧ та ЧР впливають на досягнення КЧ на 100-метровій дистанції батерфляєм, а ЧР має вплив на рівні 0,712 (51%), для плавців і чоловічої, і жіночої статі, на досягнення цього часу за перші 50 метрів.
Висновки. Висновок полягає в тому, що як спортсмени, так і тренери повинні оптимізувати досягнення показників ЧР та ПЧ у плаванні на короткі дистанції, оскільки ці два показники відіграють вирішальну роль у досягненні часу загального руху плавців на короткі дистанції
Стан зрілості та маса тіла без жиру як визначальні чинники фізичної підготовленості серед македонських школярів віком від 6 до 14 років
No full textStudy purpose. The research goal was to establish if the fat-free mass, chronological age and maturity status are determinants of physical fitness, and to analyze the development changes of fat-free mass and physical fitness in concordance with chronological age and maturity status in schoolchildren aged 6 to 14.
Materials and methods. The research was conducted on a sample of 9106 students aged 6 to 14 years. In order to reach the research goals, the following variables were measured: height, weight, sitting height, fat mass, fat-free mass and various components of the physical fitness (lower limbs explosive strength, handgrip strength, abdominal muscle repetitive strength, speed and agility). The values of body mass and biological maturation indexes (APHV) were obtained by using formulas.
Results. The boys’ age at peak height velocity was estimated at 13.00±0.82, and the girls’ one at 11.57±0.68. The relationships between chronological age and age at peak height velocity with fat-free mass was r=0.82 to 0.94 in the boys and r=0.83 to 0.92 in the girls. The relationships between fat-free mass and physical fitness tests in the boys were: standing long jump (r=0.55), 30 sec sit-ups (r=0.37), handgrip strength (r=0.75) and shuttle run 4 х 10 meters (r=-0.40); and in the girls – standing long jump (r= 0.45), 30 sec sit-ups (r= 0.36), handgrip strength (r= 0.74) and shuttle run 4 х 10 meters (r= -0.43). The differences in fat-free mass and physical fitness tests were more prominent when the comparison was done with relation to the biological maturation (APHV) and chronologic age.
Conclusions. On the basis of the obtained results, it can be concluded that maturity status and fat-free mass determinate the physical fitness performances in the schoolchildren of both genders. Also, the age at peak height velocity should be used in Physical Education as a tool of monitoring, ranging and classification of physical performances in children and adolescents.Мета дослідження. Мета дослідження полягала в тому, щоб установити, чи є маса тіла без жиру, хронологічний вік і стан зрілості визначальними чинниками фізичної підготовленості, а також проаналізувати зміни розвитку маси тіла без жиру та фізичної підготовленості у відповідності з хронологічним віком і станом зрілості у школярів віком від 6 до 14 років.
Матеріали та методи. Дослідження проведене на вибірці з 9106 учнів віком від 6 до 14 років. Для досягнення цілей дослідження вимірювали такі змінні: зріст, вага, висота в положенні сидячи, маса жиру, маса тіла без жиру та різні компоненти фізичної підготовленості (вибухова сила нижніх кінцівок, сила хвату, сила багатократного напруження м’язів живота, швидкість і спритність). Значення індексів маси тіла та біологічного дозрівання (APHV – вік на момент пікової швидкості зростання) отримували за допомогою формул.
Результати. Вік на момент пікової швидкості зростання у хлопчиків оцінювали в 13,00±0,82 року, у дівчат – в 11,57±0,68 року. Співвідношення між хронологічним віком і віком на момент пікової швидкості зростання та масою тіла без жиру становило r=0,82–0,94 у хлопчиків та r=0,83–0,92 у дівчат. Співвідношення між масою тіла без жиру та показниками фізичної підготовленості у хлопців становили: стрибок у довжину з місця (r=0,55), присідання протягом 30 с (r=0,37), сила хвату (r= 0,75) та човниковий біг 4 х 10 метрів (r= -0,40); у дівчат – стрибок у довжину з місця (r=0,45), присідання протягом 30 с (r=0,36), сила хвату (r=0,74) та човниковий біг 4 х 10 метрів (r=-0,43). Відмінності в тестах маси тіла без жиру та фізичної підготовленості були помітнішими, коли порівнювали біологічне дозрівання (APHV) і хронологічний вік.
Висновки. На підставі одержаних результатів можна зробити висновок, що стан зрілості та маса тіла без жиру визначають показники фізичної підготовленості школярів обох статей. Крім того, вік на момент пікової швидкості зростання слід використовувати у фізичному вихованні як засіб моніторингу, ранжування та класифікації фізичних показників дітей і підлітків
Позитивний вплив пліометричних тренувань на збільшення швидкості, сили та потужності м’язів кінцівок у молодих чоловіків
No full textThe study purpose was to prove the effectiveness of a plyometric jumping jack, countermovement jump, and tuck jump training in increasing speed, strength, and limb muscle power in adolescent males.
Materials and methods. A total of 33 subjects from Santri Pondok Pesantren An-Nur 2 Al-Murtadlo Malang Regency, males, aged 18-22 years voluntarily participated in the study. The subjects were divided into 3 intervention groups, namely PJJ (n = 11, plyometric – jumping jacks), PCJ (n = 11, plyometric – countermovement jump), and PTJ (n= 11, plyometric – tuck jump). Plyometric jumping jacks, countermovement jump, and tuck jump training was conducted for 30 minutes/session, intensity 70-90% 1-RM, frequency 3x/week for 6 weeks. Measuring limb muscle power used the Jump Meter Digital (MD) Test, measuring limb muscle strength used the Back & Leg Dynamometer, and measuring speed used the 30 m running test. The data analysis technique used the Paired Sample T-Test with a significance level of 5%.
Results. The results obtained were as follows: mean speed between pretest and posttest on PJJ (4.56±0.16 vs. 4.36±0.15 second, (p ≤ 0.001)), PCJ (4.61±0.15 vs. 4.54±0.14 second, (p ≤ 0.001)), PTJ (4.55±0.19 vs. 4.48±0.18 second, (p ≤ 0.001)), limb muscle strength between pretest and posttest in PJJ (111.45±18.94 vs. 139.27±20.23 kg, (p ≤ 0.001)), PCJ (117.73±21.03 vs. 129.55±19.24 kg, (p ≤ 0.001)), PTJ (115.46±17.66 vs. 125.91±18.62 kg, (p ≤ 0.001)), limb muscle power between pretest and posttest in PJJ (422.86±34.61 vs. 493.12±49.24 joule, (p ≤ 0.001)), PCJ (410.70±38.25 vs. 462.20±38.55 joule, (p ≤ 0.001)), PTJ (404.20±45.63 vs. 441.78±46.90 joule, (p ≤ 0.001)).
Conclusions. Based on the results of the study, it was concluded that plyometric jumping jacks, countermovement jumps, and tuck jumps performed for 30 minutes/session, with an intensity of 70-90% 1-RM, frequency 3x/week for 6 weeks are effective in increasing limb muscle power, strength and speed.Метою дослідження було довести ефективність пліометричного тренування з виконанням стрибка на місці ноги разом, ноги нарізно, стрибка у висоту з присіду та стрибка у висоту з підтягуванням колін до грудей у збільшенні швидкості, сили та потужності м’язів кінцівок у молодих чоловіків.
Матеріали та методи. У дослідженні добровільно взяли участь загалом 33 чоловіки віком 18–22 років зі студентів церковної школи Сантрі Пондок Песантен, Ан-Нур 2 Аль-Муртадло, регентство Маланг (Індонезія). Учасників розділили на 3 експериментальні групи: PJJ (n = 11, пліометрика – стрибки на місці ноги разом, ноги нарізно), PCJ (n = 11, пліометрика – стрибок у висоту з присіду) та PTJ (n = 11, пліометрика – стрибок у висоту з підтягуванням колін до грудей). Тренування з виконанням стрибків на місці ноги разом, ноги нарізно, стрибка у висоту з присіду та стрибка у висоту з підтягуванням колін до грудей проводили по 30 хвилин/заняття, з інтенсивністю 70–90%, 1 повтор максимум, із частотою 3 рази/тиждень протягом 6 тижнів. Для вимірювання потужності м’язів кінцівок використовували цифровий вимірювач висоти стрибка, для вимірювання сили м’язів кінцівок використовували динамометр для спини та ніг, а для вимірювання швидкості використовували біг на 30 метрів. У методиці аналізу даних використовували t-критерій Стьюдента для парних вибірок із рівнем значущості 5%.
Результати. Одержані результати були такими: порівняння середньої швидкості між результатами попереднього та підсумкового тестування для PJJ (4,56±0,16 проти 4,36±0,15 секунди, (p ≤ 0,001)), PCJ (4,61±0,15 проти 4,54±0,14 секунди, (p ≤ 0,001)), PTJ (4,55±0,19 проти 4,48±0,18 секунди, (p ≤ 0,001)), сили м’язів кінцівок між результатами попереднього та підсумкового тестування в PJJ (111,45±18,94 проти 139,27±20,23 кг, (p ≤ 0,001)), PCJ (117,73±21,03 проти 129,55±19,24 кг, (p ≤ 0,001)), PTJ (115,46±17,66 проти 125,91±18,62 кг, (p ≤ 0,001)), потужності м’язів кінцівок між результатами попереднього та підсумкового тестування в PJJ(422,86±34,61 проти 493,12±49,24 джоуля, (p ≤ 0,001)), PCJ (410,70±38,25 проти 462,20±38,55 джоуля, (p ≤ 0,001)), PTJ (404,20±45,63 проти 441,78±46,90 джоуля, (p ≤ 0,001)).
Висновки. На підставі результатів дослідження було зроблено висновок, що пліометричні стрибки на місці ноги разом, ноги нарізно, стрибки у висоту з присіду та стрибки у висоту з підтягуванням колін до грудей, які виконували по 30 хвилин/заняття з інтенсивністю 70-90%, 1 повтор максимум, із частотою 3 рази/тиждень протягом 6 тижнів, є ефективними для збільшення потужності м’язів кінцівок, сили та швидкості
Вплив комплексних тренувань на аеробну та анаеробну потужність спортсменів-любителів
No full textThe study purpose was to investigate the effect of complex training on aerobic and anaerobic power of amateur athletes.
Materials and methods. The study included 30 amateur athletes in soccer and hockey, which were equally divided into two groups, namely an Experimental group who underwent 6 weeks of complex training along with regular training in their sports and a Control Group who only performed their regular sports training. Anaerobic power was assessed by Running-based Anaerobic Sprint Test (RAST) and aerobic power (VO₂max) was assessed by 12-min Cooper run/walk test. The study used the Pre-test Post-test Randomized Group Design, and Paired t-test was used as the statistical technique for data analysis at a significance level of 0.05.
Results. At the end of six weeks, the Experimental group showed significant improvement in anaerobic power and VO₂max, while only VO₂max was improved in the Control group (p<0.05). No significant improvement was observed in anaerobic power for the Control group (p>0.06). Therefore, this shows that complex training has significant effect on anaerobic power, while it does not produce significant improvements in aerobic power.
Conclusions. Six weeks of complex training integrated with regular sports training can improve anaerobic power. Coaches and athletes, specifically in soccer and hockey, can implement the complex training program in their regular training.Метою дослідження було вивчення впливу комплексних тренувань на аеробну та анаеробну потужність спортсменів-любителів.
Матеріали та методи. Учасниками дослідження були 30 спортсменів-любителів – гравців у футбол і хокей, яких порівну розділили на дві групи, а саме: експериментальну групу, яка проходила 6 тижнів комплексних тренувань разом зі звичайними тренуваннями у своїх видах спорту, і контрольну групу, яка виконувала лише свої звичайні спортивні тренування. Анаеробну потужність оцінювали за допомогою анаеробного спринт-тесту на основі бігу (RAST), а аеробну потужність (максимальне споживання кисню – VO₂max) оцінювали за допомогою 12-хвилинного тесту Купера на біг/ходьбу. У дослідженні використовували план попереднього та підсумкового тестування на двох групах із випадковим розподілом учасників, а для аналізу даних як статистичний метод використовували парний t-критерій Стьюдента за рівня значущості 0,05.
Результати. Після завершення шести тижнів експериментальна група продемонструвала статистично значуще покращення анаеробної потужності та показника VO₂max, тоді як у контрольній групі покращився лише показник VO₂max (p<0,05). Статистично значущого покращення анаеробної потужності для контрольної групи не спостерігалося (p>0,06). Таким чином, це показує, що комплексні тренування мають значний вплив на анаеробну потужність, але не спричиняють значного покращення аеробної потужності.
Висновки. Шість тижнів комплексних тренувань у поєднанні зі звичайними спортивними тренуваннями можуть покращити анаеробну потужність. Тренери та спортсмени, зокрема в таких видах спорту, як футбол і хокей, можуть реалізувати програму комплексних тренувань у своїх звичайних тренуваннях
Високоінтенсивні інтервальні вправи з обмеженням кровотоку покращують роботу судин у підлітків чоловічої статі з ожирінням
No full textStudy purpose. Obesity, a chronic metabolic disease is on the rise among children and adolescents and is a leading cause of mortality in adults worldwide. It is imperative to prevent obesity in children to lower the risk of adult obesity and cardiovascular diseases. Considering the effectiveness of exercise program, high-intensity interval exercise with blood flow restriction (HIIE-BFR) may have potential beneficial effects on the vascular functions of obese individuals. This study aimed to compare the acute effects of supramaximal high-intensity interval exercise (HIIE-SUPRA) and HIIE-BFR on the vascular function in obese adolescents.
Materials and methods. The subjects were adolescent males aged 13 to 15. The crossover study was divided into two trials. The first trial was a pilot study involving five obese adolescent males whose heart rates were evaluated under four conditions of exercise: 1) HIIE-SUPRA at 170% (VO₂peak), 2) HIIE-BFR at 85% VO₂peak with 40% arterial occlusion pressure (AOP), 3) 60% AOP, and 4) 80% AOP. The second trial was conducted on ten obese adolescent males who performed HIIE-SUPRA and HIIE-BFR exercises separately, each for at least three days. Data collection was done to analyze the vascular function parameters before and after exercising (immediately, 10 min, 30 min, and 60 min after).
Results. The results of the first trial showed that the mean heart rate of HIIE-BFR at 40% AOP was similar to that of HIIE-SUPRA (p>0.05). In the second trial, both types of exercises showed similar outcomes, with increased flow-mediated dilatation (FMD), while brachial-ankle pulse wave velocity (baPWV) decreased after exercise as compared to the baseline values (before exercise) (p<0.05). However, HIIE-BFR at 40% AOP demonstrated a lower rate of perceived exertion (RPE) as compared to HIIE-SUPRA (p<0.05).
Conclusions. HIIE-BFR at 40% AOP was effective in regulating the RPE and acutely increasing the vascular function after exercise in obese adolescents, similar to HIIE-SUPRA.Мета дослідження. Ожиріння, хронічне метаболічне захворювання, стрімко поширюється серед дітей і підлітків і є основною причиною смертності дорослих в усьому світі. Вкрай необхідно попередити ожиріння в дітей, щоб знизити ризик розвитку ожиріння та серцево-судинних захворювань у дорослому віці. Беручи до уваги ефективність програми вправ, високоінтенсивні інтервальні вправи з обмеженням кровотоку (HIIE-BFR) можуть мати потенційний сприятливий вплив на функції судин у людей з ожирінням. Метою цього дослідження було порівняння негайного впливу супрамаксимальних високоінтенсивних інтервальних вправ (HIIE-SUPRA) і HIIE-BFR на роботу судин у підлітків з ожирінням.
Матеріали та методи. Учасниками дослідження були підлітки чоловічої статі віком від 13 до 15 років. Перехресне дослідження було розділене на два випробування. Перше випробування було пілотним дослідженням за участю п’яти підлітків чоловічої статі з ожирінням, частоту серцевих скорочень яких оцінювали за чотирьох режимів виконання вправ: 1) HIIE-SUPRA за рівня 170% пікового споживання кисню (VO₂peak), 2) HIIE-BFR за рівня 85% VO₂peak та за рівня 40% тиску оклюзії артерії (AOP), 3) за рівня 60% AOP та 4) за рівня 80% AOP. Друге випробування було проведене на десяти підлітках чоловічої статі з ожирінням, які виконували вправи HIIE-SUPRA та HIIE-BFR окремо, кожний вид вправ протягом принаймні трьох днів. Збір даних для аналізу параметрів роботи судин проводили до та після тренування (негайно, через 10 хв, 30 хв та 60 хв після).
Результати. Результати першого дослідження показали, що середня частота серцевих скорочень у режимі HIIE-BFR за рівня 40% AOP була аналогічною до частоти серцевих скорочень у режимі HIIE-SUPRA (p>0,05). У другому дослідженні обидва типи вправ показали аналогічні результати зі збільшенням потік-опосередкованого розширення (FMD), при цьому швидкість пульсової хвилі в плечощиколотковому відділі (baPWV) зменшилася після виконання вправ порівняно з базовими значеннями (до виконання вправ) (p<0,05). Проте режим HIIE-BFR за рівня 40% AOP продемонстрував нижчий рівень індивідуального сприйняття навантаження (RPE) порівняно з режимом HIIE-SUPRA (p<0,05).
Висновки. Режим HIIE-BFR за рівня 40% AOP був ефективним у регулюванні RPE та негайному посиленні роботи судин після виконання вправ у підлітків із ожирінням, аналогічно до режиму HIIE-SUPRA
Підхід на основі аеробіки у навчанні соціальних танців
No full textStudy purpose.The aim of this study was to find out the performance, acceptability and effectiveness of teaching social dance using an aerobics approach among students.
Materials and methods. In this study, quantitative research with a descriptive-evaluative and experimental research design (ERD) was used to determine the level of dance of cha-cha and samba social dances by two groups of participants (control and experimental groups). The researcher used a total enumeration of fourth-year and third-year students taking the Bachelor in Secondary Education major in MAPEH, using traditional and aerobics approaches. The aerobics approach was used to teach the experimental group, which included nonstop disco music in cha-cha-cha and samba as well as warm-up and cool-down exercises. The same social dance was taught to the control group, which used the traditional method of counting 8 sets of beats: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 6, 5, 4, 3, 2, 1. Both the traditional and aerobic approaches were taught for 40 minutes each.
Results. The findings reveal significant differences in dance performance, acceptability, and effectiveness between the control group using a traditional approach and the experimental group using an aerobics approach.
Conclusions. Aerobics is recommended in teaching social dance to facilitate better learning because it allows students to learn at their own pace and according to their own interests and needs.Мета дослідження. Метою цього дослідження було з’ясувати результативність, прийнятність та ефективність навчання соціальних танців із використанням підходу на основі аеробіки серед студентів.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовували кількісне дослідження з описово-оцінювальним та експериментальним планом дослідження, щоб визначити рівень виконання соціальних танців ча-ча-ча та самби двома групами учасників (контрольною та експериментальною групами). Автор дослідження використав загальний перелік студентів четвертого та третього курсу, які навчаються за спеціальністю «бакалавр середньої освіти» на факультеті музики, мистецтв, фізичного виховання та здоров’я, використовуючи традиційний підхід і підхід на основі аеробіки. Для навчання експериментальної групи використовувався підхід на основі аеробіки, який включав безперервну диско-музику в ча-ча-ча та самбі, а також вправи для розминки та охолодження. Цього ж соціального танцю навчали контрольну групу, в якій використовувався традиційний метод підрахунку 8 серій ударів: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 6, 5, 4, 3, 2, 1. І традиційний підхід, і підхід на основі аеробіки передбачали навчання по 40 хвилин кожен.
Результати. Результати виявили значні відмінності у виконанні танців, прийнятності та ефективності між контрольною групою, у якій використовували традиційний підхід, та експериментальною групою, у якій використовували підхід на основі аеробіки.
Висновки. Аеробіка рекомендована для навчання соціальних танців, щоб сприяти кращому засвоєнню, оскільки вона дозволяє студентам навчатися у власному темпі та відповідно до власних інтересів і потреб
Комплексна оцінка підготовленості висококваліфікованих хокеїстів на траві на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань
No full textThe purpose of the study was to experimentally substantiate the methodological approach to the development of a comprehensive assessment of the preparedness of highly qualified field hockey players at the stage of direct preparation for the main competitions.
Materials and methods. Highly qualified players, members of the national field hockey team of Ukraine (n=21) participated in the study. The average age of the players was (х ± S) 24.9 ± 5.76 years, their sports qualification was masters of sports of Ukraine. The study was conducted over the first and second competitive periods of the two-cycle planning of the training process of highly qualified field hockey players of the 2020-2021 sports season. During the first competitive period, a methodical approach to comprehensive assessment of the preparedness of highly qualified field hockey players was developed. Within the second competition period, which included the stage of direct preparation for the main competitions indicators of a comprehensive assessment of readiness of the players were determined. In order to develop a comprehensive assessment of fitness, tests and criteria were used to assess the level of physical, functional fitness, physical fitness in relation to technique and competitive activity of hockey players.
Results. A methodical approach has been developed for the comprehensive assessment of the preparedness of highly qualified field hockey players according to the following algorithm: determination of criteria for the manifestation of physical and functional preparedness, physical preparedness in relation to technique, competitive activity; development of a 10-point rating scale; establishment of a comprehensive assessment of players’ readiness during the stage of direct preparation for the main competitions.
Conclusions. The structure of the stage of direct preparation for the main competitions consisted of a basic and a special preparatory mesocycles. The volume of direct motor activity was 38 hours, in particular, the ratio of means: general preparatory exercises – 55.4%, special preparatory exercises – 19.5%, lead exercises – 10.9%, competitive exercises – 15.2%; ratio of training loads: aerobic – 56.5%, aerobic-anaerobic – 32.7%, anaerobic-lactate – 7.6%, anaerobic-glycolytic – 3.2%. A statistically probable positive change (р<0.01) in the indicators of the comprehensive assessment of players’ preparedness during the stage of direct preparation for the main competitions was established.Мета дослідження – експериментально обґрунтувати методичний підхід щодо розробки комплексної оцінки підготовленості висококваліфікованих хокеїстів на траві на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань.
Матеріал та методи. У дослідженні взяли участь висококваліфіковані гравці члени національної збірної команди України з хокею на траві (n=21). Середній вік гравців становив (х±S) 24,9±5,76 років, спортивна кваліфікація – майстри спорту України. Дослідження проводилося упродовж першого та другого змагальних періодів двохциклового планування тренувального процесу висококваліфікованих хокеїстів на траві спортивного сезону 2020-2021 років. Упродовж першого змагального періоду був розроблений методичний підхід до комплексної оцінки підготовленості висококваліфікованих хокеїстів на траві. В межах другого змагального періоду, до якого входив етап безпосередньої підготовки до головних змагань, було визначено показники комплексної оцінки підготовленості гравців. Для розробки комплексної оцінки підготовленості було використано тести та критерії для оцінки рівня фізичної, функціональної підготовленості, фізичної підготовленості у взаємозв’язку з технікою та змагальної діяльності хокеїстів.
Результати. Розроблено методичний підхід щодо комплексної оцінки підготовленості спортсменів високої кваліфікації в хокеї на траві за таким алгоритмом: визначення критеріїв прояву фізичної, функціональної підготовленості, фізичної підготовленості у взаємозв’язку з технікою, змагальної діяльності; розробка 10-бальної шкали оцінок; встановлення комплексної оцінки підготовленості гравців упродовж етапу безпосередньої підготовки до головних змагань.
Висновки. Структуру етапу безпосередньої підготовки до головних змагань склали базовий і спеціально-підготовчий мезоцикли. Обсяг безпосередньої рухової діяльності становив 38 год, зокрема, співвідношення засобів: загально-підготовчих вправ - 55,4 %, спеціально-підготовчих вправ -19,5 %, підвідних вправ – 10,9 %, змагальних вправ - 15,2 %; співвідношення тренувальних навантажень: аеробних – 56,5 %, аеробно-анаеробних – 32,7 %, анаеробно-алактатних - 7.6 %, анаеробно-гліколітичних – 3,2 %. Встановлено статистично-вірогідну позитивну зміну (р<0,01) показників комплексної оцінки підготовленості гравців упродовж етапу безпосередньої підготовки до головних змагань
Ігри неповними складами 5 на 5: підвищення аеробної витривалості юних футболістів
No full textThe purpose of this study was to determine the effect of small-sided games 5v5 on increasing aerobic endurance in football players.
Materials and methods. This type of study is a quasi-experiment with a one-group pretest-posttest design. The population of this study was Gama Muda Football School (SSB) players in Pasaman Regency (Indonesia), totaling 60 persons. Sampling was performed using a targeted sampling technique, so the sample was determined to be a maximum of 20 individuals. The players’ endurance capacity was determined by measuring their VO2max capacity. The study used the Yo-Yo Intermittent Recovery Test (Yo-Yo IR Test) as an instrument to obtain research data. Data analysis in this study used the mean difference test (t-test) statistical method. Before testing our hypothesis, we first performed a normality test using the Lilliefors test.
Results. After hypothesis testing, the results obtained show the value of t-count (10.15) > t-table (1.729), indicating that small-sided games 5v5 training effectively improves the aerobic endurance ability of young football players.
Conclusions. The results of this study demonstrate that small-sided games 5v5 training can improve the aerobic endurance of young football players.Метою цього дослідження було визначення впливу ігор неповними складами 5 на 5 на підвищення аеробної витривалості у футболістів.
Матеріали та методи. Цей тип дослідження є квазіекспериментом за схемою попереднього та підсумкового тестування на одній групі. Генеральною сукупністю в цьому дослідженні були гравці футбольної школи Ґама Муда в регентстві Пасаман (Індонезія), загальною численністю 60 осіб. Відбір вибірки проводили методом цільового відбору, тому розмір вибірки був заданий кількістю максимум 20 осіб. Показник витривалості гравців визначали шляхом вимірювання їхнього показника максимального споживання кисню (VO2max). Як інструмент для отримання даних дослідження в дослідженні використовували тест Йо-йо з переміжним відпочинком (тест Йо-йо). Для аналізу даних у цьому дослідженні використовували статистичний метод критерію середньої різниці (t-критерій). Перш ніж перевірити нашу гіпотезу, ми спочатку провели тест на нормальність за допомогою критерію Ліллієфорса.
Результати. Після перевірки гіпотези одержані результати показують обчислене значення t-критерію (10,15) > табличне значення t-критерію (1,729), що вказує на те, що тренування з ігор неповними складами 5 на 5 ефективно підвищує аеробну витривалість юних футболістів.
Висновки. Результати цього дослідження демонструють, що тренування з ігор неповними складами 5 на 5 можуть покращувати аеробну витривалість юних футболістів