Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Аналіз позиційно-зумовлених відмінностей у результативності гравців національної збірної Таїланду з футболу за допомогою відстеження з використанням глобальних систем позиціонування
Study purpose. The understanding of a performance profile in field sports using global positioning systems provides crucial data for the development of athletes in each position. In order to better understand the physiological demands placed on individual football player positions as center back, defender, midfielder, and forward during games in terms of speed, total distance covered, and number of sprints, the data were recorded using Global Positioning Systems technology.
Materials and methods. From 22 official games, the professional Thai national football team players were selected. An analysis of the physiological demands placed on Thai national football team players in terms of speed, total distance traveled, number of sprints, and maximum speed measured was carried out. The analysis data were obtained through 22 matches with four player positions (center back, defender, midfielder, and forward).
Results. The distance indicator in the individual position of a forward player was significantly higher when compared to a defender (p = 0.0006). At the high-intensity running zone, the distance covered by a forward was found to be significantly higher when compared to any other zone. Furthermore, the sprint and maximum speed indicators in the forward position of a professional Thai national football player were shown higher than in the center back, defender and midfielder positions (p = 0.0001, p = 0.0001 and p = 0.0046, respectively).
Conclusions. The Thai national football team players’ performance per complete game in this study was lower than that of foreign professional teams in terms of their total distance and high-intensity running. With the use of a greater quantity of data and more accurate calculation techniques, coaches and training staff will be able to develop appropriate routines to enhance the competition preparation level of the professional Thai national football team players.Мета дослідження. Розуміння профілю результативності у спорті на відкритому повітрі з використанням глобальних систем позиціонування забезпечує критично важливі дані для розвитку потенціалу спортсменів у кожній ігровій позиції. Для того, щоб краще зрозуміти фізіологічні вимоги під час гри до окремих позицій футболістів, таких як центральний захисник, захисник, півзахисник і нападник, за показниками швидкості, загальної пройденої дистанції та кількості пробігів на коротку дистанцію з максимальною швидкістю (спринт), ці дані реєстрували за допомогою технології глобальних систем позиціонування.
Матеріали та методи. Із 22 офіційних ігор були відібрані професійні гравці національної збірної Таїланду з футболу. Був проведений аналіз фізіологічних вимог до гравців національної збірної Таїланду з футболу за вимірюваними показниками швидкості, загальної пройденої дистанції, кількості пробігів на коротку дистанцію з максимальною швидкістю та максимальної швидкості. Дані аналізу були одержані в рамках 22 матчів на основі чотирьох позицій гравців (центральний захисник, захисник, півзахисник і нападник).
Результати. Показник загальної пройденої дистанції на індивідуальній позиції нападника був статистично значуще вищим порівняно із захисником (р = 0,0006). У зоні високоінтенсивного бігу дистанція, пройдена нападником, була значно вищою порівняно з будь-якою іншою зоною. Крім того, показники кількості пробігів на коротку дистанцію з максимальною швидкістю та максимальної швидкості на позиції нападника у професійного гравця збірної Таїланду з футболу виявилися вищими, ніж на позиціях центрального захисника, захисника та півзахисника (p = 0,0001, p = 0,0001 та p = 0,0046 відповідно).
Висновки. Результативність гравців національної збірної Таїланду з футболу за кожну повну гру в цьому дослідженні була нижчою, ніж в іноземних професійних команд, за показниками загальної дистанції та високоінтенсивного бігу. Використовуючи більшу кількість даних і точніші методи розрахунку, тренери та навчальний персонал зможуть розробляти відповідні комплекси вправ для підвищення рівня підготовки до змагань професійних гравців збірної Таїланду з футболу
Динаміка початкової плавальної підготовленості молодших школярів у шкільному спортивному клубі
The purpose of the study was to estimate the effect of swimming lessons in a school sports club on the initial swimming fitness of primary school-aged children.
Materials and methods. The study participants were 73 primary school-aged children (‘Sportrend’ school sports swimming club). The study used theoretical analysis of scientific and methodological literature, the system of control exercises by O. Obrazhei revised taking into account the contingent of the research to assess the swimming fitness of primary school students under the conditions of a school sports club, and methods of mathematical statistics.
Results. We propose a methodology for assessing the swimming readiness of younger schoolchildren under the conditions of a school sports club. The growth rate of such indicators as reaction to the unsupported position in the water and underwater breath-holding turned out to be lower compared to other indicators. At the same time, the rates of face submersion in the water and squatting in the water increased. The increase in initial swimming skills in children was 49.3% at the control stage compared to the baseline, and the average growth rate was 22.2%. In the assessment of children’s initial skills at the end of the training compared to the beginning, the maximum average rate of increase was recorded for the ability to push off and slide (30.1%), the ability to perform a star float (27.4%), and squatting in the water (26.4%), thus swimming lessons have a positive effect on the initial swimming readiness of junior school students.
Conclusions. Statistically significant (p<0.05) improvement of primary school students’ results on control exercises at all stages of diagnostics of their initial swimming skills formation confirms the positive effect of swimming lessons in a school sports club.Мета дослідження. Розробити методику та оцінити динаміку початкової плавальної підготовленості молодших школярів під впливом занять у шкільному спортивному клубі, побудованих на основі запропонованих організаційно-методичних підходів.
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 73 учні молодших класів, яке проводилося на базі шкільного клубу спортивного плавання «Sportrend». У процесі дослідження використовувалися теоретичний аналіз науково-методичної літератури, оцінка початкової плавальної підготовленості молодших школярів в умовах шкільного спортивного клубу, методи математичної статистики.
Результати. Запропоновано методику оцінки плавальної підготовленості молодших школярів в умовах шкільного спортивного клубу. Темп динаміки зростання таких показників як реакція на безопорне положення у воді та затримка дихання у воді, виявився нижчим порівняно з іншими показниками. Водночас, показники занурення обличчя у воду та присідання у воді зростали пришвидшеними темпами. Середній приріст початкових навичок плавання у дітей за період дослідження склав 49,3 %, а середній темп приросту становив 22,2 %. Максимальний середній темп приросту показників оцінки початкових навичок дітей наприкінці дослідження у порівнянні з початком зафіксовано за умінням відштовхуватись і ковзати (30,1 %), умінням виконувати зірочку (27,4 %), присіданням у воді (26,4 %).
Висновки. Спостережувана статистично значуща (p<0,05) позитивна динаміка за всіма показниками оцінки початкової плавальної підготовленості молодших школярів в умовах шкільного спортивного клубу підтверджує доцільність запровадження запропонованих підходів у шкільні спортивні клуби з плавання
Вплив постактиваційного посилення результативності на результативність плавців, які змагаються: систематичний огляд
Study purpose. The aim of this systematic review was to evaluate the effects of post-activation potentiation/post-activation performance enhancement (PAP/PAPE) warm-up protocols on swimmers’ performance.
Materials and methods. The searches were carried out on the electronic database PubMed, Scopus, Web of Science, and EBSCO platforms. Studies from 2010 to May 2022 related to PAP/PAPE and its effect on swimming performance in swimmers aged between 18 and 35 were included.
Results. Nine of 333 studies were included in this review. In two studies, peak thrust improved by 13% to 19% for PAP vs non-PAP and by 3% on performance. One study showed improvements by 10% on speed and speed fluctuation in 25 m all-out PAP vs non-PAP. Rate of force development (RFD) 15 m maximum effort was higher for dry land warm up (DLWU) than swimming warm up (SWU). One study had higher velocity in 5 m for repetition maximum warm-up (RMWU) and eccentric fly-wheel warm-up (EWU) vs SWU. One study demonstrated enhancements for upper-body PAP (UBPAP), low-body PAP (LBPAP) and MIX (UBPAP/LBPAP) vs warm up based on general exercises (GEN) in time to 25 m freestyle (T25FS). Two studies found improvements for band squats PAP compared to swimming specific warm up (SSWU) in time to 15 m. One study demonstrated that PAP trial (PAPT) was faster than control time trial (CTT) in 50 m and 100 m freestyle trial. Dive velocity (DV) was faster for RMWU/EWU vs SWU. One study showed significant increase in power vertical force (PVF) and power horizontal force (PHF) after the PAP vs SSWU.
Conclusions. PAP/PAPE is one more tool that can be beneficial if adapted to the conditions of swimmers, controlling fatigue levels, where it is performed (land or water), and most importantly, described by many coaches, the specificity of movement.Мета дослідження. Метою цього систематичного огляду було оцінити вплив протоколів розминки постактиваційної потенціації/постактиваційного посилення результативності (PAP/PAPE) на результативність плавців.
Матеріали та методи. Пошуки проводили в електронній базі даних на платформах PubMed, Scopus, Web of Science та EBSCO. Були включені дослідження, опубліковані з 2010 року до травня 2022 року, пов’язані з протоколом розминки PAP/PAPE та його впливом на результативність плавання у плавців віком від 18 до 35 років.
Результати. До цього огляду були включені дев’ять із 333 досліджень. У двох дослідженнях максимальна короткочасна тяга покращилася на 13% – 19% для PAP порівняно з не-PAP і на 3% щодо результативності. Одне дослідження показало покращення на 10% швидкості та коливань швидкості на дистанції 25 м із повним застосуванням PAP порівняно з не-PAP. Швидкість зростання сили (RFD) на дистанції 15 м з максимальним зусиллям була вищою для розминки на суші (DLWU), ніж для розминки під час плавання (SWU). Одне дослідження показало вищу швидкість на дистанції 5 м для розминки з повторним максимумом (RMWU) і розминки на ексцентричному маховому колесі (EWU) порівняно з розминкою під час плавання (SWU). Одне дослідження продемонструвало покращення для PAP верхньої частини тіла (UBPAP), PAP нижньої частини тіла (LBPAP) і змішаного протоколу розминки MIX (UBPAP/LBPAP) порівняно з розминкою на основі загальних вправ (GEN) у часі на дистанції 25 м вільним стилем (T25FS). Два дослідження виявили покращення для присідань зі стрічковим еспандером за протоколом розминки PAP порівняно зі спеціальною розминкою для плавання (SSWU) у часі на дистанції 15 м. Одне дослідження продемонструвало, що спроба за протоколом розминки PAP (PAPT) була швидшою за контрольну спробу на час (CTT) на дистанції 50 м і 100 м вільним стилем. Швидкість занурення (DV) була вищою для RMWU/EWU порівняно з SWU. Одне дослідження показало значне збільшення вертикальної складової сили (PVF) і горизонтальної складової сили (PHF) після PAP порівняно з SSWU.
Висновки. Протокол розминки PAP/PAPE – це ще один інструмент, який може бути корисним, якщо його адаптувати до фізичних кондицій плавців, контролюючи рівні втоми, середовища його виконання (земля чи вода), а головне, описане багатьма тренерами, специфіки руху
Силові вправи середньої інтенсивності із сильним фізичним навантаженням підвищують рівень протизапальних цитокінів у жінок із ожирінням
The study purpose was to prove the effect of acute moderate-intensity endurance and strength exercise on increasing IL-6 levels in obese females.
Materials and methods. A total of 21 obese women aged 20-25 years were recruited from among university students and given two modes of acute exercise intervention, namely moderate-intensity endurance and strength exercise carried out for 35 minutes/session. Subjects were divided randomly into three groups, namely K1 (control group without intervention; n = 7), K2 (Acute moderate-intensity endurance exercise; n = 7), K3 (Acute moderate-intensity strength exercise; n = 7). ELISA was used to analyze serum IL-6 levels before and after exercise. The data analysis technique used the One-way ANOVA test and continued with the Tukey HSD post-hoc test with a significance level of 5%.
Results. The results of the One-way ANOVA test showed that there was a significant difference between serum IL-6 levels after exercise and delta (Δ) in the three groups (p ≤ 0.01). The results of the Tukey HSD post-hoc test showed that there was a significant difference between serum IL-6 levels after exercise and delta (Δ) at K3 with K1 (p ≤ 0.01), K3with K2 (p ≤ 0.01), while there was no significant difference in serum IL-6 levels (p ≥ 0.05) at K2 with K1.
Conclusions. Overall, our study concluded that 35 min/session of acute moderate-intensity strength exercise was effective in increasing anti-inflammatory cytokines, such as IL-6, in obese females.Метою дослідження було довести вплив силових вправ із сильним фізичним навантаженням і вправ на витривалість середньої інтенсивності на підвищення рівня інтерлейкіну-6 (IL-6) у жінок з ожирінням.
Матеріали та методи. Для участі в дослідженні була залучена загалом 21 жінка з ожирінням віком 20–25 років зі студенток університету, вони отримали два режими інтервенції у формі вправ із сильним фізичним навантаженням, а саме: вправи на витривалість і силові вправи середньої інтенсивності, які виконувалися протягом 35 хвилин/заняття. Учасниць випадковим чином розділили на три групи, а саме: K1 (контрольна група без інтервенції; n = 7), K2 (вправи на витривалість із сильним фізичним навантаженням середньої інтенсивності; n= 7), K3 (силові вправи із сильним фізичним навантаженням середньої інтенсивності; n = 7). Для аналізу рівнів інтерлейкіну-6 у сироватці до та після виконання вправ використовували ферментний імуносорбентний аналіз (ELISA). У методиці аналізу даних використовували однофакторний дисперсійний аналіз із наступним розрахунком середнього Тьюкі за одержаними результатами за рівня значущості 5%.
Результати. Результати однофакторного дисперсійного аналізу показали наявність статистично значущої різниці між рівнями інтерлейкіну-6 у сироватці після виконання вправ та дельтою (Δ) у трьох групах (p ≤ 0,01). Результати розрахунку середнього Тьюкі за одержаними результатами показали наявність статистично значущої різниці між рівнями інтерлейкіну-6 у сироватці після виконання вправ та дельтою (Δ) у парах K3 з K1 (p ≤ 0,01), K3 з K2 (p ≤ 0,01), тоді як у парі K2 з K1 статистично значущої різниці між рівнями інтерлейкіну-6 у сироватці не було (p ≥ 0,05).
Висновки. Загалом, на підставі результатів нашого дослідження було зроблено висновок, що силові вправи із сильним фізичним навантаженням середньої інтенсивності по 35 хвилин/заняття були ефективними для підвищення рівня протизапальних цитокінів, таких як інтерлейкін-6, у жінок з ожирінням
Розробка застосунку для навчання волейболу «Tenda IOT174» для підвищення когнітивних здібностей, фізичної підготовленості та спортивної майстерності студентів коледжу
The study purpose was to improve the cognitive abilities, fighting power and sportivity on the Physical Education Students Study Program at Nusantara PGRI University Kediri.
Materials and methods. This study used the Research and Development method. A small-scale field trial was carried out in the sports building of the Nusantara University campus, PGRI Kediri, which implemented volleyball courses. Practical large-scale trials were carried out at STKIP Trenggalek which implemented volleyball courses, Kahuripan University which implemented volleyball courses, and STKIP Pacitan which implemented volleyball courses. The instruments used to collect data were observation, interviews, and assessment of the effectiveness of the test results as regards increasing cognitive abilities, fighting power and sportsmanship; for the validity of the cognitive abilities assessment instrument, validity was 0.865 and reliability was 0.836, for the fighting power assessment instrument, validity was 0.836 and reliability was 0.700, for the sportivity assessment instrument, validity was 0.897 and reliability was 0.824. The data analysis technique used was quantitative descriptive analysis and normality test analysis, and t-test.
Results. Based on the obtained results, the pretest and posttest values have a significant difference with the significance value for all variables being 0.000 < 0.05. For the cognitive ability variable, it was 0.000 < 0.05, for the fighting power variable, it was 0.000 < 0.05, and for the sportivity variable, it was 0.000 < 0.05.
Conclusions. Based on the results of the study, it was shown that the development of TENDA IOT174 volleyball learning improves cognitive ability, fighting power and sportivity in college students.Метою дослідження було покращення когнітивних здібностей, фізичної підготовленості та спортивної майстерності в рамках навчальної програми студентів фізичного виховання в Кедірійському університеті Нусантара Асоціації вчителів Індонезії (Східна Ява, Індонезія).
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовували метод наукового дослідження та розробки. Маломасштабні польові випробування проводили в спортивній будівлі на території Кедірійського університету Нусантара Асоціації вчителів Індонезії, який упровадив курси з волейболу. Практичні повномасштабні випробування проводили в Тренгалекському педагогічному коледжі (Індонезія), який упровадив курси з волейболу, Університеті Кахуріпан (Індонезія), який упровадив курси з волейболу, і Пачитанському педагогічному коледжі (Індонезія), який упровадив курси з волейболу. Як інструменти для збору даних використовували спостереження, опитування та оцінювання ефективності результатів тестів щодо підвищення когнітивних здібностей, фізичної підготовленості та спортивної майстерності; стосовно валідності інструмента для оцінки когнітивних здібностей, показник валідності становив 0,865, а надійності – 0,836, стосовно валідності інструмента для оцінки фізичної підготовленості, показник валідності становив 0,836, а надійності – 0,700, стосовно валідності інструмента для оцінки спортивної майстерності, показник валідності становив 0,897, а надійності – 0,824. Як метод аналізу даних використовували кількісний описовий аналіз та аналіз перевірки нормальності розподілу, а також t-критерій Стьюдента.
Результати. На підставі одержаних результатів установлено, що значення попереднього та підсумкового тестування статистично значущо різняться, при цьому рівень значущості за всіма змінними приймає значення 0,000 < 0,05. Для змінної когнітивних здібностей він дорівнював 0,000 < 0,05, для змінної фізичної підготовленості він дорівнював 0,000 < 0,05, для змінної спортивної майстерності він дорівнював 0,000 < 0,05.
Висновки. На підставі результатів дослідження було підтверджено, що розробка застосунку для навчання волейболу «TENDA IOT174» підвищує показники когнітивних здібностей, фізичної підготовленості та спортивної майстерності студентів коледжу
Взаємозв’язок індексу маси тіла, фізичної активності та фізичної підготовленості в учнів початкової школи
The purpose of this study was to determine the conditions and the relationship between body mass index (BMI), physical activity, and physical fitness.
Materials and methods. This type of research was a cross-sectional study which was an observational study that analyzes data with predetermined variables and respondents. The number of respondents was 191 elementary school students in Kecamatan Ploso, Kabupaten Jombang, East Java, Indonesia. BMI was calculated by dividing weight in kilograms (kg) by height in meters squared (m2), measurement of physical fitness used 20-meter Multi-Stage Fitness Test (MSFT) test, whilst physical activity test used a Physical Activity Questionnaire for Older Children (PAQ-C). The data analysis used the Pearson product-moment model using SPSS version 21.0 with a significance level of 5%.
Results. The correlation analysis results in this study indicate that there was a positive correlation between BMI and physical activity (r=0.176; p-value=0.015), BMI and physical fitness (r=0.151; p-value=0.037), and physical activity and physical fitness (r=0.142; p-value=0.049).
Conclusions. Based on the study results, it was showed that there was a positive correlation in each variable (body mass index, physical activity, and physical fitness).Метою цього дослідження було визначити умови та зв’язок між індексом маси тіла (ІМТ), фізичною активністю та фізичною підготовленістю.
Матеріали та методи. Цей тип дослідження був перехресним дослідженням, яке було спостережним дослідженням, у якому аналізують дані з попередньо визначеними змінними та респондентами. Кількість респондентів становила 191 учень початкової школи в окрузі Плосо, регентство Джомбанг, Східна Ява, Індонезія. ІМТ розраховували шляхом поділу ваги в кілограмах (кг) на квадрат зросту в метрах (м2), для вимірювання фізичної підготовленості використовували човниковий біг на 20 метрів, а для тестування фізичної активності використовували опитувальник із фізичної активності для дітей старшого віку (PAQ-C). Для аналізу даних використовували коефіцієнт кореляції Пірсона з використанням програмного забезпечення SPSS версія 21.0 за рівня значущості 5%.
Результати. Результати кореляційного аналізу в цьому дослідженні вказують на наявність позитивної кореляції між ІМТ та фізичною активністю (r=0,176; p-значення=0,015), ІМТ та фізичною підготовленістю(r=0,151; p-значення=0,037) та між фізичною активністю й фізичною підготовленістю (r=0,142; p-значення=0,049).
Висновки. На підставі результатів дослідження було показано наявність позитивної кореляції в кожній змінній (індекс маси тіла, фізична активність і фізична підготовленість)
Міждержавна перевірка між Косово та Нідерландами нідерландської оцінки перцептивно-моторних навичок для виявлення талантів у настільному тенісі
Background. This study focused on the cross-country validation of the Dutch perceptual-motor skills assessment used for talent detection in table tennis which also could be the basis to create country-specific norm values in young children (aged 7 to 9).
Materials and methods. In total, data from 172 children from Kosovo and 219 children from the Netherlands were compared. The data consisted of the outcomes of seven items of the Dutch perceptual-motor skills assessment evaluating gross motor function (i.e., sprint and vertical jump) and ball control (i.e., throwing a ball, speed while dribbling, aiming at target, ball skills and eye-hand coordination). A multivariate GLM analysis revealed significant differences between the two countries with large effect sizes regarding both constructs. Preliminary normative values are presented per country.
Results. The results show that perceptual-motor skills can vary between children of the same age and sex between European countries. For that reason, it seems sensible to further investigate the necessity of establishing norm values per country and also the underlying mechanisms that might reveal why and how cross-country differences arise.
Conclusions. Moreover, it might make sense to study an international sample of recreational and high performance youth and adult players to create a benchmark for talent detection and talent identification in table tennis. This will likely gain more insight into what the key aspects are to participate in table tennis and what is necessary for the elite level.Історія питання. Увагу в цьому дослідженні зосереджено на міждержавній перевірці нідерландської оцінки перцептивно-моторних навичок, яку використовують для виявлення талантів у настільному тенісі та яка також могла б стати основою для створення специфічних для країни нормативних значень для маленьких дітей (віком від 7 до 9 років).
Матеріали та методи. Загалом порівнювали дані 172 дітей із Косова та 219 дітей із Нідерландів. Дані складалися з результатів семи пунктів нідерландської оцінки перцептивно-моторних навичок, які оцінювали загальну моторику (тобто спринт і стрибок угору) і контроль м’яча (тобто кидок м’яча, швидкість під час ведення, прицілювання в ціль, навички володіння м’ячем і координацію очей і рук). Багатовимірний аналіз узагальненої лінійної моделі виявив статистично значущі відмінності між двома країнами з великими розмірами впливу щодо обох конструктів. Попередні нормативні значення представлені для кожної країни.
Результати. Результати показують, що перцептивно-моторні навички можуть відрізнятися в різних дітей одного віку та статі в різних країнах Європи. Із цієї причини видається доцільним продовжити дослідження необхідності встановлення нормативних значень для кожної країни, а також основних механізмів, які можуть виявити, чому та як виникають відмінності між країнами.
Висновки. Крім того, можливо, було б доцільно вивчити міжнародну вибірку молодих і дорослих гравців любительського та високопрофесійного класу, щоб створити еталон для виявлення та визначення талантів у настільному тенісі. Імовірно, це дасть змогу краще зрозуміти, які ключові аспекти передбачені для участі в настільному тенісі та що необхідно для елітного рівня
Водна гімнастика як терапевтичний метод для покращення моторного планування в дітей із порушенням інтелектуального розвитку
Study purpose. This paper is devoted to an experimental study aimed to identify the effects of water gymnastics as a therapeutic method for improving motor planning in children with intellectual disability studying in general and special education institutions.
Materials and methods. Twenty-three children (13 boys and 10 girls) aged from 6 to 11 years (x̅ = 8.61) participated in the study. Three neuropsychological tests were used to study motor function: Sequential alternation of fist-palm-side, Graphic test “Fence”, and Fist-palm. Data were collected before and after participation in an 11-month therapy course conducted in a water environment. Descriptive analysis and One-way analysis of variance (ANOVA) were applied to process the empirical material. Cohen's η was used to interpret the effect size attributed to the therapeutic intervention.
Results. Programming, regulation, and control, as the main components of motor planning, showed improvement after the children participated in the organized sessions, as evidenced by the large or larger than typical effect size η=[0.37:0.45+] recorded and the nonsignificant differences between groups differentiated by level of intellectual disability, age, and gender at the control measurement stage (p > 0.05).
Conclusions. The results lead to the generalization that at the final stage of the study, all three factors (level of intellectual disability, age and gender) had no significant influence on the development of motor planning, confirming the effects of water gymnastics as a technology for its improvement.Мета дослідження. Ця стаття присвячена експериментальному дослідженню, метою якого було виявлення впливу водної гімнастики як терапевтичного методу покращення моторного планування в дітей із порушенням інтелектуального розвитку, які навчаються в закладах загальної та спеціальної освіти.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 23 дитини (13 хлопчиків і 10 дівчаток) віком від 6 до 11 років (x̅ = 8,61). Для вивчення рухової функції використовували 3 нейропсихологічні тести: Послідовне чергування кулак-долоня-бік , Графічний тест «Паркан», Кулак-долоня. Дані збирали до та після участі в 11-місячному курсі терапії, який проводили у водному середовищі. Для обробки емпіричного матеріалу застосовували описовий аналіз та однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA). Для інтерпретації розміру ефекту, приписуваного терапевтичному втручанню, використовували показник η Коена.
Результати. Програмування, регулювання та контроль, як основні компоненти моторного планування, показали покращення після того, як діти взяли участь в організованих заняттях, про що свідчать зареєстрований великий або більший за звичайний розмір ефекту η=[0,37:0,45+] та статистично незначущі відмінності між групами, диференційованими за рівнем порушення інтелектуального розвитку, віком та статтю, на етапі контрольного вимірювання (p > 0,05).
Висновки. Результати дозволяють дійти загального висновку, що на завершальному етапі дослідження всі три фактори (рівень порушення інтелектуального розвитку, вік і стать) не мали істотного впливу на розвиток моторного планування, підтверджуючи вплив водної гімнастики як технології для його покращення
Дослідження показників моторної функціональної асиметрії кібератлетів різного рівня майстерності
Purpose. to research and analyze of the indicators of functional asymmetry in different sportsmanship level esports athletes.
Methods. the study involved 20 middle-aged athletes (18±1.53) years old, divided into groups according to their sportsmanship. Group 1: elite players of semi-professional teams in CS:GO and DOTA 2 disciplines, n=10, age (19.2±0.50) years. Group 2: amateur CS:GO and DOTA 2 players, n=10, age (18.2±1.04) years. The functional asymmetry of the movements of the upper limbs was determined using a special program for tablet computers running iOS, developed at the departments of martial arts, computer science and biomechanics of the KhSAPC.
Results. It has been established that in terms of the number of clicks per unit of time, elite esports athletes are dominated by amateurs by 5.54% on the left and 5.14% on the right hand; in terms of visual motor reaction time, elite esports athletes prevail by 5.54% on the left hand and 5,07% on the right hand; elite esports athletes showed a 13.3% shorter left-hand click duration, but amateurs showed a 6,83% shorter right-hand click duration.
Conclusions. Players with a higher level of preparedness tend to have less asymmetrical movements. In the proposed test, elite athletes demonstrate a greater number of movements per unit of time; at the 2nd stage of testing, the differences are significant (p<0.05). At the same time, the reaction time of more skilled players is less than that of amateurs; at the 2nd and 4th stages of the test, the differences are significant (p<0.05). Indicators of functional asymmetry of movements of the upper limbs informatively characterize the level of preparedness of esports athletes and can be included in the program for monitoring the physical condition of players in cybersport.Мета. Дослідити та проаналізувати показники функціональної асиметрії у кібератлетів різного рівня майстерності.
Методи. У дослідженні взяли участь 20 атлетів середній вік (18±1,53) років, розподілених на групи відповідно до рівня майстерності. 1 група: елітні гравці напівпрофесійних команд з дисциплін CS:GO і DOTA 2, n=10, вік (19,2±0,50) років. 2 група: гравці-аматори з CS:GO і DOTA 2, n=10, вік (18,2±1,04) років. Функціональну асиметрію рухів верхніх кінцівок визначали за допомогою спеціальної програми для планшетних комп'ютерів під управлінням iOS, розробленої на кафедрах єдиноборств, інформатики та біомеханіки ХДАФК.
Результати. Встановлено, що за кількістю натискань за одиницю часу елітні кібератлети переважають аматорів на 5,54% на лівій та 5,14% на правій руці; за часом зорово-моторної реакції елітні кібератлети переважають на 5,54% на лівій та 5,07% на правій руці; елітні кібератлети показали меншу на 13,3% тривалість натискань на лівій руці, проте аматори показали меншу на 6,83% тривалість натискань на правій руці.
Висновки. Гравці вищого рівня підготовленості демонструють тенденцію до меншої асиметричності рухів. У запропонованому тесті елітні атлети демонструють більшу кількість рухів за одиницю часу, на 2-му етапі тестування відмінності мають достовірний характер (p<0,05). При цьому час реакції більш кваліфікованих гравців є меншим у порівнянні із аматорами, на 2-му та 4-му етапах тесту відмінності мають достовірний характер (p<0,05). Показники функціональної асиметрії рухів верхніх кінцівок інформативно характеризують рівень підготовленості кібератлетів та можуть бути включені до програми моніторингу фізичного стану гравців у кіберспорті.
Вивчення впливу втручань із застосуванням репродуктивних і продуктивних стилів навчання на молодших школярів. Які можливі наслідки для вчителів фізичного виховання?
Background. In recent years, the study of the teacher-student relationship in the teaching-learning processes in physical education has had great emphasis. Previous studies have shown that the use of the Spectrum of Teaching Styles can enhance intrinsic motivation, enjoyment, adherence to physical activity and physical activity levels in children and adolescents.
Study purpose. The present study aims to assess if a physical education (PE) intervention based on the variations in teaching styles, with reference to productive ones, can also have positive effects on physical fitness.
Materials and methods. The sample involved 4 primary school classes (n = 124 children, mean age = 8–10 years) recruited from the SBAM (Health, Wellness, Food Education and Movement at School) Project in Apulia, Southern Italy. The classes were randomly assigned to the Experimental Group (EG) and the Control Group (CG). The EG followed a 5-month experimental intervention based on the variation of teaching styles, while the CG performed regular PE lessons. Physical fitness was assessed with Standing Long Jump (SLJ), 1kg Medicine Ball Throw (MBT), and 20 m sprint (20 m)tests, while two validated questionnaires were used to evaluate physical self-perception (PSP) and enjoyment. A 2x2 (intervention group x time) ANOVA was carried out to assess significant difference and interaction effect pre (t0) and post (t1) intervention protocol.
Results. Data analysis showed a significant improvement of physical fitness in both EG and CG, while PSP and enjoyment increased only in EG. Moreover, significant (p < .05) interaction effects were found for 20m sprint, PSP and Enjoyment with low effect size (η2 ~ .20).
Conclusions. The results of the present study highlight the effectiveness of a PE intervention based on the variation of teaching styles in improving physical fitness, self-perception, and enjoyment. Moreover, the use of productive teaching styles significantly impacts self-perception and enjoyment that are important mediating factors for guaranteeing better adherence to physical activity.Історія питання. Останніми роками велику увагу приділяють дослідженню взаємозв’язку «вчитель-учень» у процесах викладання та навчання фізичного виховання. Попередні дослідження показали, що використання Спектру стилів навчання може підвищувати внутрішню мотивацію, задоволення, дотримання фізичної активності та рівень фізичної активності у дітей і підлітків.
Мета дослідження. Метою цього дослідження є здійснення оцінки, чи може втручання з фізичного виховання (ФВ) на основі різних варіантів стилів навчання, з огляду на продуктивні стилі, також мати позитивний вплив на фізичну підготовленість.
Матеріали та методи. Вибірка включала 4 класи початкової школи (n = 124 дитини, середній вік = 8–10 років), залучених до участі в рамках проекту SBAM (Здоров’я, Гарне самопочуття, Навчання здорового харчування та Рух у школі) в Апулії, Південна Італія. Класи були випадковим чином розподілені на експериментальну групу (ЕГ) та контрольну групу (КГ). ЕГ проходила 5-місячне експериментальне втручання на основі варіювання стилів навчання, а КГ проходила звичайні заняття з фізкультури. Фізичну підготовленість оцінювали за допомогою тестів «Стрибок у довжину з місця» (СДМ), «Кидок медичного м’яча вагою 1 кг» (КММ) та «Спринт на 20 м» (20 м), а для оцінки фізичного самосприйняття (ФСС) і задоволення використовували два офіційно затверджених опитувальника. Для оцінки статистично значущої різниці та ефекту взаємодії до (t0) та після (t1) виконання протоколу втручання було проведено двофакторний (група втручання x час) дисперсійний аналіз.
Результати. Аналіз даних показав статистично значуще покращення рівня фізичної підготовленості як в ЕГ, так і в КГ, а показники рівня ФСС і задоволення зросли лише в ЕГ. Крім того, статистично значущі (p<0,05) ефекти взаємодії були виявлені для змінних «Спринт на 20 м», «ФСС» та «Задоволення» з низьким показником розміру ефекту (η2 ~ 0,20).
Висновки. Результати цього дослідження підкреслюють ефективність втручання із ФВ на основі варіювання стилів навчання для покращення рівня фізичної підготовленості, самосприйняття та задоволення. Крім того, використання продуктивних стилів навчання статистично значуще впливає на показники самосприйняття та задоволення, які є важливими опосереднювальними чинниками для гарантування кращого дотримання фізичної активності