Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Основні рухові навички дітей на островах Ментавай: корінні племена Індонезії
No full textBackground and purpose. Various studies have investigated Fundamental Movement Skills (FMS) in children and factors that might improve them. However, studies examining FMS in children of indigenous tribes remain limited. Thus, this research aims to identify and analyze the relationship between sociocultural life, parenting, and level of education among indigenous tribe children who live on Mentawai Island. The research is also keen on comparing FMS between genders.
Materials and methods. This research employed qualitative and quantitative methods. It was grounded by phenomenology and FMS tests. A total of 15 parents, 3 teachers, and 70 young children (aged 5-7 years) participated voluntarily. The children’s genders comprised boys (n=38) and girls (n=32). Data in this research were collected from observation, semi-structured interviews, and FMS tests (locomotor, non-locomotor and manipulative). Then, they were analyzed using a thematic method and t-test to compare the level of FMS among the children.
Results. Based on the analysis, parents stated they involved their children in socio-cultural life. Also, children were educated to live independently and given freedom to play. However, the study did not find any relationship between parent’s educational level and FMS. This was evidenced by statistical analysis, in which the mean score of FMS among early childhood in Mentawai Island was 35.46 (good). Following that, boys had better FMS than girls (P<0,05), with a mean score of 37.08>33.53.
Conclusions. Children need to be given the freedom to actively take part in physical activities in order to gain physical experiences and better FMS. This study recommends future research involving other factors and comparing FMS between children of indigenous tribes and those who live in urban areas. Історія питання. Різноманітні дослідження вивчали основні рухові навички (ОРН) і пов’язані з ними фактори для покращення ОРН у дітей молодшого віку. Проте кількість досліджень, які включають дітей молодшого віку у корінних племенах як предмет дослідження, залишається дуже обмеженою.
Мета дослідження. Метою цього дослідження є вивчення та аналіз взаємозв’язку між соціокультурним життям, вихованням дітей і рівнем освіти батьків і впливом цих чинників на ОРН дітей молодшого віку у корінних племенах на островах Ментавай із наступним порівнянням ОРН хлопчиків і дівчат.
Матеріали та методи. використовують якісні методи на основі феноменології та кількісні методи на основі тесту ОРН. Загалом у цьому дослідженні взяли участь 15 батьків, 3 вчителі дошкільної освіти та 70 дітей молодшого віку (віком 5–7 років), серед яких були хлопчики (n = 38) і дівчатка (n = 32). Якісні дані були отримані під час спостереження та напівструктурованих інтерв’ю, а потім проаналізовані за допомогою тематичного аналізу. Тоді як кількісні дані були отримані з тесту ОРН (локомоторних, нелокомоторних і маніпуляційних), а потім проаналізовані за допомогою описової статистики та t-критерію Стьюдента для їх порівняння.
Результати. Отримані дані свідчать, що батьки стверджують, що вони завжди залучають своїх дітей до соціокультурного життя, дітей навчають самостійного життя та дають їм вільно гратися. Однак ми не виявили жодного впливу рівня освіти батьків на ОРН. Статистичний аналіз свідчить про те, що показник ОРН дітей молодшого віку у корінних племенах островів Ментавай становить 35,46 (гарна класифікація). При цьому хлопці показали кращу результативність, ніж дівчата (p <0,05), із середнім балом 37,08 >33,53 і різницею 3,55.
Висновки. Дітям потрібно давати свободу активно залучатися до фізичної активності, щоб вони отримували гарний досвід руху та ОРН. Потрібні наступні дослідження, щоб включити інші фактори та порівняти ОРН у дітей молодшого віку між корінними племенами та міськими етнічними групами
Фізична підготовленість і результати на гімнастичному полігоні учнів 7-8 класів початкової школи
No full textThe purpose of the study was to determine the connection between physical fitness and the results on the gymnastics polygon in the seventh and eighth grade elementary school students. Additionally, it was necessary to determine the differences in the observed variables in relation to the grade, separately for each gender.
Materials and methods. A total of 128 students from three elementary schools (64 male and 64 female students), 13 and 14 years old, participated in the testing. Five physical fitness tests were used (modified agility "T" test (MAT), Illinois agility run test, 10x5 shuttle run test, standing balance test and 2-minute step in place test), and a specially designed gymnastics polygon was used to assess the level of adoption of technical elements from artistic gymnastics.
Results. A statistically significant correlation was recorded between all observed parameters with different levels, from moderate to strong correlations, both in relation to the grade, as well as in relation to the gender of the students. It was also determined that in boys, there are differences in only one test (MAT) in favor of the eighth graders, while in girls, there was a difference in three tests (MAT; 10x5 shuttle test; 2-minute step in place test) in favor of the eighth graders.
Conclusions. So it can be concluded that there is a strong mutual connection between physical fitness and sports-specific skills, which are presented in this paper by means of the technical elements of artistic gymnastics.Метою дослідження було встановлення зв’язку між фізичною підготовленістю та результатами на гімнастичному полігоні учнів 7-8 класів початкової школи. Крім того, необхідно було визначити відмінності в спостережуваних змінних залежно від класу, окремо для кожної статі.
Матеріали та методи. Загалом у тестуванні взяли участь 128 учнів трьох початкових шкіл (64 учні та 64 учениці) віком 13 та 14 років. Було використано п’ять тестів на фізичну підготовленість (модифікований Т-тест на спритність (MAT), Іллінойський тест на спритність, тест «човниковий біг 10x5», тест «збереження рівноваги стоячи» та тест «крок на місці протягом 2 хвилин»), а для оцінки рівня засвоєння технічних елементів спортивної гімнастики використовували спеціально спроектований гімнастичний полігон.
Результати. Була зареєстрована статистично значуща кореляція між усіма спостережуваними параметрами з різними рівнями, від помірної до сильної кореляції, як залежно від класу, так і залежно від статі школярів. Також встановлено, що у хлопців є відмінності лише в одному тесті (МАТ) на користь восьмикласників, а у дівчат – у трьох тестах (МАТ; тест «човниковий біг 10x5»; тест «крок на місці протягом 2 хвилин») на користь восьмикласниць.
Висновки. Отже, можна зробити висновок про наявність сильного взаємозв’язку між фізичною підготовленістю та специфічними спортивними навичками, які представлені в цій роботі у вигляді технічних елементів спортивної гімнастики
Стиль лідерства тренера: як він впливає на відданість спорту та ігрові навички студентів-тенісистів?
No full textStudy purpose. The objective of this study was to investigate the effect of the coach’s leadership style model on increasing the level of sports commitment and tennis skills.
Materials and methods. A mixed method was applied in this study. The participants (n=30) were student athletes at Surabaya State University. This study used the quantitative instrument which used the sports commitment grade scale to assess the level of sports commitment, the forehand and backhand tests were used to measure playing skills. While the qualitative instrument used in-depth interviews. The independent sample t-test was used to present differences in sports commitment scores and playing skills before and after the experiment in the experimental and control groups. The paired sample t-test was used to evaluate the effect of the coach’s leadership style model on the experimental and control groups. Qualitative statistical analysis used qualitative thematic analysis.
Results. The quantitative study results showed that there was no difference in the level of sports commitment and playing skills between the experimental and control groups before the experiment (p>0.05), but there was a difference after the experiment (p<0.05). The paired sample t-test proved that the effect on increasing sports commitment and playing skills in the experimental group was better than in the control group (p<0.05). In qualitative research, student athletes stated that the coach’s leadership style had advantages and disadvantages.
Conclusions. Finally, student athletes emphasized that this program had a real and positive impact on the development of their sports commitment and playing skills.Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчення впливу моделі стилю лідерства тренера на підвищення рівня відданості спорту та навичок гри в теніс.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні застосовували змішаний метод. Учасниками (n=30) стали студенти-спортсмени Державного університету Сурабая (Індонезія). У цьому дослідженні використовували кількісний інструмент, який передбачав використання шкали оцінки відданості спорту для оцінки рівня відданості спорту, а для вимірювання навичок гри використовували тести на удари ракеткою справа і зліва. Тоді як якісний інструмент передбачав використання глибинних інтерв’ю. Для представлення відмінностей у показниках відданості спорту й ігрових навичок до та після експерименту в експериментальній і контрольній групах використовували t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок. Для оцінки впливу моделі стилю лідерства тренера на експериментальну та контрольну групи використовували t-критерій Стьюдента для парних вибірок. Для якісного статистичного аналізу використовували якісний тематичний аналіз.
Результати. Результати кількісного дослідження показали, що до початку експерименту різниці в рівні відданості спорту та ігрових навичок між експериментальною та контрольною групами не було (p>0,05), але після завершення експерименту різниця була (p<0,05). За допомогою t-критерію Стьюдента для парних вибірок було доведено, що вплив на підвищення рівня відданості спорту й ігрових навичок в експериментальній групі був сильнішим, ніж у контрольній групі (p<0,05). У якісному дослідженні студенти-спортсмени заявили, що стиль лідерства тренера має переваги та недоліки.
Висновки. Зрештою, студенти-спортсмени підкреслили, що ця програма мала реальний і позитивний вплив на розвиток їхньої відданості спорту та їхніх ігрових навичок.
Вплив 8-тижневої інтерактивної програми високоінтенсивних інтервальних тренувань на склад тіла та результативність тайських професійних футболістів під час епідемії Covid-19
No full textBackground/objectives. High-intensity interval training (HIIT) was used to be a strategy for improving physical performance. Especially, athletic training which were disturbed by the Covid-19 pandemic. Therefore, the objectives of this study were to determine the effects of an 8-week online HIIT program on the body composition, aerobic and anaerobic performances in professional football players.
Materials and methods. Thirty professional football players in Thai league division 2 were randomly assigned into the onsite group (n = 15) and the online group (n = 15). All participants performed the HIIT program at 85% maximal heart rate (HRmax), five times a week for 8 weeks. Body composition, aerobic and anaerobic performance at baseline, after 4 weeks and 8 weeks of training were calculated by repeated measures ANOVA and unpaired t-test.
Results. Weight, BMI and % fat were significantly decreased after 4 weeks of training in the onsite group and after 8 weeks of training in the online group (p < 0.05). FFM in the onsite and online groups was significantly increased after 4 weeks and 8 weeks of training, respectively (p < 0.05). Aerobic performance was significantly increased after 4 and 8 weeks of training (p < 0.05), whereas anaerobic performance was found increased after 8 weeks of training in both groups (p < 0.05). There were no significant differences between the groups.
Conclusions. Eight weeks of HIIT training can improve body composition, aerobic performance and anaerobic performance in both onsite and online conditions. It may be implied that an online HIIT training program should have beneficial effects similar to those provided in onsite condition.Історія питання та мета дослідження. Високоінтенсивні інтервальні тренування (ВІІТ) використовували як стратегію для покращення фізичних показників. Зокрема, спортивні тренування, яким завадила пандемія Covid-19. Таким чином, метою цього дослідження було визначити вплив 8-тижневої інтерактивної програми ВІІТ на склад тіла, аеробні та анаеробні показники професійних футболістів.
Матеріали та методи. Тридцять професійних футболістів зі складу 2-го дивізіону тайської ліги методом випадкової вибірки розподілили на фізичну групу (n=15) та інтерактивну групу (n=15). Усі учасники виконували програму ВІІТ на рівні 85% максимальної частоти серцевих скорочень (МЧСС) п’ять разів на тиждень протягом 8 тижнів. Склад тіла, аеробні та анаеробні показники на вихідному рівні, після 4 тижнів і 8 тижнів тренувань розраховували за допомогою дисперсійного аналізу повторних вимірювань і двовибіркового t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок.
Результати. Показники ваги, ІМТ та % жиру в організмі статистично значуще знизилися після 4 тижнів тренувань у фізичній групі та після 8 тижнів тренувань в інтерактивній групі (p<0,05). Показник маси тіла без жиру у фізичній та інтерактивній групах статистично значуще збільшився після 4 та 8 тижнів тренувань відповідно (p<0,05). Аеробна продуктивність статистично значуще зросла після 4 та 8 тижнів тренувань (p<0,05), тоді як анаеробна продуктивність зросла після 8 тижнів тренувань в обох групах (p<0,05). Статистично значущих відмінностей між групами не було.
Висновки. Вісім тижнів занять ВІІТ можуть покращити склад тіла, аеробну та анаеробну продуктивність як у фізичних, так і в інтерактивних умовах. Можна припустити, що позитивний вплив інтерактивної програми занять ВІІТ має бути аналогічним до впливу занять у фізичних умовах
Вплив програмування на базі моделі LTAD на фундаментальні навички та фізичні здібності баскетболістів віком 11-12 років
No full textStudy purpose. The purpose of this research is to determine the effect of LTAD-based programming on the physical abilities and fundamental skills of basketball players aged 11-12 years.
Materials and methods. The research method used was an experimental one-group pretest-posttest design. The study participants included 50 basketball players, 25 males and 25 females, weighing ±50–70 kg and standing 159–172 cm tall.The instruments used consisted of a multistage fitness test, 30-meter sprint, Illinois run, layup, shooting under the ring, and free throw. Data was gathered by observation and testing. The data was analyzed descriptively using Wilcoxon and Mann-Whitney tests, which were aided by SPSS version 23.
Results. The results of the male and female groups’ pretest-posttest showed that the Asymp.sig (2-tailed) values for the aspects of endurance, speed, agility, layup, shooting under the ring, and free throw were 0.000<0.05. The results of the posttest comparison between males and females revealed that the Asymp.sig (2-tailed) value for the aspects of endurance, agility, speed, layup, and free throw was 0.264–0.938>0.05, only for shooting under the ring the Asymp.sig (2-tailed) value was 0.008 <0.05.
Conclusions. The male and female groups’ posttest results were better than the pretest results before LTAD-based programming. The majority of the posttest comparisons between males and females revealed no significant differences. This suggests that both the male and female groups improved after receiving LTAD-based programming.Мета дослідження. Метою цього дослідження є визначення впливу програмування на базі моделі Довгострокового розвитку спортсменів (LTAD) на фізичні здібності та фундаментальні навички баскетболістів віком 11-12 років.
Матеріали та методи. Як метод дослідження використовували експериментальний план із попереднім і підсумковим тестуванням на одній групі. Учасниками дослідження були 50 баскетболістів, 25 чоловічої статі та 25 жіночої статі, вагою ±50–70 кг і зростом 159–172 см. Інструменти, які використовували, включали багатоетапний тест на функціональний стан, біг на 30 метрів, Іллінойський тест на біг, кидок однією рукою з-під кільця з відскоком м’яча від щита, кидок однією рукою з-під кільця без відскоку м’яча від щита і штрафний кидок. Дані збирали шляхом спостереження та тестування. Дані аналізували описово з використанням критеріїв Вілкоксона та Манна-Уітні за допомогою програмного забезпечення SPSS версії 23.
Результати. Результати попереднього та підсумкового тестування чоловічої та жіночої груп показали, що значення асимптотичної значущості (2-сторонньої) для аспектів витривалості, швидкості, спритності, кидка однією рукою з-під кільця з відскоком м’яча від щита, кидка однією рукою з-під кільця без відскоку м’яча від щита та штрафного кидка становили 0,000<0,05. Результати порівняння показників підсумкового тестування між чоловічою та жіночою групами показали, що значення асимптотичної значущості (2-сторонньої) для аспектів витривалості, спритності, швидкості, кидка однією рукою з-під кільця з відскоком м’яча від щита та штрафного кидка становило 0,264–0,938>0,05, і лише для кидка однією рукою з-під кільця без відскоку м’яча від щита значення асимптотичної значущості (2-сторонньої) становило 0,008 <0,05.
Висновки. Результати підсумкового тестування чоловічої та жіночої груп були кращими за результати попереднього тестування до програмування на базі моделі Довгострокового розвитку спортсменів (LTAD). У більшості порівнянь результатів підсумкового тестування між чоловічою та жіночою групами не було виявлено статистично значущих відмінностей. Це дає підстави вважати, що і чоловіча, і жіноча групи покращили свої результати після застосування до них програмування на базі моделі Довгострокового розвитку спортсменів (LTAD)
Соматотипи міжуніверситетських гравців у хо-хо в регіоні Східна Індія
No full textBackground. Somatotyping in modern sports can be an important factor to be considered. Different studies have already taken the initial step to identify the sport-specific somatotypes for different games and sports. In contrast with the Kho-Kho game, some attempts have been made to identify somatotypes specific for these games. But there are only few studies that have been conducted, and various areas are still waiting to be explored.
Study purpose. The present study aimed to identify the specific somatotypes of the kho-kho players. Additionally, this study also made an attempt to explore the important somatic traits that influence the somatotypes of the Kho-Kho players.
Materials and methods. A total number of 74 players from six Kho-Kho teams that participated in East Zone Inter-University Tournament were purposively selected for the study. The anthropometric data collection was done according to the standard procedures given by ISAK (International Society for Advancement of Kinanthropometry). The statistical analysis was done by using MS Excel (2021) and SPSS’23.
Results. The results of the study showed that most of the Kho-Kho players (90.6%) were possessing ectomorphic and mesomorphic dominant traits. There was also a significant difference found in ectomorphic and mesomorphic traits among the players possessing mesomorphic-ectomorph (p<0.05), ectomorphic-mesomorph (p<0.05) and ectomorph-mesomorph (p<0.05) somatotypes. Furthermore, the discriminant analysis also highlighted that attributes of ectomorphic traits (Discriminant coefficient = 1.168) and mesomorphic traits (Discriminant coefficient = 0.812) were important somatic traits for the Kho-Kho players. Overall, 88.6% of the original cases have been correctly represented by the discriminant analysis.
Conclusions. The present study showed that Kho-Kho players for the most part possess the ectomorphic and mesomorphic dominant somatotypes. Furthermore, based on the study results, it can be also concluded that somatic attributes in the similar body types also play important role to determine players’ performance level.Історія питання. Соматотипування в сучасному спорті може бути важливим фактором, який слід брати до уваги. Інші дослідження вже зробили перший крок для визначення спортивних соматотипів для інших ігор і видів спорту. На відміну від гри хо-хо, були зроблені певні спроби виявити соматотипи, характерні для цих ігор. Але було проведено лише кілька досліджень, а різні області досі чекають на дослідження.
Мета дослідження. Метою цього дослідження було визначити специфічні соматотипи гравців у хо-хо. Крім того, у цьому дослідженні також була зроблена спроба вивчити важливі соматичні риси, які впливають на соматотипи гравців у хо-хо.
Матеріали та методи. Для участі в дослідженні було цілеспрямовано відібрано загалом 74 гравці із шести команд гравців у хо-хо, які брали участь у міжуніверситетському турнірі регіону Східна Індія. Збір антропометричних даних проводили відповідно до стандартних процедур, наданих ISAK (Міжнародне товариство з розвитку кінантропометрії). Статистичний аналіз проводили з використанням MS Excel (2021) та SPSS’23.
Результати. Результати дослідження показали, що більшість гравців у хо-хо (90,6%) мали ектоморфні та мезоморфні домінантні риси. Також була виявлена статистично значуща різниця в ектоморфних і мезоморфних рисах серед гравців із соматотипами мезоморфний-ектоморф (p<0,05), ектоморфний-мезоморф (p<0,05) і ектоморф-мезоморф (p<0,05). Крім того, результати дискримінантного аналізу також показали, що атрибути ектоморфних рис (коефіцієнт дискримінації = 1,168) і мезоморфних рис (коефіцієнт дискримінації = 0,812) є важливими соматичними рисами для гравців у хо-хо. Взагалі, 88,6% вихідних випадків були правильно представлені дискримінантним аналізом.
Висновки. Це дослідження показало, що гравці в хо-хо здебільшого мають ектоморфний і мезоморфний домінантні соматотипи. Крім того, на підставі результатів дослідження можна також зробити висновок, що соматичні атрибути подібних типів статури також відіграють важливу роль для визначення рівня результативності гравців
Порівняльний аналіз прояву зусиль елітних армрестлерів вищої кваліфікації з різними силовими здібностями
No full textStudy purpose. Determination of the peculiarities of the manifestation of strength in competitive exercises of highly qualified armwrestlers with different strength abilities.
Materials and methods. The study involved the 4 best armwrestlers in the world weighing from 80 to 100 kg (m = 87.50 ± 2.47 kg) in 2017–2020. Four power test exercises have been identified that ensure the performance of a competitive action in armwrestling: flexion of the fingers, stretch with a hammer, hook and bending the hand. Strength indicators in all test exercises were measured with an FL1K 0.5N, 1000N electric strain gauge dynamometer, Kern & Sohn GmbH (China), fixed on the armwrestling table using an author’s block device.
Results. The results of the correlation analysis of the relationships between the studied indicators confirm the presence of a difference in the direction and strength of the relationships between the strength and time characteristics of the efforts of athletes with different strength and speed-strength abilities. Thus, out of 36 correlation indicators, the data of armwrestlers 1 and 2 have 11 modules with very high connection strength (r = 0.926–0.999), of which 7 modules are with time and 4 modules are with force characteristics of efforts. Athletes 3 and 4 also have 3 modules with very strong connections (r = 0.916–0.948) and 8 modules with strong connections (r = 0.739–0.886), of which 7 modules are with strength indicators and 4 modules are related to time characteristics. But the other correlation indicators have very weak (r < 0.29) and weak (r = 0.3–0.5) levels of relationships.
Conclusions. Analysis of the time and force characteristics of the manifestation of force in the process of achieving boundary resistance allows us to clearly establish the genetically determined speed and strength abilities of the explosive, fast and slow force of armwrestlers.Мета. Визначення особливості прояву сили у змагальних вправах армрестлерів високої кваліфікації з різними силовими здібностями.
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 4 кращих армрестлера світу вагою від 80 до 100 кг (m = 87,50 ± 2,47 кг) у 2017–2020 роках. Визначено чотири силові тестові вправи, що забезпечують виконання змагальної дії в армрестлінгу: згинання пальців, розгинання молотком, гак і згинання кисті. Силові показники у всіх тестових вправах вимірювали електротензодинамометром серії FL 1K 0,5N, 1000N, Kern & Sohn GmbH (Китай), закріпленим на столі для армрестлінгу за допомогою авторського блокового приладу.
Результати. Результати кореляційного аналізу взаємозв’язків між досліджуваними показниками підтверджують наявність різниці у спрямованості та силі взаємозв’язків між силовими та часовими характеристиками зусиль спортсменів із різними силовими та швидкісно-силовими здібностями. Так, з 36 показників кореляційного зв’язку дані армрестлерів 1 і 2 мають 11 модулів із дуже великою силою зв’язку (r = 0,926–0,999), з яких 7 модулів із часовими та 4 з силовими характеристиками зусиль. У спортсменів 3 і 4 також є 3 модулі з дуже великою силою (r = 0,916–0,948) і 8 – із сильними зв’язками (r = 0,739–0,886), з яких 7 модулів із силовими показниками та 4 модулі пов’язані з часовими характеристиками. Але інші показники кореляційного зв’язку мають дуже слабкі (r < 0,29) та слабкі (r = 0,3–0,5) рівні взаємозв’язків.
Висновки. Аналіз часових і силових характеристик прояву сили у процесі досягнення межового опору (максимальної сили) дозволяє чітко встановити генетично обумовлені швидкісні та силові здібності до прояву вибухової, швидкої та повільної сили армрестлерів
Вивчення впливу комбінованих вправ із тайської йоги та вправ зі стрічковим еспандером на фізичну підготовленість і здатність переносити фізичне навантаження в літніх пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу
No full textStudy purpose. Although it is acknowledged that exercise can positively affect both physical and biochemical markers in older individuals with type 2 diabetes (T2DM), there are still uncertainties about the specific impacts of combining Thai yoga with an elastic band exercise in this population. The objective of the study was to assess the impact of a 12-week program involving Thai yoga combined with an elastic band exercise on the physical fitness and functional exercise capacity among older individuals with T2DM.
Materials and methods. A total of 42 participants, consisting of 20 men and 22 women with T2DM and a mean age of 64.6±3.6 years, were randomly assigned to two groups: the control group and the exercise group. The exercise group engaged in a daily regimen of Thai yoga combined with an elastic band exercise for 40 minutes, 5 days a week, over a 12-week period. In contrast, the control group maintained their regular routines. Physical fitness and functional exercise capacity were assessed both before and after the 12-week intervention.
Results. The exercise group showed significant reductions in body weight (58.7±11.9 vs. 58.0±12.0 kg), body mass index (24.2±3.0 vs. 23.9±3.0 kg/m2), waist circumference (33.6±3.6 vs. 33.1±3.6 in), and waist-hip ratio (0.90±0.06 vs. 0.89±0.06) (p < 0.001). Additionally, there were notable improvements in physical fitness parameters, including hand grips, back strength, leg strength (p < 0.01), and trunk flexibility (p < 0.001). Functional exercise capacity, indicated by the 6-minute walk test and estimated peak oxygen consumption (p < 0.01), also improved significantly.
Conclusions. Thai yoga combined with an elastic band exercise enhances physical fitness and functional exercise capacity in older individuals with T2DM. This improvement has the potential to enhance their cardiopulmonary performance. Consequently, this exercise regimen is considered a health alternative for older individuals with T2DM.Мета дослідження. Незважаючи на загальне визнання факту, що фізичні вправи можуть позитивно впливати як на фізичні, так і на біохімічні показники в людей похилого віку із цукровим діабетом 2 типу (ЦД2Т), досі існує невизначеність щодо конкретних наслідків комбінованого виконання вправ із тайської йоги та вправ зі стрічковим еспандером для цієї популяції. Метою цього дослідження було оцінити вплив 12-тижневої програми, яка включає вправи з тайської йоги в поєднанні з вправами зі стрічковим еспандером, на фізичну підготовленість і функціональну здатність переносити фізичне навантаження в літніх осіб із цукровим діабетом 2 типу.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь загалом 42 учасники, серед яких було 20 чоловіків та 22 жінки із ЦД2Т середнім віком 64,6±3,6 року, яких випадковим чином розподілили на дві групи: контрольну групу та групу фізичних вправ. Група фізичних вправ займалася за розпорядком дня, що передбачав виконання вправ із тайської йоги в поєднанні з вправами зі стрічковим еспандером протягом 40 хвилин, 5 днів на тиждень, протягом 12 тижнів. На відміну від них, контрольна група дотримувалася свого звичайного розпорядку дня. Фізичну підготовленість і функціональну здатність переносити фізичне навантаження оцінювали як до, так і після 12-тижневого втручання.
Результати. У групі фізичних вправ спостерігалося статистично значуще зниження показників маси тіла (58,7±11,9 проти 58,0±12,0 кг), індексу маси тіла (24,2±3,0 проти 23,9±3,0 кг/м2), окружності талії (33,6±3,6 проти 33,1±3,6 дюйма), а також співвідношення окружності талії та окружності стегон (0,90±0,06 проти 0,89±0,06) (p <0,001). Крім того, спостерігалося помітне покращення параметрів фізичної підготовленості, включаючи силу стиснення кисті, силу спини, силу ніг (p <0,01) і гнучкість тулуба (p <0,001). Функціональна здатність переносити фізичне навантаження, яку показує тест на 6-хвилинну ходьбу та розрахункове пікове споживання кисню (p <0,01), також статистично значуще покращилася.
Висновки. Тайська йога у сполученні з вправами зі стрічковим еспандером покращує фізичну підготовленість і функціональну здатність переносити фізичне навантаження в літніх людей із цукровим діабетом 2 типу. Це покращення має потенціал для покращення їхньої серцево-легеневої діяльності. Отже, цей режим фізичних вправ вважається спортивно-оздоровчою альтернативою для літніх осіб із ЦД2Т
Розробка, підтвердження валідності та надійність інструменту тестування баскетбольних навичок і результативності гравців-підлітків
No full textStudy purpose. The assessment tools or skills tests, such as the AAHPERD basketball skill test and the Johnson basketball test, are all partial or separate. All these tests are old products, while the game of basketball is constantly evolving. The purpose of this study was to design and validate basketball skills and performance tests for players aged 14–16 years to shorten the test time, shorten the waiting time for results, and be comprehensive so that they can reflect real abilities and can be used as a reference when carrying out selection and evaluation.
Materials and methods. A total of 7 experts assessed the 11 elements (86 items) of the basketball skill and performance test (BSPT). Three academic experts and four basketball coach experts took part in the study. Data was collected using the Delphi technique and test-retest, and data was analyzed using Aiken’s formula, intraclass correlation coefficients (ICC), and Cronbach’s alpha.
Results. With a value of 0.91, the expert assessment tool shows that the content validity of the aspect is good. Cronbach’s alpha was used to measure the reliability of every aspect of the basketball skill and performance test instrument, and the results were 0.918. The result of the ICC score agreement between raters is 0.912, while for one rater, the consistency is 0.596.
Conclusions. The implications of this study could prove that the BSPT can be used to assess the skill level of adolescent basketball players, benefiting not only basketball coaches but also physical education teachers.Мета дослідження. Усі засоби оцінювання або тести навичок, такі як тест баскетбольних навичок AAHPERD (Американський альянс із питань охорони здоров’я, фізичного виховання, відпочинку та танців) і баскетбольний тест Джонсона, є частковими або окремими. Усі ці тести є старими продуктами, тоді як гра в баскетбол постійно розвивається. Метою цього дослідження була розробка та підтвердження валідності тестів баскетбольних навичок і результативності для гравців віком 14–16 років, призначених скоротити час тестування, скоротити час очікування результатів, і які будуть комплексними, щоб вони могли відображати реальні здібності та їх можна було використовувати як еталон під час проведення відбору та оцінки.
Матеріали та методи. Загалом 7 експертів оцінювали 11 елементів (86 пунктів) тесту баскетбольних навичок і результативності (ТБНР). У дослідженні взяли участь три академічні експерти та чотири експерти з баскетбольних тренерів. Збір даних здійснювали за допомогою методу Дельфі та повторення тесту, а для аналізу даних використовували формулу Ейкена, коефіцієнти внутрішньогрупової кореляції (КВК) та альфу Кронбаха.
Результати. Зі значенням 0,91 засіб експертної оцінки показує, що валідність аспекту за змістом є відповідною. Альфу Кронбаха використовували для вимірювання надійності кожного аспекту інструменту тестування баскетбольних навичок і результативності, і результати становили 0,918. Результат узгодження оцінок КВК між оцінювачами становить 0,912, тоді як для одного оцінювача показник стабільності становить 0,596.
Висновки. Висновки, які випливають із цього дослідження, можуть доводити, що ТБНР можна використовувати для оцінки рівня навичок підлітків-баскетболістів, що буде на користь не лише баскетбольним тренерам, але й учителям фізичного виховання
Фізіологічні характеристики юнаків за відсутності обов’язкової фізичної активності, що передбачена в університеті
No full textThe purpose of the study was to determine the parameters of the physiological characteristics of young men with different somatotypes, which they achieved by performing physical activity in the conditions of the Covid-19 quarantine.
Materials and methods. 39 young men aged 17.6±0.5, who had no restrictions in the use of different amounts of physical activity and belonged to different somatotypes, took part in the study. Somatotypes were diagnosed using the Shtefko-Ostrovsky method in the modification of S. Darskaja. To obtain the necessary data, well-known functional tests were used to establish blood pressure, heart rate in various states, vital capacity, vital capacity index, index maximum isometric strength, and Robinson index. We evaluated the parameters of these characteristics in representatives of each somatotype during the academic year and compared these parameters in different somatotypes. In the latter case, the results at the beginning (January) and at the end (May-June) of the study were used; they lasted for one academic year.
Results. At the beginning, and to an even greater extent at the end of the school year, the parameters of the studied characteristics in the representatives of the existing somatotypes differed among themselves (p at the level from 0.05 to 0.0001). The volumes and conditions of physical activity used during the academic year led to the deterioration of the physiological characteristics of all young men. However, there were peculiarities caused by belonging to a certain somatotype.
Conclusions. Establishing the specifics of changes in the parameters of the physiological characteristics of young freshmen, taking into account their somatotypes, is an important task for the modernization of physical education in a higher education institution. The obtained data contribute to the individualization of the substantive and normative foundations of physical education of young people, using for this purpose data on the manifestation and change of parameters in various characteristics, including physiological ones.Мета дослідження полягала у визначенні параметрів фізіологічних характеристик юнаків із різними соматотипами, яких вони досягли здійснюючи фізичну активність в умовах карантину Covid-19.
Maтеріал та методи. У дослідженні взяли участь 39 юнаків 17,6±0,5 років, вони не мали обмежень у використанні різних обсягів фізичної активності та належали до різних соматотипів. Діагностували соматотипи, використовуючи методику Shtefko-Ostrovsky в модифікації S. Darskaja. Для одержання необхідних даних використовували добре відомі функціональні тести для встановлення blood pressure, heart rate у різних станах, vital capacity, vital capacity index, index maximum isometric strength, Robinson index. Оцінювали параметри цих характеристик у представників кожного соматотипу протягом навчального року та порівнювали ці параметри в різних соматотипах. У останньому випадку використовували результати на початку (січень) та наприкінці (травень-червень) дослідження; тривало воно протягом одного навчального року.
Результати. На початку, а ще більшою мірою наприкінці навчального року, параметри досліджуваних характеристик у представників наявних соматотипів відрізнялися між собою (р на рівні від 0.05 до 0.0001). Використані протягом навчального року обсяги та умови реалізації фізичної активності призвели до погіршення фізіологічних характеристик усіх юнаків. Проте мали місце особливості, зумовлені приналежністю до певного соматотипу.
Висновки. Встановлення особливостей змін у параметрах фізіологічних характеристик юнаків-першокурсників із урахуванням їхніх соматотипів є важливим завданням для модернізації фізичного виховання у закладі вищої освіти. Отримані дані сприяють індивідуалізації змістової і нормативної основ фізичного виховання юнаків, використовуючи для цього дані про вияв і зміну параметрів у різних характеристиках, у тому числі фізіологічних