Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Оцінка впливу застосування методу «перевернутого класу» на залученість студентів з фізичного виховання до навчальної діяльності з баскетболу
No full textBackground. The flipped classroom approach has been gaining increasing attention across various educational domains, including physical education. Recent research has underscored the necessity for innovative strategies to enhance student engagement in physical education, particularly in basketball instruction.
Objectives. This study aimed to investigate the influence of the flipped classroom approach on student engagement in Basketball instruction within the Physical Education, Health, and Recreation program at the University level.
Materials and methods. The research method involved an experimental design using the static group comparison approach, where 62 students enrolled in physical education were divided into experimental and control groups. The experimental group received instruction through the flipped classroom approach, while the control group underwent conventional instruction, with the intervention lasting for seven weeks. A comprehensive engagement scale questionnaire was used as the research instrument. Data analysis techniques included descriptive analysis and independent samples t-test.
Results. The research findings revealed significantly higher levels of engagement in the agentic, behavioral, emotional, and cognitive dimensions among students in the flipped classroom group compared to those in the conventional classroom group. This indicates that the flipped classroom approach has a considerable effect on student engagement in basketball instruction.
Conclusions. The study’s results have confirmed the effectiveness of the innovative pedagogical strategy of the flipped classroom in fostering meaningful learning experiences and motivating students within the context of physical education.Історія питання. Метод навчання за принципом «перевернутого класу» привертає дедалі більше уваги в різних освітніх галузях, зокрема й у фізичному вихованні. Нещодавні дослідження підкреслюють необхідність впровадження інноваційних стратегій щодо підвищення залученості студентів до фізичного виховання, зокрема, до навчання баскетболу.
Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчення впливу застосування методу «перевернутого класу»на рівень залученості студентів до занять баскетболом в рамках програми «Фізичне виховання, здоров’я та рекреація» на університетському рівні.
Матеріали та методи. Дослідницький метод передбачав проведення експерименту з використанням підходу статичного групового порівняльного аналізу, у якому 62 студенти, які навчаються на факультеті фізичного виховання, були розділені на експериментальну та контрольну групи. Експериментальна група проходила навчання за технологією «перевернутого класу», тоді як контрольна група навчалася за традиційною методикою із проведенням інтервенції впродовж семи тижнів. В якості інструменту дослідження використовувався комплексний опитувальник за шкалою залученості. Методи аналізу даних включали описовий аналіз та t-критерій незалежних вибірок.
Результати. Результати дослідження показали значно вищі показники залученості в діяльнісному, поведінковому, емоційному та когнітивному вимірах серед студентів у групі із застосуванням моделі «перевернутого класу»порівняно з групою зі звичайною методикою навчання. Це свідчить про суттєвий вплив методу «перевернутого класу» на рівень залученості студентів до навчання баскетболу.
Висновки. Результати дослідження підтверджують ефективність впровадження інноваційної педагогічної стратегії «перевернутого класу» у стимулюванні процесу осмисленого навчання та мотивації студентів у контексті фізичного виховання
Визначення оптимального віку для опанування тактики водного поло згідно з експертною думкою: Розуміння шляхом аналізу зниження розмірності
No full textBackground. It is of great importance that the training process of youth water polo players be tailored to didactic principles and developmental characteristics. However, despite this importance, there is a dearth of pertinent studies.
Objectives. The study aimed to determine and explain the appropriate age for beginning of learning tactical elements in water polo, as stated by experts’ coaches’ opinion in this sport.
Materials and methods. Accordingly, 27 expert water polo coaches completed a novel questionnaire, specifically designed for this study.
Results. Test-retest reliability indicated satisfactory scores (r ranged from 0.85 to 1.00 with p<0.05 for all variables). The results of the exploratory factor analysis using the Guttman-Kaiser criterion for selecting the number of factors and the Varimax raw rotation revealed the presence of six underlying factors in real-life contexts: (1) individual and group activities with a numerical advantage/disadvantage; (2) dynamic-complex collective defensive activities with an equal number of players; (3) intensive defensive activities with an equal number of players, static defensive activities with a numerical handicap and collective offensive activities with a numerical advantage; (4) static-vertical attacking activities with a numerical advantage, attacking activities with an equal number of players and dynamic defensive activities with a numerical handicap; (5) static-vertical defensive activities with an equal number of players; (6) extremely rare offensive activities which explain 19%, 16%, 17%, 11%, 11%, 6% of the manifest space variability, respectively.
Conclusions. The present findings highlight novel insight into experts’ opinions regarding the learning of complex water polo movements, and offer essential guidance for key stakeholders pertaining to optimizing the training processes and curricula for all youth water polo players.Історія питання. Процес підготовки юних ватерполістів має велике значення, оскільки він має бути адаптований до дидактичних принципів та особливостей розвитку спортсменів. Однак, незважаючи на важливість цього питання, спостерігається брак відповідних досліджень.
Мета дослідження. Метою дослідження було визначити та обґрунтувати відповідний вік для початку вивчення тактичних елементів у водному поло, згідно з думкою тренерів-експертів у цій галузі спорту.
Матеріали та методи. Відповідно до поставлених вище цілей, 27 тренерів-експертів з водного поло заповнили нову анкету, спеціально розроблену для проведення цього дослідження.
Результати. Показники ретестової надійності продемонстрували задовільні результати (значення R коливається в межах від 0,85 до 1,00 при p<0,05 для всіх змінних). За результатами дослідницького факторного аналізу із застосуванням критерію Гутмана-Кайзера для відбору кількості факторів та методу обертання Варімакс вихідних даних встановлено наявність шести основних факторів в контексті реального життя: (1) індивідуальні та групові дії з чисельною перевагою/недостачею; (2) динамічно-комплексні колективні захисні дії з рівною кількістю гравців; (3) інтенсивні захисні дії з рівною кількістю гравців, статичні захисні дії з чисельною меншістю та колективні атакуючі дії з чисельною перевагою; (4) статично-вертикальні атакуючі дії з чисельною перевагою, атакуючі дії з рівною кількістю гравців та динамічні захисні дії з чисельною меншістю; (5) статично-вертикальні захисні дії з рівною кількістю гравців; (6) вкрай рідкісні атакуючі дії, які пояснюють 19%, 16%, 17%, 11%, 11%, 11%, 6% варіабельності відкритого ігрового простору відповідно.
Висновки. Представлені результати дослідження підкреслюють нове розуміння експертних поглядів щодо вивчення комплексних рухів у водному поло та пропонують основні рекомендації для ключових зацікавлених сторін щодо оптимізації тренувальних процесів та навчальних програм для усіх юних гравців у водне поло
Особливості перебігу адаптації спортсменів до постспортивного життя
No full textObjectives. The purpose of the study was to identify the peculiarities of athletes’ adaptation to post-sport life under modern conditions of reality.
Materials and methods. The study involved 36 athletes, Masters of Sports, aged 25 to 40 years, who had finished their professional sports careers in disciplines such as ballroom dancing, artistic gymnastics, football, swimming, and judo. The study used methods of analysis and generalization obtained from scientific-methodical literature and internet data, surveys, and psychodiagnostics: the “Differential Emotions Scale” by C. Izard, adapted by A. Leonova, the “Meaningful Life Orientations” method by D. A. Leontiev, an adapted version of the “Purpose-in-Life Test” (PIL) by James Crumbaugh and Leonard Maholick, as well as the “Zimbardo Time Perspective Inventory” (ZTPI) by Zimbardo, P. G., & Boyd, J. N. During the study results’ analysis, the following methods were used: frequency analysis — identification of the frequency of each emotion category (absolute frequencies), and a calculation of percentage values (relative frequencies) for each category relative to the total number of participants. This was also applied to determine the number of athletes belonging to each category of future plans and to define the components of the time perspective; descriptive statistics — calculation of the mean value for each survey scale; these values were used to compare mean values between different scales and to analyze the variability of responses by calculating the standard deviation; percentage calculation.
Results. This study examined the post-sport adaptation of 36 athletes using psychodiagnostic methods, thereby uncovering a complex emotional landscape and a variety of future perspectives. The survey results showed that 43% of the respondents had not yet decided what they wanted to become in their post-sports life, indicating significant stress, negative emotions, and physical and psychological problems that require attention and support. A significant portion (40%) of respondents affirmed that they could envisage their future without sports, with 25% choosing to become coaches and 15% interested in sports-related professions. Only 17% of respondents considered their future in other fields. The study also found that 42% of athletes reported having a strongly negative attitude towards leaving professional sports, experiencing feelings such as despair, grief, anger, disgust, and confusion. Another 36% of athletes characterized their emotional state as anxious-depressive, which also requires attention. Meanwhile, 22% of respondents stated a positive emotional attitude towards ending their careers, demonstrating interest in new circumstances and their future, which helps them to transition effectively into new lives. The study results on life orientations revealed that athletes tended to be more focused on past achievements and current goals than on the future, which may complicate their adaptation to post-sports life. Nevertheless, 37% of athletes are oriented towards a positive future and are willing to make efforts to achieve the necessary goals. Therefore, the findings clearly indicate the need for post-sports support and increased attention to the large proportion of former athletes (79%), whose mental health depends on the timeliness and speed of measures taken by specialists.
Conclusions. The transition process for athletes after ending their professional careers to a life without sports is defined as individually nuanced, complex, and prolonged; it depends on past career success, is accompanied by stressful situations and negative emotions, and often requires a sudden conclusion to preserve the sense of being a champion.Метою дослідження було визначення особливостей адаптації спортсменів до життя після завершення спортивної кар’єри в умовах сучасної реальності.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 36 спортсменів, майстрів спорту, віком від 25 до 40 років, які завершили свою професійну спортивну кар’єру в таких дисциплінах, як бальні танці, художня гімнастика, футбол, плавання та дзюдо.
У дослідженні використовувалися методи аналізу та узагальнення науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет, опитування та психодіагностика: шкала диференціальних емоцій К. Ізарда в адаптації А. Леонової, методика «Смисложиттєві орієнтації» Д. Леонтьєва, адаптована версія тесту «Цілі в житті» (PIL) Дж. Крамба та Л. Махоліка, «Інвентаризація часової перспективи Зімбардо» (ZTPI) П. Зімбардо, та Бойда, Дж. Н. Дослідженню підлягали: частотний аналіз – визначення частоти кожної категорії емоцій (абсолютні частоти), розрахунок процентних значень (відносні частоти) для кожної категорії стосовно загальної кількості учасників – застосовували для визначення кількості спортсменів, що належать до кожної категорії майбутніх планів; для визначення компонентів часової перспективи; описова статистика – розрахунок середнього значення для кожної шкали опитувальника – для порівняння середніх значень між різними шкалами, для аналізу варіативності відповідей шляхом розрахунку стандартного відхилення; розрахунок відсотків.
Результати. Досліджено адаптацію до постспортивного життя 36 спортсменів за допомогою психодіагностичних методів, виявляючи складний емоційний ландшафт та різноманітні перспективи майбутнього Результати опитування показали, що 43% респондентів ще не визначилися, ким хочуть стати в своєму постспортивному житті, що вказує на значний стрес, негативні емоції та фізичні і психологічні проблеми, які потребують уваги та підтримки. 40% респондентів не бачать свого майбутнього без спорту, 25% обирають стати тренерами, 15% цікавляться професіями, повʼязаними зі спортом. Лише 17% бачать своє майбутнє в інших галузях. 42% спортсменів мають сильно негативне ставлення до завершення професійної спортивної карʼєри, відчувають відчай, горе, гнів, огиду та збентеження. 36% спортсменів характеризують свої емоції як тривожно-депресивні, що потребує увагиз боку фахівців. 22% респондентів мають позитивне емоційне ставлення до завершення кар’єри, виявляють інтерес до нових обставин і свого майбутнього, що допомагає їм ефективно переходити до нового життя. Результати дослідження життєвих орієнтацій показали, що спортсмени більше орієнтовані на минулі досягнення та поточні цілі, ніж на майбутнє, що може ускладнити їхню адаптацію до постспортивного життя. Проте 37% спортсменів орієнтовані на позитивне майбутнє та готові докладати зусиль для досягнення необхідних цілей. Отримані дані вказують на необхідність підтримки після закінчення спортивної кар’єри та підвищеної уваги до великої частини колишніх спортсменів (79%), психічне здоров’я яких залежить від своєчасності та швидкості заходів, що вживаються фахівцями.
Висновки. Процес переходу спортсменів після завершення професійної кар’єри до життя без спорту є індивідуально забарвленим, складним та тривалим; він залежить від успішності попередньої кар’єри, супроводжується стресовими ситуаціями та негативними емоціями, і часто вимагає раптового завершення для збереження відчуття переможця
Вплив регулярних фізичних вправ на стан здоров’я серцево-судинної системи: Огляд літератури
No full textObjectives. The study aimed to use a literature review methodology to ascertain the effect of regular exercise on cardiovascular health.
Materials and methods. This review inquiry adhered to PRISMA guidelines for systematic reviews and meta-analyses. Studies had to be published between June 2022 and June 2024. The following search terms were used: (1) regular exercise; (2) cardiovascular health. This study’s data source was the Scopus search engine.
Results. A total of six articles were identified from the 229 search results in the database that were modified to meet the specified requirements According to the results of this systematic review, regular exercise has a positive impact on cardiovascular health, reducing the incidence of morbidity and mortality, improving prognosis, and lowering the risk of heart disease.
Conclusions. The findings indicate that the practice of regular exercise has been proven to have a beneficial effect on cardiovascular health. Thus, engaging in regular exercise can significantly enhance physical well-being and improve the cardiovascular condition.Мета дослідження. Мета дослідження полягала у використанні методології огляду літератури щодо з’ясування впливу регулярних фізичних вправ на стан здоров’я серцево-судинної системи.
Матеріали та методи. Під час проведення цього оглядового дослідження дотримувалися рекомендацій PRISMA для систематичних оглядів і мета-аналізів. Наукові роботи мали бути опубліковані в період з червня 2022 по червень 2024 року. Було застосовано наступні пошукові терміни: (1) регулярні фізичні вправи; (2) стан здоров’я серцево-судинної системи. Пошукова система Scopus використовувалася в якості джерела даних для проведення цього дослідження.
Результати. Загалом з 229 результатів пошуку в базі даних було відібрано шість статей, які були модифіковані відповідно до зазначених вимог. Згідно з результатами цього систематичного огляду встановлено, що регулярні фізичні вправи позитивно впливають на здоров’я серцево-судинної системи, сприяючи зниженню рівня захворюваності та смертності, покращуючи прогноз та зменшуючи ризик розвитку кардіологічних захворювань.
Висновки. Результати дослідження свідчать про сприятливий вплив практики регулярних фізичних вправ на стан здоров’я серцево-судинної системи. Таким чином, регулярні заняття фізичними вправами сприяють значному зміцненню фізичного самопочуття та покращенню стану серцево-судинної системи
Оцінка впливу тренувальних методик та фізичної результативності на розвиток навичок з техніки виконання драйву в корт-тенісі: Огляд літератури
No full textObjectives. The objective of the study was to develop a training program and improve physical performance through a review of the literature in order to enhance the field tennis drive stroke.
Materials and methods. A comprehensive analysis of earlier research was carried out, comprising a review of articles published between 2019 and 2024 that discuss ways to improve the physical condition of volleyball players. Electronic searches were conducted using SPORTDiscus, PubMed, Google Scholar, Web of Science, and Scopus. The articles addressing the most effective methods for enhancing court tennis drive stroke abilities through physical performance and practice techniques were then compiled.
Results. The findings of this study indicate that forty articles used physical performance techniques and practice to enhance the court tennis drive stroke. Based on the physical state assessments and its subsequent improvements, items were categorised.Anaerobic speed endurance has been defined as a training method that may be used by an athlete.
Conclusions. The following conclusions were reached after a thorough analysis: while physical performance includes muscle strength, aerobic and anaerobic endurance, speed and acceleration, explosiveness, flexibility, agility, and balance, a number of training regimens were found to be effective in improving the skills of the court tennis drive stroke. These training methods include circuit training, strength training, endurance training, kinesthetics’ perception training, shadow sports training, rope ball training, interval training, and training frequency.Мета дослідження. Метою дослідження було розробити програму тренувань та покращити показники фізичної результативності шляхом аналізу літературних джерел задля вдосконалення техніки виконання драйву (англ.”Drive”— сильний і низький удар при відбиванні м’яча) в цьому різновиді тенісу.
Матеріали та методи. Проведено комплексний аналіз попередніх досліджень, що включає огляд статей, опублікованих у період з 2019 по 2024 роки, в яких обговорюються шляхи поліпшення фізичної підготовленості волейболістів. Електронний пошук проводився з використанням наукометричних баз даних SPORTDiscus, PubMed, Google Scholar, Web of Science та Scopus. На наступному етапі дослідження було зібрано наукові статті, в яких розглядаються найефективніші способи покращення навичок з техніки виконання драйву в корт-тенісі за допомогою фізичної результативності та застосуванню практичних тренувальних методик.
Результати. Згідно з результатами цього дослідження було встановлено, що в сорока статтях використовувалися методики розвитку фізичної результативності та практики з метою покращення техніки виконання драйву в корт-тенісі. На основі оцінок фізичного стану та його подальшого покращення, матеріали було класифіковано за категоріями. Анаеробна швидкісна витривалість визначалася як метод тренування, який може бути застосований спортсменом.
Висновки. Після проведення ретельного аналізу було зроблено наступні висновки: оскільки фізична результативність включає м’язову силу, аеробну та анаеробну витривалість, швидкість і прискорення, вибухову силу, гнучкість, спритність і рівновагу, низка тренувальних режимів виявилася ефективною з точки зору вдосконалення навичок з техніки виконання драйву в корт-тенісі. До таких тренувальних методів належать кругові тренування, силові тренування, тренування на витривалість, тренування на розвиток кінестетичного сприйняття, тренування, що спрямовані на вивчення і засвоєння технічних елементів (наприклад, ударів) без залучення реального партнера, тренування з мотузковим м’ячем, інтервальні тренування та частота тренувань
Оцінка впливу короткотривалого інтервального тренування на показники здатності до прискорення та анаеробну потужність спринтерів-початківців
No full textBackground. Acceleration ability and anaerobic power are critical determinants of sprinting performance, particularly for novice sprinters.
Objectives. The purpose of the study was to examine the effects of a four-week interval training program on acceleration ability and anaerobic power among novice sprinters.
Materials and methods. A within-subjects quasi-experimental design was used to fulfil the study’s objectives. A total of fifteen participants (age: 20.5 ± 1.4 years) underwent baseline assessments of acceleration ability (50 m dash) and anaerobic power (Running-Based Anaerobic Sprint Test). The adopted progressive interval training protocol consisted of four weekly sessions conducted over a four-week period, focusing on striding, high knees, single-leg hops, curve sprints and double-leg jumps to enhance acceleration ability and anaerobic power.
Results. Following the intervention, significant improvements were observed in acceleration ability over a distance of 10 m (pre: 2.14 ± 0.16 s, post: 2.02 ± 0.14 s, p < 0.05, Cohen’s d = 1.02) and 20 m segments (pre: 3.47 ± 0.23 s, post: 3.32 ± 0.20 s, p < 0.05, Cohen’s d = 0.78), indicating moderate to large effect sizes. However, no considerable enhancements were found in anaerobic power parameters (average power, maximum power, minimum power, fatigue index, relative peak power, and anaerobic capacity) at the post-intervention stage (p > 0.05).
Conclusions. The study highlights the effectiveness of the interval training protocol in enhancing initial acceleration among novice sprinters, although it suggests a limited impact on anaerobic power within the study period. Further research should investigate the longer-term effects and tailored training approaches to optimize comprehensive sprint performance strategies.Історія питання. Здатність до прискорення та анаеробна потужність є критично важливими чинниками, що визначають результативність спринту, особливо для спринтерів-початківців.
Мета дослідження. Мета дослідження полягала у вивченні впливу чотиритижневої інтервальної програми тренувань на показники здатності до прискорення та анаеробну потужність серед спринтерів-початківців.
Матеріали та методи. Задля досягнення цілей дослідження було застосовано внутрішньо-суб’єктний квазі-експериментальний метод. Загалом п’ятнадцять учасників (вік: 20,5 ± 1,4 року) пройшли базову перевірку здатності до прискорення (біг на 50 м) та анаеробної потужності (тест на анаеробний спринтерський біг). Затверджений протокол прогресивних інтервальних тренувань складався з чотирьох щотижневих занять, що проводилися протягом чотиритижневого періоду, з акцентом на виконання ходьби, високого піднімання колін, стрибків на одній нозі, спринтерських забігів по кривій та стрибків на двох ногах з метою покращення показників здатності до прискорення та анаеробної потужності.
Результати. Після проведення інтервенції спостерігалося значне покращення здатності до прискорення на дистанції 10 м (до: 2,14 ± 0,16 с, після: 2,02 ± 0,14 с, р < 0,05, d Коена = 1,02) та 20 м (до: 3,47 ± 0,23 с, після: 3,32 ± 0,20 с, р < 0,05, d Коена = 0,78), що вказує на помірний та великий розмір ефекту. Однак не було встановлено жодних суттєвих поліпшень у показниках анаеробної потужності (середня потужність, максимальна потужність, мінімальна потужність, індекс втоми, відносна пікова потужність та анаеробна ємність) на етапі після інтервенції (p > 0,05).
Висновки. Дослідження підкреслює ефективність застосування протоколу інтервального тренування з точки зору покращення показників первинного прискорення у спринтерів-початківців, проте демонструє обмежений вплив на анаеробну потужність впродовж досліджуваного періоду. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вивчення довгострокових ефектів та індивідуальних тренувальних підходів щодо оптимізації комплексних стратегій розвитку результативності в спринті
Оптимізація показників швидкості та вибухової сили футболістів: Вплив шеститижневого курсу нервово-м’язового тренування
No full textBackground. Football players require high levels of speed and explosive power to perform effectively on the field, making these physical attributes critical for success. Neuromuscular training has been proposed as a method to enhance these performance metrics.
Objectives. The purpose of the present study was to examine the effect of neuromuscular training on the speed and explosive power performance of football players.
Materials and methods. A total of thirty male football players (aged 20 to 26 years) from Imphal West District, Imphal, Manipur, India, who had participated in national-level competitions, were selected for the study. The subjects were randomly assigned into two equal groups: an experimental group (n = 15) and a control group (n = 15). Both groups were assessed before the intervention for speed and explosive power performance using the 50 m dash speed test and the standing broad jump test to determine the baseline significance of the selected variables. Following the initial assessments, the experimental group underwent a supervised neuromuscular training program, while the control groupreceived no special training. The neuromuscular training was conducted over a period of six weeks, with sessions held five days a week (Monday to Friday), each lasting 60 minutes.
Results. The experimental group confirmed significant improvements in both speed and explosive power compared to the control group (p < 0.05). The mean and standard deviation of speed for the experimental group were 7.15 ± 0.71 in the pre-test and 6.54 ± 0.61 in the post-test. For explosive power, the values were 2.36 ± 0.32 in the pre-test and 2.55 ± 0.39 in the post-test. The notable enhancements in speed and explosive power performance in the experimental group are likely attributed to the six-week neuromuscular training program, which facilitated rapid physical adaptation among the football players.
Conclusions. Implementing the six-week neuromuscular training program effectively enhanced the speed and explosive power performance of football players. This type of training has been demonstrated to be highly effective for optimizing these performance metrics in football players.Історія питання. Для ефективної гри на полі футболісти потребують високого рівня швидкості та вибухової сили,зумовлюючи критичну важливість цих фізичних якостей у досягненні успіху. В якості методу покращення цих показників запропоновано проведення нервово-м’язових тренувань.
Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчити вплив нервово-м’язового тренування на показники швидкості та вибухової сили футболістів.
Матеріали та методи. Для проведення дослідження було відібрано тридцять футболістів-чоловіків (віком від 20 до 26 років) із Західного округу Імпхал (штат Маніпур, Індія), які брали участь у змаганнях національного рівня. Досліджувані були розподілені методом рандомізації на дві рівні групи: експериментальну (n = 15) та контрольну (n = 15). Перед початком інтервенції в обох групах оцінювали показники швидкості та вибухової сили, застосовуючи тест на швидкість бігу на дистанції 50 метрів, а також тест з виконання стрибків у довжину з місця з метою визначення вихідного рівня значущості відібраних змінних. Після проведення початкового аналізу експериментальна група виконувала контрольовану програму з нервово-м’язового тренування, тоді як контрольна група не займалася жодним спеціальним тренуванням. Нервово-м’язові тренування проводилися впродовж періоду шести тижнів, заняття проходили п’ять днів на тиждень (з понеділка по п’ятницю), з тривалістю 60 хвилин кожне.
Результати. В учасників експериментальної групи спостерігалося достовірне покращення показників як швидкості, так і вибухової сили порівняно з контрольною групою (p < 0,05). Середні значення та стандартне відхилення швидкості в експериментальній групі становили 7,15 ± 0,71 перед початком проведення тесту та 6,54 ± 0,61 після його завершення. Для вибухової сили ці показники становили 2,36 ± 0,32 на етапі передтестового дослідження та 2,55 ± 0,39 — на етапі післятестового періоду. Суттєве покращення показників швидкості та вибухової сили в експериментальній групі, ймовірно, пов’язане з проведенням шеститижневої програми нервово-м’язових тренувань, яка сприяла швидкій фізичній адаптації футболістів.
Висновки. Реалізація шеститижневої програми нервово-м’язових тренувань сприяла ефективному поліпшенню показників швидкості та вибухової сили футболістів. Доведено, що такий тип тренувань є високоефективним методом оптимізації зазначених показників у футболістів
Методи тренування фізичної активності для покращення фізичного стану волейболістів: cистематичний огляд
No full textStudy purpose. The study was aimed to identify exercise techniques used to improve the physical condition of volleyball players through literature studies.
Materials and methods. A systematic review of these previous studies was conducted. We studied articles published between 2014 and 2023 that explained how to prepare volleyball players to have better physical condition. Scopus, Web of Science, Google Scholar, and PubMed were used for the electronic search. We collected all the articles that discussed how to improve physical performance through exercise.
Results. To improve the physical condition of volleyball players, 50 publications used exercise techniques, which were categorized based on the physical condition that was evaluated and repaired. The following techniques are some of the ones that can be used: Neuromuscular, unilateral and bilateral, ballistic, plyometric exercises, combined weight and plyometric, mixed training with optimal load, COD & plyometric complex, strength, combined strength, eccentric trainings, repetitive sprint, resistant/non-resistant sprint, resistance training, exercises with elastic band, core training, combined core training; small-sided games training, aerobic interval training, blood flow restriction, intermittent training, and anaerobic speed endurance.
Conclusions. Following a thorough analysis, a number of training regimens were found to be effective in enhancing volleyball players’ physical attributes, including muscular strength, aerobic and anaerobic endurance, speed and acceleration, explosive power, flexibility, agility, and balance.Мета дослідження. Метою дослідження було визначити методики виконання фізичних вправ для покращення фізичного стану волейболістів на основі аналізу літературних джерел.
Матеріали та методи. Проведено систематичний огляд даних попередніх досліджень. Ми досліджували статті, опубліковані між 2014 і 2023 роками, в яких пояснювалися аспекти підготовки волейболістів з метою покращення показників фізичного стану. Для електронного пошуку використовувалися наукометричні бази даних Scopus, Web of Science, Google Scholar і PubMed. Ми зібрали всі статті, в яких було обговорено способи поліпшення рівня фізичної продуктивності за допомогою фізичних вправ.
Результати. Для покращення фізичного стану волейболістів у 50 публікаціях застосовувалися методики фізичних вправ, які було розподілено за категоріями залежно від показників фізичного стану, що оцінювались та корегувались. Нижче представлено деякі з таких методик, які можна застосовувати в цьому випадку: нервово-м’язові вправи, односторонні та двосторонні, балістичні, пліометричні, комбіновані вагові та пліометричні вправи, змішані тренування з оптимальним навантаженням, вправи зі швидкою зміною напрямку (ШЗН) та пліометричний комплекс, силові, комбіновані силові, ексцентричні тренування, повторний спринт, спринт з опором/без опору, тренування із опором, вправи з використанням еластичної стрічки, тренування для зміцнення м’язів кору (цілий комплекс м’язів, які відповідають за стабілізацію тазу, стегон і хребта, підтримку внутрішніх органів), комбіноване тренування м’язів кору; ігри з обмеженим простором, аеробне інтервальне тренування, обмеження кровотоку, інтервальні тренування та анаеробна швидкісна витривалість.
Висновки. Після ретельного аналізу було встановлено, що низка тренувальних програм виявилася ефективною щодо покращення фізичних якостей волейболістів, зокрема показників м’язової сили, аеробної та анаеробної витривалості, швидкості та прискорення, вибухової сили, гнучкості, спритності та рівноваги
Оцінка впливу традиційних ігор на розвиток маніпуляційних рухів учнів початкової школи з урахуванням статевої приналежності
No full textBackground. Manipulative movements are essential for children’s development, which can be found in traditional games, representing manifestation of local wisdom that has been passed down from generation to generation.
Objectives. This study aimed to examine the effect of traditional games on the manipulative movements of elementary school students based on gender.
Materials and methods. This experimental study comprised two pretest-posttest groups without control variables. Data collection on pretest and posttest was carried out using three types of tests, namely throwing, catching, and kicking. A total of 60 students aged between 9 and 12 years were selected to participate in this study. The sample consisted of 30 male students (height 140.21±6.2 cm, and weight 35.77±5.6 kg), and 30 female students (height 138.4±6.8 cm and weight 34±4.1 kg).
Results. The t-test analysis showed that the test results for male students were as follows: throwing 0.011<0.05, catching 0.007<0.05, and kicking 0.003<0.05. Then, the test results for the female students were: throwing 0.013<0.05, catching 0.017<0.05, and kicking 0.012<0.05. The results of the independent t-test indicated that the throwing, catching, and kicking tests revealed a statistical significance (p < 0.05) in both male and female students.
Conclusions. The implementation of traditional games has been found to enhance the manipulative movements of elementary school students, as evidenced by positive changes observed in the pretest and posttest results. The improvement was achieved, among others, through the adaptation of traditional games following the characteristics of students’ development. Therefore, the conceptualization of physical learning within the framework of traditional games proved to be applicable and practical.Історія питання. Маніпуляційні рухи є важливим компонентом в процесі розвитку дітей, які можна зустріти в традиційних іграх, представляючи втілення місцевої мудрості, що передається з покоління в покоління.
Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчення впливу традиційних ігор на розвиток маніпуляційних рухів учнів початкових класів з урахуванням статевої приналежності.
Матеріали та методи. Експериментальне дослідження складалося з двох передтестових і післятестових груп за відсутності контрольних змінних. Збирання даних на етапах передтестового та післятестового дослідження було проведено за допомогою трьох типів тестів, а саме: виконання кидка, ловіння предмета та удару ногою. Для участі в дослідженні було відібрано 60 учнів віком від 9 до 12 років. Вибірка складалася з 30 хлопців (зріст – 140,21±6,2 см, вага – 35,77±5,6 кг) та 30 дівчат (зріст 138,4±6,8 см і вага 34±4,1 кг).
Результати. Аналіз t-критерію показав наступні результати для учнів чоловічої статі: виконання кидка 0,011<0,05, ловіння предмета 0,007<0,05 і удар ногою 0,003<0,05. Тоді як результати тесту для дівчат були представлені наступним чином: виконання кидка 0,013<0,05, ловіння предмета 0,017<0,05 і удар ногою 0,012<0,05. Отримані результати t-критерію для незалежних вибірок свідчать про те, що показники тестів на виконання кидків, ловіння предмета та ударів ногою мають статистичну значущість (p < 0,05) як у дітей чоловічої, так і жіночої статі.
Висновки. Встановлено, що впровадження традиційних ігор сприяє підвищенню рівня розвитку маніпуляційних рухів в учнів початкових класів, про що свідчать позитивні зміни, які спостерігаються в результатах передтестового та післятестового етапів дослідження. Покращення показників було досягнуто, зокрема, шляхом адаптації традиційних ігор відповідно до особливостей розвитку учнів. Таким чином, концептуалізація фізичного навчання в рамках застосування традиційних ігор довела свою доцільність і практичну значущість
Методи фізичної підготовки щодо покращення складових фізичного стану елітних спортсменів з тхеквондо у категорії «кьоругі»: Систематичний огляд
No full textObjectives. The study aimed to provide a systematic review of physical training methods to improve the physical condition components of elite taekwondo athletes in the kyorugi category.
Materials and methods. An extensive literature assessment of earlier research was carried out. The objective was to examine articles published between 2020 and 2024 that describe strategies for improving the physical condition component of taekwondo athletes. The electronic search was conducted using Google Scholar, PubMed, Web of Science, and Scopus. The articles that addressed methods for enhancing physical condition through exercise were compiled.
Results. Sixty publications used training approaches to enhance the physical condition component of elite taekwondo athletes in the kyorugi category. Based on the physical state that is assessed and improved, items are categorized. Among the physical training methods that can be applied in the Taekwondo category of kyorugi are plyometric training, circuit training methods, speed, agility, and quickness (SAQ) training; strength training, endurance training, flexibility training, reaction training, power training, coordination training, balance training, resistance training, and functional training.
Conclusions. After thorough analysis, several training techniques have been shown to be effective in enhancing the physical attributes of elite taekwondo athletes in the kyorugi category. These attributes include flexibility, response, strength, power, coordination, agility, speed, balance, and VO₂max.Мета дослідження. Метою дослідження було проведення систематичного огляду методів фізичної підготовки щодо покращення складових фізичного стану елітних спортсменів з тхеквондо у категорії «кьоругі».
Матеріали та методи. Здійснено комплексний літературний аналіз попередніх досліджень. Завдання полягало у дослідженні статей, опублікованих між 2020 та 2024 роками, які описують стратегії поліпшення показників складової фізичного стану спортсменів з тхеквондо. Електронний пошук здійснювався за допомогою наукометричних баз даних Google Scholar, PubMed, Web of Science та Scopus. Було відібрано статті, в яких розглядалися методи покращення показників фізичного стану шляхом виконання фізичних вправ.
Результати. Шістдесят публікацій містили інформацію щодо застосування тренувальних підходів для покращення складової фізичного стану елітних спортсменів з тхеквондо у категорії «кьоругі». Залежно від фізичного стану, показники якого оцінюються та покращуються, статті класифіковано за категоріями. Серед методів фізичної підготовки, які можуть застосовуватися в тхеквондо категорії «кьоругі», варто зазначити пліометричні тренування, методи кругового тренування, тренування на швидкість, спритність і моторність (SAQ); силові тренування, тренування на витривалість, тренування на гнучкість, тренування на розвиток реакції, силові тренування на здатність долати опір за найкоротший проміжок часу, тренування на координацію, тренування на рівновагу, тренування з опором і функціональні тренування.
Висновки. Після проведення ретельного аналізу було встановлено ефективність кількох тренувальних методик щодо покращення фізичних якостей елітних спортсменів з тхеквондо у категорії «кьоругі». До таких якостей належать гнучкість, швидкість реакції, сила, потужність, координація, спритність, швидкість, рівновага та показник максимального споживання кисню (VO2max)