Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
    1601 research outputs found

    З’ясування впливу навичко-орієнтованих інтенсивних тренувань на продуктивність серцево-судинної та м’язової систем чоловіків-хокеїстів

    No full text
    Objectives. The study aimed to investigate the impact of skill-based maximal-intensity interval training on cardiovascular and muscular performance variables in male hockey players. Materials and methods. For this study, a group of 24 male hockey players were carefully selected. The participants were divided into two groups: SBT (n = 12) and CG (n = 12). A 12-week programme was carried out, comprising skill-specific, high-intensity interval training sessions that took place three times per week. Data was gathered prior to and following the study. The variables selected for evaluating consisted of a 20-meter, 30-meter, and 50-meter sprint, along with agility, speed endurance, and cardiovascular endurance. Pre and post data were subjected to statistical analyses. Results. The findings of statistical analyses indicate a significant positive impact due to performing the 12-week skill-based intensive training. The SBT group consistently demonstrated superior performance compared to the CG group. This was evident through their significantly faster completion times in distances of 20 m, 30 m, and 50 m, as well as their agility tasks. Additionally, the SBT group achieved higher scores in endurance measures. The effect sizes observed in the study were quite significant, indicating substantial differences between the groups. Furthermore, it is noteworthy that the CG group did not exhibit any marked changes from the pre-test to the post-test in any measure. Conclusions. After a period of 12 weeks, it has been observed that skill-based maximal-intensity interval training leads to significant improvements in both anaerobic and aerobic performance. This training is essential for athletes as they prepare for the end of the season. According to the study, it is recommended that hockey and other coaches focus their efforts on skill-based maximal-intensity interval training. While this study did not specifically assess technical abilities, it found that this training technique significantly enhanced physical performance. This research and training could prove advantageous for athletes and coaches who prioritise honing their skills.Мета дослідження. Мета дослідження полягала у вивченні впливу навичко-орієнтованих інтервальних тренуваньмаксимальної інтенсивності на показники продуктивності серцево-судинної та м’язової систем у хокеїстів-чоловіків. Матеріали та методи. В рамках дослідження проведено ретельний відбір групи з 24 хокеїстів-чоловіків. Учасники були розділені на дві групи: НОТ — навичко-орієнтоване тренування (n = 12) та КГ — контрольна група (n = 12). Програма тривала 12 тижнів, проводилась тричі на тиждень і включала високоінтенсивні інтервальні тренування (ВІІТ), спрямовані на розвиток конкретних навичок. Збір даних здійснювався перед початком і після завершення дослідження. З метою оцінки було обрано наступні показники: спринтерський біг на 20, 30 і 50 метрів, а також спритність, швидкісна витривалість і витривалість серцево-судинної системи. Отримані дані на перед- та післятестовому етапах дослідження підлягали застосуванню статистичних аналітичних методів. Результати. Результати проведення статистичних аналітичних методів вказують на значний позитивний вплив, досягнутий завдяки виконанню 12-тижневого навичко-орієнтованого інтенсивного тренування. Група НОТнезмінно демонструвала кращу результативність порівняно з КГ. Про це свідчить значно швидший час подолання дистанцій 20 м, 30 м і 50 м, а також виконання завдань на спритність. Крім того, група НОТ досягла вищих результатів за показниками витривалості. Розміри ефекту, що спостерігалися в дослідженні, виявились досить суттєвими, що вказує на наявність істотних відмінностей між групами. Також варто зазначити, що в КГ не було зафіксовано виражених змін у жодному з показників на період від перед- до післятестового етапів дослідження. Висновки. Після закінчення 12-тижневого періоду спостерігалося, що навичко-орієнтовані інтервальні тренування максимальної інтенсивності, призводять до значного покращення анаеробної та аеробної продуктивності. Такі тренування є важливою складовою підготовки спортсменів до завершення сезону. Згідно з дослідженням, тренерам з хокею та інших видів спорту рекомендується зосередити свої зусилля на проведенні навичко-орієнтованих інтервальних тренувань максимальної інтенсивності. Попри відсутність спеціальної оцінки технічних здібностей, дослідження встановило, що зазначена методика тренувань сприяє суттєвому підвищенню фізичної працездатності. Представлене дослідження і тренування можуть стати корисним інструментом для спортсменів і тренерів, які надають пріоритет відточуванню своїх навичок

    Ефективність інтервального тренування щодо підвищення рівня кардіореспіраторної витривалості: Систематичний огляд

    No full text
    Background. The rise in cardiovascular diseases has necessitated implementing effective interventions to improve cardiorespiratory endurance. Objectives. This systematic review aimed to evaluate the effectiveness of interval training (IT), particulary high-intensity interval training (HIIT), in enhancing cardiorespiratory endurance across various demographics. IT, characterized by high-intensity exercise followed by recovery periods, has gained attention for its potential to improve key cardiovascular markers such as VO₂max and cardiovascular efficiency. Materials and methods. A comprehensive literature search was conducted using multiple databases, adhering to the PRISMA guidelines. From 893 initially screened articles, eight studies met the inclusion criteria. These studies examined the effects of IT, especially HIIT, on cardiorespiratory endurance across various population groups, including sedentary individuals, athletes, and older adults. Metrics such as VO₂max and cardiovascular efficiency were the primary outcomes measured. Results. The findings indicate that IT, especially HIIT, consistently improves VO₂max and overall cardiovascular fitness in diverse populations. HIIT has been observed to outperform moderate-intensity continuous training (MICT) in generating faster cardiovascular adaptations. Despite its benefits, the high intensity of IT requires careful individualization to mitigate the risk of injury, particularly in populations with lower baseline fitness levels. Conclusions. This review concludes that IT is an effective and time-efficient method for improving cardiorespiratory endurance. It should be considered a viable option in both clinical and athletic populations. However, further research is recommended to investigate the long-term safety of HIIT in high-risk populations and to enhance adherence to these exercise protocols.Історія питання. Зростання кількості серцево-судинних захворювань зумовило необхідність впровадження ефективних інтервенцій, спрямованих на підвищення рівня кардіореспіраторної витривалості. Мета дослідження. Мета цього систематичного огляду полягала в оцінці ефективності інтервального тренування (ІТ), зокрема високоінтенсивного інтервального тренування (ВІІТ), щодо підвищення рівня кардіореспіраторної витривалості в різних демографічних групах. ІТ, що характеризуються високоінтенсивними вправами з подальшими періодами відновлення, привертають увагу завдяки своєму потенціалу покращувати ключові показники серцево-судинної системи, як-от максимальний об’єм споживання кисню (VO₂max) та продуктивність серцево-судинної системи. Матеріали та методи. Проведено комплексний літературний пошук з використанням декількох баз даних згідно з рекомендаціями PRISMA. Із 893 попередньо відібраних статей було визначено вісім досліджень, які відповідали критеріям включення. У вказаних дослідженнях вивчався вплив ІТ, особливо ВIIT, на кардіореспіраторну витривалість у різних групах населення, включаючи осіб, які ведуть малорухливий спосіб життя, спортсменів і людей похилого віку. В якості основних вимірюваних параметрів були такі показники, як VO₂max і продуктивність серцево-судинної системи. Результати. Отримані дані вказують на те, що ІТ, зокрема ВIIT, сприяють послідовному покращенню показників VO₂max та загального стану серцево-судинної системи в різних групах населення. Відзначено перевагу ВIIT над безперервним тренуванням помірної інтенсивності (БТПІ) у формуванні швидшої адаптації серцево-судинної системи. Незважаючи на свої переваги, висока інтенсивність ІТ вимагає ретельної індивідуалізації з метою зниження ризику травмування, особливо в групах населення з більш низьким початковим рівнем фізичної підготовленості. Висновки. Представлений огляд дозволяє зробити висновок, що ІТ є ефективним та раціональним за часом методом підвищення рівня кардіореспіраторної витривалості. Його слід розглядати як життєздатний варіант як у клінічних, так і в спортивних популяціях. Однак рекомендується проведення подальших досліджень щодо вивчення довгострокової безпеки ВIIT у групах високого ризику та поліпшення рівня дотримання вказаних протоколів тренувань

    Оцінка ключових показників біомоторних здібностей: Порівняльний аналіз між елітними тенісистами національного та міжнародного рівнів

    No full text
    Background. Biomotor ability is essential for elite tennis players, as it significantly contributes to increased efficiency, responsiveness and overall performance on the court. Objectives. This study aimed to assess and measure the biomotor abilities of elite tennis players, examining both national and international levels, and focusing on their physical and motor performance. Materials and methods. The research involved a cross-sectional study of a total of 28 tennis players; among them, 15 were national players, and the remaining 13 were international players who served as subjects. The study focused on assessing eight key biomotor abilities: arm-shoulder strength and endurance, static muscular endurance, grip strength, power, speed, agility, and flexibility. Each test was conducted using appropriate equipment and standardized procedures, ensuring accurate score recording for analysis. The data was gathered at Super Shots Tennis Academy and Punjabi Bagh Club in Delhi, India. The statistical analysis involved calculating descriptive statistics (mean and standard deviation) and conducting an independent t-test to determine significance. The analysis was performed using SPSS Version 25, with a significance level of 0.05. Results. The independent t-test comparing the biomotor abilities of international and national tennis players showed no significant differences in pull-ups, push-ups, speed, agility, or flexibility (p > 0.05). However, significant differences were found in wall squat hang, vertical jump, and hand grip strength (p < 0.01), with international players demonstrating superior performance. Conclusions. In conclusion, the study reveals notable differences in certain biomotor abilities between international and national players, especially in static muscular endurance, explosive leg power, and hand grip strength. The findings suggest that national tennis players implementing targeted strength and power exercises, along with specialized endurance training, may exhibit enhanced overall biomotor abilities and improved on-court performance.Історія питання. Біомоторна здібність має важливе значення для тенісистів високої кваліфікації, оскільки зазначений чинник суттєво сприяє підвищенню ефективності, швидкості реакції та загальній результативності на корті. Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала в оцінці та вимірюванні показників біомоторних здібностей елітних тенісистів як на національному, так і на міжнародному рівнях, з акцентом на фізичну та руховурезультативність гравців. Матеріали та методи. Представлена наукова праця передбачала проведення поперечного дослідження за участю 28 тенісистів, серед яких 15 були гравцями національного рівня, а решта 13 — міжнародними гравцями, які виступали в якості випробовуваних осіб. Дослідження було зосереджено на оцінці восьми ключових показників біомоторних здібностей: сили та витривалості рук і плечей, статичної м’язової витривалості, сили хвату, потужності, швидкості, спритності та гнучкості. Кожен тест проводився з використанням відповідного обладнання та стандартизованих процедур, забезпечуючи точну фіксацію результатів з метою подальшого аналізу. Збирання даних проводилося в тенісній академії “Super Shots Tennis Academy” та клубі “Punjabi Bagh” у місті Делі, Індія. Статистичний аналіз включав розрахунок описової статистики (середнє значення та стандартне відхилення) та проведення методики застосування t-критерію для незалежних вибірок з метою визначення значущості. Аналіз проводився за допомогою програмного забезпечення SPSS версії 25 з рівнем значущості 0,05. Результати. T-критерій для незалежних вибірок, за яким порівнювали біомоторні здібності тенісистівміжнародного та національного рівнів, не виявив достовірних відмінностей у наступних показниках: підтягування, віджимання, швидкість, спритність та гнучкість (p > 0,05). Однак спостерігалися значні відмінності у виконанні присідань з опорою на стіну, вертикальному стрибку та силі кистьового хвату (p < 0,01), де міжнародні гравці продемонстрували кращу результативність. Висновки. Отже, проведене дослідження виявило помітні відмінності у певних біомоторних здібностях між гравцями міжнародного та національного рівнів, особливо у показниках статичної м’язової витривалості, вибухової сили ніг та сили кистьового хвату. Отримані дані свідчать про те, що тенісисти національного рівня, які виконують цілеспрямовані силові вправи в поєднанні зі спеціалізованими тренуваннями на витривалість, можуть продемонструвати поліпшення загальних показників біомоторних здібностей, а також підвищення рівня результативності на корті

    Оцінка загальної та регіональної жирової маси тіла фізично активних чоловіків — не є доцільною для чоловіків з гіподинамією

    No full text
    Objectives. The reliability of predictive body fat equations remains unclear due to their inappropriate use across different subject cohorts and conditions. The objective of this study was to validate and cross-validate equations to predict total and regional body fat in young physically active males. Material and methods. Three hundred and five young male participants were divided into the following groups: active validation (n=165), active cross-validation (n=70), or sedentary cross-validation ones (n=70). The study used a stratified random sampling based on weekly physical activity level. The total and regional body fat mass were measured using dual-energy X-ray absorptiometry (DEXA) after an overnight fast. Simultaneous measurements of height, body mass, skinfold thickness, body mass index, and body circumferences were taken. The total and regional body fat predictive equations were generated using multiple linear stepwise regression models. The coefficient of determination (R²) and standard error of estimation (SEE) were calculated to examine the accuracy of the predictive equations. Furthermore, cross-validation groups were analysed. Results. The percentage of total body fat, trunk fat, legs fat, arms fat, and body mass index of active cross-validation were found to be significantly lower than in the sedentary cross-validation groups. The total body fat percentage was highly associated with abdominal skinfold thickness (R=0.68-0.74, P<0.001), body mass index (R=0.55, P<0.001), and suprailiac skinfold thickness (R=0.67-0.71, P<0.001) in the active validation group. The predictive total and regional body fat equations of physically active men showed adjusted R² values ranging from 0.35 to 0.66, with standard error of estimation values between 2.74 to 4.35%. The standard error of estimation for the predictive percentage of total and regional body fat in the active cross-validation group was lower than in the sedentary cross-validation group. Conclusions. The findings demonstrate that new predictive total and regional body fat equations can be used to accurately estimate body fat in healthy young active males under fast conditions.Мета дослідження. Достовірність прогностичних рівнянь для визначення вмісту жиру в організмі залишається незрозумілою через їх неналежне використання в різних когортах учасників дослідження та умовах. Метою цього дослідження була валідація та застосування методу перехресного затверджування (також відомо як перехресна валідація) рівнянь для прогнозування загального та регіонального вмісту жиру в організмі молодих фізично активних чоловіків. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь триста п’ять молодих чоловіків, які були розподілені на такі групи: активна валідація (n=165), перехресна валідація з високою фізичною активністю (n=70) або перехресна валідація з низькою фізичною активністю (n=70). Дослідження було проведено із застосуванням стратифікованої випадкової вибірки, що базувалася на щотижневому рівні фізичної активності. Загальна та регіональна жирова маса тіла вимірювалася за допомогою методу двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА) після нічного голодування. Також проведено одночасні вимірювання показників зросту, маси тіла, товщини шкірної складки, індексу маси тіла та окружності тіла. Прогностичні рівняння загального та регіонального вмісту жиру в організмі були отримані шляхом застосування моделей множинної лінійної ступеневої регресії. З метою перевірки точності прогностичних рівнянь було розраховано коефіцієнт детермінації (R²) і стандартна похибка оцінки (SEE). Крім того, проаналізовано групи перехресного затверджування. Результати. Встановлено, що відсоток жирової маси тіла, жирових відкладень на тулубі, ногах, руках та індекс маси тіла в групі перехресної валідації з високою фізичною активністю був значно нижчим, ніж в групі перехресної валідації з низькою фізичною активністю. Показник відсотка загальної жирової маси тіла був тісно пов’язаний з товщиною шкірної складки черевної порожнини (R=0,68-0,74, P<0,001), індексом маси тіла (R=0,55, P<0,001) та товщиною шкірної складки над клубовою ділянкою (R=0,67-0,71, P<0,001) в групі активної валідації.Прогностичні рівняння загальної та регіональної жирової маси тіла фізично активних чоловіків показали скориговані значення коефіцієнта детермінації R² в діапазоні від 0,35 до 0,66, зі стандартною похибкою оцінки показників у межах від 2,74 до 4,35%. У досліджуваній групі перехресної валідації з високою фізичною активністю спостерігалися нижчі показники стандартної похибки оцінки прогнозованого відсотка загальної та регіональної жирової маси тіла, ніж у групі перехресної валідації з низькою фізичною активністю. Висновки. Результати дослідження демонструють, що нові прогностичні рівняння загальної та регіональної жирової маси тіла можна використовувати для визначення точної оцінки жирової маси тіла у здорових молодих активних чоловіків в умовах підвищеної фізичної активності

    Застосування здобувачами вищої освіти з інвалідністю після вибухової черепно-мозкової травми установки для контролю у 10-метровому тесті ходьби

    No full text
    Objectives. This study aimed to determine the degree of authenticity for the test implemented using a programmable installation for monitoring the functions of functional mobility, gait, and the state of the vestibular apparatus in students with disabilities who have sustained a blast traumatic brain injury. Material and methods. The study included a total of 39 first-year students with disabilities after an explosive brain injury. The following methods were used: theoretical analysis of scientific and methodological literature, the method of technical modelling, pedagogical testing, pedagogical experiment, and methods of mathematical statistics. In order to ascertain the efficacy of the proposed intervention, a 10-meter walking test was conducted. Results. The result of our study was the development using information systems and networks of a programmable device for the implementation of the 10-meter walking test, which is used to monitor the recovery of functional mobility, gait, and the state of the vestibular apparatus in students with disabilities after an explosive brain injury. The installation was based on a network of sensors organized according to the Arduino microcontroller platform. Acoustic, optical sensors, distance sensors, proximity sensors, presence sensors, and spatial position sensors have been placed to record the results of the test distance. The sensors, having received an information signal about the student passing the test, transmit it to the controller. In the controller, information is identified, processed, calculated and transferred to a personal computer, where it is displayed on the screen and reproduced graphically. The software ensures maintainability throughout the test, as well as efficiency of data processing, calculation of required parameters and their storage. Data processing is implemented using image analysis systems based on neural networks. According to the findings of testing and correlation analysis, indicators’ authenticity degree for the used tests were established, which differed by the means of measuring the results. The level of correlation coefficient between the values for test reliability and validity in the case of fixing the test results using a stopwatch was not found to fall within the “low” and “acceptable” limits, while in the second case, when the results were fixed by a programmed control unit, it reached the “high” level. Conclusions. The use of the developed programmable device in the practical work of inclusive PE provides convenience, functionality, objectivity and reliability of control in the process of rehabilitation of students with disabilities after an explosive craniocerebral injury. What is confirmed by the values of the test authenticity measure obtained during the experiment when fixing the results by the developed installation.Мета дослідження – визначити ступінь автентичності у 10-метровому тесті ходьби, реалізованого з використанням розробленої програмованої установки контролю відновлення функцій функціональної рухливості, ходи та стану вестибулярного апарату у здобувачів вищої освіти з інвалідністю після вибухової черепно-мозкової травми.  Maтеріал та методи. 39 студентів І курсу з інвалідністю після вибухової черепно-мозкової травми. Використано такі методи: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, метод технічного моделювання, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні застосовано 10-метровий тест ходьби. Результати. Результатом нашого дослідження стала розробка з використанням інформаційних систем та мереж програмованої установки для реалізації 10-метрового тесту ходьби, який застосовується для контролю відновлення функцій функціональної рухливості, ходи та стану вестибулярного апарату у студентів з інвалідністю після вибухової черепно-мозкової травми. Основою установки стала мережа сенсорів, яку організували на базі мікроконтролерної платформи Arduino. Для фіксації результатів по дистанції проходження тесту було розміщено акустичні, оптичні датчики, датчики дальності, наближення, присутності та положення у просторі. Датчики, отримавши інформаційний сигнал про проходження тесту передають його на контролер. У контролері інформація індифікується, обробляється, обчислюється та передається на персональний комп’ютер, де відображаються на екрані та відтворюються графічно. Програмне забезпечення реалізує супроводження впродовж усього тесту, ефективність обробки даних, обчислення необхідних параметрів та їхнє зберігання. Обробка даних здійснюється з використанням систем аналізу зображень на основі нейромереж. За результатами тестування та кореляційного аналізу було установлено показники міри автентичності використаних тестів, які відрізнялись засобами вимірювання результатів. Рівень коефіцієнта кореляції значень тестової надійності та валідності у разі фіксації результатів тестування з використанням секундоміра перебував не межі “низької” та “прийнятної”, у другому, коли фіксували результати програмованою установкою контролю, – досягав рівня “високий”. Висновки. Використанням у практичній роботі інклюзивного фізичного виховання розробленої програмованої установки контролю забезпечують зручність, функціональність, об’єктивність та достовірність контролю у процесі реабілітації здобувачів вищої освіти з інвалідністю після вибухової черепно-мозкової травми. Що підтверджується отриманими в процесі експерименту значень міри автентичності тесту у разі фіксації результатів розробленою програмованою установкою

    Вплив родіоли рожевої на показники рівнів ядерного фактора каппа-В та фактора некрозу пухлини альфа після проведення високоінтенсивних тренувань

    No full text
    Objectives. This research aimed to analyze the effect of Rhodiola rosea on the Nuclear Factor Kappa B (NF-kB) and Tumor Necrosis Factor Alpha (TNF-α) levels after high-intensity training. Materials and methods. The research was conducted using an experiment method with a pre-test and post-test group design. It involved 20 healthy males as participants. They were 19 years old on mean and currently enrolled as university students. The participants were purposively selected and divided into two groups. One group was administered a placebo (Age = 19.60 ± 0.69), while the other was assigned to a medication group that received Rhodiola rosea with a 500 mg dosage (Age = 19.30 ± 0.82). The study began by collecting data from the research subjects on the first day. After that, the participants were asked to warm up before doing high-intensity physical training composed of exercises such as walking lunges, good-mornings (also known as weight training exercises), and leg extensions. The training was performed for 4 sets, with a recovery period of 1 minute between the sets. The training intensity was monitored using a Polar H9 Heart Rate Sensor. On the second day (24 hours after the training session), blood samples were collected from all subjects. The data were treated as pre-test data in order to calculate the NF-kB and TNF-α levels. Subsequently, the participants were given a placebo and Rhodiola rosea intervention based on the predetermined groups. On the third day (48 hours after the training session), the subjects’ blood samples were collected again. This time, blood collection was done following the training as post-test data. The next procedure included the blood sample analyzing in the laboratory using the ELISA method. Furthermore, SPSS software was used for the statistical analysis of this research. Results. The findings of the study showed that there was no significant difference in serum NF-kB levels in the placebo group and there was a notable reduction in serum NF-kB levels in the Rhodiola rosea group. Additionally, a substantial decrease in serum TNF-α levels was observed in both groups.  Conclusions. To sum it up, giving Rhodiola rosea a 500 mg/day dosage potentially decreases the NF-kB level. Meanwhile, for the TNF-a, both groups reported a decrease of the serum level. Consequently, further research is recommended to investigate the effect of Rhodiola rosea on other inflammatory markers, including Interleukin-10 (IL-10) and Interleukin-1β (IL-1β), as well as muscle damage biomarkers, such as creatine kinase.vМета дослідження. Метою цього дослідження було проаналізувати вплив родіоли рожевої на показники рівнів ядерного фактора каппа В (NF-kB) та фактора некрозу пухлини альфа (TNF-α) після проведеннявисокоінтенсивних тренувань. Матеріали та методи. Дослідження проводилося за допомогою експериментального методу із застосуванням передтестового та післятестового групового планування. В якості учасників дослідження було залучено 20 здорових осіб чоловічої статі. Їхній середній вік становив 19 років, і на даний момент вони є студентами закладів вищої освіти. Учасників було цілеспрямовано відібрано та розподілено на дві групи. В одній групі призначали плацебо (вік = 19,60 ± 0,69), в той час як інша була віднесена до медикаментозної групи, яка отримувала родіолу рожеву в дозуванні 500 мг (вік = 19,30 ± 0,82). Процес дослідження розпочався зі збору даних суб’єктів дослідницького експерименту в перший день його проведення. Після цього учасникам було запропоновано провести розминку перед виконанням високоінтенсивного фізичного тренування, яке включало в себе такі фізичні вправи, як ходьба з випадами, нахили зі штангою на плечах, або як ще називають – вправа “GoodMorning” (тренування з обтяженням) та розгинання ніг. Тренування проводилося протягом 4 підходів з перервою на відновлення тривалістю 1 хвилина між підходами. Інтенсивність тренування контролювали за допомогою датчика частоти серцевих скорочень Polar H9. На другий день (через 24 години після тренування) у всіх досліджуваних осіб було відібрано зразки крові. Ці результати розглядалися як дані передтестового моніторингу для розрахунку показників рівнів NF-kB та TNF-α. На наступному етапі дослідження учасники отримували плацебо та родіолу рожеву відповідно до попередньо визначених груп. На третій день (через 48 годин після тренування) в учасників дослідження повторно було відібрано зразки крові. Забір крові проводився вже після завершення тренування з метою визначення післятестових даних. Наступна процедура включала аналіз зразків крові в лабораторії із застосуванням імунологічного методу дослідження ELISA. Крім того, для проведення статистичного аналізу цього дослідження використовувалося програмне забезпечення SPSS. Результати. Результати дослідження показали, що в групі осіб, які приймали плацебо, не виявлено суттєвої різниці в показниках рівнів NF-kB у сироватці крові, тоді як у учасників, які отримували родіолу рожеву, спостерігалося помітне зниження рівня NF-kB у сироватці крові. До того ж, в обох групах відзначалося істотне зниження рівня TNF-α у сироватці крові.  Висновки. Підсумовуючи, можна стверджувати, що прийом родіоли рожевої у дозі 500 мг/добу потенційно сприяє зниженню рівня NF-kB. Водночас, в обох групах спостерігалося зниження рівня TNF-α у сироватці крові. Отже, рекомендується провести подальші дослідження щодо вивчення впливу родіоли рожевої на інші маркери запалення, включаючи інтерлейкін-10 (IL-10) та інтерлейкін-1β (IL-1β), а також біомаркери пошкодження м’язів, такі як креатинкіназа

    Аналіз показників гнучкості опорно-рухового апарату у молодих осіб жіночої статі: Вплив шеститижневої інтервенції з виконання комплексу вправ йоги сур’я-намаскара на розвиток гнучкості спини та згинання поперекового відділу хребта

    No full text
    Objectives. This study aimed to investigate the effects of a structured six-week Surya Namaskar (Sun Salutation) regimen on back flexibility and lumbar flexion in female college students. Materials and methods. Thirty female college students from the Gwalior District participated in the study and were randomly assigned to either an experimental group (Surya Namaskar regimen) or a control group. Baseline measurements of age, height, weight, and initial flexibility were recorded. The experimental group engaged in a six-week Surya Namaskar program, while the control group maintained their regular activities. Back flexibility and lumbar flexion were assessed using standardized tests before and after the intervention period. Results. Statistical analysis revealed significant improvements in back flexibility and lumbar flexion in the experimental group following the six-week Surya Namaskar regimen. Specifically, the experimental group demonstrated a substantial increase in both back flexibility (mean change ± SD: 3.20 ± 0.95 cm) and lumbar flexion (mean change ± SD: 1.50 ± 0.75 cm), whereas the control group showed no significant changes in these parameters. Conclusion. The findings underscore the effectiveness of Surya Namaskar in enhancing musculoskeletal flexibility among female college students. Integrating Surya Namaskar into educational programs could potentially benefit physical health by improving back flexibility and lumbar flexion, thus supporting overall musculoskeletal health and reducing the risk of injuries. Further research could examine the long-term effects and mechanisms underlying these improvements across diverse populations.Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчення впливу структурованого шеститижневого курсу з виконання комплексу вправ йоги сур’я-намаскара («Вітання Сонцю») на розвиток гнучкості спини та згинання поперекового відділу хребта у студенток коледжів. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь тридцять студенток коледжу з округу Гваліор, які були рандомізовані до експериментальної групи (режим тренувань сур’я-намаскара) або до контрольної групи. У досліджуваних осіб було зафіксовано вихідні дані щодо віку, зросту, ваги та початкового рівня гнучкості. Експериментальна група виконувала програму комплексу вправ йоги сур’я-намаскара протягом шести тижнів, тоді як контрольна група дотримувалася своїх звичайних видів активності. Показники гнучкості спини та згинання поперекового відділу хребта оцінювали за допомогою стандартизованих тестів перед початком та після завершення періоду інтервенції. Результати. Статистичний аналіз показав значне покращення рівня гнучкості спини та згинання поперекового відділу хребта в експериментальній групі після проведення шеститижневого курсу тренувань за методикою сур’я-намаскара. Зокрема, експериментальна група продемонструвала істотне збільшення як показників гнучкості спини (середня варіація ± SD: 3,20 ± 0,95 см), так і згинання поперекового відділу хребта (середня варіація ± SD: 1,50 ± 0,75 см), тоді як у контрольній групі не спостерігалося суттєвих змін у зазначених параметрах. Висновок. Отримані результати підкреслюють ефективність застосування методики сур’я-намаскара з метою підвищення гнучкості опорно-рухового апарату серед студенток коледжів. Інтеграція комплексу вправ йоги сур’я-намаскара в освітні програми може потенційно сприяти вдосконаленню фізичного здоров’я шляхом поліпшення показників гнучкості спини та згинання поперекового відділу хребта, таким чином підтримуючи загальний стан здоров’я опорно-рухового апарату та зменшуючи ризик отримання травм. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення довгострокових ефектів і механізмів, що лежать в основі таких покращень у різних групах населення

    Фізичне виховання як засіб покращення навичок міжособистісного спілкування студентів

    No full text
    Background. Interpersonal communication skills have a significant influence that must be emphasized on the implementation of learning at school. Consequently, ongoing evaluation of students is essential to achieve optimal interpersonal communication skills. Objectives. This study aimed to examine the impact of implementing physical education on interpersonal communication skills in Senior High School (SMA) and Vocational School (SMK) students. Both types of schools have distinctive characteristics. Senior High School focuses more on continuing education, while Vocational School places greater emphasis on education that prioritizes the readiness of its graduates to work. Materials and methods. Quantitative descriptive approach is employed in this study, with high school and vocational school students as the research sample. The Interpersonal Communication Competence Scale (ICCS) is the research tool used in this study. Results. Based on the research findings, it is clear that there are differences in the results of interpersonal communication skills between high school and vocational school students compared to the outcomes of implementing physical education at school. This is evidenced by the results of the independent sample t-test (two-sided p-value) < 0.001. Furthermore, it can also be observed that based on gender (male and female), it is obtained 0.002. Both results have a significance level of <0.05. Conclusions. The findings indicate that vocational school students’ interpersonal communication skills have been found to be improved than high school students.Історія питання. Навички міжособистісного спілкування мають значний вплив на реалізацію навчального процесу в школі, на якому необхідно акцентувати увагу.  Отже, забезпечення процедури постійного оцінювання учнів має важливе значення для досягнення оптимальних навичок міжособистісного спілкування. Мета дослідження. Дане дослідження мало на меті вивчити вплив впровадження фізичного виховання на навички міжособистісного спілкування в учнів старших класів середньої загальноосвітньої школи (СЗШ) та професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). Обидва типи навчальних закладів мають відмінні характеристики. У старшій школі більше уваги приділяється безперервній освіті, в той час як у професійно-технічних навчальних закладах основний акцент ставиться на підготовці випускників до трудової діяльності. Матеріали та методи. У дослідженні застосовано кількісний та описовий підхід, в якості досліджуваної вибірки обрано учнів старших класів шкіл та професійно-технічних навчальних закладів. Шкала міжособистісної комунікативної компетентності (ШМКК) є дослідницьким інструментом, застосованим у даній роботі. Результати. На підставі отриманих результатів дослідження можна стверджувати, що існують відмінності в показниках навичок міжособистісного спілкування між учнями старших класів та професійно-технічних навчальних закладів порівняно з результатами впровадження фізичного виховання в школі. Про це свідчать результати дослідження з використанням t-критерію для незалежних вибірок (двостороннє p-значення) < 0,001. Крім того, можна також спостерігати, що за статевою ознакою (чоловіки та жінки) отримано значення 0,002. Обидва результати мають рівень значущості <0,05. Висновки. Як показують результати дослідження, навички міжособистісного спілкування в учнів професійно-технічних навчальних закладів є більш розвиненими, ніж у старшокласників

    Тенденції досліджень доповненої та віртуальної реальності в галузі спортивної освіти: Бібліометричний аналіз бази даних Scopus за 2019-2024 рр.

    No full text
    Objective. The objective of this study was to conduct a bibliometric analysis of augmented reality and virtual reality studies in the field of sports and physical education using the Scopus database from 2019 to 2024. The analysis has focused on research productivity, document types, journal rankings, popular papers, commonly cited keywords, and co-authorship trends. Materials and methods. Bibliometric analysis was used as a research method for carrying out the study. Research stage (1) identified data using the Scopus database for the Boolean keywords “augmented reality” AND “virtual reality” AND “sports education” or “physical education”. Stage (2) of the search considered original data from articles, conferences, and English language books. Stage (3), initial identification, yielded 1,174 documents, which were then filtered to produce 27 documents suitable for further inquiry. The techniques for collecting and analyzing data included using Mendeley, VosViewer, and Excel. Results. In 2022, research productivity increased rapidly, with the number of documents 8 (30%), the most common document type being original articles containing 19 documents (70%) falling into this category. The Scopus quartile 1 journal had the most articles with a total of 11 documents (41%), including Soltani and Morice’s paper receiving 103 citations, while the trending keywords that appeared frequently were physical education and virtual reality. Regarding researchers who often engage in collaborative endeavours, it was found that there were 18 scientists working on the same topic. Conclusions. Based on these findings, research subjects on sports education using augmented and virtual reality are still needed to improve knowledge.Мета дослідження. Мета цього дослідження полягає у проведенні бібліометричного аналізу досліджень доповненої та віртуальної реальності в галузі спорту та фізичного виховання із використанням наукометричної бази даних Scopus за період з 2019 по 2024 роки. Аналіз фокусується на таких аспектах: продуктивність досліджень, типи документів, рейтинги журналів, популярні статті, найбільш цитовані ключові слова та тенденції співавторства. Матеріали та методи. В якості методу дослідження було застосовано бібліометричний аналіз. На етапі дослідження (1) було виявлено відповідні дані за допомогою наукометричної бази даних Scopus із використанням булевих ключових слів «доповнена реальність» ТА «віртуальна реальність» ТА «спортивна освіта» або «фізична освіта». На етапі (2) пошуку розглянуто оригінальні дані зі статей, конференцій та англомовних книг. На етапі (3) первинної ідентифікації було отримано 1 174 документи, які потім були відфільтровані з метою визначення 27 документів, що відповідають критеріям подальшого дослідження. Методи збору та аналізу даних включали застосування програмного забезпечення Mendeley, VosViewer та Excel. Результати. У 2022 році спостерігалося стрімке зростання продуктивності досліджень: кількість документів збільшилася на 8 (30%), найпоширенішим типом документів були оригінальні статті, які містять 19 документів (70%), що належать до даної категорії. Найбільшу кількість статей було опубліковано в журналі першого квартилю — Q1  Scopus із загальною кількістю 11 документів (41%), в тому числі стаття Солтані та Моріса отримала 103 цитування, а найбільш популярними ключовими словами, які часто з’являлися, були фізичне виховання та віртуальна реальність. Що стосується дослідників, які часто беруть участь у спільних роботах, було встановлено, що 18 науковців працюють над вивченням однакової тематики. Висновки. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що дослідження тематики спортивної освіти із використанням доповненої та віртуальної реальності досі потребують вдосконалення наукових знань

    Визначення можливостей розвитку спортивного природно-орієнтованого туризму щодо покращення стану здоров’я в Папуа: Бібліометричний аналіз досліджень за десять років

    No full text
    Objectives. This study aimed to examine research trends around nature-based tourism, event-based sports tourism, and their relationship with government policies to identify potential opportunities for sustainable sports tourism development in Papua. Materials and methods. The methodological approach comprised using a bibliometric analysis by reviewing 997 scientific articles sourced from Scopus, PubMed, and Web of Science databases from 2014-2024. Harzing’s publish or Perish software was used to sort the articles, and VOSViewer software was used to analyze the articles. The review included the number of cluster groups, research themes related to sports tourism in the year groups, research trends around nature-based sports tourism, and gaps in sports tourism development. Results. There were eight cluster groups and five groups. The current research trends in the field of sports tourism comprise event-based sports tourism, nature tourism, the tourism industry, and social media. The research trends related to nature-based sports tourism include six keywords, namely nature-based tourism, nature connectedness, nature sport, nature-based events, nature-based recreation, and nature. Visitors, managers, communities, and governments benefit from the health and economic advantages of nature-based sports tourism. In developing nature-based sports tourism, it is essential to consider the sustainability of nature, cultural characteristics, and the form of activities offered. Local governments need to take part in efforts to develop and preserve nature-based sports tourism. Conclusions. The development of nature-based sports tourism with traditional sports activities has a great opportunity to be enhanced. This innovation certainly needs careful planning from determining goals, human resources, risk factors, and presenting an effective promotional strategies. The involvement of local government can facilitate the implementation of this planning.Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчення наукових тенденцій у галузях природно-орієнтованого туризму, спортивного подієвого туризму, а також їхнього зв’язку з державною політикою щодо визначення потенційних можливостей для сталого розвитку спортивного туризму в Папуа. Матеріали та методи. Методологічний підхід включав в себе проведення бібліометричного аналізу шляхом огляду 997 наукових статей, отриманих з наукометричних баз даних Scopus, PubMed та Web of Science у період з 2014 по 2024 рік. Для сортування статей було застосовано програмне забезпечення Harzing’s publish or Perish, а для аналізу статей — програмне забезпечення VOSViewer. До аналізу було включено кількість кластерних груп, дослідницькі тематики, пов’язані зі спортивним туризмом у відповідних групах за роками, дослідницькі тенденції щодо спортивного природно-орієнтованого туризму, а також наявні прогалини у розвитку спортивного туризму. Результати. Сформовано вісім кластерних груп та п’ять підгруп. Сучасні дослідницькі тенденції у сфері спортивного туризму охоплюють спортивний подієвий туризм, природний туризм, туристичну індустрію та соціальні медіа. Дослідницькі тенденції, пов’язані зі спортивним природно-орієнтованим туризмом, складаються з шести ключових слів, а саме: природно-орієнтований туризм, зв’язок з природою, заняття спортом на природі, подієві заходи на природі, оздоровчий відпочинок на природі та природнє середовище. Відвідувачі, менеджери, громади та уряди користуються оздоровчими та економічними перевагами спортивного природно-орієнтованого туризму. Розвиваючи спортивний природно-орієнтований туризм, важливо враховувати питання сталості природного середовища, культурних особливостей та форми запропонованих видів активності. Місцеві органи влади повинні брати участь у заходах, спрямованих на розвиток та збереження спортивного природно-орієнтованого туризму. Висновки. Розвиток спортивного природно-орієнтованого туризму з традиційними видами спорту має велику перспективу для подальшого вдосконалення. Така інновація, безумовно, потребує ретельного планування, починаючи з визначення цілей, людських ресурсів, факторів ризику та представлення ефективних стратегій популяризації. Залучення органів місцевого самоврядування може сприяти реалізації планування цього процесу

    857

    full texts

    1,601

    metadata records
    Updated in last 30 days.
    Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
    Access Repository Dashboard
    Do you manage Open Research Online? Become a CORE Member to access insider analytics, issue reports and manage access to outputs from your repository in the CORE Repository Dashboard! 👇