Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Вплив занять фізичною культурою протягом семестру на психофізичний розвиток учнів початкової школи
No full textStudy purpose. The aim of this study was to determine the impact of the physical education program over a semester on physical fitness, sport-specific skills (football and basketball) and the quality of life in elementary school students (7th and 8th grade).
Materials and methods. 128 students (64 boys and 64 girls) from three elementary schools, aged 13‒14, participated in the study. A battery of five diagnostic tests was used to assess physical fitness: Modified Agility “T” test, Illinois Agility Run Test, 10x5 Shuttle Run Test, Standing Balance Test and 2-Minute Step in Place Test. Training polygons with elements of sports were used to assess football and basketball skills. Determining the level of quality of life was carried out with a pediatric quality of life questionnaire (Pediatric Quality of Life Inventory TM – PedsQL).
Results. The study found statistically significant improvements in the results of most physical fitness tests in all team sports on training polygons, as well as in the level of quality of life for both boys and girls in both grades.
Conclusion. It can be concluded that the physical education program was well organized and implemented and thus had a positive effect on improving the psycho-physical status of students.Мета дослідження. Метою цього дослідження було визначити вплив програми фізичного виховання протягом семестру на фізичну підготовленість, специфічні спортивні навички (футбол і баскетбол) та якість життя учнів початкової школи (7 та 8 клас).
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 128 учнів (64 хлопчики та 64 дівчинки) з трьох початкових шкіл віком 13-14 років. Для оцінки фізичної підготовленості використовували батарею з п’яти діагностичних тестів: Модифікований тест на спритність «Т», Іллінойський тест на спритність, тест «човниковий біг 10х5», тест на рівновагу в положенні стоячи та 2-хвилинний тест крокування на місці. Для оцінки навичок гри у футбол та баскетбол використовувалися тренувальні полігони з використанням елементів спортивних ігор. Визначення рівня якості життя проводилося за допомогою педіатричного опитувальника якості життя (Pediatric Quality of Life Inventory TM – PedsQL).
Результати. Проведене дослідження встановило статистично значуще покращення результатів більшості тестів для визначення фізичної підготовленості у виконанні всіх командних видів спорту на тренувальних полігонах, а також рівня якості життя як для хлопчиків, так і для дівчаток в обох класах.
Висновок. Можна зробити висновок, що програма з фізичної культури була добре організована та реалізована, що позитивно вплинуло на покращення психофізичного стану учнів
Аналіз технічних прийомів у гандболі з застосуванням біомеханічного методу: cистематичний огляд літератури
No full textObjectives. The study aimed to examine the use of biomechanical analysis in handball technique.
Materials and methods. This review study followed the PRISMA standards for systematic reviews and meta-analyses.The study had to be published within the period of 2018 to 2023. The search procedure involved using the keywords (1)handball and (2) biomechanics. Scopus search engine was used in the study.
Results. The search results on the database yielded 115 articles, which were adjusted according to the criteria into 11 articles.
Conclusion. Biomechanical analysis that can be applied to handball techniques includes such aspects: distance travelled, speed, change of direction, joint angle, postural stability, movement pattern, and injury localization.Мета дослідження. Дослідження мало на меті вивчити питання застосування біомеханічного аналізу в техніці гандболу.
Матеріали та методи. Дане оглядове дослідження проводилося відповідно до стандартів PRISMA для систематичних оглядів та мета-аналізів. Дослідження мали бути опубліковані в період з 2018 по 2023 рік. Процедура пошуку включала використання ключових слів (1) гандбол і (2) біомеханіка. У дослідженні було використано пошукову систему Scopus.
Результати. За результатами пошуку в базі даних було знайдено 115 статей, які були відібрані відповідно до критеріїв у кількості 11 статей.
Висновок. Біомеханічний аналіз, який можна застосувати до техніки гандболу, включає такі аспекти: пройдену відстань, швидкість, зміну напрямку, кут нахилу суглоба, постуральну стійкість, схему рухів і локалізацію травми
Підвищення рівня самооцінки, задоволеності та рухових навичок шляхом гейміфікації на заняттях з фізичного виховання у початковій школі
No full textObjectives. This study aimed to investigate the impact of gamification in physical education on enhancing the self-esteem, satisfaction, and motor skills of 7-9-year-old elementary school students.
Materials and methods. This study employed a pre-experimental method using a one-group pretest-posttest design without a control group. The participants were 90 elementary school students aged 7-9 years in Salatiga City (Indonesia), selected through purposive sampling. The research instruments included self-esteem, sports satisfaction, and motor skills assessment tools that have been validated and tested for reliability. The gamified intervention was implemented in physical education instruction over eight weeks. The statistical analysis was conducted using descriptive statistics, prerequisite tests, analysis of variance (ANOVA), and paired samples t-tests.
Results. The study’s findings indicate significant changes in the observed variables following the intervention, with a significance value (Sig) of 0.000 < 0.05. The calculated t-values for all three variables were more significant than the critical t-value of 1.990, with a significance level (Sig. 2-tailed) < 0.05. Therefore, this implies that gamification in elementary physical education instruction has a statistically significant positive impact on students’ self-esteem, satisfaction, and motor skills.
Conclusions. The findings elucidate that the implementation of a gamification intervention has proven effective in enhancing students’ self-esteem, satisfaction with learning, and motor skills abilities. The practical implications of these findings underscore the importance of considering the integration of gamified process into instructional design as a strategy to enhance the quality of physical education learning in elementary schools.Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчення впливу гейміфікації занять з фізичного виховання на підвищення рівня самооцінки, задоволеності та рухових навичок учнів початкових класів 7-9 років.
Матеріали та методи. У дослідженні застосовано передекспериментальний метод з використанням моделі одногрупового перед- і післятестового спостереження без залучення контрольної групи. У дослідженні взяли участь 90 учнів початкових класів у віці 7-9 років з міста Салатіга (Індонезія), відібраних шляхом цілеспрямованої вибірки. У ході дослідження використано інструменти для визначення рівня самооцінки, задоволеності спортом та оцінки рухових навичок, які були валідовані та протестовані на достовірність. Гейміфікована інтервенція була впроваджена в навчальний процес з фізичного виховання протягом восьми тижнів. Статистичний аналіз проведено з використанням описової статистики, тестів на відповідність умовам дослідження, дисперсійного аналізу (ANOVA) та t-критеріїв для парних вибірок.
Результати. Представлені результати свідчать про значні відмінності у спостережуваних змінних після проведення інтервенції з рівнем значущості (Sig) 0,000 < 0,05. Розрахункові значення t-критерію для всіх трьох змінних показали більшу значущість, ніж критичне значення t-критерію 1,990, з рівнем двосторонньої значущості (Sig. 2-tailed) < 0,05. Отже, це означає, що гейміфікація на заняттях з фізичного виховання в початковій школі має статистично значущий позитивний вплив на показники самооцінки, задоволеності та рухових навичок учнів.
Висновки. Результати дослідження доводять ефективність впровадження гейміфікованих інтервенцій у підвищенні рівня самооцінки учнів, їхньої задоволеності навчанням та поліпшенні розвитку рухових навичок та здібностей. Практичне значення цих результатів підкреслює важливість врахування інтеграції гейміфікованого процесу у навчальний дизайн як стратегії підвищення якості навчання фізичного виховання в початкових школах
Аналіз впливу тренувань відпрацювання зорово-моторної реакції на компетентність гравців у настільний теніс у точному виконанні поперемінних контр- та прямих ударів праворуч
No full textObjectives. The study aimed to examine the impact of VMBR training on performing certain table tennis skills.
Materials and methods. A total of 50 male state table tennis players, aged between 17 and 23, were selected at the Inspire Table-Tennis Academy in Secunderabad, Telangana. These players were randomly divided into two groups: an experimental group and a control group, each comprising 25 participants. The experimental group underwent a 12-week VMBR training regimen three times a week, while the control group simply continued with their regular daily practice routines. Prior to the study and after the 12-week period, assessments were conducted using Pushpendra Purashwani’s table tennis skill tests, specifically the alternate counter test and the forehand drive techniques on target test, developed in 2011. Statistical analyses involved the application of dependent t-tests and descriptive statistics to evaluate the outcomes.
Results. The experimental group’s results indicated that both the alternate counter test and the forehand drive on target test had a marked positive effect on players of table tennis at the 0.01 significance level. The study contributes to our understanding of psychological elements’ crucial role in influencing skill performance.
Conclusions. The research delves into how various psychological factors affect performance. Previous studies have demonstrated that visualization and images can significantly enhance performance. Table tennis players can overcome mental hurdles through a systematic psychological technique called rehearsal. This process involves mentally replaying an event in a step-by-step manner. The phases of Visual Motor Behavior Rehearsal (VMBR) that lead to better performance include technique refinement, error analysis and correction, preparation for competition, and enhancement of psychological aspects. Future studies could investigate VMBR’s impact on specific table tennis skills or other sports in order to assist athletes in improving their psychological parameters and performance.Мета дослідження. Метою дослідження було вивчити вплив тренувань відпрацювання зорово-моторної реакції на виконання певних навичок гри в настільний теніс.
Матеріали та методи. В Академії настільного тенісу Inspire в Секундерабаді, штат Телангана, було відібрано 50 гравців чоловічої статі у віці від 17 до 23 років. Учасників дослідження було розподілено методом рандомізації на дві групи: експериментальну та контрольну, кожна з яких складалася з 25 осіб. Експериментальна група проходила 12-тижневу програму тренувань відпрацювання зорово-моторної реакції тричі на тиждень, тоді як контрольна група продовжувала дотримуватися звичайного режиму щоденних тренувань. До початку дослідження і після 12-тижневого періоду було проведено оцінювання результатів за допомогою тестів на володіння навичками настільного тенісу за методикою професора Пушпендри Пурашвані, зокрема, тестів на виконання техніки поперемінних контр- та прямих ударів праворуч по цілі, розроблених у 2011 році. Методи статистичного аналізу включали застосування t-критеріїв для залежних вибірок та описової статистики для оцінки результатів.
Результати. Результати експериментальної групи показали, що виконання обох тестів, а саме — поперемінних контр- та прямих ударів праворуч по цілі, мають виражений позитивний вплив на гравців у настільний теніс на рівні значущості 0,01. Це дослідження сприяє нашому розумінню вирішальної ролі психологічних елементів з точки зору впливу на результативність навичок.
Висновки. Дослідження поглиблює розуміння того, як різні психологічні фактори впливають на показники результативності. Попередні дослідження продемонстрували, що візуалізація та уявлення можуть значно підвищити результативність. Гравці в настільний теніс здатні долати психологічні бар’єри шляхом застосування систематичної психологічної техніки, яка називається відпрацюванням. Цей процес передбачає покрокове відтворення події на рівні мислення. До етапів відпрацювання зорово-моторної реакції (ВЗМР), які сприяють покращенню показників результативності, належать: вдосконалення техніки, аналіз та корекція помилок, підготовка до змагань, а також поліпшення психологічних аспектів. Майбутні дослідження можуть бути присвячені вивченню впливу ВЗМР на конкретні навички гри в настільний теніс або інші види спорту з метою допомогти спортсменам покращити свої психологічні параметри та результативність
Аналіз спортивних травм гравців у кабадді: Систематичний огляд
No full textObjective. This study aimed at analyzing sports injuries of kabaddi players through a systematic review.
Materials and Methods. This review study adhered to the PRISMA guidelines for systematic reviews and meta-analyses.The study must have been published within the previous five years, from 2020 to 2024. The search procedure was conducted using the keywords (1) kabaddi, and (2) injuries. The Scopus search engine was used in this study.
Results. The search results in the database produced 104 articles that were adjusted to the criteria into 5 articles. Four articles summarized knee injury, one article focused on ACL tear injury, one article summarized the prevalence of traumatic orofacial injuries and traumatic episodes, two articles addressed ankle injuries and one article described and summarized shoulder injury.
Conclusions. The analysis of sports injuries in kabaddi players using a systematic review’s findings leads to the conclusion that common injuries among kabaddi players are ACL tear injuries, knee injuries, prevalence of traumatic orofacial injuries, widespread presence of traumatic episodes, ankle injuries and shoulder injuries.Мета дослідження. Метою цього дослідження було проаналізувати спортивні травми гравців у кабадді за допомогою систематичного огляду.
Матеріали та методи. Дане оглядове дослідження проведено відповідно до керівних принципів PRISMA для систематичних оглядів і мета-аналізів. Матеріали дослідження мали бути опубліковані протягом попередніх п’яти років, з 2020 по 2024 рік. Процедура пошуку проводилася за ключовими словами (1) кабадді та (2) травми. В рамках цього дослідження використовувалась пошукова система наукометричної бази даних Scopus.
Результати. За результатами пошуку в базі даних було отримано 104 статті, які були відібрані згідно з встановленими критеріями і розділені на 5 статей. У чотирьох статтях представлено огляд травм колінного суглоба, одна стаття присвячена дослідженню розриву передньої хрестоподібної зв’язки, одна стаття містить аналіз поширеності травматичних ушкоджень орофаціальної ділянки та травматичних випадків, дві статті описують травми гомілковостопного суглоба, а у одній статті розглянуто та узагальнено аспекти травм плечового суглоба.
Висновки. Аналіз спортивних травм гравців у кабадді з використанням результатів систематичного огляду дозволяє зробити висновок, що найпоширенішими травмами серед гравців кабадді є розриви передньої хрестоподібної зв’язки, травми колінного суглоба, поширеність травматичних ушкоджень орофаціальної ділянки, переважання травматичних випадків, травми гомілковостопного суглоба та травми плечового суглоба
Вплив патологічних станів учнів шкіл на відчуття педагогічної некомпетентності у викладанні інклюзивного фізичного виховання
No full textBackground. Inclusion requires a variety of pedagogical skills for the successful learning and well-being of all children. Teachers face daily challenges in meeting the needs of students while ensuring quality learning and facilitating personal development, regardless of their situation.
Objectives. The study aimed to clarify the activities of students who don’t participate in physical education and how it affects teachers’ sense of pedagogical competence (TSPC) in this area, by examining the effect of other potential factors and investigating the interactions with their perceptions of their students’ participation in pedagogical activities.
Materials and methods. The research approach used to perform this study was based on a survey of 918 pathological students (5.85 ‰) and 298 physical education teachers (including 74 females, all over 21 years old) in public schools. The questionnaire consisted of three parts: socio-demographic and student engagement questions, TSPC towards teachers’ inclusive practice, and their perceptions related to students’ participation in PES educational activities. The items in the last two parts were represented in Likert 5-scale format.
Results. The results showed that boys (62.66 %) with pathologies were more physically involved, and this trend was particularly marked in rural areas (69.40 %). Only a minority of students chose alternative activities during class (14.91 % chose another subject, 8.40 % went to the library). Socio-professional factors influence perceptions and TSPC regarding the participation of students with pathologies in physical activities and other learning tasks, varying according to each type of pathology. TSPC has a highly significant effect on perceptions of students’ inclusion in motor, organizational and observational tasks (p = 0.000). Finally, when teachers feel pedagogically incompetent, this is reflected in negative attitudes and perceptions toward inclusion.
Conclusions. According to the findings of this study, it has been revealed that boys with disabilities in rural areas are more physically active than girls. Furthermore, the study indicates that teachers’ perceptions and sense of pedagogical competence have a strong influence on the inclusion of students with disabilities.Історія питання. В умовах інклюзії необхідно володіти різноманітними педагогічними навичками з метою організації успішного навчання та забезпечення належного стану здоров’я всіх дітей. Вчителі стикаються з щоденними викликами у задоволенні потреб учнів, забезпечуючи при цьому якісне навчання та сприяючи особистісному розвитку, незалежно від їхньої ситуації.
Мета дослідження. Дослідження мало на меті з’ясувати діяльність учнів, які не відвідують заняття з фізичного виховання, а також як такі дії позначаються на почутті педагогічної компетентності (ППК) вчителів у цій сфері, вивчивши вплив інших потенційних чинників і дослідивши взаємодію зі сприйняттям вчителями залучення своїх учнів до процесу педагогічній діяльності.
Матеріали та методи. Для проведення цього дослідження було застосовано підхід, що ґрунтувався на опитуванні 918 учнів з наявністю патологій (5,85 ‰) та 298 вчителів фізичної культури (у тому числі 74 жінок, віком старше 21 року) у загальноосвітніх школах. Опитувальник складався з трьох частин: питання щодо соціально-демографічних даних та залучення учнів, ППК щодо ставлення вчителів до інклюзивної практики, а також сприйняття вчителями аспекту участі учнів в освітніх заходах з фізичного виховання та спорту. Питання в останніх двох частинах були представлені у форматі 5-бальної шкали Лайкерта.
Результати. Результати дослідження показали, що хлопці (62,66 %) з патологіями виявилися більш фізично активними, і така тенденція була особливо характерною для осіб сільської місцевості (69,40 %). Лише незначна частина учнів обирала альтернативні види діяльності під час уроків (14,91 % обрали інший предмет, 8,40 % відвідували бібліотеку). Соціально-професійні чинники впливають на сприйняття та рівень педагогічної компетентності в контексті залучення учнів з патологіями до фізичної активності та реалізації інших навчальних завдань, варіюючи залежно від кожного типу патології. ППК має дуже значущий вплив на сприйняття інклюзії учнів до виконання рухових, організаційних та спостережних завдань (p = 0,000). Зрештою, відчуття педагогічної некомпетентності вчителів відображається на негативному ставленні та сприйнятті процесу інклюзивного навчання.
Висновки. За результатами цього дослідження було встановлено, що хлопці з інвалідністю в сільській місцевості є більш фізично активними, ніж дівчата. Крім того, дослідження вказує на великий вплив сприйняття та почуття педагогічної компетентності вчителів на інклюзію учнів з інвалідністю
Діагностика рівня сформованості практичного компонента готовності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до освітньої діяльності для сталого розвитку
No full textBackground. Ukraine’s support for sustainable development strategies and European integration processes requires the training of specialists engaged in sustainable development educational activities.
Objectives. The study aimed to show the impact of the experimental methodological system on the forming the practical component of physical education for future physical education and sports specialists’ readiness for educational activities contributing to sustainable development.
Materials and methods. The study involved 390 students from the faculties of physical education of the T. H. Shevchenko National University “Chernihiv Colehium”, the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Sumy State University, and Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, future specialists in physical culture and sports. The students were informed about the features of the study and voluntarily participated in the pedagogical experiment. The participants of the study are represented by both sexes of different courses, from which the control and experimental groups were formed. The research methods used include the study and analysis of scientific and scientific-methodical literature, pedagogical experiments, surveys, testing, analyses, synthesis and generalisation of information, as well as methods of mathematical statistics.
Results. At the beginning of the study, 93.33 % of students in the control group and 94.44 % of students in the experimental group had a low level of the practical component of readiness for educational activities contributing to sustainable development. The final stage of the study revealed a significant improvement in the studied indicator within the experimental group: 43.33 % of students demonstrated a low level of the practical component of the studied readiness, 16.67 % had a satisfactory level, 31.11 % showed an average level, and 8.89 % had a high level. The corresponding changes were observed in all defined indicators: activities for sustainable development in physical education classes or sectional sports lessons; activities for sustainable development during extracurricular work of a physical education teacher or outside the sectional work of a sports coach with a population of different age groups; and activities for sustainable development in managerial positions. In the control group, at the end of the experiment, no significant changes were found in the the practical component levels of future physical education and sports specialists’ readiness to participate in educational activities for sustainable development.
Conclusions. The findings of the pedagogical experiment confirmed the positive impact of the developed methodological system on the forming the practical component of future physical culture and sports specialists’ readiness to participate in educational activities for sustainable development.Історія питання. Підтримка Україною стратегії сталого розвитку та євроінтеграційні процеси вимагають підготовки фахівців до освітньої діяльності для сталого розвитку.
Мета дослідження. Метою дослідження є: показати вплив впровадженої експериментальної методичної системи на формування практичного компонента готовності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до освітньої діяльності для сталого розвитку.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 390 студентів факультетів фізичного виховання Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Сумського державного університету та Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка – майбутні фахівці фізичної культури і спорту. Студенти були інформовані про всі особливості дослідження і брали участь у педагогічному експерименті добровільно. Учасники дослідження представлені обома статями різних курсів, з яких було сформовано контрольну та експериментальну групи. Методи дослідження: вивчення та аналіз наукової та науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, опитування, тестування, аналіз, синтез та узагальнення інформації, методи математичної статистики.
Результати. На початку дослідження 93,33 % студентів контрольної групи та 92,22 % студентів експериментальної групи мали низький рівень практичного компонента готовності до освітньої діяльності для сталого розвитку. Завершальний етап дослідження показав істотне покращення досліджуваного показника в експериментальній групі: студентів з низьким рівнем сформованості практичного компонента досліджуваної готовності було 41,12 %, із задовільним – 14,44 %, із середнім – 30,00 %, з високим – 14,44 %. Відповідні зміни простежували за усіма визначеними показниками: діяльність для сталого розвитку на уроці фізичної культури або секційному занятті з виду спорту; діяльність для сталого розвитку під час позакласної роботи учителя фізичної культури чи поза секційної роботи тренера з виду спорту з населенням різних вікових категорій; діяльність для сталого розвитку на керівній посаді. У контрольній групі на завершення експерименту істотних змін щодо рівнів практичного компонента готовності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до освітньої діяльності для сталого розвитку не виявлено.
Висновки. Результати педагогічного експерименту підтверджують позитивний вплив розробленої методичної системи на формування практичного компонента готовності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до освітньої діяльності для сталого розвитку
Взаємозвʼязок пальцевого індексу 2D:4D з біомоторними характеристиками та спортивними показниками у баскетболістів підліткового віку
No full textBackground. The aim of this study is to determine the relationship of 2D:4D finger length ratio (also known as digit ratio) with biomotoric features and sports performance in adolescent basketball players. 24 male basketball players with a mean age of 14.83±0.71 years and a training age of 7.08±1.92 years participated in the study.
Materials and methods. The participants’ 2D and 4D finger lengths of both hands, height (cm), body weight (kg), some biomotoric characteristics and sports performances were determined by measurements. The German Heidelberger Basketball Test was conducted to evaluate the basketball-based sports performances of the participants. The SPSS 25.0 package program was performed in the statistical analysis of the obtained data. The Shapiro-Wilk test was used to determine whether or not the data showed a normal distribution. Parametric tests were preferred for statistical analysis as the data were found to have a normal distribution.
Results. It was found that there was no statistically significant relationship between the 2D:4D finger length ratio, some motoric features and basketball-based sports performances of the participants (p>0.05). It was concluded that the ratio of 2D:4D finger lengths in adolescent basketball players did not have an effect on biomotoric features and basketball-based sports performance. When the correlation between 2D:4D finger length ratio and sports performance parameters was examined, no statistically significant relationship was observed (p>0.05).
Conclusions. Although some studies show a significant negative correlation between performance tests and the 2D:4D ratio, it should be noted that the 2D:4D finger ratio is not the only determinant for sports performance.Історія питання. Мета цього дослідження полягає у визначенні звʼязку співвідношення довжини вказівного і безіменного пальців (пальцевого індексу) 2D:4D з біомоторними особливостями та спортивними показниками у баскетболістів підліткового віку. У дослідженні взяли участь 24 баскетболісти чоловічої статі, середній вік яких становив 14,83±0,71 років, а вік тренувань — 7,08±1,92 років.
Матеріали та методи. За допомогою вимірювань визначали довжину 2-го і 4-го пальців обох рук, зріст (см), масу тіла (кг), деякі біомоторні характеристики та показники спортивної результативності учасників дослідження. Для оцінки спортивної результативності учасників був проведений німецький баскетбольний тест Гайдельберга (Heidelberger Basketball Test). Статистичний аналіз отриманих даних проводився за допомогою програми SPSS 25.0. Для визначення відповідності даних до нормального розподілу використовувався критерій Шапіро-Уілка. Для статистичного аналізу перевага надавалася параметричним тестам, оскільки було встановлено, що дані мають нормальний розподіл.
Результати. Встановлено, що не було статистично значущого зв'язку між пальцевим індексом 2D:4D, деякими характеристиками рухових якостей та спортивними показниками з баскетболу серед учасників дослідження (p>0,05). Було зроблено висновок, що пальцевий індекс 2D:4D у баскетболістів підліткового віку не впливає на біомоторні особливості та спортивну результативність у баскетболі. При дослідженні кореляції між пальцевим індексом 2D:4D та параметрами спортивної результативності не спостерігалося статистично значущого зв'язку (p>0,05).
Висновки. Незважаючи на те, що деякі дослідження показують значну негативну кореляцію між тестами на продуктивність і співвідношенням 2D:4D, слід зазначити, що пальцевий індекс 2D:4D не є єдиним визначальним фактором для визначення спортивної результативності
Зміни показників С-реактивного білка високої чутливості після двох тижнів тренувань на витривалість помірної інтенсивності у жінок з ожирінням
No full textStudy purpose. The study purpose was to analyze the effect of moderate-intensity endurance exercise on reducing inflammation in obese women.
Materials and methods. Twenty obese women selected according to the established criteria were used as subjects. Then the subjects were divided into two groups: the control group (G1) and the endurance exercise group (G2). Moderate-intensity endurance exercise was performed by running on a treadmill for 40 minutes, with a frequency of 5 times/week for 2 weeks. Moderate-intensity was performed with 60%-70% HRmax (HRmax formula: 220-age). Blood sampling for inflammation measurement using the biomarker High-sensitivity C-reactive protein (hs-CRP) was performed before and after the intervention for 2 weeks. hs-CRP was measured using the enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) method. A paired sample t-test with a significant level (p ≤ 0.05) was used for data analysis.
Results. The results showed the mean hs-CRP levels between before and after the intervention in G1 (6.76±4.40 vs. 6.43±4.89 ng/mL, (p=0.641)) and G2 (6.56±3.34 vs. 2.12±1.14 ng/mL, (p=0.004)).
Conclusions. The study indicates that moderate-intensity endurance exercise has been shown to be effective in reducing inflammation levels in obese women, so individuals with obesity are advised to reduce inflammation levels through moderate-intensity endurance exercise.Мета дослідження. Метою дослідження було проаналізувати вплив фізичних вправ на витривалість помірної інтенсивності на зменшення запалення у жінок з ожирінням.
Матеріали та методи. Об'єктом дослідження стали двадцять жінок з ожирінням, відібраних за встановленими критеріями. Потім досліджувані особи були розподілені на дві групи: контрольну (G1) та групу, що займалася фізичними вправами на витривалість (G2). Вправи на витривалість помірної інтенсивності виконувалися шляхом бігу на біговій доріжці протягом 40 хвилин, з частотою 5 разів на тиждень протягом 2 тижнів. Помірна інтенсивність виконувалася при показниках 60%-70% МЧСС — максимальної частоти серцевих скорочень (формула МЧСС: 220 — вік). Забір крові для оцінки запалення за допомогою біомаркера С-реактивного білка високої чутливості (hs-CRP) проводили до і після інтервенції протягом 2 тижнів. Показник hs-CRP визначали методом імуноферментного аналізу (ELISA). Для аналізу даних використовували t-критерій парних вибірок зі значущим рівнем (p ≤ 0,05).
Результати. Отримані результати показали середні рівні С-реактивного білка високої чутливості до і після інтервенції в групах G1 (6,76±4,40 проти 6,43±4,89 нг/мл, (p=0,641)) і G2 (6,56±3,34 проти 2,12±1,14 нг/мл, (p=0,004)).
Висновки. Проведене дослідження свідчить про те, що фізичні вправи на витривалість помірної інтенсивності виявилися ефективними для зниження рівня запалення у жінок з ожирінням. Таким чином, особам з ожирінням рекомендується знижувати рівень запалення за допомогою фізичних вправ на витривалість помірної інтенсивності
Вплив фізичної активності на стрес-асоційовані стани у студентів вищих навчальних закладів
No full textObjectives. The purpose of the study was to substantiate the influence of physical activity on stress-associated conditions in higher education students.
Materials and methods. The dataset for building the models consisted of 1115 observations, 16 independent and 3 dependent variables. As the main method we used the random forest method, the idea of which is to obtain a forecast by aggregating the predictions of a set of individual decision trees, each of which is trained on a data subset isolated from the studied sample.
Results. Physical activity (PA) was found to be the most important factor in predicting stress-related conditions in university students. In addition, PA levels involving moderate and high levels of energy expenditure, as well as the number of stressful events experienced, played a significant role in predicting stress among students. In order to predict stress-related conditions in higher education students, the models “Stress”, “Increased anxiety”, and “Risk of PTSD” were built using the random forest method. The model “Stress” had the highest quality: its Accuracy was 0.77, Recall – 0.86, Precision – 0.79, and F1 Score – 0.82. The “PTSD Risk” model correctly predicted 78% of cases that indicates its good overall performance, however it correctly identified only 23% of the students who actually had the signs of this disorder. Regarding the state of anxiety, given that it is less stable than stress and PTSD, which can make model training difficult, the model built had an average accuracy of 56%, as well as reduced completeness and balance.
Conclusions. Models for predicting increased anxiety and identifying students with signs of PTSD require further improvement. The implementation of developed models allows to quickly identify the manifestations of stress-related conditions in higher education students and to take the necessary measures based on the engagement in PA to prevent the development of stress-related disorders.Мета дослідження — обґрунтувати вплив фізичної активності на стрес-асоційовані стани студентів вищих навчальних закладів.
Матеріали та методи. Набір даних для побудови моделей складався з 1115 спостережень, 16 незалежних і 3 залежних змінних. В якості основного методу використали метод випадкового лісу, ідея якого полягає в тому, щоб отримати прогноз шляхом агрегування прогнозів набору окремих дерев рішень, кожне з яких навчається на підмножині даних, виділених із досліджуваної вибірки.
Результати. Встановлено, що найважливішим фактором прогнозування стресових станів у студентів є їх рухова активність (РА). Крім того, значну роль у прогнозуванні стресу в студентів відіграють рівні РА, що включають помірні та високі рівні витрат енергії, а також кількість пережитих стресових подій. Для прогнозування стресових станів у студентів вищої освіти за методом випадкового лісу побудовано моделі «Стрес», «Підвищена тривожність», «Ризик ПТСР». Модель «Стрес» мала найвищу якість: її точність склала 0,77, пригадування – 0,86, точність – 0,79, оцінка F1 – 0,82. Модель «Ризик посттравматичних стресових розладів» правильно передбачила 78% випадків, що вказує на її хороші загальні показники, однак вона правильно ідентифікувала лише 23% студентів, які насправді мали ці ознаки. Що стосується стану тривоги, враховуючи те, що він менш стабільний, ніж стрес і посттравматичний стресовий розлад, що може ускладнити навчання моделі, побудована модель мала середню точність 56% і знижувала повноту та збалансованість.
Висновки. Моделі прогнозування підвищеної тривожності та виявлення студентів з ознаками ПТСР потребують подальшого вдосконалення. Розроблені моделі дозволяють оперативно ідентифікувати прояви стресових станів у студентів вищої освіти та на основі використання РА вживати необхідних заходів для запобігання розвитку стресових розладів