Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Тайський культурний танець в комбінації з Ruesi Dadton (традиційними тайськими вправами): Вплив на фізичне здоров’я, когнітивну працездатність та якість життя в осіб похилого віку
No full textBackground. Regular physical activity offers substantial benefits for older adults. However, it must be varied and engaging to sustain their participation. Lampleon Ruesi Dadton (LRD), a form of Thai cultural dance, has been developed as an integrated exercise program specifically tailored for older adults.
Objectives. This pilot study aimed to investigate the effects of LRD on physical health, cognitive performance, and quality of life (QoL) among eleven older adult women.
Materials and Methods. Participants attended 20-minute LRD dance sessions three times per week for four weeks. The assessment of physical health, cognition, and QoL was conducted. Physical performance was evaluated using the Timed Up and Go (TUG) test for balance, two dynamometers to measure handgrip strength and back-and-leg strength, and the Sit-and-Reach test to assess flexibility.
Results. Significant improvements in physical health were demonstrated by the TUG test (p = 0.014) and Sit-and-Reach test (p = 0.035). In terms of QoL, notable gains were observed in the social relationship domain (p = 0.008) and overall QoL (p = 0.010).
Conclusions. The present findings indicate that LRD has the potential to improve physical health and QoL among older adults. Overall, Thai cultural dance incorporating Ruesi Dadton represents a feasible and promising strategy for health promotion in this population. Further research, including long-term follow-up and randomized controlled trials, is warranted to confirm these preliminary results.Історія питання. Регулярна фізична активність пропонує суттєві переваги для осіб похилого віку. Однак, щоб забезпечити залученість даної категорії осіб до зазначеного процесу, така діяльність має бути різноманітною та цікавою. Lampleon Ruesi Dadton (LRD) — форма тайського культурного танцю, яка розроблена як інтегрована програма вправ, спеціально адаптована для осіб похилого віку.
Мета дослідження. Метою цього пілотного дослідження було вивчення впливу методики LRD на фізичне здоров’я, когнітивну працездатність та якість життя (ЯЖ) серед одинадцяти жінок похилого віку.
Матеріали та методи. Учасники відвідували 20-хвилинні заняття з танцю LRD тричі на тиждень протягом чотирьох тижнів. Проведено оцінку фізичного здоров’я, когнітивних функцій та якості життя. Фізичну працездатність оцінювали за допомогою використання тесту «Встань та йди» (Timed Up and Go, TUG) для перевірки рівноваги, двох динамометрів для вимірювання сили хвату кистей рук та сили спини і ніг, а також тесту Sit-and-Reach (згинання тулуба вперед, сидячи на підлозі з витягнутими вперед руками) з метою оцінки гнучкості.
Результати. Значні поліпшення показників фізичного здоров’я продемонстровано за допомогою тесту TUG (p = 0.014) і тесту Sit-and-Reach (p = 0.035). Що стосується якості життя, помітні покращення спостерігалися в галузі соціальних відносин (p = 0.008) і загальної якості життя (p = 0.010).
Висновки. Отримані результати свідчать про потенціал застосування методики LRD у поліпшенні фізичного здоров’я та якості життя серед людей похилого віку. Загалом, тайський культурний танець, що включає Ruesi Dadton, є доцільною та перспективною стратегією щодо зміцнення здоров’я цієї групи населення. Для підтвердження зазначених попередніх результатів необхідні подальші дослідження, включаючи довгострокове спостереження та рандомізовані контрольовані випробування
Підвищення компетенції виконавської майстерності серед гандболістів: Порівняльний вплив ментальних образів, внутрішнього діалогу та їхнього поєднання
No full textObjectives. The objective of this study was to examine the comparative and combined effects of mental imagery and self-talk training on handball players’ jump-shoot skill performing competency. The study aimed to determine whether integrating both psychological techniques leads to greater improvement in motor performance than using either strategy alone or traditional practice.
Materials and Methods. Forty male handball players were randomly assigned to four groups (n = 10 each): Mental Imagery and Self-Talk, Mental Imagery, Self-Talk, and Control. The experimental groups received a six-week psychological skills training intervention, while the control group participated only in regular handball practice. The Handball Jump-Shoot Skill Performing Competency test was administered before and after the intervention. Data were analyzed using Analysis of Covariance (ANCOVA) to control for pre-test differences, followed by Bonferroni post-hoc tests for pairwise comparisons.
Results. The ANCOVA revealed a significant group effect on post-test scores, F(3, 35) = 18.18, p < .001, with an adjusted R² = .665. The Mental Imagery and Self-Talk group demonstrated the highest improvement (pre-mean = 13.90; post-mean = 17.70), followed by the Mental Imagery and Self-Talk groups, while the Control group showed minimal gain. Post-hoc analysis confirmed that the combined intervention produced significantly better results than all other groups (p < .05).
Conclusions. The findings suggest that the combined application of mental imagery and self-talk was the most effective psychological intervention for enhancing handball jump-shoot skill performance, emphasizing the synergistic value of integrating cognitive and motivational training strategies in sport performance improvement.Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчення порівняльних та комбінованих впливів тренувань з використанням ментальних образів та внутрішнього діалогу на навички майстерності виконання кидків у стрибку гандболістів. Дослідження мало на меті визначити, чи призводить інтеграція обох психологічних методів до значного покращення рухової результативності, ніж використання кожної із зазначених стратегій окремо або традиційної практики.
Матеріали та методи. Сорок гандболістів чоловічої статі було розподілено за методом рандомізації на чотири групи ( по 10 осіб у кожній): «Ментальні образи та внутрішній діалог», «Ментальні образи», «Внутрішній діалог» та «Контрольна». Експериментальні групи отримали шеститижневий інтервенційний курс з тренування психологічних навичок, тоді як контрольна група продовжувала займатися стандартними тренуваннями з гандболу. На перед- та постінтервенційному етапах дослідження проведено тест на визначення рівня майстерності з виконання кидків у стрибку з гандболу. Дані були проаналізовані за допомогою коваріаційного аналізу з метою контролю передтестових відмінностей, з подальшим проведенням post-hoc тестів Бонферроні для парних порівнянь.
Результати. Коваріаційний аналіз виявив значний груповий ефект на посттестові показники, F(3, 35) = 18.18, p < .001, з скоригованим R² = .665. Група «Ментальні образи та внутрішній діалог» продемонструвала максимальне поліпшення (середній передтестовий показник = 13.90; середній посттестовий показник = 17.70), за якою слідували групи «Ментальні образи» та «Внутрішній діалог», тоді як контрольна група показала мінімальний приріст. Post-hoc аналіз підтвердив, що комбінована інтервенція призвела до значно кращих результатів, ніж у решти груп (p < .05).
Висновки. Результати дослідження свідчать, що комбіноване застосування ментальних образів та внутрішнього діалогу виявилося найефективнішою психологічною інтервенцією для підвищення навичок майстерності виконання кидків у стрибку в гандболі, підкреслюючи синергетичну цінність інтеграції когнітивних та мотиваційних стратегій тренування у покращенні спортивної результативності
Аналіз дослідницьких тенденцій щодо вивчення високоінтенсивних інтервальних тренувань та оксидативного стресу: Бібліометричний аналіз (2003-2024)
No full textBackground. Exercise-induced oxidative stress, often resulting from high-intensity interval training (HIIT), can cause short-term declines in performance due to alterations in cellular and DNA function. Therefore, oxidative stress markers have gained increased attention for their potential role in reducing risks and improving individual performance.
Objectives. This study aimed to assist researchers and practitioners in grasping current research trends and exploring future research directions in the field of oxidative stress and HIIT.
Materials and methods. This paper presents a comprehensive bibliometric overview and visualization of research on oxidative stress in HIIT, analyzing 192 publications from the Scopus database. Scopus was chosen for data extraction due to its prominence as Elsevier’s citation database, high-quality peer-reviewed works, and four metrics: h-index, CiteScore, SCImago Journal Rank (SJR), and Source Normalized Impact per Paper (SNIP).
Results. By employing various visualization tools to analyse influential authors, organisations, and keywords, the paper identifies leading publications and key research clusters related to oxidative stress in HIIT.
Conclusions. Through performing citation and reference co-citation analyses, the study highlights central research topics and emerging trends pertaining to oxidative stress in HIIT. Історія питання. Оксидативний стрес, індукований фізичними вправами, який часто виникає внаслідок виконання високоінтенсивних інтервальних тренувань (ВIIT), може викликати короткострокове зниження результативності через зміни у функціонуванні клітин та ДНК. Враховуючи цей факт, маркери оксидативного стресу привертають підвищену увагу через їхню потенційну роль у зниженні ризиків та поліпшенні показників індивідуальної результативності.
Мета дослідження. Дослідження мало на меті сприяти дослідникам і практикам у розумінні сучасних наукових тенденцій та вивченні подальших напрямків досліджень у галузі оксидативного стресу та ВIIT.
Матеріали та методи. У статті представлено комплексний бібліометричний огляд та візуалізацію досліджень з вивчення оксидативного стресу під час виконання ВІІТ, що включає аналіз 192 публікацій з наукометричної бази даних Scopus. З метою отримання даних було обрано базу даних Scopus з огляду на її авторитетність як бази даних цитування Elsevier, високу якість рецензованих робіт та чотири метрики: h-індекс, CiteScore, SCImago Journal Rank (SJR) та Source Normalized Impact per Paper (SNIP).
Результати. Використовуючи різні інструменти візуалізації для аналізу робіт авторитетних науковців, організацій та ключових слів, у статті визначено провідні публікації та ключові дослідницькі кластери щодо вивчення оксидативного стресу в умовах ВІІТ.
Висновки. Шляхом проведення аналізів цитування та коцитування посилань, дослідження висвітлює основні теми наукових робіт та новітні тенденції, пов’язані із оксидативним стресом під час виконання ВІІТ
Аналіз впливу спортивних танців на зниження симптомів менопаузи та підвищення якості життя
No full textBackground. The increasing popularity of dancesport is being observed worldwide, with Indonesia also embracing this trend. Nevertheless, there is still a lack of data to establish if dancesport can help with menopausal symptoms and enhance quality of life.
Objectives. This study aimed to investigate the impact of a 12-week dancesport program on decreasing menopausal symptoms and improving quality of life.
Materials and methods. A quasi-experimental design was used with a pretest-posttest method. The study included 30 women who had gone through menopause and were between the ages of 54 and 63. The WHOQOL-BREF questionnaire was used to evaluate the quality of life, and the Menopause Rating Scale (MRS) was employed to assess the severity of menopausal symptoms. The program involved a 12-week dance course, meeting twice a week for 60 minutes per session, including cha-cha, salsa, rumba, hip-hop, and waltz dances. Data analysis was conducted using SPSS 24, beginning with descriptive statistics, then progressing to normality testing using the Shapiro-Wilk test, and finally paired samples t-tests.
Results. The findings indicated a noteworthy influence of the 12-week dancesport intervention on menopausal symptoms and quality of life, with a significance level of 0.000 (< 0.05).
Conclusions. The study found that dancesport is beneficial for postmenopausal women by improving symptoms and quality of life, suggesting further research into the impact of these programs on men experiencing andropause-related changes.Історія питання. Зростаюча популярність спортивних танців спостерігається в усьому світі, зокрема, в Індонезії, яка також приєдналася до цієї тенденції. Однак досі бракує даних, які б дозволили встановити, чи можуть заняття спортивними танцями допомогти впоратися з симптомами менопаузи та покращити якість життя.
Мета дослідження. Мета дослідження полягала у вивченні впливу 12-тижневої програми занять спортивними танцями на зменшення симптомів менопаузи та поліпшенні якості життя.
Матеріали та методи. У представленій науковій праці застосовано квазіекспериментальний дизайн із використанням методики перед- і післятестового дослідження. У дослідженні взяли участь 30 жінок, які пройшли через менопаузу у віці від 54 до 63 років. Для оцінки якості життя використовували опитувальник WHOQOL-BREF, а з метою визначення ступеня важкості менопаузальних симптомів — міжнародну шкалу з оцінки симптомів менопаузи (“Menopause Rating Scale”, MRS). Програма передбачала 12-тижневий курс занять спортивними танцями, що проводилися двічі на тиждень із тривалістю 60 хвилин кожне заняття, включаючи ча-ча-ча, сальсу, румбу, хіп-хоп і вальс. Аналіз даних проводився за допомогою програмного забезпечення SPSS 24, починаючи з описової статистики, після чого здійснювався тест на перевірку нормальності розподілу іззастосуванням критерію Шапіро-Уілка і, зрештою, завершальний етап передбачав використання t-критеріїв для парних вибірок.
Результати. Отримані дані свідчать про значний вплив 12-тижневої інтервенції зі спортивних танців на симптоми менопаузи та якість життя з рівнем значущості 0,000 (< 0,05).
Висновки. За результатами дослідження встановлено, що заняття спортивними танцями корисні для жінок у постменопаузальному періоді, оскільки покращують симптоми та якість життя, що спонукає до подальших досліджень щодо впливу зазначених програм на чоловіків, які переживають зміни, пов’язані із періодом андропаузи
Застосування 12-тижневої програми за методиками TRX-тренувань з власною вагою із використанням підвісних конструкцій та пліометричних тренувань: Вплив на показники біомоторних здібностей та фізіологічних адаптацій у волейболістів
No full textBackground. Volleyball players require a combination of physical and physiological abilities to enhance performance, and TRX suspension and plyometric training are known to improve these abilities. However, evidence comparing their effectiveness in volleyball players is limited.
Objectives. This study aimed to investigate the effects of a 12-week TRX suspension and plyometric training program on biomotor abilities and physiological adaptations in male volleyball players.
Materials and methods. Forty-five male athletes (age: 21.91 ± 1.10) from Calicut University, Kerala, India, were involved in the study. The participants were divided into three groups: TRX suspension training, plyometric training, and a control group. Speed, agility, explosive power, vital capacity, and resting heart rate were measured before and after the intervention. The data were then subjected to statistical analyses, including linear mixed-effects models and repeated measures ANOVA, in order to assess group-by-time interactions.
Results. The findings indicate significant improvements in speed (p < 0.001), agility (p = 0.003), and explosive power (p < 0.001) in both training groups, with notable group-by-time interactions. Vital capacity also showed substantial enhancements (p < 0.001), while resting heart rate remained unchanged.
Conclusions. In conclusion, both TRX suspension and plyometric training have been revealed to be effective in enhancing biomotor abilities and vital capacity in volleyball players, making them viable options for improving performance, without affecting resting heart rate.Історія питання. Задля поліпшення показників результативності волейболісти потребують поєднання фізичних і фізіологічних здібностей, а виконання TRX (Total Resistance exercises — вправи на загальний опір) тренувань з власною вагою із використанням підвісних конструкцій (петель) та пліометричних тренувань, як відомо, покращує такі здатності. Проте існує недостатньо доказів щодо порівняння ефективності застосування зазначених методів у волейболістів.
Мета дослідження. Мета дослідження полягала у вивченні впливу 12-тижневої програми за методиками TRX-тренувань з власною вагою із використанням підвісних конструкцій та пліометричних тренувань на показники біомоторних здібностей та фізіологічних адаптацій у волейболістів-чоловіків.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь сорок п’ять спортсменів-чоловіків (вік: 21,91 ± 1,10) з університету Калікут, штат Керала, Індія. Учасників було розподілено на три групи: TRX-тренування з власною вагою із використанням підвісних конструкцій, пліометричні тренування та контрольна група. Перед початком і після завершення інтервенції вимірювали показники швидкості, спритності, вибухової сили, життєвої ємності легень і частоти серцевих скорочень у стані спокою. Після проведення цього етапу дані були піддані статистичному аналізу, включаючи лінійні моделі змішаних ефектів і повторні вимірювання дисперсійного аналізу (ANOVA) з метою оцінки взаємодії між групами в залежності від часу.
Результати. Отримані дані свідчать про значне покращення показників швидкості (p < 0,001), спритності (p = 0,003) та вибухової сили (p < 0,001) в обох тренувальних групах, з помітною міжгруповою та часовою взаємодією. Також показано суттєве поліпшення показників життєвої ємності легень (p < 0,001), тоді як частота серцевих скорочень у стані спокою залишилася незмінною.
Висновки. Таким чином, доведена ефективність застосування TRX-тренувань з власною вагою із використанням підвісних конструкцій та пліометричних тренувань в контексті підвищення біомоторних здібностей, життєвої ємності легень у волейболістів, що дозволяє використовувати вищезазначені методики в якості дієвого інструменту для покращення показників результативності, не впливаючи на частоту серцевих скорочень у стані спокою
Підвищення рівня фізичної підготовленості баскетболістів-чоловіків через застосування йогічних асан: Рандомізоване контрольоване дослідження
No full textBackground. The increasing popularity of yoga as a complementary training method has prompted interest in its effects on physical fitness among male basketball players.
Objectives. This study aimed to assess the impact of yogic asanas on physical fitness variables in male basketball players. The primary objective of this research was to determine the effectiveness of yoga asana practice on cardiorespiratory endurance (CVE), muscular strength (MS), muscular endurance (ME), and flexibility (FLE) in male basketball players.
Materials and methods. A total of 41 male basketball players were involved in the study and randomly assigned to two groups: the Yoga Asanas Group (YAG) comprising 21 players (age: 18.44 ± 0.98 years, height: 171 ± 4.45 cm, weight: 87.94 ± 4.26 kg) and the Control Group (CON) with 20 players (age: 18.93 ± 1.38 years, height: 174 ± 6.21 cm, weight: 91.31 ± 7.00 kg). Physical fitness parameters were assessed before and after the intervention.
Results. The results demonstrated a statistically significant improvement in physical fitness variables among players in the YAG, with p-values less than 0.05 for CVE (p < 0.001), MS (p < 0.001), ME (p < 0.001), and FLE (p < 0.001) following yoga asana practice. In contrast, the CON group exhibited no substantial changes (p > 0.05).
Conclusions. The findings of this experimental study suggest that incorporating yogic asanas into training regimens significantly enhances physical fitness parameters in male basketball players, highlighting the potential benefits of yoga as an effective training modality.Історія питання. Зростаюча популярність занять йогою як додаткового методу тренувального процесу спричинила зацікавленість щодо вивчення її впливу на рівень фізичної підготовленості серед баскетболістів-чоловіків.
Мета дослідження. Це дослідження мало на меті оцінити вплив йогічних асан на показники фізичної підготовленості баскетболістів-чоловіків. Головне завдання дослідження полягало у визначенні ефективності практики йогічних асан на стан кардіореспіраторної витривалості (КРВ), м’язової сили (МС), м’язової витривалості (МВ) та гнучкості (ГНУ) у баскетболістів-чоловіків.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь загалом 41 баскетболіст чоловічої статі, яких було розподілено за методом рандомізації на дві групи: група, що займалася виконанням йогічних асан (ЙАГ) у кількості 21 гравця (вік: 18,44 ± 0,98 років, зріст: 171 ± 4,45 см, вага: 87,94 ± 4,26 кг), та контрольна група (КОН), до якої увійшли 20 гравців (вік: 18,93 ± 1,38 років, зріст: 174 ± 6,21 см, вага: 91,31 ± 7,00 кг). Оцінка параметрів фізичної підготовленості проводилася на етапах перед та після завершення курсу дослідження.
Результати. Результати дослідження продемонстрували статистично значуще покращення показників фізичної підготовленості серед гравців ЙАГ, з рівнями p-значень менше за 0,05 для КРВ (p < 0,001), МС (p < 0,001), МВ (p < 0,001) та ГНУ (p < 0,001) після застосування практики йогічних асан. Натомість у контрольній групі суттєвих змін не спостерігалося (p > 0,05).
Висновки. Отримані дані експериментального дослідження дозволяють стверджувати, що впровадження йогівських асан у тренувальні програми сприяє значному поліпшенню параметрів фізичної підготовленості баскетболістів-чоловіків, що підкреслює потенційні переваги занять йогою як ефективної форми тренувального процесу
Йогічні практики як допоміжний підхід до розвитку фізичної підготовленості: Інтервенційне дослідження
No full textBackground. Yoga is an ancient practice that has gained attention for its potential benefits on muscular strength and endurance, flexibility, power, agility, balance, reaction time, and body mass index (BMI), making it an effective complementary approach for improving overall health and physical fitness.
Objectives. This study aimed to evaluate the effects of a six-week yogic regimen on overall health and physical fitness in male university students.
Materials and Methods. Forty male students, aged 18 to 24, from the University of Delhi were randomly assigned to an experimental group or a control group, each comprising 20 participants. The experimental group underwent a six-week yogic intervention, including asanas, pranayama, and meditation, conducted daily under the guidance of certified instructors. The control group continued their usual daily routines. Pre- and post-intervention measurements were conducted to assess muscular strength, muscular endurance, flexibility, power, agility, balance, reaction time, and BMI. Data analysis involved both descriptive statistics and inferential statistics (paired and independent sample t-tests) using SPSS software (version 25), with a significance level set at α = 0.05.
Results. The experimental group showed considerable improvements in muscular strength, muscular endurance, flexibility, power, agility, balance, reaction time, and BMI (p < .005). In contrast, the control group did not exhibit any notable changes in these parameters. Pre-test comparisons revealed no substantial differences between the experimental and control groups across any variables. However, post-test comparisons between the groups demonstrated significant differences in several key areas: muscular strength, muscular endurance, balance, and reaction time (p < .005). Conversely, no major differences were observed in flexibility, power, agility, or BMI (p > .005).
Conclusions. A six-week yogic intervention effectively enhances muscular strength, muscular endurance, flexibility, power, agility, balance, and reaction time, while reducing BMI in university students. Incorporating yoga into physical education and individualized training programs has the potential to significantly enhance fitness outcomes across diverse populations
ЛІНІЙНЕ ПРОГРАМУВАННЯ ЯК ЗАСІБ УПРАВЛІННЯ ТРЕНУВАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ КОМАНД В КІБЕРСПОРТІ
No full textBackground. Linear programming, with its ability to account for multiple constraints and optimize linear objective functions, is a promising tool for solving training planning tasks. This method enables the development of individualized plans tailored to the specific goals of each player and the team as a whole.
Objectives. This study aimed to develop linear programming variants for automating the planning process of esports teams’ training schedules, enabling the allocation of workloads and determining the optimal distribution of time across various types of training while considering the individual characteristics of esports athletes, constraints, and diverse strategic goals.
Materials and methods. A comprehensive analysis of scientific, methodological, and specialized literature was conducted to ascertain the optimal use of resources, expert evaluation methods, linear programming, as well as statistical methods. Reliable statistical methods were employed: the dichotomous scale (results were processed using Cochran’s Q concordance coefficient, which determined the consistency of expert opinions regarding each type of training); and the ratio scale (ranking) – the consistency of opinions was analyzed using Kendall’s W concordance coefficient.
Results. An algorithm for determining the distribution of training workloads was proposed, which takes into account expert-defined ratios and constraints. To optimize the planning of the training process for esports teams, linear programming variants were developed, describing the distribution of time between different types of training as a linear programming task. Variant 1 serves for static time allocation between various training types without optimizing the distribution for specific goals. Variant 2 optimizes the time allocation, considering the individual characteristics of athletes and the strategic goals of the team. It incorporates constraints such as the total weekly training hours, the minimum required time for each type of training, and other limitations. The MS Excel Solver linear optimizer was used to find the optimal time distribution. Variant 2 facilitates the investigation of different scenarios for planning the training process of esports teams, demonstrating how the distribution of time across training types changes depending on set goals and preparation phases.
Conclusions. Based on the proposed algorithm, linear programming variants were developed, successfully addressing the task of automating the planning of esports team training. In contrast to Variant 1, Variant 2 offers an optimal distribution of time among different types of training (team training, individual training, physical activity sessions, etc.), considering the individual characteristics of players and the strategic goals of the team. It demonstrates high flexibility and adaptability to various esports disciplines, thereby allowing the investigation of different scenarios. The proposed approach can serve as a foundation for creating more advanced systems for managing the training process. Future research prospects include expanding the functionality of linear programming by incorporating additional factors such as psychological aspects, social dynamics within the team, and the physiological indicators of athletes.Анотація. Лінійне програмування, завдяки своїй здатності враховувати множинні обмеження та оптимізувати лінійні цільові функції, є перспективним інструментом для вирішення задач планування тренувань. Цей метод дозволяє розробляти індивідуальні плани, які відповідають конкретним цілям кожного гравця та команди в цілому.
Мета. Розробити варіанти лінійного програмування для автоматизації процесу планування тренувального процесу кіберспортивних команд, які дозволять розподіляти навантаження та знаходити оптимальний розподіл часу між різними видами тренувань з урахуванням індивідуальних особливостей кіберспортсменів, обмежень та різних стратегічних цілей.
Методи: аналіз науково-методичної та спеціальної літератури з питань оптимального використання ресурсів, методи експертних оцінок, лінійного програмування, статистичні методи. Застосовувалися надійні статистичні методи: дихотомічна шкала (результати оброблялися за допомогою коефіцієнта конкордації Кохрана (Q), який визначав узгодженість думок експертів щодо кожного виду тренувань); шкала відносин (ранжування) - узгодженість думок аналізували за допомогою коефіцієнта конкордації Кендалла (W).
Результати. Запропоновано алгоритм знаходження розподілу тренувальних навантажень, який передбачає урахування визначених експертами співвідношень і обмежень. Для оптимізації планування тренувального процесу кіберспортивної команди розроблено варіанти лінійного програмування, які описують розподіл часу між різними видами тренувань як задачу лінійного програмування. Варіант 1 слугує для статичного розподілу часу між різними видами тренувань, не оптимізуючи цей розподіл під конкретні цілі. Варіант 2 оптимізує розподіл часу, враховуючи індивідуальні характеристики спортсменів та стратегічні цілі команди. Він враховує такі обмеження як загальна кількість годин тренувань на тиждень, необхідний мінімальний час на кожен вид тренування та інші обмеження. Для пошуку оптимального розподілу часу було використано лінійний оптимізатор MS Excel Розв'язувач. Варіант 2 дозволяє досліджувати різні сценарії планування тренувального процесу кіберспортивної команди, демонструючи, як змінюється розподіл часу на види тренувань залежно від поставлених цілей та фази підготовки. Висновки. На основі запропонованого алгоритму розроблено варіанти лінійного програмування, які успішно вирішують завдання автоматизації планування тренувань кіберспортивних команд. На відміну від Варіанту 1, Варіант 2 пропонує оптимальний розподіл часу між різними видами тренувань (командні тренування, індивідуальні тренування, заняття руховою активністю тощо) з урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів та стратегічних цілей команди. Він демонструє високу гнучкість та адаптивність до різних дисциплін кіберспорту і дозволяє досліджувати різні сценарії. Запропонований підхід може бути використаний як основа для створення більш складних систем управління тренувальним процесом. Перспективами подальших досліджень є розширення функціоналу лінійного програмування шляхом включення додаткових факторів, таких як психологічні аспекти, соціальна динаміка в команді та фізіологічні показники спортсменів.
Ключові слова: кіберспорт, управління, тренувальний процес, лінійне програмування, навантаження, оптимізаці
Розроблення цільової ігрової моделі тренування довгих подач у бадмінтоні для спортсменів-початківців
No full textBackground. The development of long service skills in badminton is one of the important components to improve game performance. The low variety of badminton long service training models is considered as a problem in training beginner players, which has an impact on the mastery of this technique.
Objectives. This study aimed to develop and determine the effectiveness of a long service training model based on target games in enhancing the long service skills of beginner badminton players.
Materials and methods. The research design used was a research and development method by following the Borg & Gall model, involving ten stages ranging from needs analysis to effectiveness testing. The research subjects were beginner players at the Faculty of Sport Sciences, Medan State University, with a sample of 42 players divided into experimental and control groups. Data collection used a pre-experimental pretest-posttest design. Data analysis was assisted by the SPSS application and used the paired-sample t-test and independent samples t-test.
Results. Based upon the validation results, 18 variations of exercise models were deemed feasible for large-scale trials with an average feasibility percentage of 77%. These outcomes were obtained after minor revisions based on suggestions to increase the intensity and duration of the exercises. However, the models were overall deemed feasible without significant changes. The results showed a substantial difference between the group using the target games-based training model and the group using the conventional training model (p < 0.05). The target games-based training model has proved to be more effective in improving the long service ability of beginner players.
Conclusions. According to the findings, it can be concluded that the target games-based long service training model provides significant efficacy in improving the long service skills of beginner players. This model is also considered feasible to be applied more widely in coaching beginner badminton players.Історія питання. Розвиток навичок виконання довгих подач у бадмінтоні є однією із важливих складових покращення ігрової результативності. Проблемою підготовки гравців-початківців у бадмінтоні вважається низька різноманітність моделей тренування довгих подач, що впливає на рівень оволодіння цією технікою.
Мета дослідження. Мета дослідження полягала у розробленні та визначенні ефективності моделі тренування довгих подач на основі цільових ігор щодо поліпшення навичок виконання довгих подач бадмінтоністів-початківців.
Матеріали та методи. У рамках даної наукової праці застосовано методологію досліджень і розробок за моделлю Борга і Галла, що передбачає десять етапів, які включають в себе аналіз потреб і тестування ефективності. Суб’єктами дослідження були гравці-початківці, які навчалися на факультеті спортивних наук Меданського державного університету, вибірка складалася з 42 гравців, розподілених на експериментальну та контрольну групи. Для збору даних використовувався метод передекспериментального претест-посттестового дизайну. Аналіз даних проводився за допомогою програмного забезпечення SPSS із застосуванням t-критерію парних вибірок та t-критерію для незалежних вибірок.
Результати. Ґрунтуючись на результатах валідації, 18 варіацій моделей вправ було визнано доцільними для проведення широкомасштабних випробувань із середнім відсотком здійсненності 77%. Такі показники отримано після внесення незначних змін на основі пропозицій щодо збільшення інтенсивності та тривалості вправ. Однак загалом визначено доцільність застосування зазначених моделей без суттєвих змін. Результати показали істотну різницю між групою, у якій застосовувалась цільова модель тренування на основі ігор, і групою з традиційною моделлю проведення тренувань (p < 0,05). Доведено ефективність застосування цільової моделі тренування на основі ігор щодо покращення вміння виконання довгих подач гравців-початківців.
Висновки. Згідно з результатами дослідження, можна стверджувати, що цільова модель тренування довгих подач на основі ігор забезпечує значну ефективність з точки зору вдосконалення навичок виконання довгих подач гравців-початківців. Доцільним також вважається ширше застосування зазначеної моделі у тренерській діяльності з підготовки бадмінтоністів-початківців
Визначення еволюції методів навчання у галузі фізичного виховання: Систематичний огляд сучасних підходів та цифрової інтеграції
No full textBackground. The learning process in physical education requires an appropriate and effective learning method. It is incumbent upon physical education teachers to determine learning methods that take into account the conditions of their students.
Objectives. The objective of this study was to conduct a systematic review of the development of learning methods that have occurred in physical education so far.
Materials and methods. The present study used four databases: SCOPUS, Google Scholar, OpenAlex, and Crossref as research data. The Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-Analyses method was applied in the identification of research data. Furthermore, it was also conducted a keyword analysis using VosViewer software. In addition, a literature review was conducted to provide a more comprehensive understanding of the topics that have been researched.
Results. A total of 5358 articles were identified as systematic reviews in this study. The results of the systematic review showed that research has undergone significant development. On the other hand, learning methods in physical education have also successfully integrated digital technology. The development that occurs is characterised by traditional learning methods turning into modern learning methods. The integration of technology in modern learning methods has a positive impact on students and teachers.
Conclusions. The findings indicate that the development of learning methods in physical education has evolved very significantly. These developments are still needed in the digitalisation aspect, so that the methods applied are more futuristic.Історія питання. Навчальний процес у галузі фізичного виховання потребує застосування відповідного та ефективного методу навчання. Обов’язком викладачів фізичного виховання є визначення навчальних методик, які б враховували стан здоров’я їхніх учнів.
Мета дослідження. Мета дослідження полягала у проведенні систематичного огляду щодо розвитку методів навчання, які мали місце у фізичному вихованні дотепер.
Матеріали та методи. В якості дослідницьких даних у цій роботі використано чотири наукометричних бази даних: SCOPUS, Google Scholar, OpenAlex та Crossref. Для ідентифікації дослідницьких даних застосовано метод, що відповідає стандарту PRISMA («Переважні елементи звітування для систематичних оглядів та метааналізів»). Крім того, проведено аналіз ключових слів за допомогою програмного забезпечення VosViewer. Також проведено огляд літератури з метою забезпечення більш комплексного розуміння досліджуваних тематик.
Результати. У цьому дослідженні визначено загалом 5358 статей, які були ідентифіковані як систематичні огляди. Результати систематичного огляду показали, що дослідження в галузі фізичного виховання зазнали значного розвитку. До того ж у методах навчання з фізичного виховання також було досягнуто успіху щодо інтеграції цифрових технологій. Такий розвиток характеризується тим, що традиційні методики навчання трансформуються у сучасні навчальні методи. Інтеграція технологій у сучасні методи навчання має позитивний вплив на учнів та викладачів.
Висновки. Отримані дані свідчать про те, що розвиток навчальних методів у галузі фізичного виховання зазнав значних змін. Такі досягнення досі потрібні в аспекті діджиталізації, що забезпечить застосування методів, які більш відповідають потребам майбутнього