Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Довготривалі тренування з розвитку витривалості як модулятор профілактики ризику серцево-судинних захворювань у осіб з ожирінням
No full textObjectives. This study aimed to evaluate the long-term effects of endurance training as a modulator in the prevention of cardiovascular disease risk in obese individuals.
Materials and methods. This study used a true experimental method with a pretest-posttest control group design. Twenty-five obese women aged 20-30 years with a body fat percentage of ≥30% were assigned to a control group (CNT) and an exercise group (EXC). The EXC group underwent an eight-week (three sessions per week) endurance training program (treadmill) lasting 40-60 minutes per session. Blood pressure (BP), mean arterial pressure (MAP), and resting heart rate (RHR) were measured using an OMRON HBP-9030 digital tensiometer and a Polar H10 heart rate sensor at the start (pre) and after eight weeks (post) of endurance training.
Results. Significant reductions in systolic blood pressure (SBP), diastolic blood pressure (DBP), MAP, and RHR were detected between the pre- and post-endurance training phases (all p ≤ 0.001). Additionally, a notable decrease in SBP, DBP, MAP, and RHR was observed between the groups (all p ≤ 0.05).
Conclusions. The findings indicate the effectiveness of an eight-week endurance training intervention, contributing to a consistent reduction in SBP, DBP, MAP, and RHR in obese women.Мета дослідження. Метою цього дослідження було визначити довгостроковий вплив тренувань з розвитку витривалості як модулятора профілактики ризику серцево-судинних захворювань у осіб з ожирінням.
Матеріали та методи. У дослідженні застосовано метод «істинного експерименту», що включає претест-посттестовий дизайн контрольної групи. Двадцять п’ять жінок з ожирінням віком 20-30 років, які мали показниквідсоткового вмісту жиру в організмі ≥30%, було розподілено на контрольну групу (КГ) та групу, що виконувала фізичні вправи (ФВГ). ФВГ проходила восьмитижневу (три заняття на тиждень) програму тренувань з розвитку витривалості (із використанням бігової доріжки) з тривалістю заняття 40-60 хвилин. Вимірювання кров’яного тиску (КТ), середнього артеріального тиску (САТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) у стані спокою проводили за допомогою цифрового тензіометра OMRON HBP-9030 та датчика частоти серцевих скорочень Polar H10 на початку (передтренувальний етап) та через вісім тижнів (посттренувальний етап) виконання фізичних вправ з розвитку витривалості.
Результати. Встановлено значне зниження показників систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ), середнього артеріального тиску і ЧСС у стані спокою між етапами перед початком і після завершення програми тренування на витривалість (всі показники на рівні р ≤ 0,001). Крім того, між групами спостерігалося суттєве зниження систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску, середнього артеріального тиску і ЧСС у стані спокою (всі показники на рівні р ≤ 0,05).
Висновки. Отримані дані свідчать про ефективність застосування програми щодо виконання восьмитижневих тренувань з розвитку витривалості, що сприяє послідовному зниженню показників систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску, середнього артеріального тиску і ЧСС у стані спокою у жінок з ожирінням
Сприяння інклюзії та благополуччю через інклюзивне фізичне виховання та параспорт: Застосування підходу щодо підлітків з порушеннями моторики
No full textObjectives. This study aimed to examine the impact of inclusion students with motor impairment (MI) into adapted physical education (APE) and school para-athletics on their feeling of pedagogical and school inclusion, as well as on their psychological well-being and self-esteem.
Materials and Methods. The study involved 96 pupils having motor impairment, aged 16.79 ± 0.87, enrolled in public schools in Morocco. The pupils were divided into three groups according to the para-athletics classification: 30 % (family of 30), 40 % (families of 40) and 30 % (family of 50). The participants were randomly assigned into three groups: a control group with no specific programme, a group following an APE programme (24 sessions), and a third group with APE and additional para-athletics sessions (24 sessions), including competitions for three months. The assessments were carried out before and after the intervention. The scales were employed to gauge self-esteem, psychological well-being, as well as feeling of pedagogical and schooling inclusion.
Results. The findings indicate that students who engaged in both the APE and para-athletics programmes exhibited enhancements in their feeling of pedagogical and schooling inclusion, psychological well-being, and self-esteem, when compared to the control group. The group that participated in both APE and para-athletics demonstrated the most significant progress in this study.
Conclusions. The findings suggest that the integration of adapted physical education and inclusive sports, including para-athletics, into school curricula in a systematic manner represents a pivotal element in promoting inclusion, well-being and self-esteem among students with motor impairments.Мета дослідження. Мета дослідження полягала у вивченні впливу залучення учнів з порушеннями моторики (ПМ) до адаптованого фізичного виховання (АФВ) та шкільної параатлетики на їхнє відчуття інклюзії в педагогічному та шкільному середовищі, а також на їхнє психологічне благополуччя та самоповагу.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 96 учнів віком 16,79 ± 0,87 років, які мають порушення моторної функції та навчаються в державних школах Марокко. Учнів було розподілено на три групи відповідно до параатлетичної класифікації: 30 % (сімейство з 30), 40 % (сімейство з 40) та 30 % (сімейство з 50). Учасників дослідження розподілено за методом рандомізації на три групи: контрольна група без спеціальної програми; група, яка займалася за програмою АФВ (24 заняття); а також третя група, яка виконувала програму AФВ та додаткові заняття з параатлетики (24 заняття), включаючи змагання впродовж трьох місяців. Проведення оцінювання здійснювалося на етапах перед- та постінтервенційного періодів. Для визначення рівня самоповаги, психологічного благополуччя, а також відчуття інклюзії в педагогічному та шкільному середовищі використовували відповідні шкали.
Результати. Отримані дані свідчать про поліпшення відчуття інклюзії в педагогічному та шкільному середовищі, психологічного благополуччя та самоповаги в учнів, які залучалися до програм AФВ та параатлетики, порівняно з контрольною групою. Група, яка брала участь як у заняттях з AФВ, так і в параатлетиці, продемонструвала найбільш значний прогрес за результатами цього дослідження.
Висновки. Представлені результати дозволяють стверджувати, що систематична інтеграція адаптованого фізичного виховання та інклюзивного спорту, зокрема параатлетики, до шкільних навчальних програм є ключовим елементом у сприянні інклюзії, благополуччя та самоповаги серед учнів з порушеннями моторики
Бібліометричний аналіз інструктивних моделей у фізичному вихованні: Перехід від методу прямої інструкції до трансформативного навчання
No full textBackground. This study presents a comprehensive bibliometric analysis of research trends related to instructional models in physical education over the period 2015–2024.
Objectives. Utilizing the Scopus database and analyzed through Biblioshiny and VOSviewer, the study aimed to map the scientific landscape surrounding the evolving pedagogical approaches from Direct Instruction to Cooperative and Transformative Learning.
Materials and Methods. The analysis was conducted using data extracted from the Scopus database, processed with Biblioshiny and VOSviewer to examine publication trends, author productivity, collaboration networks, and keyword co-occurrence.
Results. The findings reveal a consistent annual growth rate of 25.99% in publication, with significant contributions originating from Spain, China, and the United States. Javier Fernández-Río has been identified as the most productive and highly cited author. Journals such as Physical Education and Sport Pedagogy and the International Journal of Environmental Research and Public Health have emerged as leading publication outlets. Author and country collaboration maps highlight the strong presence of research networks, particularly in Europe. Keyword co-occurrence analysis indicates the emergence of new themes, including cooperative learning, hybrid instructional models, digital technology integration, and alignment with the Sustainable Development Goals (SDGs).
Conclusions. These findings reflect a paradigm shift in physical education pedagogy from traditional methods towardsmore collaborative, reflective, and sustainability-oriented teaching models. The study provides insights into emerging research opportunities and offers implications for future curriculum innovation in physical education.Історія питання. У цьому дослідженні представлено комплексний бібліометричний аналіз дослідницьких тенденцій щодо інструктивних (освітніх) моделей у фізичному вихованні за період 2015–2024 років.
Мета дослідження. Мета дослідження полягала у мапуванні наукового ландшафту, пов’язаного з еволюцією педагогічних підходів від методу прямої інструкції до кооперативного та трансформативного навчання,використовуючи наукометричну базу даних Scopus та здійснюючи аналіз за допомогою програмного забезпечення Biblioshiny та VOSviewer.
Матеріали та методи. Аналіз проводився із використанням отриманої інформації з бази даних Scopus, обробленої за допомогою Biblioshiny та VOSviewer для вивчення публікаційних тенденцій, авторської продуктивності, мереж співпраці та сполучуваності ключових слів.
Результати. Результати дослідження показують стабільне щорічне зростання кількості публікацій на 25.99% за рахунок значного внеску науковців з Іспанії, Китаю та США. Хав’єра Фернандеса-Ріо визнано найпродуктивнішим і найцитованішим автором. Провідними публікаційними виданнями стали такі журнали, як «Фізичне виховання та педагогіка спорту» й «Міжнародний журнал екологічних досліджень та громадського здоров’я». Мапи співпраці авторів та країн підкреслюють сильну присутність дослідницьких мереж, особливо в Європі. Аналіз сполучуваності ключових слів вказує на появу нових тематик, зокрема кооперативного навчання, гібридних освітніх моделей, інтеграції цифрових технологій та узгодження з Цілями Сталого Розвитку (ЦСР).
Висновки. Отримані результати відображають зміну парадигми в педагогіці фізичного виховання від традиційних методів до більш колаборативних, рефлексивних та орієнтованих на сталий розвиток моделей навчання. Проведене дослідження забезпечує розуміння нових науково-дослідних можливостей та має значення для розвитку подальших інновацій у навчальній програмі з фізичного виховання
Поліпшення досвіду навчання у фізичному вихованні через використання методики навчальної гри для тренування розуміння: Систематичний огляд
No full textObjectives. The objective of this study was to systematically review the research development of TGfU in physical education, identify its impacts on learning outcomes, examine the integration of TGfU with other pedagogical approaches, and explore challenges encountered during its implementation.
Materials and methods. This study followed the Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-Analyses (PRISMA) guidelines and conducted thematic analysis. Research data were sourced from five databases: SCOPUS, ERIC, IEEE Xplore, Springer, and EBSCO. Additionally, 10 highly cited articles were included for an in-depth literature review. Keyword analysis was performed using VOSviewer to map thematic trends.
Results. The findings indicate that TGfU enhances students’ cognitive, psychomotor, and affective learning domains by fostering motivation, decision-making, and game performance. The integration of TGfU with other models, such as the Sport Education Model (SEM) and the Activist Approach, has expanded its effectiveness and inclusivity. Despite these benefits, challenges in implementation, such as teacher preparedness, curriculum flexibility and institutional constraints, have been identified as barriers that must be addressed for optimal application.
Conclusions. TGfU has demonstrated a positive impact on the quality and effectiveness of physical education by promoting varied, engaging, and student-centered learning experiences. While the approach continues to evolve and integrate with other educational models, addressing practical challenges will be critical for sustaining its benefits and expanding its adoption across diverse educational contexts.Мета дослідження. Метою цього дослідження було систематично проаналізувати розвиток досліджень щодо застосування методики навчальної гри для тренування розуміння (Teaching Game for Understanding Approach, TGFU) у фізичному вихованні, визначити її вплив на результати навчання, дослідити інтеграцію TGfU з іншими педагогічними підходами та розглянути труднощі, що виникають під час впровадження зазначеної методики.
Матеріали та методи. Це дослідження проводилося відповідно до рекомендацій «Переважні елементи звітності для систематичних оглядів та метааналізів» (PRISMA) та включало тематичний аналіз. Дослідницькі дані було отримано з п’яти наукометричних баз даних: SCOPUS, ERIC, IEEE Xplore, Springer та EBSCO. Крім того, для поглибленого огляду літератури було включено 10 статей, що мають високу цитованість. Аналіз ключових слів проведено за допомогою програмного забезпечення VOSviewer з метою мапування тематичних тенденцій.
Результати. Результати показують, що TGfU покращує когнітивні, психомоторні та афективні сфери навчання учнів, сприяючи мотивації, ухваленню рішень та ігровій результативності. Інтеграція TGfU з іншими моделями, як-от модель спортивного виховання (SEM) та активістський підхід, розширила її ефективність та інклюзивність. Незважаючи на вказані переваги, визначено низку проблем у впровадженні, які необхідно вирішити для оптимального застосування, зокрема підготовленість викладачів, гнучкість навчальної програми та інституційні обмеження.
Висновки. Методика TGfU продемонструвала позитивний вплив на якість та ефективність фізичного виховання, сприяючи створенню різноманітних, залучаючих та учнецентричних навчальних досвідів. Попри постійний розвиток та інтеграцію зазначеного підходу з іншими освітніми моделями, розв’язання практичних проблем матиме вирішальне значення для збереження переваг та розширення застосування цієї методики у різних освітніх контекстах
Ефективність застосування інтервенцій із бойових мистецтв при розладах аутистичного спектра: Огляд предметного поля
No full textBackground. Autism Spectrum Disorder (ASD) is a neurodevelopmental condition marked by social-communication difficulties, restricted interests, and motor coordination challenges. In recent years, structured physical activity programs — particularly martial arts — have gained attention as promising complementary interventions for youth with ASD.
Objectives. This scoping review aimed to map and synthesize empirical evidence on martial arts interventions for individuals aged 6–18 years with ASD.
Materials and methods. A systematic search of PubMed, Scopus, and Web of Science databases was conducted between January and March 2025.
Results. After screening 89 records and applying rigorous eligibility filters (regarding study design, diagnosis, age range, and sample size ≥10), only two studies were included. Both studies reported statistically significant improvements in motor coordination and balance following structured martial arts programs, specifically karate kata (n = 30) and Tai Chi Chuan (n = 18). However, methodological limitations such as a lack of blinding and small sample sizes were noted. Broader literature supports additional benefits of martial arts on social engagement, executive function, emotional regulation, and parental outcomes, although the two included trials did not capture these effects.
Conclusions. Despite the limited number of eligible RCTs, current evidence suggests that martial arts interventions may offer meaningful benefits across multiple developmental domains in children and adolescents with ASD. Further well-designed and rigorous trials are needed to confirm and expand these findings.Історія питання. Розлад аутистичного спектра (РАС) — це нейророзвитковий стан, що характеризується труднощами в соціальній комунікації, обмеженими інтересами та проблемами з руховою координацією. Останнім часом структуровані програми фізичної активності, зокрема бойові мистецтва, привертають увагу як перспективні додаткові інтервенції для молоді з РАС.
Мета дослідження. Мета представленого огляду предметного поля полягала у мапуванні та синтезі емпіричних даних щодо застосування інтервенцій із бойових мистецтв для осіб віком 6–18 років з РАС.
Матеріали та методи. Проведено систематичний пошук у наукометричних базах даних PubMed, Scopus та Web of Science у період з січня по березень 2025 року.
Результати. Після перегляду 89 записів та застосування ретельних критеріїв відповідності (щодо дизайну дослідження, діагнозу, вікового діапазону та розміру вибірки ≥10) до аналізу було включено лише два дослідження. В обох дослідженнях повідомлялося про статистично значуще поліпшення координації рухів та рівноваги після проходження структурованих програм із бойових мистецтв, зокрема карате ката (n = 30) і тайцзіцюань (n = 18). Однак було відзначено методологічні обмеження, як-от відсутність сліпого методу та невеликий розмір вибірки. Ширший літературний огляд підтверджує додаткові переваги бойових мистецтв щодо соціальної залученості, виконавчих функцій, емоційної регуляції та показників батьківського впливу, проте обидва включені дослідження не охоплювали зазначені чинники впливу.
Висновки. Незважаючи на обмежену кількість відповідних РКД, наявні дані свідчать про те, що застосування інтервенцій із бойових мистецтв може принести значну користь з точки зору розвитку дітей та підлітків з РАС у багатьох сферах. З метою підтвердження та розширення отриманих результатів необхідне проведення подальших добре розроблених та ретельних досліджень
Нейромоторика та виконавчі функції у осіб похилого віку: Кількісна інтервенція для забезпечення здорового старіння
No full textObjectives. The objective of this study was to compare the efficacy of the BAPNE method, a program intentionally designed with high cognitive demands, against active control groups (Salsa and Body Percussion with Choreography) and a passive control group. The study aimed to provide compelling evidence for the importance of cognitive load in interventions for healthy ageing.
Materials and Methods. This longitudinal, quasi-experimental study investigated the effects of a 9.5-month neuromotricity intervention, the BAPNE method, on executive functions in older adults. A sample of 368 participants (60-78 years) from a community program in Caracas, Venezuela, was divided into four groups: BAPNE (experimental), Salsa, Body Percussion with Choreography, and a Control group. Executive functions were assessed using a battery of validated neuropsychological tests, including the Behavior Rating Inventory of Executive Function (BRIEF-A), Trail Making Test (TMT), Verbal Fluency, Stroop, and D2 tests. Statistical analyses included within-group comparisons (paired t-tests) and between-group comparisons (ANCOVA) to control for baseline differences.
Results. The BAPNE group showed significant enhancements across all measures, with large effect sizes, particularly for Stroop Interference (Cohen’s d = -1.48) and the BRIEF Inhibition Index (Cohen’s d = -1.47). Between-group analyses, controlling for baseline scores, confirmed the BAPNE group significantly outperformed all other groups on inhibition and other executive functions (e.g., BRIEF Inhibition: p < 0.001, ηp2 = 0.45; Stroop Interference: p < 0.001, ηp2 = 0.42). In contrast, the Salsa group demonstrated moderate improvements, while the Body Percussion with Choreography group exhibited negligible cognitive gains.
Conclusions. This study provides robust evidence that the BAPNE method’s dual-task demands lead to substantial and clinically meaningful improvements in executive functions, particularly inhibition. The findings reinforce that the cognitive load of an activity, rather than mere physical exertion, is the critical factor for effective cognitive training in ageing.Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала в порівнянні ефективності методу BAPNE, спеціально розробленої програми з високими когнітивними вимогами, з активними контрольними групами (сальса та перкусія тіла з хореографією) та пасивною контрольною групою. Дослідження мало на меті надати переконливі докази важливості когнітивного навантаження в інтервенціях щодо забезпечення здорового старіння.
Матеріали та методи. У цьому лонгітюдному квазіекспериментальному дослідженні вивчався вплив 9.5-місячної нейромоторної інтервенції, методу BAPNE, на виконавчі функції у літніх осіб. Вибірка з 368 учасників (віком 60–78 років) із громадської програми в Каракасі, Венесуела, була розділена на чотири групи: BAPNE (експериментальна), сальса, перкусія тіла з хореографією та контрольна група. Оцінка виконавчих функцій проводилась за допомогою батареї валідованих нейропсихологічних тестів, включаючи опитувальник оцінки поведінки виконавчих функцій (BRIEF-A), тест послідовних з’єднань (TMT), тест на вербальну біглість, тест Струпа та тест уваги D2. Статистичний аналіз передбачав внутрішньогрупові порівняння (t-критерії для парних вибірок) та міжгрупові порівняння (коваріаційний аналіз) з метою контролю первинних відмінностей.
Результати. Група BAPNE продемонструвала значне поліпшення за всіма показниками, з великими розмірами ефекту, зокрема для інтерференції Струпа (d Коена = -1.48) та індексу інгібування BRIEF (d Коена = -1.47).Міжгрупові аналізи з контролем первинних показників підтвердили, що група BAPNE значно перевершила всі інші групи за інгібуванням та іншими виконавчими функціями (наприклад, інгібування BRIEF: p < 0.001, ηp2 = 0.45; інтерференція Струпа: p < 0.001, ηp2 = 0.42). Натомість група сальси показала помірні поліпшення, тоді як у групі перкусії тіла з хореографією спостерігалися незначні когнітивні досягнення.
Висновки. Це дослідження надає переконливі докази того, що застосування методу BAPNE з вимогами двозадачності призводить до суттєвих і клінічно значущих поліпшень виконавчих функцій, зокрема інгібування. Отримані результати підтверджують, що саме когнітивне навантаження в процесі активності, а не лише фізичні зусилля, є вирішальним фактором для ефективного когнітивного тренування на етапі старіння
Індивідуалізація силового тренування із використанням профілю вертикальної сили-швидкості у вертикальному стрибку та його вплив на спортивну результативність: Систематичний огляд
No full textBackground. The individualization of strength training represents a promising strategy for enhancing performance in high-speed actions, such as jumping and sprinting. The vertical force-velocity (F-v) profile allows for the identification of individual imbalances between force and velocity in vertical jumping.
Objectives. This systematic review aimed to analyze the effects of individualized strength training programs based on the vertical F-v profile on jump and sprint performance.
Materials and methods. A comprehensive search was conducted in scientific databases following PRISMA guidelines, analyzing eight studies that met the inclusion criteria. The study involved a total of 353 subjects over 18 years of age participated, including athletes, students, and professional dancers. The training protocols encompassed two weekly sessions over a period of 7 to 12 weeks, using exercises such as squats and vertical jumps, tailored to each individual’s F-v profile.
Results. The main results indicated significant improvements in countermovement jump (CMJ), squat jump (SJ), and sprint performance, with greater gains observed in groups that received optimized training based on the F-v profile. The findings were consistent with previous research highlighting the effectiveness of the F-v profile for planning more specific and effective training programs. However, methodological differences were identified among studies, particularly in exercise selection and training volume.
Conclusions. It is concluded that individualized training based on the vertical force-velocity profile is effective in enhancing performance in disciplines requiring explosive actions. This tool allows for optimized strength training programming.Історія питання. Індивідуалізація силових тренувань є перспективною стратегією для підвищення результативності під час виконанні швидкісних дій, як-от стрибки та спринт. Профіль вертикальної сили-швидкості (F-v) дозволяє виявити індивідуальні дисбаланси між силою та швидкістю у вертикальних стрибках.
Мета дослідження. Цей систематичний огляд мав на меті проаналізувати вплив індивідуалізованих програм силових тренувань, розроблених на основі вертикального профілю F-v, на результативність стрибків та спринту.
Матеріали та методи. Проведено комплексний пошук у наукометричних базах даних згідно з рекомендаціями PRISMA, під час якого було проаналізовано вісім досліджень, які відповідали критеріям включення. У дослідженні взяли участь 353 особи віком старше 18 років, включаючи спортсменів, студентів та професійних танцюристів. Протоколи тренувань передбачали проведення двох щотижневих занять протягом періоду від 7 до 12 тижнів із використанням таких вправ, як присідання та вертикальні стрибки, адаптованих до індивідуального профілю F-v кожної особи.
Результати. Основні результати показали значне поліпшення результативності у стрибках з контррухом (КРС), стрибках із присіду (ПС) та спринті, причому більші досягнення спостерігалися в групах, які отримували оптимізоване тренування на основі профілю F-v. Отримані дані відповідали результатам попередніх досліджень, які підкреслюють ефективність застосування профілю F-v для планування більш конкретних і дієвих програм тренувань. Однак між дослідженнями встановлено методологічні відмінності, зокрема у виборі вправ та обсязі тренувань.
Висновки. Зроблено висновок про ефективність проведення індивідуалізованого тренування на основі вертикального профілю сили-швидкості щодо підвищення результативності в дисциплінах, що вимагають вибухових дій. Зазначений інструмент дозволяє скласти оптимізовану програму силового тренування
Розуміння впливу комбінованих стилів викладання на результативність виконання пасів у футболі серед студентів-першокурсників програми підготовки вчителів фізичного виховання
No full textBackground. The selection and effectiveness of teaching styles have been the focus of previous investigations. Therefore, further studies are needed to broaden the spectrum of teaching styles by exploring their combinations.
Objectives. This study aimed to investigate the influence of different teaching styles, specifically inclusion, guided discovery, and combined guided discovery-practice, on football passing performance among freshmen students enrolled in a Physical Education Teacher Education (PETE) program.
Materials and methods. The sample comprised 66 male first-year students enrolled in the Basic Football Skills course for the 2024/2025 academic year at the Physical Education Study Program, Cenderawasih University, Indonesia. Theparticipants were randomly assigned to one of inclusion, guided discovery, and combined guided discovery-practice groups, with each group consisting of 22 students. After confirming the necessary assumption, one-way ANOVA was conducted at a 0.05 confidence level, followed by a post hoc Tukey test.
Results. Each teaching style group showed an improvement in passing performance, confirming a significant influence of teaching style implementation on football passing performance among PETE freshmen students. One-way ANOVA revealed substantial differences among the groups (p < 0.05). After teaching style implementation, combined-GDP had the fastest passing performance time (67 seconds), compared to guided discovery (87 seconds) and inclusion (96 seconds). Furthermore, the results indicated that combined guided discovery-practice led to a better passing performance.
Conclusions. The findings of this study emphasized the effectiveness of combining teaching styles to enhance football passing performance among PETE freshmen students. Combined guided discovery-practice resulted in a better passing performance compared to guided discovery and inclusion styles. Therefore, combining teaching styles could help maximize the benefits and mitigate the limitations of individual teaching styles, typically leading to improved learning outcomes.Історія питання. Вибір та ефективність стилів викладання перебували у фокусі уваги попередніх досліджень.Тому необхідно провести подальші дослідження для розширення спектру стилів викладання шляхом вивчення їхніх комбінацій.
Мета дослідження. Це дослідження мало на меті вивчити вплив різних стилів викладання, зокрема, інклюзії, методики керованого відкриття та практики комбінованого керованого відкриття, на результативність виконання пасів у футболі серед студентів-першокурсників, які навчаються за програмою підготовки вчителів фізичного виховання (ПВФВ).
Матеріали та методи. Вибірка складалася з 66 студентів-першокурсників чоловічої статі, зарахованих на курс із засвоєння базових футбольних навичок у 2024/2025 академічному році за навчальною програмою «Фізичне виховання» в університеті Чендеравасіх, Індонезія. Учасників було розподілено за методом рандомізації до груп інклюзії, керованого відкриття та практики комбінованого керованого відкриття, кожна з яких налічувала 22 студенти. Після підтвердження необхідних умов було проведено однофакторний дисперсійний аналіз з рівнем достовірності 0,05, після чого застосовано post hoc тест Тьюкі.
Результати. Кожна група, що навчалася за певним стилем викладання, продемонструвала покращення показників виконання пасів, що підтверджує значний вплив застосування стилю викладання на результативність передач у футболі серед студентів-першокурсників програми ПВФВ. Однофакторний дисперсійний аналіз виявив суттєві відмінності між групами (p < 0,05). Після впровадження стилю викладання встановлено, що група, в якійзастосовувалася практика комбінованого керованого відкриття мала найшвидший показник часу щодо результативності виконання пасів (67 секунд), порівнюючи з групами керованого відкриття (87 секунд) та інклюзії (96 секунд). Крім того, результати показали, що впровадження практики комбінованого керованого відкриття забезпечило поліпшення результативності виконання пасів.
Висновки. Результати цього дослідження підкреслили ефективність поєднання стилів викладання з метою підвищення результативності виконання передач у футболі серед студентів-першокурсників програми ПВФВ. Застосування практики комбінованого керованого відкриття призвело до покращення результативності виконання пасів, порівнюючи зі стилями керованого відкриття та інклюзії. Таким чином, поєднання стилів викладання сприятиме максимізації переваг і зменшенню обмежень щодо впровадження окремих стилів викладання, що, як правило, призводить до поліпшення результатів навчання
Програмно-технічна система контролю для реалізації системи підрахунку помилок балансу
No full textObjectives. The study aimed to determine the degree of reliability and validity of the “Balance Error Scoring System” (BESS) for students after blast TBI implemented by the developed software and hardware control system.
Material and methods. The experiment was attended by 1st-year students (28) after blast TBI in remission, provided that there wereno complications and post-concussion syndrome. The theoretical level of scientific research involved using the methods of analysis, synthesis, induction, deduction and interpretation. The developed software and hardware tools used the method of technical modelling. The experimental data presented in this study were obtained by using the BESS in the process of pedagogical testing, which was processed by methods of mathematical statistics.
Results. The result of our scientific research was the development of software and hardware control system for the implementation of BESS based on the integration of hardware and data processing algorithms. In the construction of the software-technical control system for the implementation of BESS, elements of the latest generation of electronic technology were used, namely: piezoelectric pressure sensors, Force-Sensitive Resistor, MPU-9250 sensor module – System-in-Package, which consists of a gyroscope, accelerometer and integrated Digital Motion Processor, as well as Arduino Mega board. For real-time data transmission to the PC screen and smartphone, wireless modules HC-05 (Bluetooth) or ESP32 (Wi-Fi) were used. To implement the tasks of processing BESS data, application software was developed, and neural network technology was used to process BESS results. Statistical processing of BESS results obtained by two methods of registering results revealed that the level of reliability and validity when the results were marked by an expert corresponded to the level of “low” and “medium”. In the case of recording BESS results by the software-technical control system, the level of reliability and validity of the studied parameters reached the limit of “high”.
Conclusions. The findings indicate that the use of advanced technologies and dependable automated control systems in inclusive physical education for the collection, careful study and analysis of test data ensures the generation of high-quality, trustworthyinformation, which serves as the basis for creating reliable and scientifically sound programs for restoring damaged functions after blast TBI.Мета дослідження у визначені ступеню надійності та валідності «Системи підрахунку помилок балансу» для студентів після вибухової черепно-мозкової травми реалізованого розробленою програмно-технічною системою контролю.
Maтеріал та методи. У експерименті прийняли участь студенти І-го курсу навчання після вибухової черепно-мозкової травми у стані ремісії, за умови відсутності ускладнень та постконтузійного синдрому. Теоретичний рівень наукового пошуку передбачав застосування методів аналізу, синтезу, індукції та дедукції, інтерпретації. У створені програмно-технічного засобу застосовано метод технічного моделювання. Експериментальні дані у досліджені отримані шляхом використання «Системи підрахунку помилок балансу» у процесі педагогічного тестування, які оброблено методами математичної статистики.
Результати. Підсумком нашого наукового пошуку є розроблення програмно-технічної системи контролю реалізації BESS на основі інтеграції апаратного забезпечення та алгоритмів обробки даних. У побудові програмно-технічної системи контролю для реалізації BESS використано елементи останнього покоління електронної техніки, а саме: п'єзоелектричні сенсори тиску Force Sensitive Resistor, сенсорний модуль MPU-9250 – System in Package (SiP), який складається з гіроскопа, акселерометра й інтегрованого Digital Motion Processor (DMP), плату Arduino Mega. Для передачі даних у реальному часі на екран ПК та смартфону нами використано бездротові модулі HC-05 (Bluetooth) або ESP32 (Wi-Fi). Для реалізації завдань опрацювання даних BESS розроблено прикладне програмне забезпечення, а для обробки даних результатів BESS використано технологію нейромережі. Статистичним опрацюванням результатів BESS, які отримано двома способами реєстрації результатів з'ясовано, що рівень надійності та валідності коли результати відмічались експертом відповідні рівню «низький» та «середній». У разі запису результатів BESS програмно-технічною системою контролю рівень досліджуваних параметрів надійності та валідності досягав межі «високий».
Висновки. Використання у практиці у інклюзивному фізичному вихованні передових технологій та надійних автоматизованих систем керування для збору, ретельного вивчення та аналізу даних тестових випробувань забезпечують генерування високоякісних достеменних даних, що є основою у створенні надійних та науково обґрунтованих програм відновлення ушкоджених функцій після вибухової черепно-мозкової травми
Антропометричні аспекти та спортивна результативність у жіночому тенісі
No full textBackground. In recent decades, the evolution of female athletes’ physical characteristics in women’s tennis has sparked interest, particularly regarding the influence of stature on success in Grand Slam tournaments.
Objectives. This study aimed to analyze the evolution of the height of the finalists and winners of the women’s Grand Slam tournaments in order to evaluate whether height is a determining factor for success and whether this impact varies according to the playing surfaces.
Materials and methods. A retrospective analysis of the heights of the finalists and winners from 2000 to 2024 in the four major Grand Slam tournaments was conducted: Australian Open, Roland-Garros, Wimbledon and U.S. Open. The data were compared between tournaments on fast surfaces (Australian Open and U.S. Open) and tournaments on slower surfaces (Roland-Garros and Wimbledon).
Results. The findings revealed a significant increase in the average height of the finalists and winners in tournaments on fast surfaces, with a clear increase in the average height starting from 2021. In tournaments on slower surfaces, the average height showed more stable or slightly declining trends, suggesting that other physical qualities, such as mobility and endurance, may be key to success. In particular, the average height of the Australian Open and U.S. Open finalists indicated a continuous increase, while at Roland-Garros and Wimbledon the fluctuations were more contained.
Conclusions. This study confirms that stature has a significant impact on success in Grand Slam tournaments, but this effect is mediated by the playing surface. In tournaments on fast surfaces, greater stature seems to give a competitive advantage, while on slower surfaces other physical factors can play a role. Future perspectives include exploring other anthropometric variables and analyzing their evolution in relation to the needs of modern gaming.Історія питання. В останні десятиліття питання еволюції фізичних характеристик спортсменок у жіночому тенісі стало предметом зацікавленості, особливо щодо впливу зросту на досягнення успішних результатів на турнірах Великого шлему.
Мета дослідження. Це дослідження мало на меті проаналізувати еволюцію показників зросту фіналісток і переможниць жіночих турнірів Великого шлему задля визначення того, чи є зріст вирішальним фактором успіху і чи варіюється цей вплив залежно від типів покриття ігрового майданчика.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз показників зросту фіналісток та переможниць з 2000 по 2024 рік на чотирьох головних турнірах Великого шлему: Відкритий чемпіонат Австралії, Ролан-Гаррос, Вімблдон і Відкритий чемпіонат США. Порівняння даних проводилось між турнірами на швидких покриттях (Відкритий чемпіонат Австралії та Відкритий чемпіонат США) та турнірами на повільних покриттях (Ролан-Гаррос та Вімблдон).
Результати. Результати дослідження встановили значне підвищення показників середнього зросту фіналісток та переможниць турнірів на швидких покриттях, причому чітке збільшення цього показника спостерігається з 2021 року. У турнірах на повільних покриттях показник середнього зросту мав стабільніші тенденції або дещо знижувався, що свідчить про ключову роль у досягненні успішних результатів інших фізичних якостей, таких як рухливість і витривалість. Зокрема, показник середнього зросту фіналісток Відкритого чемпіонату Австралії та Відкритого чемпіонату США демонстрував постійне зростання, тоді як на турнірах Ролан-Гаррос та Вімблдоні коливання показників виявилися стриманішими.
Висновки. Проведене дослідження підтверджує, що зріст має суттєвий вплив на досягнення успішних результатів у турнірах Великого шлему, однак цей вплив опосередковується типом покриття ігрового майданчика. У турнірах на швидких покриттях вищий зріст, ймовірно, надає конкурентну перевагу, в той час як на повільних покриттях свою роль можуть відігравати інші фізичні фактори. Подальші перспективи включають вивчення інших антропометричних змінних та аналіз їхньої еволюції відповідно до потреб сучасної гри