Pedagogical Discourse
Not a member yet
1108 research outputs found
Sort by
Розвиток народної освіти в Подільській губернії на межі XIX – XX століть: від церковнопарафіяльних до земських шкіл
Full text linkThe development of education in Ukraine during the 19th century was deeply influenced by the socio-political changes within the Russian Empire, of which Ukraine was a part. This article explores the impact of educational reforms, particularly the reforms of 1803 and 1864, which significantly expanded the network of primary and secondary schools throughout the region. Despite these advancements, many educational institutions continued to operate with outdated curricula, relying on traditional teaching methods, and often suffered from inadequate resources, which hindered the quality of education.
Focusing on the Podolia Governorate as a case study, the article analyzes the role of parish schools, which became the primary educational institutions in rural areas. These schools, though widespread, faced numerous challenges, such as a shortage of qualified teachers, insufficient funding, and lack of proper infrastructure and teaching materials. As a result, the effectiveness of these institutions in providing quality education was often limited.
The article also examines the emergence of literacy schools in the mid-19th century. Although their scope was limited, these schools played a vital role in promoting basic literacy among the rural population, where formal schools were scarce. Their development was crucial in increasing educational access in remote areas, providing essential skills to the populace.
Furthermore, the article addresses the establishment of zemstvo schools following the 1911 reform. These schools were part of a broader movement aimed at decentralizing education and improving its accessibility, particularly in rural regions. Zemstvo schools were an important step towards modernizing the Ukrainian education system and contributed to the formation of a more structured and comprehensive educational framework.
By analyzing these stages of educational reform, the article illustrates both the progress and challenges faced by Ukraine's education system in the 19th century. Despite the numerous obstacles, these reforms laid the groundwork for the future development of modern education in Ukraine, offering valuable insights into the interplay between socio-political changes and educational transformation.У статті досліджено процес розвитку освіти в Україні в XIX столітті, що був тісно пов'язаний із соціально-політичними змінами в межах Російської імперії. Акцентовано увагу на ключових етапах реформування освітньої системи, зокрема на реформах 1803 і 1864 років, що призвели до значного розширення мережі початкових та середніх шкіл. Водночас, з'ясовано, що багато навчальних закладів функціонували за застарілими програмами, а матеріальна база залишалася слабкою. На прикладі Подільської губернії проаналізовано діяльність церковнопарафіяльних шкіл, які стали основними освітніми установами, однак стикалися з численними труднощами, зокрема через відсутність кваліфікованих педагогів і недостатнє фінансування. Окремо висвітлено розвиток шкіл грамоти, які, незважаючи на свою обмежену роль, стали важливим етапом у забезпеченні початкової освіти на селі. Розглянуто також процес становлення земських шкіл після реформи 1911 року, що стали важливим кроком на шляху до створення сучасної освітньої системи в Україні
Використання засобів педагогічних технологій у професійній підготовці майбутніх офіцерів у ВВНЗ
Full text linkThe relevance of using pedagogical technologies in the educational environment of higher education institutions is proved in the article. The importance of using the latest teaching technologies on the way to enhance the level of training of specialists in various fields is justified. Attention is focused on the fact that the use of pedagogical technologies has a qualitative impact on the training of specialists in the military sector. According to the purpose of the article (consideration of pedagogical technologies used in the system of higher military education of Ukraine for their potential to improve the quality of training of future officers) and the defined tasks, the essence of the concept of «pedagogical technologies» is clarified in a retrospective analysis of research, approaches to the classification of pedagogical technologies are analyzed. It is proved that the term «pedagogical technologies» is widely used in all aspects of the educational process (management, organizational), however, its lexical expansion is interpreted differently. The article defines and describes the levels of functioning of the studied phenomenon (general pedagogical, subject, modular), and highlights key methodological requirements and criteria of technological feasibility. The research of scientists on understanding the essence of the concept of «learning technologies» is analyzed. The role of pedagogical technologies in the functioning of the system of higher military education is studied. Special attention is given to the importance of pedagogical technologies in the educational, instructional, and managerial aspects of Higher Military Educational Establishments. Through the analysis of research on the use of «pedagogical technologies», the differences between the scientific substantiation of the concept’s content and its impact on the formation of professional competence of specialists are identified. Based on the analysis of the research, it is found that the most effective thing in the training of future military personnel are innovative technologies (simulation modeling technologies; project-based technologies; training technologies; workshops; coaching), which enhance the possibility of further improving practical skills. In addition, it is determined that project technologies have high potential in the system of cadet training in Higher Military Educational Establishments. The possibilities of using information and communication technologies in the educational process of Higher Military Educational Establishments are described, the effectiveness in distance learning is proven. The importance of applying simulation technologies (military simulators, virtual training grounds, computer simulations) in the process of training officers is justified, which, according to practitioners, help cadets acquire practical skills in conditions close to real-life ones, ensuring the formation of such personal qualities as stress resistance, psychological readiness. The feasibility of using role-playing games, situational tasks, group discussions, debates is described, it is determined that such forms of work contribute to the formation of leadership qualities in future military personnel, the ability to make the right decisions in extreme situations and develop communication skills. The conclusion states that the importance of using pedagogical technologies in the process of training future officers of the Armed Forces of Ukraine is undeniable, since the level of professional competence of graduates of Higher Military Educational Establishments depends on the preservation of the territorial integrity and sovereignty of our country, its defense capability, and national security in general. Prospects for further research are outlined, which are based on the development of organizational and pedagogical conditions and the construction of a structural and functional model for forming the corporate culture of the Future Officers of the Armed Forces of Ukraine by means of pedagogical technologies.У статті доведено актуальність використання педагогічних технологій в освітньому середовищі закладів вищої освіти. Обґрунтовано важливість використання новітніх технологій навчання на шляху до підвищення рівня підготовки фахівців різних галузей. Закцентовано увагу на тому, що застосування педагогічних технологій має якісний вплив і на підготовку фахівців військової галузі. Відповідно до поставленої мети статті (розгляд педагогічних технологій, які використовуються в системі вищої військової освіти України на предмет їх потенціалу щодо покращення якості підготовки майбутніх офіцерів) та визначених завдань, з’ясовано сутність поняття «педагогічні технології» у ретроспективному аналізі досліджень, проаналізовано підходи до класифікації педагогічних технологій. Доведено, що поняття «педагогічні технології» широко застосовується в усіх аспектах освітнього процесу (управлінському, організаційному), однак розширення лексикону цього поняття тлумачиться по-різному. У змісті статті визначено та описано рівні функціонування досліджуваного феномену (загальнопедагогічний, предметний, модульний), виокремлено ключові методологічні вимоги та критерії технологічності. Проаналізовано дослідження науковців щодо розуміння сутності поняття «технології навчання». Досліджено роль педагогічних технологій у функціонуванні системи вищої військової освіти. Окрему увагу привернуто на значенні педагогічних технологій в освітньому, виховному, управлінському аспектах роботи ВВНЗ. У ході аналізу досліджень з питань використання «педагогічних технологій» визначено відмінності між науковим обґрунтуванням змісту цього поняття та його впливом на формування професійної компетентності фахівців. На основі аналізу досліджень з’ясовано, що найбільш ефективними в підготовці майбутніх військовослужбовців є інноваційні технології (технології імітаційного моделювання; проєктні технології; технології тренінгу; workshop; коучінг), які дають можливість більше вдосконалювати практичні навички. Окрім того, визначено, що проєктні технології мають високий потенціал у системі підготовки курсантів у ВВНЗ. Описано можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі ВВНЗ, доведено їх результативність використання під час дистанційного навчання. Обґрунтовано важливість застосування в процесі підготовки офіцерів симуляційних технологій (військові тренажери, віртуальні полігони, комп’ютерні симуляції), які, за переконаннями практиків, допомагають курсантам набути практичних навичок в умовах, наближених до реальних, забезпечать формування таких особистісних якостей як стресостійкість, психологічна готовність. Описано доцільність використання рольових ігор, ситуаційних завдань, групових дискусій, дебатів, визначено, що такі форми роботи сприяють формуванню в майбутніх військовослужбовців лідерських якостей, умінь приймати правильні рішення в екстремальних ситуаціях, розвивають навички комунікації. Зроблено висновок про те, що важливість використання педагогічних технологій в процесі підготовки майбітніх офіцерів Збройних Сил України є беззаперечною, оскільки від рівня професійної компетентності випускників ВВНЗ залежить збереження територіальної цілісності та суверенітету нашої країни, її обороноздатність, національна безпека загалом. Окреслено перспективи подальших досліджень, які ґрунтуються на розробці організаційно-педагогічних умов та побудові структурно-функціональної моделі формування корпоративної культури МОЗСУ засобами педагогічних технологій
Роль самостійної роботи в підготовці психологів у закладах вищої освіти
Full text linkThe article analyzes the theoretical aspects of the role of independent work in the process of training psychologists. The analysis of scientific sources made it possible to clarify the essence and content of the main concepts of the defined problem, namely: «independent work», «self-education», «professional training», «independent creative activity». The article also clarified that the concept of «independent work» is defined as a type of educational activity aimed at forming the cognitive abilities and interests of the future psychologist, its focus on continuous self-education. Independent work of students is an important component in training a psychologist as a highly qualified, competitive specialist capable of competent professional psychological activity in modern conditions at the level of world standards.
Using the author's questionnaire to determine the quality of the organization of students' independent work, it was established: what is the incentive for them to perform independent work, what difficulties do they encounter during its implementation, how systematically during the semester do they perform the tasks of independent work, what are the methods of pedagogical stimulation of performance independent work they like the most, how often do students turn to the teacher for help in performing independent work, what would they like to have in order to improve the quality of the organization of independent work, are students familiar with the criteria for evaluating the performance of independent work tasks and how often do they visit the educational library institution and city library. У статті проаналізовано теоретичні аспекти ролі самостійної роботи в процесі підготовки психологів. Аналіз наукових джерел дав змогу з’ясувати сутність і зміст основних понять означеної проблеми, а саме: «самостійна робота», «самоосвіта», «професійна підготовка», «самостійна творча діяльність».
У статті також з’ясовано, що поняття «самостійна робота» визначається як вид навчальної діяльності, спрямований на формування пізнавальних здібностей і інтересів майбутнього психолога, його спрямованість на безперервну самоосвіту. Самостійна робота студентів виступає важливою складовою в підготовці психолога як висококваліфікованого, конкурентоспроможного фахівця, здатного до компетентної професійно-психологічної діяльності в сучасних умовах на рівні світових стандартів.
Використовуючи авторський опитувальник щодо визначення якості організації самостійної роботи студентів, було встановлено: що є для них стимулом щодо виконання самостійної роботи, з якими труднощами вони виникаються під час її виконання, наскільки систематично на протязі семестру вони виконують завдання самостійної роботи, які методи педагогічного стимулювання виконання самостійної роботи їм найбільш до вподоби, як часто студенти звертаєтеся за допомогою до викладача щодо виконання самостійної роботи, що вони хотіли б мати з метою підвищення якості організації самостійної роботи, чи ознайомлені студенти х критеріями оцінки виконання завдань самостійної роботи та як часто вони відвідують бібліотку навчального закладу й бібліотеки міста
Педагогічні умови і структурно-функціональна модель формування предметно-методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури в закладах вищої освіти України
Full text linkThe article highlights pedagogical conditions and characterizes the structural-functional model of formation of subject-methodical competence of future physical education teachers. The system-forming component of the pedagogical activity of a modern physical culture teacher is subject-methodical activity, which, on the one hand, is connected with teaching methods, on the other - with ideas about pedagogical activity, in the genesis of which specific actions aimed at construction, selection appear and the use of these methods as ways of organizing the educational and recreational activities of schoolchildren by the teacher. In the author's understanding, the process of professional and pedagogical training takes place in the environment of higher education institutions, in which the student exists and is formed as a person, masters the skills of pedagogical activity and develops in himself the qualities and attributes of the personality that are significant for this profession. It is assumed that the generated pedagogical conditions will qualitatively improve the functioning of students in the educational environment of higher education institutions. Separate pedagogical conditions constitute the space of the educational process in which a student can self-regulate and self-educate himself as a subject of subject-methodical professional activity in accordance with the requirements of the teaching profession and his capabilities.Summarized, the list of pedagogical conditions that, potentially, will effectively influence the dynamics of the formation of the subject-methodical competence of future physical education teachers (ensuring professional motivation of students for methodologically appropriate professional activities to preserve and strengthen the health of students; expanding and updating the content of the training of future physical education teachers of culture in order to systematize the subject-methodical knowledge of students; the creation of a practice-oriented subject environment for the training of future physical education teachers; the organization of pedagogical support for the self-education of students regarding the creation of their own subject-methodical educational products). The structural-functional model of the process of forming the subject-methodical competence of future physical culture teachers in the educational process of higher education is a means aimed at realizing the goal of the study. The proposed model consists of five blocks, each of which has a corresponding functional load (target, theoretical-methodological, content-technological, control-analytical and is characterized by the interconnection of all its structural elements and reflects the complex implementation of all pedagogical conditions determined in the study.У статті висвітлено педагогічні умови та схарактеризовано структурно-функціональну модель формування предметно-методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури. Системоутворювальним складником педагогічної діяльності сучасного вчителя фізичної культури стає предметно-методична діяльність, яка, з одного боку, пов’язана з методами навчання, з іншого – з уявленнями про педагогічну діяльність, у генезі якої з’являються специфічні дії, спрямовані на конструювання, вибір та використання цих методів як способів організації педагогом навчально-оздоровчої діяльності школярів. В авторському розумінні процес професійно-педагогічної підготовки відбувається в середовищі ЗВО, в якому студент існує і формується як особистість, опановує навички педагогічної діяльності та розвиває в собі значущі для даної професії якості та властивості особистості. Припущено, що згенеровані педагогічні умови якісно покращуватимуть функціонування студентів в освітньому середовищі ЗВО. Виокремлені педагогічні умови становлять той простір освітнього процесу, в якому студент може здійснювати саморегулювання та самовиховання себе як суб’єкта предметно-методичної фахової діяльності відповідно до вимог педагогічної професії та своїх можливостей. Підсумовано, перелік педагогічних умов, які, потенційно, ефективно впливатимуть на динаміку формування предметно-методичної компетентності майбутніх вчителів фізичної культури (забезпечення професійної мотивації студентів до методично доцільної професійної діяльності для збереження та зміцнення здоров’я учнів; розширення й актуалізація змісту підготовки майбутніх вчителів фізичної культури з метою систематизації предметно-методичних знань студентів; створення практико-зорієнтованого предметного середовища підготовки майбутніх вчителів фізичної культури; організація педагогічної підтримки самоосвітньої діяльності студентів щодо створення власних предметно-методичних навчальних продуктів). Структурно-функціональна модель процесу формування предметно-методичної компетентності майбутніх вчителів фізичної культури в освітньому процесі ЗВО виступає засобом, спрямованим на реалізацію мети дослідження. Запропонована модель складається з п’яти блоків, кожен з яких має відповідне функціональне навантаження (цільовий, теоретико-методологічний, змістовно-технологічний, контрольно-аналітичний й характеризується взаємозв’язком всіх її структурних елементів і відображає комплексну реалізацію усіх визначених у дослідженні педагогічних умов
Результати педагогічного експерименту з розвитку критичного мислення майбутніх учителів інформатики у процесі фахової підготовки
Full text linkThe article presents the implementation of pedagogical conditions and a structural and functional model for the development of critical thinking of future computer science teachers in the process of professional training. Based on an in-depth analysis of scientific research, the author’s definitions of the terms «critical thinking», «development of critical thinking» is presented and a number of skills that belong to the competence of critical thinking are identified. The stages of the pedagogical experiment are analysed in detail: preparatory, main and reflective-analytical. The list of basic methods, techniques, means of developing the critical thinking of future specialists and forms of work that are most effective at each stage is highlighted. The implementation of the first pedagogical condition was ensured by the use of modern information and communication technologies in the educational process in combination with methods and strategies for the development of critical thinking; the second pedagogical condition was implemented by the introduction of interactive forms and methods in the process of studying specialised disciplines aimed at using the value potential of training courses. The third pedagogical condition was ensured by testing various methods of developing critical thinking during lectures and seminars, which promoted the introduction of the mechanism of personal reflection into the learning process, required new ways of acting in atypical circumstances and ensured the formation of reflective skills. The effectiveness of applying the technology of critical thinking development on the basis of personal, competence, activity, systemic, integrative and synergistic approaches, taking into account general didactic and specific principles, is substantiated. On the basis of the quantitative and qualitative analysis of the results of the experimental training it is proved that the success of the development of critical thinking of future computer science teachers in the process of professional training is determined by the introduction of certain pedagogical conditions and the proposed structural and functional model.У статті презентовано результати впровадження педагогічних умов та структурно-функціональної моделі розвитку критичного мислення майбутніх учителів інформатики у процесі фахової підготовки. На основі глибокого аналізу наукових досліджень представлено авторське визначення термінів «критичне мислення» та «розвиток критичного мислення», визначено низку вмінь, які належать до компетенції критичного мислення. Детально проаналізовано етапи проведення педагогічного експерименту. Висвітлено перелік основних методів, прийомів, засобів розвитку критичного мислення майбутніх фахівців та форм роботи, які найбільш є дієвими на кожному з етапів. Доведено, що успішність розвитку критичного мислення майбутніх учителів інформатики у процесі фахової підготовки зумовлюється упровадженням визначених педагогічних умов і структурно-функціональної моделі
Державницькі погляди І. Ющука на статус української мови
Full text linkThe article, based on a theoretical analysis of scientific works and interviews given by I. Yushchuk, highlights the leading pedagogical ideas of the scholar and summarizes his views on the state language. It examines I. Yushchuk’s state-centered perspectives on the importance of the Ukrainian language as the foundation of national identity and statehood. The article identifies the threats faced by the Ukrainian language, including linguistic assimilation and insufficient support from the state and society. It emphasizes that the Ukrainian language must occupy a central place in the educational process and that the role of the educational system in shaping national consciousness and maintaining linguistic culture is critically important.
The aim of the research is to identify the leading pedagogical ideas of I. Yushchuk and summarize his views on the state language through a theoretical analysis of his scientific works and personal interviews. To uncover the subject of the research, a range of general scientific methods was employed, including analysis, synthesis, induction, deduction, systematization, and generalization, as well as specific methods of historical-pedagogical research on the individual, such as bibliographic searches, comparative analysis of scientific sources, including interviews with the studied personality, and biographical methods for elucidating I. Yushchuk’s views on the role of the state language.
The study concludes with the need for a unified language regime in general secondary education institutions. It is noted that students' literacy and overall linguistic culture should be integrated into all aspects of the educational process. This approach will contribute to preserving and strengthening the status of the Ukrainian language, which is not only a means of communication but also a crucial factor in state unity and cultural development.
The article underscores I. Yushchuk’s purposeful use of powerful historical examples and linguistic tools to awaken the national consciousness of Ukrainians, particularly through comparisons with oppressed peoples who dedicate significant efforts to nurturing their linguistic culture. This allowed I. Yushchuk to draw parallels with the situation in Ukraine, where prolonged russification was carried out under the pressure of imperial policy. Attention is drawn to the fact that the absence of a unified language regime may lead to disorganization of linguistic skills among students, negatively affecting both the quality of the educational process and national consciousness. The preservation of linguistic standards is viewed as an integral part of state policy.
In the context of the russian-Ukrainian war, the article emphasizes that the defense of the Ukrainian language is a matter of national survival. russia’s aggressive policy, aimed at erasing Ukrainian identity, is criminal in nature. This highlights the importance of actively defending the Ukrainian language as a cornerstone of national defense and the survival of the nation.
Thus, the article analyzes I. Yushchuk’s state-centered views, which are expressed in his belief in the critical importance of the Ukrainian language for national unity and statehood, as well as the necessity of its active protection and support through the educational system and general language policy. He regarded language not merely as a communication tool but as a crucial aspect of national identity and cultural preservation. I. Yushchuk emphasized the importance of strengthening the status of the Ukrainian language through the educational system and the implementation of a unified language regime in schools, recognizing the role of education in shaping national consciousness. He stressed that the native language must occupy a central place in the educational process, with responsibility resting on all educators, particularly teachers of the native language and literature. His goal was to awaken national consciousness – through vivid historical facts, he stirred in Ukrainians a sense of the value of their native language as part of their freedom and identity, believing that knowledge of the language is not only a right but also a duty that must be defended.У статті на основі теоретичного аналізу наукових праць та інтерв’ю, які давав І. Ющук, виокремлено провідні педагогічні ідеї вченого та узагальнено його погляди на державну мову. Розглянуто державницькі погляди педагога на важливість української мови як основи національної ідентичності та державності. Виокремлено загрози, які постають перед українською мовою, зокрема лінгвістичну асиміляцію та недостатню підтримку з боку держави й суспільства. Підкреслено, що українська мова повинна займати центральне місце в освітньому процесі, і що роль освітньої системи у формуванні національної свідомості та підтримці мовної культури є критично важливою.
Зроблено висновок про потребу єдиного мовного режиму в закладах загальної середньої освіти. Зазначено, що грамотність учнів і загальна мовна культура повинні бути інтегровані в усі аспекти освітнього процесу. Такий підхід сприятиме збереженню й зміцненню статусу української мови, яка є не лише засобом комунікації, але й важливим чинником державної єдності та культурного розвитку.
У статті підкреслено цілеспрямоване використання І. Ющуком потужних історичних прикладів і лінгвістичних засобів для пробудження національної свідомості українців, зокрема через порівняння з пригнобленими народами, що витрачають значні зусилля на виховання мовної культури. Це дозволяло І. Ющуку проводити паралелі із ситуацією в Україні, де тривала русифікація здійснювалася під тиском імперської політики. Закцентовано увагу на тому, що відсутність єдиного мовного режиму може призвести до дезорганізації мовних навичок у школярів і негативно вплине на якість освітнього процесу та національну свідомість, бо збереження мовних стандартів є невід’ємною частиною державної політики.
У контексті російсько-української війни в статті наголошено на тому, що захист української мови є питанням національного виживання. Агресивна політика росії, спрямована на знищення української ідентичності, є кримінальною за сутністю. Це підкреслює важливість активного захисту української мови як основи національної оборони та виживання нації
Аналіз властивостей критичного мислення у процесі навчально-пізнавальної діяльності особистості
Full text linkThe article analyzes the essence and role of critical thinking for individuals. It provides the names of scientists who have examined the essence, features, and properties of critical human thinking in their writings.
In the 21st century, information has taken on new functions, ranging from advancements in equipment and technologies to influencing the way people think. In this context, it becomes crucial for individuals to cultivate critical thinking as a skill that enables them to make well-considered and independent decisions. The article emphasizes the significance and nature of critical thinking as a cognitive process through which the human mind analyzes information to comprehend, generate ideas, or solve problems. The key properties of critical thinking in individuals are highlighted, including awareness, independence, reflexivity, self-analysis, purposefulness, reasonableness, controllability, and self-organization.
Awareness serves as the underlying pillar of the thinking process, providing the groundwork for an individual’s autonomy in attaining their desired objectives (purposefulness). Reflexivity refers to an individual’s capacity for introspection, enabling them to identify the motives behind their actions. Validity involves critically analyzing knowledge and utilizing various cognitive methods to determine the limits of reliability in a process, state, or phenomenon. Controllability, stemming from reflection and critical thinking, emphasizes the ability to exercise control and align reflection with goals, values, and norms. Self-organization, as a characteristic of human nature, entails the regulated behavior of an individual in the absence of external influences, with internal cognitive structures serving as its regulators. It encompasses the capacity to independently structure one’s educational process and direct self-learning, while fostering the development of personal and professional qualities.У статті проаналізовано сутність та роль критичного мислення для людини. Наведено прізвища науковців, які у своїх працях досліджували сутність, особливості та властивості критичного мислення людини.
У XXI ст. інформація почала набувати нових функцій: від вдосконалення техніки і технологій до мислення людей. У цьому контексті важливо у людини розвивати критичне мислення як здатність до ухвалення ретельно обміркованих та незалежних рішень. Акцентовано увагу та сутність критичного мислення як процесу, за допомогою якого розум людини опрацьовує інформацію з метою осягнення, продукування ідей або розв’язання проблеми. Схарактеризовано основні властивості критичного мислення особистості: усвідомленість, самостійність, рефлексивність, самоаналіз, цілеспрямова-ність, обґрунтованість, контрольованість, самоорганізованість.
Усвідомлення як фундамент мисленнєвого процесу, постає підґрунтям активності і самостійності особистості у досягненні поставленої мети (цілеспрямованості). Рефлексивність розглядається як здатність людини до внутрішнього самоаналізу, до виявлення мотивів своїх вчинків. Обґрунтованість передбачає застосування критичного аналізу знання і низки методів пізнання та виявляє межі достовірності процесу, стану або явища. В основі контрольованості як наслідку рефлексії і властивості критичного мислення лежить контроль. Контроль покликаний привернути увагу до процесу розмірковування та співвіднесення його з цілями, цінностями та нормами. Самоорганізованість як риса характеру людини виступає заключною властивістю критичного мислення. Самоорганізацію варто розуміти як регульовану поведінку людини за відсутності зовнішніх упорядкованих впливів. Її регуляторами виступають внутрішні, глибинні структури свідомості людини. Йдеться про здатність людини самостійно організувати свій освітній процес, спрямовувати самоосвіту у контекст формування особистих та професійних якостей
Ціннісні орієнтири формування та розвитку життєстійкості особистості
Full text linkThe article examines the value orientations of the formation and development of the hardiness of the individual. An analysis of modern socialization challenges is presented. The value orientations of higher education students in the educational environment of the university are accented. The value orientations of the formation and development of the hardiness of the individual are considered. The priority values of higher education students in the conditions of modern socialization challenges are highlighted.
The tasks include the definition of modern socialization challenges, theoretical analysis of scientific works of domestic and foreign authors regarding the terminology of the main concepts of the article, highlighting the priority of value guidelines for the formation and development of the hardiness of higher education students in the educational environment of the university. The article uses theoretical methods: analysis of philosophical, psychological-pedagogical, socio-pedagogical, and sociological literature to present the main theoretical principles of the problem under study; comparison and generalization for the systematization of scientific positions of domestic and foreign scientists; assessment of the resources of the innovative educational environment to determine the priority value orientations of higher education students in the conditions of modern socialization challenges.
A theoretical analysis of the scientific works of domestic and foreign authors regarding the concepts of «value», «value orientations» was carried out.У статті досліджуються ціннісні орієнтири формування та розвитку життєстійкості особистості. Подано аналіз сучасних соціалізаційних викликів.
Використано теоретичні методи: аналіз філософської, психолого-педагогічної, соціально-педагогічної та соціологічної літератури з метою викладення основних теоретичних положень досліджуваної проблеми; порівняння та узагальнення для систематизації наукових положень вітчизняних та закордонних науковців; оцінка ресурсів інноваційного освітнього середовища для визначення пріоритетних ціннісних орієнтирів здобувачів вищої освіти в умовах сучасних соціалізаційних викликів.
Акцентуалізовано ціннісні орієнтири здобувачів вищої освіти в освітньому середовищі університету. Розглянуто ціннісні орієнтири формування та розвитку життєстійкості особистості.
Здійснено теоретичний аналіз наукових праць вітчизняних та закордонних авторів щодо понять «цінність», «ціннісні орієнтири».
З’ясовано, що цінності та ціннісні орієнтації є фундаментальними у формуванні та розвитку життєстійкості кожної особистості
Еволюція системи піклування в Україні в контексті розвитку освіти та релігії у XIV-XVII ст.
Full text linkThe paper presents a new stage of social custody evolution where organs of state management, educational and religious institutions performed a crucial role in the gradual development of inclusion and demonstrated results of practical experience in the problem. The author explicates basic elements of life conditions of the people living on the Ukrainian territories, their struggle for the religious scholasticism and superstitions, role of a personality in these processes. The paper shows the period of new state authorities formation, activities of municipal bodies and, as a result, foundation of specialized organs and institutions. Increase of social influence and understanding the necessity of custody resulted in formation and state maintenance of a chain of rehabilitation and educational establishments. They served the basis of the spread of the humanitarian ideas on the Ukrainian territories in the early period of the New Time. Introduction. Importance of taking inclusion into account for the sustainable development of society has been the point for consideration for several centuries. The concept of custody has acquired broad application in such spheres as education, economics, legislation, politics, psychology, social processes due to the vast heritage of the previous generations. It becomes more important on the background of integration of the Ukrainian territories into the general European area which resulted in acquiring new experience and formation of new traditions concerning social custody, gradual variation of social basis and service. Objectives of the research. The paper seeks to objectively analyse the phenomenon of inclusion in its source as an important component of the social life of Europe in the 14-17th cent. The interpretation of historic evolution and state influence on the social treatment of the disabled should represent unbiased situation of the described period. The research aims at stating definite chronological stages, geographical boundaries and logical consequence of the demolishing of the social constraints and inclusion of new strata of population into the life of community. It helps to classify a set of directions which inclusion processes used to follow in New Time on the territory of Ukraine. Methods. The contemporary Ukrainian theory of education follows unbiased and objective principles of the study of history of education and rejects the former Soviet-Russian doctrines and stereotypes. The independent, original and well-grounded approaches are developing in the research of the historic past devoid of myths and falsifications. The scholarly attention is more often concentrated on the research conducted by the European scholars as well as the positive experience of upbringing of young generation. The present study considers both classical and recent research and publications in order to achieve the objectives and verified results. Results. The research shows that custody system in Ukraine has a long and rich history arising from the social and state conditions of each historic period. What this aspect was much influenced on was the introduction of Magdeburg Law spread to numerous Ukrainian cities and towns, religious impact and activity of the catholic priests, development and spread of education, especially universities, enhancement of trade and other relations.
The research shows that termination of Ukrainian states in the 14th cent. did not influence significantly on the social custody in the society. Further development of state management, social and political transformations of the 16th cent. enabled new directions of inclusion to appear. The earliest educational establishments, Catholic church and religious schools, social institutions and organizations provided wide experience of custody. The schools of training of professional caretakers were founded and functioned successfully.
It used to be widely practiced when differently abled people stayed at the monasteries. They become the institutions equipped with the proper housing, material resources and practical experience for treating the disabled.
Conclusions. The history of custody on the territory of Ukraine reflects the state transformations resulting in the influence on social structures and particularly the life of certain strata. The system of custody during its formation and improvement went through different stages, from recognition of differently abled people as members of the community to their inclusion into activities. It valued ideas of the Renaissance period, abounds in names of national scholars and humanists, evolution of community attitudes towards the disabled and the poor.У статті висвітлено новий етап еволюціонування соціального піклування через призму стану органів державного управління, освіти та релігійних установ як значущих складників поступового розвитку інклюзії, появи та зміцнення наукових засад та досвіду практичної роботи у цій справі. Показані базові елементи стану життєдіяльності мешканців українських земель, боротьба за нівелювання релігійної схоластики і забобон, роль особистостей у цих процесах. Окреслено періоди становлення нових державних утворень на території України, роль, місце та повноваження владних інституцій та органів самоврядування і, як наслідок, факти створення спеціалізованих закладів та установ. Доведено, що зростання ролі суспільства та розуміння людністю важливості піклування про нужденних вилилося у створення й утримання шляхом владної підтримки, а згодом і благодійності та меценатства, мережі лікувально-реабілітаційних та навчальних закладів. Саме вони стали міцним підґрунтям утвердження гуманістичних ідей на українських землях на початку Нового часу
Підготовка майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти в умовах освітніх трансформацій
Full text linkAs a result of the implemented theoretical-methodological analysis, based on research in the field of philosophy, management, professional pedagogical education and own professional experience, it is proved that the formed managerial competence of the heads of institutions of general secondary education is the result of their readiness for practical managerial activity. The content of the phenomenon of «managerial competence» has been supplemented, which is interpreted as a set of knowledge, skills and abilities from the theory of organization of the institution of education, construction of the effective implementation of its structural units, management, legal aspects of the management of the educational institution, strategic and innovative management, management of educational and pedagogical activity, statutory activity, labour resources, content of internal school documentation, information communications, management techniques, audit and evaluation of managerial activity, psychological aspects of management, social and environmental safety of activity, use of educational technologies, as well as the availability of personal and professional qualities for their own self-realization, aimed at the desire for self-perfection, professional development and self- actualization, which the director of the school must thoroughly possess for the organization of both subject-subject relations, and for creating effective internal and external environment, application of managerial technologies, adoption of adequate managerial decisions.
The pedagogical system of forming the managerial competence of the future heads of institutions of general secondary education in the process of continuous professional training has been worked out, which contributes to the qualitative realization of educational process and influences the effectiveness of the formation of managerial competency of undergraduates and represents a set of elements of the macro and micro environment of a higher education institution, united by a unified purpose, interconnectedness, aimed at achieving the desired result.У результаті здійсненого теоретико-методологічного аналізу, спираючись на дослідження в галузі філософії, управління, професійної педагогічної освіти та власний професійний досвід доведено, що сформована управлінська компетентність керівників закладів загальної середньої освіти є результатом їх готовності до практичної управлінської діяльності. Доповнено зміст феномена «управлінська компетентність», який тлумачимо як сукупність знань, умінь і навичок із теорії організації закладу освіти, побудови ефективної реалізації його структурних підрозділів, менеджменту, правових аспектів управління закладом освіти, стратегічного та інноваційного управління, управління освітньою та виховною діяльністю, статутною діяльністю, трудовими ресурсами, змістом внутрішньошкільного документування, інформаційними зв’язками, техніки управління, аудиту та оцінювання управлінської діяльності, психологічних аспектів управління, соціальної та екологічної безпеки діяльності, застосування освітніх технологій, а також наявність особистісно-професійних якостей для власної самореалізації, спрямованих на бажання до самоудосконалення, професійного розвитку та самоактуалізації, якими директор школи має ґрунтовно володіти для організації суб’єкт-суб’єктних відносин й створення ефективного внутрішнього та зовнішнього середовища, застосування технологій управління, прийняття адекватних управлінських рішень.
Розроблено педагогічну систему формування управлінської компетентності керівників закладів загальної середньої освіти у процесі неперервної професійної підготовки, яка сприяє якісній реалізації освітнього процесу та впливає на результативність сформованості управлінської компетентності у магістрантів і представляє собою сукупність елементів макро- та мікросередовища закладу вищої освіти, об’єднаних єдиною метою, взаємозв’язком, що спрямовані на досягнення бажаного результату