Pedagogical Discourse
Not a member yet
1108 research outputs found
Sort by
Модель професійної підготовки майбутніх соціальних працівників
Full text linkThe article addresses the issues of training future social workers in higher education institutions on the basis of the praxeological approach, which involves the purposeful integration of theoretical knowledge with practical skills, professional experience, and active learning forms. It highlights contemporary challenges in the professional training of social workers caused by the increasing complexity of social problems, the interdisciplinary nature of professional activity, and the need to develop key professional competencies, in particular communicative, socio-interactive, and reflective competencies, as components of professional readiness of a social work specialist.
A structural and functional model of training future social workers is proposed, encompassing three interrelated blocks: strategic, conceptual and methodological, and criteria and diagnostic. The strategic block defines the social demand for a social work specialist, the goals and objectives of professional training, as well as the guiding principles for the formation of professional competencies focused on effective interaction with various social groups and clients.
The conceptual and methodological block outlines pedagogical conditions, forms, methods, and learning technologies aimed at developing practical skills, professional mobility, and social activity of higher education students. Particular attention is paid to the combination of traditional and innovative teaching methods, the use of practice-oriented technologies, the case method, training-based forms of work, modeling of professional situations, and the organization of various types of practical training.
The criteria and diagnostic block includes components, criteria, and levels for assessing the formation of professional competencies of future social workers, which makes it possible to determine the effectiveness of the educational process and the level of students’ readiness to carry out professional activities in the context of real social challenges.
The article substantiates the expediency of integrating cognitive, activity-communicative, motivational-stimulating, and reflective-evaluative components in the process of professional training, which ensures the integrity and systemic nature of competency formation in future social workers. Special emphasis is placed on developing the ability for effective interpersonal and interprofessional interaction, applying interdisciplinary approaches, and using innovative educational technologies that contribute to the development of professional identity and social responsibility of the specialist.
The proposed model of training future social workers is adaptive, ensures the systematic and consistent professional development of higher education students, and meets contemporary requirements of the social sphere. The article may be useful for academic and teaching staff, higher education students, and social work practitioners interested in implementing practice-oriented models of professional training for social workers.У статті розглянуто проблематику підготовки майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти на основі праксеологічного підходу, що передбачає цілеспрямовану інтеграцію теоретичних знань із практичними вміннями, професійним досвідом та активними формами навчання. Висвітлено сучасні виклики професійної підготовки соціальних працівників, зумовлені зростанням складності соціальних проблем, міждисциплінарним характером професійної діяльності та необхідністю формування ключових професійних компетентностей, зокрема комунікативної, соціально-інтерактивної та рефлексивної, як складових професійної готовності фахівця соціальної сфери. Запропоновано структурно-функціональну модель підготовки майбутніх соціальних працівників, що охоплює три взаємопов’язані блоки: стратегічний, концептуально-методологічний та критеріально-діагностичний. Стратегічний блок визначає соціальне замовлення на фахівця соціальної роботи, мету й завдання професійної підготовки, а також провідні принципи формування професійних компетентностей, орієнтованих на ефективну взаємодію з різними соціальними групами та клієнтами.
Концептуально-методологічний блок окреслює педагогічні умови, форми, методи та технології навчання, спрямовані на розвиток практичних умінь, професійної мобільності та соціальної активності здобувачів вищої освіти. Особливу увагу приділено поєднанню традиційних та інноваційних методів навчання, використанню практико-орієнтованих технологій, кейс-методу, тренінгових форм роботи, моделюванню професійних ситуацій та організації різних видів практик.
Критеріально-діагностичний блок включає компоненти, критерії та рівні оцінювання сформованості професійних компетентностей майбутніх соціальних працівників, що дає змогу визначити ефективність освітнього процесу та рівень готовності студентів до здійснення професійної діяльності в умовах реальних соціальних викликів.
У статті обґрунтовано доцільність поєднання когнітивного, діяльнісно-комунікативного, мотиваційно-стимулювального та рефлексивно-оцінного компонентів у процесі професійної підготовки, що забезпечує цілісність і системність формування компетентностей майбутніх соціальних працівників. Особливу увагу зосереджено на розвитку здатності до ефективної міжособистісної та міжпрофесійної взаємодії, застосуванні міждисциплінарних підходів та інноваційних освітніх технологій, які сприяють становленню професійної ідентичності та соціальної відповідальності фахівця.
Запропонована модель підготовки майбутніх соціальних працівників є адаптивною, забезпечує системність і послідовність професійного становлення здобувачів вищої освіти та відповідає сучасним вимогам соціальної сфери. Стаття може бути корисною для науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти та практиків соціальної роботи, зацікавлених у впровадженні практико-орієнтованих моделей професійної підготовки соціальних працівників
Аналіз ефективності фітнес програми «Здоров’я та розвиток під час війни» на фізичне та психічне здоров’я студентів
Full text linkMaintaining students’ physical and psychological health during wartime is a complex and ambiguous pedagogical process, the effectiveness of which is additionally influenced by many factors. The aim of the article is to analyze the effectiveness of the physical education and health program «Health and Development during War» on the physical and mental health of students. The participants of the experiment: 226 students aged 17–19 (147 women and 79 men) of Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy. Methods: analysis of scientific and methodological sources; questionnaire; survey; pedagogical observation; methodology for studying the functional, physical and psychological state of students; comparative analysis; methods of mathematical statistics. The results of the study showed that students experienced positive changes in their physical health: functional indicators of the development of the respiratory system, physical performance of the cardiovascular system, as well as indicators of recovery processes after physical exertion improved. In the development of students' physical abilities, significantly significant changes occurred in the indicators of development, speed-strength qualities and general coordination of movement. Other indicators of physical development remained at the previous level. Analysis of students' psychological health shows that the processes of psychological adaptation to war are different for men and women. Women experience significant fluctuations in their psychological state, while men's psychological state is more stable. It has been established that physical exercise and communication help reduce depression, boost emotional uplift, improve mood and overall psychological well-being. Conclusions. The «Health and Development during War» program is adapted to the education of students in the conditions of martial law in Ukraine. It has a positive effect on the development of students’ functional and physical abilities, and helps stabilize their psychological state.Збереження фізичного та психічного здоров’я студентів у воєнний час – складний і неоднозначний педагогічний процес, на ефективність якого додатково впливає багато факторів. Метою статті є аналіз ефективності фітнес програми «Здоров’я та розвиток під час війни» на фізичне та психічне здоров’я студентів. Учасники експерименту: 226 студентів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії віком 17-19 років (147 жінок та 79 чоловіків). Методи: аналіз науково-методичних джерел; анкета; опитування; педагогічне спостереження; методика дослідження функціонального, фізичного та психологічного стану студентів; порівняльний аналіз; методи математичної статистики. Результати дослідження показали, що у студентів відбулися позитивні зміни у фізичному здоров’ї: покращилися функціональні показники розвитку дихальної системи, фізичної працездатності серцево-судинної системи, а також показники процесів відновлювання після фізичних навантажень. У розвитку фізичних здібностей студентів суттєві зміни відбулися в показниках розвитку, швидкісно-силових якостей та загальної координації рухів. Інші показники фізичного розвитку залишилися на попередньому рівні. Аналіз психічного здоров’я студентів показує, що процеси психологічної адаптації до війни у чоловіків і жінок протікають по-різному. Жінки відчувають значні коливання свого психологічного стану, тоді як психологічний стан чоловіків більш стабільний. Встановлено, що у чоловіків та жінок комунікація під час занять фізичними вправами сприяє зниженню депресії, емоційному відновленню, покращенню настрою та загальному психічному стану. Висновки. Програма «Здоров’я та розвиток під час війни» адаптована до навчання студентів в умовах воєнного стану в Україні. Позитивно впливає на розвиток функціональних і фізичних здібностей студентів, сприяє стабілізації їх психічного стану
Теоретико-прикладні аспекти сучасного управління закладом освіти
Full text linkThe article notes that the study of management models aimed at the efficient functioning and sustainable development of educational institutions in the postwar period is of particular relevance. It is proved that this will contribute to the formation of a quality educational environment and the development of human capital in the country as a whole. In accordance with this goal, theoretical and applied aspects of the state of management of an educational institution at the present stage are revealed; the relevance of the problem of studying traditional and innovative approaches to management due to the challenges of time and turbulence of the environment is substantiated; the peculiarities of the requirements for management and the head of an educational institution from the point of view of the present and development prospects are clarified.
The main challenges of managing an educational institution at the present stage in Ukraine are identified: the consequences of hostilities (destruction of infrastructure, the need to organize training in conditions of danger, psychological trauma of participants in the educational process, significant educational losses); instability of financing and economic difficulties; personnel problems (outflow of teachers, the need to improve their skills in the context of reforms and technologization); ensuring quality distance and blended learning; overcoming educational losses caused by war and previous crises. Through the integrated use of theoretical methods, which included the analysis of the source base and practical experience on the problem, systematization and synthesis of approaches to its solution, generalization and formulation of conclusions, we have identified the following among the key aspects of the current state of management of an educational institution: humanistic, systemic, innovative, participatory, digital approaches.У статті обґрунтовано, що вивчення особливостей сучасного управління закладом освіти є необхідною умовою для підвищення ефективності функціонування та розвитку освітніх організацій, що, у свою чергу, сприяє формуванню якісного освітнього середовища й розвитку людського капіталу країни в цілому.
Відповідно до поставленої мети розкрито теоретичні та прикладні аспекти стану управління закладом освіти на сучасному етапі; доведено актуальність проблеми дослідження традиційних та інноваційних підходів до управління, зумовлених викликами часу та турбулентністю середовища, з’ясовано особливості вимог до управління та керівника закладу освіти з точки зору сьогодення та перспектив розвитку. За допомогою комплексного використання теоретичних методів, що передбачали аналіз джерельної бази та практичного досвіду з означеної проблеми, систематизацію та синтез підходів до її вирішення, узагальнення та формулювання висновків, серед ключових аспектів сучасного стану управління закладом освіти виділено такі: гуманістичний, системний, інноваційний, партисипативний, цифровий підходи
Історичний аспект формування системи мистецьких закладів освіти України
Full text linkIt is proved that the formation of the system of art educational institutions laid the foundation for the development of professional art education in Ukraine. The development of culture, customs and aesthetic ideas of people, as well as the need to train qualified art professionals, became the basis for the creation of specialised educational institutions in different regions of Ukraine.
The second half of the nineteenth century was marked by the opening of: painting schools (Kyiv Public School of Painting of M. Buialovskyi, Odesa Drawing School, Kharkiv School of Drawing of M. Raievska-Ivanova, Myrhorod Art and Industrial School named after Mykola Hohol, Kamianets-Podilskyi Art and Industrial School, etc.); art and industrial schools and colleges (Lviv Industrial Schools, Kosiv Industrial School, etc.). It is determined that under the influence of ideological views of social transformation, artistic and industrial education gained priority in artistic educational institutions of Ukraine.
The author analyses the formation of modern educational complexes «college - institute – academy» and their positive dynamics (Lviv National Academy of Arts, Transcarpathian Academy of Arts). It is considered that it was in the 20s of the XX century that design education began to emerge in Ukraine, which became a natural continuation and development of artistic and industrial education. This period was an important stage in the formation of new directions in art education, which took into account the processes of industrialisation and modernisation of the society and the introduction of the speciality «Design» (Academy of Fine Arts and Architecture, National Forestry University of Ukraine, Kharkiv State Academy of Design and Art, etc.). It is determined that the analysis of the activities of higher art and artistic and industrial educational institutions gives grounds to assert that they have provided and continue to provide a high level of professional training of graduates in the field of art.Аргументовано, що формування системи закладів художньої освіти заклали основу для розвитку професійної мистецької освіти в Україні.
Друга половина ХІХ ст. пов’язані з відкриттям: шкіл живопису (Київська публічна живописна школа М. Буяловського, Одеська Рисувальна школа, Харківська Школа рисунку М. Раєвської-Іванової, Миргородська художньо-промислова школа імені Миколи Гоголя, Кам’янець-Подільська художньо-промислова школа та ін.); художньо-промислових шкіл та училищ (Львівські промислові школи, Косівський промисловий заклад та ін.). Простежено утворення сучасних навчальних комплексів «коледж – інститут – академія» та їхню позитивну динаміку (Львівська національна академія мистецтв, Закарпатська академія мистецтв); становлення спеціальності «Дизайн» (Академія образотворчого мистецтва і архітектури, Національний лісотехнічний університет України, Харківська державна академія дизайну та мистецтва, та ін.). Визначено, що проведений аналіз діяльності закладів вищої мистецької та художньо-промислової освіти дає підстави стверджувати, що вони забезпечували та продовжують забезпечувати високий рівень професійної підготовки випускників у галузі мистецтва
Цифрові компетенції менеджерів і юристів: їх значення та перспективи в умовах сьогодення
Full text linkThe article deals with the study of the effectiveness of managers and lawyers in the context of rapid digital transformation of society. The theoretical and methodological aspects of the concept of «professional effectiveness» are analyzed, which is considered in the context of modern requirements for professional competence. Particular attention is paid to the relationship between the concepts of «competence» and «competency”, where the former is defined as the potential for learning, and the latter as the result of acquiring knowledge and skills. Various approaches to defining professional competence are explored. In particular, the importance of professional identity, ethics, competitiveness, the desire for scientific improvement, and motivation for continuing education are emphasized. The authors emphasize that in the post-industrial stage of societal development, there is a transition from qualification assessment to competence assessment, which reflects a change in the requirements for professionalism.
A key aspect of the research is the impact of digital technologies on the formation of professional competencies of managers and lawyers. The authors note that digital skills are becoming an integral part of professional activity, and intensive technological progress creates new digital needs and competencies. Considering legal education as an environment for the formation of a new generation of lawyers, the authors emphasize the need to take into account the processes of digitalization in the educational process. Digital competencies of a lawyer are considered as a basic set of knowledge, abilities, and skills necessary for successful professional activity in the modern world.
The manifestations of the combination of competencies of a lawyer and a manager, especially in the context of small business, where there is often a need for universal specialists with both legal and managerial knowledge, are analyzed. Digital skills of managers as an important condition for the development of the future economy are also considered. Key aspects of IT training, such as digital literacy, cybersecurity, creativity, adaptability, communication, and emotional intelligence, are highlighted. Significant attention in the article is paid to the impact of digitalization on the legal field, in particular the automation of routine tasks and the virtualization of legal services. Various interpretations of the concept of digitalization of jurisprudence are presented. At the same time, the authors warn against the potential negative consequences of excessive automation, such as the devaluation of the human component in the profession and the decrease in public trust in law. The need to maintain a balance between technological and human factors in legal activity is emphasized.
The inevitability and generally positive impact of digitalization on the professional activity of managers and lawyers are emphasized, but the importance of maintaining personal approach and avoiding complete robotization is also stressed. The authors argue that digital competence is a condition for professional success and includes information and media literacy, communication and collaboration, digital content creation, digital security, problem-solving, and continuous self-improvement.Стаття присвячена дослідженню ефективності роботи менеджерів та юристів в умовах стрімкої цифрової трансформації суспільства. Проаналізовано теоретико-методологічні аспекти поняття "ефективність фахівця", яке розглядається в контексті сучасних вимог до професійної компетентності. Особлива увага приділяється співвідношенню понять "компетенція" та "компетентність", де перше визначається як потенціал для навчання, а друге – як результат засвоєння знань та навичок. Досліджено різні підходи до визначення професійної компетентності. Зокрема наголошується на важливості професійної ідентичності, етиці, конкурентоспроможності, прагненні до наукового вдосконалення та мотивації до продовження освіти. Автори підкреслюють, що на постіндустріальному етапі розвитку суспільства відбувається перехід від оцінки кваліфікації до оцінки компетенцій, що відображає зміну вимог до професіоналізму. Ключовим аспектом дослідження є вплив цифрових технологій на формування професійних компетенцій менеджерів та юристів. Автори відзначають, що цифрові навички стають невід'ємною частиною професійної діяльності, а інтенсивний технологічний прогрес формує нові цифрові потреби та компетенції. Розглядаючи юридичну освіту як середовище формування нового покоління правників, автори наголошують на необхідності врахування процесів цифровізації в навчальному процесі. Цифрові компетенції юриста розглядаються як базовий набір знань, вмінь та навичок, необхідних для успішної професійної діяльності в сучасному світі.
Проаналізовано прояви поєднання компетентностей юриста та менеджера, особливо в умовах малого бізнесу, де часто виникає потреба в універсальних фахівцях, що володіють як юридичними, так і управлінськими знаннями. Розглядаються також цифрові навички менеджерів як важлива умова розвитку економіки майбутнього. Виділено такі ключові аспекти інформатичної підготовки, як цифрова грамотність, кібербезпека, креативність, адаптивність, комунікація та емоційний інтелект. Значну увагу в статті приділено впливу діджиталізації на юридичну сферу, зокрема автоматизації рутинних завдань та віртуалізації юридичних послуг. Наведено різні трактування поняття цифровізації юриспруденції. Разом з тим, автори застерігають від потенційних негативних наслідків надмірної автоматизації, таких як знецінення людської складової в професії та зниження довіри суспільства до права. Підкреслюється необхідність збереження балансу між технологічним та людським факторами в юридичній діяльності.
Підкреслено неминучість та загалом позитивний вплив діджиталізації на професійну діяльність менеджерів та юристів, але також наголошують на важливості збереження особистісного підходу та уникнення повної роботизації. Автори стверджують, що цифрова компетентність є умовою професійного успіху та включає інформаційну та медіаграмотність, комунікацію та співпрацю, створення цифрового контенту, цифрову безпеку, розв'язання задач та постійне самовдосконалення
Професійна підготовка майбутніх магістрів – учителів української мови і літератури: мета, завдання, структура
Full text linkThe peculiarities of professional training of future teachers of the Ukrainian language and literature at the stage of Ukraine's integration into the unified European educational space have been elucidated, the main elements of the structure of training of the applicants for the second (master's) degree of higher education have been presented in the article. The works of scientists and legislative documents on the investigated problem has been analyzed. The attention has been drawn to the fact that the informational and content, psychological and pedagogical, methodological and technological support of the educational process affects the effectiveness of the formation of professional competencies of future masters. The contradictions that arise in the process of training masters have been outlined and characterized and the ways to overcome them have been presented. The following general scientific methods have been used to implement the purpose and objectives of the article: analysis, synthesis, induction and deduction, systematization and generalization, analysis of literary sources, regulations and legal acts, and comparative analysis. The purpose, goals, orientation and emphasis of the educational and professional program “Secondary Education (Ukrainian Language and Literature)” of the second (master's) degree of higher education in the specialty 014.01 Secondary Education (Ukrainian Language and Literature), which is implemented in the educational process of Khmelnytskyi Humanitarian and Pedagogical Academy, have been revealed. The general and professional competencies, which are provided by the educational and professional program, have been highlighted. The basic principles of organizing the training of masters of Ukrainian language and literature based on the analysis of the curriculum and the educational program have been determined, the list of educational components and the volume of the program in ECTS credits have been presented. Various aspects of the professional training of lexicography teachers have been studied: teaching and educative activities, organization of research and independent work, conducting various types of practice. The content and main tasks of educational and industrial practice have been clarified, the peculiarities of organizing the independent work of master's students, its types, forms, principles and optimal conditions for the qualitative performing of assigned tasks have been analyzed. Emphasis is placed on an integral component of training highly qualified teachers of Ukrainian language and literature – the performance of qualification (master's) thesis (on a current problem of the educational sphere); the purpose, tasks and requirements for the procedure for defending qualification works have been clarified. The necessity on expanding the boundaries of philological knowledge and familiarizing future teachers of Ukrainian language and literature with new linguistic and literary studies have been emphasized. The author's vision of the modern training of future lexicography teachers is based on the introducing of a competency-based approach to teaching master's students. In order to implementing the main task of the educational and professional program – training of highly qualified teachers of the Ukrainian language and literature – the key competencies have been identified: social and personal, general scientific, instrumental, professional. Future research in this direction covers various aspects of the content component of professional training of future teachers of Ukrainian language and literature, as well as the identification and research of the most optimal methods, techniques and forms of performing various types of educational, educative, researching and independent work of master's students.У статті з’ясовано особливості професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури на етапі інтеграції України в єдиний Європейський освітній простір, подано основні елементи структури підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Здійснено аналіз праць науковців і законодавчих документів з досліджуваної проблеми. Звернено увагу на те, що інформаційно-змістове, психолого-педагогічне й методико-технологічне забезпечення навчального процесу впливає на ефективність формування професійних компетентностей майбутніх магістрів. Окреслено та охарактеризовано суперечності, що виникають у процесі підготовки магістрів, представлено шляхи їх подолання. Для реалізації мети та завдань статті використано такі загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція і дедукція, систематизація й узагальнення, аналіз літературних джерел, нормативно-правових актів, порівняльний аналіз. Розкрито мету, цілі, орієнтацію та акцент освітньо-професійної програми «Середня освіта (Українська мова і література)» другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література), що реалізується в освітньому процесі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Виокремлено загальні, фахові та професійні компетентності, передбачені освітньо-професійною програмою. На основі аналізу навчального плану та освітньої програми визначено базові принципи організації підготовки магістрів української мови і літератури, подано перелік освітніх компонентів та обсяг програми в кредитах ECTS. Досліджено різні аспекти професійної підготовки учителів-словесників: навчальну та виховну діяльність, організацію дослідницької та самостійної роботи, проведення різних видів практики. Уточнено зміст та основні завдання навчальної та виробничої практики, проаналізовано особливості організації самостійної роботи магістрантів, її види, форми, принципи та оптимальні умови якісного виконання поставлених завдань. Акцентовано на невід’ємній складовій підготовки висококваліфікованих учителів української мови і літератури – виконанні кваліфікаційної (магістерської) роботи (з актуальної проблеми освітньої сфери); з’ясовано мету, завдання та вимоги до процедури захисту кваліфікаційних робіт. Наголошено на потребі у розширенні меж філологічних знань і ознайомленні майбутніх учителів української мови і літератури з новими мовознавчими і літературознавчими дослідженнями. Авторське бачення сучасної підготовки майбутніх учителів-словесників ґрунтується на впровадженні компетентнісного підходу до навчання магістрантів. Для реалізації головного завдання освітньої-професійної програми ‒ підготовки висококваліфікованих учителів української мови і літератури визначено ключові компетентності: соціально-особистісні, загальнонаукові, інструментальні, професійні. Майбутні дослідження у цьому напрямі охоплюють різні аспекти змістового компонента професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури, а також виокремлення та дослідження найбільш оптимальних методів, прийомів і форм виконання різних видів навчальної, виховної, дослідницької і самостійної роботи магістрантів
Задачі орієнтовані на розвиток креативного мислення учнів та студентів у процесі навчання математики
Full text linkThis article addresses the development of creative thinking in pupils and students during mathematics instruction through the use of specially designed tasks. The purpose of the article is to highlight the types of mathematical problems that should be used for the development of creative thinking of pupils and students, to check their effectiveness in the process of teaching mathematics. The study presents a system of creatively oriented tasks known as «Rich tasks». These tasks are categorized into open and integrative tasks. Open tasks are further divided into problem situations, open-ended tasks, and research tasks. Integrative tasks include those that help students establish content and conceptual connections between different sections of school mathematics, systematize and generalize knowledge, and foster creative thinking. Additionally, integrative tasks encompass problems originating outside of mathematics but requiring mathematical methods for their solutions, as well as tasks that help students connect elementary mathematics with higher-level mathematical disciplines (such as mathematical analysis and linear algebra) studied concurrently or in the future. The analysis of students’ responses to Torrance’s Figural Test of Creativity supports the conclusion that the methodology of using creatively oriented tasks is effective. It was concluded that for the development of creative thinking of pupils and students in the process of learning mathematics, it is advisable to use Rich tasks. The main types of Rich tasks include open and integrative tasks. For the development of creative thinking of pupils and students, it is advisable to use such types of open-ended tasks as problem-situation tasks, open-ended tasks and search-research tasks. Also, in the process of teaching mathematics to pupils and students, it is advisable to use such types of integrative problems as problems, the solution of which helps students to understand the content and conceptual connection between separate sections of school mathematics, problems that arose outside the boundaries of mathematics, but their solution requires use of mathematical methods. And for students, it is advisable to offer this type of integrative problems as problems, the solution of which contributes to the establishment of connections between elementary mathematics and the disciplines of higher mathematics. As the results of the experimental study showed, the students' activity of recognizing, classifying, solving and creating from open and integrative Richtasks positively contributed to the development of the ability to analyze, compare, pose a problem, generate new ideas, classify, draw conclusions, establish relationships between elementary and separate sections higher mathematics, flexibility and originality.У статті розглядаються питання розвитку креативного мислення учнів та студентів у процесі навчання математики за допомогою спеціально орієнтованих на це завдань. У дослідженні представлено розробку системи креативно орієнтованих задач – Richзадач. Richзадачі поділені на відкриті та інтегративні. Відповідно відкриті задачі поділені на задачі-проблемні ситуації, задачі з відкритим закінченням, пошуково-дослідницькі задачі. До інтегративних віднесено задачі, розв’язування яких сприяє встановленню в учнів змістового та понятійного зв’язку між окремими розділами шкільної математики, систематизації, узагальненню знань, розвитку креативного мислення; які виникли поза межами математики, але їх розв’язування потребує використання математичних методів; розв’язування яких сприяє встановленню у студентів зв’язків між елементарною математикою та дисциплінами вищої математики, які вивчаються паралельно або будуть вивчатися у майбутньому (математичним аналізом, лінійною алгеброю тощо). Аналіз відповідей студентів на питання фігурального тесту креативності Торренса дають підстави зробити висновок про ефективність методики використання креативно орієнтованих задач
Методичні рекомендації щодо формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку у процесі професійної підготовки
Full text linkproblem of formation of managerial competence of future officers of the Armed Forces of Ukraine's communication units in the process of professional training. The author insists that the main methodological recommendations are as follows: awareness of the process of forming the managerial competence of officers of communication units as an integral part of the system of professional training of future officers; selection of content and design of professional training for future officers of communication units, taking into account current needs and preparation for managing units in combat conditions; introducing NATO management standards into the educational process of higher education institutions based on an adaptive approach and improving the professional competence of academic staff to apply them; development of professional communicative competence of future officers, including foreign language competence, for effective management activities, as well as organization of independent cognitive activity of cadets through the development of their leadership skills and self-management; integration of managerial knowledge, skills and abilities on the basis of an interdisciplinary approach into the educational process of higher education institutions; ensuring an innovative pedagogical environment in higher education institutions; introducing the best foreign experience in the formation of managerial competence of future officers; ensuring teaching based on the combat experience of the academic staff of higher education institutions who participated in combat operations to protect Ukrain from the russian aggressor. Also, it is important to improve the content, forms and methods of professional training of cadets of higher military education institutions, ensuring unity, organic interconnection of professional, managerial and leadership training of future officers of communication units based on the principles of flexible design, predictability, and the graduated nature of higher education and introducing the principles of student-centered and competency-based approach into the methodology of teaching general military and professionally oriented disciplines.У статті визначено перспективні напрями та методичні рекомендації щодо вирішення наукової проблеми формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів підрозділів зв’язку Збройних Сил України у процесі професійної підготовки. Автор наполягає на тому, що такими методологічними рекомендаціями щодо посилення професійної підготовки майбутніх офіцерів є наступні: забезпечення усвідомлення процесу формування управлінської компетентності офіцерів підрозділів зв'язку як невід'ємної складової системи професійної підготовки майбутніх офіцерів у військових навчальних закладах України; відбір змісту та проектування професійної підготовки майбутніх офіцерів підрозділів зв'язку з урахуванням сучасних потреб та підготовки до управління підрозділами в бойових умовах впровадження стандартів управління НАТО в освітній процес закладів вищої освіти на основі адаптивного підходу та підвищення професійної компетентності науково-педагогічних працівників щодо їх застосування; розвиток професійної комунікативної компетентності майбутніх офіцерів, у тому числі іншомовної, для ефективної управлінської діяльності, а також організація самостійної пізнавальної діяльності курсантів через розвиток у них лідерських якостей та самоуправління; інтеграція управлінських знань, умінь та навичок на основі міждисциплінарного підходу в освітній процес закладів вищої освіти; забезпечення інноваційного педагогічного середовища у закладах вищої освіти; впровадження кращого зарубіжного досвіду формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів; забезпечення викладання з урахуванням бойового досвіду науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, які брали участь у бойових діях із захисту України від російського агресора. А також удосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки курсантів, забезпечення єдності, органічного взаємозв'язку професійної, управлінської та лідерської підготовки майбутніх офіцерів підрозділів зв'язку на основі принципів гнучкого проектування, прогностичності, ступеневості вищої освіти та впровадження принципів студентоцентризму і компетентнісного підходу в методику викладання загальновійськових та професійно-орієнтованих дисциплін
Педагогічні умови формування інформаційно-комунікаційної компетентності у майбутніх вчителів музичного мистецтва
Full text linkThe advent of information and communication technologies has had a profound impact on the field of education, particularly in the domain of arts education. For those aspiring to become music educators, the ability to engage effectively with information and communication technologies is paramount. This is because such competencies enhance interaction in the educational process, support innovative teaching methods, and enrich artistic-pedagogical activities. This competence is vital for integrating digital tools into music education, improving learning experiences, and achieving various educational goals. The relevance of this issue is highlighted by several factors. The evolution of educational standards necessitates that prospective educators possess the capacity to utilize information and communication technologies, as delineated by frameworks such as the New Ukrainian School and the European Qualifications Framework. Furthermore, the integration of advanced technologies in music pedagogy is being encouraged by the advent of digitalization, thus fostering creativity and enhancing teaching methods. The evolving role of teachers now requires them to function as facilitators and mentors, which demands high digital literacy and communication skills, especially in online environments (Varnavska, L., Viktorova, M., & Rymar, L. (2021), 4-7). The global challenges posed by the ongoing pandemic and the ongoing war in Ukraine have served to underscore the necessity for distance and blended learning models, particularly in the domain of arts education where interactivity and audiovisual content are imperative. It is therefore timely and crucial to explore the pedagogical conditions for developing information and communication competence in future music educators, with a view to improving arts education and preparing competitive professionals. This article investigates the pedagogical conditions for developing information and communication competence in future music educators. The paper establishes and describes in detail the key pedagogical conditions for the formation of information and communication competence of future music teachers. These conditions include the development of the motivational and value sphere of future music teachers, the integration of music-pedagogical and information and communication training, interdisciplinary training and self-development of digital literacy of future music teachers aimed at self-development of the individual. The implementation of these conditions has been shown to assist in the cultivation of students' technical and creative skills, while concurrently promoting critical thinking and problem-solving abilities. The article presents a comprehensive approach to teacher training, emphasizing motivation, teacher preparedness, and the integration of information and communication technologies. In the context of ongoing digital transformation in education, it is imperative that music educators possess the competencies to navigate this evolving landscape. This research offers valuable insights for educators, policymakers, and researchers working to improve arts education in the digital era.У статті розглянуто педагогічні умови формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх вчителів музичного мистецтва. Мета статті ‒ дослідження та обґрунтування педагогічних умов, які сприяють формуванню інформаційно-комунікаційної компетентності у майбутніх вчителів музичного мистецтва. Виокремлено чотири основні педагогічні умови, що забезпечують ефективний розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності у студентів. Зазначено важливість кожної з умов для підвищення рівня готовності студентів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності та забезпечення якісної підготовки до роботи в умовах сучасної цифрової освіти. Стаття підкреслює, що інтеграція цих педагогічних умов сприяє не тільки розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності, а й формуванню загальної готовності студентів до творчого використання новітніх технологій у навчанні та музичному вихованні. Підвищення ефективності навчання та професійно-управлінського розвитку майбутніх вчителів музичного мистецтва здійснюється за ефективного використання в освітньому процесі певних педагогічних умов, які спричинюють вмотивованість до майбутньої професії, високий рівень організації занять, включення у них наперед визначених освітніх технологій та методик навчання, самостійність у набутті знань. Формування готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва забезпечується впроваджуваними педагогічними умовами, які чинять вплив на професійну підготовку в цілому за постійного оновлення освітньої програми. Вона направляє навчання студентів на освоєння основних засад педагогічної діяльності, методик викладання музичного мистецтва, ознайомлення з віковою психологією та педагогікою. Представлено власне розуміння поняття «педагогічні умови» у галузі музичного мистецтва. Встановлено та змістовно описано засадничі педагогічні умови формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, якими є розвиток мотиваційно-ціннісної сфери майбутніх вчителів музичного мистецтва, інтеграція музично-педагогічної та інформаційно-комунікаційної підготовки, навчання орієнтоване на міждисциплінарність та самовдосконалення цифрової грамотності майбутніх учителів музики, що направлене на саморозвиток особистості
Використання бандури в сучасних мистецьких проєктах: відновлення традицій у сучасному світі
Full text linkThe article analyzes the historical and socio and political conditions of the emergence and development of bandura art in Ukraine, characterizes the main principles of the academicization of bandura performance, which began at the beginning of the 20th century and is connected with the activities of an outstanding Ukrainian figure, composer, writer, engineer, kobzar and designer of bandura Hnat Khotkevych and his followers. The review of the process of bringing the bandura art beyond the boundaries of the authentic Kobzar tradition, the introduction of the professionalization of bandura performance at various levels of education, the improvement of the bandura design, which had a significant impact on the change in the historical and social functions of this instrument at the turn of the 20th and 21st centuries, is carried out, the consequences of the Soviet intervention in the development of Ukrainian culture and the process of replacing the authentic content of bandura performance with a pseudo-bandura performance, which in modern studies has received the definition of a simulacrum of bandura art, are analyzed. The research examines the use of the bandura in artistic projects in the 21st century, which involves the application of knowledge about the methods of sounding the instrument, working with a microphone, stage image, choosing a location for a performance, public relations, promotion, etc. It is noted that bandura is used in related art forms, such as choreography, which promotes a deep emotional connection between a sound and movement, and in theatrical performances, where bandura becomes an important element of scenography and dramaturgy. The important idea of this article is that despite the long-term oppression and extermination of kobzarism by the Soviet government, its attempt to distort the deep essence of bandura art in Ukraine, it survived and regained both its authentic beauty and acquired other various artistic forms.У статті здійснено аналіз історичних та суспільно-політичних умов виникнення та розвитку бандурного мистецтва в Україні, охарактеризовано основні засади академізації бандурного виконавства, що розпочалося на початку ХХ століття і пов’язане з діяльністю видатного українського діяча, композитора, літератора, інженера, кобзаря та конструктора бандури Гната Хоткевича та його послідовників. Здійснено огляд процесу виведення бандурного мистецтва за межі автентичної кобзарської традиції, запровадження професіоналізації бандурного виконавства на різних рівнях освіти, удосконалення конструкції бандури, що здійснило значний вплив на зміну історико-суспільних функцій цього інструменту на зламі ХХ–ХХІ століть, аналізуються наслідки радянського втручання в розвиток бандурного мистецтва в Україні. У дослідженні розглянуто використання бандури в мистецьких проєктах у ХХІ столітті