Pedagogical Discourse
Not a member yet
1108 research outputs found
Sort by
Критерії, показники та рівні сформованості професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі на засадах праксеологічного підходу
Full text linkThe article reveals the criteria for the formation of professional training of future specialists in the agricultural sector. Based on the analysis of scientific sources, it was found that the criterion can be defined as a set of key indicators that reveal the norm, the highest level of development of appropriate quality, and the indicator as a component of the criterion is a typical and specific manifestation of one of the significant aspects. availability of quality, to draw a conclusion about the level of its development.
According to the structure of professional training of future specialists in the agricultural sector, the components are defined: content, operational and personal development, and the criteria are identified: cognitive, activity and development. Cognitive criterion is determined by such indicators as understanding the essence, content, goals and objectives of training, possession of a system of professionally important knowledge, familiarity with the methods and ways of performing future production tasks. The activity criterion is characterized by the formation of professional skills of future specialists in the agricultural sector, mastering the methods, techniques and experience of independent production tasks, the ability to exercise self-control, self-analysis and self-assessment of future work. The development criterion is revealed in such indicators as the formation of professionally important qualities, awareness of the importance of their future profession, the desire to improve professionalism, development of professional competencies, mobility, self-improvement and self-development. The definition of criteria and indicators made it possible to identify three levels of professional training of future specialists in the agricultural sector on the basis of a praxeological approach, in particular, low, medium, high.
It should be noted that the defined indicators, criteria and levels will allow to comprehensively assess the formation of professional training of future specialists in the agricultural sector.У статті розкриваються критерії сформованості професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі. На основі аналізу наукових джерел з’ясовано, що критерій можна визначити як сукупність основних показників, які розкривають норму, вищий рівень розвитку відповідної якості, а показник, як компонент критерію, є типовим і конкретним виявом однієї із суттєвих сторін, на підставі якого можна визначити наявність якості, зробити висновок про рівень її розвитку.
Відповідно до структури професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі визначено компоненти: змістовий, операційно-діяльнісний та особистісно-розвивальний, та виділено критерії : когнітивний, діяльнісний та розвивальний. Когнітивний критерій визначається такими показниками як розуміння сутності, змісту, цілей та завдань професійної підготовки, володіння системою професійно важливих знань, обізнаність із методами та способами виконання майбутніх виробничих завдань. Діяльнісний критерій характеризується сформованістю у майбутніх фахівців аграрної галузі професійних умінь, оволодіння методами, способами і досвідом самостійного розв’язання виробничих завдань, вміння здійснювати самоконтроль, самоаналіз й самооцінку результатів майбутньої трудової діяльності. Розвивальний критерій розкривається у таких показниках як сформованість професійно важливих якостей, усвідомлення значущості своєї майбутньої професії, прагнення до підвищення професіоналізму, розвитку фахових компетентностей, мобільності, самовдосконалення та саморозвитку. Визначення критеріїв та показників дало змогу виділити три рівні сформованості професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі на засадах праксеологічного підходу зокрема, низький, середній, високий.
Відзначмо, що визначенні показники, критерії та рівні дозволять комплексно оцінити сформованість професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі
Особливості європейського досвіду навчання теорії та практики перекладу майбутніх іноземних філологів
Full text linkThe article analyzes the experience of professional training of future translators with the use of information and communication technologies in higher education institutions of the European Union. Requests from developed European countries form a new level of translation. Today, there is an extensive network of translation education in the world, which includes public universities, public and private schools and translation institutes, and courses. There are several basic models for training translators. Educational programs and qualification characteristics of graduates are adjusted according to the needs of the translation services market. 215 higher education institutions train translators in Europe. In Western European countries, the most common are the following qualification levels: «bachelor», «master», «doctor of philosophy».
The student has the opportunity to create an individual package of courses. Getting quality education by future translators requires significant resources and contributions. Universities have a high level of logistics. The practical component of the programs has active and passive production practices. The training of future translators in universities is based on the principles of scientificity, continuity and continuity of education, taking into account the capabilities of modern information technology.
Interactive information technologies that develop translators' communication skills are common in British universities. In France, multidisciplinary translators, specialists in localization, terminology, legal translation, translators of official documents, etc. are currently being trained. Particular attention is now being paid to training translators in the use of SAT technologies. In Austria, translators are trained at three universities in the country.
The effectiveness of measures to improve the quality of professional training of future translators in the information and educational environment of the university depends on the positive components of foreign experience.В статті проаналізовано досвід професійної підготовки майбутніх перекладачів із використанням інформаційно-комунікаційних технологій у закладах вищої освіти країн Європейського Союзу. У світі існує розгалужена мережа перекладацької освіти, до якої входять державні університети, державні і приватні школи й інститути перекладачів та курси. Існує декілька основних моделей підготовки перекладачів. В західноєвропейських країнах, найпоширенішими є кваліфікаційні рівні: «бакалавр», «магістр», «доктор філософії». Студент має можливість створення індивідуального пакета курсів. Університети мають високий рівень матеріально-технічного забезпечення. Практична складова програм має активну і пасивну виробничі практики. Розглянуто особливості професійної підготовки перекладачів в європейських країнах. Урахування позитивних складових зарубіжного досвіду покращить якість професійної підготовки майбутніх перекладачів в інформаційно-освітньому середовищі університету
Вербалізація концепту «війна» в романі Г. Вдовиченко «Маріупольський процес»
Full text linkThis article presents the analysis of verbal filling of the «war» concept in author’s vision of the popular modern writer Halyna Vdovychenko, based on the example of the novel «Маriupol’s process», which covers military developments in the East of Ukraine in summer 2014.
The relevance of covering military discourse, which is distinguished by different interpretations of this concept in divers national and individual author views of the world and also in the contexts of miscellaneous historical periods, is disclosed.
As an approach’s basis to revealing the content of the analised concept, the views of T.Hraban and О.Shostak, who advice to highlight 10 сomponents of the following mini-concepts: labour, enemy, hate, fear, associate, wound, death, distruction, greatness, dirt in it, were chosen. Except of them, the verbal filling of the notions «weapon», «reasons of war», proverbs, jargon, which are connected with the verbalization of the concept, were analysed.У статті представлено аналіз вербального наповнення концепту «війна» в авторському баченні популярної сучасної української письменниці Галини Вдовиченко на прикладі роману «Маріупольський процес», що висвітлює воєнні події на Сході України влітку та восени 2014 р.
Розкрито актуальність висвітлення воєнного дискурсу, що визначається відмінними інтерпретаціями цього поняття в різних національних та індивідуально-авторських картинах світу, а також у контексті різних історичних періодів.
За основу підходу до розкриття змісту аналізованого концепту в романі «Маріупольський процес» ми обрали погляди Т.Храбан та О.Шостак, які радять виділяти у ньому 10 складових міні-концептів: праця, ворог, ненависть, страх, соратник, поранення, смерть, зруйнування, велич, бруд
Серія літературних містифікацій Станіслава Лема
Full text linkThe article reveals the essence of the phenomenon of the fantastic world of Stanislaw Lem, emphasizing that his fantastic works go beyond the traditional, they rise to the level of reflection, they not only describe the major problems of scientific-technological progress and achievements of mankind, but also offer solutions to them. In these works certain reservations and predictions of the future are given, which in turn deepens their social and philosophical sound. It is mentioned that S. Lem’s creativity is characterized by the wide range of problems and thematic spectrum, their globality, complex author’s method of reproduction of imaginary reality, ambiguity of interpretations of plot and figurative elements, high level of artistic means, building of cult of knowledge and scientific researches; S. Lem’s collection «Perfect Vacuum» is analyzed, the concept of literary hoax is revealed, genre characteristics are defined; three groups of literary hoaxes by S. Lem, determined by the writer himself are studied: the first group includes parody, imitation and mimicry, the second - drafts of novels that the writer could not write, and the third - all texts in which the writer boldly presented his own views on the development of technology, culture, various scientific theories; the ideological-contextual peculiarities of the texts have been clarified and the place of reviews in the system of literary hoaxes of the science fiction writer has been considered.У статті розкрито суть феномену фантастичного світу Станіслава Лема, наголошено, що його фантастичні твори виходять за рамки традиційності, вони вивищуються до рівня рефлексії, у них не просто описані основні проблеми науково-технічного прогресу і досягнень людства, а пропонуються варіанти їх розв’язання, надаються певні застереження і передбачення майбутнього, що, в свою чергу, поглиблює їх соціальне, філософське звучання. Зазначено, що творчість С.Лема характеризується широким спектром проблем і тематичного діапазону, їх глобальністю, складним авторським методом відтворення уявної дійсності, неоднозначністю трактувань сюжетних та образних елементів, високим рівнем художніх засобів, вибудовуванням культу знань і наукових досліджень; проаналізовано збірку С.Лема «Абсолютна порожнеча», розкрито поняття літературної містифікації, визначено жанрові ознаки; досліджено три групи літературних містифікацій С. Лема, які визначив сам письменник: до першої групи належать пародії, наслідування та передражнювання, до другої – чернетки романів, які письменник не зміг написати, до третьої – усі тексти, у яких фантаст сміливо виклав власні погляди на розвиток технологій, культури, різноманітні наукові теорії; з’ясовано ідейно-змістові особливості текстів та розглянуто місце рецензій у системі літературних містифікацій письменника-фантаста
Особливості фоносемантичної організації роману Дж. Джойса «Фіннеганів Помин»
Full text linkThe article reveals the peculiarities of sound components of the word in the organization of J. Joyce’s novel «Finnegans Wake», aesthetics and individual author’s style features. In this context it is determined that the usage of soundsymbolic and phonetic iconicity in the novel help to realize the author’s literary-esthetic and pragmatic intentions in their natural unity. The analysis of correlation of sound design and semantic expression in the novel shows that codification technique of the language is caused by the deep semantic structure which it is depicting, and by those processes, which appear within the transaction from this structure to its realization.У статті розглянуто особливості використання звукового складу слова в організації роману Джеймса Джойса «Фіннеганів Помин», естетика та особливості ідиостилю автора. У цьому контексті встановлено, що використання звукосимволічних і звукозображувальних одиниць у романі дає змогу реалізувати автору художньо-естетичну й прагматичну інтенції в їх органічному поєднанні. Аналіз співвідношення звукового оформлення й семантики вираження в романі засвідчує, що кодифікувальна техніка мови зумовлена глибинною семантичною структурою, яку вона відображає, і тими процесами, що виникають при переході від цієї структури до її втілення
Гендерні аспекти сучасного шевченкознавства (Рецензія на монографію: Черкас О. О. Маскулінне в поезії Тараса Шевченка: (моногр.). Київ: ВЦ «Академія», 2020. 128 с.)
Full text linkMonograph Review: Cherkas O. O. Masculline in Taras Shevchenko’s Poetry: [monograph]. Kyiv: Academiia, 2020. 128 p.Рецензія на монографію: Черкас О. О. Маскулінне в поезії Тараса Шевченка: [моногр.]. Київ: ВЦ «Академія», 2020. 128 с
«Добро» і «Зло» в літературі: інтертекстуальний діалог вікторіанського та неовікторіанського романів
Full text linkThe relevance of the research topic is specified to the general tendency of studying the text as an intertextual phenomenon, as well as the lack of research of modern compositions of English literature from the point of view of «intertextology».
The Victorian era became a «dialogic» era, serving as a metatext for further literary searches and postmodern experiments in the context of English literary postmodernism. It forms an over-textual unity in which the creativity of almost all the most prominent contemporary British writers unfolds. Therefore, the purpose of the scientific project was to identify intertextual elements in the intertext dialogue of the novels «The Adventures of Oliver Twist» (Charles Dickens) and «Children’s Book» (Antonia Susan Byatt) regarding the artistic, figurative and semantic representation of the value categories «good» and «evil».У світлі теорії інтертекстуальності статтю присвячено аналізові міжтекстової взаємодії вікторіанського та неовікторіанського романів щодо специфіки словесно-образної реалізації категорій «добро» і «зло» на прикладі сучасного англійського роману А.С.Баєт «Дитяча книга» та роману «Пригоди Олівера Твіста» Ч.Дікенса. Широта й багатство інтертекстуального поля роману А.С.Баєт простежується на сюжетно-композиційному, ідейно-тематичному, художньо-образному рівнях. Діалогічна взаємодія вікторіанського та неовікторіанського романів вибудовується у вигляді запозичення та розвитку ідей, підтвердження, наслідування, варіації і переосмислення, в тому числі категорій «добро» і «зло»
Відмінності у вимові особових власних імен в американському та британському варіантах англійської мови
No full textThe aim of the paper is to find out and analyze differences in the pronunciation of personal names of famous people and expand the existing ideas about the phonetic dichotomy of British and American English. The main research method used in the article is the comparison between British and American English phonetic differences together with their phonological representations. The study starts with the description of the shift in the articulatory base in American English. The difference between the American pronunciation standard (GA (General American accent) / American Network English) and the British one (RP (Received Pronunciation) / BBC English) include a number of features: the British version is characterized by a strong adjunction of the consonant to the previous vowel, it has a predominance of closed syllables while American English is open-syllabic; in the American standard there is no very clear opposition between monophthongs and diphthongs as in the British version. The analyzed examples of personal names demonstrate differences in the pronunciation of vowels, a change of a vowel into a diphthong or vice versa. As for the consonants, the presence of the rhotic accent in American English is one of the most noticeable pronunciation differences in personal names. The appearance of rhotacism may involve a change of a diphthong into a vowel and a stress shift. The change of stress is a common alteration and has numerous examples. Some examples of names with different sounding on both sides of the Atlantic do not follow any standard pattern. The article will make English language learners have a better realization of the varieties between British and American English and will help them use either of the two variants more consciously and accurately. Finally, the paper calls for further research concerning differences in pronunciation of other groups of proper names such as brand names and geographical names.Мета статті – з’ясувати та проаналізувати відмінності у вимові особових імен відомих людей та розширити існуючі уявлення про фонетичну дихотомію британського (RP (Received Pronunciation) / BBC English) та американського (GA (General American accent) / American Network English) варіантів англійської мови. Дослідження розпочинається з опису особливостей зміщення артикуляційної бази в американській англійській. Британський акцент характеризується сильним приєднанням приголосної до попередньої голосної, тому в ньому переважають закриті склади, тоді як американська англійська відкрито-силабічна; в американському стандарті немає чіткого протиставлення між монофтонгами та дифтонгами, як у британців. Проаналізовані приклади особових імен демонструють відмінності у вимові голосних, зміну голосної на дифтонг або навпаки. Що стосується приголосних, то однією з найбільш помітних відмінностей в особових іменах є американський ротацизм, який іноді може тягнути за собою зміну дифтонгу на монофтонг та зміщення наголосу. Зміна місця наголосу є поширеною відмінністю, що підтверджують численні приклади. Деякі назви з різним звучанням по обидва боки Атлантики не відповідають жодній стандартній схемі. Стаття допоможе тим, хто вивчає англійську мову, краще усвідомити різницю між британським та американським варіантами та більш усвідомлено і точно вимовляти особові імена у кожному з них. Автор накреслює перспективу подальших досліджень щодо відмінностей у вимові інших груп власних назв, таких як торгові марки та географічні назви
Поетика творчості Дмитра Білоуса
Full text linkThe article analyzes the creative work of Dmytro Bilous in the context of the study of poetics. The means of expression and imagery used by the author in his literary heritage have been revealed and the stylistic features of the artistic text have been emphasized.У статті проаналізовано творчість Дмитра Білоуса в контексті дослідження поетики. Розкрито виражально-зображувальні засоби, які використовував автор у своїй літературній спадщині та закцентовано на стильових особливостях мистецького тексту
Безперервна освіта як домінанта сучасної освітньої парадигми
Full text linkThe article deals with the issue of developing the system aiming at continuing education as a dominant element of modern education doctrine. The need for large-scale studies of the phenomenon and the formation of a separate special paradigm at both theoretical and practical levels, taking account of the «multi-professionalism» as a characteristic feature of the labour market, the processes of vocational globalization, the priority of information technology, the introduction of outcome-based approach as of the high priority, critically short period of the half-life for modern competences has been substantiated.
Based on the analysis of disparate elements from the experience of the continuing education formation and implementation, the main problematic issues the solution of which will ensure the formation of a holistic paradigm of continuing education have been synthesized, in particular: 1) terminology standardization for the continuing education; 2) establishment of the general state of educational strategy at the level of principles, tasks, structure, forms and methods, etc.; 3) ensuring proper regulatory and legal support for the functioning of continuing education as a holistic system at the level of laws and regulations; 4) formation of the optimal hierarchy of educational institutions, which will create and provide educational products and educational services in the framework of the continuing education by means of the infrastructure of field-oriented institutions and organizations; 5) use of modern information technologies of e-learning.Робота присвячена питанням розвитку системи безперервної освіти як домінанти сучасної освітньої доктрини. Обґрунтовано потребу якнаймасштабніших досліджень явища й становлення окремої спеціальної парадигми і на теоретичному, і на практичному рівнях, зважаючи на поліпрофесіоналізм як характерну ознаку ринку праці, процеси професійної глобалізації, пріоритет інформаційних технологій, запровадження як пріоритетного компетентнісного підходу, критично малий період напіврозпаду сучасних компетентностей.
На основі аналізу розрізнених елементів із досвіду становлення й запровадження безперервної освіти синтезовано основні проблемні питання, вирішення яких забезпечить формування цілісної парадигми системи безперервної освіти, а саме: 1) нормування терміносистеми безперервної освіти; 2) формування загально-державної освітньої стратегії на рівні принципів, завдань, структури, форм і методів тощо; 3) забезпечення належного нормативно-правового забезпечення функціонування безперервної освіти як цілісної системи на рівні законів і підзаконних актів; 4) формування на базі інфраструктури із профільних інституцій та організацій оптимальної ієрархії закладів освіти, які створюватимуть і надаватимуть освітні продукти й освітні послуги у рамках безперервної освіти; 5) використання сучасних інформаційних технологій електронного навчання