National University of Kyiv Mohyla Academy
eKMAIR Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional RepositoryNot a member yet
35997 research outputs found
Sort by
Вплив корупції на залучення прямих іноземних інвестицій в Україну
Матеріали доповiді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених "Актуальні соціально-економічні проблеми в умовах невизначеності"
Peculiarities of Forming a Change Management System in Higher Education Institutions of Ukraine
Ukraine, like the rest of the world, is in the process of transitioning to a digital economy and society. This transition has been underway for almost half a century, but the pace of change has accelerated due to the continued deployment of digital infrastructure, the proliferation of smartphones that create conditions for universal computerization, and the generation of huge amounts of information of all kinds. These changes have turned data into a strategically important asset. We are talking about a change in the global socio-technological order, which results in a complete reformatting of the systems we are used to, formation of new social and economic strategies for business entities at various levels. At the same time, the technological paradigm is changing, governance models and social norms are changing, and large-scale demographic shifts are taking place. All these processes are dominant influences that require changes in the processes of educational activities and, in particular, the management system of higher education institutions (HEI). However, the problem is not that the transition to a new model of economic development is taking place in principle. The problem is that this transition is happening at a very fast pace – not over millennia, like the agrarian way, not over centuries, like the industrial way, but in just a few decades. In the context of these changes, it turned out that Ukraine’s higher education institutions were rather inert, and unable to implement changes effectively. The emergence of a postindustrial, information society brings about fundamental changes in the economic systems of higher education institutions, transforming economic relations at all levels. In a rapidly changing environment, HEIs must have an appropriate readiness for change and a well-established change management system. The complexity and multidirectionality of the impact of external factors necessitate the formation of a management system that would be ready not only to anticipate new trends but also to respond to them accordingly, modernizing approaches to regulating all internal processes of the HEI. In the current situation, it is objectively necessary to recognize changes as an impetus for continuous development (both in times of crisis and in favorable circumstances), which becomes the most important prerequisite for achieving future strategic priorities. Therefore, the study analyzes the main components of the change management system in higher education institutions and reveals that the key object of change is the strategic change potential of higher education institutions. Diagnosing the potential for change requires the development of methodological tools that would allow the rational implementation of the managerial function of analysis and achieve the target results of the HEI.У статті розглянуто трансформаційні зміни в економіці України, зокрема вплив цифрової економіки та воєнних дій на заклади вищої освіти (ЗВО). Наголошено на спроможності ЗВО швидко реагувати на нові виклики, оскільки це критично важливо для їхньої життєздатності і виживання. Метою дослідження є вивчення тенденцій управління змінами в ЗВО та обґрунтування концептуальних основ формування системи управління цими змінами. Акцентовано увагу на необхідності управління організаційними змінами, які передбачають трансформацію управлінської системи відповідно до вимог зовнішнього середовища. В умовах біфуркації, коли ЗВО змушені адаптуватися до зовнішніх трансформацій, особлива роль належить освіті як ключовому напряму економіки України. Україна, як і весь світ, уже майже пів століття перебуває в процесі переходу до цифрової економіки та суспільства, але нині темп змін пришвидшився через розгортання цифрової інфраструктури, розповсюдження смартфонів, які створюють умови для всеохопної комп’ютеризації, та генерацію величезних обсягів інформації всіх видів. Ці зміни перетворили дані на стратегічно важливий актив. Ідеться про зміну глобального соціально-технологічного укладу, наслідком якого є повне переформатування звичних нам систем, формування нових соціальних та економічних стратегій суб’єктів господарювання різного рівня. Одночасно змінюється технологічна парадигма, змінюються моделі управління і суспільні норми, відбуваються масштабні демографічні зрушення. Усі ці процеси є домінантними впливами, які вимагають змін у процесах освітньої діяльності, зокрема системі управління закладом вищої освіти. Проте проблема не в самому переході до нової моделі економічного розвитку, а в його надшвидких темпах – не за тисячоліття, як аграрний, не за століття, як індустріальний спосіб, а всього за кілька десятків років. У контексті цих змін з’ясувалось, що ЗВО України виявились доволі інерційними, неспроможними ефективно впроваджувати зміни. Становлення постіндустріального, інформаційного суспільства вносить корінні зміни в економічні системи ЗВО, трансформуючи економічні відносини на всіх рівнях. ЗВО в умовах швидко змінюваного середовища повинні мати відповідний потенціал готовності до змін, а також сформовану систему управління змінами. Складність і багатовекторність впливу зовнішніх чинників зумовлюють необхідність формування такої системи управління, яка б була готова не тільки передбачити нові тенденції, а й відповідно реагувати на них, модернізуючи підходи до регулювання всіх внутрішніх процесів функціонування ЗВО. У сучасній ситуації об’єктивно необхідним є усвідомлення змін як поштовху до постійного розвитку (і під час кризи, і за сприятливих обставин), що стає найголовнішою передумовою досягнення майбутніх стратегічних пріоритетів. Тому в результаті дослідження проаналізовано основні елементи системи управління змінами в ЗВО, виявлено, що ключовим об’єктом змін є стратегічний потенціал змін ЗВО. Для його діагностування потрібно розробити методичний інструментарій, який дасть змогу раціонально здійснювати менеджерську функцію аналізу та досягати цільових результатів ЗВО
Фінансові технології в банківському секторі України
У кваліфікаційній роботі досліджено вплив фінансових технологій (FinTech) на ефективність банківського сектору України. Робота охоплює теоретичний аналіз сутності, класифікації та ролі FinTech у сучасному банкінгу, а також розкриває нормативно-правові умови цифрової трансформації в Україні. У другому розділі проведено порівняльний аналіз цифрової активності трьох українських банків: Monobank, ПриватБанку та Ощадбанку. Вони виступають прикладами відповідно цифрової, гібридної та традиційної моделей. У третьому розділі побудовано економетричну модель на основі панельних даних, яка формалізує зв’язок між FinTech-факторами (кількість цифрових клієнтів, витрати на ІТ, чистий прибуток, обсяг активів) та рентабельністю активів (ROA). Результати моделювання показали, що саме глибина цифрової взаємодії з клієнтами має найбільш стійкий позитивний вплив на ефективність банків. Робота має наукову новизну завдяки поєднанню якісного аналізу з кількісною оцінкою, а її практична цінність полягає у можливості використання результатів для вдосконалення цифрових стратегій банків в умовах трансформаційної економіки
Гнучкий підхід до управління як сучасний тренд та особливості його застосування у сфері вищої освіти
Підрозділ 6.1. монографії "Трансформація бізнесу в контексті глобальних викликів сталого розвитку", у якому йдеться про гнучкий підхід до управління як сучасний тренд та особливості його застосування у сфері вищої освіти
Політико-економічне співробітництво України та Південно-Африканської Республіки: аналіз і стратегічні перспективи
Матеріали доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції "Міждисциплінарні експертизи для відновлення і розвитку України", яка відбулася у м. Київ 5 червня 2025 року
Monitoring of invasive woody plant species in urban ecosystems of Kyiv
The article presents the results of monitoring invasive woody plant species in Kyiv. According to the research conducted using the GBIF service, 12 invasive woody species were identified: Ailanthus tree Ailanthus altissima (Mill.), Siberian elm Ulmus pumila L., honey locust Gleditsia triacanthos L., eastern American black walnut Juglans nigra L., red oak Quercus rubra L., hackberry Celtis occidentalis, Amur cork tree Phellodendron amurénse, ash-leaved maple Acer negundo L., oleaster Elaeágnus angustifólia L., Paulownia Paulownia tomentosa, black locust Robinia pseudoacacia L., and black cherry Prunus serótina (Ehrh.) Ag. The most common invasive tree species in Kyiv as of May 21, 2024, were ash-leaved maple Acer negundo L. – 1,203 findings, black locust Robinia pseudoacacia L. – 433 findings, and red oak Quercus rubra L. – 303 findings. All of these species are native to North America. The species with the lowest numbers of findings were: North American black walnut Juglans nigra L. – 4, and two Far Eastern species: Amur cork tree Phellodendron amurense – 11, and Paulownia Paulownia tomentosa – 15 findings. An analysis of the dynamics of invasive woody plant spread in Kyiv showed that ash-leaved maple Acer negundo L. is the most actively spreading species. Over the five-year period from 2019, the number of its findings increased from 83 to 1,197. Year-by-year analysis showed the highest number of findings for Robinia pseudoacacia L. in 2021 – 129, for Acer negundo L. also in 2021 – 463, and for Quercus rubra L. in 2023 – 79. The study showed that urbanized areas, particularly cities, are hotspots
for the rapid spread of invasive flora due to intensive anthropogenic impact, habitat disturbance, and insufficient control measures. Proposals for effective management of invasive plant species in urbanized areas of Ukraine should include systematic monitoring, biological and mechanical control methods, limited chemical control, the development of strategies for managing adventitious species at both national and local levels, and support for scientific research in this field.У статті наведено результати моніторингу інвазійних деревних видів рослин на території міста Києва. У процесі дослідження за допомогою сервісу GBIF було виявлено 12 таких видів і показано, що найпоширенішими деревними інвазійними видами є клен ясенелистий (Acer negundo L.), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.) та дуб червоний (Quercus rubra L.). Найбільш активним видом, що поширюється, є клен ясенелистий (Acer negundo L.). Проведене дослідження показало, що урбанізовані території, зокрема міста, є осередками швидкого поширення інвазійної флори через інтенсивний антропогенний вплив, порушення природних середовищ існування та недостатній контроль. Для ефективного поводження з інвазійними видами рослин на урбанізованих територіях України запропоновано такі заходи: систематичний моніторинг, біологічний контроль, механічні методи контролю, обмежений хімічний контроль, розроблення стратегій для поводження з адвентивними видами на загальнодержавному і місцевому рівнях та підтримка наукової діяльності в цій сфері
Сатира та іронія у літературі про війну
Мета роботи – проаналізувати іронію та сатиру як форми психологічного захисту в літературі, що реагує на досвід масштабної війни. У фокусі знаходиться дослідження способів художнього відображення травматичних переживань, зокрема симптомів посттравматичного стресового розладу
Рябцев Геннадій Леонідович
У статті, яка розміщена в Енциклопедія Сучасної України (2025), йдеться про Рябцева Геннадія Леонідовича (18. 08. 1971, Київ) — фахівця у галузі політичного аналізу та стратегічного управління, кандидата технічних наук (1997), доктора наук з державного управління (2014), професора (2015)
Оцінка потреб у навчанні фахівців центрів життєстійкості
Мета дослідження: вивчити навчальні потреби фахівців центрів життєстійкості
Роль штучного інтелекту в автоматизації маркетингу IT-продуктів
Матеріали доповіді учасників III Міжнародної науково-практичної конференції "Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку бізнесу", 23-24 квітня 2025 р