Digital Library NAES of Ukraine
Not a member yet
39845 research outputs found
Sort by
Monitoring (analytics) of the use of the web resource of the Digital Library of the NAES of Ukraine : report for January-June 2025
Get PDFМоніторинг (аналітика) використання вебресурсу Електронної бібліотеки НАПН України здійснюється за допомогою статистичного модуля IRStats 2 платформи EPrints 3.3 та інформаційно-аналітичного сервісу Google Analytics 4. Аналітика використання сайту Електронної бібліотеки НАПН України проводиться за такими показниками: кількість користувачів вебресурсу бібліотеки за країнами, містами, мовами, типами пристроїв, які вони застосовують, поведінка відвідувачів, технології відвідування сайту, джерела трафіку, події сайту та ін. Це дає змогу збирати, переглядати і аналізувати дані про відвідуваність сайту, довідатися, яка середня кількість переглядів сторінок, зміст яких матеріалів дозволяє домогтися найбільшого числа відвідувань, яка інформація залучає найбільше число відвідувачів на сайт та багато іншого. За допомогою статистичного модуля IRStats 2 помісячно відстежено процеси розміщення вченими установ Академії наукових матеріалів до Електронної бібліотеки НАПН України, відвідування сайту та використання (завантаження) електронних ресурсів користувачами різних країн світу.
Для науковців, аспірантів, керівників наукових установ НАПН України та спеціалістів в галузі бібліотечної справи.Monitoring (analytics) of the use of the web resource of the Digital Library of the NAES of Ukraine is carried out using the IRStats 2 statistical module of the EPrints 3.3 platform and the Google Analytics 4 information and analytical service. The analysis of the use of the website of the Digital Library of the NAES of Ukraine is carried out according to the following indicators:the number of users of the library's web resource by countries, cities, languages, types of devices they use, visitor behavior, technologies for visiting the site, sources of traffic, site events, etc. This makes it possible to collect, view and analyze data on site visits, to find out what is the average number of page views, what content of materials allows to achieve the largest number of visits, what information attracts the largest number of visitors to the site and much more. With the help of the IRStats 2 statistical module, the processes of posting by scientists of institutions of the Academy of Scientific Materials to the Digital Library of the NAES of Ukraine, visits to the site and use (downloading) of electronic resources by users of different countries of the world were monitored on a monthly basis.
For scientists, post-graduate students, heads of scientific institutions of the NAES of Ukraine and specialists in the field of librarianship
The application of artificial intelligence systems in the training of cartography and geoinformatics specialists in Ukraine
Get PDFНа сучасному етапі інформаційного суспільства ефективність виконання різноманітних прикладних завдань у галузі картографії та геоінформатики залежить від компетентностей фахівців, здатних до застосування програмних інструментів, які моделюють і відтворюють у комп’ютерному середовищі розумову діяльність людини. Такими є засоби штучного інтелекту, які протягом майже сімдесятирічного періоду свого розвитку виступали ядром комп’ютерних технологій, забезпечуючи різний ступінь автоматизації картографічних робіт, з удосконаленням у відповідності до здобутків науково-технічного прогресу. Це продемонстровано розробленою авторами хронологічною моделлю, що визначає періоди розвитку інструментів штучного інтелекту, показує зміни технологій у контексті процесів створення/використання карт, а також провадження навчальної діяльності при підготовці майбутніх фахівців з картографії та геоінформатики.
Вивчення можливостей використання таких інструментів дало змогу провести їх групування за функціоналом прикладного програмного забезпечення, зокрема географічних інформаційних систем, програм (модулів) обробки і перетворення зображень, вузькофункціональних продуктів тощо, та визначити ці інструменти як системи штучного інтелекту, що сьогодні мають характеризуватись мультимодальністю, тобто одночасним забезпеченням роботи з різними типами даних: графічними, табличними, текстовими та ін. Відзначено, що прийняття остаточних рішень за отриманими результатами інтегрованого застосування систем штучного інтелекту при вирішенні прикладних завдань картографії та геоінформатики обов’язково має здійснюватись лише фахівцями, які володіють відповідними компетентностями.
Потенціал позитивного впливу систем штучного інтелекту при підготовці майбутніх галузевих фахівців на унікальній в Україні бакалаврській освітній програмі «Картографія, географічні інформаційні системи, дистанційне зондування Землі» Київського національного університету імені Тараса Шевченка оцінюється в межах 33%, що відповідає її високому рівню щодо використання прикладного програмного забезпечення в навчальному процесі та формування фахових компетентностей здобувачів.At the current stage of the information society, the effectiveness of solving various applied tasks in cartography and geoinformatics depends on the competencies of specialists capable of using software tools that simulate and replicate human cognitive processes in a computer environment. These tools, based on artificial intelligence, have been at the core of computing technologies for nearly seventy years, driving various levels of automation in cartographic work while continuously evolving with advancements in science and technology. This is illustrated by the chronological model developed by the authors, which outlines the stages of artificial intelligence development, highlights technological shifts in the creation and use of maps, and examines its role in the education of future cartography and geoinformatics specialists.
An analysis of the potential applications of such tools has enabled their classification based on the functionality of applied software, including geographic information systems, image processing and transformation programs (modules), and specialized software products. These tools are identified as artificial intelligence systems, which today must be characterized by multimodality – meaning the ability to process and integrate different types of data, such as graphical, tabular, textual information, and others, simultaneously. It is emphasized that final decision-making based on the integrated application of artificial intelligence in cartography and geoinformatics should be carried out exclusively by specialists with the necessary expertise.
The potential for positive impact of artificial intelligence systems on the training of future specialists in Ukraine’s only bachelor’s program in “Cartography, Geographic Information Systems, Earth Remote Sensing” at Taras Shevchenko National University of Kyiv is estimated at 33%. This reflects a high level of applied software utilization in the educational process and its role in shaping students’ professional competencies
Psychological support for educational strategies of the individual in conditions of uncertainty: collection of scientific works
Get PDFВ збірці висвітлюються результати досліджень, зумовлених запитами практики на формування здатностей, стратегій та досвіду подолання особистістю несприятливих життєвих обставин, негативних впливів невизначеності, відповідно викликам сучасних особливостей становлення світового освітнього простору. Рішення дослідницьких завдань здійснюється в методологічній парадигмі генетичної психології, дозволяє створити продуктивну цілісну концепцію теоретичних та практичних уявлень про феномен невизначеності. Авторами збірника комплексно висвітлено окремі актуальні питання психологічного вивчення феномена невизначеності освітнього простору, пропонуються методики, які ознайомлюють практикуючих спеціалістів із здобутками і результатами психологічної науки, допомагають організувати та створити умови для активізації ресурсних можливостей організації освітніх процесів в екстремальних умовах воєнного часу, психологічного супроводу у напрямку створення психологічно безпечного освітнього середовища, сприяння психічному розвитку особистості в процесі навчання. Для фахівців системи освіти, працівників у галузі практичної психології, науковців-психологів, що розробляють проблеми навчання та розвитку особистості.The collection highlights the results of research driven by practical demands on the formation of abilities, strategies and experience in overcoming adverse life circumstances, negative impacts of uncertainty, in accordance with the challenges of modern features of the formation of the world educational space. The solution of research tasks is carried out in the methodological paradigm of genetic psychology, allows you to create a productive holistic concept of theoretical and practical ideas about the phenomenon of uncertainty. The authors of the collection comprehensively highlight some relevant issues of psychological study of the phenomenon of uncertainty of the educational space, offer methods that familiarize practicing specialists with the achievements and results of psychological science, help organize and create conditions for activating the resource capabilities of organizing educational processes in extreme wartime conditions, psychological support towards creating a psychologically safe educational environment, promoting the mental development of the individual in the learning process. For specialists of the education system, workers in the field of practical psychology, psychologists who develop problems of learning and personality development
Using immersive technologies to monitor the school's digital environment
Get PDFЗавдяки використанню новітніх пристроїв, платформ та додатків цифрове середовище школи трансформується та стає різноманітним та більш складним. Відповідно виникає питання як перевіряти та управляти таким середовищем, забезпечувати безпеку, тому виникає необхідність в дослідженні можливостей використання імерсивних технологій для підвищення ефективності моніторингу цифрового середовища школи.With the use of the latest devices, platforms and applications, the digital environment of the school is transforming and becoming more diverse and complex. Accordingly, the question arises of how to verify and manage such an environment, ensure security, therefore there is a need to explore the possibilities of using immersive technologies to increase the effectiveness of monitoring the digital environment of the school
Practice of implementing the academic discipline "Methodology and design of scientific research in special and inclusive education"
Get PDFОсвітні інновації та сучасні виклики актуалізують необхідність оновлення програм підготовки докторів філософії зі спеціальності спеціальна освіта. Мета статті: висвітлення ключових аспектів навчальної дисципліни «Методологія та проектування наукового дослідження в спеціальній та інклюзивній освіті», яка реалізується на освітній програмі підготовки докторів філософії зі спеціальності 016 Спеціальна освіта / А6 Спеціальна освіта (за спеціалізаціями). Методи дослідження: методи теоретичного аналізу літературних джерел, аналізу нормативно-правових документів для визначення концептуальних основ, цілей і цінностей вищої освіти (рівень доктора філософії) України та інших країн; кейс-стаді та метод узагальнення досвіду викладання та підготовки докторів філософії зі спеціальності 016 Спеціальна освіта в Інституті спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, узагальнення досвіду акредитації освітніх програм під час роботи у складі галузевої експертної ради 01 Педагогіка Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Враховано, що дослідницькі навички формуються не лише через наукові дослідження, а й через різноманітні навчальні активності – від виконання практичних завдань і проєктів до критичного осмислення результатів (наприклад, аналіз літератури, аналіз статистичних даних, підготовку аналітичних звітів тощо). Цьому сприяють, зокрема, наступні форми і методи навчання, що використовуються в процесі вивчення представленої дисципліни: дискусії, мозковий штурм, аналіз ситуацій, аналіз документальних джерел, проектування, захист творчих завдань, презентації, форуми тощо.Educational innovations and modern challenges actualize the need to update the programs for training doctors of philosophy in the specialty of special education. The purpose of the article: to highlight the key aspects of the academic discipline "Methodology and design of scientific research in special and inclusive education", which is implemented in the educational program for training doctors of philosophy in the specialty 016 Special Education / A6 Special Education (by specialization). Research methods: methods of theoretical analysis of literary sources, analysis of regulatory and legal documents to determine the conceptual foundations, goals and values of higher education (PhD level) in Ukraine and other countries; case studies and a method for summarizing the experience of teaching and training doctors of philosophy in the specialty 016 Special Education at the Mykola Yarmachenko Institute of Special Pedagogy and Psychology of the National Academy of Sciences of Ukraine, summarizing the experience of accreditation of educational programs while working as part of the industry expert council 01 Pedagogy of the National Agency for Quality Assurance in Higher Education. It is taken into account that research skills are formed not only through scientific research, but also through various educational activities - from performing practical tasks and projects to critical reflection of results (for example, literature analysis, statistical data analysis, preparation of analytical reports, etc.). This is facilitated, in particular, by the following forms and methods of learning used in the process of studying the presented discipline: discussions, brainstorming, situation analysis, analysis of documentary sources, design, defense of creative tasks, presentations, forums, etc
Digital Transformation of Professional Training of Future History Teachers: the Experience of Universities in Ukraine and the Republic of Poland
Get PDFУ статті представлено аналітичний огляд і підкреслено, що цифровізація як у світі, так і в кожній окремій країні вже не є винятком, а стає нормою і спонукає до нових досліджень трансформаційних процесів в освітніх системах. Аргументовано, що проблеми, які тісно пов'язані з цифровою трансформацією педагогічної освіти, зокрема професійної підготовки майбутніх учителів історії в сучасних форсмажорних обставинах, набувають все більшої актуальності. Метою статті є огляд та узагальнення особливостей цифрової трансформації професійної підготовки майбутніх учителів історії в університетах України та Республіки Польща. Підкреслено, що досягнення мети уможливлює розв’язання основних завдань дослідницького пошуку методом компаративного аналізу українського і польського досвіду діяльності університетів у зазначеному контексті на засадах трансдисциплінарного, системного і компетентнісного підходів. Зазначено, що новизна отриманих результатів полягає у тому, що уперше проведено порівняльний зріз умов цифрового середовища професійної підготовки майбутніх учителів історії в українських і польських університетах та визначено її особливості. Висунуто припущення, що компаративне дослідження дасть змогу виявити кращі практики професійної підготовки майбутніх учителів історії, в університетах України і Республіки Польща – країн, які є як досить дотичними за ідентичністю, ментальністю й цінностями, так і досить різними за цими ознаками у сьогоденному часі євроінтеграційного вектору існування та розвитку. Здійснено контент-аналіз інтернет-ресурсів, наукових і довідкових джерел, наведено певні аргументи щодо трансформаційних змін освітнього процесу українських і польських університетів, які готують педагогічні кадри, охарактеризовано особливості професійної підготовки майбутніх учителів історії засобами компаративного аналізу освітніх середовищ, з’ясовано певні шляхи екстраполяції польського досвіду у систему університетської освіти України. Акцентовано, що практичне значення дослідження полягає у систематизації та оглядовому узагальненні порівняльних результатів вивчення українського та польського досвіду професійної підготовки майбутніх учителів історії в умовах цифрової трансформації освітніх систем. У перспективі заплановано поглибити пошук з виокремлення цифрових технологій дотичних у підготовці учителів історії з врахуванням зарубіжного досвіду, зокрема університетів Республіки Польща. Стаття має теоретичний характер та присвячена аналітичним розвідкам.The article provides an analytical review and highlights that digitalisation, both globally and within each individual country, is no longer an exception, but is becoming the norm and encourages new research into the transformation processes in educational systems. It is argued that the problems that are closely related to the digital transformation of teacher training, in particular the professional training of future history teachers in the current force majeure circumstances, are gaining importance. The purpose of the article is a review and generalisation of the peculiarities of digital transformation of professional training of future history teachers at universities in Ukraine and the Republic of Poland. It is emphasised that the achievement of the goal makes it possible to solve the main tasks of the research search by a comparative analysis of the Ukrainian and Polish experience of universities in this context on the basis of transdisciplinary, systemic and competence approaches. The novelty of the results: for the first time, a comparative analysis of the conditions of the digital environment for the professional training of future history teachers at universities in Ukraine and Poland was carried out and the peculiarities of this process were identified. The practical significance lies in the systematisation and overview generalisation of the results of studying the Ukrainian and Polish experience of professional training of future history teachers in the context of digital transformation of educational systems. The prospect of the study is to deepen the search for the identification of digital technologies related to the training of history teachers, taking into account foreign experience, in particular, universities of the Republic of Poland. The article is of a theoretical nature and is dedicated to analytical research
Biographical Portraits of Ukrainian Pedagogues at the Crossroads of Epochs (Second Half of the 19th Century – Early 21st Century)
No full textВідеопрезентація доповіді на Міжнародній постійно діючій конференції з історії освіти ISCHE 46 (9 липня – 16 липня 2025 р.)Video presentation of the report at the international ongoing conference "Teachers and Teaching: History on the Move" (July 9–16, 2025)
Pedagogical Heritage of Ukraine: Using Online Projects to Preserve Historical Memory
Get PDFУ статті представлено педагогічні біографічні онлайн-проєкти («Ми стоїмо на плечах наших попередників: педагоги-ювіляри», «Педагоги України: пам’ятаємо, шануємо», «Педагоги України про національно-патріотичне виховання» та «Педагоги про українську мову») Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського. Схарактеризовано технологію їх створення (тематика, змістове наповнення, принципи подання інформації, англомовна версія, дизайн, хештеги тощо) та особливості впровадження біографічного знання (життєві віхи, творча спадщина) про відомих і маловідомих педагогів в освітньо-науковий простір через соціальні мережі, що в умовах відкритої науки забезпечує доступність до історії освіти для широкої аудиторії України та світу. Виявлено консолідовну роль біографічних онлайн-проєктів у збереженні історичної пам’яті українського народу, особливо в умовах війни та інформаційного протистояння російському агресору. Аргументовано функції віртуальних продуктів (науково-освітню, інформаційно-комунікаційну) для збереження духовної спадщини та поширення правдивої інформації про українську історію у світі у річищі євроінтеграції. Обґрунтовано їхнє значення для здобувачів освіти, педагогічних, наукових і науково-педагогічних і бібліотечних працівників у контексті всеохопної цифровізації суспільства. Виявлено вплив онлайн-проєктів на національно-патріотичне виховання молоді та збагачення їхньої громадянської компетентності в умовах глобальних викликів і загроз, утвердження української національної і громадянської ідентичності в умовах війни та повоєнного відновлення України. Запропоновано подальші перспективи щодо вивчення впливу педагогічних біографічних онлайн-проєктів на формування цифрової історичної пам’яті в міжнародному контексті тощо.The article presents pedagogical biographical online projects developed by V. Sukhomlynskyi State Scientific and Educational Library of Ukraine, including: "We Stand on the Shoulders of Our Predecessors: Anniversary Educators," "Educators of Ukraine: We Remember, We Honor!," "Educators of Ukraine on National and Patriotic Education," and "Educators on the Ukrainian Language." The article describes the technology behind their creation (themes, content structure, principles of information presentation, English versions, design, hashtags, etc.) and outlines the specifics of implementing biographical knowledge (life milestones, creative heritage) about well-known and less known educators into the educational and scientific space through social media. In the context of open science, this ensures broad access to the history of education for audiences in Ukraine and worldwide. The article reveals the consolidating role of biographical online projects in preserving the historical memory of the Ukrainian people, especially during wartime and the informational confrontation with the russian aggressor. It substantiates the functions of these virtual products (scientific-educational and informational-communicative) in preserving spiritual heritage and disseminating truthful information about Ukrainian history globally within the framework of European integration. Their significance is justified for students, educators, researchers, academic and library professionals in the context of society’s comprehensive digitalization. The article highlights the impact of these online projects on national and patriotic education of youth and the enhancement of their civic competence amid global challenges and threats, reinforcing Ukrainian national and civic identity during the war and the post-war recovery of Ukraine. Finally, the article suggests future directions for studying the influence of pedagogical biographical online projects on the formation of digital historical memory in the international context
Model of an open educational environment with elements of artificial intelligence for the professional development of teaching staff
Get PDFУ статті розглянуто проблему інтеграції штучного інтелекту (ШІ) у професійний розвиток педагогічних кадрів шляхом формування відкритого освітнього середовища. Визначено основні виклики, які виникають у процесі впровадження ШІ в освіту, зокрема недостатню підготовленість педагогічних кадрів, етичні аспекти використання технологій-ШІ та забезпечення конфіденційності даних. Обґрунтовано модель відкритого освітнього середовища з елементами ШІ, яка включає п’ять блоків: цільовий, змістовий, організаційно-технологічний, оцінювально-діагностичний та результативний. Цільовий блок визначає стратегічну мету моделі – спроєктувати відкрите освітнє середовище з елементами ШІ у процесі професійного розвитку педагогічних кадрів. Змістовий блок містить навчальні модулі, що розкривають способи застосування ШІ в освітній діяльності, включаючи створення навчальних матеріалів, планування уроків та оцінювання знань. Організаційно-технологічний блок містить методи, форми навчання та засоби, що забезпечують ефективну підготовку педагогічних кадрів, включаючи інтеграцію хмарних сервісів, генеративного ШІ та великих мовних моделей. Оцінювально-діагностичний блок передбачає механізми оцінки засвоєння знань педагогічних кадрів, враховуючи когнітивний, мотиваційний, діяльнісний та рефлексивний критерії. Результативний блок визначає результат впровадження даної моделі – спроєктоване відкрите освітнє середовище з елементами ШІ у процесі професійного розвитку педагогічних кадрів. Розглянуто ключові складники відкритого освітнього середовища з елементами ШІ для професійного розвитку педагогічних кадрів такі як: електронні навчальні матеріали ШІ, онлайн-курси та навчальні програми ШІ, електронні системи управління навчальним контентом, інші учасники освітнього процесу, методи навчання, педагогічні підходи та технології використання ШІ, заходи безпеки та конфіденційності, інфраструктуру та технічну підтримку, інструменти оцінювання ШІ, засоби комунікації, інтерактивні технології ШІ та мультимедійні засоби ШІ.The article examines the issue of integrating artificial intelligence (AI) into the professional development of teaching staff by forming an open educational environment. The main challenges associated with implementing AI in education include the insufficient preparedness of teaching staff, ethical aspects of AI technology usage, and data confidentiality. The study substantiates a model of an open educational environment with AI elements consisting of five blocks: target, content, organizational-technological, assessment-diagnostic, and result-oriented. The target block defines the strategic goal of the model – designing an open educational environment with AI elements in the professional development of teaching staff. The content block contains educational modules exploring ways to apply AI in educational activities, including creating learning materials, lesson planning, and knowledge assessment. The organizational-technological block encompasses methods, forms of learning, and tools that ensure the practical training of teaching staff, including integrating cloud services, generative AI, and large language models. The assessment-diagnostic block outlines mechanisms for evaluating the knowledge acquisition of teaching staff, considering cognitive, motivational, activity-based, and reflective criteria. The result-oriented block determines the outcome of implementing this model – the designed open educational environment with AI elements in the professional development of teaching staff. Key components of the open educational environment with AI elements for the professional development of teaching staff are considered, including AI-powered electronic learning materials, online courses and training programs, electronic learning content management systems, other participants in the educational process, teaching methods, pedagogical approaches, and AI utilization technologies, security and confidentiality measures, infrastructure and technical support, AI assessment tools, communication tools, interactive AI technologies, and multimedia AI tools
Socio-pedagogical partnership of educational institutions and social institutions during the war: materials of the IV All-Ukrainian Round Table
Get PDFМатеріали всеукраїнського круглого столу висвітлюють ефективність партнерства між закладами освіти та соціальними інституціями як чинника стійкості суспільства в умовах війни. Представлено приклади міжсекторальної взаємодії у підтримці дітей і молоді, профілактиці професійного вигорання серед педагогів і соціальних працівників, розвитку інклюзивного освітнього середовища. Окреслено можливості цифрових технологій для соціальної мобільності, підтримки життєстійкості, громадянської активності молоді, а також механізми реагування на кризові ситуації. Наголошено на важливості комплексного підходу до реабілітації осіб з інвалідністю та підтримки ветеранів у громадах.
Тези подано в авторській редакції. Автори опублікованих матеріалів несуть відповідальність за точність наведених фактів, цитат, посилань на джерела тощо.The materials of the all-Ukrainian round table highlight the effectiveness of partnerships between educational institutions and social institutions as a factor in the resilience of society in war conditions. Examples of intersectoral interaction in supporting children and youth, preventing professional burnout among teachers and social workers, and developing an inclusive educational environment are presented. The possibilities of digital technologies for social mobility, supporting resilience, civic activity of youth, as well as mechanisms for responding to crisis situations are outlined. The importance of a comprehensive approach to the rehabilitation of persons with disabilities and supporting veterans in communities is emphasized.
The abstracts are submitted in the author's edition. The authors of the published materials are responsible for the accuracy of the facts, quotes, references to sources, etc