Digital Library NAES of Ukraine
Not a member yet
39845 research outputs found
Sort by
Educational Autonomy of Students and Innovative Competence of Teachers as Two Interrelated Components of the Modern Learning Process
У статті розглянуто коло взаємопов’язаних проблем, які супроводжують сучасний стан загальної середньої освіти. Сучасний стан загальної середньої освіти супроводжується реформою, переходом на змішане (дистанційне) навчання, упровадженням нових підходів до навчання, що відбуваються на фоні глобальної цифровізації суспільства, затребуваністю компетентних фахівців, які здатні автономно навчатись, оволодівати ключовими компетентностями і навичками ХХІ століття. Відповідно актуалізується проблема, яка потребує дослідження взаємозв’язку між потребою в організації самонавчання учнів за допомогою освітніх цифрових платформ та здатністю учителів організувати відповідний процес навчання. Для вирішення цієї проблеми досліджено дефініцію освітньої автономності. З’ясовано, що з огляду на складність системи освіти, термін освітня автономність може розглядатись як загальнодидактичний принцип, яким визнається незалежність у прийнятті рішень щодо організації освітнього процесу, управлінських рішень щодо фінансування, кадрової політики та інших аспектів освітньої діяльності. Тобто освітня автономність поділяється за складниками освітньої діяльності на: академічну, організаційну, фінансову та кадрову. Важливим чинником ефективності освітньої автономності є автономність як особистісна якість учасників освітнього процесу. І це, у свою чергу, потребує від учителя умінь застосовувати інноваційні методи навчання, вирішувати проблеми в нестандартний спосіб. Тобто проявляти інноваційну компетентність. Ці аспекти визначають особливість побудови взаємозв’язків між освітньою автономністю учнів та інноваційною компетентністю учителів у дидактичній системі цифрового навчання, процесуальним складником якої є форми, методи і прийоми навчання, які сприяють освітній автономності учнів, розвивають інноваційну компетентність учителів та передбачають широке використання цифрових платформ.The article examines the range of interrelated problems that accompany the current state of general secondary education. The current state of general secondary education is accompanied by reform, the transition to blended (distance) learning, and the introduction of new approaches to learning, which are taking place against the backdrop of the global digitalization of society and the demand for competent professionals who can learn autonomously and master the key competencies and skills of the 21st century. Accordingly, the problem that requires research into the relationship between the need to organize students’ self-study using educational digital platforms and teachers’ ability to organize the learning process is becoming more relevant. To solve this problem, the author studies the essence of educational autonomy. It is found that, given the complexity of the education system, the term educational autonomy can be viewed as a general didactic principle that recognizes independence in decision-making on the organization of the educational process, management decisions on financing, personnel policy, and other aspects of educational activities. In other words, the author regards educational autonomy as academic, organizational, financial, and personnel components of educational activity. The autonomy as a personal quality of participants in the educational process is an important factor in the effectiveness of educational autonomy. This, in turn, requires the teacher to be able to apply innovative teaching methods and solve problems in a non-standard way. That is, to demonstrate innovative competence. These aspects determine the peculiarity of building relationships between students’ educational autonomy and teachers’ innovative competence in the didactic system of digital learning, the procedural component of which is the forms, methods, and techniques of teaching that promote students’ educational autonomy, develop teachers’ innovative competence and provide for the widespread use of digital platforms
Legislative quality assurance of vocational education in Austria
Досліджено законодавче забезпечення професійної освіти в Австрії. Становлення австрійської системи забезпечення якості професійної освіти відбувалось відповідно до євроінтеграційних процесів ПОН у ЄС. Запуск «Ініціативи якості професійної освіти» (VET quality initiative – QIBB) у 2004 році став значним кроком до забезпечення якості в системі ПОН Австрії. З 2021–2022 навчального року протягом двох років впроваджувалася нова система управління якістю для шкіл (quality management system for schools – QMS), у якій QIBB об’єднано з Рамкою якості для загальноосвітніх шкіл. Відповідно до змін у системі забезпечення якості
оновлювалось і законодавче забезпечення ПОН Австрії.The legislative support for vocational education in Austria was studied. The formation of the Austrian system of quality assurance for vocational education took place in accordance with the European integration processes of VET in the EU. The launch of the «VET quality initiative – QIBB» in 2004 was a significant step towards quality assurance in the VET system in Austria. From the 2021-2022 academic year, a new quality management system for schools (QMS) was implemented for two years, in which QIBB was combined with the Quality Framework for General Education Schools. In accordance with changes in the quality assurance system, the legislative support for VET in Austria was also updated
Educational losses of high school students during the war as a socio-pedagogical problem of Ukraine
Визначено й охарактеризовано структуру освітніх втрат, наслідки навчальних втрат як структурного компонента освітніх втрат для учнів гімназії; презентовано дослідження навчальних втрат в учнів 5-9 класів як комплексної проблеми.The structure of educational losses, the consequences of educational losses as a structural component of educational losses for high school students are determined and characterized; a study of educational losses in students in grades 5-9 as a complex problem is presented
Peculiarities of Psychological Assessment of Children Affected by War
Війна в нашій країні значно поширила адаптаційні розлади, в тому числі і серед дітей. Це й зрозуміло, адже травмівні події війни, які мають високу стресогенність, викликають адаптаційні розлади майже у всіх людей, які їх переживають. Одним із найнебезпечніших наслідків стресового переживання травмівних подій є посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Нагадаємо, що у порівнянні з іншими адаптаційними розладами (наприклад, із тривожними розладами, депресією), ПТСР може переслідувати людину впродовж всього життя, погіршуючи її психоемоційний стан навіть через багато років після пережитого. Для дітей цей розлад представляє особливу небезпеку, оскільки може значно порушити їхній психічний розвиток. Тому в умовах воєнного стану важливою задачею психологічного супроводу освіти є психодіагностика, спрямована на ідентифікацію осіб/груп щодо підвищеного ризику на розвиток посттравматичних стресових розладів та інших супутніх розладівThe war in our country has significantly increased the prevalence of adjustment disorders, including among children. This is understandable, as the traumatic events of war, which are highly stressful, trigger adjustment disorders in almost everyone who experiences them. One of the most dangerous consequences of stress-related traumatic experiences is post-traumatic stress disorder (PTSD).
It is worth noting that compared to other adjustment disorders (such as anxiety disorders or depression), PTSD can follow a person throughout their entire life, impairing their psycho-emotional state even many years after the traumatic event. For children, this disorder poses a particular threat, as it can severely disrupt their psychological development.
Therefore, under martial law conditions, an essential task of psychological support in education is psychodiagnostics aimed at identifying individuals or groups at increased risk of developing PTSD and other related disorders
Formation of professional competence of future postal operators in vocational colleges
Кайтановська О. М. Формування професійної компетентності операторів поштового зв’язку в професійних коледжах. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 01 Освіта/ Педагогіка зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки. – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук України, Київ, 2025.
У дисертації окреслено актуальність теми та обґрунтовано проблематику професійної компетентності операторів поштового зв’язку в професійних коледжах, визначено мету та завдання, розроблено програму і методику дослідження. Висвітлено результати наукового аналізу стану дослідженості зазначеної проблеми, встановлено суперечності між рівнем професійної підготовки операторів поштового зв’язку та вимогами, які висуває ринок праці до кваліфікованих робітників, їхню готовність до розв’язання складних ситуацій на робочому місці. Зазначена відповідність зумовлена використанням соціально-економічних чинників: застаріла матеріально-технічна база у навчальних закладів; недостатнє фінансування; пасивна участь суб’єктів господарювання у вирішенні завдань професійної освіти; низький престиж робітничих професій; відсутність системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників; брак сучасної навчальної літератури та інших факторів.
Авторкою розкрито роль і місце професійних коледжів у національній системі освіти, сформульовано визначення поняття «професійний коледж», охарактеризовано його відмінності від інших закладів професійної (професійно-технічної) освіти; виявлено тенденцію до впровадження інтегрованих професій в освітню діяльність професійних коледжів, що підвищує рівень конкурентоспроможності випускників на ринку праці.
У науковій роботі значне місце відведено аналізу результатів дослідженості проблеми професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг у професійних коледжах, що уможливило обґрунтування актуальності дослідження проблем розвитку сфери послуг і зокрема професії «Оператор поштового зв’язку»; а також виокремлення її спільних ознак і водночас окреслено специфіку. Ґрунтовний аналіз значного масиву дисертацій з питань підготовки кваліфікованих робітників для сфери послуг дав змогу узагальнити групу спільних ключових компетентностей та комплексу специфічних професійних (hard skills) і «м’яких» (soft skills) компетентностей, які відображають особливості професійної діяльності операторів поштового зв’язку на ринку послуг.
Виявлено, що підготовка сучасних робітничих кадрів висвітлена в наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Науковці доводять, що в підготовці кваліфікованих робітників важливо не просто вивчити теорію або виконати певні операційні дії, а розвивати практичні навички, уміння та здатність, які формуються в реальних ситуаціях: в лабораторіях, майстернях, на підприємствах, організаціях тощо. Аналіз результатів психолого-педагогічної та методичної літератури з цієї теми показує, що, незважаючи на значні досягнення вчених у формуванні професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників, у професійних коледжах, як і в інших закладах професійної (професійно-технічної) освіти, відчувається брак навчально-методичної літератури, електронних ресурсів, інструментів, а також програм для симуляції спеціальних навичок в обслуговуванні клієнтів, платформ, які б охоплювали всі аспекти професійної підготовки кваліфікованих робітників і дали змогу створити більш ефективні методики та стратегії формування професійних компетентностей, що відповідають сучасним вимогам ринку праці.
За результатами структурно-семантичного аналізу суті феномену «професійна компетентність оператора поштового зв’язку» сформульовано авторське визначення цього поняття та окреслено професійно-особистісні важливі якості сучасного кваліфікованого робітника з професії «Оператор поштового зв’язку» – це інтегративна якість, набута в процесі професійної підготовки, яка характеризується комплексом знань, умінь і здатностей відповідально виконувати функціональні обов’язки на робочому місці, ухвалювати самостійні рішення у разі виникнення нестандартних ситуацій, прагнути до постійного самовдосконалення, самоосвіти, креативного розвитку. Підкреслено, що професійна компетентність є ключовою для кваліфікованого робітника. На основі аналізу наукових праць, навчальнометодичної літератури та нормативних документів узагальнено основні вимоги до операторів поштового зв’язку.
У процесі дослідження розроблено та обґрунтовано структуру і зміст професійної компетентності операторів поштового зв’язку в професійних коледжах, що складається з таких компонентів: мотиваційно-ціннісного (складники: мотиваційний, ціннісний, конативний), знаннєвого (складники: теоретичні та технологічні знання), діяльнісного (складники: професійні, комунікативні, інформаційно-технологічні уміння), особистісно-професійного (складники (особистісні та професійні якості) компонентів і охарактеризовано їх зміст. Зважаючи на сучасні тенденції цифровізації у сфері послуг, виокремлено інформаційно-технологічну складову професійної компетентності оператора поштового зв’язку – теоретичні і технологічні знання та вміння.
Охарактеризовано критерії оцінювання показників (аксіологічний, когнітивний, операційний, суб’єктний) та рівнів сформованості професійної компетентності операторів поштового зв’язку: високий, середній і низький. Це дало можливість оцінити рівень їхньої професійної підготовленості до виконання функціональних обов’язків на робочому місці.
На основі аналізу Державного стандарту з професійної підготовки операторів поштового зв’язку, навчальних планів розроблено та експериментально перевірено методику формування професійної компетентності операторів поштового зв’язку в професійних коледжах, основою якої є форми, методи і технології дистанційного і змішаного навчання (активні та інтерактивні методи), а також дуальне навчання, яке сприяє поєднанню теоретичних знань, практичних навичок та вмінь, які притаманні для ефективного виконання професійних обов'язків.
У дисертації обґрунтовано педагогічні умови формування професійної компетентності операторів поштового зв’язку в професійних коледжах та з використанням методів експертного оцінювання визначено найважливіші з них, а саме: створення безпечного навчального середовища в професійному коледжі для здобувачів освіти і педагогічного колективу; розроблення та використання навчально-методичного забезпечення з професійної підготовки операторів поштового зв’язку на основі принципів відкритої освіти; упровадження елементів дуального навчання у професійно-практичну підготовку операторів поштового зв’язку.
З метою оцінювання рівнів сформованості професійної компетентності у майбутніх операторів поштового зв’язку на початку педагогічного експерименту та по його завершенню розроблено критерії (аксіологічний, когнітивний, операційний, суб’єктний) та відповідні параметри і рівні сформованості професійної компетентності операторів поштового зв’язку в професійних коледжах.
Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягатиме в тому, що вперше: розроблено й обґрунтовано структуру і зміст професійної компетентності операторів поштового зв’язку, яка складається з мотиваційно-ціннісного (складники: мотиваційний, ціннісний, конативний), знаннєвого (складники: теоретичні та технологічні знання), діяльнісного (складники: професійні, комунікативні, інформаційно-технологічні уміння), особистісно-професійного (складники: особистісні та професійні якості) компонентів; виокремлено і схарактеризовано зміст інформаційно-технологічної складової професійної компетентності оператора поштового зв’язку; створено та апробовано методику формування професійної компетентності операторів поштового зв’язку, що поєднує найбільш актуальні форми (дистанційне і змішане навчання), методи (активні – вебінари, онлайн-курси, віртуальні тренування, симуляції, вебквести, метод кейсів, електронний портфоліо, форуми та обговорення, виконання практичних завдань, онлайн-тестування; інтерактивні – робота в малих групах для розвитку дієво-практичної сфери, робота у великих групах для виконання проблемно-пошукових завдань, колективна – інформаційні, лабораторно-практичні заняття з елементами дослідження, факультативи, гуртки; індивідуальні заняття – розроблення власного портфоліо, виконання проєкту, підготовка доповіді тощо) та способи – використання різних платформ і додатків, створення ментальних карт, групові обговорення шляхів виконання завдань та отриманих результатів, порівняння їх з цілями) організації навчання в умовах війни з російським агресором за незалежність українського народу та з урахуванням цифровізації поштових послуг; визначено й обґрунтовано оптимальні педагогічні умови формування професійної компетентності операторів поштового зв’язку, а саме: створення безпечного навчального середовища в професійному коледжі для здобувачів освіти і педагогічного колективу; розроблення та використання навчально-методичного забезпечення з професійної підготовки операторів поштового зв’язку на основі принципів відкритої освіти; впровадження елементів дуального навчання у професійно-практичну підготовку операторів поштового зв’язку; визначено критеріально-структурний апарат оцінювання рівнів розвитку професійної компетентності операторів поштового зв’язку в професійних коледжах, який характеризується обґрунтованими кількісними і якісними критеріями (аксіологічний, когнітивний, операційний, суб’єктний), параметрами та рівнями (високий, середній, низький); суть поняття «професійний коледж» як заклад освіти зі специфічними умовами професійного навчання, що, внаслідок проведення низки процедур з передачі будівель, устаткування, земельних ділянок, на яких вони знаходяться, передано в комунальну власність місцевих органів влади, які функціонують згідно нормативно правових актів з регулювання діяльності ЗП(ПТ)О; уточнено суть поняття «професійна компетентність оператора поштового зв’язку», під яким розуміємо здатність особи мобілізувати в професійній діяльності потенціал набутих знань, умінь, загальних способів виконання дій, які мають відповідати вимогам сучасного ринку праці і тенденціям розвитку сфери послуг та національного оператора поштового зв’язку, зумовленими розвитком цифрового суспільства; удосконалено діагностичний інструментарій для дослідження динаміки формування професійної компетентності операторів поштового зв’язку в професійних коледжах згідно з розробленими кількісними і якісними критеріями та показниками; подальшого розвитку дістали: науково-педагогічні положення професійної підготовки кваліфікованих робітників у професійних коледжах з урахуванням кризових ситуацій (пандемія COVID-19, війна) та сучасних тенденцій трансформації освіти; узагальнення практичного досвіду професійної підготовки операторів поштового зв’язку в професійних коледжах в умовах дистанційного та змішаного навчання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні у навчально-виховний процес професійних закладів методичних рекомендацій з формування професійної компетентності операторів поштового зв’язку «Професійна підготовка операторів поштового зв’язку: від теорії до практики», призначені для педагогічних працівників закладів професійної освіти, коледжів; викладачів і тренерів у системі безперервної освіти педагогічних кадрів; науково- педагогічних працівників закладів вищої освіти і здобувачів вищої освіти за спеціальністю 015 Професійна освіта на першому (бакалаврському), другому (магістерському) і третьому (освітньо-науковому) рівнях; методистів навчально-методичних центрів (кабінетів) професійної освіти з метою використання в організації в міжкурсовий період.Kaitanovska O. M. Formation of professional competence of future postal operators in vocational colleges. – Qualification scientific work in the form of a manuscript.
Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of 01 Education/Pedagogy in the specialty 011 Educational, pedagogical sciences. – Ivan Zyazyun Institute of Pedagogical Education and Adult Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2024.
The dissertation outlined the relevance of the topic and substantiates the issues of professional competence of postal operators in vocational colleges, defined the goal and objectives, elaborated a program and methodology of the research. The results of a scientific analysis of the state of research concerning the mentioned problem are highlighted, contradictions between the level of professional training of postal operators and the requirements that the labor market places on qualified workers, their readiness to resolve difficult situations in the workplace are established. The indicated correspondence is due to the use of socioeconomic factors: outdated material and technical base in educational institutions; insufficient funding; passive participation of business entities in solving the tasks of vocational education; low prestige of working professions; lack of a system of training, retraining and advanced training of teaching staff; lack of modern educational literature and other factors.
The author reveals the role and place of vocational colleges in the national education system, formulates the definition of the concept of «vocational college»; characterizes its differences from other institutions of vocational (professional and technical) education; reveals a tendency to introduce integrated professions into the educational activities of vocational colleges, which increases the level of competitiveness of graduates in the labor market.
In the scientific work, a significant place is given to the analysis of the results of research into the problem of professional training of future qualified service workers in vocational colleges, which made it possible to substantiate the relevance of research into the problems of development of the service sector and, in particular, the profession of postal operator; as well as identifying its common features and at the same time outlining its specifics. A thorough analysis of a significant array of dissertations on the training of qualified workers for the service sector made it possible to generalize a group of common key competencies and a complex of specific professional (hard skills) and «soft» (soft skills) competencies that reflect the peculiarities of the professional activities of postal operators in the services market.
It was found out that the training of modern workers is covered in the scientific works of both domestic and foreign scientists. Scientists prove that in the training of skilled workers it is important not to simply study the theory or perform certain operational actions, but to develop practical skills, abilities and capacities that are formed in real situations: in laboratories, workshops, at enterprises, organizations, etc. Analysis of the results of psychological, pedagogical and methodological literature concerning this topic demonstrates that despite the significant achievements of scientists in the formation of professional competence of future skilled workers, in vocational colleges, as in other institutions of vocational (professional and technical) education, there is a lack of educational and methodological literature, electronic resources, tools, as well as programs for simulating special skills in customer service, platforms that would cover all aspects of the professional training of skilled workers and allow creating more effective methods and strategies for the formation of professional competencies that meet the modern requirements of the labor market.
Based on the results of the structural and semantic analysis of the essence of the phenomenon of «professional competence of a postal operator», the author’s definition of this concept is formulated and the important professional and personal qualities of a modern qualified worker in the profession of «Postal Operator» are outlined - this is an integrative quality acquired in the process of professional training, which is characterized by a set of knowledge, skills and abilities to responsibly perform functional duties in the workplace, make independent decisions in the event of non-standard situations, strive for constant self-improvement, self-education, and creative development. It is emphasized that professional competence is key for a qualified worker. Based on the analysis of scientific works, educational and methodological literature, and regulatory documents, the main requirements for postal operators are summarized.
In the process of research, the structure and content of the professional competence of postal operators in professional colleges was developed and substantiated, which consists of the following components: motivational and value (components: motivational, value, conative), knowledge (components: theoretical and technological knowledge), activity (components: professional, communicative, information and technological skills), personal and professional (components (personal and professional qualities) components and their content was characterized. Taking into account the current trends of digitalization in the service sector, the information and technological component of the professional competence of a postal operator was identified - theoretical and technological knowledge and skills.
The criteria for evaluating indicators (axiological, cognitive, operational, subjective) and levels of formation of professional competence of postal operators were characterized: high, medium and low. This made it possible to assess the level of their professional preparedness to perform functional responsibilities at the workplace.
Based on the analysis of the State Standard for the Professional Training of Postal Operators and curricula, a methodology for the formation of professional competence of postal operators in professional colleges has been elaborated and experimentally tested, based on the forms, methods and technologies of distance and mixed learning (active and interactive methods), as well as dual learning, which contributes to the combination of theoretical knowledge, practical skills and abilities that are inherent in the effective performance of professional duties.
The dissertation substantiates the pedagogical conditions for the formation of professional competence of postal operators in professional colleges and, using expert assessment methods, identifies the most important of them: creating a safe learning environment in a professional college for education seekers and teaching staff; elaborating and using educational and methodological support for the professional training of postal operators based on the principles of open education; introducing elements of dual learning into the professional and practical training of postal operators.
In order to assess the levels of formation of professional competence in future postal operators at the beginning of the pedagogical experiment and upon its completion, criteria (axiological, cognitive, operational, subject) and corresponding parameters and levels of formation of professional competence of postal operators in professional colleges were elaborated.
The practical significance of the obtained results consists of the elaboration and implementation of methodological recommendations for the formation of professional competence of postal operators «Professional training of postal operators: from theory to practice» into the educational process of professional institutions, intended for pedagogical workers of vocational education institutions, colleges; teachers and trainers in the system of continuous education of pedagogical personnel; scientific and pedagogical workers of higher education institutions and higher education seeekers in the specialty 015 Professional education at the first (bachelor's), second (master's) and third (educational and scientific) levels; methodologists of educational and methodological centers (offices) of vocational education for the purpose of use in the organization during the inter-course period.
The scientific work summarizes the results of the research for each section of the dissertation, designed to illustrate and confirm scientific conclusions, tables, drawings, graphs and diagrams are used. After completing the research, the researcher formulates conclusions that can be used to train qualified workers in the service sector, in the postgraduate education system, as well as in the organization of scientific and methodological events (seminars, webinars, round tables, etc.). In addition, this material can be useful for developing methodological recommendations, training manuals, educational materials for teaching staff of educational institutions
Digital literacy as a component of the development of legal competence of a vocational training teacher
Розкрито суть цифрової грамотності як ключової складової правової компетентності викладача професійного навчання в умовах цифрової трансформації освіти. Окреслено структуру цифрової грамотності, що охоплює когнітивно-змістовий, інструментально-операційний, ціннісно-мотиваційний і рефлексивно-оцінювальний компоненти, які забезпечують правомірне, етичне й ефективне використання цифрових технологій. Наголошено на важливості інтеграції цифрових і правових знань для підвищення професіоналізму педагогічних кадрів.The theses reveal the essence of digital literacy as a key component of the legal competence of vocational education instructors in the context of the digital transformation of education. The structure of digital literacy is outlined, encompassing cognitive-content, instrumental-operational, value-motivational, and reflectiveevaluative components that ensure lawful, ethical, and effective use of digital technologies. The importance of integrating digital and legal knowledge to enhance the professionalism of teaching staff is emphasized
Developing Students’ Emotional Intelligence in the Process of Learning Natural and Mathematical Subjects in the Lyceum
У тезах обґрунтовано дидактичну доцільність розвитку емоційного інтелекту учнів під час вивчення природничо-математичних предметів у ліцеї. Проаналізовано навчальний потенціал змісту біології, хімії, фізики, математики та географії для формування емоційної чуйності, емпатії, критичного мислення й соціальної відповідальності учнів. Виокремлено психолого-педагогічні умови ефективної реалізації цього процесу: емоційно безпечне середовище, діалогічна взаємодія, інтеграція ціннісного компонента в навчальний зміст.The theses substantiate the didactic feasibility of developing students’ emotional intelligence during the study of natural and mathematical subjects in the lyceum. The educational potential of biology, chemistry, physics, mathematics, and geography content is analyzed in the context of fostering emotional sensitivity, empathy, critical thinking, and students’ social responsibility. The key psycho-pedagogical conditions for effective implementation are identified: emotionally safe environment, dialogical interaction, and integration of value-based content into instruction
Use of Semantic Web technologies for validation of educational models
Розрив між освітніми програмами вищих навчальних закладів та потребами сучасного ринку праці є однією з ключових проблем, яка негативно впливає на рівень працевлаштування випускників. Невідповідність між навичками, які отримує студент у закладах вищої освіти, та запитами роботодавців ускладнює процес працевлаштування: випускникам часто доводиться додатково набувати необхідних навичок поза межами університету, тоді як роботодавцям важче знайти кваліфікованих фахівців. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення освітніх моделей з використанням сучасних засобів ІКТ, зокрема технологій Semantic Web, та їх подальша валідація з метою виявлення прогалин і вдосконалення навчальних програм відповідно до актуальних потреб ринку праці.
У цій роботі було представлено підхід до валідації освітніх моделей, створених з використанням семантичних технологій, із застосуванням мови SHACL (Shapes Constraint Language) та мови запитів SPARQL. Мова SHACL дозволяє перевіряти коректність моделі даних шляхом встановлення обмежень на структуру і властивості зв’язків між елементами, такими як дисципліни та навички. Вона є ефективним інструментом для накладання декларативних обмежень та валідації структури даних. SPARQL, своєю чергою, забезпечує можливість створення гнучких запитів до RDF-графів, дозволяючи створювати складні тести та аналізувати взаємозв’язки між компонентами моделі.
Для демонстрації експерименту нами було представлено фрагмент освітньої моделі, створеної за допомогою технологій Semantic Web. Ця модель описує взаємозв'язки між навчальними дисциплінами та навичками, які формуються у студентів, та вимогами ринку праці. Модель було створено на основі дослідження українського ринку праці шляхом аналізу даних із платформ пошуку роботи, таких як Work.ua, Robota.ua та інших. У даній роботі наводимо фрагмент освітньої моделі для демонстрації можливостей технології Semantic Web не лише для побудови семантичних моделей, а насамперед – для їхньої валідації.The gap between the educational programs of higher education institutions (HEI) and the needs of the modern labor market is one of the key problems that negatively affects the employability of graduates. The mismatch between the skills that students receive in HEIs and the needs of employers complicates the employment process: graduates often have to gain additional skills outside the university, while it is more difficult for employers to find qualified specialists. One of the ways to solve this problem is the development of educational models using information and communication technologies (ICT) and their subsequent validation to identify gaps and improve curricula in accordance with the current needs of the labor market.
This paper presents an approach to the validation of educational models created using semantic technologies using the SHACL (Shapes Constraint Language) and SPARQL query language. SHACL enables checking the correctness of the data model by setting constraints on the structure and properties of the relationships between elements, such as disciplines and skills. It is an effective tool for imposing declarative constraints and validating the data structure. SPARQL, in turn,provides the ability to create flexible queries to RDF graphs, allowing you to create complex tests and analyze the relationships between model components.
To demonstrate the experiment, we presented a fragment of an educational model created using Semantic Web technologies. This model describes the relationships between academic disciplines and skills that are formed in students and the labor market requirements. The model was created based on a study of the Ukrainian labor market by analyzing data from job search platforms such as Work.ua, Robota.ua, and others. In this paper, we present a fragment of the educational model to demonstrate the capabilities of Semantic Web technology not only for building semantic models, but also, and above all, for their validation and verification
Development of digital competence of research and pedagogical staff using the international rating Ukrainian National H-index Ranking: special course
З метою реалізації розвитку цифрової компетентності науковців та працівників ЗВО із застосуванням рейтингу Ukrainian National H-index Ranking (Ukrainian NHR) розроблено спецкурс «Розвиток цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників з використанням міжнародного рейтингу Ukrainian National H-index Ranking» (Спецкурс), який складається з двох модулів: 1. Теоретичні основи цифрової компетентності й методика її розвитку та 2. Використання міжнародного рейтингу Ukrainian National H-index Ranking.
Спецкурс містить: змістові модулі навчання, інструктивні та методичні матеріали, вебресурси, монографії, посібники, наукові статті, онлайн-лекції, презентації та ін. Навчання слухачів можливо реалізувати дистанційно на базі програмних платформ для підтримки електронного навчання Google Classroom, Zoom, Google Meet, Moodle, Prometheus та ін.
Методика має практичну спрямованість й призначена науковим і науково-педагогічними працівниками в галузі педагогічних наук та може бути використана в системі післядипломної педагогічної і вищої освіти.
Навчання слухачів за технологією можливо реалізувати як очно на базі Інституту цифровізації освіти НАПН України або інших наукових установ НАПН України, так і за дистанційною або змішаною формою навчання шляхом розроблення масового онлайн курсу.
Представлений Спецкурс включає: I. Пояснювальну записку. II. Календарно-тематичне планування. III. Зміст спецкурсу. IV. Оцінювання навчальних досягнень слухачів. V. Список рекомендованих джерел.In order to implement the development of digital competence of researchers and employees of higher education institutions using the Ukrainian National H-index Ranking (Ukrainian NHR), a special course “Development of Digital Competence of Researchers and Pedagogical Staff Using the International Ukrainian National H-index Ranking” (Special Course) was developed, which consists of two modules: 1. Theoretical foundations of digital competence and methods of its development and 2. Using the international rating Ukrainian National H-index Ranking.
The special course includes: content modules, instructional and methodological materials, web resources, monographs, manuals, scientific articles, online lectures, presentations, etc. Students can be trained remotely on the basis of e-learning software platforms such as Google Classroom, Zoom, Google Meet, Moodle, Prometheus, etc.
The methodology has a practical orientation and is intended for researchers and research and teaching staff in the field of pedagogical sciences and can be used in the system of postgraduate pedagogical and higher education.
Students can be trained using the technology both in person at the Institute for Digitalization of Education of the NAES of Ukraine or other scientific institutions of the NAES of Ukraine, and in distance or blended learning through the development of a massive online course.
The presented Special Course includes: I. Explanatory note. II. Calendar and thematic planning. III. Content of the special course. IV. Assessment of students' educational achievements. V. List of recommended sources
Systematization of quality assurance practices in vocational education and training in Iceland and Belgium
Relevance. Ensuring the quality of professional training for future specialists is the primary goal of vocational education. Improving learning outcomes will reduce the qualification gap and increase public trust. In current conditions, the experience of vocational training for young people in EU countries is of significant interest for reforming Ukraine's vocational education system. Specifically, a comparative analysis of Iceland's and Belgium's approaches to systematizing management practices, identifying commonalities and differences in their quality assurance strategies for vocational education, is of particular interest.
Purpose: To identify commonalities and differences in the approaches to quality assurance in vocational education in Belgium and and Iceland.
Methods: Systematization and comparative analysis of quality assurance practices in vocational education in Iceland and Belgium.
Results: A comparative analysis of management approaches to quality assurance in vocational education institutions in Iceland and Belgium was conducted. This analysis was based on an examination of national frameworks, legislation, the activities of key organizations, internal/external evaluation mechanisms, and the role of national/European qualification frameworks.
Conclusions: Iceland utilizes the Icelandic Quality Assurance Agency for external reviews and mandates internal evaluations for institutions. In Belgian Flanders, NVAO operates for educational accreditation, alongside a system for validating acquired competencies. In the Belgian regions of Wallonia and and Brussels, AEQES is responsible for evaluating the quality of educational institutions. Common features in the quality assurance practices of both countries were identified: harmonization of European traditions and national specificities; effective combination of internal self-evaluation and external evaluation; the presence of effective mechanisms for involving all stakeholders in quality assurance; an orientation towards learning outcomes; and compliance with European frameworks (EQF, EQAVET). Differences were also characterized: Iceland's management system is centralized, while Belgium's is decentralized; Belgium has a bi-national agency; Iceland uses digital journals for quality assurance, whereas Belgium uses the VAC system. At the same time, ensuring quality education in both countries is complex, particularly across the different regions of Belgium.Актуальність: забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців є найголовнішим завданням професійної освіти; покращення результатів навчання скорочуватиме кваліфікаційний розрив і підвищуватиме довіру суспільства; за сучасних умов для реформування системи професійної освіти в Україні значний інтерес становить досвід професійної підготовки молоді у країнах ЄС; зокрема, цікавим є порівняльний аналіз підходів Ісландії та Бельгії до систематизації управлінських практик, виявлення спільного та відмінного у стратегіях забезпечення якості професійної освіти в обох країнах.
Мета: виявлення спільних рис та відмінностей у підходах до забезпечення якості професійної освіти в Бельгії та Ісландії.
Методи: систематизація та порівняльний аналіз практик забезпечення якості професійної освіти в Ісландії та Бельгії.
Результати: проведено порівняльний аналіз управлінських підходів до забезпечення якості професійної освіти у закладах професійної освіти Ісландії та Бельгії, що базувався на дослідженні національних рамок, законодавства, діяльності ключових організацій, внутрішніх/зовнішніх механізмів оцінювання та ролі національних/європейських кваліфікаційних рамок.
Висновки: Ісландія використовує Ісландську агенцію із забезпечення якості (IAQA) для зовнішніх перевірок та зобов'язує заклади до внутрішнього оцінювання; у Бельгійській Фландрії діє NVAO для акредитації освіти та система валідації набутих компетентностей (VAC); у бельгійських землях Валлонії та Брюсселі за оцінювання якості закладів освіти відповідає AEQES; виявлено спільні риси у практиках забезпечення якості освіти обох країн (гармонізація європейських традицій і національних особливостей; ефективне поєднання внутрішнього самооцінювання та зовнішнього оцінювання; наявність дієвих механізмів залучення до забезпечення якості освіти усіх зацікавлені сторони; орієнтація на результати навчання; відповідність європейським рамкам EQF, EQAVET); охарактеризовано відмінності (система управління в Ісландії централізована, а в Бельгії – децентралізована; у Бельгії діє двонаціональна агенція NVAO; в Ісландії для забезпечення якості освіти використовуються цифрові журнали, а в Бельгії – система VAC; водночас забезпечення якості освіти в обох країнах є складним, особливо в різних землях Бельгії)