Digital Library NAES of Ukraine
Not a member yet
39845 research outputs found
Sort by
Procedure for recognition of learning outcomes acquired through non-formal and informal education at the Bila Tserkva Institute of Continuing Professional Education
Get PDFПорядок визнання у Білоцерківському інституті неперервної професійної освіти результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти, розроблений відповідно до Порядку визнання у вищій та фаховій передвищій освіті результатів навчання, отриманих шляхом неформальної та /або інформальної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 лютого 2022 р. № 130.
Порядок визначає загальні вимоги до процедур визнання у Білоцерківському інституті неперервної професійної освіти результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти в межах автономії Інститут, визначеної спеціальними законами.The procedure for recognizing learning outcomes obtained through non-formal and informal education in the Bila Tserkva Institute of Continuing Professional Education is developed in accordance with the Procedure for recognizing learning outcomes obtained through non-formal and/or informal education in higher and professional pre-higher education, approved by the order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated February 8, 2022 No. 130. The procedure defines the general requirements for the procedures for recognizing learning outcomes obtained through non-formal and/or informal education in the Bila Tserkva Institute of Continuing Professional Education within the autonomy of the Institute, determined by special laws
Inclusive education
Get PDFЗміст підручника «Інклюзивне навчання» структурований для студентів педагогічних, психологічних та соціальних спеціальностей, з акцентом на теоретичних основах, практичних аспектах та українському контексті. Також він є актуальними для науковців, батьків та громад, де впроваджується інклюзивне навчання.The content of the textbook "Inclusive Education" is structured for students of pedagogical, psychological and social specialties, with an emphasis on theoretical foundations, practical aspects and the Ukrainian context. It is also relevant for scientists, parents and communities where inclusive education is implemented
Post-COVID socio-psychological rehabilitation of participants in the educational process : a methodological manual
No full textУ методичному посібнику висвітлено методи і технології постковідної соціально-психологічної реабілітації учасників освітнього процесу в умовах війни в діяльності працівників психологічної служби. Розглянуто особливості підтримки учнів і педагогів, а також інструменти захисту психічного здоров’я фахівців психологічної служби, зокрема технологію партнерської супервізії. У додатках подано апробовані методичні кейси для практичного застосування в роботі закладів освіти.The methodological manual presents methods and technologies for post-COVID socio-psychological rehabilitation of participants in the educational process in wartime conditions in the activities of psychological service workers. The features of supporting students and teachers are considered, as well as tools for protecting the mental health of psychological service specialists, in particular the technology of partner supervision. The appendices provide approved methodological cases for practical application in the work of educational institutions
Career guidance system
No full textУ статті досліджено соціально-економічну та педагогічну ефективність системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування для здобувачів професійної та фахової передвищої освіти. На основі статистичних даних, практичних кейсів і результатів опитувань обґрунтовано позитивний вплив профорієнтаційної роботи на усвідомлений вибір професії, підвищення мотивації та зниження ризику безробіття. Показано, що ефективна профорієнтація сприяє формуванню професійних компетентностей і кращій адаптації молоді до змін ринку праці, а цифрові та інтерактивні методи підвищують доступність і результативність кар’єрної підтримки. Встановлено, що системний підхід забезпечує узгодженість дій та відповідність підготовки потребам економіки. Зроблено висновок, що оновлення програм, цифровізація сервісів і розвиток компетентності консультантів є ключовими умовами підвищення ефективності профорієнтації.The article examines the socio-economic and pedagogical effectiveness of the vocational guidance and career counseling system for applicants for vocational and pre-higher education. Based on statistical data, practical cases, and survey results, the positive impact of vocational guidance on informed career choices, increased motivation, and reduced risk of unemployment is substantiated. It is shown that effective career guidance contributes to the formation of professional competencies and better adaptation of young people to changes in the labor market, while digital and interactive methods increase the accessibility and effectiveness of career support. It has been established that a systematic approach ensures consistency of actions and alignment of training with the needs of the economy. It is concluded that updating programs, digitizing services, and developing the competence of counselors are key conditions for improving the effectiveness of career guidance
Application of game-based project design in the development of professional competence of vocational college teachers
No full textАктуальність. У сучасних умовах повномасштабної війни, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, система фахової передвищої освіти стикається з серйозними викликами: традиційні підходи до організації навчального процесу виявилися недостатньо ефективними, що ускладнює якісну компетентнісно орієнтовану підготовку майбутніх фахівців для економіки відновлення. Зростає потреба у педагогах, здатних інноваційно та системно розвивати освітній процес у гібридному форматі, формувати в молодих спеціалістах патріотичні цінності, критичне мислення та високий рівень професійної майстерності. Для забезпечення безперервного та ефективного розвитку професіоналізму викладачів ключовим стає застосування інноваційних педагогічних технологій, які не лише активізують навчання, а й інтегрують практичний досвід, сприяють саморозвитку та розвивають здатність до колаборації.
Мета. Дослідити технологію ігрового проектування як ефективний засіб розвитку професійної компетентності педагогічних працівників фахових коледжів у контексті викликів воєнного часу та цифрової трансформації.
Методи. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних та методичних джерел щодо застосування активних методів навчання; узагальнення наукових підходів до організації навчального проектування; апробація технології ігрового проектування у ВСП «Немішаївський фаховий коледж НУБІП України» в рамках регіонального експерименту (2025 р.).
Результати. Встановлено, що ігрове проектування, побудоване на принципах методу проектів і моделювання реальних професійних ситуацій, є потужним інструментом розвитку професійної компетентності викладачів. Процес включає чітко визначені етапи: постановка складної проблеми, розподіл учасників на команди, розробку проектних рішень, імітацію засідання науково-технічної ради для захисту проектів та завершальну рефлексію. Впровадження технології сприяє розвитку не лише професійних знань і вмінь, а й навичок командної взаємодії, критичного мислення, прийняття управлінських рішень та публічного захисту ідей. Визначено ключові вимоги до успішної реалізації: пізнавальна насиченість, баланс між імітацією реальних ситуацій та умовністю гри, можливість імпровізації та створення атмосфери вільного обміну думками та конструктивної критики.
Висновки. Ігрове проектування є результативною технологією для підвищення кваліфікації викладачів фахових коледжів. Воно забезпечує практико-орієнтований, динамічний та захопливий досвід навчання, що імітує реалії професійної діяльності. Його застосування сприяє формуванню в педагогічних працівниках комплексу сучасних компетентностей, необхідних для підготовки конкурентоздатних фахівців нової генерації, здатних працювати в умовах невизначеності та брати участь у відбудові України.Relevance. In the context of the full-scale war and the urgent need for national reconstruction, Ukrainian vocational colleges face the critical challenge of significantly enhancing the quality of training for middle-level specialists – technicians, managers, and technologists – essential for economic recovery. The effectiveness of this process hinges on the professional competence of lecturers, who must operate in highly dynamic, crisis-affected environments characterized by infrastructure damage, psychological strain, and disrupted learning. Traditional approaches to organizing the educational process have proven inadequate. There is a pressing need for innovative, systemic pedagogical strategies that enable lecturers to prepare patriotic, well-rounded, and highly skilled graduates, even within hybrid and resource-constrained settings. The quality of continuous professional development for lecturers, including the design of qualification improvement programs, directly impacts the entire educational ecosystem.
Objective. To investigate the application of game-based project design as an effective tool for developing the professional competence of lecturers in Ukrainian vocational colleges, considering the challenges of wartime and post-war transformation.
Methods. Theoretical analysis of pedagogical literature on active learning methods and project-based learning; systematization of international best practices; practical application and verification of the game-based project design technology during a regional experimental project at Nemishayiv Professional College of NUPES (May–September 2025).
Results. The study confirms that game-based project design, which integrates the principles of project methodology with structured role-playing and simulation, is a highly effective pedagogical technology. The process involves distinct stages: presenting a complex, real-world problem; dividing participants into small teams to develop project solutions; conducting expert reviews; simulating a scientific-technical council for public project defense; and concluding with comprehensive reflection. This approach fosters not only subject-specific knowledge and skills but also crucial competencies such as teamwork, critical thinking, decision-making, public presentation, and creative problem-solving. Key requirements for successful implementation were identified: the activity must be engaging and dynamic while maintaining a strong cognitive focus; participants must understand the balance between simulation and improvisation; a safe atmosphere must be cultivated to allow for free communication, the expression of dissenting opinions, constructive criticism, and consensus-building. The experiment demonstrated that this method successfully develops lecturers' ability to manage complex, authentic professional scenarios.
Conclusions. Game-based project design is a highly effective strategy for enhancing the professional competence of vocational college lecturers. It provides an immersive, practice-oriented, and engaging learning experience that mirrors the complexities of real-world professional challenges. Its implementation fosters the development of a comprehensive set of modern competencies – including adaptability, resilience, innovation, and collaborative skills – that are essential for preparing future-ready specialists. By transforming professional development from a passive, theoretical exercise into an active, experiential simulation, this technology empowers lecturers to become more effective educators, directly contributing to the quality of vocational education and the broader goals of national recovery and modernization
Developing teachers’ professional competence through role-playing technology
No full textАктуальність. У сучасних умовах, зумовлених повномасштабною війною та стрімкою цифровою трансформацією освіти, постає нагальна потреба у підвищенні професійної компетентності викладачів фахових коледжів, здатних ефективно діяти в умовах невизначеності, кризових ситуацій та швидких технологічних змін. Особливо важливим є розвиток таких якостей, як емоційний інтелект, комунікативна гнучкість, критичне мислення та здатність до рефлексії. Серед інноваційних педагогічних технологій особливе місце посідає технологія розігрування ролей, яка, будучи адаптованою до галузевої специфіки, стає потужним інструментом формування практичних навичок, імітації складних професійних сценаріїв та розвитку педагогічної майстерності. Інтеграція цифрових інструментів, зокрема платформ для спільної роботи, віртуальної реальності (VR) та методик гібридного фасилітаторства, значно підвищує ефективність цієї технології, забезпечуючи автентичність досвіду та безпечне середовище для відпрацювання складних взаємодій.
Мета. Дослідити технологію розігрування ролей як засіб розвитку професійної компетентності викладачів фахових коледжів на основі моделювання реалістичних професійних ситуацій, застосування галузево-орієнтованих методик та інтеграції цифрових технологій.
Методи. Теоретичний аналіз педагогічних джерел, систематизація практик застосування рольових ігор у професійній освіті, опис конкретних методик («триколірний аргумент», «легка дезорієнтація», «обернений сценарій»), аналіз прикладів створення дієгетичних просторів у різних галузях (аграрній, медичній, технічній), вивчення можливостей використання VR-симуляцій та гібридних форм фасилітації.
Результати. Виявлено, що технологія розігрування ролей, реалізована через структуровані етапи — визначення освітньої мети, моделювання професійної ситуації, створення дієгетичного простору, управління ігровим процесом та глибоку рефлексію — ефективно сприяє розвитку професійних компетентностей. Запропоновано удосконалений підхід до дебрифінгу — методика «шкали прогресу», яка активізує саморефлексію та самоосвіту. Наведено конкретні приклади застосування технології для викладачів аграрного, медичного та технічного профілів, зокрема з використанням VR-симуляцій для тренування складних комунікацій із родичами пацієнтів, що підвищує рівень емпатії та самоконтролю.
Висновки. Технологія розігрування ролей, особливо в поєднанні з цифровими інструментами, є результативним засобом професійного розвитку викладачів коледжів. Вона забезпечує іммерсивний, автентичний та безпечний навчальний досвід, сприяє формуванню не лише професійних, а й соціально-емоційних компетентностей, підвищує адаптивність до викликів сучасності та готує педагогів до ефективної діяльності в умовах цифрового суспільства та воєнно-післявоєнних трансформацій.Relevance. In the context of ongoing military conflict and rapid digital transformation in education, there is an urgent need to enhance the professional competence of college lecturers who must operate effectively under conditions of uncertainty, crisis, and technological change. Key qualities such as emotional intelligence, communication flexibility, critical thinking, and reflective capacity are increasingly essential. Among innovative pedagogical technologies, role-playing simulation stands out as a powerful tool for developing practical skills, simulating complex professional scenarios, and fostering teaching mastery. The integration of digital tools—such as collaborative platforms, virtual reality (VR), and hybrid facilitation methods—significantly enhances the effectiveness of this approach by ensuring authenticity of experience and providing a safe environment for practicing challenging interactions.
Objective. To explore role-playing simulation as a means of developing the professional competence of college lecturers through the modeling of realistic professional situations, the application of industry-specific methodologies, and the integration of digital technologies.
Methods. Theoretical analysis of pedagogical sources, systematization of role-playing practices in professional education, description of specific techniques ("three-color argument," "mild disorientation," "reverse scenario"), analysis of case studies in creating diegetic spaces across different fields (agricultural, medical, technical), and examination of the potential of VR simulations and hybrid facilitation models.
Results. It was found that role-playing simulation, implemented through structured stages—defining educational goals, modeling professional situations, creating a diegetic space, managing the gameplay, and conducting deep reflection—effectively promotes the development of professional competencies. An enhanced debriefing method, the "progress scale" technique, is proposed to stimulate self-reflection and self-education. Concrete examples are provided of applying the technology for lecturers in agricultural, medical, and technical fields, including the use of VR simulations for training difficult conversations with patients' relatives, which significantly improves empathy and self-regulation.
Conclusions. Role-playing simulation, especially when combined with digital tools, is an effective method for the professional development of college lecturers. It provides an immersive, authentic, and safe learning experience, fosters not only professional but also socio-emotional competencies, increases adaptability to modern challenges, and prepares educators for effective performance in the context of a digital society and wartime/post-war transformations
Switzerland's experience in ensuring the quality of vocational education and training: lessons for Ukraine
No full textУ швейцарській системі професійної освіти і підготовки роботодавці виконують провідну, системотвірну роль. Ця модель, побудована на принципі соціального партнерства, делегує професійним асоціаціям повноваження розробляти та оновлювати стандарти й кваліфікаційні вимоги. Саме вони визначають, яких компетентностей потребує ринок праці, та інкорпорують їх у навчальні плани, забезпечуючи максимальну релевантність професійної освіти і підготовкиIn the Swiss vocational education and training system, employers play a leading, system-building role. This model, based on the principle of social partnership, delegates authority to professional associations to develop and update standards and qualification requirements. They determine the competencies required by the labor market and incorporate them into curricula, ensuring maximum relevance of vocational education and training
Immersive learning as a pedagogical problem
No full textІнформаційно-комунікаційні технології є невід’ємною складовою сучасного випускника закладу загальної середньої освіти. Формування цифрової компетентності учня є однією із задач закладу освіту, що сприяє формуванню особистості, спроможної швидко отримувати доступ до навчальних відомостей і відповідає парадигмі навчання впродовж всього життя.
Метою цієї статті є аналіз одного із сучасних підходів до організації процесу навчання – імерсивного навчання, яке останнім часом набуває обґрунтованого підтвердження його ефективності, особливо за умов організації змішаного навчання.
Відповідно до розглянутих в статті тлумачень поняття імерсивного навчання можна стверджувати, що імерсивне навчання – це інтерактивний, персоналізований процес організації навчання, побудований на використанні імерсивних технологій і орієнтований на практичну складову процесу навчання. В результаті такого навчання учні стають активними здобувачами знань, відбувається розвиток їх критичного мислення, творчих здібностей та уміння працювати у співпраці, а сам процес набуває ознак гнучкості, саморефлексивності та співпраці. Реалізація імерсивного навчання відбувається шляхом створення інтерактивного персонального середовища навчання, що відповідає індивідуальним потребам учнів та надає можливість вибудовувати індивідуальну траєкторію навчання в залежності від потреб.
Основою імерсивного навчання є імерсивні технології навчання, які можна розглянути як комплекс технологій, що забезпечують повне або часткове занурення учня в навчальне середовище. Вони сприяють формуванню суб’єктивного досвіду, підвищують візуалізацію й інтенсифікацію процесу навчання. Такі технології залучають різні органи чуття, стимулюють когнітивні процеси та розвиток інтелектуальних здібностей учнів, роблячи навчання більш інтерактивним і захопливим..
Для організації імерсивного навчання необхідно: 1) усвідомити перспективи використання імерсивних технологій у навчанні; 2) створити імерсивне навчальне середовище на основі цих технологій; 3) теоретично обґрунтувати доцільність обраного середовища та відповідних технологій; 4) розробити педагогічні умови для ефективного використання цього середовища; 5) визначити мету навчання та сформувати відповідний навчально-методичний зміст; 6) підібрати програми, додатки та сервіси, які допоможуть досягти поставлених педагогічних цілей.Information and communication technologies are an integral component of a modern graduate of a general secondary education institution. Developing students' digital competence is one of the institution's tasks, contributing to the formation of an individual capable of quickly accessing educational information and aligning with the paradigm of lifelong learning.
The purpose of this article is to analyze one of the modern approaches to organizing the learning process—immersive learning, which has recently been substantiated as effective, especially in the context of blended learning.
According to the interpretations of immersive learning considered in the article, it can be defined as an interactive, personalized learning process based on the use of immersive technologies and focused on the practical aspect of learning. As a result of such learning, students become active knowledge seekers, enhancing their critical thinking, creative abilities, and teamwork skills. The process itself gains features of flexibility, self-reflection, and collaboration. The implementation of immersive learning involves creating an interactive personal learning environment tailored to students' individual needs and enabling the development of personalized learning trajectories based on those needs.
The foundation of immersive learning is immersive learning technologies, which can be viewed as a set of technologies providing full or partial immersion into the learning environment. These technologies facilitate the formation of subjective experience, enhance visualization, and intensify the learning process. They engage various senses, stimulate cognitive processes, and foster the development of students' intellectual abilities, making learning more interactive and engaging.
To organize immersive learning effectively, it is necessary to: 1) recognize the prospects for using immersive technologies in education; 2) create an immersive learning environment based on these technologies; 3) theoretically justify the relevance of the chosen environment and technologies; 4) develop pedagogical conditions for the effective use of this environment; 5) define the learning objectives and establish appropriate educational and methodological content; 6) select programs, applications, and services that will help achieve the defined pedagogical goals
Modernizing the content of psychological and pedagogical disciplines through the lens of personality-oriented teaching in higher education institutions
No full textУ статті розглядається модернізація змісту психолого-педагогічних дисциплін у закладах вищої освіти в контексті впровадження особистісно орієнтованого викладання, яке розглядається як стратегія гуманізації освіти, розвитку ключових компетентностей, саморефлексії та адаптивності студентів. Виокремлено загальні та фахові компетентності, що мають психолого-педагогічну природу та є критично важливими для розвитку людського потенціалу та професійної діяльності в різних галузях. Обґрунтовано потребу в міждисциплінарній інтеграції психолого-педагогічної складової, її наступності на рівнях бакалавр–магістр–доктор філософії, а також у підвищенні кваліфікації викладачів фахових дисциплін. Представлені рекомендації та висновки мають практичне значення для оновлення освітньої політики та вдосконалення професійної підготовки фахівців у закладах вищої освіти.This article examines the modernization of the content of psychological and pedagogical disciplines in higher education institutions within the framework of implementing personality-oriented teaching. This approach is regarded as a strategic means of humanizing education and fostering the development of key competencies, self-reflection, and adaptability among students. The article highlights both general and professional competencies of a psychological and pedagogical nature, which are critical for the development of human potential and professional activities across various fields. It substantiates the necessity for interdisciplinary integration of the psychological and pedagogical components, ensuring continuity across bachelor’s, master’s, and doctoral levels, as well as for enhancing the qualifications of professional discipline instructors. The practical recommendations and conclusions presented are aimed at informing educational policy updates and improving the professional training of specialists in higher education institutions
Modern approaches and effective tools for popularizing educational and psychological research
No full textПроведений аналіз дозволив визначити та класифікувати найефективніші інструменти популяризації наукових знань у сферах освіти та психології. Усі інструменти були розділені на дві основні категорії. Перша категорія складається з цифрових інструментів, до яких належать науково-популярні онлайн-платформи, соціальні мережі для швидкого поширення ключових висновків, а також подкасти та вебінари, що дозволяють глибше дослідити дослідження у доступному форматі. Друга категорія представлена інструментами особистої комунікації, такими як публічні лекції, наукові кафе та участь у наукових фестивалях, що забезпечують прямий діалог з аудиторією та створюють емоційний зв'язок. На основі цієї класифікації було запропоновано комплексний підхід, який передбачає поєднання різних каналів поширення інформації. Ефективна популяризація неможлива за допомогою лише одного інструменту; синергія між цифровим охопленням та особистим контактом значно підвищує вплив дослідження. Однак ключовим фактором успіху, незалежно від обраного каналу, визнається адаптація контенту для конкретних цільових груп. Для вчителів, практикуючих психологів, батьків чи широкої громадськості необхідно створювати матеріали, вільні від складного наукового стилю. Популяризацію слід розглядати не як додаткову опцію, а як невід'ємну частину наукової діяльності. Це забезпечує перенесення знань з академічного середовища в суспільну практику, роблячи науку відкритою та корисною. Використання систематизованих інструментів допомагає подолати комунікаційний бар'єр між наукою та суспільством. Отже, це сприяє демократизації знань, де результати досліджень стають доступними для кожної зацікавленої сторони, підвищує довіру до науки через прозорість та доступність пояснень, а також дає можливість безпосереднього практичного застосування результатів досліджень у реальному житті, наприклад, у школах, консультаційних центрах або у формуванні державної політики.The conducted analysis allowed for the identification and classification of the most effective tools for popularizing scientific knowledge in the fields of education and psychology. All tools were divided into two main categories. The first category comprises digital tools, which include popular science online platforms, social networks for the rapid dissemination of key findings, as well as podcasts and webinars that allow for a deeper exploration of research in an accessible format. The second category is represented by personal communication tools, such as public lectures, science cafés, and participation in science festivals, which ensure direct dialogue with the audience and create an emotional connection. Based on this classification, a comprehensive approach was proposed, which involves combining various information dissemination channels. Effective popularization is impossible using only one tool; the synergy between digital reach and personal contact significantly increases the impact of the research. However, the key success factor, regardless of the chosen channel, is recognized as the adaptation of content for specific target groups. For teachers, practicing psychologists, parents, or the general public, it is necessary to create materials free of complex scientific style. Popularization should be viewed not as an additional option, but as an integral part of scientific activity. It ensures the transfer of knowledge from the academic environment into societal practice, making science open and useful. The use of systematized tools helps to overcome the communication barrier between science and society. Consequently, this promotes the democratization of knowledge, where research results become accessible to every interested party, increases trust in science through transparency and accessibility of explanations, and enables the direct practical application of research results in real life, for example, in schools, counseling centers, or in the formation of public policy