Digital Library NAES of Ukraine
Not a member yet
39845 research outputs found
Sort by
The potential of artificial intelligence tool catalogs for supporting student learning
Get PDFУ статті розглянуто сучасні трансформації освітнього процесу під впливом швидкого розвитку технологій штучного інтелекту (ШІ). Зазначається, що поширення генеративних систем ШІ призвело до радикальних змін у сфері освіти, від первинних заборон через побоювання академічного шахрайства до поступового усвідомлення необхідності регламентації та відповідального використання. Досліджено результати опитування студентів у 2024 році, зокрема, показано зсув від заборон до правил використання – 75% студентів застосовують ШІ для написання текстів, понад 70% – для домашніх завдань, майже половина – для пошуку академічних джерел. Описуються можливості, які надає ШІ, зокрема, персоналізоване навчання, адаптивні платформи, автоматизація рутинних завдань, розширення доступу до знань, а також виклики, пов’язані з етикою, конфіденційністю та дотриманням академічної доброчесності. Підкреслюється, що міжнародна організація ЮНЕСКО наголошує на необхідності людиноцентричного підходу, формування політик інклюзивності та рівного доступу до освітніх технологій. Звертається увага на брак нормативного забезпечення, що лише незначна кількість закладів освіти має офіційні документи щодо інтеграції ШІ в освітній процес, тому міжнародні та вітчизняні рекомендації є особливо актуальними. В Україні поступово формується правове поле, зокрема, ухвалено концептуальні документи, розроблено плани заходів і оприлюднено офіційні рекомендації для викладачів, студентів та адміністрацій закладів вищої освіти. Ці документи орієнтують на практичне використання інструментів ШІ для пошуку інформації, підготовки до занять, вдосконалення письмових робіт, вивчення мов, а також наголошують на принципах прозорості, недискримінації та конфіденційності. Особливу увагу приділено розгляду каталогів інструментів ШІ, які є онлайн-ресурсами, що систематизують тисячі сервісів за категоріями й функціями, забезпечують огляди, інструкції, маркування щодо вартості та безпеки. Каталоги можуть допомогти студентам швидко підбирати цифрових помічників для різних навчальних завдань, від підготовки рефератів до програмування чи мовної практики, з урахуванням доступності й якості. Поступове створення і вдосконалення каталогів у поєднанні з нормативними рамками та освітніми політиками розглядається як один із ключових напрямів забезпечення якісної, інклюзивної та безпечної освіти в епоху ШІ.The article examines the current transformations in the educational process, influenced by the rapid development of artificial intelligence (AI) technologies. It is noted that the spread of generative AI systems has led to significant changes in education, from initial bans due to concerns about academic dishonesty to a gradual recognition of the need for regulation and responsible use. A 2024 student survey highlights a shift from prohibition to guidelines for use: 75% of students employ AI to write texts, more than 70% use it for homework, and nearly half turn to it for searching academic sources. The paper outlines the opportunities enabled by AI, including personalized learning, adaptive platforms, automation of routine tasks, and expanded access to knowledge, as well as the challenges associated with ethics, confidentiality, and academic integrity. It emphasizes that UNESCO highlights the importance of a human-centered approach, the development of inclusive policies, and equal access to educational technologies. Attention is drawn to the lack of regulatory support, as only a small percentage of institutions worldwide have official documents on AI integration, making international and national recommendations particularly relevant. In Ukraine, a legal framework is gradually emerging, with conceptual documents adopted, action plans developed, and official recommendations for educators, students, and university administrators published. These guidelines focus on the practical application of AI tools for information retrieval, class preparation, enhancing written work, and language learning, while emphasizing principles of transparency, non-discrimination, and data protection. Particular attention is given to AI tool catalogs, which are online resources that systematize thousands of services by category and function, providing reviews, instructions, and labels regarding cost and safety. These catalogs help students quickly select digital assistants for tasks ranging from essay writing to programming or language practice, considering both quality and accessibility. The gradual creation and refinement of catalogs, combined with regulatory frameworks and educational policies, is seen as one of the key directions for ensuring high-quality, inclusive, and safe education in the AI era
Self-improvement of the educator’s personality: a historical perspective
Get PDFУ статті розглядається самовдосконалення як ключова умова професійного і особистісного зростання педагога. На основі аналізу історико-педагогічної спадщини українських мислителів, педагогів і громадських діячів (Г. Сковороди, М. Пирогова, К. Ушинського, В. Сухомлинського, Л. Українки та ін.) обґрунтовується важливість самоосвіти, самовиховання й самопізнання для формування сучасного педагога. Показано, що звернення до ідеалів минулого стимулює мотивацію до постійного саморозвитку, надихає на особистісну дисципліну та творче переосмислення професійної діяльності.The article examines self-improvement as a key condition for the professional and personal growth of educators. Drawing on the historical and pedagogical heritage of prominent Ukrainian thinkers and educators—including H. Skovoroda, M. Pirogov, K. Ushynsky, V. Sukhomlynsky, and L. Ukrainka — the study substantiates the importance of self-education, self-cultivation, and self-awareness in shaping the modern educator. It is demonstrated that engaging with the ideals of the past stimulates motivation for continuous self-development, inspires personal discipline, and encourages creative reflection on professional practice
The impact of information overload on the psychological resilience of young students
Get PDFУ тезах аналізується стан Суспільства знань (К-суспільства) в умовах сучасних криз (війни, дезінформації), які трансформують його ознаки (цифровізація, інформаційний потік) у джерело руйнування та деградації населення. Визначається, що ключовою проблемою є неспроможність сепарувати фейкову інформацію через відсутність критичного мислення, особливо серед молоді. Наголошується на необхідності переформатування мислення через осучаснення цілей освіти, що має включати нову культуру мислення (інформаційно-організаційну, духовно-моральну, комунікаційну та екологічну). Кінцевою метою є формування інноваційної особистості, здатної до самостійного навчання та підвищення психологічної стійкості в умовах інформаційного суспільства.The theses analyze the state of the Knowledge Society (K-society) in the conditions of modern crises (war, disinformation), which transform its features (digitalization, information flow) into a source of destruction and degradation of the population. It is determined that the key problem is the inability to separate fake information due to the lack of critical thinking, especially among young people. The need to reformat thinking through the modernization of the goals of education is emphasized, which should include a new culture of thinking (informational-organizational, spiritual-moral, communicational and ecological). The ultimate goal is the formation of an innovative personality capable of independent learning and increasing psychological resilience in the conditions of the information society
Information and analytical support for teachers' psychological and facilitative activities in the context of digital transformation in higher education
Get PDFПсихолого-фасилітативна діяльність викладача в умовах цифрової трансформації вищої освіти пов’язана з його додатковою, оновленою роллю фасилітатора й агента змін. Він демонструє потенціал цифрових інструментів для підвищення якості викладання; знімає психологічні бар’єри та опір змінам,заохочуючи до активного використання технологій для власного професійного розвитку. Фасилітатор, освітній менеджер – це не просто модні терміни, це швидше виконання відповідальним викладачем життєво необхідних функцій, які забезпечують професійний розвиток здобувачів освіти та неперервність освіти в Україні. Інформаційно-аналітичний супровід психолого-фасилітативної діяльності викладача в умовах цифрової трансформації вищої освіти нині відповідає умовам цифрової трансформації.The psychological and facilitative activities of teachers in the context of the digital transformation of higher education are linked to their expanded and renewed role as facilitators and agents of change. They demonstrate the potential of digital tools to improve the quality of teaching; remove psychological barriers and resistance to change, encouraging the active use of technology for their own professional development. Facilitator and educational manager are not just buzzwords; rather, they denote the performance of vital functions by responsible teachers that ensure the professional development of students and the continuity of education in Ukraine. Information and analytical support for the psychological and facilitative activities of teachers in the context of the digital transformation of higher education now aligns with the conditions of digital transformation
Patriotic education in Ukrainian schools in the period from 1991 to 2004
Get PDFУ статті показано як після проголошення незалежності України особливої важливості набули питання розвитку української культури, традицій, мови; доведено, що у всі часи вчені підкреслювали значення патріотичного виховання як інтегрального чинника формування зрілої особистості громадянина України.The article shows how, after the declaration of independence of Ukraine, the issues of the development of Ukrainian culture, traditions, and language acquired special importance; it is proven that at all times, scientists have emphasized the importance of patriotic education as an integral factor in the formation of a mature personality of a citizen of Ukraine
Improving the content of education of children with intellectual disabilities: experience, innovations, prospects
No full textУ статті представлено основні напрями удосконалення змісту освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Автором представлено навчально-методичне забезпечення як важливу складову ефективної реалізації освітнього процесу в умовах НУШ. Акцентується увагу на доцільності використання варіативних форм навчання в умовах воєнного стану в країні, широкому використанні інформаційно-комунікаційних технологій у дистанційному форматі навчання, використанні спеціальних корекційних методів та прийомів для підтримки пізнавальної діяльності дітей з ООП. Представлено нові посібники, розроблені відповідно до модельних навчальних програм для навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку.The article presents the main directions of improving the content of education for children with intellectual disabilities. The author presents educational and methodological support as an important component of the effective implementation of the educational process in the conditions of the New Ukrainian School. Attention is focused on the feasibility of using variable forms of learning in the conditions of martial law in the country, the widespread use of information and communication technologies in the distance learning format, the use of special correctional methods and techniques to support the cognitive activity of children with special educational needs. New manuals developed in accordance with model curricula for teaching students with intellectual disabilities are presented
Ways to develop resilience in teachers in the context of current crisis challenges
No full textВ публікації розглядається поняття резильєнтності. Висвітлюються чинники розвитку резильєнтності у педагогів. Намічаються шляхи розвитку резильєнтності у педагогів в умовах війни.The publication conciders the concept of resilience. The factors of resilience development in teachers are highlighted. The ways of developing resilience in teachers in war conditions are outlined
Modern vector of creating a teaching manual «Overcoming difficulties in writing» for children with special speech needs
No full textУ тезах розкрито створення навчального посібника «Подолання труднощів письма». Представлено широкий спектр вправ, які сприяють удосконаленню фонемо графічної компетентності дитини, дають змогу враховувати рівень розвитку дитини та її специфічні потреби. Використання інтерактивних та цікавих прийомів, що передбачені змістом завдань, забезпечує високу мотивацію учнів під час навчання.The abstracts reveal the creation of the textbook "Overcoming Writing Difficulties". A wide range of exercises are presented that contribute to the improvement of the child's phonemic competence, allow taking into account the child's level of development and their specific needs. The use of interactive and interesting techniques provided by the content of the tasks ensures high motivation of students during learning
Methodological approaches to studying psychotrauma in children with special educational needs
No full textДослідження психотравми у дітей з особливими освітніми потребами передбачає комплексну оцінку змін, що відбуваються на різних рівнях психіки під впливом травматичного досвіду. Представлено аналіз особливостей прояву психотравми у дітей з особливими освітніми потребами. Відзначено складність структури психотравми у дітей з особливими освітніми потребами.The study of psychotrauma in children with special educational needs involves a comprehensive assessment of changes occurring at different levels of the psyche under the influence of traumatic experience. An analysis of the features of the manifestation of psychotrauma in children with special educational needs is presented. The complexity of the structure of psychotrauma in children with special educational needs is noted
Professional development of teachers as a factor in European integration: the experience of school education in EU countries and Ukraine
No full textУ статті здійснено порівняльний аналіз національних систем безперервного професійного розвитку педагогів (ППР) у провідних країнах Європейського Союзу та Україні. Обґрунтовано, що в умовах стрімких глобальних змін ППР є не лише внутрішньою потребою, а й ключовим стратегічним чинником євроінтеграції, оскільки успіх освітніх реформ критично залежить від здатності педагогів впроваджувати інноваційні, цифрові та інклюзивні підходи, гармонізовані з вимогами Європейського освітнього простору (ЄОП).
Аналіз національних систем безперервної освіти вчителів у країнах ЄС виявив їхню спрямованість на якість, інновації та інклюзивність. Відзначено, що, попри національні відмінності, програми професійного розвитку для вчителів мають спільні ключові характеристики, які сприяють підвищенню загальної якості освіти та кар’єрним успіхам. До таких характеристик належать: варіативність і гнучкість, пріоритетність державного фінансування, актуальність навчальних тем, фокус на практичні навички, а також міжнародна співпраця і мобільність. Ці принципи є орієнтиром для трансформації української системи.
Висвітлено нормативно-законодавчу базу України, що регулює перехід до гнучкої, децентралізованої моделі ППР. Виокремлено ключові спільності та відмінності української системи в порівнянні з ЄС, зокрема успішний перехід до моделі «кошти йдуть за вчителем» та використання сертифікації як механізму незалежного оцінювання компетентностей.
Акцентовано, що фінансова мотивація та чіткі кар’єрні перспективи є вирішальними для залучення та утримання педагогічних кадрів. Надано рекомендації щодо подальшого вдосконалення української системи, включаючи запровадження надбавок за мікрокваліфікації, реалізацію ваучерних програм та посилення міжнародної мобільності через ініціативи Erasmus+ та eTwinning.
Зроблено висновок, що успішна реалізація освітніх реформ і євроінтеграційних процесів критично залежить від здатності педагогів впроваджувати інноваційні та інклюзивні підходи. Стаття пропонує рекомендації для удосконалення української системи професійного розвитку, зокрема через фінансові стимули та активізацію міжнародної співпраці.The article provides a comparative analysis of national systems of continuous professional development (CPD) for teachers in leading European Union countries and Ukraine. It is argued that in the context of rapid global change, CPD is not only an internal necessity but also a key strategic factor for European integration, as the success of educational reforms critically depends on the ability of teachers to implement innovative, digital and inclusive approaches that are harmonised with the requirements of the European Education Area (EEA).
An analysis of national systems of continuing education for teachers in EU countries revealed their focus on quality, innovation and inclusiveness. It is noted that, despite national differences, professional development programmes for teachers have common key characteristics that contribute to improving the overall quality of education and career success. These characteristics include: variability and flexibility, priority of public funding, relevance of training topics, focus on practical skills, as well as international cooperation and mobility. These principles serve as a guideline for the transformation of the Ukrainian system.
The regulatory and legislative framework of Ukraine governing the transition to a flexible, decentralised model of professional development is highlighted. Key similarities and differences between the Ukrainian system and the EU are identified, in particular the successful transition to a ‘money follows the teacher’ model and the use of certification as a mechanism for independent assessment of competences.
It is emphasised that financial motivation and clear career prospects are crucial for attracting and retaining teaching staff. Recommendations are provided for further improvement of the Ukrainian system, including the introduction of micro-qualification allowances, the implementation of voucher programmes and the strengthening of international mobility through the Erasmus+ and eTwinning initiatives.
It was concluded that the successful implementation of educational reforms and European integration processes critically depends on the ability of teachers to implement innovative and inclusive approaches. The article offers recommendations for improving the Ukrainian professional development system, in particular through financial incentives and the intensification of international cooperation