Digital Library NAES of Ukraine
Not a member yet
39845 research outputs found
Sort by
Philosophical and pedagogical thought of Ukraine in the context of nation-building: anthology
No full textУ хрестоматії репрезентовано тексти-першоджрела (або уривки з них) українських учених, громадсько-освітніх діячів і педагогів, літераторів, що вперше цілісно відображають шляхи випрацьовування й розвитку ними (в межах України та діаспори, протягом другої половини ХІХ ст. включно до перших десятиліть ХХІ ст.) національної ідеї як осердя національної філософії освіти і педагогіки, а головне – як важливого чинника національного державотворення. Першоджерела доповнено біографічними довідками про авторів і примітками.
Зміст видання спрямовано на формування і поглиблення у споживачів наукової продукції національної самоідентифікації, почуття патріотизму, модернізації їхнього культурно-історичного знання й фахового світогляду, розуміння історичної пам’яті як поля ідейного змагання у гібридній війні.
Використання матеріалів хрестоматії (у комплекті з однойменною монографією) призначено для збагачення й оновлення лекційних курсів у закладах загальної середньої, передвищої й вищої освіти та в інститутах післядипломної педагогічної освіти України, Матеріали стануть в нагоді також у дослідницькій роботі науковців, здобувачів ступеня PhD, учителів, майбутніх освітян.The anthology presents primary source texts (or excerpts from them) by Ukrainian scientists, public education figures, teachers, and writers, which for the first time comprehensively reflect the ways in which they developed and developed (within Ukraine and the diaspora, during the second half of the 19th century and including the first decades of the 21st century) the national idea as the core of the national philosophy of education and pedagogy, and most importantly, as an important factor in national state-building. The primary sources are supplemented with biographical information about the authors and notes.
The content of the publication is aimed at forming and deepening national self-identification, a sense of patriotism, modernization of their cultural and historical knowledge and professional worldview, and understanding historical memory as a field of ideological competition in a hybrid war.
The materials of the textbook (complete with the monograph of the same name) are intended to enrich and update lecture courses in general secondary, pre-higher and higher education institutions and in institutes of postgraduate pedagogical education of Ukraine. The materials will also be useful in the research work of scientists, PhD candidates, teachers, and future educators
Shlemkevych Mykola Ivanovich (1894-1966)
No full textШлемкевич Микола Іванович український філософ, публіцист, громадсько-політичний діяч, дослідник історії української культури. Навесні 1940 р. він нелегально перейшов із Західної України до Польщі, а після початку німецько-радянської війни повернувся до Львова і працював там в Українському видавництві. Наприкінці Другої світової війни філософ переїхав до Австрії, згодом оселився у Баварії, а 1949 р. переїхав до США, де став співзасновником Українського національно-демократичного союзу, Союзу українських національних демократів і Української національної ради. Також заснував видавництво «Ключі» та Український публіцистично-науковий інститут у м.Чикаго, редагував журнал «Листи до приятелів», долучився до видання Енциклопедії українознавства. Розвивав концепцію людини на засадах соціально-антропологічного коду української філософії освіти, ставив за важливе завдання оволодіння людиною народною культурою і народно-педагогічним досвідом. В основі його ідей - збереження і розвиток етнокультурної самобутності українців в умовах колонізації земель України та обґрунтування потреб українців у національному відродженні. Означене, на його думку, уможливлюється через глибинне засвоєння людиною духовно-культурної спадщини її народу, що в подальшому має значний вплив на розвиток освіти і виховання.Shlemkevych Mykola Ivanovich is a Ukrainian philosopher, publicist, public and political figure, researcher of the history of Ukrainian culture. In the spring of 1940, he illegally moved from Western Ukraine to Poland, and after the start of the German-Soviet war he returned to Lviv and worked there at the Ukrainian Publishing House. At the end of World War II, the philosopher moved to Austria, later settled in Bavaria, and in 1949 moved to the USA, where he became a co-founder of the Ukrainian National Democratic Union, the Union of Ukrainian National Democrats and the Ukrainian National Council. He also founded the publishing house "Keys" and the Ukrainian Journalism and Research Institute in Chicago, edited the magazine "Letters to Friends", joined the publication of the Encyclopedia of Ukrainian Studies. He developed the concept of man on the basis of the socio-anthropological code of the Ukrainian philosophy of education, set an important task for man to master folk culture and folk pedagogical experience. The basis of his ideas is the preservation and development of the ethnocultural identity of Ukrainians in the conditions of colonization of the lands of Ukraine and the justification of the needs of Ukrainians in national revival. The above, in his opinion, is made possible through a person's deep assimilation of the spiritual and cultural heritage of his people, which in the future has a significant impact on the development of education and upbringing
Zyazyun Ivan Dmytrovych (1938-2014)
No full textЗязюн Іван Дмитрович видатний український педагог, філософ, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, Заслужений працівник вищої школи УРСР; автор понад 350 наукових праць, серед яких підручники, навчальні та навчальнометодичні посібники, монографії з проблем педагогічної майстерності, неперервної професійної освіти, етики та естетики, теорії української та зарубіжної культури, зокрема: «Основы педагогического мастерства» (1987, 1989); «Педагогічна майстерність» (1997); «Краса педагогічної дії» (1998); «Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (2000); «Педагогіка добра» (2000).Zyazyun Ivan Dmytrovych is an outstanding Ukrainian teacher, philosopher, full member of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Honored Worker of Higher Education of the Ukrainian SSR; author of over 350 scientific works, including textbooks, teaching and teaching-methodical manuals, monographs on the problems of pedagogical skill, continuous professional education, ethics and aesthetics, theories of Ukrainian and foreign culture, in particular: "Fundamentals of pedagogical skill" (1987, 1989); "Pedagogical skill" (1997); "The beauty of pedagogical action" (1998); "Continuous professional education: problems, searches, prospects" (2000); "Pedagogy of good" (2000)
Methodological recommendations for the use of a digital platform for professional training of qualified workers in the mechanical engineering industry: methodological recommendations for teaching staff of vocational education institutions
No full textУ методичних рекомендаціях актуалізовано питання застосування цифрової платформи у професійній підготовці кваліфікованих робітників машинобудівної галузі. Визначено психолого-педагогічні аспекти використання цифрових технологій, концептуальна модель платформи професійної підготовки та її функціональні можливості, включно з доступом до освітніх матеріалів, практичними симуляціями та віртуальними лабораторіями, особливостями комунікації користувачів, автоматизованим тестуванням та адаптивними тестами, а також питаннями безпеки й конфіденційності використання цифрових ресурсів. Розкрито методологічні засади користування платформою та шляхи розвитку професійної компетентності педагогів і практичних навичок здобувачів професійної освіти.
Для педагогічних працівників закладів професійної освіти, працівників науково-методичних центрів (кабінетів) професійної освіти МОН України, науковців, викладачів і студентів закладів вищої освіти, аспірантів і докторантів, роботодавців та всіх, хто цікавиться проблемами впровадження цифрових технологій у професійну освіту й виробничу підготовку.The methodological recommendations update the issue of using a digital platform in the professional training of qualified workers in the machine-building industry. The psychological and pedagogical aspects of using digital technologies, the conceptual model of the professional training platform and its functional capabilities are determined, including access to educational materials, practical simulations and virtual laboratories, user communication features, automated testing and adaptive tests, as well as issues of security and confidentiality of using digital resources. The methodological principles of using the platform and ways to develop the professional competence of teachers and practical skills of vocational education applicants are disclosed.
For pedagogical workers of vocational education institutions, employees of scientific and methodological centers (cabinets) of vocational education of the Ministry of Education and Science of Ukraine, scientists, teachers and students of higher education institutions, postgraduate and doctoral students, employers and everyone who is interested in the problems of introducing digital technologies into vocational education and production training
Museum in your gadget: online products of the Pedagogical Museum of Ukraine
No full textПрезентація знайомить з основними цифровими ініціативами музею, спрямованими на популяризацію історико-педагогічної спадщини та розширення доступу до музейних ресурсів. Представлено сайт музею, електронні інформаційні ресурси, віртуальні виставки, тематичні онлайн-проєкти «Педагогічна мапа Києва», «Педагогічна візуалізація», «Освітній всесвіт», «100-річні книжкові ювілеї», «Педагогічний календар 2025», «Шкільний підручник: візуальні акценти», «Архів педагогічних ідей». Підкреслено роль музею у створенні відкритого цифрового простору для науковців, педагогів, студентів та всіх, хто цікавиться історією освіти.The presentation highlights the museum’s key digital initiatives aimed at promoting historical and pedagogical heritage and expanding access to its resources. It features the museum’s website, electronic information resources, virtual exhibitions, and thematic online projects such as “Pedagogical Map of Kyiv,” “Pedagogical Visualization,” “Educational Universe,” “100-year Book Anniversaries,” “Pedagogical Calendar 2025,” “School Textbook: Visual Accents,” and “Archive of Pedagogical Ideas.” The presentation emphasizes the museum’s role in creating an open digital space for researchers, educators, students, and everyone interested in the history of education
Виклики, можливості та готовність до використання цифрових інструментів українськими вчителями: результати опитування 2024 року
No full textTeachers worldwide are increasingly using digital tools and resources as part of their everyday teaching practices. However, in Ukraine, where the education system has already suffered significant losses due to the post-war period, the challenge of implementing distance learning is even greater. This is particularly true considering the ongoing wartime situation until February 24, 2022. For the second year in a row, a study is being conducted to assess the readiness of schools and teachers to use digital means for learning and to identify any challenges they may be facing in this regard. In 2024, 26,227 teachers and teaching staff from all regions of Ukraine, including some from the occupied territories, were interviewed. It found that teachers continue to actively use digital tools for teaching, and the survey identified the most popular of these tools. The teachers also pointed out the numerous problems they face every day during the organisation of education. Unfortunately, most of these problems are related to the limitation of students' access to full-time education, the loss of school infrastructure and the internal displacement of families. The purpose of this article is to identify teachers' opinions about their readiness to use digital tools, identify issues and challenges related to this, and outline perspectives for helping teachers improve digital competencies. The article outlines a picture of the state of the use of digital tools for learning by Ukrainian teachers during the period of martial law and their need to solve the problems and challenges they faced. The findings contribute to a better understanding of the teachers’ needs and can serve for their professional development.Вчителі в усьому світі дедалі частіше використовують цифрові інструменти та ресурси як частину своєї повсякденної педагогічної практики. Однак в Україні, де система освіти вже зазнала значних втрат через повоєнний період, виклик впровадження дистанційного навчання є ще більшим. Це особливо актуально, враховуючи воєнну ситуацію, що тривала до 24 лютого 2022 року. Другий рік поспіль проводиться дослідження для оцінки готовності шкіл та вчителів до використання цифрових засобів навчання та виявлення будь-яких труднощів, з якими вони можуть зіткнутися в цьому плані. У 2024 році було опитано 26 227 вчителів та педагогічних працівників з усіх регіонів України, включаючи деяких з окупованих територій. Було виявлено, що вчителі продовжують активно використовувати цифрові інструменти для навчання, і в опитуванні було визначено найпопулярніші з цих інструментів. Вчителі також вказали на численні проблеми, з якими вони стикаються щодня під час організації освіти. На жаль, більшість цих проблем пов'язані з обмеженням доступу учнів до денної форми навчання, втратою шкільної інфраструктури та внутрішнім переміщенням сімей. Мета цієї статті — з’ясувати думки вчителів щодо їхньої готовності до використання цифрових інструментів, визначити проблеми та виклики, пов’язані з цим, а також окреслити перспективи допомоги вчителям у покращенні цифрових компетенцій. У статті представлено картину стану використання цифрових інструментів для навчання українськими вчителями в період воєнного стану та їхню потребу у вирішенні проблем і викликів, з якими вони зіткнулися. Результати дослідження сприяють кращому розумінню потреб вчителів і можуть слугувати для їхнього професійного розвитку
Effectiveness of learning formats under unstable conditions: educational process in primary school
No full textУ статті здійснено порівняльний аналіз ефективності різних форматів навчання в початковій школі за умов тривалої нестабільності, спричиненої пандемією COVID-19 і воєнним станом в Україні. Розглянуто очне, дистанційне, змішане / гібридне навчання. Дослідження ґрунтується на результатах всеукраїнського опитування вчителів і батьків учнів 1–4 класів, проведеного науковцями Інституту педагогіки НАПН України у 2024 році. Аналіз відповідей респондентів дав змогу порівняти погляди вчителів і батьків на різні формати навчання. Отримані результати подано в контексті зіставлення ефективності міських і сільських шкіл. Визначено вплив формату навчання на навчальні результати учнів 1‒2 і 3‒4 класів.
Встановлено, що очне навчання залишається оптимальним для учнів початкової школи, особливо для 1–2 класів на етапі адаптації до шкільного середовища. Дистанційний формат може бути ефективним за наявності належної методичної підтримки, достатнього рівня цифрових компетентностей та якісної технологічної інфраструктури. Учні 3–4 класів демонструють кращу адаптацію до дистанційного навчання порівняно з молодшими школярами. Змішане та гібридне навчання, попри свою гнучкість, можуть ускладнювати концентрацію уваги й організованість учнів через часті зміни форм взаємодії.
Незалежно від формату, найбільші навчальні втрати зафіксовано в мовно-літературній і математичній освітніх галузях. Водночас батьки наголошують не лише на складності змісту початкової освіти, але й на надмірно високому темпі його засвоєння, що ускладнює сприйняття матеріалу. Тому доцільно спрямувати освітній процес у 1–4 класах на формування функційної грамотності учнів. Такий підхід допоможе зменшити освітні втрати та створити міцну основу для успішного навчання учнів у базовій школі.
Отримані результати мають практичне значення для розробки стратегій оптимізації освітнього процесу в умовах тривалої нестабільності як в Україні, так і в інших країнах, які мають аналогічні виклики щодо організації навчання.The article presents a comparative analysis of the effectiveness of different learning formats in primary school under prolonged instability caused by the COVID-19 pandemic and martial law in Ukraine. The study examines face-to-face, distance, blended and hybrid learning. The research is based on the results of a nationwide survey of teachers and parents of students in grades 1–4, conducted by researchers from the Institute of Pedagogy of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in 2024. The analysis of respondents’ answers enabled the comparison of teachers’ and parents’ perspectives on different learning formats. The obtained results are presented in the context of comparing effectiveness between urban and rural schools. The impact of the learning format on the academic performance of students in grades 1–2 and 3–4 was determined.
It was established that face-to-face learning remains optimal for primary school students, particularly for grades 1–2 during the adaptation stage to the school environment. Distance learning can be effective if there is adequate methodological support, a sufficient level of digital competence, and high-quality technological infrastructure. Students in grades 3–4 show better adaptation to distance learning compared to younger students. Blended and hybrid learning, despite their flexibility, may complicate students’ concentration and ability to stay organized due to frequent changes in interaction formats.
Regardless of the format, the greatest learning losses were recorded in language-literary and mathematical education. At the same time, parents emphasize not only the complexity of primary education content but also the excessively high pace of its acquisition, which complicates material comprehension. Therefore, it is advisable to direct the educational process in grades 1–4 toward the formation of students’ functional literacy. Such an approach will help reduce educational losses and create a strong foundation for students’ successful learning in basic school.
The obtained results have practical significance for developing strategies to optimize the educational process in conditions of prolonged instability both in Ukraine and in other countries facing similar challenges in organizing education
Digital Ecosystems of Higher Education Institutions (analytical review)
No full textАналітичний огляд «Цифрові екосистеми закладів вищої освіти» здійснено на виконання прикладного наукового дослідження «Інформаційно-аналітичний супровід цифрової трансформації освіти і педагогіки: вітчизняний і зарубіжний досвід» відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського (РК 0123U100476, 2023-2025). Мета аналітичного огляду – здійснити інформаційно-аналітичний супровід процесів створення і функціонування цифрових екосистем закладів вищої освіти (далі – ЗВО) у контексті розвитку парадигми відкритої науки й освіти, зокрема актуалізувати й висвітлити проблему обґрунтування теоретичних засад створення цифрової екосистеми вишів, стратегічного планування та розбудови цифрової екосистеми й упровадження кращих практик цифрової трансформації вищої освіти з урахуванням концептів та принципів відкритої науки задля розбудови ефективної парадигми відкритої освіти. Матеріали огляду сприятимуть реалізації низки ключових державних нормативно-правових документів із проблеми інформатизації та інноваційної цифрової трансформації освітньої, економічної та соціальної сфери, а саме: Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року та операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 роках; Національної програми інформатизації; Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року; Національного плану щодо відкритої науки (2022); Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки; Національної економічної стратегії на період до 2030 року; Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери; Національної стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні на 2021–2030 роки; Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року; Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні; Концепції розвитку цифрових компетентностей.The analytical review was carried out in accordance with the applied scientific research «Information and analytical support for the digital transformation of education and pedagogy: domestic and foreign experience» of the Department of Scientific Information and Analytical Support of Education of the V.O. Sukhomlynsky State Scientific and Pedagogical Library of Ukraine (RK 0123U100476, 2023-2025). The purpose of the publication is to provide information and analytical support for the processes of creating and functioning of digital ecosystems of higher education institutions in the context of open science and education, in particular, to update and highlight the problem of substantiating the theoretical foundations of creating a digital ecosystem of higher education institutions, strategic planning and development of a digital ecosystem, and the implementation of best practices for the digital transformation of higher education institutions in the context of open science and education. The materials of the analytical review will contribute to the implementation of a number of key state regulatory and legal documents on the problem of informatization and innovative digital transformation of the educational, economic and social spheres, namely: Strategy for the Digital Development of Innovative Activity of Ukraine for the Period Until 2030 and the Operational Plan of Measures for its Implementation in 2025-2027; National Informatization Program; Strategy for the Development of the Sphere of Innovative Activity for the Period Until 2030; Strategy for the Development of Higher Education in Ukraine for 2022-2032; National Economic Strategy for the period until 2030; Strategy for the Digital Transformation of the Social Sphere; National Strategy for the Development of Artificial Intelligence in Ukraine for 2021–2030; Concept for the Digital Transformation of Education and Science for the period until 2026; Concept for the Development of Artificial Intelligence in Ukraine; Concept for the Development of Digital Competencies
The needs of the functioning of the system of teaching psychological and pedagogical disciplines in higher education institutions as an innovative
No full textРозкриваються загальне бачення системи удосконалення викладання психолого-педагогічних дисциплін у закладах вищої освіти. Висвітлюється сукупність потреб функціонування її структурних компонентів.The secret chamber of the system of advanced application of psychological and pedagogical disciplines at the foundations of high light is revealed. The totality of the needs of the functioning of the structural components is revealed
Methodology of forming ecological competence of future nurses in vocational colleges
No full textУ статті здійснено обґрунтування методики формування екологічної компетентності майбутніх медичних сестер у фахових коледжах в контексті її спрямованості на позитивні зрушення рівнів сформованості цієї компетентності. Це надає можливість отримання здобувачами фахової передвищої освіти фундаментальних екоорієнтованих професійних знань, їхньої систематизації, узагальнення та поглиблення, переломлення в аспекті екологічних проблем; формування вмінь і навичок природоохоронної діяльності, необхідних для формуванням екологічної компетентності.
Розкрито етапи запропонованої методики (мотиваційно-ціннісний, когнітивний та діяльнісно-практичний), які взаємопов’язані між собою і відбивають певні особливості побудови змісту екологічного навчання у фахових коледжах за нових умов розвитку суспільства. Це дозволить майбутнім фахівцям медичної галузі ще під час навчання набувати досвіду участі в природоохоронній та природозбережувальній діяльності.
Зазначено, що складові екологічної компетентності не формуються самостійно: вони є результатом ґрунтовної послідовної роботи. Ця компетентність надає змогу сучасній особистості відповідально вирішувати життєві ситуації, підпорядковуючи задоволення своїх потреб принципам сталого розвитку. Тому саме екологічна освіта та впровадження її складових у закладах фахової передвищої освіти потребує наразі особливої уваги.
Наголошено, що успішній реалізації методики сприяє організація освітньої діяльності здобувачів фахової передвищої освіти з максимальним врахуванням взаємозв’язків теоретичного навчання, виробничої практики, виховних заходів, тобто такої навчальної діяльності, яка надасть змогу розкрити індивідуальність кожного здобувача відповідно до його здібностей і можливостей з урахуванням концептуальних положень фахової передвищої освіти, відповідно до навчальних планів підготовки майбутніх медичних сестер за спеціальністю 223 Медсестринство галузі знань 222 Охорона здоров’я.The article substantiates the methodology for the formation of environmental competence of future nurses in professional colleges in the context of its focus on positive changes the levels of formation of this competence. This provides an opportunity for applicants for professional pre-higher education to obtain fundamental eco-oriented professional knowledge, their systematization, generalization and deepening, refraction in the aspect of environmental problems; the formation of skills and abilities of environmental protection activities necessary for the formation of environmental competence.
The stages of the proposed methodology (motivational-value, cognitive and activity-practical) are revealed, which are interconnected and reflect certain features the construction of the content of environmental education in professional colleges under the new conditions of social development. This will allow future specialists in the medical field to gain experience in participating in environmental protection and conservation activities during their studies.
It is noted that the components of environmental competence are not formed independently: they are the result of thorough consistent work. This competence allows modern individual to responsibly solve life situations, subordinating the satisfaction of their needs to the principles of sustainable development. Therefore, it is environmental education and implementation of its components in institutions of professional pre-higher education that currently require special attention.
It is emphasized that the successful implementation of the methodology is facilitated by the organization of educational activities of applicants for professional pre-higher education with maximum consideration of the relationships between theoretical training, industrial practice, educational activities, that is, such educational activities that will allow revealing the individuality of each applicant in accordance with his abilities and capabilities, taking into account the conceptual provisions of professional pre-higher education, in accordance with the curricula for the training of future nurses in the specialty 223 Nursing, field of knowledge 222 Health Care