Digital Library NAES of Ukraine
Not a member yet
39845 research outputs found
Sort by
Emotional burnout of educational organisations' personnel in the course of their professional activity
No full textСтаття присвячена розгляду проявів синдрому емоційного вигорання під час професійної діяльності персоналу освітніх організацій. Наведено характеристики причин та негативних чинників виникнення цього синдрому, стадій його перебігу у вищезазначеного персоналу та різних професійних групах; охарактеризовано найбільш поширені шляхи його попередження, діагностики та терапії в умовах професійної діяльності. Розкрито фактори, що сприяють виникненню вигорання у персоналу освітніх організацій. Зазначено, що виникнення вигорання можна пов’язати з певними внутрішніми (постановка недосяжних цілей, завищені очікування від себе або використання професійної діяльності, як заміни соціального життя) та зовнішніми (відсутність зворотного зв’язку/визнання на роботі, відсутність автономії або міжособистісні конфлікти, які здебільшого відбуваються в професійному середовищі) чинниками.The article is devoted to the consideration of manifestations of emotional burnout syndrome during professional activity of the personnel of educational organisations. Characteristics of causes and negative factors of this syndrome, stages of its course in the above-mentioned personnel and different professional groups are given; the most common ways of its prevention, diagnostics and therapy in the conditions of professional activity are characterised. The factors contributing to the occurrence of burnout in the personnel of educational organisations are revealed. It is noted that the occurrence of burnout can be associated with certain internal (setting unattainable goals, exaggerated expectations of oneself or using professional activity as a substitute for social life) and external (lack of feedback/recognition at work, lack of autonomy or interpersonal conflicts, which mainly occur in the professional environment) factors
The effectiveness of public-private partnership management as a factor in ensuring the quality of vocational education
No full textМетою статті є дослідження ролі ефективного менеджменту ДПП як ключового чинника якості професійної освіти, методи включають аналіз наукових джерел, синтез та узагальнення. Результати дослідження: висвітлено ключові особливості менеджменту державно-приватного партнерства в Німеччині, Данії та Польщі, охарактеризовано його суть, рівні суб’єктності, представлено результати експерименту, що доводять позитивну динаміку розвитку управлінської компетентності суб’єктів державно-приватного партнерства та успішне впровадження інноваційних технологій його розвитку, акцентовано увагу на науково-методичному супроводі досліджуваного явища. Практичне значення дослідження полягає у наданні обґрунтованих рекомендацій для оптимізації менеджменту державно-приватного партнерства, що представлені у висновках, зокрема визначено, що підвищення його ефективності вимагає стратегічної координації та налагодження інтенсивного діалогу між усіма зацікавленими сторонами, цілеспрямованого розвитку суб'єктності та управлінської компетентності всіх учасників партнерства, активного залучення представників бізнесу до управлінських структур закладів освіти та інвестицій в сучасну інфраструктуру та цифровізацію, вдосконалення критеріїв якості професійної освіти і підготовки та регулярності відповідних аудитів. Перспективами подальших досліджень визначено проєктування і впровадження технологій менеджменту якості професійної освіти і підготовки в умовах цифровізації та «зеленого» переходу.The purpose of the article is to study the role of effective PPP management as a key factor in the quality of vocational education. The methods include analysis of scientific sources, synthesis, and generalization. Research results: the key features of public-private partnership management in Germany, Denmark, and Poland are highlighted, its essence and levels of subjectivity are characterized, the results of the experiment proving the positive dynamics of the development of the managerial competence of public-private partnership entities and the successful implementation of innovative technologies for its development are presented, and attention is focused on the scientific and methodological support of the phenomenon under study. The practical significance of the study lies in providing sound recommendations for optimizing the management of public-private partnerships, which are presented in the conclusions. In particular, it is determined that increasing its effectiveness requires strategic coordination and the establishment of intensive dialogue between all interested parties, targeted development of the subjectivity and managerial competence of all partnership participants, active involvement of business representatives in the management structures of educational institutions and investments in modern infrastructure and digitalization, improvement of the quality criteria for vocational education and training, and regularity of relevant audits. Prospects for further research include the design and implementation of quality management technologies for vocational education and training in the context of digitalization and the green transition
Professional challenges and features of teacher's work with Ukrainian children living abroad
No full textПроаналізовано особливості професійної діяльності педагога з українськими дітьми, які перебувають за кордоном, в умовах подвійної освітньої траєкторії (дистанційне навчання в Україні та очне – у країні перебування). Визначено ключові напрями роботи вчителя: забезпечення безперервності освіти, використання цифрових інструментів, адаптація змісту навчання, психолого-педагогічна підтримка та збереження української ідентичності. Окреслено основні професійні виклики (організаційні, методичні, соціально-психологічні та міжкультурні) і запропоновано стратегічні підходи до їх подолання.The article analyses the peculiarities of the professional activity of teachers working with Ukrainian children abroad in the context of a dual educational trajectory (distance learning in Ukraine and face-to-face learning in the country of residence). The key areas of a teacher's work are identified: ensuring continuity of education, using digital tools, adapting the content of education, providing psychological and pedagogical support, and preserving Ukrainian identity. The main professional challenges (organisational, methodological, socio-psychological and intercultural) are outlined and strategic approaches to overcoming them are proposed
Students’ research activities in history lessons: state, challenges, and prospects
No full textСтаттю присвячено аналізу практики організації дослідницької діяльності в процесі навчання історії в закладах загальної середньої освіти. З метою встановлення фактичного стану використання дослідницького підходу на уроках історії авторами статті було проведено онлайн-опитування вчителів історії, що охопило педагогів із різних регіонів України. Аналіз відповідей вчителів дав підстави стверджувати, що переважна більшість учителів позитивно оцінюють дослідницьку діяльність як засіб підвищення мотивації та пізнавальної самостійності учнів, розвитку їхніх ключових компетентностей. Утім, як свідчать результати анкетування, застосування дослідницького підходу на уроках історії є епізодичним, а педагоги здебільшого фокусують увагу на розвитку аналітичних умінь учнів, водночас розвитку творчих здібностей і соціальних навичок приділяють менше уваги.
Дані анкетування дали змогу авторові виділити основні чинники, що ускладнюють упровадження дослідницької діяльності в процес навчання історії: перевантаження навчальних програм фактологічним матеріалом, недостатня кількість годин, брак адаптованих історичних джерел і велика наповнюваність класів, відсутність чітких методичних рекомендацій і критеріїв оцінювання. На думку автора, для вирішення виявлених проблем необхідне впровадження комплексу заходів, детально описаних у рекомендаціях статті. Це включає оптимізацію навчальних програм із виділенням часу на дослідження, розроблення та поширення спеціалізованих методичних матеріалів і цифрових ресурсів, створення прозорих критеріїв оцінювання дослідницьких робіт та організацію відповідної підготовки вчителів. У статті визначено перспективи подальших досліджень, що пов’язані з розробленням методики використання цифрових інструментів/ресурсів під час дослідницької діяльності учнів з історії та критеріїв оцінювання дослідницьких робіт і проєктів.The article is devoted to analyzing the practice of organizing research activities in the process of teaching history in general secondary education institutions. To establish the actual state of using the research approach in history lessons, the authors conducted an online survey of history teachers, covering educators from various regions of Ukraine. The analysis of teachers' responses provided grounds to assert that the vast majority of teachers positively evaluate research activities as a means of enhancing students' motivation and cognitive independence, as well as developing their key competencies. However, as the survey results indicate, the application of the research approach in history lessons remains sporadic, with teachers primarily focusing on developing students' analytical skills while paying less attention to fostering creative abilities and social skills.
The survey data enabled the authors to identify the main factors hindering the implementation of research activities in the history teaching process: overloading of curricula with factual material, insufficient class hours, a lack of adapted historical sources, large class sizes, and the absence of clear methodological guidelines and assessment criteria. According to the authors, addressing these identified issues requires the introduction of a set of measures, which are thoroughly described in the article’s recommendations. These include optimizing curricula by allocating time for research, developing and disseminating specialized methodological materials and digital resources, establishing transparent criteria for evaluating research work, and organizing relevant teacher training. The article outlines prospects for further research related to developing a methodology for using digital tools/resources in students’ historical research activities and creating criteria for assessing research papers and projects
Educational profiles of territorial communities in Ukraine's borderlands under wartime conditions: quantitative indicators and safety risk levels in the education system
No full textВійна радикально змінила умови функціонування територіаль них громад, зокрема тих, що розташовані у регіонах пограниччя. Географічна близькість до державного кордону, військові загрози, руйнація інфраструктури, внутрішня та зовнішня міграція населення стали чинниками, які безпосередньо вплинули на стабільність освітнього середовища. У статті представлено результати аналізу освітніх профілів територіальних громад, які знаходяться на пограниччі України та мають спільний кордон з іншими державами за показниками: кількість закладів загальної середньої освіти, кількість учнів (серед них: учнів 1-4, 5-9 класів, 10-11 класів), рівні ризику безпеки в системі освіти. Визначено, що серед 1469 громад України (в т. ч. 31 територіальна громада на непідконтрольній території в межах Донецької та Луганської областей) 154 територіальні громади безпосередньо межують із державними кордонами інших країн. Виявлено, що найбільша кількість територіальних громад на пограниччі знаходяться у Одеській, Закарпатській, Чернівецькій, Сумській областях. У територіальних громадах на пограниччі України, які мають державний кордон з іншими країнами, налічується 1302 заклади загальної середньої освіти, у яких навчається понад 256 тисяч учнів. Найбільші мережі закладів загальної середньої освіти серед регіонів пограниччя мають територіальні громади Одеської, Львівської, Закарпатської, Волинської та Чернівецької областей. Проаналізовано територіальні громади за рівнями ризику безпеки в системі освіти (непереборний, дуже високий, високий, помірний, задовільний). Дані засвідчують нерівномірність безпекового середовища в системі освіті громад на пограниччі: майже половина перебуває у критичних зонах з непереборним (25 громад) або дуже високим ризиком (49); ще 11 громад мають високий рівень ризику. Лише третина (52 громади) характеризується задовільними умовами для відносно стабільного очного навчання, тоді як 17 громад знаходять у зоні помірних ризиків.The war has radically changed the functioning of territorial communities, especially those located in Ukraine s borderland regions. Geographic proximity to the state border, military threats, infrastructure damage, and internal/external migration have directly affected the stability of the educational environment. This article presents the results of an analysis of the educational profiles of territorial communities situated in Ukraine's borderlands and sharing a state border with other countries, using the following indicators: the number of general secondary education institutions (GSEIs); the number of students (including students in grades 1 4, 5-9, and 10-11); and safety-risk levels in the education system. It is determined that among 1,469 communities in Ukraine (including 31 territorial communities located in non-government-controlled areas within Donetsk and Luhansk oblasts), 154 territorial communities directly adjoin the state borders of neighboring countries. The largest numbers of borderland communities are found in Odesa, Zakarpattia, Chernivtsi, and Sumy oblasts. In Ukraine's borderland regions that have a state border with other countries, there are 1,302 general secondary education institutions serving over 256,000 students. The most extensive school networks among the borderland regions are concentrated in the territorial communities of Odesa, Lviv, Zakarpattia, Volyn, and Chernivtsi oblasts. Territorial communities are analyzed by safety-risk levels in the education system (insurmountable, very high, high, moderate, and satisfactory). The data indicate an uneven safety environment across borderland communities: nearly half are in critical zones with insurmountable (25 communities) or very high (49) risk; 11 communities face a high level of risk. Only one third (52 communities) have satisfactory conditions for relatively stable in-person learning, while 17 communities fall within the moderate-risk zone
Developing intercultural competence among school and student youth: international experience
No full textФормування міжкультурної компетентності є основою виховання громадянина, який усвідомлює власну культурну ідентичність, відкритий до взаємодії, здатний діяти відповідально і ефективно в глобалізованому середовищі. Така спрямованість освіти відповідає викликам XXI століття, коли комунікація, мобільність і партнерство між культурами стають невід’ємною умовою розвитку особистості, суспільств й держав.
На основі аналізу наукових досліджень у статті охарактеризовано компетенції, необхідні для ефективної взаємодії у багатокультурному середовищі (культурна обізнаність; міжкультурна чутливість; мовна компетентність; емпатія; гнучкість і адаптивність; соціальна інтегрованість і ефективність комунікації). Обґрунтовано, що ефективність формування міжкультурної компетентності визначається тим, наскільки активно здобувачі освіти залучені до реальних ситуацій міжкультурної взаємодії, спільного розв’язання проблем, творчого діалогу та суспільно корисної діяльності.
Розглянуто ефективні форми та механізми розвитку міжкультурної компетентності (проєктно-орієнтоване навчання, сервіс-лернінг, міжкультурні обміни тощо). Окреслено, що у різних країнах світу формування міжкультурної компетентності реалізується через поєднання навчання, досвіду і реальної взаємодії. Спільними рисами цих практик є активна участь молоді у соціально значущих проєктах; розвиток рефлексії й критичного мислення; створення умов для безпечного діалогу й емпатійного слухання; партнерство школи, громади та міжнародних інституцій.The development of intercultural competence is the foundation for educating a citizen who is aware of their own cultural identity, open to interaction, and capable of acting responsibly and effectively in a globalized environment. Such an educational orientation corresponds to the challenges of the 21st century, when communication, mobility, and partnership among cultures become essential conditions for the development of individuals, societies, and states.
Based on the analysis of scientific research, the article identifies the competencies necessary for effective interaction in a multicultural environment: cultural awareness, intercultural sensitivity, language competence, empathy, flexibility and adaptability, social integration, and communication effectiveness.
It is substantiated that the effectiveness of developing intercultural competence depends on the extent to which learners are actively engaged in real situations of intercultural interaction, collaborative problem-solving, creative dialogue, and socially beneficial activities. The article examines effective forms and mechanisms for developing intercultural competence, such as project-based learning, service learning, and intercultural exchanges. It is outlined that in various countries around the world, the development of intercultural competence is achieved through a combination of learning, experience, and authentic interaction. Common features of these practices include active youth participation in socially significant projects; the development of reflection and critical thinking; the creation of conditions for safe dialogue and empathetic listening; and partnerships among schools, communities, and international institutions
Means of forming students' military identity: methodological recommendations
No full textМетодичні рекомендації присвячено теоретичним і практичним аспектам формування мілітарної ідентичності школярів. Охарактеризовано поняття мілітарної ідентичності та її компоненти, окреслено вплив мілітарної повсякденності на становлення мілітарних наративів та мілітарної ідентичності, проаналізовано поняття мілітарної самоефективності педагогів, засоби її діагностики та вплив на становлення мілітарної ідентичності учнів. Окреслено засоби діагностики мілітарної ідентичності, визначено технології формування мілітарної ідентичності школярів, зокрема засобами тренінгів, творчості, заходів національно-патріотичного виховання. Методичні рекомендації стануть у пригоді педагогам, практичним психологам, педагогам, соціальним працівникам, всім, хто цікавиться психологічними аспектами становлення мілітарної ідентичності школярів.Methodological recommendations are devoted to theoretical and practical aspects of the formation of military identity of schoolchildren. The concept of military identity and its components are characterized, the influence of military everyday life on the formation of military narratives and military identity is outlined, the concept of military self-efficacy of teachers, means of its diagnosis and influence on the formation of military identity of students are analyzed. Means of diagnosing military identity are outlined, technologies for the formation of military identity of schoolchildren are determined, in particular, by means of trainings, creativity, and national-patriotic education activities. Methodological recommendations will be useful to teachers, practical psychologists, educators, social workers, and everyone who is interested in the psychological aspects of the formation of military identity of schoolchildren
Development of digital competence of research and pedagogical staff using the Open Ukrainian Citation Index scientometric database
Get PDFПублікація присвячена проблемі розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників з використанням наукометричної бази Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Опанування OUCI сприяє розвитку цифрової компетентності щодо роботи з національними інформаційними ресурсами та аналізу цитованості.Ця база призначена для спрощення пошуку наукових публікацій й авторів цитувань та привернення уваги редакторів до якості метаданих українських журналів. Таким чином, OUCI сприяє розвитку компетентності в області відкритої науки – вміння працювати з відкритими ресурсами, підтримуючи Ініціативу відкритих цитувань, що є частиною глобального тренду відкритої наукової інформації.
У перспективі OUCI може стати основою для створення. повноцінної національної наукометричної системи, не гіршої за закордонні аналоги, але відкритої і доступної. Це стратегічно зміцнить суверенітет української науки – наші метрики і дані будуть зберігатися на національному рівні, але водночас інтегровані у світовий контекст.The publication is devoted to the problem of developing the digital competence of researchers and pedagogical staff using the Open Ukrainian Citation Index (OUCI) scientometric database. Mastering the OUCI contributes to the development of digital competence in working with national information resources and citation analysis. This database is designed to simplify the search for scientific publications and cited authors and to draw the attention of editors to the quality of metadata in Ukrainian journals. Thus, OUCI contributes to the development of competence in the field of open science - the ability to work with open resources, supporting the Open Citation Initiative, which is part of the global trend of open scientific information. In the future, the OUCI can become the basis for creating a full-fledged national scientometric system that is not worse than foreign analogues, but open and accessible. This will strategically strengthen the sovereignty of Ukrainian science - our metrics and data will be stored at the national level, but at the same time integrated into the global context
Development of Students’ Creative Thinking: an Overview of Foreign Methods and Their Potential
Get PDFУ статті розглянуто головні підходи до розвитку креативного мислення учнів у сучасній освіті. Особливу увагу приділено таким зарубіжним методикам, як модель Торренса, модель Амабіле та трикомпонентна модель креативності, а також методам мозкового штурму, шести капелюхів де Боно, дизайн-мислення тощо. Визначено важливість створення креативного освітнього середовища, що охоплює індивідуальну та групову роботу, проєктну діяльність і психологічну підтримку. Окреслено необхідність упровадження цих методик в українському освітньому просторі через оновлення програм, проведення тренінгів для педагогів і створення інноваційних навчальних просторів. Розвиток креативності постає стратегічним завданням, що дасть змогу сформувати покоління творчих і ініціативних особистостей.The article examines the integration of foreign methodologies for developing creative thinking in Ukrainian education, analyzing both theoretical foundations and practical approaches to fostering creativity in students. Key sections include theoretical models of creativity development such as the Torrance Model (fluency, flexibility, originality, elaboration), the Amabile Model (intrinsic motivation, professional knowledge, creative environment), and the three-component model (cognitive, personal, motivational factors).
Practical methods for creative thinking development involve the brainstorming technique, the Six Thinking Hats method by Edward de Bono, and the Design Thinking approach popularized by Tim Brown. Innovative learning models include game-based methodologies for early childhood, digital virtual classrooms (VCLE) with gamification elements, STEAM education integrating science, technology, engineering, arts, and mathematics, and project-based learning approaches. Creating a creative educational environment requires a psychological climate supporting initiative and experimentation, material resources and flexible learning spaces, and methodological support for teachers.
Implementation strategies for Ukrainian education emphasize curriculum updates highlighting creativity as a key competency, professional development for teachers, and resource provision including creative spaces and materials. The article concludes that developing creative thinking is a strategic priority for modern Ukrainian education. By adapting foreign methodologies to the Ukrainian context, the education system can foster a generation of creative, initiative-taking individuals capable of addressing contemporary challenges, requiring a comprehensive approach involving curriculum updates, teacher training, and appropriate resource allocation
Integrating the Content of Out-of-School Education and Extracurricular Activities in the Conditions of the Country’s Post-War Reconstruction: Methodological Manual
Get PDFУ методичному посібнику представлено науково-методичне забезпечення зміступозашкільної освіти в умовах війни та повоєнного відновлення, який спрямовано на вирішенняактуальних освітніх завдань (створення середовища українських національних цінностей,формування актуальних компетентностей, екологічної свідомості та інші); основи інтеграції(узгодження) змісту позашкільної освіти та позаурочної діяльності для безбар’єрного доступудітей та молоді до якісної позашкільної освіти (мистецька галузь, еколого-біологічна освіта,іншомовна освіта); основи соціального партнерства закладів позашкільної освіти.
До видання увійшли методичні матеріали, навчальні програми з позашкільної освіти(декоративно-ужиткове мистецтво, психосоціальна підтримка), освітні проєкти.
Методичний посібник адресовано науковим і практичним працівникам системи освіти,педагогічним працівникам закладів позашкільної освіти; усім, хто цікавиться питаннямипозашкільної освіти, її сучасним розвитком.The methodological manual presents the scientific and methodological support for the content of out-of-school education in the conditions of war and post-war recovery. It addresses urgent educational challenges, such as creating an environment of Ukrainian national values, developing relevant competencies, fostering ecological awareness, etc. It also outlines the fundamentals of integrating (aligning) the content of out-of-school education and extracurricular activities to ensure barrier-free access for children and youth to quality out-of-school education (in the fields of arts, ecological and biological education, and foreign language education); the foundations of social partnership among institutions of out-of-school education.
The manual includes methodological materials, educational programs in out-of-school education (decorative and applied arts, psychosocial support), and educational projects.
The methodological manual is intended for researchers and practitioners in the education system, pedagogical staff of institutions of out-of-school education, as well as for everyone interested in out-of-school education and its modern development