Digital Library NAES of Ukraine
Not a member yet
39845 research outputs found
Sort by
Development of students' technical thinking as one of the conditions for training creative specialists in information and communication technologies
Full text linkВ роботі наголошено на важливість технічної творчості фахівців з високим рівнем розвитку технічного мислення. З метою забезпечення інженерно-технічного майбутнього нашої країни і її Збройних сил вчителям технології гімназії і ліцею слід розвивати технічне мислення учнів (як майбутніх конструкторів, винахідників, спеціалістів новітніх напрямів і т.ін.) на заняттях з навчального предмету «Технології». Розглянуто методику й способи розвитку в учнів технічного мислення, професійні вимоги до спеціаліста із кібербезпеки в контексті основ психології, необхідну теоретичну навчальну інформацію.The work emphasizes the importance of technical creativity of specialists with a high level of development of technical thinking. In order to ensure the engineering and technical future of our country and its Armed Forces, teachers of technology in gymnasiums and lyceums should develop technical thinking of students (as future designers, inventors, specialists in new areas, etc.) in classes on the subject of "Technology". The methodology and methods of developing technical thinking in students, professional requirements for a cybersecurity specialist in the context of the basics of psychology, and the necessary theoretical educational information have been considered
Features of the content of computer science in grades 7-9 of secondary education institutions
Full text linkВ тезах розглядаються особливості змісту інформатики в 7-9 класах. Визначено зміст курсу інформатики в 7-9 класах. Наводяться приклади модельних програм з інформатики у 7-9 класах для закладів освіти.The theses consider the features of the content of computer science in grades 7-9. The content of the computer science course in grades 7-9 is determined. Examples of model programs in computer science in grades 7-9 for educational institutions are given
Structural dominants of education of multicultural personality of students in higher education institutions on the basis of aesthetics
Full text linkThe article examines the main structural dominants of the education of students' multicultural personality based on the principles of their aesthetic competence and determines their impact on the quality of the educational process. The conceptual and categorical apparatus of the study is defined, in particular, the terms "aesthetics", "aesthetic competence of students", "formation of aesthetic competence of students in higher education institutions", "aesthetic education" are studied. It is determined that the term "aesthetics" is identified with the science that studies the nature and laws of aesthetic phenomena, the nature of aesthetic consciousness and cognition, aesthetic human activity, as well as the discipline that studies the general laws of art development. It is proved that the idea of aesthetics as a way of knowing the world, which includes creativity, self-expression and critical reflection, can become a powerful tool in the professional training of students. The forms, methods, principles and approaches to the formation of aesthetic competence in students in higher education institutions are investigated. Based on the analysis, it is determined that the main forms are self-esteem, self-awareness, self-education, self-education, and self-development. The main methods of forming the aesthetic competence of students in higher education institutions include three groups: reproductive, creative and problematic. It is established that the main principles of forming the aesthetic competence of students in higher education institutions are: aesthetic and moral principles: unity of form and content, sensual expressiveness; freedom of the artist's individuality; personal aesthetic significance and activity, personal relevance in the process of aesthetic experience; conscious attitude to artistic creativity; responsible dependence; significance of the poet's image and poetry in the creation of personality; pedagogical principles: aestheticization of professional training and pedagogical activity of the teacher, creation of aesthetic and moral principles: unity of form and content, sensual expressiveness; freedom of the artist's individuality; personal aesthetic significance and activity, personal relevance in the process of aesthetic experience; conscious attitude to artistic creativity; responsible dependence; significance of the image of the poet and poetry in the creation of the individual; pedagogical principles: aestheticization of professional training and pedagogical activity of the teacher, creation of its aesthetic field; connecting learning with life and creating the foundations for tomorrow's joy, establishing positive pedagogical optimism in the team; external expressiveness of the teacher, pedagogical game, emotional learning; individual aesthetic approach to students.У статті досліджено основні структурні домінанти виховання полікультурної особистості студентів, що ґрунтуються на засадах сформованості їхньої естетичної компетентності, та визначити їхній вплив на якість освітнього процесу. Визначено понятійно-категоріальний апарат дослідження, зокрема досліджено терміни «естетика», «естетична компетентність студентів», «формування естетичної компетентності студентів у закладах вищої освіти», «виховання, «полікультурна особистість». Означено, що термін «естетика» нами ототожнено з наукою, що вивчає природу і закони естетичних явищ, природу естетичної свідомості та пізнання, естетичну діяльність людини, а також дисципліна, що досліджує загальні закони розвитку мистецтва. Доведено, що уявлення про естетику як про спосіб пізнання світу, що включає в себе творчість, самовираження та критичне осмислення, можуть стати потужним інструментом у професійній підготовці студентів. Досліджено форми, методи, принципи й підходи формування естетичної компетентності в студентів у закладах вищої освіти.. Визначено на основі здійсненого аналізу, що основними формами є самооцінка, самосвідомість, самовиховання, самоосвіта, саморозвиток. До основних методів формування естетичної компетентності студентів у закладах вищої освіти віднесено три групи: репродуктивні, творчі й проблемні. Установлено, що основними принципами формування естетичної компетентності студентів у закладі вищої освіти є: естетичні й моральні принципи: єдності форми і змісту, чуттєвої виразності; свободи індивідуальності митця; особистої естетичної значущості й активності, особистої актуальності в процесі естетичного переживання; свідомого ставлення до художньої творчості; відповідальної залежності; значущості образу поета й поезії у творенні особистості; педагогічні принципи: естетизації професійної підготовки та педагогічна діяльність викладача, створення її естетичного поля; зв’язку навчання з життям та створення основ для завтрашньої радості, утвердження позитивного педагогічного оптимізму в колективі; зовнішньої виразності викладача, педагогічної гри, емоційності навчання; індивідуального естетичного підходу до студентів
Digital innovations in general secondary education: the role of the electronic interactive textbook
Full text linkОбґрунтовано застосування електронного інтерактивного підручника у загальній середній освіті як ефективного дидактичного засобу, що забезпечує персоналізацію навчання та інтеграцію сучасних освітніх технологій. Визначено особливості цифрового підручника як доповнення до друкованих навчальних матеріалів, з урахуванням його інтерактивних можливостей та потенціалу для розвитку загальнонавчальних умінь учнів.The use of an electronic interactive textbook in general secondary education is substantiated as an effective didactic tool that ensures the personalization of learning and the integration of modern educational technologies. The features of a digital textbook as a supplement to printed educational materials are determined, taking into account its interactive capabilities and potential for the development of students' general educational skills
Procedure for conducting instrumental verification for academic plagiarism, the presence of text borrowings in manuscripts of qualification works of higher education applicants for the Master's degree in 2025
Full text link«Порядок проведення інструментальної перевірки на академічний плагіат, наявність текстових запозичень у рукописах кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «магістр» визначає процедуру проведення перевірки академічних текстів на наявність текстових запозичень з відкритих джерел в інтернеті із використанням програмнообчислювального комплексу StrikePlagiarism або Plagiat.lviv.ua.
Перевірка академічних текстів з використанням програмно-обчислювального комплексу StrikePlagiarism або Plagiat.lviv.ua проводиться для визначення ступеня подібності академічного тексту до текстів документів, що містяться в мережі Інтернет. Система надає інформацію, що має рекомендаційний характер, остаточне рішення щодо правомірності запозичень, знайдених інформаційним програмно-обчислювальним комплексом StrikePlagiarism або Plagiat.lviv.ua, приймає науковий керівник / науково-педагогічні працівники кафедри / Рада з якості вищої освіти спеціальності з урахуванням результатів перевірки програмними засобами, специфіки та виду роботи, а також власних знань відповідної предметної області.
Визначено порядок відшкодування витрат за проведення повторної перевірки робіт на академічний плагіат у випадках виявлення в роботі академічного плагіату, модифікації, що перевищує 40 % (низький рівень оригінальності наукового тексту).
Програмно-обчислювальний комплекс StrikePlagiarism або Plagiat.lviv.ua, використовується Інститутом на підставі укладеного з розробником системи (ТОВ «Плагіат») договором про співпрацю. Метою співпраці є забезпечення високої якості професійної підготовки здобувачів вищої освіти, упровадження сучасних програмних засобів в організацію освітньої і наукової діяльності, сприяння академічній доброчесності та підвищення якості освіти в цілому шляхом виявлення ознак плагіату в роботах здобувачів освіти."The procedure for conducting instrumental verification for academic plagiarism, the presence of text borrowings in the manuscripts of qualification works of higher education applicants with a "master" degree determines the procedure for checking academic texts for the presence of text borrowings from open sources on the Internet using the StrikePlagiarism or Plagiat.lviv.ua software complex.
The verification of academic texts using the StrikePlagiarism or Plagiat.lviv.ua software complex is carried out to determine the degree of similarity of the academic text to the texts of documents contained on the Internet.
The system provides information of a recommendatory nature, the final decision on the legality of borrowings found by the StrikePlagiarism or Plagiat.lviv.ua information software and computing complex is made by the scientific supervisor / scientific and pedagogical employees of the department / Council for the Quality of Higher Education of the specialty, taking into account the results of checking with software tools, the specifics and type of work, as well as their own knowledge of the relevant subject area.
The procedure for reimbursement of costs for conducting a re-check of works for academic plagiarism in cases of detection of academic plagiarism in the work, modifications exceeding 40% (low level of originality of the scientific text).
The StrikePlagiarism or Plagiat.lviv.ua software and computing complex is used by the Institute on the basis of a cooperation agreement concluded with the system developer (PLA "Plagiat" LLC). The purpose of the cooperation is to ensure high quality professional training of higher education students, introduce modern software tools into the organization of educational and scientific activities, promote academic integrity, and improve the quality of education in general by identifying signs of plagiarism in the works of students
Self-educational activity of academic and teaching staff in higher еducation іnstitutions: аn аndragogical аpproach in the сorporate еnvironment
Full text linkУ доповіді проаналізовано специфіку самоосвітньої діяльності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти на андрагогічних засадах в умовах корпоративного навчання. Окреслено мету, основні напрями, завдання та функції Центрів неформальної освіти. Наголошено на важливості науково-методичного забезпечення цих центрів для підвищення кваліфікації викладачів вищої школи.The report analyzes the specifics of the self-education activities of research and teaching staff in higher education institutions based on andragogical principles in the context of corporate learning. The goals, main directions, tasks, and functions of Centers for Non-Formal Education are outlined. Emphasis is placed on the importance of the scientific and methodological support of these centers for the professional development of higher education instructors
Corporate Education & Corporate Andragog
Full text linkАвтор обґрунтовує суть поняття "корпоративний андрагог" та особливості його професійної діяльності.The author substantiates the essence of the concept of "corporate andragogue" and the features of his professional activities
Medical and psychological support for stroke prevention in patients of working age with a history of transient ischemic attack
No full textБондаренко Н. О. Медико-психологічне забезпечення превенції інсульту у пацієнтів працездатного віку з транзиторною ішемічною атакою в анамнезі. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 Психологія. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ, 2025.
Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання щодо оптимізації психологічного компоненту діяльності лікаря сімейної медицини з психологічного забезпечення залучення пацієнтів працездатного віку, які перенесли ТІА, до ефективного комплаєнсу з метою превенції інсульту на основі типологізації їхніх особистісних та поведінкових характеристик.
Щорічно в Україні реєструють понад 140 тис. випадків первинного або повторного інсульту. При цьому, за офіційною статистикою, 30–40% хворих на інсульт помирають упродовж перших 30 днів і до 50% – протягом року від початку захворювання; 20–40% хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності) і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя.
Це серйозне та раптове захворювання безперечно є психічною травмою як для хворого, так і для його найближчого оточення. Добре відомо, що воно супроводжується невротичними, депресивними розладами, зміною самоставлення та іншими психологічними проблемами. Особливо це травмує людей саме працездатного віку. І хоча у всьому світі, особливо у розвинутих країнах, докладається чимало зусиль для попередження й боротьби з цим небезпечним захворюванням, а на рівні здорового глузду зрозуміло, що психологічні наслідки захворювання потребують особливої уваги, досі цей спектр проблематики на практиці знаходиться у cтані далекому від рекомендованих стандартів, на що прямо вказується у численних публікаціях. Але у цій обтяжливій для людей і для держави проблематиці є ще один важливий момент, який, на перший погляд, видається постраждалим людям чимось незначним, у той час як може приховувати в собі грізні наслідки. Мова йде про транзиторну ішемічну атаку (ТІА), що становить собою короткий епізод неврологічної дисфункції з клінічними проявами, але відсутністю ознак інфаркту мозку і не вважається інсультом.
Головний небезпечний, саме психологічний, наслідок цього стану полягає в тому, що часто пацієнти, дізнавшись про те, що інсульту в них не було, після госпіталізації продовжують поводити себе так, ніби нічого не сталося, тим самим збільшуючи загрозу інсульту. У зв’язку зі складністю проблеми, зокрема низькою доступністю таких пацієнтів для обстеження та не масовим порядком роботи з ними у постгоспітальний період, даний аспект проблематики залишається поза межами дослідницької уваги. Йдеться саме про забезпечення вторинної профілактики у пацієнтів, які після короткотривалого перебування у стаціонарі з діагнозом ТІА повернулися до звичного способу життя, але, нехтуючи рекомендаціями лікарів, через деякий час знову були госпіталізовані, вже з інсультом. Отже актуальність вторинної профілактики після транзиторної ішемічної атаки і, зокрема, психопрофілактики, не тільки не викликає сумнівів, а є абсолютно очевидною.
Мету дослідження становить теоретико-емпіричне обґрунтування моделі взаємодії лікарів сімейної медицини і неврологів з пацієнтами працездатного віку з ТІА в анамнезі, призначенням якої є психологічне забезпечення ефективного комплаєнсу задля превенції інсульту.
Дослідження проводилося на базі відділень неврології комунальних некомерційних підприємств виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): Київська міська клінічна лікарня № 3; Київська міська клінічна лікарня № 4; «Олександрівська тепер («Свято-Михайлівська») клінічна лікарня», а також на базі приватного медичного центру DolinSky (м. Бровари) та комунального некомерційного підприємства «Медичний центр міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Для вивчення особливостей клініко-психологічного забезпечення вторинної профілактики інсульту у пацієнтів працездатного віку після ТІА нами була досліджена когорта пацієнтів (106 осіб), у яку входило декілька груп хворих з відповідним діагнозом (G-45). Також до дослідження було залучено 62 лікаря сімейної медицини та невролога.
У першому розділі – «Сучасні підходи до медико-психологічної роботи з пацієнтами працездатного віку після ТІА» – висвітлено стан розробленості проблеми дослідження в Україні та за кордоном, здійснено емпіричне дослідження психологічних аспектів нозології ТІА, виявлені труднощі та проблеми лікарів сімейної медицини у роботі з цією категорією пацієнтів, здійснене теоретико-емпіричне обґрунтування моделі взаємодії лікарів сімейної медицини і неврологів у процесі роботи з пацієнтами, що перенесли ТІА. Обгрунтовано біопсихосоціальний підхід як концептуально-методологічну основу дослідження яка дозволяє системно аналізувати взаємодію клінічних, індивідуально-особистісних та психосоціальних детермінант, що впливають на вибір пацієнтом тієї чи іншої стратегії поведінки щодо хвороби та до лікаря (психолога). За результатами аналізу наукової літератури, з урахуванням сутності категоріального апарату дослідження, що включає такі поняття як «транзиторна ішемічна атака», «психопрофілактика», «превенція інсульту», «психічний стан», «депресія», «комплаєнс», «сімейний лікар», «конструкт», «цінність здоров’я», «соматотип пацієнта» детально уточнено загальну психологічну феноменологію, що супроводжує ТІА. Виокремлені його аграваційні наслідки: когнітивні, мотиваційні, поведінкові.
Досліджено теоретико-методологічні підходи науковців як України, так і провідних країн світу до розуміння сутності, крім виключно медичних заходів, психологічного ставлення до пацієнтів з ТІА, різноманітність і сплутаність проявів та симптомів якої є проблемою для диференціації тих пацієнтів, хто ризикує отримати інвалідність, від тих, хто одужає без ускладнень. І це при тому, що слід уважно диференціювати аграваційну й дійсно соматичну складові процесів після транзиторної ішемічної атаки. Проведено диференціювання двох близьких, проте не тотожних понять, згідно якому: поняття і термін «прихильність до лікування» позначають важливий нюанс – стан готовності, але ще не реалізованої, в той час як власне «комплаєнс» фіксує й відображує реальні зусилля й діяльність пацієнта у відповідному напрямку.
Констатовано, що найчастішим афективним ускладненням після транзиторної ішемічної атаки є розвиток депресивних симптомів. Депресія, за загальними оцінками, вражає від 29% до 33% пацієнтів з ТІА. Вона асоціюється з гіршим прогнозом, гіршим функціональним відновленням, більшими труднощами соціальної реінтеграції, нижчою якістю життя та підвищеним ризиком рецидиву інсульту. Понад 60% людей стверджують, що ТІА вплинула на них емоційно. Люди відчувають себе вразливими та втрачають довіру до навколишнього світу, зокрема при виході з дому, а також переживають широкий спектр емоцій, переважно негативних, які часто викликають значні страждання. Більшість людей хвилюються, що відбудеться повторна ТІА (73%) або інсульт (70%) у майбутньому.
Відмінності транзиторних ішемічних атак у працездатному віці порівняно з іншими віковими групами включають низку аспектів, серед яких не завжди зрозумілі причини виникнення (етіологія), специфіка проявів захворювання, недостатня психологічна діагностика пацієнта, складнощі вторинної профілактики.
У другому розділі – «Пілотне дослідження особистісних чинників пацієнтів з ТІА в анамнезі з огляду на перспективи превенції інсульту» – описані етапи емпіричних пошуків, реалізація яких дозволила вибудувати власне предмет наукового дослідження. Було встановлено, що пацієнти з вищим рівнем тривожності більш схильні до дотримання рекомендацій лікаря, що може пояснюватися підвищеним рівнем страху перед можливими наслідками ТІА. Також було зафіксовано, що комплаєнс корелює з важливістю таких цінностей як здоров’я і матеріальний добробут. Тобто пацієнти, які надають великого значення своєму здоров'ю та не мають фінансових труднощів, більш схильні дотримуватися лікарських рекомендацій. Статеві відмінності в рівні комплаєнсу не виявилися статистично значущими, що свідчить про те, що чоловіки та жінки після ТІА демонструють однакову прихильність до лікування. Це може свідчити про те, що рівень комплаєнсу більше залежить від індивідуальних особливостей особистості пацієнта, а не від статевих відмінностей клінічних проявів інсульту. Факторний аналіз методом головних компонент (охоплює 71,2% дисперсії) виявив чотири фактори, що впливають на поведінку пацієнтів після ТІА. Тривожно-психотична акцентуація особистості: пацієнти з високим рівнем тривожності, схильністю до ригідних суджень та імпульсивних реакцій демонстрували високий рівень декларативного, але не реального комплаєнсу (головний фактор, 21,7% дисперсії). Іпохондрично-істероїдний тип: пацієнти, що фокусуються на своєму самопочутті та проявляють емоційну лабільність, схильні до декларативної прихильності до лікування, але можуть нехтувати реальними заходами профілактики (другий частковий фактор (20,6% дисперсії)). Вплив депресії на стабільність комплаєнсу: пацієнти з суб'єктивно відчутною депресією, навіть якщо вона не виявляється явно за тестами, мають більше шансів дотримуватись рекомендацій лікаря (третій частковий фактор, 16,7% дисперсії). Вікове зниження оптимізму: у старших пацієнтів спостерігається тенденція до зниження оптимізму щодо свого здоров’я, що може впливати на їхню прихильність до лікування (четвертий частковий фактор, 12,0% дисперсії).
При цьому зазначено, що пацієнти з психотичною акцентуацією, як і з невротичною, схильні до декларативного співробітництва у напрямку попередження гострого судинного епізоду (інсульту). Перший (декларативний) зумовлений недовірливістю і схильністю до збудливих реакцій, другий – тривогою і потребою у співчутті. Пацієнти, які страждають на депресію, навіть якщо приховують зниження настрою, розраховують на співпрацю з лікарем і середнім медичним персоналом (навіть з клінічним психологом) і дійсно готові нести відповідальність за умови і правила взаємодії з цими фахівцями, які допомагають і забезпечують заходи з вторинної профілактики інсульту. Саме остання категорія пацієнтів з ТІА найбільш відкрита і зацікавлена у співпраці з формування довірливого комплаєнсу у післягоспітальний період. Цей етап дослідження дозволив дійти висновку про те, що надалі для побудови цілісної орієнтувальної основи забезпечення ефективної вторинної профілактики інсульту при роботі з амбулаторними пацієнтами слід включити соціально-демографічні змінні як такі, що впливають на соціальну ситуацію пацієнта і, відтак, на систему його ставлень.
Згідно з основною метою дисертаційної роботи, у третьому розділі – «Предиктори постгоспітальної здоров’язбережувальної поведінки пацієнтів після ТІА: емпіричне дослідження» – були описані особливості сприйняття та розуміння лікарями психологічних аспектів пацієнтів з ТІА в анамнезі, що дозволило обгрунтувати модель взаємодії лікаря з пацієнтом для забезпечення комплаєнсу на етапі вторинної профілактики інсульту. Задля цього, на основі даних, одержаних у двохетапному пілотному дослідженні, була сформована експериментальна вибірка пацієнтів відповідно до трьохвимірних психологічних характеристик, що впливають на готовність до постгоспітального лікування: особистісних, психоемоційних, ціннісно-смислових. Остаточну експериментальну вибірку склали 82 пацієнти віком від 34 до 63 років, з них 29 жіночої та 53 чоловічої статі, після перенесеної транзиторної ішемічної атаки та неінвалідизуючих інсультів. Середній вік пацієнтів становив 51 рік. На основі узагальненого особистісного профілю досліджуваних пацієнтів, було встановлено, що недекларативна прихильність до лікування виявляється у пацієнтів з високою тривожністю та схильністю до іпохондрії. Схильні до психосоматичних розладів і фіксованих страхів пацієнти також свідчать про підвищену емоційну реакцію на хворобу. Але останнє може бути як позитивним чинником для прихильності до лікування (завдяки високому рівню мотивації уникати ускладнень), так і негативним, якщо пацієнт буде прагнути уникати ситуацій, що викликають у нього стрес, включаючи медичні процедури.
Здійснено спеціальне дослідження сприйняття проблеми комплаєнсу з пацієнтами після ТІА з боку сімейних лікарів. Встановлено, що більшість лікарів незалежно від стажу лікарської роботи найчастіше надають перевагу проведенню просвітницькій роботи, але не орієнтуючи її на конкретний психотип пацієнта, що з пацієнтами-жінками зазвичай встановлюється кращий комплаєнс, ніж з пацієнтами чоловічої статі. На основі аналізу труднощів, з якими зустрічаються лікарі сімейної медицини та неврологи на етапі вторинної профілактики інсульту, виходячи з психологічної та поведінкової типології пацієнтів з урахуванням їхнього соматотипу і показників шкали тесту ABCD (щодо вірогідності інсульту в залежності від актуального стану пацієнта в ситуації ТІА) запропонована модель взаємодії лікарів сімейної медицини і неврологів з пацієнтами працездатного віку, стилістика і спосіб реалізації якої забезпечує умови вирішення завдання превенції інсульту на етапі його вторинної профілактики як за рахунок врахування психотипу пацієнта, так і завдяки побудові залежної від цього стилістики комунікативної поведінки лікаря.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що
вперше:
розроблена практична орієнтувальна основа для медико-психологічного забезпечення комплаєнсу з сімейним лікарем і неврологом у пацієнтів після перенесеної ТІА, зокрема за рахунок підвищення психологічної і комунікативної компетентності лікарів; при цьому
встановлено необхідну й достатню кількість психодіагностичних методик для класифікації пацієнтів за трьома типами: психологічно благополучні, психологічно обтяжені та психологічно неблагополучні;
запропонована й обґрунтована модель взаємодії лікаря сімейної медицини і невролога з пацієнтами працездатного віку з урахуванням їхнього соматотиту, особливостей ціннісно-смислової сфери та типу поведінки задля забезпечення вторинної профілактики інсульту;
виявлено, що статевих відмінностей стосовно комплаєнсу у пацієнтів- жінок і пацієнтів-чоловіків з ТІА не відзначається, а фінансовий бар'єр та упереджене ставлення до медикаментозних призначень складає суттєву перешкоду при прийнятті рішень стосовно лікування.
Вдосконалено:
обґрунтування позиції щодо комплексного біопсихосоціального підходу як концептуально-методологічної основи дослідження ;
розуміння змісту й обсягу поняття «комплаєнс» як реалізованої прихильності до профілактичного лікування та сформульовані необхідні й достатні умови для опредметнення його у лікарській практиці;
з’ясовані: взаємозв'язки між психологічними особливостями пацієнтів, які перенесли ТІА та способами їх залучення до психопрофілактичної роботи, а також типові труднощі сімейних лікарів і неврологів у спілкуванні з пацієнтами на етапі постгоспітальної вторинної профілактики інсульту.
Отримали подальший розвиток:
питання щодо чинників, які сприяють забезпечення прихильності й комплаєнсу до профілактичного лікування після ТІА;
Практичне значення виконаного дослідження полягає в забезпеченні лікарів сімейної медицини і неврологів достовірною сучасною інформацією щодо психологічної типологізації особистісних та поведінкових властивостей пацієнтів з ТІА на етапі вторинної профілактики інсульту, що має велике гуманітарне і соціально-економічне значення. Одержані результати можуть бути використані у професійній підготовці студентів за спеціальностями «Психологія», «Загальна практика – сімейна медицина», «Лікувальна справа», або лікарів, які проходять перепідготовку у вищих медичних закладах післядипломної освіти за спеціалізацією «Неврологія» та «Сімейна медицина».Bondarenko N.O. Medical and psychological support for stroke prevention in patients of working age with a history of transient ischemic attack. – Qualifying scientific work on manuscript rights. Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 053 Psychology. H.S. Kostyuk Institute of Psychology, National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2025.
The dissertation is devoted to solving the scientific problem of optimizing the methods of action of a family medicine doctor in psychological support of involving patients of working age who have survived TIA in effective compliance with the aim of stroke prevention based on the typology of their personal and behavioral characteristics.
Every year in Ukraine more than 140 thousand cases of primary or recurrent stroke are registered. At the same time, according to official statistics, 30–40% of stroke patients die within the first 30 days and up to 50% within a year from the onset of the disease; 20–40% of surviving patients become dependent on outside help (12.5% of primary disability) and only about 10% return to a full-fledged life.
This serious and sudden disease is undoubtedly a mental trauma for both the patient and his immediate environment. It is well known that it is accompanied by neurotic, depressive disorders, changes in self-attitude and other psychological problems. This is especially traumatic for people of working age. And although all over the world, especially in developed countries, a lot of effort is being made to prevent and combat this terrible disease, and at the level of common sense it is clear that the psychological consequences of the disease require special attention, so far this spectrum of problems in practice is far from the recommended standards, as is directly indicated in numerous publications and scientific research. But in this burdensome for people and for the state problem there is another important point, which, at first glance, seems to the affected people to be something insignificant, while it can hide terrible consequences. We are talking about a transient ischemic attack (TIA), which is a short episode of neurological dysfunction with clinical manifestations, but the absence of signs of a brain infarction and is not considered a stroke.
The main dangerous, specifically psychological, consequence of this condition is that often patients, after learning that they did not have a stroke, continue to behave as if nothing had happened, thereby increasing the risk of a stroke. Due to the complexity of the problem, in particular, the low availability of such patients for examination and the non-mass order of working with them in the post-hospital period, this aspect of the problem remains outside the scope of research attention. It is about providing secondary prevention in patients who, after a short stay in the hospital with a diagnosis of TIA, returned to their usual lifestyle, but, neglecting the recommendations of doctors, after some times were hospitalized again, already with a stroke. Therefore, the relevance of secondary prevention after a transient ischemic attack and, in particular, psychoprophylaxis, is not only unquestionable, but absolutely obvious.
The aim of the study is to theoretically and empirically substantiate the model of interaction between family medicine physicians and neurologists with patients of working age with a history of TIA, the purpose of which is to psychologically ensure effective compliance for stroke prevention.
The study was conducted on the basis of neurology departments of municipal non-profit enterprises of the executive body of the Kyiv City Council (Kyiv City State Administration): Kyiv City Clinical Hospital No. 3; Kyiv City Clinical Hospital No. 4; “Olexandrivska ( now Sviato-Myrhailivsky) Clinical Hospital”, as well as on the basis of the private medical center DolinSky (Brovary) and the municipal non-profit enterprise “Kyiv City Medical Center” of the executive body of the Kyiv City Council (Kyiv City State Administration). To study the features of clinical and psychological support for secondary stroke prevention in patients of working age after TIA, we studied a cohort of patients (106 people), which included several groups of patients with the appropriate diagnosis (G-45). 62 family medicine doctors and a neurologist were also involved in the study.
The first section – “Modern approaches to medical and psychological work with patients of working age after TIA” – highlights the state of development of the research problem in Ukraine and abroad, carries out an empirical study of the psychological aspects of the nosology of TIA, identifies difficulties and problems of family medicine doctors in working with this category of patients, and provides a theoretical and empirical justification of the optimal model of interaction between family medicine doctors and neurologists in the process of working with patients who have suffered a TIA.The biopsychosocial approach is substantiated as a conceptual and methodological basis for the study, which allows for a systematic analysis of the interaction of clinical, individual-personal and psychosocial determinants that influence the patient's choice of a particular strategy of behavior in relation to the disease and to a doctor (psychologist). Based on the results of the analysis of scientific literature, taking into account the essence of the categorical apparatus of the study, which includes such concepts as "transient ischemic attack", "psychoprophylaxis", "stroke prevention", "mental state", "depression", "compliance", "family doctor", "construct", "value of health", "patient somatotype", the general psychological phenomenology accompanying TIA is clarified in detail. Its aggravating consequences are identified: cognitive, motivational, behavioral.
The theoretical and methodological approaches of scientists from both Ukraine and leadi
Report on the activities of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in 2024
Full text linkНаукова, науково-технічна (експериментальна), науково-організаційна, експертна та освітня діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2024 р. здійснювалася в умовах третього року загарбницької війни, розв’язаної рф, і спрямовувалась на системне науково-методичне вирішення освітніх, педагогічних і психологічних проблем суспільного розвитку, реалізацію пріоритетів державної освітньо-наукової політики, підвищення наукового потенціалу в галузі освіти, педагогіки і психології, посилення його впливу на забезпечення стійкості українського суспільства в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення країни із урахуванням завдань європейської інтеграції.
НАПН України продовжувала планомірну участь в обґрунтуванні, розробленні та імплементації освітнього і наукового законодавства нового покоління, адаптації вітчизняної освітньо-наукової сфери до стандартів Євросоюзу у співпраці з МОН України, парламентським Комітетом з питань освіти, науки та інновацій, іншими органами державного правління, Національною радою України з питань розвитку науки і технологій, її Адміністративним і Науковим комітетами, Національною та національними галузевими академіями наук, Національним Еразмус+ офісом в Україні, Офісом Горизонт Європа в України щодо євроінтеграції освіти і науки, іншими організаціями. Якнайбільше зусиль докладено щодо розвитку інноваційної людини, формування конкурентоспроможного людського капіталу, консолідації української нації, забезпечення громадянського і патріотичного виховання засобами освіти і науки.
У звіті представлено результати роботи академії, її наукових установ і університету, колективів вчених, дійсних членів і членів-кореспондентів. Охарактеризовано виконання статутних завдань НАПН України і стратегії її розвитку, роботу загальних зборів, методологічних семінарів і Президії НАПН України та розкрито кадровий потенціал установ. Наведено найвагоміші наукові здобутки вчених академії із зазначенням впливу результатів діяльності установ НАПН України на розвиток економіки, підвищення обороноздатності та безпеки країни, здоров’я та якості життя, розвиток передової науки, освіти, соціальної сфери, культури, збереження навколишнього природного середовища, формування державної політики. Висвітлено експериментальну, видавничу, науково-організаційну, науково-експертну, освітню, міжнародну, науково-інформаційну діяльність, співпрацю з органами державної влади і науковими організаціями, публікаційну активність вчених у світовій системі наукових комунікацій, а також фінансове забезпечення академії.
Для освітян, науковців, управлінців, усіх, хто забезпечує функціонування і розвиток освіти, її науковий, методичний, експертний і консультативний супровід, здійснює наукові дослідження та експериментальні розробки в галузі освіти, педагогіки і психології.In 2024, the scientific, scientific and technical (experimental), scientific and organisational, expert and educational activities of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine were carried out in the third year of the war of aggression unleashed by the russian federation. The activities were aimed at systematic scientific and methodological solution of educational, pedagogical and psychological problems of social development, implementation of the priorities of the state educational and scientific policy, improvement of scientific potential in the field of education, pedagogy and psychology, strengthening its influence on ensuring the sustainability of the Ukrainian society under martial law and post-war recovery of the country, taking into account the tasks of European integration.
The NAES of Ukraine continued its systematic participation in the substantiation, development and implementation of new generation educational and scientific legislation, adaptation of the national educational and scientific sphere to the EU standards in cooperation with the Ministry of Education and Science of Ukraine, the Parliamentary Committee on Education, Science and Innovation, other government bodies, the National Council of Ukraine for the Development of Science and Technology, its Administrative and Scientific Committees, the National and National Branch Academies of Sciences, the National Erasmus+ Office in Ukraine, and the Horizon Europe Office in Ukraine regarding the Eurointegration of education and science, as well as other organizations. Much effort has been made to develop innovative individual, create competitive human capital, consolidate the Ukrainian nation, and ensure civic and patriotic education through education and science.
The report presents the results of the work of the Academy, its research institutions and university, teams of researchers, full members and corresponding members. The fulfillment of the statutory tasks of NAES of Ukraine and its development strategy, the work of the general meetings, methodological seminars and the Presidium of NAES of Ukraine are characterized, and the human resources potential of the institutions is revealed. The most significant scientific achievements of the Academy's scholars are presented, highlighting the impact of the results of the activities of NAES institutions on the development of the economy, increasing the country's defence capability and security, health and quality of life, development of advanced science, education, social sphere, culture, environmental protection, and state policy. Experimental, publishing, scientific and organizational, scientific and expert, educational, international, scientific and information activities, cooperation with public authorities and scientific organizations, presentation of scientific periodicals and publications of researchers in the world system of scientific communications, scientific and practical mass events, as well as financial support are comprehensively covered.
For educators, researchers, managers, and all those who ensure the functioning and development of education, its scientific, methodological, expert and advisory support, and conduct research and experimental development in the fields of education, pedagogy and psychology
Information and analytical support for the use of artificial intelligence technologies to overcome educational losses and gaps
Full text linkУ публікації виокремлено та аналітично узагальнено основні практикоорієнтовані підходи, зокрема проєкти цифрової трансформації освіти для подолання освітніх втрат і розривів в умовах війни з використанням технологій штучного інтелекту (далі – ШІ) та визначено основні аспекти застосування ШІ для вирішення складних освітніх викликів сьогодення.The publication identifies and analytically summarizes the main practice-oriented approaches, in particular digital transformation projects in education to overcome educational losses and gaps in war conditions using artificial intelligence technologies (hereinafter referred to as AI), and identifies the main aspects of the application of AI to solve today's complex educational challenges