Digital Library NAES of Ukraine
Not a member yet
39845 research outputs found
Sort by
Strategies for solving life problems in difficult life circumstances
No full textУ статті представлено результати дослідження особливостей стратегій вирішення життєвих задач у складних життєвих обставинах. Визначено чинники, що зумовлюють вибір тих чи інших стратегій, та переваги й недоліки виявлених стратегій стосовно конкретних умов їх застосування. Зазначено, що в умовах воєнного конфлікту, стратегії, що використовувались особистістю в мирний час, часто виявляються неефективними, що зумовлює потребу в пошуку нових моделей поведінки.
Дослідження базується на емпіричних даних, що дозволяє глибше зрозуміти специфіку формування та вибору стратегій у складних життєвих умовах. Виокремлено основні моделі вирішення життєвих задач у кризових ситуаціях: стратегія пошуку підтримки, інтегративна стратегія самореалізації, комплексна стратегія виживання та дій, стратегія життєстійкості та прийняття рішень, адаптивний вибір, інноваційно-партнерська стратегія та пасивна стратегія уникнення. Стратегія пошуку підтримки передбачає звернення до соціальних ресурсів, що сприяє адаптації до змін. Інтегративна стратегія самореалізації допомагає особистості зберегти баланс між зовнішніми викликами та внутрішніми потребами. Комплексна стратегія виживання поєднує тактичні рішення, емоційну стійкість і використання доступних ресурсів. Стратегія життєстійкості та прийняття рішень базується на здатності особистості адаптуватися та контролювати ситуацію навіть у стресових умовах. Адаптивний вибір дозволяє швидко реагувати на зміну обставин і мінімізувати ризики. Інноваційно-партнерська стратегія спрямована на пошук нестандартних рішень через взаємодію з іншими людьми. Водночас пасивна стратегія може тимчасово знижувати рівень стресу, але у довгостроковій перспективі вона часто призводить до втрати контролю над ситуацією.
Результати дослідження свідчать, що вибір стратегії залежить від рівня емоційної насиченості задачі, її перспективності, складності, усвідомленості, життєвого досвіду та здатності людини до аналізу ризиків. Часто особистість комбінує кілька стратегій, пристосовуючи їх до конкретних обставин.
Автори пропонують опис компонентів алгоритму усвідомленого застосування стратегій, що може лягти в основу розробки практичних рекомендації щодо підвищення ефективності життєвих стратегій під час війни та збереження психологічної стійкості.The article presents the results of a study of the peculiarities of strategies for solving life problems in difficult life circumstances. The factors determining the choice of certain strategies, as well as the advantages and disadvantages of the identified strategies in relation to the specific conditions of their application are determined. It is noted that in the context of a military conflict, the strategies used by an individual in peacetime are often ineffective, which necessitates the search for new models of behaviour. The study is based on empirical data, which allows for a deeper understanding of the specifics of the formation and choice of strategies in difficult life conditions. The main models of solving life tasks in crisis situations are allocated: support-seeking strategy, integrative strategy of self-realisation, integrated strategy of survival and action, strategy of resilience and decision making, adaptive choice, innovation and partnership strategy, and passive avoidance strategy. The support-seeking strategy involves turning to social resources to help adapt to change. The integrative strategy of self-realisation helps the individual to maintain a balance between external challenges and internal needs. A comprehensive survival strategy combines tactical decisions, emotional resilience, and the use of available resources. The strategy of resilience and decision-making is based on the individual's ability to adapt and control the situation even under stressful conditions. Adaptive choices allow you to respond quickly to changing circumstances and minimise risks. The innovation and partnership strategy is aimed at finding non-standard solutions through interaction with other people. At the same time, a passive strategy can temporarily reduce stress levels, but in the long run it often leads to a loss of control over the situation. The results of the study show that the choice of strategy depends on the level of emotional intensity of the task, its prospects, complexity, awareness, life experience and the person's ability to analyse risks. Often, a person combines several strategies, adapting them to specific circumstances. The authors propose a description of the components of the algorithm of conscious application of strategies, which can form the basis for the development of practical recommendations for improving the effectiveness of life strategies during war and maintaining psychological resilience
Maria Montessori's Pedagogy in the Information Space: Preservation and Dissemination of Knowledge for the Educational Community
No full textРозкрито роль Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського як ключового центру збереження, систематизації та популяризації педагогічних знань, зокрема спадщини Марії Монтессорі. Представлено персональну сторінку італійської вченої-освітянки в електронному інформаційно-бібліографічному ресурсі «Педагоги України та світу» на вебпорталі бібліотеки та біобібліографічний покажчик «Марія Монтессорі (1870–1952)», підготовлений науковцями відділу педагогічного джерелознавства та біографістики.The role of the V. O. Sukhomlynsky State Scientific and Pedagogical Library of Ukraine as a key center for the preservation, systematization and popularization of pedagogical knowledge, in particular the legacy of Maria Montessori, is revealed. The personal page of the Italian scientist-educator in the electronic information and bibliographic resource "Educators of Ukraine and the World" on the library's web portal and the biobibliographic index "Maria Montessori (1870–1952)", prepared by scientists of the Department of Pedagogical Sources and Biographical Studies, are presented
Сучасні педагогічні підходи до навчання інформатики в початковій школі
No full textThe article analyzes modern pedagogical approaches to teaching computer science in primary school, emphasizing their potential for modernizing the content and organization of the educational process. The relevance is determined by the need to develop pupils’ digital literacy and twenty-first-century skills in the context of rapid digitalization of society. Computer Science is considered as a space for the formation of information culture, algorithmic thinking, creativity, and collaboration. The competence-based, activity-based, learner-centered, systems approach, microlearning, problem-based, inquiry-based, project-based, flipped learning, integrative, CS Unplugged, gamification, and BYOD approaches are outlined as effective strategies for developing digital competence and lifelong learning skills.Статтю присвячено аналізу сучасних педагогічних підходів до навчання інформатики в початковій школі з акцентом на їхньому потенціалі щодо модернізації змісту й організації освітнього процесу. Актуальність дослідження зумовлена потребою розвитку цифрової грамотності й умінь ХХІ століття в молодших школярів в умовах стрімкої цифровізації суспільства. Інформатика розглядається як середовище формування інформаційної культури, алгоритмічного мислення, творчості та здатності до співпраці. Дієві стратегії розвитку цифрової компетентності та навичок навчання впродовж життя учнівства створюються на засадах компетентнісного, діяльнісного, особистісно зорієнтованого, системного підходів, мікронавчання, проблемного, дослідницького та проєктного навчання, перевернутого навчання, інтегративного підхід, навчання інформатиці без комп'ютера, гейміфікації та BYOD-підхіду
Іntegrated tasks in teaching chemistry to students of the New Ukrainian school
No full textРозкрито особливості структури і методичного потенціалу
інтегрованих завдань в навчанні хімії учнів; окреслено основи
конструювання інтегрованих завдань в авторських підручниках хімії.The features of the structure and methodological potential of integrated tasks in teaching chemistry to students are revealed; the basics of constructing integrated tasks in author's chemistry textbooks are outlined
Formation of national solidarity of ukrainian youth in training activities
No full textУ статті висвітлюється питання формування національної солідарності української молоді у тренінговій діяльності. Встановлено, що тренінгова діяльність є ефективною формою роботи з молоддю, яка поєднує елементи навчання, виховання та особистісного розвитку, сприяє формуванню навичок комунікації, співпраці, взаємної підтримки. Доведено, що тренінги полегшують вияв емоцій і почуттів, стимулюють саморозкриття, знайомлять з новими зразками поведінки, націлюють на особистісні досягнення. При організації і проведенні тренінгу «Ми – це Україна» опирались на спільно вироблені правила роботи в групі та принципи (максимальної активності, добровільності, конфіденційності, «тут і тепер», зворотного зв’язку, рівності, інтерактивності, системності, персоніфікації висловлювань). Кожне тренінгове заняття складалась з пізнавальної, емоційно-ціннісної та практичної частин. Ефективність тренінгу з національної солідарності української молоді залежала від низки взаємопов’язаних чинників, як то: відповідність тренінгу викликам часу (війна, дезінформація, вплив ворожої пропаганди), опора на цінності, методична якість, створення психолого- педагогічних умов, які охоплювали зміст, методику, контекст і особистісні характеристики учасників. Тренінгова діяльність передбачала застосування доцільних форм і методів, спрямованих на напрацювання ідей; аналіз проблеми; пошук рішення; творчого виявлення; дискусії; діагностичні методи; рефлексію. У програмі тренінгу виокремлено п’ять логічно взаємопов’язаних блоків відповідно до програми (Національна солідарність; Національна і громадянська ідентичність; Виховуємо відповідального громадянина; Лабораторія демократії та толерантності; Протидія ворожій пропаганді).The article highlights the issue of forming national solidarity of Ukrainian youth in training activities. It has been established that training activities are one of the most effective forms of work with youth, which combines elements of education, upbringing and personal development, contributes to the formation of communication skills, cooperation, mutual support. It has been proven that trainings facilitate the expression of emotions and feelings, stimulate self- disclosure, introduce new patterns of behavior, and aim at personal achievements. When organizing and conducting the training “We are Ukraine”, we relied on jointly developed rules of work in a group and principles (“here and now”, personification of statements, emotional connection, activity, trust, confidentiality). Each training session consisted of cognitive, emotional-value and practical parts. The effectiveness of the training depended on the appropriate application of forms and methods of education. During the training, various forms, methods and techniques were used, mainly focused on the accumulation of ideas; disclosure of the problem; search for a solution; creative expression; discussion methods; diagnostic methods; reflection.
The training program includes five blocks, each of which has its own purpose, specific content, which logically continues the content of the previous block and is revealed in accordance with the objectives of the program (National Solidarity; National and Civic Identity; Educating a Responsible Citizen; Laboratory of Democracy and Tolerance; Counteracting Hostile Propaganda). The practical significance of the article lies in the fact that its materials can be used in research on the specified problem and in the organization of educational work in institutions of higher education, general secondary education, for the training of teachers and trainers
Criteria for evaluating the effectiveness of technologies for developing professional competence of vocational college teachers
No full textАктуальність. У сучасних умовах глибокої трансформації професійної освіти, спричиненої цифровізацією, вимогами Індустрії 4.0 та наслідками повномасштабної війни, ключове значення набуває якість підготовки фахівців для економіки відновлення. Ефективність цього процесу безпосередньо залежить від професійної компетентності педагогічних працівників фахових коледжів. Впровадження інноваційних педагогічних технологій стає обов’язковою умовою модернізації освіти, однак їхня справжня результативність може бути визначена лише за допомогою науково обґрунтованої системи оцінювання. На сьогодні недостатньо розробленими залишаються критерії, які дозволяють комплексно, об’єктивно та багатовимірно оцінити ефективність технологій розвитку професійної компетентності викладачів, враховуючи не лише формальні показники, а й глибину змін у їхній діяльності, мотивації та соціальному середовищі закладу.
Мета. Розробити та обґрунтувати систему критеріїв для оцінювання ефективності педагогічних технологій розвитку професійної компетентності педагогічних працівників фахових коледжів, яка забезпечуватиме комплексну діагностику їхньої результативності в умовах сучасних викликів.
Методи. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних, методичних та наукових джерел щодо оцінювання педагогічних інновацій; узагальнення міжнародного досвіду (системи DigCompEdu, EQF); порівняльний аналіз підходів до оцінювання ефективності навчальних технологій; систематизація чинників, що впливають на успішне впровадження інновацій у системі професійної освіти.
Результати. Запропоновано чотиривимірну систему критеріїв для оцінювання ефективності технологій розвитку професійної компетентності: 1) змістово-цільові — відповідність цілям, наукова обґрунтованість, актуальність, практична значущість, стимулювання рефлексії; 2) організаційно-методичні — технологічність, адаптивність, інтерактивність, ресурсна забезпеченість, керованість; 3) результативно-якісні — рівень сформованості компетентностей, динаміка професійного зростання, інноваційність практики, стійкість результатів; 4) соціально-гуманістичні — мотиваційна залученість, задоволеність учасників, формування професійних спільнот, відповідність етичним цінностям, соціальна значущість. Ця система дозволяє проводити всебічну оцінку технології на всіх етапах її реалізації — від постановки цілей до аналізу довгострокових соціальних ефектів.
Висновки. Застосування запропонованої багатовимірної системи критеріїв забезпечує цілісне, об’єктивне та глибоке оцінювання ефективності педагогічних технологій. Вона сприяє переходу від формального підходу до стратегічного управління процесами професійного розвитку викладачів, стимулює впровадження якісних інновацій та підвищує загальну якість освітнього процесу у фахових коледжах. Це є важливим кроком у підготовці конкурентоздатних фахівців для сталого відновлення України.Relevance. In the context of profound educational transformation driven by war, digitalization, and the urgent need for national recovery, the quality of preparing middle-level specialists – technicians, managers, and technologists – in Ukrainian vocational colleges is paramount. The effectiveness of this process hinges critically on the professional competence of lecturers. While innovative pedagogical technologies are essential for modernization, their true impact can only be determined through a scientifically grounded, comprehensive assessment system. Traditional evaluation methods often focus on superficial indicators or isolated outcomes, failing to capture the multidimensional nature of technological effectiveness, which encompasses content, methodology, organizational structure, personal growth, and broader social consequences within the unique context of crisis and reconstruction.
Objective. To develop and theoretically substantiate a multidimensional system of criteria for evaluating the effectiveness of pedagogical technologies designed for the professional competence development of vocational college lecturers, ensuring a holistic and objective assessment of their impact.
Methods. Theoretical analysis of pedagogical, methodological, and scientific literature on the evaluation of pedagogical innovations; systematization of international best practices (DigCompEdu, EQF); comparative analysis of approaches to assessing technological effectiveness; synthesis of key factors influencing successful innovation implementation in vocational education.
Results. A four-dimensional system of criteria for evaluating the effectiveness of pedagogical technologies is proposed:
Content-Goal-Oriented Criteria: Assess the alignment of the technology with the goals of professional competence development, its scientific basis, systematic and logical structure, relevance to current educational and professional demands, practical significance, and its ability to stimulate reflective thinking and self-development.
Organizational-Methodological Criteria: Evaluate the technology's technological structure, optimal selection of methods and forms, adaptability to specific institutional contexts, interactivity and communicativeness, resource availability, and manageability, answering the practical question of its feasibility and implementation quality.
Resultative-Quality Criteria: Measure the direct outcomes, including the level of developed professional competencies, the dynamics of professional growth, the quality of teaching practice, the innovativeness of adopted methods, the sustainability of results, and their representativeness across the teaching staff.
Socio-Humanistic Criteria: Examine the broader social, cultural, and value-based impacts, such as lecturer motivation and engagement, participant satisfaction, the formation of professional communities, social significance, alignment with ethical and humanistic values, and the long-term sustainability of positive social effects on the college climate and trust in the institution.
Conclusions. The proposed multidimensional system provides a comprehensive framework for moving beyond intuitive or single-indicator assessments. It enables an objective evaluation of whether a pedagogical technology genuinely contributes to the professional growth of lecturers, enhances the quality of the educational environment, and improves the preparation of future specialists. By systematically analyzing content, process, outcomes, and social impact, this approach transforms assessment from a mere control mechanism into a strategic instrument for fostering innovation, ensuring accountability, and supporting the long-term modernization of Ukrainian vocational education in wartime and postwar contexts
Professional development of scientific and pedagogical staff of higher education institutions in the context of digitalization: procedural aspect
No full textАкцентовано увагу на розвитку цифрових навичок науково-педагогічних працівників в умовах цифровізації освіти. Окреслено використання цифрових інструментів та шляхи підвищення цифрової компетентності викладачів ЗВО.The article focuses on the development of digital skills of scientific and pedagogical workers in the context of digitalization of education. The use of digital tools and ways to increase the digital competence of teachers of higher education institutions are outlined
Theoretical aspects of integrating immersive technologies in teaching natural and mathematical disciplines in academic lyceums
No full textУ статті розглядається проблема інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітній процес закладів загальної середньої освіти, зокрема акцентується увага на потенціалі імерсивних технологій у навчанні природничо-математичних дисциплін в академічних ліцеях. Обґрунтовано важливість технологічної інтеграції як невіддільного складника сучасного якісного навчання, що сприяє підвищенню мотивації учнів, візуалізації складних концепцій та інтенсифікації навчального процесу.
У роботі здійснено порівняльний аналіз понять «технологічна інтеграція» та «технологічна імплементація», що часто використовуються як синоніми у вітчизняній науковій літературі. На основі аналізу наукових праць запропоновано розмежування цих понять, де інтеграція розглядається як процес використання технологій для покращення навчального процесу та підтримки цілей навчання, а імплементація – як цілеспрямоване впровадження технологій, регламентоване на державному рівні. Визначено чотири рівні технологічної інтеграції: низький, початковий, середній та високий, кожен з яких характеризується різним ступенем проникнення технологій у навчальну діяльність учнів.
Основну увагу в статті приділено дослідженню переваг інтеграції імерсивних технологій у навчання природничо-математичних предметів. Серед ключових переваг виокремлено підвищення продуктивності навчання, збільшення залученості учнів, забезпечення комплексної візуалізації абстрактних моделей, розвиток просторового мислення завдяки інтерактивному досвіду, врахування психологічних особливостей сприйняття навчального матеріалу, створення безпечного та адаптивного навчального середовища, сприяння професійному зростанню вчителів, можливість міжпредметних зв’язків та демократизацію освіти.
На основі проведеного аналізу сформульовано принципи ефективної інтеграції імерсивних технологій у навчання природничо-математичних дисциплін в академічних ліцеях. До цих принципів належать педагогічна доцільність та відповідність цілям навчання, інтеграція з традиційними методами навчання, поступове впровадження, технологічна безпека та етичність, доступність, інтерактивне навчання та створення мультисенсорного навчального середовища.The article deals with the problem of integrating information and communication technologies (ICT) into the educational process of general secondary education institutions, in particular, the potential of immersive technologies in teaching natural and mathematical disciplines in academic lyceums is emphasized. The importance of technological integration as an integral part of modern quality education, which helps to increase student motivation, visualize complex concepts and intensify the learning process, is substantiated.
The article provides a comparative analysis of the concepts of “technological integration” and “technological implementation”, which are often used synonymously in the national scientific literature. Based on the analysis of scientific works, the author proposes a distinction between these concepts, where integration is seen as the process of using technology to improve the educational process and support learning goals. Implementation is seen as the purposeful introduction of technology regulated at the state level. Four levels of technological integration have been identified: low, primary, middle, and high, each characterized by a different degree of technology penetration into students’ learning activities.
The article focuses on the advantages of integrating immersive technologies into the teaching of natural and mathematical subjects. Among the key advantages are increased learning productivity, increased student engagement, integrated visualization of abstract models, development of spatial thinking through interactive experience, consideration of psychological features of perception of educational material. Creation of a safe and adaptive learning environment, promotion of teachers’ professional growth, possibility of cross-curricular connections, and democratization of education.
Because of the analysis, the principles of effective integration of immersive technologies into the teaching of natural and mathematical disciplines in academic lyceums are formulated. These principles include pedagogical appropriateness and relevance to learning objectives, integration with traditional teaching methods, gradual implementation, technological safety and ethics, accessibility, interactive learning, and the creation of a multisensory learning environment
Correction and Development Program “Developmental Correction” (“Cognitive Development Correction”, “Personal Development Correction”, “Speech Development”, “Rhythmics”) for Grades 1–4 Students with Cognitive Development Disorders [Text]
No full textУ навчально-методичному посібнику розкрито зміст і структуру корекційно-розвивальної роботи, спрямованої на підтримку особистісного становлення, гармонізацію когнітивної, емоційної, особистісної, мовленнєвої та соціальної сфер молодших школярів із порушеннями когнітивного розвитку. Особливу увагу приділено процесам формування базових компетентностей, розвитку, здатності до саморегуляції й позитивної взаємодії з однолітками та дорослими. Посібник побудований відповідно до сучасних підходів спеціальної педагогіки та психології, включає науково обґрунтовані рекомендації та конкретні форми корекційно-розвивальної роботи.
Представлені в посібнику програми – «Корекція розвитку» («Корекція когнітивного розвитку», «Корекція особистісного розвитку", «Розвиток мовлення», «Ритміка») – орієнтовані на учнів 1–4 класів (років навчання) з порушеннями когнітивного розвитку. Кожна програма містить чітко вибудувану систему змісту спрямовану на поступове формування необхідних психічних функцій, розвиток мовленнєвої компетентності, удосконалення просторово-рухових навичок і підвищення навчальної мотивації. Запропонований зміст забезпечує можливість гнучко адаптувати корекційно-розвивальну роботу до індивідуальних особливостей дітей та умов освітнього середовища.
Упровадження посібника в освітній процес забезпечує відчутний корекційно-розвивальний ефект: підвищується рівень пізнавальної активності учнів, покращуються показники емоційної врівноваженості, розвиток мовлення, координації та моторики; спостерігається зростання навчальної самостійності та соціальної адаптивності дітей.
Посібник адресовано практичним психологам, вчителям, учителям-логопедам інклюзивних і спеціальних закладів загальної середньої освіти, фахівцям інклюзивно-ресурсних центрів, викладачам і студентам закладів вищої освіти.The educational and methodological manual presents the content and structure of correctional and developmental work aimed at supporting personal formation and harmonizing the cognitive, emotional, personal, speech, and social spheres of primary school students with cognitive development disorders. Special attention is given to the processes of forming basic competencies, developing self-regulation skills, and fostering positive interaction with peers and adults. The manual is based on contemporary approaches in special pedagogy and psychology and includes scientifically grounded recommendations and specific forms of correctional and developmental work.
The programs presented in the manual—“Developmental Correction” (“Cognitive Development Correction”, “Personal Development Correction”, “Speech Development”, and “Rhythmics”) — are designed for Grades 1–4 students with cognitive development disorders. Each program contains a clearly structured system of content aimed at the gradual formation of essential mental functions, the development of speech competence, the improvement of spatial-motor skills, and the enhancement of learning motivation. The proposed content allows for flexible adaptation of correctional and developmental work to the individual characteristics of children and the conditions of the educational environment.
The implementation of the manual in the educational process ensures a tangible correctional and developmental effect: students’ cognitive activity increases, emotional stability indicators improve, as do speech development, coordination, and motor skills; growth in learning independence and social adaptability is also observed.
The manual is intended for school psychologists, teachers, speech-language therapists in inclusive and special general secondary education institutions, specialists from inclusive resource centers, as well as university instructors and students
Gamification in e-learning
No full textСтаття присвячена дослідженню процесу оцінювання як невід’ємної складової освітнього процесу. Зосереджено увагу на розмежуванні понять «оцінка» та «оцінювання», наголошуючи, що оцінювання не обмежується лише виставленням балів, а є багатогранним процесом, спрямованим на підтримку навчання, розвиток учнів та вдосконалення педагогічної діяльності.
Проаналізовано історичні аспекти становлення систем оцінювання в Україні та за кордоном, зокрема, практики Фінляндії, Франції, Німеччини, США та інших країн.
Мета роботи полягає в комплексному дослідженні понять «оцінювання» та «оцінка», їх значенню в освітньому процесі та сучасних тенденцій оцінювання навчальних досягнень учнів.
Особливу увагу приділено реформі «Нова українська школа», яка орієнтує оцінювання не лише на перевірку знань, а й на визначення рівня сформованості ключових та предметних компетентностей учнів.
Розкрито функції оцінювання – перевіряючу, навчальну, діагностувальну, корекційну, мотиваційну, виховну, розвивальну та прогностичну, що в комплексі забезпечують ефективність освітнього процесу. Розглянуто критерії оцінювання, затверджені новими нормативними документами МОН України, а також сучасні вимоги до об’єктивності, прозорості та етичності педагогічного оцінювання. Проаналізовано традиційні (усні, письмові, тестові, практичні) та інноваційні (проєктна діяльність, № 1317 портфоліо, кейс-метод, само- та взаємооцінювання, гейміфікація) методи оцінювання, визначено їх переваги й недоліки. Значну увагу приділено цифровим інструментам оцінювання, серед яких Mentimeter, Padlet, Quizizz, Socrative, Plickers тощо, що сприяють інтерактивності та персоналізації освітнього процесу.
Таким чином, робота спрямована на дослідження того, що ефективне оцінювання є не лише способом контролю, а передусім засобом навчання та розвитку. Його головна мета полягає у створенні сприятливого освітнього середовища, де учні вмотивовані до пізнання, отримують постійний зворотний зв’язок, а вчитель має можливість корегувати й удосконалювати власну педагогічну практику.The article deals with the study of the assessment process as an integral part of the educational process. It focuses on the distinction between the concepts of “assessment” and “evaluation,” emphasizing that assessment is not limited to assigning grades, but is a multifaceted process aimed at supporting learning, student development, and improving teaching.
The author analyzes the historical aspects of the development of assessment systems in Ukraine and abroad, in particular, the practices of Finland, France, Germany, the United States, and other countries. The purpose of the work is to conduct a comprehensive study of the concepts of “assessment” and “evaluation,” their significance in the educational process, and current trends in the assessment of student academic achievement. Particular attention is paid to the “New Ukrainian School” reform, which focuses assessment not only on testing № 1318 knowledge, but also on determining the level of development of students' key and subject competencies. The functions of assessment are revealed – testing, educational, diagnostic, corrective, motivational, educational, developmental, and prognostic, which together ensure the effectiveness of the educational process. The criteria for assessment approved by the new regulatory documents of the Ministry of Education and Science of Ukraine, as well as modern requirements for objectivity, transparency, and ethics in pedagogical assessment, are considered.
The author analyzes traditional (oral, written, test, practical) and innovative (project activity, portfolio, case method, self- and peer assessment, gamification) assessment methods and identifies their advantages and disadvantages. Considerable attention is paid to digital assessment tools, including Mentimeter, Padlet, Quizizz, Socrative, Plickers, etc., which promote interactivity and personalization of the educational process.
The paper thus aims to explore the idea that effective assessment is not only a means of control but, above all, a means of learning and development. Its main goal is to create a supportive educational environment where students are motivated to learn, receive constant feedback, and teachers have the opportunity to adjust and improve their teaching practices