Digital Library NAES of Ukraine
Not a member yet
39845 research outputs found
Sort by
Parameters for evaluating the activities of social rehabilitation centers for people with addictive behavior
Розгляд специфіки роботи реабілітаційних центрів відповідно до їх форм власності та підпорядкування і розробці параметрів оцінки їх діяльності. Параметри оцінки діяльності реабілітаційних центрів має відповідати певним загальним вимогам та критеріям, оскільки тоді вони можуть стати основою для ліцензування та акредитації.Consideration of the specifics of the work of rehabilitation centers in accordance with their forms of ownership and subordination and development of parameters for evaluating their activities. Parameters for evaluating the activities of rehabilitation centers must meet certain general requirements and criteria, as then they can become the basis for licensing and accreditation
Library Transformation in Ukraine Amidst Integration into the Digital Knowledge Infrastructure: Strategic Challenges and Innovative Solutions
Сучасні бібліотеки України стоять перед викликом трансформації: від традиційних сховищ до центрів інтеграції в цифрову інфраструктуру знань. Робота присвячена аналізу стратегічних викликів, пов'язаних із цим процесом, зокрема, відсутністю єдиної державної політики, недостатнім фінансуванням та правовими обмеженнями. Досліджуються інноваційні рішення, що сприятимуть успішній цифровізації, зокрема, розвиток інституційних репозитаріїв, оцифрування фондів та підвищення цифрової грамотності користувачів і персоналу.Modern Ukrainian libraries face the challenge of transformation: from traditional repositories to centers for integration into the digital knowledge infrastructure. This paper analyzes the strategic challenges of this process, including the lack of a unified state policy, insufficient funding, and legal constraints. The research explores innovative solutions that will contribute to successful digitalization, such as the development of institutional repositories, the digitization of collections, and the improvement of digital literacy among users and staff
The use of artificial intelligence in the context of ABIS Koha: status and development prospects
У тезах проаналізовано ключові вектори модернізації бібліотечної інфраструктури в контексті цифрової епохи, зосереджуючись на відкритій системі Koha. Підкреслено, що попри відсутність вбудованих модулів ШІ, архітектура Koha (відкритість та API) створює широкі можливості для зовнішньої інтеграції інтелектуальних технологій. Визначено три основні напрямки застосування ШІ: 1) Інтеграція чат-ботів для навігації та відповідей на типові запити; 2) Запровадження інтелектуальних пошукових механізмів (Elasticsearch/Solr) для семантичного аналізу та ранжування контенту; 3) Розвиток рекомендаційних систем на основі аналітики користувацьких даних для персоналізації обслуговування. Наголошено, що успішне впровадження ШІ вимагає не лише технічної інтеграції, а й комплексної стратегії, що охоплює питання захисту даних, етики, інклюзії та професійної підготовки персоналу.This paper analyzes key vectors for modernizing library infrastructure in the digital age, focusing on the open-source system Koha. It is emphasized that despite the lack of built-in AI modules, Koha's architecture (openness and API support) offers ample opportunities for external integration of intelligent technologies. Three main areas for AI application are identified: 1) Integration of chatbots for navigation and responding to typical user queries; 2) Implementation of intelligent search mechanisms (Elasticsearch/Solr) for semantic analysis and content ranking; 3) Development of recommender systems based on user data analytics for personalized services. The paper stresses that successful AI implementation requires not only technical integration but also a comprehensive strategy that addresses issues of data protection, ethics, inclusion, and professional staff training
Resilience in the workplace as a personnel's subjective well-being factor in business organizations: theoretical analysis
Вступ. Резильєнтність працівників у період війни та соціально-економічної нестабільності в Україні постає важливим чинником підтримання суб’єктивного благополуччя та стабільності функціонування бізнес-організацій.
Мета: теоретичний аналіз феномену резильєнтності на робочому місці як чинника суб’єктивного благополуччя персоналу бізнес-організацій.
Методи: застосовано методи теоретичного аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення сучасних досліджень із загальної та організаційної психології.
Результати. У статті розкрито багатовимірну природу резильєнтності, її прояви на індивідуальному, командному та організаційному рівнях. Визначено ключові чинники, що сприяють збереженню психологічної стійкості персоналу та їхнього суб`єктивного благополуччя. Наведено результати досліджень, які вказують як на позитивний зв’язок між резильєнтністю та суб’єктивним благополуччям, так і на суперечливість цих взаємозв’язків у різних професійних контекстах.
Висновки. Резильєнтність виступає важливим ресурсом адаптації персоналу до кризових умов. Теоретичне осмислення цього феномену відкриває перспективи для подальших емпіричних досліджень та розробки інтервенцій, спрямованих на підвищення психологічної стійкості працівників.Introduction. Personnel's resilience in time of war and socio-economic instability in Ukraine has become an important factor in maintaining subjective well-being and stability of business organizations.
Aim: to make a theoretical analysis of the phenomenon of resilience in the workplace as a business organization personnel's subjective well-being factor.
Methods: theoretical analysis, synthesis, systematization and generalization of latest research findings on general and organizational psychology.
Results. The article revealed the multidimensional nature of resilience and its manifestations at the individual, team and organizational levels. Key factors that contribute to the preservation of psychological stability of personnel and their subjective well-being were identified. The presented research found a positive relationship between personnel's resilience and subjective well-being, as well as their contradictory relationships in different professional contexts.
Conclusions. Resilience is an important resource for personnel adaptation to crisis conditions. Theoretical understanding of this phenomenon opens up prospects for further empirical research and allows developing interventions to promote personnel's resilience
Resilience of primary school children during the war
У статті розглядається феномен життєстійкості молодших школярів у період війни. Підкреслюється, що в умовах тривалого стресу діти здатні демонструвати адаптивність, емоційну врівноваженість та здатність до відновлення після пережитих травматичних подій. Життєстійкість розглядається як важливий ресурс психічного здоров’я, який допомагає зберегти соціальне функціонування, навчальну мотивацію та позитивне сприйняття себе. Визначено основні чинники, що впливають на розвиток життєстійкості: підтримка родини, безпечне освітнє середовище, наявність стабільних стосунків із дорослими, розвиток емоційного інтелекту та навичок саморегуляції.The article examines the phenomenon of resilience among primary school children during wartime. It emphasizes that under conditions of prolonged stress, children can demonstrate adaptability, emotional stability, and the ability to recover after traumatic experiences. Resilience is viewed as an essential psychological resource that supports mental health, social functioning, learning motivation, and a positive self-image. The main factors influencing the development of resilience are identified: family support, a safe educational environment, stable relationships with adults, and the development of emotional intelligence and self-regulation skills
Створення цифрових колекцій на основі власної технології Ontos
У тезах розглянуто авторську технологію OntOS (Ontological Open System) — онлайн-ресурс для створення цифрових колекцій та електронних освітніх матеріалів на основі комп’ютерних онтологій. OntOS дозволяє формувати структуровані електронні ресурси у вигляді онтологічних графів, де кожен об’єкт може містити контент у довільному цифровому форматі (текст, тести, інтерактивні додатки тощо).
Проєкт демонструє застосування OntOS для створення цифрових бібліотек, електронних підручників, віртуальних музеїв і навчальних платформ. Зокрема, наведено приклад колекції «Науковці НАПН України» та низки електронних підручників, що використовуються в закладах освіти. Система забезпечує інструменти для візуалізації, фільтрації, експорту та інтерактивної роботи з даними.
Результати свідчать про ефективність OntOS як засобу для швидкого створення і адаптації освітніх ресурсів, що відповідають сучасним вимогам цифровізації освіти.The thesis presents the proprietary OntOS (Ontological Open System) technology—an online platform designed for building digital collections and educational resources based on computer ontologies. OntOS enables the creation of structured electronic resources in the form of ontological graphs, where each object can contain content in various digital formats (text, quizzes, interactive applications, etc.).
The project showcases OntOS applications in developing digital libraries, e-textbooks, virtual museums, and learning platforms. Notable examples include the “Scientists of the NAES of Ukraine” collection and a series of electronic textbooks used in educational institutions. The system provides tools for data visualization, filtering, export, and interactive engagement.
The results demonstrate OntOS’s effectiveness as a tool for rapid creation and adaptation of educational resources aligned with modern digitalization standards in education
New Formats of Educational Literature and Students’ Mental Development: Methodological guidelines
У методичних рекомендаціях висвітлено психодидактичний підхід до створення й використання підручників нового покоління, визначено основні вимоги до навчальних видань нового формату та охарактеризовано їх структурні компоненти. Пропонується технологія навчання, згідно якої засобами змісту шкільної освіти на основі спеціально сконструйованих розвивальних навчальних текстів здійснюється збагачення когнітивного, понятійного, метакогнітивного та інтенціонального досвіду учнів. Описується психодидактична типологія розвивальних навчальних текстів і наводяться зразки різних типів текстів. Розглядаються прийоми роботи з навчальним текстом.
Методичні рекомендації призначені для вчителів шкіл, фахівців у галузі психології, педагогіки, теорії та методики навчання, організаторів освіти, студентів педагогічних університетів. У методичних рекомендаціях розглядається розвиток школярів у рамках психодидактичного підходу.The methodological guidelines highlight the psychodidactic approach to the development and use of next-generation textbooks, define the main requirements for new-format educational publications, and describe their structural components. The proposed learning technology is based on the use of specially designed developmental educational texts that enrich students’ cognitive, conceptual, metacognitive, and intentional experience through the content of school education. The document presents a psychodidactic typology of developmental educational texts and provides examples of various text types. Methods for working with educational texts are also discussed.
These methodological guidelines are intended for school teachers, specialists in psychology, pedagogy, and teaching methodology, education organizers, and students of pedagogical universities. The recommendations address students’ development within the framework of the psychodidactic approach
Using Artificial Intelligence in Higher Education: Risks and Potential for Optimization
У тезах проаналізовано потенціал та ризики інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) у сферу вищої освіти. Визначено, що ШІ має значний трансформаційний потенціал для оптимізації освітнього процесу, насамперед через персоналізацію навчання, оперативний зворотний зв’язок та підвищення ефективності управління.
Водночас, автор акцентує увагу на критичних викликах, зокрема: зростання академічної недоброчесності через генеративні моделі, зниження рівня критичного мислення студентів, проблеми конфіденційності та захисту персональних даних, ризик алгоритмічної упередженості і поглиблення освітньої нерівності. Підкреслюється необхідність збереження гуманістичного виміру освіти, де ШІ має виступати лише як інструмент підтримки викладача, а не його заміна. Зроблено висновок про те, що ефективне впровадження ШІ потребує системного підходу до управління цими ризиками та чіткого правового регулювання.The abstracts analyzed the potential and risks associated with the integration of Artificial Intelligence (AI) technologies into higher education. It identifies that AI holds significant transformative potential for optimizing the educational process, primarily through learning personalization, prompt feedback, and enhanced administrative efficiency.
Simultaneously, the author highlights critical challenges, including: the rise of academic misconduct due to generative models, the decline in students' critical thinking skills, issues concerning data privacy and confidentiality, the risk of algorithmic bias, and the deepening of educational inequality. The necessity of preserving the humanistic dimension of education is emphasized, where AI must function solely as a support tool for educators, rather than a replacement. The paper concludes that effective and ethically grounded implementation of AI requires a systemic approach to risk management and clear legal regulation
Correction of value orientations of Internet addicted adolescents
Стаття присвячена дослідженню особливостей та психологічних механізмів корекції ціннісних орієнтацій інтернет-залежних підлітків в умовах сучасного інформаційного середовища. Акцентовано, що інтернет-залежність спричиняє деформацію особистісної системи цінностей, зокрема зниження значущості соціальних, духовно-моральних та пізнавальних цінностей при одночасному посиленні орієнтації на віртуальні форми самореалізації. У статті обґрунтовано необхідність цілеспрямованої психологічної корекції, яка поєднує розвиток рефлексивної сфери, формування усвідомлених життєвих пріоритетів та відновлення конструктивної соціальної взаємодії. Запропоновано модель корекційної роботи, що включає діагностичний, мотиваційний, розвивальний та тренінговий етапи, спрямовані на відновлення збалансованої системи ціннісних орієнтацій, посилення саморегуляції та зниження ризику повторного формування залежної поведінки. Результати дослідження підкреслюють ефективність комплексного підходу, який інтегрує індивідуальні та групові методи психологічної допомоги, сприяє розвитку відповідальності, критичного мислення та здатності підлітків до усвідомленого вибору власної життєвої позиції.The article is devoted to the study of the features and psychological mechanisms of correction of value orientations of Internet-dependent adolescents in the conditions of the modern information environment. It is emphasized that Internet addiction causes deformation of the personal value system, in particular, a decrease in the significance of social, spiritual-moral and cognitive values, while simultaneously strengthening the orientation towards virtual forms of self-realization. The article substantiates the need for targeted psychological correction, which combines the development of the reflective sphere, the formation of conscious life priorities and the restoration of constructive social interaction. A model of correctional work is proposed, which includes diagnostic, motivational, developmental and training stages aimed at restoring a balanced system of value orientations, strengthening self-regulation and reducing the risk of re-formation of addictive behavior. The results of the study emphasize the effectiveness of a comprehensive approach that integrates individual and group methods of psychological assistance, promotes the development of responsibility, critical thinking and the ability of adolescents to consciously choose their own life position
Цифрові технології у філологічних дисциплінах у контексті концепції відкритої освіти
he rapid proliferation of digital technologies has profoundly transformed modern society, revolutionizing communication, economic structures, cultural exchanges, and educational paradigms. In this context, open education emerges as a dynamic concept that aligns with the principles of inclusivity, accessibility, and lifelong learning. Open education leverages digital tools and platforms to dismantle traditional barriers to knowledge dissemination, fostering a global educational ecosystem characterized by equity and collaboration. This chapter explores symbiotic relationship between digital technologies and open education, emphasizing their collective role in advancing societal development. Digital technologies have redefined how individuals access and engage with knowledge, enabling unprecedented opportunities for participation in formal and informal educational settings. Platforms such as massive open online courses (MOOCs), e-learning systems, and open educational resources (OERs) have empowered learners and educators alike, facilitating the exchange of ideas and democratizing access to quality education. Furthermore, these technologies enhance personalized learning experiences by employing artificial intelligence, big data analytics, and adaptive learning algorithms to cater to diverse learner needsСтрімке поширення цифрових технологій глибоко трансформувало сучасне суспільство, здійснивши революційні зміни у сфері комунікації, економічних структур, культурних обмінів та освітніх парадигм. У цьому контексті відкрита освіта постає як динамічна концепція, що узгоджується з принципами інклюзивності, доступності та навчання впродовж життя. Відкрита освіта використовує цифрові інструменти та платформи для подолання традиційних бар’єрів у поширенні знань, сприяючи формуванню глобальної освітньої екосистеми, заснованої на рівності та співпраці.
Цей розділ досліджує симбіотичний взаємозв’язок між цифровими технологіями та відкритою освітою, підкреслюючи їхню спільну роль у сприянні суспільному розвитку. Цифрові технології змінили способи, у який люди отримують і засвоюють знання, відкривши безпрецедентні можливості для участі у формальній та неформальній освіті. Такі платформи, як масові відкриті онлайн-курси (MOOC), системи електронного навчання та відкриті освітні ресурси (OER), надали нові можливості як здобувачам освіти, так і викладачам, полегшуючи обмін ідеями та демократизуючи доступ до якісної освіти.
Окрім того, ці технології підвищують рівень персоналізації навчального досвіду, застосовуючи штучний інтелект, аналітику великих даних і адаптивні алгоритми навчання для врахування різноманітних потреб здобувачів освіти