Digital Library NAES of Ukraine
Not a member yet
39845 research outputs found
Sort by
Special equipment for teaching children with hearing impairments
No full textОбладнання для навчання та корекційно-розвиткової роботи – важлива складова освітнього процесу. Мета статті: представлення пропозицій щодо осучаснення переліку допоміжних засобів/обладнання для навчання осіб з порушеннями слуху у закладах освіти. Основними методами визначено: теоретичний аналіз літературних джерел; аналіз нормативно-правових документів, матеріалів офіційних сайтів МОН України, МОЗ України, центрів слухової реабілітації, виробників допоміжних технічних засобів; узагальнення практичного досвіду навчання та корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушеннями слуху. Аналіз «Типового переліку допоміжних засобів для навчання (спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в закладах освіти» (2018) засвідчив, що документ потребує оновлення. Важливими вважаємо такі аспекти: обладнання для забезпечення безбар’єрності (світлова індикація інформаційного характеру; пожежна сигналізація, сигнал «Повітряна тривога» із світловою індикацією та ін.; захищеність від стороннього шуму, якісне освітлення; технічна можливість для відео зв’язку з жестомовними батьками учнів та ін.); недоречним є застаріле обладнання та назви приладів конкретних виробників, тому запропоновано вказувати тип обладнання та його функціональні особливості; перелік обладнання структуровано за основними напрямами корекційно-розвиткової роботи та соціально-комунікативного розвитку дітей.Equipment for teaching and correctional and developmental work is an important component of the educational process. The purpose of the article: to present proposals for updating the list of assistive devices/equipment for teaching persons with hearing impairments in educational institutions. The main methods are: theoretical analysis of literary sources; analysis of regulatory documents, materials from the official websites of the Ministry of Education and Science of Ukraine, the Ministry of Health of Ukraine, hearing rehabilitation centers, manufacturers of assistive technology; generalization of practical experience in teaching and correctional and developmental work with children with hearing impairments. Analysis of the «Standard List of ьбAssistive Devices for Teaching (Special Means of Correction of Psychophysical Development) of Persons with Special Educational Needs Studying in Educational Institutions» (2018) showed that the document needs to be updated. We consider the following aspects to be important: equipment to ensure barrier-free access (informational light indication; fire alarm, «Air alarm» signal with light indication, etc.; protection from extraneous noise, high-quality lighting; technical capability for video communication with sign-speaking parents of students); outdated equipment and device names of specific manufacturers are inappropriate, therefore it is proposed to indicate the type of equipment and its functional features; the list of equipment is structured according to the main areas of correctional and developmental work and social and communicative development of children
Cases of practical use of immersive technologies: recommendations for teachers
No full textІмерсивні технології, що включають віртуальну (VR), доповнену (AR) та змішану реальність (MR), відіграють значну роль в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. Вони надають нові можливості для занурення учнів у навчальний контекст, покращуючи засвоєння матеріалу завдяки інтерактивності, наочності та глибокому зануренню у змодельовані ситуації. Використання цих технологій стимулює інтерес до навчання, підвищує мотивацію та сприяє глибшому розумінню предметів.
Стаття присвячена системному аналізу практичного застосування кейсів на основі імерсивних технологій в процесі навчання. В дослідженні наголошується на трансформаційному потенціалі цих технологій для створення нових форматів навчання, що сприяють глибокому зануренню, розвитку критичного мислення, підвищенню мотивації учнів та поліпшенню розуміння навчального матеріалу.
У статті запропоновано класифікацію кейсів за категоріями імерсивних технологій (віртуальні, доповнені, змішані), дидактичною метою (ілюстративні, аналітичні, проблемно-орієнтовані, рефлексивні, тренувальні, прогностичні, ціннісно-орієнтовані, оцінювальні), а також виділено специфічні: за дидактичною організацією (ігрові, сценарні, інтерактивні, модельні) та дидактичною функцією (дослідницькі, рольові, практичні, креативні та інклюзивні), що дозволяє адаптувати навчання до вікових, когнітивних та соціальних особливостей учнів. Розкрито особливості впровадження кейсів у різних вікових групах: від молодшої школи, де переважають наочні та ігрові форми, до старшої, де акцент зміщується на аналітичні та міждисциплінарні завдання.
Авторами обґрунтовано та запропоновано рекомендацій для вчителів щодо практичного використання кейсів імерсивних технологій, що охоплюють вікову адаптацію, індивідуалізацію навчання, інтерактивність, організацію командної роботи та ефективне оцінювання. Наведено приклад сценарного кейсу для інтегрованих уроків в старшій школі.. Immersive technologies, including Virtual Reality (VR), Augmented Reality (AR), and Mixed Reality (MR), play a significant role in the educational process of general secondary education institutions. These technologies provide new opportunities for immersing students in the learning context, enhancing content acquisition through interactivity, visualization, and deep engagement with simulated scenarios. Their use stimulates students' interest in learning, increases motivation, and promotes a deeper understanding of academic subjects.
This article presents a systematic analysis of the practical application of immersive technology-based cases in the learning process. The study emphasizes the transformative potential of these technologies in creating new learning formats that foster deep engagement, critical thinking, increased student motivation, and improved comprehension. The article proposes a classification of cases according to categories of immersive technologies (virtual, augmented, and mixed reality), didactic purpose (illustrative, analytical, problem-based, reflective, training, predictive, value-oriented, and assessment-focused), and also highlights specific case types based on didactic organization (game-based, scenario-based, interactive, and model-based) and didactic function (research, role-playing, practical, creative, and inclusive). This allows for adapting the learning process to students’ age-related, cognitive, and social characteristics.The article also explores the features of implementing cases across different age groups from primary school, where visual and game-based formats prevail, to high school, where the focus shifts toward analytical and interdisciplinary tasks.
The authors substantiate and offer recommendations for teachers on the practical application of immersive technology cases, addressing age adaptation, personalized learning, interactivity, team collaboration, and effective assessment. An example of a scenario-based case for integrated lessons in high school is provide
Challenges and prospects for professional training of construction industry specialists in wartime conditions
No full textУ статті досліджено актуальні проблеми та перспективи професійної підготовки фахівців будівельної галузі в умовах збройного конфлікту на території України. З огляду на масштабні руйнування інфраструктури, зростання потреби у кваліфікованих кадрах та трансформацію освітнього середовища, питання ефективної підготовки майбутніх фахівців будівельної галузі набуває особливої ваги. Проаналізовано основні виклики, з якими стикаються заклади професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема: порушення логістичних ланцюгів, евакуація здобувачів освіти і викладачів, обмежений доступ до матеріально-технічної бази, а також психологічні наслідки війни для учасників освітнього процесу.
Особливу увагу в статті приділено формуванню професійних компетентностей, які відповідають сучасним викликам: мобільність, стресостійкість, здатність працювати в умовах обмежених ресурсів та нестабільного середовища. Окреслено перспективи розвитку професійної освіти в будівельній галузі, зокрема: модернізація освітніх програм, інтеграція інноваційних технологій, розширення міжнародного співробітництва та участь у національних програмах відбудови. Обґрунтовано важливість формування у здобувачів освіти не лише професійних компетентностей, а й стійкості до кризових ситуацій, гнучкості, вміння працювати в умовах невизначеності. Зазначено роль державної політики, грантових програм, ініціатив місцевого самоврядування та міжнародних організацій у підтримці розвитку професійної освіти в умовах війни.
Таким чином, професійна підготовка фахівців будівельної галузі сьогодні має розвиватися як у відповідь на нагальні потреби країни, так і з орієнтацією на повоєнну відбудову. Для цього необхідне системне оновлення підходів до освіти, зміцнення зв’язку між освітою та ринком праці, інвестиції в людський капітал та формування нової генерації фахівців, здатних ефективно працювати в умовах трансформаційного суспільства.The article deals with the current challenges and prospects of professional training for construction industry specialists in the context of the armed conflict in Ukraine. The issue of effective training for future construction professionals has become particularly significant considering the large-scale destruction of infrastructure, the growing demand for qualified personnel, and the transformation of the educational environment. The main challenges faced by institutions of vocational (vocational-technical) education have been analyzed, particularly: disrupted logistics chains, evacuation of students and teachers, limited access to material and technical resources, and the psychological consequences of war for participants in the educational process.
The article emphasizes forming professional competencies that meet modern challenges: mobility, stress resistance, the ability to work under resource constraints, and the capacity to function in unstable environments. The prospects for the development of vocational education in the construction industry have been outlined, including the modernization of educational programs, the integration of innovative technologies, the expansion of international cooperation, and participation in national reconstruction programs. The importance of developing not only students’ professional competencies but also their resilience, adaptability, and ability to work under uncertainty has been substantiated. The role of state policy, grant programs, local government initiatives, and international organizations in supporting the development of vocational education under wartime conditions has been emphasized.
Therefore, professional training of construction industry specialists today must develop both in response to the country’s urgent needs and with a focus on post-war reconstruction. This requires a systematic renewal of educational approaches, strengthening the link between education and the labour market, investing in human capital, and forming a new generation of specialists capable of working effectively in a transforming society
Resilience as a resource for self-development of gifted students in wartime
No full textУ тезах зазначена актуальність проблеми життєстійкості як ресурсу саморозвитку обдарованих учнів в умовах війни. Наголошено, що життєстійкість як ресурс саморозвитку обдарованих учнів стає надзвичайно важливим як для їхнього особистого розвитку, так і для майбутнього суспільства. Вона виступає внутрішнім ресурсом особистості, яка допомагає впоратися зі стресовими, складними, навіть екстремальними, життєвими ситуаціями. Визначено, що життєстійкість вважається основним ресурсом для подолання складних життєвих ситуацій і відноситься до здатності здобувачів освіти контролювати та управляти життєвими подіями в невизначених обставинах, сприймати труднощі як цінний досвід і успішно їх долати та використовувати це як можливість особистісного психологічного зростання. Виділено основні аспекти життєстійкості як ресурсу. Життєстійкість, як ресурс саморозвитку обдарованих учнів дозволяє перетворювати труднощі на можливості, сприяє адаптації до нових умов та підтримує внутрішню рівновагу. Вона допомагає особистості зберігати оптимізм, приймати відповідальні рішення та розвивати такі якості, як самоконтроль і саморегуляція, що є необхідними для постійного розвитку.The theses indicate the relevance of the problem of resilience as a resource for self-development of gifted students in war conditions. It is emphasized that resilience as a resource for self-development of gifted students becomes extremely important both for their personal development and for the future of society. It acts as an internal resource of the individual, which helps to cope with stressful, difficult, even extreme, life situations. It is determined that resilience is considered the main resource for overcoming difficult life situations and refers to the ability of education seekers to control and manage life events in uncertain circumstances, to perceive difficulties as valuable experience and successfully overcome them and use this as an opportunity for personal psychological growth. The main aspects of resilience as a resource are highlighted. Resilience as a resource for self-development of gifted students allows you to turn difficulties into opportunities, promotes adaptation to new conditions and maintains internal balance. It helps an individual maintain optimism, make responsible decisions, and develop qualities such as self-control and self-regulation, which are necessary for continuous development
Digital platforms as a tool for shaping students’ cognitive orientation in learning a foreign language
No full textУ статті розглядається роль цифрових платформ у формуванні пізнавальної спрямованості студентів до вивчення іноземної мови у закладах вищої освіти. Проаналізовано вплив глобалізації, цифровізації, популяризації дистанційного та змішаного навчання, мобільності студентів, міжнародних освітніх програм та проєктів на модернізацію підходів до викладання іноземних мов. Підкреслено, що традиційні методи навчання не завжди забезпечують достатній рівень залученості студентів, тому цифрові платформи стають ефективним інструментом стимулювання пізнавальної спрямованості та розвитку критичного мислення. У статті класифіковано сучасні цифрові платформи за напрямами застосування: платформи для структурованого вивчення мови (Coursera, edX, FutureLearn, Prometheus, EdEra, Udemy); тренування лексичних і граматичних навичок (Duolingo, Busuu, Memrise, Quizlet, Kahoot); професійні освітні платформи (Oxford University Press, Macmillan Education, National Geographic Learning, ETS); платформи комунікативної практики (Italki, Tandem, HelloTalk); сервіси для колаборативного письма та створення проєктів (Google Workspace, Microsoft 365, Padlet, Trello, Canva, Miro, Notion); соціальні мережі та міжнародні освітні проєкти (eTwinning, Erasmus+ Virtual Exchange). Встановлено, що комплексне використання цифрових платформ стимулює пізнавальну спрямованість студентів, розвиває мотивацію, міжкультурну комунікацію та навички самостійного навчання. У статті висвітлено перспективи подальших досліджень, які полягають в окресленні та апробації організаційно-педагогічних умов інтеграції цифрових платформ в освітній процес закладів вищої освіти з метою формування пізнавальної спрямованості студентів, а також у розробленні методичних рекомендацій для викладачів щодо використання цифрових інструментів у контексті змішаного та дистанційного навчання.The article examines the role of digital platforms in fostering students’ cognitive orientation in learning foreign languages in higher education institutions. The influence of globalization, digitalization, the popularization of distance and blended learning, student mobility, and international educational programs and projects on the modernization of foreign language teaching approaches is analyzed. It is emphasized that traditional teaching methods do not always ensure sufficient student`s orientation, making digital platforms an effective tool for stimulating cognitive orientation and developing critical thinking. The article classifies contemporary digital platforms according to their areas of application: platforms for structured language learning (Coursera, edX, FutureLearn, Prometheus, EdEra, Udemy); for practicing lexical and grammatical skills (Duolingo, Busuu, Memrise, Quizlet, Kahoot); professional educational platforms (Oxford University Press, Macmillan Education, National Geographic Learning, ETS); platforms for communicative practice (Italki, Tandem, HelloTalk); services for collaborative writing and project creation (Google Workspace, Microsoft 365, Padlet, Trello, Canva, Miro, Notion); social networks and international educational projects (eTwinning, Erasmus+ Virtual Exchange). It has been established that the integrated use of digital platforms stimulates students’ cognitive orientation, enhances motivation, intercultural communication, and self-directed learning skills. The article outlines prospects for further research, which include identifying and testing organizational and pedagogical conditions for integrating digital platforms into higher education, aiming to foster students’ cognitive orientation, as well as developing methodological recommendations for lecturers on using digital tools in blended and distance learning contexts
Professional training of specialists for correctional education in the conditions of a large-scale war between the Russian Federation and Ukraine: national values and patriotic education
Get PDFПоказана професійна підготовка фахівців для корекційної освіти в умовах широкомасштабної війни рф проти України, викремлено та розкрито як впливають національні цінності та патріотичне виховання на майбутніх педагогів.The professional training of specialists for correctional education in the conditions of the large-scale war of the Russian Federation against Ukraine is shown, and how national values and patriotic education influence future teachers is highlighted and revealed
Use of ethnopedagogy sources for forming national-cultural identity of the young generation
Get PDFУ статті досліджуються основні аспекти формування національно-культурної ідентичності підростаючого покоління через призму етнопедагогіки. Розглядається поняття «національно-культурна ідентичність» із посиланням на досвід вітчизняних вчених, що дозволяє комплексно оцінити існуючі підходи в цій сфері. Обґрунтовано актуальність і доцільність використання етнопедагогічних джерел для формування національно-культурної ідентичності, при цьому підкреслено, що українська етнопедагогіка має багатий арсенал інструментів для виховання відчуття власної належності у молодого покоління. Дослідження ґрунтовно аналізує сучасні публікації провідних вітчизняних вчених, присвячені поняттям «національно-культурна ідентичність» та «етнопедагогіка», що дозволяє оцінити як історичні, так і сучасні концепції виховання національної самосвідомості. Значна увага приділяється необхідності інтеграції етнопедагогічних джерел у виховний процес як ефективного інструменту імплементації культурних, історичних та патріотичних цінностей у свідомість молоді. Наголошується, що використання методів і прийомів української етнопедагогіки сприяє зміцненню національної належності та збереженню культурних традицій. Сучасні дослідження не лише уточнюють дефініції понять «національно-культурна ідентичність» та «етнопедагогіка», але й аргументовано демонструють їхню ефективність у виховному процесі. Виховання, засноване на історичній пам’яті, правді, національних ідеалах та високій самосвідомості, сприяє формуванню стійкої національно-культурної ідентичності. Таким чином, впровадження етнопедагогічних підходів у шкільні програми є актуальним завданням сучасної освіти. Це не лише збагачує освітній процес, але й виступає дієвим інструментом у формуванні міцної національно-культурної ідентичності серед підростаючого покоління, сприяючи збереженню та розвитку важливих традицій і цінностей.The article examines the main aspects of the formation of the national and cultural identity of the younger generation through the prism of ethnopedagogy. The concept of “national and cultural identity” is considered with reference to the experience of domestic scientists, which allows a comprehensive assessment of existing approaches in this area. The relevance and expediency of using ethnopedagogical sources for the formation of national and cultural identity are substantiated, and it is emphasized that Ukrainian ethnopedagogy has a rich arsenal of tools for fostering a sense of belonging in the younger generation. The study thoroughly analyzes contemporary publications by leading Ukrainian scholars on the concepts of “national and cultural identity” and “ethnopedagogy,” which allows us to evaluate both historical and modern concepts of education of national identity. Considerable attention is paid to the need to integrate ethno-pedagogical sources into the educational process as an effective tool for implementing cultural, historical and patriotic values in the minds of young people. It is emphasized that the use of methods and techniques of Ukrainian ethnopedagogy contributes to the strengthening of national identity and the preservation of cultural traditions. Modern research not only clarifies the definitions of the concepts of “national and cultural identity” and “ethnopedagogy” but also demonstrates their effectiveness in the educational process. Education based on historical memory, truth, national ideals, and high self-awareness contributes to the formation of a stable national and cultural identity. Thus, the introduction of ethno-pedagogical approaches into school curricula is an urgent task for modern education. It not only enriches the educational process, but also acts as an effective tool in the formation of a strong national and cultural identity among the younger generation, contributing to the preservation and development of important traditions and values
Соціально-психологічні аспекти розвитку особистості: взаємодія видових та індивідуальних характеристик
Get PDFThe article explores the socio-psychological dimensions of personality development through the lens of species-level and individual-specific characteristics. While psychological science has long acknowledged both universal (specieswide) and unique (individual) aspects of personality, their dynamic interaction remains underexplored, especially within social contexts. The article analyzes key theories and perspectives on human development, integrating insights from developmental, social, and personality psychology. Using a theoretical and interpretative approach, this study proposes a conceptual framework for understanding how socio-cultural environments mediate the expression of both inherited species-specific traits and unique individual tendencies. Particular attention is paid to how socialization, group dynamics, and interpersonal relationships shape personal growth and differentiation. The article concludes by outlining possible methods for identifying and supporting individual personality profiles within educational, organizational, and therapeutic settings. These methods aim to cultivate environments that foster self-realization while respecting collective human potentials. The findings highlight the need for a nuanced understanding of personality that accounts for both universal psychological patterns and deeply personal variations.У статті досліджуються соціально-психологічні виміри розвитку особистості крізь призму видових та індивідуальних характеристик. Хоча психологія давно визнає існування як універсальних (загальнолюдських) аспектів, так і унікальних (особистісних) аспектів особистості, їхня динамічна взаємодія залишається недостатньо дослідженою, особливо в контексті соціальної взаємодії. У статті аналізуються основні теорії та перспективи людського розвитку, що поєднують здобутки еволюційної, соціальної та особистісної психології. Використовуючи теоретичний та інтерпретаційний підходи, дослідження пропонує концептуальну основу для розуміння того, як соціокультурне середовище опосередковує вираження як спадкових видових характеристик, так і унікальних індивідуальних схильностей. Особлива увага приділяється тому, як соціалізація, динаміка груп і міжособистісні відносини впливають на особистісне зростання та диференціацію. Стаття завершується викладом можливих методів ідентифікації та підтримки індивідуальних профілів особистості в освітніх, організаційних та терапевтичних контекстах. Ці методи спрямовані на створення середовищ, які сприяють самореалізації, одночасно з урахуванням колективний потенціал. Висновки підкреслюють необхідність детального розуміння особистості, яке враховує як універсальні психологічні патерни, так і глибоко індивідуальні параметри
Methods for preventing emotional burnout of a practical psychologist when implementing post-COVID socio-psychological rehabilitation of participants in the educational process
Get PDFУ статті розглядається проблема методів запобігання емоційного вигоряння практичного психолога при здійсненні постковідної соціально-психологічної реабілітації учасників освітнього процесу на основі розробленої програми. В статті запропоновано психологічну методику, спрямовану на поліпшення загального самопочуття і зниження рівня емоційного вигоряння практичних психологів. Акцентується увага на тому, що серед методів профілактики емоційного вигоряння найбільш ефективні такі базові підходи як: інтервенції психологічного дебрифінгу; психологічна невідкладна допомога; емоційно-фокусована когнітивно-поведінкова терапія; покращення навичок керування стресом; десенсибілізація та репроцесуалізація рухом очей (EMDR); психоосвіта; фізичні вправи, рухливий спосіб життя, йога, керована уява.The article considers the problem of methods for preventing emotional burnout of a practical psychologist when implementing post-COVID socio-psychological rehabilitation of participants in the educational process based on the developed program. The article proposes a psychological methodology aimed at improving the general well-being and reducing the level of emotional burnout of practical psychologists. Attention is focused on the fact that among the methods for preventing emotional burnout, the most effective are such basic approaches as: psychological debriefing interventions; psychological emergency care; emotionally focused cognitive-behavioral therapy; improving stress management skills; eye movement desensitization and reprocessing (EMDR); psychoeducation; physical exercise, active lifestyle, yoga, guided imagination
Physics for basic and high schools: lesson models using augmented reality technology in blended learning environments
Get PDFРозглянуто питання впровадження технології доповненої реальності (AR) у викладанні фізики для базової та профільної школи в умовах змішаного навчання. Обґрунтовано актуальність використання AR як інструмента підвищення пізнавальної мотивації, розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів і візуалізації складних фізичних явищ. Проведено аналіз наукових джерел, що засвідчив недостатню розробленість методик системного застосування AR у шкільній практиці. Запропоновано чотири авторські моделі (сценарії) уроків фізики для різних класів, які інтегрують AR у різні формати змішаного навчання (ротаційну модель і модель «перевернутого класу»). Описано можливості та надано рекомендації щодо використання мобільних AR-застосунків (Arloopa, ArSolarSystem, Electricity AR, Physics Lab AR) для організації практичних завдань і групової роботи учнів. Наведені моделі уроків демонструють шляхи підвищення ефективності навчання фізики в умовах цифрової трансформації вітчизняної шкільної освіти.The article considers the issue of implementing augmented reality (AR) technology in teaching physics in basic and high schools in blended learning environments. The relevance of using AR to increase cognitive motivation, develop students' information and digital competence, and visualize complex physical phenomena is substantiated. An analysis of scientific sources has been conducted, which shows that the methods for the systematic application of AR in school practice are insufficiently developed. Four authorial models (scenarios) of physics lessons for different classes are proposed that integrate AR into various blended learning formats (rotational model and “flipped classroom”). The possibilities are described, and recommendations are given for using mobile AR applications (Arloopa, ArSolarSystem, Electricity AR, Physics Lab AR) to organize practical tasks and group work among students. The presented lesson models demonstrate ways to increase the effectiveness of physics teaching in the context of the digital transformation of national school education