Digital Library NAES of Ukraine
Not a member yet
39845 research outputs found
Sort by
Olena Pchilka (1849-1930)
No full textОлена Пчілка завідувала літературним відділом «Київського літературно-артистичного товариства». Вона стала співзасновницею літературного гуртка «Плеяда», була членом київської «Просвіти», засновницею і членом правління «Українського клубу» та клубу «Родина». У 1906–14 рр. видавала журнал «Рідний Край» з додатком «Молода Україна» (1908–14), «Газети Гадяцького земства» (1917–19). Від березня 1907 р. - редактор часопису «Рідного Краю» Олена Пчілка. Національні і соціальні мотиви становили основний зміст творів Олени Пчілки, в яких вона виступала проти денаціоналізації, русифікації, проти національного і політичного гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмом, власним прикладом показувала, як національно свідома українська молодь в добу глухої реакції шукала шляхів до визволення свого народу.
Під час Української революції 1917-21 рр. і громадянської війни Олена Пчілка жила в Гадячі. Була організатором гуртка українознавства гадяцької української шкільної молоді, членами якого були учні чоловічої і жіночої гімназій, реального училища, Вищої початкової школи й дворічних Педагогічних курсів. Гуртківці під її керівництвом влаштовували Шевченківські свята, інсценізували драматичні твори українських письменників. Сама письменниця часто виступала з лекціями. Для дітей початкових шкіл Гадяча гурток українознавства організовував дитячі ранки з різноманітною програмою. Мова для неї була важливим засобом не лише спілкування, а й мислення, здобуття знань, саморозвитку і самовираження. Свої погляди на питання розвитку української мови та українізації шкіл письменниця виклала у публікаціях: «Шило в мішку», «Чого нам радіти?», «Синиця» (1917), у статті «Наша літературна мова» (1909), у рецензіях, що регулярно друкувалися у «Рідному краєві». Зі встановленням радянської влади їй було запропоновано роботу у Всеукраїнській Академії Наук, обрано її членом-кореспондентом (1925). Протягом усього життя Ольга Петрівна Драгоманова наполегливо, безкомпромісно боролася за майбутнє відродження національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою. Неодноразово зверталася до царського уряду з вимогою скасувати заборону друку й викладання у школі українською мовою. Своїм громадянським обов’язком Олена Пчілка вважала просвітительську – виховну роботу. Праці: «Рідна мова» (1905), «Краю рідний» (1907), «У справі національної освіти» (1906), «Слово» (1908), «Українізації шкіл» (1917) та інші.Olena Pchilka headed the literary department of the Kyiv Literary and Artistic Society. She co-founded the literary circle Pleiades, was a member of the Kyiv Prosvita, a founder and board member of the Ukrainian Club and the Rodyna Club. In 1906–14, she published the magazine Ridnyi Kray with the supplement Moloda Ukraina (1908–14), and Gazeta Hadyatskogo Zemstvo (1917–19). Since March 1907, Olena Pchilka has been the editor of the magazine Ridnyi Kray. National and social motives constituted the main content of Olena Pchilka's works, in which she spoke out against denationalization, Russification, against national and political oppression, against foreign schools with their soullessness and formalism, and showed by her own example how nationally conscious Ukrainian youth in the era of deaf reaction sought ways to liberate their people.
During the Ukrainian Revolution of 1917-21 and the Civil War, Olena Pchilka lived in Hadyach. She was the organizer of the Ukrainian Studies group of Hadyach Ukrainian school youth, whose members were students of male and female gymnasiums, a real school, a Higher Primary School, and two-year Pedagogical Courses. Under her leadership, the group organized Shevchenko holidays and staged dramatic works by Ukrainian writers. The writer herself often gave lectures. For children of primary schools in Hadyach, the Ukrainian Studies group organized children's mornings with a diverse program. Language for her was an important means not only of communication, but also of thinking, acquiring knowledge, self-development and self-expression. The writer expressed her views on the development of the Ukrainian language and the Ukrainization of schools in the publications: "A Needle in a Bag", "Why Should We Rejoice?", "Sinytsia" (1917), in the article "Our Literary Language" (1909), in reviews that were regularly published in "Ridny Krai". With the establishment of Soviet power, she was offered a job at the All-Ukrainian Academy of Sciences, and was elected a corresponding member (1925). Throughout her life, Olga Petrovna Dragomanova persistently and uncompromisingly fought for the future revival of national culture, for the right to speak, write and print books in her native language. She repeatedly appealed to the tsarist government with a demand to lift the ban on printing and teaching in schools in the Ukrainian language. Olena Pchilka considered educational work to be her civic duty. Works: “Native Language” (1905), “Native Land” (1907), “In the Matter of National Education” (1906), “Word” (1908), “Ukrainization of Schools” (1917) and others
Philosophical and pedagogical thought of Ukraine: aspects of retroanalysis of nation-building
No full textУ монографії вперше крізь творчі рефлексії українських освітніх діячів, учених і літераторів цілісно репрезентовано соціокультурний феномен національної освіти України як чинник національного державотворення (період другої половини ХІХ – початку ХХ ст.) й реального втілення ідеї української державності (кінець ХХ – початок ХХІ ст.), що дало авторам видання підстави для систематизації й актуалізації філософсько-педагогічної спадщини як питомого підґрунтя формування національної ідентичності у сучасних споживачів наукової продукції.
Висвітлено шлях випрацьовування й розвитку у творах українських інтелектуалів національної ідеї як осердя національної філософії освіти і педагогіки, соціально-антропологічних й антропоцентричних ідей щодо освіти і
виховання громадян-українців, ідеї кордоцентризму як архетипного виміру буття українців, відображених у філософсько-педагогічних і мистецьких творах.
Матеріали монографії призначено для використання у лекційній діяльності ЗВО, ЗСЗО, ІППО України, оновлення змісту освітніх й освітньо-наукових програм у ЗВО та ІППО України, а також у дослідницькій роботі науковців, здобувачів ступеня PhD, учителів, майбутніх освітян.The monograph, for the first time, through the creative reflections of Ukrainian educational figures, scientists and writers, comprehensively represents the socio-cultural phenomenon of national education in Ukraine as a factor in national state formation (the period of the second half of the 19th - early 20th centuries) and the real embodiment of the idea of Ukrainian statehood (the end of the 20th - beginning of the 21st centuries), which gave the authors of the publication a basis for systematizing and updating the philosophical and pedagogical heritage as a specific basis for the formation of national identity among modern consumers of scientific products.
The path of elaboration and development in the works of Ukrainian intellectuals of the national idea as the core of the national philosophy of education and pedagogy, socio-anthropological and anthropocentric ideas regarding the education and upbringing of Ukrainian citizens, the idea of cordocentrism as an archetypal dimension of the existence of Ukrainians, reflected in philosophical and pedagogical and artistic works, is highlighted.
The materials of the monograph are intended for use in lecturing activities of HEIs, ZSZO, IPPE of Ukraine, updating the content of educational and educational-scientific programs in HEIs and IPPE of Ukraine, as well as in the research work of scientists, PhD candidates, teachers, and future educators
Artificial intelligence technologies for developing critical thinking of the upper secondary school students while teaching geometry
No full textЛавиноподібний розвиток технологій штучного інтелекту став черговим викликом для сучасної освіти України на рівні з пандемією COVID-19 та безпідставною російською військовою агресією проти нашої держави. Загальна доступність відповідних технологій призвела до того, що учні, намагаючись спростити шлях вирішення завдань, які задають їм учителі, звертаються до сервісів ШІ і сприймають відповіді без належної перевірки. Як наслідок, це не тільки не сприяє дотриманню академічної доброчесності, а й знижує загальний рівень знань із шкільних предметів. Більше того, беззастережне сприйняття відповідей, які надають моделі машинного навчання, зовсім не сприяє формуванню уміння критично опрацьовувати інформацію. У цьому контексті актуальною є тема, що розглядається у представленій статті. За мету роботи взято дослідження потенційних можливостей використання технологій штучного інтелекту як важливого засобу для розвитку критичного мислення під час вивчення геометрії школярами 10 – 11 класів. Для досягнення поставленої задачі було важливим порівняти відповіді загальнодоступних і найбільш популярних сервісів штучного інтелекту при розв’язуванні геометричних задач з курсу геометрії відповідних класів. Саме тому нами завчасно було визначено запити, які можна вважати найбільш типовими. Відповідь кожної моделі ШІ детально аналізувалася та порівнювалася; визначалися правильні рішення та вказувалися на помилки. Важливою частиною було оцінити, яким чином трансформувати освітній процес, зокрема при вивченні геометрії, з огляду на результати дослідження ефективності сервісів штучного інтелекту так, щоб недоліки використання ШІ в освіті зробити перевагами та забезпечити формування у школярів навичок критичного мислення. У висновках підсумовується результати дослідження, вказуються на важливі моменти інтеграції технологій ШІ у навчальний процес вивчення курсу геометрії для 10 та 11 класу. Окремо наголошено на тому, що питання використання технологій штучного інтелекту в освіті не повністю досліджене, та вказано подальші напрями роботи.The avalanche-like development of artificial intelligence technologies has become another challenge for modern education in Ukraine, along with the COVID-19 pandemic and Russia's unjustified military aggression against our country. The general availability of relevant technologies has led students to turn to AI services to simplify how they solve tasks assigned by their teachers and accept answers without proper verification. As a result, this fails to promote academic integrity and reduces the overall level of knowledge in school subjects. Moreover, unconditional acceptance of the answers provided by machine learning models does not ensure the development of the ability to process information critically. In this context, the topic discussed in this article is relevant. This paper aims to study the potential use of artificial intelligence technologies as an essential tool for developing critical thinking in geometry by schoolchildren in grades 10-11. To carry out this task, it was important to compare the answers of publicly available and most popular artificial intelligence services when solving geometric problems from the geometry course of the corresponding classes. That is why we identified the most typical requests in advance. The response of each AI model was analyzed and compared in detail. The authors identified the correct solutions and pointed out errors. An important part was to evaluate how to transform the educational process, in particular in the study of geometry, taking into account the results of the study of the effectiveness of artificial intelligence services so that the disadvantages of using AI in education could be turned into advantages and ensure that students develop critical thinking skills. The conclusions summarize the results of the study, pointing out important aspects of integrating AI technologies into the educational process of studying geometry for grades 10 and 11. It was also noted that, in general, the issue of using artificial intelligence technologies in education has not been studied at all, and further directions for work were indicated
Studying it educators’ satisfaction with using Microsoft Сopilot Chat to perform professional tasks
No full textДослідження спрямоване на вивчення думок ІТ-викладачів щодо використання Microsoft Copilot Chat для виконання професійних завдань. Значущість дослідження обумовлена зростаючим впливом генеративних технологій штучного інтелекту на освіту та необхідність оцінки їх використання фахівцями.У дослідженні використовувався метод опитування експертів (18 осіб) з використанням шкали оцінювання. Результати вказують на різну ступінь задоволеності експертів відповідями Microsoft Copilot Chat залежно від типу завдань. Найвищу оцінку отримали такі завдання: вікторина на певну тему (4,67), генерація модульних тестів (4,50), оптимізація коду (4,44),створення контенту для слайдів на певну тему (4,44) та розроблення порівняльної таблиці між різними елементами (4,27). Найнижчими у рейтингу виявились завдання щодо створення логотипу для конференції (3,22), оцінювання есе на основі рубрик (3,17), виявлення логічної помилки в певній статті (3,00), перетворення тексту на зображенні у формат, який можливо скопіювати та вставити (2,88) та створення ментальної карти для ілюстрації концепцій (2,70).Отже, для такого роду завдань з низькою оцінкою наразі не рекомендовано використовувати Microsoft Copilot Chat. У дослідженні застосовувався пакет SPSS Statistics для розрахунку Cronbach’s Alpha та Cronbach’s Alpha Based on Standardised Items.На основі аналізу відповідей експертів було зібрано оцінки для кожного професійного завдання, для якого було запропоновано відповідний запит. Практичне значення дослідження полягає в демонстрації викладачам можливостей Microsoft Copilot Chat для виконання рутинних професійних завдань. Він виявився особливо ефективним у кількох сферах, зокрема: адміністративні завдання (написання промов, планування маршрутів), оцінювання (розробка тестів, завдань для формувального та підсумкового оцінювання), комунікація (підготовка інформаційних матеріалів), планування навчальних занять (генерування ідей, створення графічних матеріалів), допомога в програмуванні (пояснення та оптимізація коду), наукова діяльність (створення бібліографії, аналіз статей) та інші. Наведено перспективи подальших досліджень, що полягають у розробленні програм підвищення кваліфікації для ІТ-викладачів щодо використання ШІ в професійній діяльності, а також з’ясуванні ефективності таких програм.This study aims to examine IT educators’ opinions on using Microsoft Copilot Chat for their professional tasks. The significance of this research lies in the increasing influence of generative AI technologies on learning and the necessity to evaluate their feasibility. The study employs an expert survey method based on a rating scale. 18 experts participated in it. The results indicate varying levels of satisfaction among experts with Microsoft Copilot Chat responses depending on the type of task. The highest-rated tasks were Trivia on a certain topic (4.67), unit test generation (4.50), optimise code (4.44), creating the content for slides on a certain topic (4.44), and creating a comparative table between different items (4.27).The tasks with the lowest ratings were creation of a logo for the conference (3.22), grading essays based on rubrics (3.17), identifying a logical fallacy in a particular article (3.00), convert the text in the image to a format that I can copy and paste (2.88), and creating a mind map to illustrate concepts (2.70).Therefore, using Microsoft Copilot Chat for these tasks with low ratings is not currently recommended. We used the SPSS Statistics suite to calculate Cronbach’s Alpha and Cronbach’s Alpha Based on Standardised Items. Based on the analysis of the experts’ responses, ratings were collected for each professional task for which a prompt was provided.The study’s practical significance lies in demonstrating to educators the capabilities of Microsoft Copilot Chat in performing their routine professional tasks. It has been particularly effective in several areas, including: administrative tasks (writing speeches, planning routes), assessment (developing tests, tasks for formative and summative assessment), communication (preparing information materials), lesson planning (generating ideas, creating graphic materials), programming assistance (explaining and optimising code), scientific activities (creating bibliographies, analysing articles), and others (e.g. playing intellectual games on the relevant topic). Future research opportunities are proposed, including the development of advanced training programs for IT educators on integrating AI into their professional practices and an examination of the effectiveness of these programs
Instruments for assessing staff’s mental health and well-being: psychological practicum
No full textПсихологічний практикум містить 16 методик для діагностики психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій. Всі методики представлено за єдиним планом (загальна характеристика методики, інструкція для учасників опитування, текст опитувальника, обробка та інтерпретація отриманих результатів). Наведено список використаних джерел.
Психологічний практикум призначено організаційним психологам, керівникам та персоналу організацій, студентам та викладачам закладів вищої освіти, слухачам та викладачам інститутів післядипломної освіти, а також усім, хто цікавиться проблемою діагностики та профілактики психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій.The book includes 16 instruments for assessing staff’s mental health and well-being. All instruments are presented according to a single plan (general characteristics, instructions, instrument statements/questions, and results processing and interpretation). A list of references is provided.
The book is intended for organizational psychologists, managers and staff, university students and instructors, postgraduate education students and teachers, as well as everyone who is interested in diagnosing and promoting mental health and well-being of the staff of organizations
The SVU process and its consequences for the Ukrainian pedagogical elite: an attempt at biographical generalisation
No full textУ презентації розглянуто долю провідних представників української педагогічної інтелігенції, які стали жертвами політичних репресій у справі Спілки визволення України: Сергій Єфремов (1876–1939), Володимир Дурдуківський (1875–1938), Григорій Іваниця (1892–1938), Володимир Щепотьєв (1880–1937), Осип Гермайзе (1892–1958), Аркадій Казка (1890–1929), Володимир Пархоменко (1880–1942), Василь Дога (1886–після 1940). На основі біографічних даних відтворено узагальнений портрет репресованих науковців і педагогів, охарактеризовано їхній внесок у розвиток освіти та водночас трагедію втрат — нерозроблені підручники, нереалізовані ідеї, зруйновані педагогічні традиції.he presentation explores the fate of prominent representatives of the Ukrainian pedagogical intelligentsia who became victims of political repressions during the Union for the Liberation of Ukraine case: Serhii Yefremov (Сергій Єфремов, 1876–1939), Volodymyr Durdukivskyi (Володимир Дурдуківський, 1875–1938), Hryhorii Ivanytsia (Григорій Іваниця, 1892–1938), Volodymyr Shchepotiev (Володимир Щепотьєв, 1880–1937), Osyp Hermaize (Осип Гермайзе, 1892–1958), Arkadii Kazka (Аркадій Казка, 1890–1929), Volodymyr Parkhomenko (Володимир Пархоменко, 1880–1942), Vasyl Doha (Василь Дога, 1886–after 1940) Based on biographical data, it reconstructs a generalized portrait of the repressed scholars and educators, highlighting both their contribution to the development of education and the tragic dimension of losses—unwritten textbooks, unrealized ideas, and destroyed pedagogical traditions
Methodology for evaluating professional and practical training of future specialists
No full textУ представленій розробці розглядається сучасна методика оцінювання професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на компетентнісному підході. Автори акцентують увагу на важливості інтеграції теоретичних знань і практичних навичок, а також пропонують систему критеріїв для комплексного оцінювання рівня сформованості професійних компетентностей. Особлива роль відводиться викладачу як фасилітатору освітнього процесу, що сприяє розвитку самостійності, рефлексії та професійної активності студентів.The presented development examines a modern methodology for assessing the professional and practical training of future specialists, based on a competency-based approach. The authors emphasize the importance of integrating theoretical knowledge with practical skills and propose a system of criteria for comprehensive evaluation of the level of professional competence formation. Special attention is given to the educator’s role as a facilitator of the educational process, promoting students’ independence, reflection, and professional engagement
Technology for counseling student youth on Business Careers in the Modern Information Space
No full textВисвітлено проблеми й особливості взаємодії об’єктів та суб’єктів консультування з питань кар’єри в бізнесі в сучасному інформаційному просторі. Основну увагу приділено методам і засобам, що посилюють ефективність консультування з бізнес-кар’єри здобувачів професійної освіти, а зокрема, використанню сучасних інформаційних ресурсів, викладено їх переваги та недоліки. Обґрунтовано роль новітніх інформаційних технологій у розвиткові підприємницьких якостей особистості.The problems and peculiarities of the interaction of objects and subjects of the business career counseling process in the conditions of the modern information space are highlighted. Attention is paid to methods and means of increasing the effectiveness of business career counseling of students of vocational education institutions using modern information resources, their advantages and disadvantages are outlined. The role of the latest information technologies in the formation of entrepreneurial qualities of the individual is substantiated
International experience in the protection of intellectual property rights in the era of artificial intelligence
No full textАктуальність. У сучасному цифровому середовищі штучний інтелект (ШІ) стає дедалі більш автономним джерелом інновацій, що породжує фундаментальні правові виклики в сфері інтелектуальної власності. Традиційні правові конструкції, побудовані навколо людини як єдиного суб’єкта авторства та винахідництва, виявляються недостатніми для регулювання творів і технічних рішень, створених або істотно сприяних ШІ, зокрема у контексті вимог до оригінальності, технічного розкриття, законності використання захищених творів для навчання моделей та розподілу юридичної відповідальності. Методи. Дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні правового аналізу нормативно-правових актів міжнародного та національного рівня (зокрема, Регламенту ЄС 2024/1689 про штучний інтелект, Директиви (ЄС) 2019/790, Закону України «Про авторське право і суміжні права»), а також прецедентного методу, спрямованого на інтерпретацію ключових судових рішень — зокрема справи DABUS, рішення Пекінського інтернет-суду у справі Лі проти Лю, постанови Федерального суду Німеччини та Гамбурзького регіонального суду. Для виявлення регуляторних тенденцій та порівняльних підходів використано порівняльно-правовий аналіз законодавства Європейського Союзу, Німеччини, США, Китаю та України. Результати. Аналіз показав, що в патентному праві зберігається принципове обмеження статусу винахідника фізичною особою, що підтверджено як патентними відомствами, так і судами в ЄС, США та Великій Британії. Разом із тим, винаходи, у створенні яких ШІ виступав як інструмент за умови вирішальної ролі людини, залишаються патентоздатними. У сфері авторського права спостерігається дивергенція підходів: Європейський Союз дотримується людиноцентричної моделі, тоді як китайський правопорядок, як свідчить рішення у справі Лі проти Лю, визнає авторський захист за умови істотного творчого внеску користувача у генеративний процес. Водночас Гамбурзький регіональний суд підтвердив правомірність використання захищених творів для навчання ШІ в рамках винятку на інтелектуальний аналіз тексту та даних (TDM) за некомерційного призначення, водночас залишивши відкритим питання про юридичну силу нетехнічних обмежень на використання. Крім того, з’ясовано, що вимоги до пояснюваності та технічної документації ШІ-систем, встановлені Регламентом ЄС про штучний інтелект, уступають у напруженій взаємодії із інтересами захисту комерційної таємниці та патентної стратегії.
Висновки. Отримані результати свідчать про те, що існуюча система інтелектуальної власності потребує цілеспрямованої адаптації до реалій автономної та напівавтономної інтелектуальної діяльності. Найперспективнішими шляхами подолання правової невизначеності автори вважають: (1) уточнення критеріїв людського творчого/інтелектуального внеску в об’єкти ІВ, створені за участю ШІ; (2) вдосконалення вимог до технічного розкриття з урахуванням «чорної скриньки» глибокого навчання; (3) гармонізацію механізмів TDM-винятків у ЄС та національних системах; (4) урегулювання питання про правову силу нетехнічних форм відмови від участі у навчанні ШІ. Для України доцільним є поетапне впровадження регуляторної моделі, що передбачає попереднє формулювання правових засад (у рамках Білої книги з регулювання ШІ) з наступним прийняттям закону-аналога Європейського Акту про штучний інтелект.Relevance. In the contemporary digital environment, artificial intelligence (AI) is increasingly functioning as an autonomous source of innovation, thereby generating fundamental legal challenges in the field of intellectual property (IP). Traditional legal constructs—centred exclusively on the human person as the sole subject of authorship and inventorship—prove insufficient to regulate works and technical solutions created or substantially facilitated by AI, particularly with regard to requirements of originality, sufficient technical disclosure, lawfulness of using copyrighted works for AI training, and allocation of legal liability. Methods. The study employs a comprehensive methodology combining legal analysis of international and national normative acts—in particular, Regulation (EU) 2024/1689 on Artificial Intelligence, Directive (EU) 2019/790 on copyright in the Digital Single Market, and Ukraine’s Law “On Copyright and Related Rights” of 1 December 2022—alongside case law analysis of landmark judicial decisions, including the DABUS litigation, the Beijing Internet Court’s ruling in Li v. Liu (2023), and judgments by the German Federal Court of Justice (BGH) and the Hamburg Regional Court. A comparative legal approach is further applied to identify regulatory trends and divergences across the European Union, Germany, the United States, China, and Ukraine. Results. The analysis reveals that patent law maintains the principle that only natural persons may be recognised as inventors—a position consistently upheld by patent offices and courts in the EU, the UK, and the US. Nevertheless, inventions generated with AI assistance remain patentable provided that a human actor played a decisive role in conceiving or directing the inventive process. In copyright law, approaches diverge: while the EU adheres to a strictly anthropocentric model, Chinese jurisprudence—as evidenced by the Li v. Liu judgment—recognises copyright protection where the user has made a substantial creative contribution to the generative process (e.g., through prompt engineering, parameter tuning, and aesthetic selection). Furthermore, the Hamburg Regional Court affirmed the permissibility of using copyrighted materials for AI training under the text and data mining (TDM) exception for non-commercial scientific research, though it left unresolved the legal status of non-technical opt-out mechanisms (e.g., natural-language notices vs. machine-readable signals such as robots.txt). The study also identifies a structural tension between the transparency and documentation obligations under the EU AI Act and the need to safeguard trade secrets and patented know-how, particularly given the “black-box” nature of many deep learning systems, which impedes compliance with the requirement of sufficient technical disclosure under the European Patent Convention.
Conclusions. The findings indicate that the existing IP regime requires deliberate, adaptive reform to accommodate the realities of autonomous and semi-autonomous AI-driven creation. The authors propose four priority avenues for reform: (1) refining the criteria for human creative and intellectual contribution in AI-assisted works and inventions; (2) modernising the standard of sufficient disclosure to account for opaque AI architectures; (3) harmonising TDM exceptions across jurisdictions to ensure legal certainty for researchers and developers; and (4) clarifying the legal effect of non-technical opt-out declarations in AI training contexts. For Ukraine, a phased regulatory strategy is recommended—beginning with a preparatory stage (e.g., through the White Paper on AI Regulation) and culminating in the adoption of a national law aligned with the EU AI Act—thereby fostering innovation while preserving legal coherence and international compatibility
Trends in reforms and innovations in the European educational area
No full textОсвітні реформи є частиною програм масштабних довгострокових змін, що відбуваються з ініціатив уряду в системах освіти європейських країн. Мета статті полягає у вивченні реформ деяких європейських країн для прискореної та якісної європейської інтеграції та створення конкурентоспроможної, сучасної та гнучкої національної освітньої системи.
У cтатті подано тематичний та хронологічний огляд національних реформ та розвитку політики деяких європейських країн у 2024 і 2025 роках. Щорічно в шкільних системах по всій країні впроваджуються сотні реформ, що охоплюють різні аспекти, такі як навчальна програма, педагогіка, управління та технології.
Описано загальну стратегію освіти та ключові цілі в усій системі освіти. Також розглянуто, як організовано процес реформування освіти та хто є основними учасниками процесу прийняття рішень.
З 2025 року освітні реформи є частиною програм масштабних довгострокових змін, що відбуваються з ініціатив уряду в системах освіти європейських країн. У статті поточні реформи та політичні зміни згруповані за тематичними напрямами, які в основному відповідають рівням освіти: шкільна освіта, вища освіта.
Визначені ініціативи підкреслюють спільний вектор забезпечення якості освіти, акцент на цифровій інтеграції та підготовці випускників із компетентностями, необхідними для європейського ринку праці. Реформи в Польщі є найбільш комплексними, спрямованими на інтернаціоналізацію, посилення зв'язку між наукою та економікою, відкриті онлайн-курсів, стандартизацію дипломів. Освітній сектор Латвії зосереджується на стабільності робочої сили та цифрових навичках.
Особлива увага у реформуванні вищої освіти приділяється цифровій трансформації, інклюзивній освіті, соціальному виміру освіти, що охоплює питання психічного здоров'я студентів, роль жінок у науці, популяризації предметів STEM (наука, технології, інженерія, математика) та покращенню якості навчального процесу. Освітні реформи в Польщі, Латвії та Литві у 2025 році демонструють скоординовані зусилля, спрямовані на модернізацію національних систем та їх узгодження з європейськими стандартами.Educational reforms are a key component of large-scale, long-term change initiatives implemented by government actions within the education systems of European countries. This article aims to examine the reforms in select European countries aimed at promoting accelerated and high-quality European integration, as well as the development of competitive, modern, and flexible national education systems. It provides a thematic and chronological overview of national reforms and policy developments in certain European countries for the years 2024 and 2025. Each year, hundreds of reforms are introduced across various school systems, addressing aspects such as curriculum, pedagogy, governance, and technology.
The article outlines the general education strategy and key objectives that span the entire education system. It also examines the structure of the education reform process and identifies the key decision-makers involved.
Since 2025, educational reforms have been part of comprehensive, long-term change programs initiated by governments within European education systems. Current reforms and political changes are organised by thematic areas that primarily correspond to different education levels, including secondary and higher education.
The initiatives identified emphasise the need to ensure the quality of education, prioritise digital integration, and prepare graduates with the competencies required for the European labour market. In Poland, the reforms are particularly extensive, focusing on internationalisation, strengthening the connection between science and the economy, offering open online courses, and standardising education. Latvia's educational sector is centered on workforce stability and developing digital skills.
In higher education reform, particular attention is given to digital transformation, inclusive education, and the social dimension of education. This includes addressing issues such as student mental health, the role of women in science, promoting subjects in Science, Technology, Engineering, and Mathematics (STEM), and enhancing the quality of the educational process. The educational reforms in Poland, Latvia, and Lithuania in 2025 demonstrate coordinated efforts aimed at modernising their systems and aligning them with European standards