Borys Grinchenko Kyiv University
Borys Grinchenko Kyiv University Institutional repositoryNot a member yet
41156 research outputs found
Sort by
Вплив електронного голосування на результати виборів (на прикладі країн Європи
Full text linkАктуальність теми дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, які активно поширюються на всі сфери суспільно-політичного життя. У XXI столітті демократія постала перед новими викликами, серед яких – забезпечення прозорості виборів, підвищення рівня участі громадян, зменшення бюрократичного навантаження, а також адаптація виборчих процедур до умов цифрової епохи. Одним із таких інноваційних інструментів стало електронне голосування (е-голосування), яке в ряді країн Європи вже не є теоретичною моделлю, а реальним елементом електорального процесу.
Електронне голосування має потенціал суттєво трансформувати традиційні підходи до організації виборів, зокрема спростити процедури, зменшити витрати, підвищити доступність виборів для окремих категорій громадян (осіб з обмеженими можливостями, виборців за кордоном тощо), а також модернізувати виборчу систему загалом. Водночас впровадження е-голосування пов’язане з низкою технічних, правових, політичних ризиків, зокрема, відомим є факт впливу електронного голосування на результати виборів, що змушує підходити комплексно до вивчення цього питанн
Харчування спортсменів 17-21 років, які спеціалізуються у футболі
Full text linkМета роботи – з’ясувати особливості харчування юнаків (17-21 років), які спеціалізуються в футболі
Еволюція та відмінності доктрин лібералізму та неолібералізму: історичний та концептуальний аналіз (2022-2025)
Full text linkАктуальність обраної теми. На сьогодні, наша країна перебуває на черговому етапі історичного вибору. Перед Україною стоять нові, важливі виклики, як в плані збереження власної суверенної державності, так і в визначенні шляхів її подальшого політичного, економічного і соціального розвитку. Україна неодноразово підтверджувала свій неухильний намір йти шляхом євроінтеграції та реалізації на своїх теренах основних прав і свобод людини. Але євроінтеграційні тенденції передбачають необхідність реформування цілого ряду аспектів політичного і економічного життя суспільства.
Основою державно-правової та економічної системи багатьох сучасних європейських країн є ліберальна ідеологія в її різноманітних варіантах. Отже існує потреба у розумінні (а отже дослідженні) цієї базової ідеологічної доктрини та її історичних витоків. Вивчення історичної обумовленості виникнення ліберальних поглядів, розгляд історичної генези ліберального праворозуміння та економічної доктрини лібералізму, дозволяють краще зрозуміти сутність і мету розвитку європейської цивілізації, невід’ємною часткою якої є України.
Розгляд сучасних тенденцій неоліберальної теорії та практики репрезентованих цілим рядом доктринальних течій, дозволяє проаналізувати їх досвід, а отже врахувати позитивні досягнення та виявити недоліки. Внаслідок цього стає можливим робити прогнози та давати рекомендації щодо подальшого соціально-економічного та політико-правового розвитку нашого суспільства і держави крізь призму стратегічних інтересів України
Gender Policy of the Third Reich in the views of National Socialist Leaders
Full text linkСтаття присвячена комплексному аналізу бачення гендерної політики Третього Рейху, що висловлювалося провідними націонал-соціалістичними лідерами у їхніх публічних виступах та працях. Розглядаються ключові аспекти конструювання жіночої та чоловічої ролей в ідеологічному дискурсі нацизму, починаючи з фундаментальних положень Адольфа Гітлера,
викладених у «Mein Kampf» та його програмних промовах, де жінка постає насамперед як мати нації, відповідальна за народження та виховання здорового потомства, а чоловік – як захисник держави.
Значну увагу приділено поглядам Йозефа Геббельса, як до його призначення міністром пропаганди, так і в період активної державної діяльності. Аналізується його критика «моралізму», спрямована на створення сприятливого підґрунтя для впровадження нових гендерних норм, а також його промова на
відкритті жіночої виставки 1933 року, де чітко обґрунтовується недопущення жінок до політичної сфери та визначається їхнє основне призначення у сім’ї та материнстві.
Досліджуються також ідеї Альфреда Розенберга, який представляв жінок як носіїв емоційного начала, протиставляючи їх раціональності чоловіків, та
обмежував їхню роль продовженням роду. Аналізуються виступи Рудольфа Гесса, де акцент робиться на загальнонаціональній відданості фюреру та ідеям націонал-соціалізму, що також передбачало прийняття визначених гендерних ролей як частини спільної мети. Гесс підкреслював важливість героїзму, дисципліни, самопожертви та вірності як ключових рис, які повинні об’єднувати населення. Пропагування цих цінностей через публічну риторику формувало поведінкові моделі, які відповідали ідеологічним цілям нацистського режиму.
Окремо розглядаються погляди Гертруди Шольц-Клінк, лідерки Націоналсоціалістичної жіночої організації, яка у своїх промовах послідовно пропагувала материнство як найвище покликання німецької жінки, водночас закликаючи до їхньої активної участі у національному житті у визначених межах.
Стаття розкриває, як ідеї націонал-соціалістичних лідерів формували цілісну систему поглядів на гендерні ролі, що стала підґрунтям для державної політики Третього Рейху, спрямованої на обмеження можливостей жінок поза
сім'єю та закріплення традиційних уявлень. Аналіз першоджерел дозволяє глибше зрозуміти механізми ідеологічного впливу та конструювання гендерної
ідентичності в тоталітарному суспільстві.The article is dedicated to a comprehensive analysis of the vision of gender policy in the Third Reich, as expressed by leading National Socialist leaders in their public speeches and works. It examines the key aspects of the construction of female and male roles in the ideological discourse of Nazism, starting with the fundamental tenets of Adolf Hitler, outlined in "Mein Kampf" and his programmatic
speeches, where woman appears primarily as the mother of the nation, responsible for the birth and upbringing of healthy offspring, and man as the defender of the state.
Significant attention is paid to the views of Joseph Goebbels, both before his appointment as Minister of Propaganda and during his active state activity. His critique of "moralism", aimed at creating a favorable basis for the introduction of new gender norms, is analyzed, as well as his speech at the opening of the women's exhibition in 1933, which clearly substantiates the exclusion of women from the political sphere and defines their primary purpose in family and motherhood.
The ideas of Alfred Rosenberg are also explored, who presented women as carriers of emotional essence, contrasting them with the rationality of men, and limited
their role to procreation. The speeches of Rudolf Hess are analyzed, where the emphasis is placed on nationwide loyalty to the Führer and the ideas of National Socialism, which also implied the acceptance of defined gender roles as part of a common goal. Hess emphasized the importance of heroism, discipline, self-sacrifice, and loyalty as key traits that should unite the population. The promotion of these values
through public rhetoric shaped behavioral models aligned with the ideological goals of the Nazi regime.
Separately, the views of Gertrud Scholtz-Klink, the leader of the National Socialist Women's Organization, are considered, who consistently propagated motherhood in her speeches as the highest calling of the German woman, while
simultaneously calling for their active participation in national life within defined limits.
The article reveals how the ideas of National Socialist leaders formed a coherent system of views on gender roles, which became the basis for the state policy of the
Third Reich, aimed at limiting the opportunities of women outside the family and consolidating traditional notions. The analysis of primary sources allows for a deeper
understanding of the mechanisms of ideological influence and the construction of gender identity in a totalitarian society
ХРОНОС І КАЙРОС У КОНТЕКСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОГРЕСУ ТА ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН
Full text linkАктуальність дослідження. Сучасний світ характеризується безпрецедентними темпами змін, які зумовлені стрімким технологічним прогресом, глобалізацією економіки, а також цифровою трансформацією практично всіх сфер життя. Ці зміни суттєво трансформують уявлення сучасної людини про час, перетворюючи його з лінійного, одновимірного процесу на складну, багаторівневу конструкцію, яка вимагає нового осмислення та переоцінки. В умовах такої реальності особливу актуальність отримує звернення до філософських категорій часу, насамперед понять Хроносу та Кайросу, які беруть свій початок ще в античній філософській традиції
ПОЛІВЕКТОРНІСТЬ ЗНАЧИМОСТІ ФЕНОМЕНУ СОВІСТІ ТА ПРІОРИТЕТІВ СУСПІЛЬНИХ ОРІЄНТИРІВ В СФЕРІ ЦІННІСНОГО ПРОСТОРУ ВІЙНИ І МИРУ
Full text linkАктуальність дослідження. Феномен совісті та суспільні орієнтири в сфері ціннісного простору війни і миру є одними з центральних аспектів, що визначають етику взаємодії індивіда і суспільства в умовах сучасних глобальних викликів. У часи, коли світ стикається з численними конфліктами, війнами, але й водночас шукає шляхи до примирення, важливо звертатися до моральних основ, які визначають поведінку як окремих людей, так і цілих суспільств. Концепція совісті, як інструменту морального самовизначення, набуває особливого значення в контексті війни та миру, адже саме вона стає тим етичним маркером, який допомагає людству знаходити вихід із ситуацій крайнього насильства та конфліктів. У зв’язку з цим дослідження важливості цього феномену є надзвичайно актуальним для розуміння сучасних соціальних і політичних процесів, а також для розвитку теоретичних підходів до миробудування і стабілізації міжнаціональних відносин.
Метою дослідження є аналіз полівекторності значимості феномену совісті та пріоритетів суспільних орієнтирів у ціннісному просторі війни і миру, визначення їхнього впливу на формування моральних і політичних практик у сучасному світі
Forming the professional readiness of future teachers to work in primary classes within the new ukrainian school
Full text linkУ статті розкрито проблему формування професійної готовності майбутніх учителів почат-
кових класів до роботи в умовах реалізації реформи «Нова українська школа». Проаналізовано
виклики, спричинені трансформацією системи освіти, впровадженням компетентнісного під-
ходу, дитиноцентризму та змін у методиках навчання й оцінювання. Окреслено основні вимоги
до педагогів, що випливають із концептуальних засад НУШ, зокрема: здатність до впроваджен-
ня інновацій, використання інтерактивних технологій, створення інклюзивного середовища
та підтримки партнерської взаємодії в освітньому процесі. Запропоновано структурну модель
професійної готовності майбутнього вчителя, яка включає складники: екзистенційно-ціннісна
професійна умотивованість, інтелектуально-педагогічна професійна обізнаність, професійна
діяльність в умовах реформи «Нова українська школа», рефлексія результатів професійної діяль-
ності. У статті підкреслено необхідність постійного професійного розвитку педагогів як умови
ефективного впровадження реформи та формування компетентної особистості учня почат-
кових класів.The article analyses the problem of forming the professional readiness of primary school teachers
to work in the context of the New Ukrainian School reform. The relevance of the study is due to large-scale
changes in the educational system of Ukraine, which require a new level of training of pedagogical staff capable
of implementing a competency-based approach, adapting to modern challenges, including digitalization
of education, inclusive approach, formative assessment, distance learning, emotional support for students, etc.
The purpose of the study is to identify and theoretically substantiate the structure of primary school teachers’
professional readiness to work in the New Ukrainian School (NUS), taking into account the content of the reform,
its philosophy and practical requirements for the teaching profession. The objectives of the study were: to analyse
the conceptual foundations of the NUS, to outline the main requirements for the professional activity of primary
school teachers, to determine the components of their professional readiness. It is established that such readiness
is an integrated formation, which includes existential and value-based professional motivation, intellectual and
pedagogical awareness, practical activity in the context of new standards and reflective ability. The essence
of each component and its impact on the effectiveness of the implementation of the NUS goals are revealed.
The need for holistic teacher training, which includes professional, methodological, innovative, communicative
and personal components, is emphasised. The authors believe that the effective implementation of the NUS ideas
requires the provision of systematic high-quality teacher training in higher education institutions, updating pedagogical approaches, the use of modern educational technologies and teaching methods, the creation
of centers and centers for professional development, the context of the NUS, mentoring, etc. Prospects for further
research on this topic: development of a model of a system for preparing primary school teachers for professional
activities in the NUS. The results obtained can be used to improve educational programs in the system of training
and in-service training of primary school teachers
Pedagogical patronage of families with young children in conditions of socio-political crisis
Full text linkстатті розглянуто сучасні виклики, що постали перед українською сім’єю як ключовим соціаль-
ним інститутом у зв’язку з війною. Акцент зроблено на необхідності створення безпечних умов
та підтримки дітей раннього віку, що перебувають у стані підвищеної вразливості; визначено
роль закладів дошкільної освіти як партнерів родини у створенні безпечного освітнього просто-
ру. Обґрунтовано актуальність педагогічного патронажу як цілісної, системної підтримки сі-
мей у кризових умовах. Представлено результати дослідження, спрямованого на вивчення рівнів
сформованості у батьків навичок підтримки безпеки дітей раннього віку (у межах діагностики
з’ясовано, що лише 27 % батьків мають високий рівень сформованості таких навичок, тоді як
більшість (42 %) виявляє середній, а 31 % — низький рівень). Підкреслено, що батьки з середнім
і низьким рівнем сформованості зазначених навичок часто відчувають тривожність, демон-
струють педагогічну пасивність або неусвідомлення впливу безпеки на розвиток дитини. Ви-
світлено методичний інструментарій педагогічного патронажу, що включає виявлення потреб
родини, психосоціальну підтримку, просвітницьку роботу та координацію взаємодії ЗДО з інши-
ми соціальними інституціями. Визначено, що ефективний педагогічний патронаж сприяє форму-
ванню батьківської відповідальності, підвищує рівень поінформованості щодо захисту дитини
та є запорукою створення умов для її повноцінного розвитку навіть в умовах соціально-політич-
ної нестабільностіThe modern Ukrainian family, as one of the key social institutions, is currently experiencing destructive
consequences caused by the war initiated by Russian military aggression. The family serves as the foundation
for the emergence of new life and plays a vital role in ensuring the future and survival of society. Today, families are
facing numerous challenges: how to preserve the life and health of a child, avoid psychological trauma, address
economic difficulties, and maintain family integrity. These challenges have led to the primary task of the modern
family — ensuring the survival and physical protection of children. To accomplish this task, the family requires
the support of other social institutions, notably the institution of education. Legislative documents, particularly
the Law of Ukraine “On Preschool Education” (2024), emphasie the necessity of partnership between preschool
institutions and families to ensure favorable conditions for children’s development, while also defining
parental responsibilities. In the context of the modernization of preschool education, such cooperation is seen
as a prerequisite for ensuring education quality. The educational process in preschool institutions is regulated not
only by this law but also by the Presidential Decree No. 64/2022 “On the Imposition of Martial Law in Ukraine.”
Therefore, every participant in the educational process must prioritize the protection of life and health and
contribute to creating a safe environment during martial law and beyond. Within the framework of the State
Standard of Preschool Education (2021), the search for and implementation of effective forms of partnership with
parents is essential. Mutual efforts of preschool institutions and families based on parity and positive emotional
climate contribute to children’s development and benefit all stakeholders. In times of socio-political crisis,
pedagogical patronage becomes a key component of support for families in difficult life circumstances. Research in
psychology and pedagogy indicates that socio-political crises lead to family stress, anxiety, and negative impacts
on children’s development
СЕРВІСНО-ЕКСПЕРТНІ ПРОГРАМИ ЯК ЗАСОБИ ОЦІНКИ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ МАГАЗИНІВ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ УКРАЇНЦІВ
Full text linkСьогодні на перетині аудіовізуального мистецтва, маркетингової аналітики та споживчої культури формується новий тип взаємодії між бізнесом і суспільством, де цифрові сервіси та експертні системи відіграють ключову роль у формуванні рішень як з боку виробника, так і з боку споживача. Саме тому вивчення механізмів оцінювання цінової політики за допомогою таких програм є вкрай необхідним для розуміння не лише ринкових тенденцій, а й поведінкових патернів споживачів у період економічної турбулентності.
У практичному аспекті така дослідницька спрямованість є надзвичайно цінною для розвитку сучасних засобів аудіовізуального виробництва, адже надає можливість відтворити складні аналітичні процеси у доступній, візуально привабливій формі. Новизна теми полягає в інтеграції цифрових сервісів – зокрема застосунків порівняння цін, платформ відгуків, систем моніторингу попиту – в художній або документальний медіапроєкт, що розкриває не лише технічний, а й соціокультурний вимір споживання в українському суспільстві. У контексті активного впровадження big data, алгоритмічної обробки користувацької інформації та автоматизованих оцінок вартості товарів, актуалізується питання етичних, правових та мистецьких способів рефлексії над цим явищем
МЕДІЙНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ЖИТТЄВОГО ВИБОРУ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ У ПРОСТОРІ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ В УКРАЇНУ
Full text linkПовномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року стало не лише гібридною війною й залитою кровʼю сторінкою української нації, а й точкою трансформації для всього українського суспільства. У цих умовах молодь виступає найбільш динамічною, чутливою до змін, але водночас важливою соціальною групою, що формує майбутній соціальний капітал держави. Війна актуалізувала низку проблем, зокрема питання інформаційної безпеки, громадянської ідентичності та моральних дилем молодого покоління. Значна частина сучасної української молоді зростала в умовах інформаційного тиску, політичної нестабільності, міжрегіональних відмінностей у доступі до достовірних джерел інформації, що зумовило формування різних моделей сприйняття дійсності та самоідентифікації. Особливої уваги потребує аналіз впливу медіапростору на молодь у регіональному розрізі. Молодь східних і південних регіонів України впродовж тривалого часу перебувала в умовах обмеженого доступу до українських медіаресурсів і зазнавала впливу проросійської пропаганди, тоді як у центральних та західних регіонах молоде покоління формувалося в умовах відносного інформаційного плюралізму. Ці чинники призвели до різноспрямованих поглядів, уявлень і ціннісних орієнтацій. У контексті воєнного стану роль медіа істотно зросла: вони стали не лише каналами поширення інформації, а й активними суб’єктами впливу, здатними формувати наративи, транслювати моделі поведінки, мобілізувати до участі в суспільно важливих процесах або, навпаки, сприяти дезорієнтації, зневірі й поширенню деструктивних меседжів. Особливу небезпеку становить активне застосування інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на молодіжну аудиторію. Дослідження медійного впливу на українську молодь в умовах повномасштабного збройного конфлікту є надзвичайно актуальним. Воно дозволяє не лише глибше зрозуміти особливості життєвого вибору молодого покоління в умовах війни, а й визначити перспективи його соціалізації, громадянського становлення та участі в розбудові демократичного суспільства