Borys Grinchenko Kyiv University
Borys Grinchenko Kyiv University Institutional repositoryNot a member yet
41156 research outputs found
Sort by
Pedagogical conditions for using digital devices in educational interaction with preschool age children
No full textАктуальність дослідження зумовлена тим, що сучасним трендом системи освіти є персоналізація та цифровізація. Сучасні цифрові технології і цифрове середовище стають засобом, що відповідає якісно новому змісту розвитку та освіти дитини та підвищує ефективність організації освітнього процесу в закладі дошкільної освіти. Це потребує модернізації змісту дошкільної освіти, запровадження нових дидактичних підходів до формування у дітей перших навичок цифрової культури, створення цифрових освітніх ресурсів.
Виявлено суперечність між необхідністю застосування цифрових пристроїв у освітній взаємодії з дітьми дошкільного віку та відсутністю розробленої комплексної методики, ризиками цього процесу для фізичного і психічного здоров’я дітей дошкільного віку. Кількість цифрових пристроїв та додатків, розрахованих на дітей дошкільного віку, постійно збільшується, а досліджень, присвячених використанню дітьми інформаційних технологій, недостатньо.
Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов використання цифрових пристроїв у освітній взаємодії з дітьми дошкільного віку.
У роботі обґрунтовано, що впровадження цифрових технологій у дошкільну освіту сприяє підвищенню мотивації дітей до навчання, розвитку креативності, уваги та мислення. Наголошено на важливості цифрової компетентності педагогів, які мають вміти ефективно інтегрувати цифрові технології в освітній процес та забезпечувати підвищення цифрової гігієни дітей. Розглянуто позитивні і негативні аспекти використання дітьми інформаційних технологій.
Практична значимість магістерського проєкту полягає розробленні змістово-методичного забезпечення використання цифрових пристроїв у освітній взаємодії з дітьми дошкільного віку. Методичний посібник «Використання цифрових пристроїв у освітній взаємодії з дітьми дошкільного віку» (На одній цифровій хвилі: Ґаджет як інструмент спільного розвитку, а не няня) містить розроблені практичні рекомендації для батьків та вихователів щодо ефективного і безпечного впровадження цифрових пристроїв (смартфони, планшети) та розвитку цифрової компетентності у дітей старшого дошкільного віку.The relevance of the study is due to the fact that a modern trend in the education system is personalization and digitalization. Modern digital technologies and the digital environment are becoming a means that corresponds to a qualitatively new content of child development and education, and enhances the efficiency of organizing the educational process in preschool education institutions. This requires modernization of the content of preschool education, introduction of new didactic approaches to forming children's first skills of digital culture, and creation of digital educational resources.
A contradiction has been identified between the need to use digital devices in educational interactions with preschool-age children and the absence of a developed comprehensive methodology, as well as the risks of this process to the physical and mental health of preschool-age children. The number of digital devices and applications designed for preschool-age children is constantly increasing, while research dedicated to children's use of information technologies remains insufficient.
The purpose of the study is to provide theoretical justification and experimental verification of the pedagogical conditions for using digital devices in educational interactions with preschool-age children.
The study substantiates that the implementation of digital technologies in preschool education contributes to increasing children's motivation for learning, developing creativity, attention, and thinking. It emphasizes the importance of teachers' digital competence, who must be able to effectively integrate digital technologies into the educational process and ensure children's digital hygiene improvement. The positive and negative aspects of children's use of information technologies are examined.
The practical significance of the master's project lies in the development of content-methodological support for using digital devices in educational interactions with preschool-age children. The methodological guide "Using Digital Devices in Educational Interactions with Preschool-Age Children" (On One Digital Wave: Gadget as a Tool for Joint Development, Not a Babysitter) contains developed practical recommendations for parents and educators on the effective and safe implementation of digital devices (smartphones, tablets) and the development of digital competence in older preschool-age children
Methodical support for the formation of elementary skills of ethical interaction of early age children with the natural environment
No full textСучасний етап розвитку дошкільної освіти вимагає посиленого акценту на формуванні дітей раннього віку етичного ставлення до навколишнього середовища. У період інтенсивного впливу людської діяльності на природу особливо важливо з раннього віку прищеплювати дітям елементарні навички етичної взаємодії з довкіллям. Екологічне виховання, як складова цілісного розвитку дитини, має формуватися не лише через пізнання природи, а й через етичне осмислення взаємин із нею.
У цьому контексті важливою є методична діяльність педагогів закладу дошкільної освіти, яка має бути спрямована на цілеспрямоване, систематичне формування в дітей раннього віку етичних навичок взаємодії з природним довкіллям.
У магістерському проєкті доведено, що ефективним засобом формування елементарних навичок етичної взаємодії дітей раннього віку з природним довкіллям є спеціально розроблена методика становлення, вдосконалення готовності вихователів закладів дошкільної освіти до формування означених навичок. Виявлено суперечність між необхідністю застосування ефективного методичного супроводу для формування елементарних навичок етичної взаємодії дітей раннього віку з природним довкіллям та недостатньою досконалістю її розробленості та упровадження.
Мета магістерського проєкту полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності методики вдосконалення методичної діяльності в закладі дошкільної освіти з формування елементарних навичок етичної взаємодії дітей раннього віку з природним довкіллям. Практична значущість магістерського кваліфікаційного проєкту полягає в розробці методичного посібника «Методичний супровід формування елементарних навичок етичної взаємодії дітей раннього віку с природним довкіллям» та застосування його змісту для становлення, вдосконалення здатності вихователів до формування досліджуваних навичок дітей раннього віку.
Матеріали посібника призначаються для фахівців у галузі дошкільної освіти, директорів, вихователів-методистів, вихователів закладів дошкільної освіти, студентів закладів вищої педагогічної освіти, аспірантів, викладачів, а також усіх, хто займається, або цікавиться проблемами виховання, навчання, розвитку дітей раннього віку.The modern stage of development of preschool education requires an increased emphasis on the formation of early children's ethical attitude towards the environment. During the period of intensive impact of human activity on nature, it is especially important to instill in children from an early age elementary skills of ethical interaction with the environment. Environmental education, as a component of the holistic development of a child, should be formed not only through knowledge of nature, but also through ethical understanding of relationships with it.
In this context, the methodological activity of teachers of preschool educational institutions is important, which should be aimed at the purposeful, systematic formation of early children's ethical skills of interaction with the natural environment.
The master's project proves that an effective means of forming elementary skills of ethical interaction of early children with the natural environment is a specially developed methodology for the formation, improvement of the readiness of preschool educators to form these skills. A contradiction was identified between the need to apply effective methodological support for the formation of elementary skills of ethical interaction of young children with the natural environment and the insufficient perfection of its development and implementation.
The purpose of the master's project is to theoretically substantiate and experimentally verify the effectiveness of the methodology for improving methodological activities in a preschool educational institution for the formation of elementary skills of ethical interaction of early childhood children with the natural environment. The practical significance of the master's qualification project is to develop a methodological manual "Methodological support for the formation of elementary skills of ethical interaction of early childhood children with the natural environment" and apply its content to the formation and improvement of the ability of educators to form the studied skills of early childhood children.
The materials of the manual are intended for specialists in the field of preschool education, directors, teachers-methodologists, educators of preschool educational institutions, students of higher pedagogical education institutions, postgraduate students, teachers, as well as everyone who is engaged in or interested in the problems of upbringing, training, and development of early childhood children
Розроблення прототипу мобільного додатка для го «Міжнародна школа рівних можливостей»
No full textПРОТОТИП МОБІЛЬНОГО ДОДАТКА «СИЛА ВСЕРЕДИНІ» ДЛЯ ГО «МІЖНАРОДНА ШКОЛА РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ»
Авторка: здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти ОП «Реклама і зв’язки з громадськістю» кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Мусієнко Аліна Андріївна.
Мета проєкту: створення макета інноваційного мобільного додатка «Сила всередині» для соціальної ініціативи «Дбаємо про ментальне здоров’я — відкриваємо джерела власної сили», яку проводить ГО «Міжнародна школа рівних можливостей»; розробка промоційних матеріалів, спрямованих на запуск додатка в перспективі, що збільшить впізнаваність громадської організації.
Основне завдання проєкту полягає у впровадженні сучасних цифрових технологій в контекст ментального здоров'я та інтерпретації його констант через ефективні інструменти діджиталізації.
Стратегія розробки digital-продукту — це дотримання корпоративної ідеології (філософії та цінностей) ГО «Міжнародна школа рівних можливостей» для потенційної реалізації мобільного застосунку, що фокусується на розв'язанні психологічних проблем, з якими стикаються українці під час російсько-української війни.
Цільова авдиторія: повнолітні українці, переважно жінки, у віковій категорії 18–65 років.
Особливості digital-рішення:
- інклюзивність і доступність в оформленні системи інтерфейсу;
- комплексне подання матеріалу в розрізі соціально-психологічної площини;
- терапевтичний формат викладу інформації: осмислення питань ментального здоров'я під час війни
Public services and welfare: the economic dimension of public sector development
No full textУ сучасних умовах трансформації економічних систем та посилення соціальних викликів питання розвитку публічних послуг набуває особливої значущості. Ефективність суспільного сектору дедалі більше визначає рівень добробуту населення, якість життя та можливості для реалізації соціальних прав громадян. Публічні послуги, виступаючи ключовим інструментом взаємодії держави та суспільства, формують базис соціальної справедливості, економічної стабільності та сталого розвитку. Метою статті є визначення особливостей публічних послуг та добробуту, як специфічних характеристик економічного виміру розвитку суспільного сектору. Основні методи роботи: аналізу та синтезу, дедукції та індукції, логічний, узагальнення, порівняння, графічний метод. Сучасна економічна динаміка демонструє, що функціонування суспільного сектору потребує переосмислення під впливом цифровізації, зростання запитів на прозорість, підзвітність та результативність державних інститутів. У цих умовах публічні послуги стають не лише механізмом реагування на соціально-економічні потреби, а й важливим чинником формування людського капіталу, підтримки інклюзивного економічного зростання та зміцнення довіри до держави. Економічний вимір розвитку суспільного сектору охоплює аналіз ефективності використання бюджетних ресурсів, оцінку продуктивності управлінських рішень, а також вивчення впливу публічних послуг на добробут населення та соціально-економічну рівновагу. Поглиблене дослідження цих аспектів дозволяє визначити, яким чином модернізація державного управління та впровадження інноваційних підходів можуть сприяти забезпеченню доступності, якості та результативності суспільних послуг.In the current conditions of transformation of economic systems and intensification of social challenges, the issue of development of public services is gaining particular importance. The effectiveness of the public sector increasingly determines the level of well-being of the population, the quality of life and opportunities for the realization of social rights of citizens. Public services, acting as a key instrument of interaction between the state and society, form the basis of social justice, economic stability and sustainable development. The purpose of the article is to determine the features of public services and well-being as specific characteristics of the economic dimension of the development of the public sector. The main methods of work: analysis and synthesis, deduction and induction, logical, generalization, comparison, graphic method. Modern economic dynamics demonstrate that the functioning of the public sector requires rethinking under the influence of digitalization, increasing demands for transparency, accountability and effectiveness of state institutions. In these conditions, public services become not only a mechanism for responding to socio-economic needs, but also an important factor in the formation of human capital, supporting inclusive economic growth and strengthening trust in the state. The economic dimension of public sector development encompasses the analysis of the efficiency of budget resource use, the assessment of the productivity of management decisions, and the study of the impact of public services on the well-being of the population and socio-economic balance. An in-depth study of these aspects allows us to determine how the modernization of public administration and the implementation of innovative approaches can contribute to ensuring the accessibility, quality, and effectiveness of public services
Formation of the ability to argue one’s own statements in the 4th grade pupils in Ukrainian language lessons
No full textУ дослідженні розглянуто проблему формування вміння аргументувати власні висловлювання в учнів 4 класів у контексті реалізації Концепції Нової української школи. Обґрунтовано значущість аргументаційних умінь як складника мовленнєвої, когнітивної та соціальної компетентностей молодших школярів. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці. Розроблено й експериментально перевірено ефективність навчально-методичного комплексу формування вміння аргументувати власні висловлювання на уроках української мови в початковій школі.The study addresses the problem of developing the ability to argue one’s own statements in fourth-grade pupils within the context of the New Ukrainian School reform. The significance of argumentation skills as a component of pupils’ communicative, cognitive, and social competences is substantiated. The current state of the problem is analyzed in scientific literature and educational practice. A teaching and learning methodological framework aimed at developing pupils’ argumentation skills in Ukrainian language lessons in primary school is designed and experimentally tested
Виконавсько-педагогічна діяльність Віктора Косенка в контексті розвитку української фортепіанної школи
No full textАктуальність дослідження зумовлена необхідністю ґрунтовного осмислення виконавсько-педагогічної спадщини Віктора Косенка як однієї з ключових постатей формування української фортепіанної школи початку ХХ століття. У роботі здійснено комплексний аналіз виконавської, педагогічної та просвітницької діяльності митця в контексті історико-культурних процесів епохи, що дозволяє актуалізувати його творчий досвід у сучасній мистецько-освітній практиці та сприяє збереженню й популяризації національної музично-педагогічної традиції
Features of interaction between primary school teachers and parents of first graders
No full textКоротка анотація (українською мовою) Актуальність дослідження пояснюється затвердженням Законом України
«Про освіту» (2017р.) віднесення батьків учнів до учасників освітнього процесу та орієнтованістю вчителя на реалізацію партнерської моделі взаємодії з батьками учнів, починаючи з першого року навчання в початковій школі.
За результатами аналізу наукових праць встановлено, що вчені розглядають взаємодію вчителя з батьками першокласників як необхідний структурний елемент освітнього середовища, що характеризується системністю, динамічністю, багатокомпонентністю. Також вони виокремлюють комунікативний, діагностично-аналітичний та консультативно- педагогічний аспекти взаємодії вчителя з батьками учнів та акцентують увагу на врахуванні динаміки взаємодії, яка корелює з етапами адаптації дитини до шкільного освітнього середовища та стосується забезпечення для неї психологічного комфорту. Виявлено, що для сучасної практики характерна часткова готовність вчителів до конструктивної взаємодії з батьками першокласників. Майже половина молодих учителів відчувають утруднення під час спілкування з батьками учнів.
У роботі обґрунтовано сутність терміна «готовність учителів початкових класів до взаємодії з батьками першокласників» та виокремлено мотиваційно- ціннісний, когнітивно-орієнтувальний та діяльнісно-комунікативний компоненти цієї готовності. Визначено особливості взаємодії вчителів початкових класів з батьками першокласників. Розроблено освітній сайт
«PROосвіту» як авторський засіб дотримання визначеного переліку особливостей взаємодії учителів початкових класів з батьками першокласників. Контент сайту виконує функцію інтерактивного інформаційно-методичного ресурсу для вчителів початкових класів і батьків першокласників.
З метою перевірки ефективності розробленого засобу визначено компоненти готовності вчителів початкових класів до взаємодії з батьками першокласників, а також критерії, показники та рівні дослідження їх сформованості в учителів експериментальної та контрольної груп. За результатами педагогічного експерименту підтверджено ефективність
авторського засобу сайт «PROосвіту» та переліку особливостей взаємодії
учителів початкових класів з батьками першокласників.The relevance of the research is explained by the approval by the Law of Ukraine "On Education" (2017) of the inclusion of parents of students as participants in the educational process and the teacher's orientation towards the implementation of a partnership model of interaction with parents of students, starting from the first year of study in primary school.
According to the results of the analysis of scientific works, it was found that scientists consider the interaction of a teacher with parents of first-graders as a necessary structural element of the educational environment, characterized by systematicity, dynamism, multicomponentity. They also distinguish communicative, diagnostic-analytical and consultative-pedagogical aspects of the interaction of a teacher with parents of students and focus on taking into account the dynamics of interaction, which correlates with the stages of adaptation of the child to the school educational environment and concerns the provision of psychological comfort for him. It was found that modern practice is characterized by partial readiness of teachers for constructive interaction with parents of first-graders. Almost half of young teachers experience difficulties when communicating with parents of students. In the master's work, the essence of the term "readiness of primary school teachers to interact with parents of first-graders" is substantiated, and the motivational-value, cognitive-orientational, and activity-communicative components of this readiness are determined. Features of interaction between primary school teachers and parents of first-graders have been identified. The educational site "PROeducation" was developed as an author's means of implementing the formulated list of features of interaction between primary school teachers and parents of first graders. The content of the site serves as an interactive informational and
methodical resource for primary school teachers and parents of first graders.
In order to check the effectiveness of the developed tool, the components of the readiness of primary school teachers to interact with parents of first graders, as well as criteria, indicators and levels of research of their formation in teachers of the experimental and control groups were determined. According to the results of the pedagogical experiment, the effectiveness of the author's tool "PROeducation" website and the list of features of interaction between primary school teachers and parents of first graders was confirmed
Глибоке читання і когнітивний розвиток у цифрову епоху – виклики й освітні стратегії
No full textThis article examines the cognitive, neuropsychological, and pedagogical significance of deep reading in the context of the digital transformation of contemporary culture. Drawing on interdisciplinary research in neuroscience, cognitive psychology, media studies, and reading pedagogy, the study conceptualizes reading as a complex cognitive activity that integrates visual, linguistic, semantic, and affective processes. Such integration strengthens executive functions, sustained attention, metacognitive monitoring, analytical reasoning, and socio-emotional competencies. A theoretical analysis of recent empirical findings reveals substantial evidence that digital environments—characterized by fragmentation, accelerated media formats, and habitual multitasking—undermine the cognitive conditions necessary for deep reading. International assessments such as PIRLS and PISA likewise indicate a decline in reading stamina, comprehension depth, and higher-order interpretive skills among school-age learners. These tendencies are exacerbated by the persistence of outdated instructional models that emphasize factual reproduction rather than immersive engagement with literary texts. The study argues that restoring deep reading requires a pedagogical reorientation toward slow, reflective, and emotionally engaged interaction with texts, supported by teachers who understand the cognitive mechanisms of reading and the challenges of digital culture. Policy-level measures, including curriculum redesign and strengthened reading promotion initiatives, are also essential. Overall, the article demonstrates that deep reading remains a vital cognitive and cultural practice capable of fostering intellectual resilience, ethical sensitivity, and reflective thinking in the digital age.У статті здійснено міждисциплінарний аналіз когнітивного,
нейропсихологічного та педагогічного значення глибокого читання в умовах цифрової трансформації сучасної культури. Спираючись на дослідження з нейронауки, когнітивної психології, медіапсихології та методики навчання літератури, автор розглядає читання як складну інтегративну діяльність, що поєднує візуальні, мовні, семантичні та емоційні процеси. Така інтеграція сприяє розвитку виконавчих функцій,
довготривалої уваги, метакогнітивного контролю, аналітичного
мислення та соціально-емоційної чутливості. Теоретичний аналіз сучасних емпіричних даних свідчить, що цифрове середовище, позначене фрагментацією інформації, швидкими медіаформатами та звичною багатозадачністю, послаблює когнітивні умови, необхідні для глибокого читання. Міжнародні дослідження (PIRLS, PISA) фіксують зниження витривалості уваги, глибини розуміння тексту та здатності
до інтерпретації в учнів різних вікових груп. Цю проблему загострює збереження в школах застарілих методичних моделей, орієнтованих на відтворення фактів, а не на тривалу й осмислену взаємодію з художнім текстом. У статті обґрунтовується необхідність методичного переорієнтування на повільне, уважне й емоційно залучене читання, що потребує вчителя, обізнаного з когнітивними механізмами читання та
викликами цифрової культури. Важливими є також системні освітні заходи: оновлення навчальних програм, модернізація шкільних бібліотек і підтримка читацьких практик серед молоді. Узагальнюючи, автор доводить, що глибоке читання залишається ключовою когнітивною та культурною практикою, яка забезпечує розвиток інтелектуальної стійкості, етичної чутливості та рефлексивного мислення в умовах цифрової доби
The use of ICT in practical foreign language classes as a means of developing university students’ cognitive orientation
No full textВ статті зосереджується увага на окреслення ефективності застосування ІКТсна практичних заняттях з іноземної мови як засобу формування пізнавальної спрямованості студентів університету. Розкрито сутнісні характеристики поняття "практичне заняття". Наводиться низка прикладів онлайн-інструментів, платформ та онлайн-ресурсів, що можуть бути використані на практичних заняттях з іноземної мови з метою формування пізнавальної спрямованості студентів університетуThe article focuses on outlining the effectiveness of using ICT in practical foreign language classes as a means of developing the cognitive orientation of university students. The essential characteristics of the concept of "practical class" are revealed. A number of examples of online tools,
platforms and resources are provided, which can be used in practical foreign language classes to develop the cognitive orientation of university students
Media as brand communication channels of book publishing: modern challenges and opportunities
No full textВ умовах криз та комунікаційних викликів бренд-комунікації книжкового видавництва передбачають необхідність активної взаємодії з медіа, що є ключовим елементом у просуванні книжкової продукції та формуванні позитивного іміджу видавництва. Це передбачає створення медіабази, підготовку пресматеріалів, організацію пресзаходів, задоволення інформаційних запитів й налагодження контактів із журналістами, медіапітчинг і медіамоніторинг. Стаття аналізує трансформацію медіаландшафту та нові можливості для українських видавництв.In times of crisis and communication challenges, brand communications of book publishing companies require active interaction with the media, which is a key element in promoting book products and forming a positive image of the publishing house. This includes creating a media base, preparing press materials, organizing press events, satisfying information requests and establishing contacts with journalists, media pitching and media monitoring. The article analyzes the transformation of the media landscape and new opportunities for Ukrainian publishing houses