Borys Grinchenko Kyiv University
Borys Grinchenko Kyiv University Institutional repositoryNot a member yet
41156 research outputs found
Sort by
Determination of the psychological state of education workers through self-assessment of the effectiveness of their cognitive functions
Full text linkХронічний дистрес може викликати: загострення хронічних хвороб і запалювальних процесів, зниження імунного захисту, підвищення концентрацій цукру і холестерину в крові. Тож, ми поставили собі за мету більш ретельно дослідити питання психологічного стану працівників освіти на основі їх самооцінки через виявлення в них симптомів хронічного дистресу і тривожностіChronic distress can cause: exacerbation of chronic diseases and inflammatory processes, decrease in immune protection, increase in blood sugar and cholesterol concentrations. Therefore, we set ourselves the goal of more thoroughly investigating the issue of the psychological state of education workers based on their self-assessment by identifying symptoms of chronic distress and anxiety in the
Дисертація «Моделі та методи підвищення швидкодії алгоритму CSIDH на основі суперсингулярних скручених кривих Едвардса»
Full text linkДисертація «Моделі та методи підвищення швидкодії алгоритму CSIDH на основі суперсингулярних скручених кривих Едвардса
Наказ про утворення разової ради Даценко Д.Р.
Full text linkНаказ про утворення разової ради Даценко Д.Р
Наказ про утворення разової ради Абрамова С.В.
Full text linkНаказ про утворення разової ради Абрамова С.В
Наказ про утворення разової ради Максимець В.О.
Full text linkНаказ про утворення разової ради Максимець В.О
Linguistic and pragmatic aspects of ‘’children's‘’ ergonyms in Kyiv
Full text linkСтаттю присвячено дослідженню назв дошкільних закладів міста Києва в прагматичному та лінгвістичному аспектах. Запропоновано типологію ергонімів відповідно до мотиваційної структури. Умовно виділено п’ятнадцять груп: найменування, що характеризують дошкільний заклад як особливу дитячу територію; ергоніми, утворені від назв рослин; номінації дітей, зокрема за різними ознаками; назви, у складі яких є слова казкової тематики; найменування, утворені від назв природних явищ; ергоніми, утворені від зоонімів; лексеми, що вказують на важливі для дітей та дорослих цінності; номінації, утворені від слів загальної дитячої тематики; лексеми, які називають поняття, що мають відношення до навчального процесу; локативні ергоніми; відантропонімні найменування; меморіальні назви; ергоніми, утворені від назв ігор та лексеми невідомої мотивації.
З’ясовано, що більшість імен подано українською мовою, також зафіксовано найменування, запозичені з інших мов. Виокремлено особливий тип ергонімів, що поєднує дві мови в одній назві.
Визначено, що основним способом творення «дитячих» ергонімів є трансонімізація, тобто використання для найменування об’єктів онімів інших розрядів. Акцентовано увагу на тому, що трансонімізація зазвичай супроводжується суфіксацією. З’ясовано, що також поширеним способом є онімізація. Установлено, що досліджувані одиниці часто виникають не лише внаслідок зміни семантики тих чи інших слів, але й шляхом основоскладання. Зафіксовано поодинокі лексеми, утворені префіксацією та абревіацією.
Наголошено на тому, що деякі досліджувані одиниці утворені шляхом онімізації словесних комплексів. Виділено егргоніми-словосполучення та ергоніми-речення. Визначено 4 типи графічних засобів, що сприяють реалізації рекламної функції ергонімів: експресивна орфографія, використання латиниці для українських слів та кирилиці для запозичених, графогібридизація (використання подвійної графіки (кирилиці та латиниці)) та графічні ігри. Установлено, що переважають одночленні ергоніми (74%). Серед багаточленних домінують двокомпонентні.
З’ясовано, що найменування переважно мають знаки адресації в назвах. Виявлено тенденцію до зміни мотиваційної структури ергонімів, мови та способів творення. Установлено, що більшість назв державних закладів, заснованих ще в радянські часи, орієнтована на дітей. Номінації, адресовані батькам, мають переважно приватні дошкільні заклади, створені відносно нещодавно, вони наголошують на сучасності дошкільного закладу та якісній освіті.The article examines the names of preschool institutions in Kyiv in pragmatic and linguistic aspects. A typology of ergonyms according to the motivational structure is proposed. Fifteen groups have been conditionally identified: names of preschool institutions as special children's areas; ergonyms derived from the names of plants; nominations of children by various characteristics; names with words on fairy tale themes; names derived from the names of natural phenomena; ergonyms derived from zoonуms;lexemes denoting values important for children and adults; nominalisations derived from words of general children's themes; names related to the educational process; locative ergonyms; anthroponymic names; memorial names; ergonyms derived from game names and lexemes of unclear motivation.
It was shown that the majority of the names are presented in Ukrainian, and names borrowed from other languages were also recorded. It is specially noted of ergonyms that combines two languages in one name.
The main method of creating 'children's' ergonyms is transonymisation, i.e., the use of onyms from other categories for naming objects.
Attention is drawn to transonymisation is usually accompanied by suffixation. Оnimization is also a prevalent method. The investigated units often formed by changing the semantics of certain words, as well as by through foundation formation. Isolated lexemes formed through prefixation and abbreviation have been recorded. It has been emphasized that some of the investigated units are formed through the onimization of verbal complexes. Ergonyms-word combinations and ergonyms-sentences are noted. Four types of graphic means, that implement the advertising function of ergonyms are identified: expressive orthography, the use of Latin for Ukrainian words and Cyrillic for loanwords, graphic hybridisation (the use of double graphics (Cyrillic and Latin)) and graphic play. It has been established that one-member ergonyms prevail (74%). 26% of the ergonyms are multi-member, including 22.5% of two-component ones.
Names predominantly include addressive signs in their titles. The tendency to change the motivational structure of ergonyms, language and methods of creation has been revealed. It has been established that the majority of names of preschool institutions founded in Soviet era are oriented towards children. Names addressed to parents are primarily recently established private preschools. These names emphasize the modernity of the preschool and quality of education
Штучний інтелект в контексті екосистеми відкритого університету
Full text linkArtificial intelligence (AI) is one of the most prevalent topics in modern science. It is also reflected in the higher education sphere. Implementation of AI in university activities requires prior analysis of spheres where artificial intelligence can be used to provide responsible and smart use of AI. Based on the survey of educational process participants, the authors analysed the level of readiness of respondents to AI utilisation, their apprehension of AI’s role in different spheres of university activities. The results of the survey have shown that most educational process participants either do not use artificial intelligence or use a very limited number of resources. Still the respondents estimated the possible impact of AI on different spheres of university activities as moderate or high. The spheres of open university ecosystem where AI can be used, were singled out and presented as a structural model. Among the spheres of university activities where AI can be implemented there are infrastructure, security, management and administration, research, ratings, sustainable development, learning personalisation, and e-learning. The selection of artificial intelligence tools for each sphere was performed and presented. Challenges of AI implementation are discussed, among which there are data security, privacy, ethical and legal issues, bias of AI, requirements to technical knowledge of university staff and university infrastructure, teachers’ resistance, depersonalization of education, risks of education quality decrease. The advantages of AI implementation in each of the defined spheres are described. The need to document the rules of AI utilization at HEIs is stressed. The results of the research can be used for planning AI implementation in higher education institutions and AI policy formation.Штучний інтелект (ШІ) – одна з найпоширеніших тем у сучасній науці. Вона також знайшла своє відображення у сфері вищої освіти. Впровадження ШІ в діяльність університетів вимагає попереднього аналізу сфер, де він може бути розумно та відповідально використаний. На основі опитування учасників освітнього процесу автори проаналізували рівень готовності респондентів до використання штучного інтелекту, їхнє уявлення про роль штучного інтелекту в різних сферах діяльності університетів. Результати опитування показали, що більшість учасників освітнього процесу або не використовують штучний інтелект, або використовують дуже обмежену кількість ресурсів. Проте респонденти оцінили можливий вплив ШІ на різні сфери діяльності університету як помірний або високий. Сфери екосистеми відкритого університету, у яких може бути використаний штучний інтелект, були виокремлені та представлені у вигляді структурної моделі. Серед сфер діяльності університетів, де можна впроваджувати ШІ, – інфраструктура, безпека, управління та адміністрування, дослідження, рейтинги, сталий розвиток, персоналізація навчання та електронне навчання. Здійснено підбір та представлено інструменти штучного інтелекту для кожної сфери. Обговорено виклики впровадження ШІ, серед яких безпека даних, конфіденційність, етичні та правові питання, упередженість ШІ, вимоги до технічних знань співробітників університету та університетської інфраструктури, опір викладачів, деперсоналізація освіти, ризики зниження якості освіти. Описано переваги впровадження ШІ в кожній з визначених сфер. Наголошено на необхідності документування правил використання ШІ у ЗВО. Результати дослідження можуть бути використані для планування впровадження ШІ в закладах вищої освіти та формування політики у сфері ШІ
Farbensymbolik im deutschen parteipolitischen diskurs
Full text linkУ статті розглядається колірна символіка німецького полі-тичного ландшафту, досліджується, які колірні прикметники використовуються в політичному дискурсі, історія виникнення колірної політичної символіки, передумови формування вторинних значень колірних прикмет-ників і як внаслідок цього розширення семантика цих прикметників. Розкриття динаміки колірної політичної символіки відбувається з ураху-ванням ситуативних супутніх онтологічних, соціокультурних, психологіч-них і прагматичних фонових чинників, які реалізуються в партійно-політичному дискурсі як у тексті, зануреному в життя. Феномен кольору розглянуто крізь призму трьох тісно взаємопов'язаних компонентів: відчуття, сприйняття та називання. Встановлено, що природний феномен кольору є універсальним і що мови мають величезні можливості для кваліфікації цього природного явища та його відображення в мові. У німецькій мові він відображений у певній лексико-семантичній групі прикметників, які є одними з найдавніших прикметників кольору в німецькій мові, це: червоний, чорний, синій, білий, сірий, зелений, жовтий і коричневий. Ці кольори асоціюються з певними переживаннями та мають психологічний, символічний, культурологічний, політичний і творчий вплив, який потім фіксується в семантиці відповідних прикметників кольору. Зазначається, що роль кольорів у німецькому партійно-політичному дискурсі є значною, оскільки вони слугують для ідентифікації партій і є частиною партійного іміджу. Вони активно використовуються у висвітленні виборчої кампанії та сформованих коаліцій, слугують інструментом привернення уваги виборців і дають змогу стисло подати інформацію про результати виборів. В процесі дослідження було встановлено, що окрім традиційних основних кольорів, таких як чорний для ХДС, зелений для партії Зелених, червоний для СДПН, жовтий для ВДП та синій для АДН, у німецькому партійно-політичному дискурсі також використовуються нові кольори, наприклад, пурпуровий для лівих. Аналіз показує, що політична кольорова символіка дозволяє швидко ідентифікувати політичні коаліції, а сформовані коаліції також отримують назви, що вказують на кольорові констеляції: Коаліція Cвітлофор; коаліція Німеччина; коаліція Ківі або коаліція Ямайка. Таким чином, партійно-політична кольорова символіка допомагає у стислій та зрозумілій формі донести інформацію про політичні коаліції в Бундестазі або на місцевому рівні. Семантична структура прикметників кольору містить кілька вторинних значень, зокрема, вказівки на політичну приналежність партії, ці значення виникають внаслідок метафоричного або метонімічного перенесення. Інформація про коаліції закодована вже в заголовках газетних статей: «Зелено-чорні коаліції - особливий випадок чи тренд?» «Зелено-чорна коаліція в Баден-Вюртемберзі - тимчасовий союз?» або “Чорно-червоно-зелена коаліція в Саксонії-Ангальт - зелене світло для коаліції Кенія”. Нарешті, відзначається стабільна тенденція використання політич-ної колірної символіки, коли, наприклад, для ідентифікації нової групи BSW (Альянс Сари Вагенкнехт) у Бундестазі, створеної лише 2 лютого 2024 року, також використовується колір, а саме фіолетовий. Такий розвиток підтверджує ефективну властивість семантики прикметників кольору - де серед іншого вступає в дію закон лінгвістичної економії - вираження великої кількості інформації невеликою кількістю мовних засобів. У статті пояснюється мотивація політичної колірної символіки та обговорюється багатозначність деяких політичних позначень кольору. Cтаття буде цікавою не лише філологам, але й спеціалістам міжнародного права, суспільної комунікації та світової політики.Zusammenfassung. Im Artikel wird auf die Farbensymbolik der politischen Landschaft Deutschlands eingegangen und erforscht, welche Farbadjektive im politischen Diskurs genutzt werden, wie die Entstehungsgeschichte der farbpolitischen Symbolik ist, welche Voraussetzungen für die Bildung der sekundären Bedeutungen die Farbadjektive bestehen und wie dadurch die Semantik dieser Adjektive erweitert wird. Die Offenlegung der Dynamik von farbpolitischen Symbolen erfolgt unter Berücksichtigung der situationsbedingten begleitenden ontologischen, soziokulturellen, psychologischen und pragmatischen Hintergrundfaktoren, die im parteipolitischen Diskurs als in einem in das Leben eingebetteten Text realisiert werden. Das Phänomen Farbe wird durch das Prisma dreier eng miteinander verbundener Komponenten betrachtet: das sind Empfindung, Wahrnehmung und Benennung. Es wird festgestellt, dass das Naturphänomen Farbe universell ist, und dass die Sprachen über enorme Möglichkeiten zur Qualifizierung dieses Naturphänomens und seiner Widerspiegelung in der Sprache verfügen. Im Deutschen spiegelt es sich in einer bestimmten lexikalisch-semantischen Wortgruppe der Adjektive wider, die zu den ältesten Farbadjektiven der deutschen Sprache zählen, das sind rot, schwarz, blau, weiß, grau, grün, gelb und braun. Diese Farben verbinden sich mit bestimmten Erfahrungen und ergeben psychologische, symbolische, kulturelle, politische und kreative Wirkungen, die dann in der Semantik jeweiliger Farbadjektive festgehalten werden. Es wird festgestellt, dass die Rolle der Farben im deutschen parteipolitischen Diskurs groß ist, weil sie zur Identifizierung der Parteien dienen und ein Teil des Parteiimages sind. Sie werden aktiv in der Berichterstattung über den Wahlkampf und über die gebildeten Koalitionen benutzt, sie dienen als Instrument der Erregung der Aufmerksamkeit der Wähler und erlauben es, in knapper Form über die Wahlergebnisse zu informieren. Im Zuge der Recherchen wurde festgestellt, dass im deutschen parteipolitischen Diskurs neben den traditionellen Grundfarben wie schwarz für die CDU, grün für die Grünen, rot für die SPD, gelb für die FDP, blau für die AfD auch neue Farben benutzt werden, wie zum Beispiel magenta für die Linke. Die Analyse zeigt, dass die politische Farbensymbolik eine schnelle Identifizierung der parteipolitischen Koalitionen ermöglicht. Die geformten Koalitionen bekommen die Namen, die auf die Farbenkonstellationen hindeuten: Ampelkoalition; Deutschland-Koalition; Kiwi-Koalition oder die Jamajka-Koalition. Somit helfen die parteipolitischen Farbensymbole in knapper und übersichtlicher Form die Informationen über die politischen Koalitionen im Bundestag oder auf der lokalen Ebene mitzuteilen. Die semantische Struktur der Farbadjektive enthält einige sekundäre Bedeutungen, unter anderem auch Hinweise auf die parteipolitische Zugehörigkeit, die aufgrund der metaphorischen oder metonymischen Übertragung entstehen. Die Informationen über die Koalitionen werden bereits in den Titeln der Zeitungsartikel kodiert: „Grün-schwarze Bündnisse - Sonderfall oder zukunftsweisend?“ „Grün-schwarze Koalition in Baden-Württemberg - Nur ein Bündnis auf Zeit?“ oder „Schwarz-Rot-Grün in Sachsen Anhalt - grünes Licht für die Kenia-Koalition“. Abschließend wird die stabile Nutzung der politischen Farbsymbolik festgestellt, wenn zum Beispiel für die neue Gruppe BSW im Bundestag (gegründet erst am 2. Februar 2024) auch eine Farbe, und zwar lila benutzt wird. Eine solche Entwicklung bestätigt eine effiziente Eigenschaft der Semantik der Farbadjektive - wo auch das Gesetz der Sprachökonomie zur Geltung kommt – viele Informationen mit wenigen sprachlichen Mitteln ausdrücken. Der Artikel erläutert die Motivation der politischen Farbsymbolik und erörtert die Mehrdeutigkeit einiger politischer Farbbezeichnungen. Der Artikel ist nicht nur für Philologen von Interesse, sondern auch für Fachleute aus den Bereichen Völkerrecht, öffentliche Kommunikation und Weltpolitik
Peculiarities of thermal loads on the body of young athletes aged 15-16 years in sauna conditions (retrospective studies))
Full text linkАктуальність. Із даних літературних джерел знаходимо факти специфічного впливу фізичних навантажень різної спрямованості на функції організму людини. У статті розглянуто результати ретроспективних досліджень стосовно впливу дозованого теплового навантаження на кардіореспіраторну систему юних спортсменів в умовах сауни.
Мета дослідження – дослідити вплив теплових навантажень на організм юних спортсменів 15-16 років, які спеціалізувалися в різних видах спорту, в умовах сауни.
Матеріал і методи: 1) аналіз наукової та науково-методичної літератури з проблем дослідження впливу фізичних і теплових (в умовах сауни) навантажень на організм людини; 2) педагогічний експеримент: функціональні дослідження серцево- судинної та дихальної систем (визначення пульсової та кисневої вартості 1 хвилини перебування в сауні); 3) методи статистики.
Результати. Встановлено факт специфічного впливу теплових навантажень на вегетативне (гемодинамічне, респіраторне) забезпечення функцій організму спортсменів в умовах сауни.
Висновки. Найбільш загальним для підлітків видів спорту на витривалість є переважна економізація респіраторної функції, тоді як для спортсменів швидкісно-силових видів, навпаки, – переважна економізація гемодинамічної.Introduction. . From the literature source data, we find the facts of the specific effect of physical activity of different directions on the functions of human body. The article discusses the results of retrospective studies on the effect of a dosed heat load on the cardiorespiratory system of young athletes in sauna conditions.
The aim of the study is to research the influence of thermal loads on the body of young athletes aged 15-16 years, specializing in various sports, in sauna conditions.
Material and methods. 1) analysis of scientific and methodological literature on the problems of studying the influence of physical and thermal loads (in sauna conditions) on human body; 2) pedagogical experiment: functional studies of the cardiovascular and respiratory systems (determination of the pulse rate and oxygen cost of 1-minute stay in sauna); 3) statistical methods. The study involved adolescent athletes aged 15-16 years (n=81) from the Brovary Higher School of Physical Culture, who formed two experimental groups: group A (n=45) - representatives of high-speed and power sports (boxers, wrestlers); group B (n=36) - respectively, endurance sports (skiers, cyclists). The control group (group K) (n=20) consisted of students of general secondary schools who did not play sports. The air temperature in the sauna ranged from +85°C to +90°C with a relative humidity of 18-20%. Spirogasometric studies were carried out according to the Douglas-Holden method using an automatic gas analyzer “Spirolit-2” by Unkalor (Germany) and a drum gas meter “GLB-400” (Ukraine).
Results. The fact of the specific influence of thermal loads on the vegetative (cardiorespiratory) provision of the body functions of athletes in sauna conditions was established.
Conclusions. The most common for adolescents in endurance sports is the predominant economy of respiratory function, while for athletes of high-speed and power sports, on the contrary, the predominant economy of hemodynamic function
Metaphors of Trauma in “On Earth we're briefly gorgeous”
Full text linkThe aim of this research is to explore the role of metaphors in articulating and processing trauma, with a particular focus on Ocean Vuong’s On Earth We’re Briefly Gorgeous