OJS Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Not a member yet
234 research outputs found
Sort by
ВПЛИВ КАЛІГРАФІЧНИХ АРКУШІВ ПРАКТИКИ «СІЯ МАШК» НА РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ІСЛАМСЬКОЇ КАЛІГРАФІЇ
Get PDFAbstract. Islamic artists avoided such images by creating drawings based on geometric shapes and plants. So, often Islamic calligraphers of past centuries, before depicting word directly in the text they created, practiced writing them for a long time on separate draft sheets. Such draft sheets are known as siyah mashq. Since mid-20th century, there have been significant social changes connected with political and cultural processes, and this eventually caused Islamic artists to rethink the ways of applying traditional principles of siyah mashq for creation of unique calligraphic compositions. However, the formal searches and experiments, undertaken by the artists of this practice in the 21 st century, still remain understudied. Purpose of the article. Analysing the influence of traditional siyah mashq practice on modern Islamic calligraphy and contemporary painting based on the Islamic call igraphic tradition. Basic research methods: art history scientific approach, method of “secondary research” and comparative method. Scientific novelty: The level of coverage of this topic in the professional literature has been determined. It has been established that this topic is insufficiently covered in the scientific literature of the Near East, Europe and the USA and is practically not covered at all in Ukraine. Also, this article analyses the main compositional techniques and shape-generating tendencies in con temporary works by Islamic artists. Conclusions. Traditional sheets had the seeds of compositional arrangement, while modern works show an active desire to create a more pronounced artistic composition (with a highlighted center of the composition, distribution of accents, a hint of spaciousness, balancing of proportions). Some artists, by means of abstract lines, strive to express their internal protest against negative phenomena in the development of modern society, while others, by using the basic principles of siyah mashq in combination with poetry, demonstrate their deep respect for exactly the traditional methods of the art.Анотація. Ісламські каліграфи минулих століть перед тим, як відтворити слова у чистовому тексті, довго вправлялися у їхньому написанні на окремих аркушах-чернетках. Такі аркуші відомі під назвою «сія машк». Від середини ХХ ст. сталися значні зміни, пов’язані з політичними та культурними процесами у світі, і в результаті це змусило ісламських митців переосмислити шляхи і способи застосування традиційних принципів сія машк для створення унікальних каліграфічних композицій. Маловивченими лишаються формальні пошуки та експерименти митців ХХІ століття. Мета статті. Проаналізувати вплив традиційної практики сія машк на сучасну ісламську каліграфію та сучасний живопис, ґрунтований на ісламській каліграфі чній традиції. Основні методи дослідження: мистецтвознавчий науковий підхід, «вторинне дослідження» та компаративний метод. Наукова новизна. Визначено стан дослідженості теми у фаховій літературі. Встановлено, що ця тема є мало висвітлена в науковій літературі Близького Сходу, Європи і США й практично зовсім не висвітлена в Україні. У пропонованій статті проаналізовано основні композиційні прийоми та формотворчі тенденції у сучасних творах ісламських митців. Висновки. Традиційні аркуші мали зародки композиційного впорядкування, а в сучасних творах видно активний потяг до створення більш вираженої художньої композиції (з виділеним центром композиції, розподілом акцентів, натяком на просторовість, збалансуванням пропорцій). Окремі митці через абстрактні лінії прагнуть відобразити внутрішній протест проти сучасних негативних явищ суспільного розвитку. Інші ж, користуючись основними принципами сія машк у поєднані з поезією, засвідчують цими виражальними засобами свою глибоку повагу до традиційного мистецтва
ДОСВІД ІТАЛІЇ У ПЕРЕОСМИСЛЕННІ ФАШИСТСЬКОЇ МОНУМЕНТАЛЬНОЇ СПАДЩИНИ НА ПРИКЛАДІ БАРЕЛЬЄФУ МУССОЛІНІ В БОЦЕН/БОЛЬЦАНО
Get PDFAbstract. The purpose of the article is to analyze how Italians have redefined their bitter legacy of the fascist regime by adding a contemporary installation to the Mussolini bas-relief in Bozen-Bolzano, South Tyrol. The research methodology is interdisciplinary. The research methods combine historical, political science, art history, cultural and social approaches to the study of the issue. The main results of the research show that a quote by a philosopher Hannah Arendt "No one has the right to obey" added to the fascist bas-relief in Bozen-Bolzano refers to Mussolini's command "Believe, obey, fight!" carved in it. It draws public's attention to the value of critical thinking, the importance of individual choice to violate or not to violate the laws of morality, and the responsibility that follows from the actions taken. The installation reminds people that blind adherence to the propaganda of National Fascism led to ethnic conflicts, racism, and genocide, and that Mussolini's obedience gave his henchmen the false belief that collective and individual responsibility for their crimes absolved them of responsibility. Conclusions. The creative approach to memory politics in the multinational and multilingual community of the Bozen-Bolzano province, which was part of Austria-Hungary, annexed by Italy, survived the fascist regime, became part of a democratic republic centered in Rome, and eventually gained its own autonomy and restored the rights of the German-speaking community, deserves a thorough study in Ukraine as an example of re-contextualizing an existing monument to a totalitarian regime that provoked passive and active protests from residents for 50 years. The authorities in Bozen-Bolzano made the difficult choice not to destroy the monument but to turn the Mussolini bas-relief into a place of memory, a unique space where the viewer looks into the abyss of the most terrible memories in order to avoid their repetition in the future. Rethinking the difficult heritage in Bozen-Bolzano can give Ukrainians an example of how to address controversial historical issues and find ways to de-communize and de-russify monumental and memorial works that provoke discontent or resentment among them. Анотація. Мета цієї статті – проаналізувати, як італійці переосмислили “важку спадщину” фашистського режиму через додавання сучасної інсталяції до барельєфу Муссоліні в м. Боцен/Больцано (Південний Тіроль). Методологія дослідження є міждисциплінарною. Методи дослідження поєднують історичний, політологічний, мистецтвознавчий, культурологічний та соціальний підходи до вивчення проблематики. Основні результати дослідження дозволяють стверджувати, що цитата філософині Ханни Арендт «Жодна людина не має права підкорятися», додана до фашистського барельєфу у Боцен/Больцано, опротестовує викарбуване на рельєфі гасло Муссоліні «Вір, підкоряйся, борися!». Вона привертає увагу громадськості до цінності критичного мислення, важливості індивідуального вибору людини щодо виконання законів моралі і до відповідальності, що виникає в результаті вжитих дій. Сучасна інсталяція нагадує людям, що сліпе слідування пропаганді націонал-фашизму призвело до етнічних конфліктів, расизму та геноциду, і що покора Муссоліні давала його поплічникам хибне переконання у знятті колективної та індивідуальної відповідальності за скоє ні злочини. Висновки дослідження. Креативне рішення щодо політики пам’яті в багатонаціональній та багатомовній громаді провінції Боцен/Больцано, що була у складі Австро-Угорщини, пережила італійську анексію, фашистський режим, правління демократичної республіки Італії з центром в Римі і нарешті домоглася власної автономії з відновленням прав німецькомовної громади, заслуговує на скрупульозне вивчення в Україні, бо є прикладом реконтекстуалізації існуючого пам’ятника тоталітарного режиму, що протягом 50 років провокував пасивні та активні протести мешканців. Влада Боцен/Больцано зробила непростий вибір – не знищити, а перетворити барельєф на місце пам'яті, унікальний простір, де глядач зазирає в безодню найстрашніших спогадів, щоб уникнути їх повторення в майбутньому. Переосмислення важкої спадщини в Боцен/Больцано може стати для України прикладом вирішення дискурсивних історичних питань й пошуку способів декомунізації та дерусифікації монументально-меморативних творів, що викликають незадоволення чи обурення серед українців
МАЛЮНКИ ГАННИ СОБАЧКО-ШОСТАК. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АТРИБУЦІЯ
Get PDFThe purpose of this article is to attribute two Hanna Sobachko-Shostak’s drawings and to introduce the results of the research into scientific circulation. Methods. The research is based on a general scientific integrated approach that combines theoretical and empirical methods, including analysis, synthesis, generalization, induction, and deduction. Technological research included a combination of non-destructive optical and physical-chemical methods. Comparative and stylistic analyses were used for the attribution of drawings. Results. The study revealed the characteristic features of the compositional structure and colour palette of the drawings Flowers in a Wreath and Decorative Panel with Flowers by Hanna Sobachko- Shostak. The fiber pulp and elemental composition of the paper support were determined by physical and chemical methods. It was established by ATR-FTIR analysis that the paper of both drawings was sized with animal glue. The mixture of gypsum and kaolin was identified as paper filler of Flowers in a Wreath drawing. Chalk with small amounts of gypsum and kaolin were found as fillers in Decorative Panel’s paper. The degree of paper aging was determined by the comparative analysis of FTIR-spectra with reference-dated paper samples from the ART-LAB database. Zinc white, synthetic yellow mono-azo dye (PY1), red lead, vermillion, eosin, a mixture of massicot and Prussian blue, synthetic ultramarine, and manganese violet were identified in paint layers of drawings by XRF and ATR-FTIR analysis. Brass and nickel silver were used as metallic pigments. It has been established that the Flowers in a Wreath drawing was created in 1917–1920s, and the Decorative Panel with Flowers in 1917 – early 1920s. Conclusions. A comprehensive approach to the research of Hanna Sobachko-Shostak’s drawings was applied for the first time. It allowed to confirm the authorship of the artist, to identify stylistic and technological features inherent in the early period of the artist's work. The composition of the paper support and the pigments of the paint layer were determined as well as the time of the drawings’ creation. The results of the research can be applied by art historians, restorers, and curators of museum collections in their scientific and expert activities to clarify the attribution of Hanna Sobachko-Shostak’s drawings.Метою нашої статті є атрибуція двох малюнків Ганни Собачко-Шостак з приватного зібрання на основі художньо-стилістичного аналізу, вивчення техніки побудови зображень, уточнення пігментної палітри мисткині та введення до наукового обігу отриманих результатів досліджень. Методи дослідження. В основу дослідження покладено загальнонауковий комплексний підхід, що об’єднав теоретичні та емпіричні методи, зокрема аналізу, синтезу, узагальнення, індукції та дедукції. Технологічні дослідження включали комплекс недеструктивних оптичних та фізико-хімічних методів, під час атрибуції малюнків були використані компаративний та художньо-стилістичний мистецтвознавчий аналізи. Результати. Проведене дослідження дало змогу виявити характерні особливості композиційної побудови та колірної гами двох малюнків Г. Собачко-Шостак – «Квіти у вінку» та «Декоративне панно з квітами». Виявлено, що у процесі створення малюнків авторка використала детальний підготовчий рисунок, який згодом уточнила й допрацювала фарбами. Методами РФА та ІЧ-спектроскопії у складі живописного шару виявлено цинкове білило, синтетичний жовтий моноазобарвник (PY1), сурик свинцевий, кіновар, еозин, суміш масикоту з берлінською лазур’ю, ультрамарин синій синтетичний, марганцева фіолетова і фарби на основі металічних пігментів – латуні і нейзильберу. Встановлено, що малюнок «Квіти у вінку» був створений у 1917–1920-х роках, а «Декоративне панно з квітами» – у 1917 – на початку 1920-х років. Висновки. Під час проведення експертизи малюнків Г. Собачко-Шостак вперше був застосований комплексний підхід, який дав змогу підтвердити авторство художниці, визначити стилістичні й технологічні особливості, притаманні ранньому періоду творчості мисткині, визначити пігменти фарбового шару та час створення малюнків. Результати дослідження можуть бути корисними мистецтвознавцям, реставраторам та зберігачам музейних колекцій у науковій та експертній діяльності для уточнення атрибуції малюнків мисткині
ЕВОЛЮЦІЯ СТИЛЮ У РИСУНКАХ О. ФІЩЕНКА
Get PDFThe purpose of this article is to explore the figurative and stylistic peculiarities of the artworks of the artist Oleksiy Fishchenko through comprehensive study and analysis of his works in portrait and landscape genres. Methods. The research is based on the combining of various scientific research methods and approaches, including phenomenology, iconography, art historical, and stylistic analyses. Their application has allowed to fulfill an objective historical-artistic and theoretical interpretation of the art of Oleksiy Fishchenko. Results. The article establishes that Fishchenko’s graphics in the period from the 1970s to the 2000s underwent significant stylistic and formational changes. Gradually, drawing ceased to be merely a simple illustrative technique and became a means of expressing the artist’s inner world, engaging in a dialogue with the viewer through symbols, images, and signs. The author of the works focuses on the essence and significance of the images, which is reflected in the skillful use of lines, strokes, and spots. This approach allows the creation of graphic works filled with philosophical content and emotional depth. It is worth noting that the artist begins with realistic landscapes, later draws inspiration from Japanese printmaking in the landscape genre, and gradually transitions into the realm of abstract art. In portraits from the 1980s to the 2000s, transformations occur under the influence of 20th-century Western European art, incorporating elements of decorative stylization, deformation of forms, and abstract backgrounds. Conclusions. Based on the analysis of Oleksiy Fishchenko’s creativity, it is concluded that his artistic approach is innovative and original, characterized by a tendency towards abstract art. Considering these characteristics, the creative heritage of the graphic artist deserves attention and recognition in the context of contemporary Ukrainian graphics.Мета статті – дослідження образно-стильових особливостей рисунків художника Олексія Фіщенка завдяки всебічному вивченню та аналізу його робіт, виконаних у портретному та пейзажному жанрах. Методи дослідження. В основу дослідження покладено використання різноманітних наукових дослідницьких методів та підходів: феноменології, іконографії, мистецтвознавчого та стилістичного аналізів. Їхнє використання дало змогу виконати об’єктивне історико-мистецьке й теоретичне осмислення творчості О. Фіщенка. Результати. У статті визначено, що графіка О. Фіщенка упродовж 1970–2000-х років зазнала значних стилістичних і формотворчих змін. Поступово рисунок перестає бути простою зображувальною технікою, а стає засобом вираження внутрішнього світу художника, який веде діалог із глядачем за допомогою символів, образів та знаків. Автор робіт спрямовує свою увагу на суттєвість та значущість образів, що відображається у вмілому використанні ліній, штрихів і плям. Такий підхід дає змогу творити графічні твори, сповнені філософським змістом й емоційною глибиною. Варто наголосити, що художник відштовхується від реалістичного пейзажу та надихається японською гравюрою у пейзажному жанрі, і поступово переходить у площину абстрактного мистецтва. В портретах 1980–2000-х років відбуваються трансформації під впливом західноєвропейського мистецтва ХХ ст., в них з’являються елементи декоративної стилізації, деформації форм, абстраговане тло. Висновки. Проаналізувавши творчість О. Фіщенка, можемо зробити висновок, що його художній підхід є новаторським та оригінальним, з характерною тенденцією до абстрактного мистецтва. Враховуючи ці особливості, творчий доробок художника-графіка заслуговує на увагу та визнання у контексті сучасної української графіки
МИСТЕЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПОРУ: НА ПРИКЛАДІ РЕВОЛЮЦІЇ В СИРІЇ 2011–2012 РОКІВ
Get PDFThe goal of the research is to study the role of various art forms in the social protest resistance during the Syrian revolution of 2011–2012. Research methods. By systematizing information from different sources and analyzing it structurally, the principles of art formation during protest events are considered; attention is focused on artistic images used in urban and Internet space during revolutionary events; the prognostic method is used to disseminate the conclusions drawn from the analysis of the sources used. Results. The article examines the use of Internet resources in Syrian society as a platform for the dissemination of artistic forms of protest and the transmission of artistic messages with a social colour. The article also examines the exchange of revolutionary content that intensifies cultural dialogue in the context of social resistance. Special attention is paid to the sociopolitical significance of art, which can become a powerful tool of protest in the context of extreme violence and systemic human rights violations. It can show solidarity, draw attention to suffering and emphasise the value of human life, even in situations where this life becomes an object of helplessness and neglect. Conclusions. The material analysed allows us to conclude that, due to the control of censorship by the authorities, most artists start to look for new ways of artistic expression in order to convey the truth to society. The use of complex metaphors, symbolism of images in graffiti, posters, etc. has become widespread. In the early days, the Internet became the main platform and provided an opportunity for the main message of the revolution – the realization of ourselves as a civil society. The presence of a strategy of anonymity in artistic opposition to the regime's actions is noted, for obvious security reasons. The rejection of authorship was both negative for the artist and positive for the overall protest movement, as it contributed to an atmosphere of open exchange of ideas. The logic of the protest movement led to the idea that art has a significant potential to influence situations of violent confrontation, speaking on behalf of those who suffer to encourage changes in public attitudes and behaviour.Мета дослідження полягає у вивченні ролі різних форм мистецтва в соціально протестному опорі під час сирійської революції у 2011–2012 роках. Методи дослідження. За допомогою систематизації джерельної бази та її структурного аналізу розглянуто принципи формування мистецтва під час протестних подій; увагу акцентовано на мистецьких образах, які використовувались у міському просторі та мережі «Інтернет» під час революційних подій; застосовано прогностичний метод для висновків, здобутих після аналізу використаних джерел. Результати. У статті розглянуто використання інтернет-ресурсів у сирійському суспільстві як платформи для поширення мистецьких форм протесту і передачі художніх повідомлень з соціальним забарвленням. Також досліджено обмін революційним контентом, який активізує культурний діалог у контексті суспільного спротиву. Окрему увагу приділено соціально-політичному значенню мистецтва, яке в умовах екстремального насильства і системних порушень прав людини може стати потужним інструментом протесту. Воно здатне виявляти солідарність, привертати увагу до страждань і підкреслювати цінність людського життя, навіть у ситуаціях, коли людина стає безпорадною та об’єктом зневаги. Висновки. Проаналізований матеріал дає змогу дійти висновку, що більшість митців через контроль цензури з боку влади шукають нові шляхи для художнього висловлювання з метою донесення правди суспільству. Широко використовуються складні метафори, символіка образів у графіті, плакатах тощо. У перші дні протесту інтернет був головним майданчиком і дав змогу передати основний меседж – усвідомлення самих себе як громадянського суспільства1. У дослідженні розглянуто наявність стратегії анонімності (з причин безпеки) в мистецькій протидії режиму. Відмова від авторства мала як негативний характер для митця, так і позитивний для загального протестного руху, адже сприяла атмосфері відкритого обміну ідеями. Логіка протестного руху призводила до думки, що мистецтво має значний потенціал для впливу на випадки насильницької конфронтації, воно промовляє від імені тих, хто страждає, спонукаючи до змін у світогляді та поведінці людей
АТРИБУЦІЯ ІКОНИ «ДВОЄ СВЯТИХ» З ФОНДІВ КАФЕДРИ ТЕХНІКИ ТА РЕСТАВРАЦІЇ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
Get PDFThe purpose of this article is the research and attribution of the icon «Two Saints» from the funds of the Department of Technique and Restoration of works of art of the National Academy of Fine Arts and Architecture. Research methods. The research is based on the methods of artistic, stylistic and comparative analysis of works of art. The attribution of the icon was carried out on the basis of iconographic, stylistic, microchemical and historiographic research. The results. The research made it possible to establish the origin, materials of execution, iconographic type and approximate time of creation of the icon, as well as to analyze the compositional and stylistic features of the work. Based on the analysis of the scientific works of V. Drotenko, I. Kovalchuk, D. Stepovyk and foreign researchers – R. Russeva, A. Philip, Ya. and Ya. Osolsobie, A. Kzhizhova, S. Barlieva, V. Topencharova, I. Bozhilova, N. Tuleshkova, L. Prashkova it was possible to determine the depicted are Saints Cyril and Methodius – the creators of the Glagolitic script and the inspirers of the Christian faith in Europe. This iconographic plot has been spreading in Ukraine since the 18th century, and is reproduced in churches or by folk craftsmen based on the icons and sculptures created in Europe, in particular in Bulgaria, the Czech Republic, etc. Conclusions. As a result of the research, it was attributed to the icon "Two Saints" and to claim that the most likely icon was painted by an unknown author of Ukrainian or Czech origin in the middle or, at the latest, at the end of the 19th century, as a free copy from the sculpture "Saints Cyril and Methodius" by Emanuel Max, which is in Church of the Mother of God in front of Tyn or from its pictorial copy. The icon has artistic, religious and historical value, because it is proof of the connection between European (Bulgarian, Czech) and Ukrainian culture and art. The attribution of such works gives scholars the opportunity to gain a deeper understanding of the course of Ukrainian art history in the context of the development of icon painting in world art.Метою даної статті є дослідження та атрибуція ікони «Двоє святих» з фондів кафедри техніки та реставрації творів мистецтва (КТРТМ) Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Методи дослідження. В основу дослідження покладено методи художньо-стилістичного і порівняльного аналізів творів мистецтва. Атрибуція ікони здійснювалася на підставі даних іконографічного, стилістичного, мікрохімічного та історіографічного досліджень. Результати. Дослідження дало змогу встановити походження, використані матеріали, іконографічний тип та орієнтовний час створення ікони, а також описати аналіз, композиційні та стильові особливості твору. На основі аналізу наукових робіт українських науковців В. Дротенко, І. Ковальчука, Д. Степовика та зарубіжних дослідників – Р. Руссєвої (R. Rousseva), А. Філіпа (Aleš Filip), Я. та Я. Осолсобє (Jana Osolsobě, Jan Osolsobě), А. Кжижової (Alena Křížová), А. Делікарі (Angeliki Delikari), С. Барлієвої (Slavia Barlieva), В. Топенчарова, І. Божилова, Н. Тулешкова, Л. Прашкова вдалося визначити, що перед нами Святі Кирило та Мефодій – творці глаголиці та натхненники християнської віри в Європі. Такий іконографічний сюжет поширився в Україні з ХVІІІ ст., й відтворювався іконописцями з огляду на ікони та скульптури, створені в Європі, зокрема в Болгарії, Чехії тощо. Висновки. У результаті дослідження ми дійшли висновку, що ікона «Двоє святих» найвірогідніше написана невідомим автором чеського чи українського походження у середині або, найпізніше, наприкінці XIX століття, і є довільною копією скульптури «Святі Кирило та Мефодій» Е. Макса, що знаходиться в Костелі Божої Матері перед Тином (Чехія) або ж з її копії. Ікона має художню, релігійну та історичну цінність, адже є доказом зв’язку між європейською (болгарською, чеською) та українською культурами. Атрибуція таких творів дає науковцям змогу глибше усвідомити перебіг історії мистецтва України в контексті світового розвитку іконопису
РОЛЬ АРТРЕЗИДЕНЦІЙ ТА АРТКЛАСТЕРІВ У ФОРМУВАННІ УКРАЇНСЬКОГО СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА
Get PDFThe purpose of the research is to analyze the possibilities of Ukrainian art residences and art clusters in the process of individual localities cultural transformation with the help of artistic practices of artists. The research methods. Terminological, systematic, historical-chronological, comparative, cross-cultural, typological methods of scientific research are used in this research. The research results. It is emphasized that art residencies arose in the West in the 1960s in the system of art management as organizational tools for supporting artists, aimed at solving urgent issues of the interaction of art and society. With the acquisition of independence, Ukraine updated the experience of holding art residencies, which were expanded with new formats. It was found that the format of art residencies in Ukraine promotes the interaction of artists with the social and cultural environment, encouraging their involvement into social changes. Art residencies are becoming an impulse for the formation of local cultural life, influencing the social environment and initiating changes. Thanks to the interaction of artists with the local area, not only cultural and creative spheres are developing, but also economic ones. The format of art clusters is analyzed as new forms of realization of cultural potential arising from the initiative of active citizens and affecting the development of the city's internal cultural potential. The conclusions. Conclusions are made about the movement of the art residences towards the popularization of the historical and cultural-artistic potential of the regions and the country as a whole, which is connected with the need to form a national identity, to choose own freedom in the context of the Russian invasion of 2014 and the Russian-Ukrainian war.Мета дослідження – проаналізувати можливості українських артрезиденцій та арткластерів у процесі культурного перетворення окремих місцевостей за допомогою мистецьких практик художників. Методи дослідження. У дослідженні застосовано термінологічний, системний, історико-хронологічний, компаративний, крос-культурний, типологічний методи наукових досліджень. Результати дослідження. Акцентовано, що артрезиденції виникли на заході в 1960-х рр. у системі артменеджменту як організаційні інструменти підтримки митців, спрямовані на вирішення актуальних питань взаємодії мистецтва і соціуму. З набуттям незалежності Україна актуалізувала досвід проведення артрезиденцій, який був розширений новими форматами. З'ясовано, що формат артрезиденцій в Україні сприяє взаємодії митців із соціально-культурним середовищем, заохочує їхнє залучення до суспільних змін. Артрезиденції стають імпульсом для формування локального культурного життя, впливаючи на соціальне середовище й ініціюючи зміни. Завдяки взаємодії художників з локальною місцевістю розвиваються не лише культурна й творча сфери, але й економічна. Аналізується формат арткластерів, як нових форм реалізації культурного потенціалу, що виникають з ініціативи активних городян та впливають на розвиток внутрішнього культурного потенціалу міста. Висновки. Зроблено висновки про властивий українським артрезиденціям рух до популяризації історичного і культурно-мистецького потенціалу регіонів, областей та країни загалом, що пов’язано з необхідністю формувати національну ідентичність, виборювати свою свободу у контексті російського вторгнення 2014 р. та російсько-української війни
ІСТОРИЧНА ЖИТЛОВА ЗАБУДОВА СЕРЕДМІСТЯ КИЄВА: ПАМ’ЯТКООХОРОННИЙ АСПЕКТ
Get PDFAbstract. The purpose of this article is to determine the typological, architectural, and stylistic features of the historical residential buildings of Kyiv in the second half of the XIX – early XX centuries, their significance in shaping the street environment of the Kyiv city center, and ways to preserve monuments and use the city's housing stock in modern conditions. The research methodology is based on the generalization of previous scientific works, especially those related to monument protection, and the results of the author's field surveys of numerous relic residential buildings within the central historical area of the city. The study has established that it was the formation of the planning network of streets of the Kyiv city center and their active development with residential buildings in the specified period that ensured the creation of a compositionally integral urban formation, thanks to which the historically inherited spatial framework of the urban environment is maintained. Conclusions. The historical residential development of the Kyiv city center of the second half of the XIX – early XX centuries is marked by the stylistic diversity that is typical for this period, exquisite architectural and decorative plasticity and was created by the talent of a pleiad of famous Kyiv architects, and as an outstanding layer of cultural heritage is subject to protection at the state level from further destruction. The monument value of historic residential buildings is determined by the historical and cultural significance of the respective residential buildings as works of architectural art and as the former homes of prominent figures of Ukrainian culture, art, literature, and science associated with important historical events in the formation of Ukrainian statehood. The historic residential buildings of Kyiv's city center contribute to the compositional integrity of the city center. Combined with the outstanding works of architecture that have acquired the status of national and world significance, its structural construction is discovered. In organic unity with the characteristic landscape, the peculiarities of the historical environment of a ncient Kyiv are revealed. The architectural, urban planning, historical, and social significance of the residential buildings of the nineteenth and early twentieth centuries point to the need for in-depth study, research, and monument protection and restoration measures to properly maintain and shape the originality of the historical image of Kyiv.Анотація. Метою статті є визначення типологічних й архітектурно-стилістичних особливостей історичної житлової забудови Києва другої половини XIX – початку XX ст., її значення у формуванні середовища вулиць київського середмістя й шляхів збереження пам’яткових об’єктів та використання житлового фонду міста в сучасних умовах. Методика дослідження базується на узагальненні наукових праць попередніх часів, зокрема пам’яткоохоронного спрямування, та результатів авторських натурних обстежень численних реліктових будівель житлового призначення у межах центрального історичного ареалу міста. За результатами дослідження встановлено, що саме формування розпланувальної мережі вулиць київського середмістя і їх активна забудова житловими будинками в зазначену добу забезпечили створення композиційно цілісного урбаністичного утворення, завдяки якому утримується історично успадкований просторовий каркас міського середовища. Висновки. Історична житлова забудова київського середмістя другої половини XIX – початку XX ст. позначена характерним для цієї доби стилістичним розмаїттям, вишуканою архітектурно-декоративною пластикою й створена талантом цілої плеяди відомих київських зодчих, як визначний пласт культурного надбання вона підлягає захисту від подальших руйнацій та охороні на державному рівні. Пам’яткова цінність об’єктів історичної житлової забудови визначається історико-культурною значущістю відповідних житлових будинків як творів мистецтва архітектури і як помешкань у минулому видатних постатей української культури, мистецтва, літератури й науки, пов’язаних з важливими історичними подіями у ствердженні української державн ості. Завдяки історичній житловій забудові київського середмістя досягається композиційна цілісність містобудівного утворення центральної частини міста. У поєднанні з визначними творами архітектури, що набули статусу пам’яток національного і світового значення, виявляється його структурна побудова, і в органічній єдності з характерним ландшафтом розкриваються особливості історичного середовища древнього Києва. Архітектурна, містобудівна, історична та соціальна значущість житлової забудови XIX – початку XX ст. зумовлює необхідність її поглибленого вивчення, дослідження, проведення пам’яткоохоронних і реставраційних заходів з метою належного утримування і формування своєрідності історичного образу Києва
ІСТОРИЧНІ СІЛЬСЬКІ ПОСЕЛЕННЯ КИЇВЩИНИ ТА ЇХНЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА ЗНАЧУЩІСТЬ
Get PDFAbstract. This article examines the concept of historical rural settlements, with a focus on the villages of the Kyiv region as a historical region of Ukraine. There were analized their peculiarities of development, traditional folk architecture, historical and cultural significance in the context of current regional and national development. Over the last century, the planning structure of settlements has changed significantly, and as a result of largescale destruction due to the Russian-Ukrainian war, some settlements need substantial reconstruction. In view of these extremely negative factors, let us analyze the significance of historic rural settlements for the present in the context of the protection of the national cultural heritage. The purpose of this article is to determine the historical and cultural significance of historical rural settlements in the Kyiv region. The research methodology consists of studying literary sources, comparing old maps of the nineteenth century with modern topography, visiting museums of folk architecture (Pirohovo and Pereiaslav-Khmelnytskyi), historic rural settlements of Rzhyshchiv and Balyko-Shchuchynka, archaeological sites such as hillforts and defensive earthen ramparts, and taking notes and sketches. The study found that the key to preserving villages as historical documents is the development of a separate register of rural historical settlements. The latter can be included in it on the following grounds: preserved or restored toponymy, highlighting the connection with important figures or historical events, preserved archaeological monuments or traces of them that testify to the long history of the settlement, preserved authentic industrial or household buildings, reproduced folk crafts and fine arts that were used in these areas, authentic planning structure with clear compositional centers and planning axes, etc. Conclusions. In the absence of a register of historical rural settlements and uncontrolled development of villages, in the context of Russia’s full-scale invasion of Ukraine, the issue of preserving historical cultural heritage, in particular the historical villages of the Kyiv region, arises. First of all, it is a question of developing an appropriate state register and the grounds for including historical rural settlements in it. In particular, it is necessary to identify and preserve objects of cultural significance in the context of the development of territorial communities in order to ensure their economic development.Анотація. У статті розкриваємо поняття історичних сільських поселень з акцентом на селах Київщини як історичної області України. Проаналізовано їхні особливості розвитку, традиційну народну архітектуру та історико-культурну значущість у контексті нинішнього регіонального та загальнонаціонального розвитку. Упродовж минулого століття планувальна структура населених пунктів суттєво змінилася, а в результаті масштабних руйнувань через російсько-українську війну деякі поселення потребують істотної відбудови. З огляду на ці вкрай негативні чинники проаналізуємо значення історичних сільських поселень для сьогодення у контексті охорони загальнонаціональної культурної спадщини. Метою статті є визначення історико-культурної значущості історичних сільських поселень Київщини. Методика дослідження полягає в опрацюванні літературних джерел, порівнянні старовинних мап ХІХ століття із сучасною топографією, відвідинах музеїв народної архітектури (Пирогів та Переяслав-Хмельницький), історичних сільських поселень смт Ржищів та Балико- Щучинка, пам’яток археології – городищ та оборонних земляних валів із супровідним веденням нотаток та замальовок. За результатами дослідження встановлено, що запорукою збереження села як документа історії є розробка окремого реєстру саме сільських історичних поселень. Останні можуть бути включені до нього на таких підставах, як: збережена або відновлена топоніміка, висвітлення зв’язку з важливими постатями чи історичними подіями, збережені пам’ятки археології або виявлені їхні сліди, що засвідчують тривалу історію існування поселення, збережені аутентичні виробничі або господарські споруди, відтворені народні ремесла та види образотворчого мистецтва, що побутували на цих теренах, аутентична планувальна структура з чіткими композиційними центрами та планувальними осями тощо. Висновки. За відсутності реєстру історичних сільських поселень та неконтрольованої розбудови сіл, в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну постає питання збереження історичної культурної спадщини, зокрема історичних сіл Київщини. Передусім ідеться про розробку відповідного держреєстру та наявність підстав для включення до нього історичних сільських поселень. Зокрема, варто виявляти та зберігати об’єкти культурної значущості в умовах розвитку територіальних громад для забезпечення їхнього економічного розвитку
УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ФРАНЦІЄЮ У 1920–1930-Х РОКАХ
Get PDFAbstract. The purpose of this article is to study the phenomenon of Ukrainian art in France in the 1920s and 1930s and its impact on cultural relations between these countries. Research methods. The research is based on the historical method and the method of analysis, which made it possible to highlight both general historical and artistic processes that took place during the period under study, as well as to determine the role of visual arts in the cultural diplomacy of Ukraine in France. The results. In the proposed work, attention is paid to the concept of "cultural diplomacy" and its role in international relations. As the first example of national Ukrainian diplomacy, particularly on the territory of France, the activity of the Ukrainian Republican Chapel is partially presented. Special focus is directed to the activities of Ukrainian emigred artists and, to a certain extent, cinematography, as they were the two largest phenomena related to the topic of our work. Conclusions. During the research, we analyzed the activities of Ukrainian artists in France and the exhibition work of individual artists. Thus, the article highlights the active development of Ukrainian art in the studied period both on the territory of Ukraine and in France, and also confirms the inseparable cultural connection between both countries. The significance of our study lies in the complex covered topics, as well as in its role during the further study of cultural relationships between Ukraine and France in different historical periods. The results of the study can also be used as counter-propaganda to pro-Russian narratives, both in Ukraine and in France, as well as within francophone territories. Formats for such counter-propaganda can be lectures, speeches at conferences and in mass media, articles in scientific and popular scientific publications, etc.Анотація. Метою статті є дослідження феномена українського мистецтва у 1920–1930-х рр. у Франції та його впливу на культурні взаємозв’язки між цими країнами. Методи дослідження. В основу дослідження покладено історичний метод та метод аналізу, які дали змогу висвітлити як загальноісторичні, так і мистецькі процеси, що відбувалися упродовж досліджуваного періоду, а також визначити роль образотворчого мистецтва в культурній дипломатії України у Франції. Результати. У пропонованій роботі увагу приділено поняттю «культурна дипломатія» та його ролі у міжнародних зв’язках. Як перший приклад національної української дипломатії, зокрема, на території Франції частково представлено діяльність Української республіканської капели. Особливий фокус скеровано на діяльність українських художників-емігрантів та певною мірою на кінематограф, оскільки вони були двома наймасштабнішими феноменами, що дотичні до теми нашої роботи. Висновки. Під час дослідження нами проаналізовано діяльність українських художників у Франції та виставкову роботу окремих мистців. Таким чином, у статті висвітлено активний розвиток українського мистецтва у досліджуваний період як на теренах України, так і у Франції, а також підтверджено нерозривний культурний зв’язок між обома країнами. Значущість нашого дослідження полягає у комплексному висвітлені теми, а також в його ролі для подальшого дослідження культурних взаємозв’язків України і Франції в різні історичні періоди. Результати дослідження можуть також бути використані як контрпропаганда проросійським наративам як в Україні, так і у Франції, а також у межах франкофонних територій. Форматами для такої контрпропаганди можуть бути лекції, виступи на конференціях та в ЗМІ, статті у наукових та науково-популярних виданнях тощо