OJS Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Not a member yet
234 research outputs found
Sort by
ДОПОВНЕНА РЕАЛЬНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ ЕСТЕТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ПРОЄКТОВАНИХ АРХІТЕКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ
Get PDFThe article describes an experimental study conducted by the Department of Innovative Tech- nologies in Architectural Environment Design and the Department of Urbanism and City Planning of O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv. The experiment is the result of combining two scientific areas, namely: 1) Study of the communicative capabilities of VR in architecture; 2) Imple- mentation of criteria for assessing the aesthetics of the architectural environment in the developed national rating system of environmental certification. As a result of the synthesis of these two areas, the purpose of the experiment was formed: to identify the performance and objectivity of statistical analysis methods based on a questionnaire survey of respondents in the VR environment. The results of this analysis are the criterion for assessing the aesthetic qualities of architectural objects in the national ‘green standard’ developed by the authors. The object of the study is the ‘Virtual Art Gallery in Kharkiv’. Methods: through a system of QR codes located around the design site, through the augmented reality environment, respondents were able to visually interact in real time with the design object. Respondents were also asked to fill out a questionnaire linked to a virtual object and evaluate its aesthetic qualities. The results of the experiment confirmed the potential value of the criteria for evaluating the aesthetic qualities of architectural objects as a method for calculating the corresponding points in the national environmental certification system being developed. The experiment also successfully identified a number of aspects of virtual reality as a communication tool between the architect and the city community. Conclusions. The experiment demonstrated the potential of using VR technologies to enhance public participation in shaping the architectural environment. The proposed method for assessing the aesthetic qualities of architectural objects is relevant for further use in the national environmental certification system.У статті описано експериментальне дослідження, проведене кафедрою інноваційних технологій у дизайні архітектурного середовища і кафедрою урбаністики та містобудування Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова. Експеримент став результатом поєднання двох наукових напрямів, а саме: дослідження комунікативних можливостей віртуальної реальності (VR) в архітектурі; впровадження критеріїв оцінки естетики архітектурного середовища в розроблену національну систему екологічної сертифікації. В результаті синтезу цих двох напрямів було сформульовано мету експерименту: виявити ефективність і об’єктивність методів статистичного аналізу на основі анкетного опитування респондентів у VR-середовищі. Результати цього аналізу є критерієм оцінки естетичних якостей архітектурних об’єктів у межах національного «зеленого стандарту», розробленого авторами. Об’єктом дослідження виступила «Віртуальна художня галерея в Харкові». Методи: через систему QR-кодів, розміщених навколо ділянки проєктування, у середовищі доповненої реальності респонденти мали змогу в режимі реального часу візуально взаємодіяти з об’єктом проєктування. Також респондентам було запропоновано заповнити анкету, пов’язану з віртуальним об’єктом, і оцінити його естетичні якості. Результати експерименту підтвердили потенційну цінність критеріїв оцінки естетичних якостей архітектурних об’єктів як методу розрахунку відповідних балів у національній системі екологічної сертифікації, що розробляється. Крім того, експеримент успішно виявив низку аспектів віртуальної реальності як комунікативного інструменту між архітектором і міською спільнотою. Висновки. Експеримент показав потенціал використання VR-технологій для підвищення участі громадськості у формуванні архітектурного середовища. Запропонована методика оцінки естетичних якостей архітектурних об'єктів є релевантною для подальшого використання в національній системі екологічної сертифікації
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ АВТЕНТИЧНОСТІ В КОНТЕКСТІ НОМІНАЦІЇ ДЕРЖПРОМУ ДО СПИСКУ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ
Get PDFThe article examines the challenges of defining and verifying the authenticity of modernist architecture in the context of UNESCO World Heritage requirements. Attention is focused on the State Industry Building (Derzhprom) in Kharkiv, which has been on the UNESCO Tentative List since 2017 but still lacks a completed nomination dossier. The aim of the research is to identify methodological tools capable of comprehensively addressing both the material and intangible characteristics of the site and contributing to the preparation of its nomination. Methods. The study analyses and tests three approaches to authenticity assessment: «Matrix for Authenticity», «Nara Grid», and «QAAM». Hypothetical modelling made it possible to adapt these methodologies to the conditions of Derzhprom and to reveal the key «pillars» of its authenticity. Results and conclusions. The study outlines the vulnerable factors that require careful restoration strategies and management decisions. The findings substantiate that Derzhprom’s authenticity is multidimensional, encompassing social memory, symbolic status, and cultural as well as industrial context. In this respect, the use of criterion (vi) is considered appropriate, as it allows intangible values to be integrated into the nomination dossier. The article emphasizes the importance of further professional discussions on the interpretation of modernist authenticity and proposes to regard Derzhprom as a test case for updating methodologies of evaluating contemporary heritage. The obtained results have applied significance for nomination practice and for fostering broader academic and public debate on authenticity criteria.У статті розглянуто проблеми визначення та верифікації автентичності модерністської архітектури в контексті вимог Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Увага приділена будівлі Державної промисловості (Держпром) у Харкові, яка з 2017 року перебуває у Попередньому списку ЮНЕСКО, однак досі не має завершеного номінаційного досьє. Мета дослідження полягає у виявленні методологічних інструментів, здатних комплексно охопити як матеріальні, так і нематеріальні характеристики об’єкта та сприяти підготовці номінації. Методи дослідження. У роботі здійснено аналіз і апробацію трьох підходів до оцінки автентичності: «Matrix for Authenticity», «Nara Grid» та «QAAM». Гіпотетичне моделювання дало змогу адаптувати зазначені методики до умов Держпрому та виявити ключові «опори» його автентичності. Результати дослідження та висновки. Окреслено вразливі чинники, які потребують ретельної реставраційної стратегії та управлінських рішень. За результатами проведеного аналізу обґрунтовано, що автентичність Держпрому має багатовимірний характер, включаючи соціальну пам’ять, символічний статус, культурний та індустріальний контексти. У цьому аспекті доцільним є використання номінаційного критерію (vi), який дає змогу інтегрувати нематеріальні смисли до структури номінаційного досьє. Стаття підкреслює значущість подальших професійних дискусій щодо інтерпретації автентичності модернізму та пропонує розглядати Держпром як тестовий приклад для оновлення методології оцінювання сучасної спадщини. Отримані результати мають прикладне значення для практики номінаційної підготовки, а також для формування ширшої наукової та суспільної дискусії про критерії автентичності
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АРХІТЕКТУРНОГО ПРОЄКТУВАННЯ
Get PDFThe purpose of this article is to consider in detail the aspects of the implementation of modern technologies and teaching methods in the course "New Technologies" at the Faculty of Architecture of NAOMA. Methods. The analysis, based on ten years of teaching experience of this course, proves the effectiveness and perspective of innovative approaches in higher education. The main purpose of the course is to create conditions for students to study real problems related to architecture in depth, while they have full freedom to choose topics and methods of solving problems. Results. Study of the concept of actualization of the topic, the duration and phasing of tasks, as well as the importance of individual and collective work of students. Special emphasis is placed on the development of critical thinking and increasing the competitiveness of students. The article contains an analysis of examples of student works that stand out for their quality and originality. Methods of performing tasks that contribute to the formation and development of students' practical skills in the field of architectural design are revealed. Conclusions. It is important for students to understand the current problems of the industry; longterm and phased work on tasks; in-depth systematization of initial data; individual and collective work develops creative approach and communication skills; critical thinking and competitiveness shape students as highly qualified specialists. The article also highlights the importance of independent and objective evaluation, which is a necessary criterion for determining course success. Examples of the practical application of the results of student works are given, which ensure a confirmed high level of training of graduates and their ability to successfully implement the acquired knowledge in professional activities.Метою цієї статті є детальний розгляд аспектів впровадження сучасних технологій і методів викладання курсу «Новітні технології» архітектурного факультету НАОМА. Методи дослідження. Аналіз, проведений на основі десятирічного досвіду викладання цього курсу, підтверджує ефективність і перспективність інноваційних підходів у вищій освіті. Основне призначення курсу – створити умови для глибокого вивчення студентами реальних проблем, пов’язаних із архітектурою. При цьому вони мають повну свободу у виборі тем і методів розв’язання завдань. Результати. У статті розглядаються студентські роботи, які вирізняються своєю якістю та оригінальністю. Проаналізовано методи виконання, терміни та поетапність реалізації завдань. Наголошується як на індивідуальній, так і колективній роботі студентів, що сприяє формуванню та розвитку практичних навичок у сфері архітектурного проєктування. Особливий акцент зроблено на розвитку критичного мислення та підвищенні конкурентоспроможності студентів. Висновки. Важливими аспектами є розуміння студентами актуальних проблем галузі, довготривала та поетапна робота над завданнями, поглиблена систематизація вихідних даних. Індивідуальна і колективна робота сприяють розвитку творчого підходу й комунікативних навичок. Критичне мислення та конкурентоспроможність формують студентів як висококваліфікованих спеціалістів. У статті також висвітлено значущість незалежного та об'єктивного оцінювання, що є необхідним критерієм визначення успішності курсу. Наведено приклади практичного застосування результатів студентських робіт, які підтверджують високий рівень підготовки випускників і їхню здатність успішно впроваджувати здобуті знання у професійній діяльності
КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ ІЗ ПАНСІОНАМИ: СТРУКТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ
Get PDFAbstract. The purpose of the article is justification and development of the classification of school complexes with boarding facilities in the context of current challenges in Ukraine's education system. Methods. The study employs a comprehensive approach, which includes spatial, socio-economic, and typological analysis. The spatial analysis takes into account the relative location of school complexes and boarding facilities, as well as their accessibility. The socioeconomic analysis focuses on studying the demographic characteristics of regions and the specifics of the target audience. The typological analysis ensures the systematization of architectural-planning, functional, and volumetric-spatial models of school complexes and boarding facilities. Results. Based on the analysis of the current legislation of Ukraine and international experience in the design and construction of educational facilities, the key features and factors influencing the formation of the architectural and planning organization of school complexes with boarding facilities have been identified. The classification is structured as a system of interrelated factors that differentiate the architectural and spatial solution or the type of complex, such as ownership type, level and type of education, etc. To develop this classification, global experience in designing school complexes with boarding facilities, as well as standalone boarding houses, has been analyzed to further develop recommendations for the design of school boarding houses. Conclusions. The identification of socio-economic, organizational, architectural-planning, and functional features of school complexes with boarding facilities has enabled the development of a new classification of this type of institution. This classification is based on an analysis of Ukraine’s regulatory framework, the needs of the education system, as well as international and domestic experience in design and construction. The obtained results contribute to the further development of the architectural and planning organization of school boarding houses, which is an urgent necessity in response to modern innovative requirements in the education system.Анотація. Мета статті – обґрунтування та розробка класифікації шкільних комплексів із пансіонами у контексті актуальних викликів освітньої системи України. Методи дослідження. У дослідженні використано комплексний підхід, що включає просторовий, соціально-економічний та типологічний аналізи. Просторовий аналіз враховує взаєморозташування шкільних комплексів та будівель пансіонів, їхню взаємодоступність. Соціально-економічний аналіз орієнтований на вивчення демографічних характеристик регіонів та специфіки цільової аудиторії. Типологічний аналіз забезпечує систематизацію архітектурно-планувальних, функціональних, об’ємно-просторових моделей шкільних комплексів та пансіонів. Результати. На основі аналізу чинного законодавства України, та міжнародного досвіду проєктування і будівництва визначено ключові особливості та чинники, що впливають на формування архітектурно-планувальної організації шкільних комплексів із пансіонами. Класифікація формується як система взаємопов’язаних чинників, що надають диференціацію архітектурно-просторовому рішенню, або типу комплексу: форма власності, тип та рівень навчання тощо. Для створення класифікації проаналізовано світовий досвід у проєктуванні комплексів шкіл з пансіоном та окремо будинки пансіонів, для подальшої розробки рекомендацій щодо проєктування шкільних пансіонів. Висновки. Визначення соціально-економічних та організаційних, архітектурно-планувальних і функціональних особливостей шкільних комплексів із пансіонами дало змогу на основі аналізу нормативної бази України та потреб освітньої системи, міжнародного та вітчизняного досвідів проєктування і будівництва, розробити нову класифікацію такого типу закладів. Отриманий результат сприяє подальшій розробці архітектурно-планувальної організації шкільних пансіонів, що є нагальною потребою розвитку сучасних інноваційних вимог системи освіти
СТУДЕНТСЬКІ РОБОТИ УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ З ФОНДОВИХ ЗБІРОК АКАДЕМІЇ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ІМЕНІ ЯНА МАТЕЙКА У КРАКОВІ
Get PDFAbstract. The purpose of this article is to identify and analyze the student works of Ukrainian artists preserved in the museum collections and the Print Cabinet of the Library of Jan Matejko Academy of Fine Arts. The study also aims to conduct an art historical analysis of these works, considering them as valuable sources for studying the early creative stages of Ukrainian artists who received their education in Kraków. Research Methods. The study employs general scientific and empirical methods, including the historical-chronological method, description and observation, as well as the analysis of artistic-compositional and stylistic features of the works. Results. The research has identified a number of graphic and painting works in the Academy's museum, along with eighty-two prints by nine Ukrainian artists in the Print Cabinet collections, dating from the period 1910–1939. These include works by renowned artists such as L. Getz, L. Levytski, O. Tretiakіv, B. Stebelski, S. Lytvynenko, V. Perebyinіs, M. Kmit, V. Kyveliuk, M. Osinchuk, V. Prodan, O. Karpenko, O. Сharkiv, D.-L. Ivantsev, and others. For the first time, a precise list of the discovered works has been published, along with an art historical analysis of selected pieces, with a special focus on rare student works from the Academy’s museum collection. Conclusions. Studying at Kraków Academy of Fine Arts provided Ukrainian students with the opportunity to receive a comprehensive artistic education, master various graphic techniques at a high level under the guidance of Professor Jan Wojnarski, and apply the acquired knowledge and skills in their further creative work. The published works from the Academy's collections can serve as valuable sources for further research, expanding knowledge about the academic periods in the creative development of individual Ukrainian artists and contributing to new art historical and cultural studies.Анотація. Мета статті – виявити та проаналізувати студентські роботи українських митців, що зберігаються у фондових збірках музею та кабінету гравюр бібліотеки Академії образотворчих мистецтв імені Я. Матейка. Дослідження також спрямоване на мистецтвознавчий аналіз цих творів, які є цінним джерелом для вивчення раннього етапу творчості українських художників, що здобували освіту в Кракові. Методи дослідження. У роботі застосовано загальнонаукові та емпіричні методи, зокрема історико-хронологічний, описовий і метод спостереження, а також аналіз художньо-композиційних і стилістичних особливостей творів. Результати. У ході дослідження ідентифіковано низку графічних і живописних праць у музеї Академії образотворчих мистецтв імені Я. Матейка, а також вісімдесят дві гравюри дев'яти українських художників із фондів кабінету гравюр, що походять із періоду 1910–1939 років. Серед них – твори відомих сьогодні митців: Л. Ґеца, Л. Левицького, О. Третякова, Б. Стебельського, С. Литвиненка, В. Перебийноса, М. Кміта, В. Кивелюка, М. Осінчука, В. Продана, О. Карпенка, О. Харкова, Д.-Л. Іванцева та інших. Вперше оприлюднено точний перелік виявлених робіт і здійснено мистецтвознавчий аналіз окремих із них, з особливим акцентом на рідкісні студентські твори з музейної колекції Академії. Висновки. Навчання в Краківській академії мистецтв давало українським студентам можливість здобути ґрунтовну художню освіту, оволодіти різними графічними техніками на високому рівні під керівництвом професора Яна Войнарського та застосовувати набуті знання й навички у подальшій творчій діяльності. Оприлюднені твори з фондових колекцій Академії образотворчих мистецтв імені Я. Матейка можуть стати цінним джерелом для подальших наукових досліджень, розширюючи уявлення про навчальні періоди у творчості окремих українських митців і сприяючи новим мистецтвознавчим та культурологічним узагальненням
КОНТЕМПОРАРНІ МИСТЕЦЬКІ ПРАКТИКИ У ПРОЄКТІ САРИ ЗЕ «НОВІ РОБОТИ»
Get PDFAbstract. The aim of this article is to analyze the contemporary artistic practices presented in Sarah Sze’s project «New Works». The article examines the peculiarities of exhibition space organization, the integration of multimedia, spatial, and installation solutions, as well as the conceptual approach to the presentation of artworks. Research Methods. In this article, a comprehensive approach was employed, which allowed for the identification of the distinctive features of the project’s exhibition space organization and for an effective presentation of artworks executed in different media. A formal analysis was applied for a detailed examination of the compositional and spatial characteristics of the exhibition solutions, particularly in the section where the structure of installations and the application of spatial dynamics were analyzed. A comparative method was used to identify both the common and distinct features in Sze’s works across various media. Additionally, a contextual analysis enabled an assessment of the influence of global trends and contemporary conceptual solutions on the formation of new exhibition structures in modern spaces. Results. The analysis demonstrates that the contemporary exhibition project by Sarah Sze transcends the traditional arrangement of individual objects by forming cohesive exhibition structures. These structures stimulate active viewer engagement not only with individual artworks but also with the entire exhibition. Conclusions. The obtained results confirm the necessity for further research into contemporary exhibition practices. The integration of multimedia and installation solutions expands traditional approaches to organizing artistic spaces and contributes to the formation of new cultural paradigms.Анотація. Метою даної статті є аналіз сучасних мистецьких практик, представлених у проєктах Сари Зе «Нові роботи» (Sarah Sze «New Works»). У статті досліджуються особливості організації виставкового простору, інтеграція мультимедійних, просторових та інсталятивних рішень, а також концептуальний підхід до представлення художніх творів. Методи дослідження. У процесі роботи використано комплексний підхід, що дав змогу виявити особливості організації експозиційного простору проєкту та виразно подати твори різних медіа. Формальний аналіз застосовано для детального розгляду композиційних та просторових особливостей виставкових рішень, зокрема у частині, де проаналізовано структуру інсталяцій та застосування просторової динаміки. Порівняльний метод використано для виявлення спільних та відмінних рис у творах Сари Зе, що виконані у різних медіа. Контекстуальний аналіз дав змогу оцінити вплив глобальних тенденцій і сучасних концептуальних рішень на формування нових експозиційних структур у виставкових просторах. Результати. Проведений аналіз демонструє, що сучасний виставковий проєкт Сари Зе виходить поза межі традиційного розміщення окремих об’єктів, формуючи єдине художнє середовище, яке стимулює активну взаємодію глядача не тільки з окремими творами, але й з усією експозицією. Висновки. Отримані результати підтверджують необхідність подальших досліджень сучасних виставкових практик, адже інтеграція мультимедійних та інсталятивних рішень сприяє розширенню традиційних підходів до організації мистецького простору і формуванню нових культурних парадигм
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПОНЯТЬ В АРХІТЕКТУРІ ОБ’ЄКТІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ: КОНЦЕПЦІЯ «СПОРТИВНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО БЛОКУ» У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ФОРМ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ
Get PDFThe study clarifies the terminology used to define the architecture of physical culture and sports facilities in order to avoid contradictions between the theoretical principles of designing sports and recreation complexes and cases that arise in practice. The research methods. Comparative analysis methods are used to reveal the positions of regulatory and legal sources that limit the definition of physical culture, health, and sports facilities in the context of current developments. Scientific approaches to defining the «multifunctionality» of architectural structures in the context of international and domestic experience and to interpreting the concepts of «physical culture and health activities» and «sports activities» are analyzed and systematized. Research results. Potential morphological shifts in modern architectural structures, which are considered as complex multilevel systems, the identity of which is opposed to traditional 20th-century morphologies, have been identified. It has been established that the current regulatory and legal definitions do not reflect the essence of modern forms of activity, resulting in a gap between the architectural and planning organization of objects and their functional purpose. The main transformations in the formative function of this architecture are identified. First of all, this concerns the growth in the number of sports, which necessitates a review of the typology of architectural elements in accordance with their specifics. The blurring of the boundaries between professional and amateur levels and the «duality» of certain practices (yoga, crossfit, boxing) are noted, given their definition as sports – competitive or physical culture and health, i.e., predominantly recreational. Digitalization is also worth mentioning. As a result of these processes, we see an expansion of the concept of «competitiveness». Conclusions. Based on the analysis, a new term is proposed – «sports and recreation block» which more accurately describes an architectural object within the structure of a more complex architectural formation – a multifunctional complex – and fully reflects its functional purpose. The block is defined not by the status of the user or the formal, permanent purpose of the structure, but by the function of the space as an environment for the implementation of sports and recreation–a broad form of activity, taking into account the requirements for the flexibility of space and architectural structure in general. This approach allows us to overcome the limitations of the outdated classification by type of activity (“sports” or “physical culture and health” facilities) and form the basis for reviewing and developing new relevant architectural forms of typologies.Мета статті – уточнення термінологічного апарату, що визначає архітектуру об’єктів сфери фізичної культури та спорту, з метою уникнення протиріч між теоретичними засадами проєктування спортивно-рекреаційних комплексів і поєднанням функціональних призначень споруди, що закономірно виникає на практиці. Методи дослідження. Методами порівняльного аналізу розкрито позиції нормативно-правових джерел, які обмежують визначення фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд у контексті зрушень сьогодення. Проаналізовано та систематизовано наукові підходи до визначення «багатофункціональності» архітектурних структур у контексті міжнародного та вітчизняного досвіду, а також до трактування понять «фізкультурно-оздоровча діяльність» і «спортивна діяльність». Результати дослідження. Визначено потенційні морфологічні зсуви в сучасних архітектурних структурах, які розглядаються як складні багаторівневі системи, ідентичність яких протиставлена традиційним функціональним сенсам сфери фізичної культури та спорту XX століття. Констатовано, що чинні нормативно-правові визначення не відображають сутності сучасних форм діяльності, унаслідок чого виникає розрив між архітектурно-планувальною організацією об’єктів та їхнім функціональним призначенням. Визначено основні трансформації у формувальній функції цієї архітектури. Передусім ідеться про зростання кількості видів спорту, що зумовлює перегляд типології архітектурних елементів відповідно до їх специфіки. Відзначено розмиття меж між професійним і аматорським рівнями та «двоякість» окремих практик (йога, кросфіт, бокс) з огляду на визначення їх як спортивних – змагальних чи фізкультурно-оздоровчих, тобто переважно рекреаційних. Варто також згадати про цифровізацію. І як наслідок цих процесів бачимо розширення меж поняття «змагальності». Висновки. На основі проведеного аналізу запропоновано новий термін – «спортивно-рекреаційний блок», що точніше описує архітектурний об’єкт у структурі складнішого архітектурного утворення – багатофункціонального комплексу та цілісно відображає функціональне призначення. Блок визначається не статусом користувача чи формальним, сталим призначенням споруди, а функцією простору як середовища реалізації спортивно-рекреаційної – широкої форми діяльності, з урахуванням вимог до гнучкості простору та архітектурної структури загалом. Такий підхід дозволяє подолати обмеження застарілої дочасної класифікації за видом діяльності («спортивні» чи «фізкультурно-оздоровчі» споруди) й сформувати основу для перегляду та розвитку нових актуальних архітектурних форм типологій
«ПОРТРЕТ Б. В. ЄННІ» ОЛЕКСАНДРА МУРАШКА: РЕЗУЛЬТАТИ КОМПЛЕКСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АТРИБУЦІЯ
Get PDFThe aim of this study is to analyze a range of documentary sources and compare their data with the results of a comprehensive examination of Portrait of B. V. Yenni by Oleksandr Murashko, from the collection of the Art Museum of the National Academy of Fine Arts and Architecture (NAFAA), in order to clarify known and establish previously unknown aspects of the artist’s working method, as well as the stages of creation and subsequent history of this portrait. The research methodology combined historiographic and historical-documentary approaches with optical and physico-chemical analyses, comparative analysis, and empirical methods of direct observation and visual examination. Results: a comprehensive, multi-stage study of Portrait of B. V. Yenni was undertaken in 2025 through the initiative of D. Dobriian and with the support of NAFAA Rector Prof. O. Tsugorko. Conclusions: the study summarizes biographical information about the sitter and certain aspects of the portrait’s provenance. It attributes and refines the dating of Murashko’s preparatory pencil sketches, clarifies the attribution of an archival photograph of the portrait, and reconstructs the main stages of the artist’s work on the painting. The research also establishes that the frame is original and was commissioned by the artist himself. The consequences of previous damages and restoration interventions were identified, as well as the alterations they produced. It was established that the pigment palette of the portrait corresponds to other examined works by Oleksandr Murashko from the same period. Hypotheses were proposed regarding the causes of the technological alterations in the painting’s structure and the possible involvement of K. D. Trokhymenko in its earlier restoration. As a result of the conservation and restoration measures undertaken, the painting regained its exhibition qualities: the correction of deformations restored the overall visual integrity of the work, while the removal of surface dirt, darkened retouchings, and fills revealed the authentic colours of the painting in their harmoni ous balance.Мета дослідження: проаналізувати всі доступні джерела та зіставити їх з результатами комплексного дослідження «Портрета Б. В. Єнні» пензля О. Мурашка, що належить до зібрання Художнього музею Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА), задля уточнення відомих або встановлення невідомих аспектів його творчого методу, а також етапів створення й побутування даного портрета. Методи дослідження: історіографічний, історико-документальний, а також оптико-фізичні та фізико-хімічні методи лабораторного дослідження, порівняльний аналіз, емпіричний метод безпосереднього спостереження й аналізу. Результати дослідження: за ініціативи Д. Добріян та за сприяння ректора НАОМА професора О. Цугорки у 2025 році було проведено у кілька етапів всебічне дослідження «Портрета Б. В. Єнні». Висновки. Узагальнено відомості про портретовану та окремі моменти історії побутування твору, атрибутовано й уточнено час створення олівцевих ескізів; уточнено атрибуцію архівної фотографії портрета; встановлено етапи роботи О. Мурашка над портретом; виявлено, що рама є оригінальною і була замовлена самим художником; з’ясовано наслідки пошкоджень та реставраційних втручань попередніх років і ті видозміни, до яких вони призвели. Встановлено, що пігментна палітра портрета відповідає іншим дослідженим творам О. Мурашка цього періоду; висунуто припущення щодо причини технологічних видозмін живопису та щодо участі К. Трохименка у реставрації портрета. Завдяки здійсненим консерваційно-реставраційним заходам, твір набув експозиційного вигляду: виправлення деформацій дало змогу цілісного огляду; видалення поверхневих забруднень, потемнілих тонувань і шпаклівок відкрило дійсні кольори твору у їхньому гармонійному поєднанні
УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО В КОЛЕКЦІЇ МУЗЕЮ ЗІММЕРЛІ: СТИЛІСТИЧНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
Get PDFThe purpose of this article is to examine the issues of collecting works of Ukrainian art in the context of world private and museum collections, in particular the Ukrainian collection of the Zimmerli Museum. The history of its formation, the nature of the collection, its directions, schools, and artistic and stylistic features of the works of individual artists are outlined. Research methods. The study is based on the methods of biographical, analytical, comparative, historical and cultural and art historical analysis of works of Ukrainian art from the Zimmerli collection. Results. The study describes the formation of Zimmerli’s collection of Ukrainian art, draws attention to the history of its formation, trends and schools, and analyzes individual artistic phenomena. Conclusions. Research into the issues of collecting Ukrainian art in a global context shows that the works of Ukrainian artists remained underrepresented in major world institutions for a long time, while at the same time they were often included in collections labeled as «Russian» or «Soviet» art. In this context, the Ukrainian collection of the Zimmerly Museum at Rutgers University (USA) is of exceptional importance as a systematically collected and conceptually presented array of Ukrainian art, which is not only identified as Ukrainian, but also represented in its own artistic, historical, and cultural autonomy. Thus, the Ukrainian collection of the Zimmerli Museum is not only an example of proper representation, but also a call for the consistent formation of a visible and recognizable Ukrainian artistic canon at the global level.Метою даної статті є розгляд проблематики колекціонування творів українського мистецтва в контексті світових приватних та музейних збірок, зокрема української колекції Музею Зіммерлі. Окреслюється історія її формування, характер збірки, її напрямки, школи та художньо-стилістичні особливості полотен і серій творів окремих митців. Методи дослідження. В основу дослідження покладено методи біографічного, аналітичного, порівняльного, історико-культурного та мистецтвознавчого аналізів творів українського мистецтва з колекції Музею Зіммерлі. Результати. У дослідженні охарактеризовано формування збірки українського мистецтва в Музеї Зіммерлі, звернено увагу на історію її формування, напрямки та школи, а також проаналізовані окремі мистецькі явища. Висновки. Дослідження проблематики колекціонування українського мистецтва в глобальному контексті засвідчує, що твори українських художників тривалий час залишалися малопредставленими в основних світових інституціях, водночас часто включалися до колекцій під грифом «російського» або «радянського» мистецтва. У цьому контексті українська колекція Музею Зіммерлі в Ратгерському університеті (США) має виняткове значення як системно зібраний і концептуально представлений масив українського арту, який не лише ідентифікований як український, а й репрезентований у власній художній, історичній та культурній автономії. Таким чином, українська колекція Музею Зіммерлі є не лише зразком належної репрезентації, але й закликом до послідовного формування видимого та впізнаваного українського художнього канону на глобальному рівні
СОЦІАЛЬНО СПРЯМОВАНЕ ПРОЄКТУВАННЯ В АРХІТЕКТУРНІЙ ОСВІТІ ЯК ПРОСТІР ДУХОВНОГО ЗРОСТАННЯ
Get PDFThe purpose of the article is to identify the potential of socially oriented architectural design as a factor in the formation of value-based, moral, ethical and civil guidelines of future architects. The focus is on the pedagogical and design processes implemented within the educational design of socially significant facilities, in particular preschool institutions with integrated shelters, and their influence on the development of empathetic thinking, social responsibility and the understanding of architecture as a socially responsible activity among students. Research Methods. The interdisciplinary approach is applied in the study, which combines methods of architectural and compositional analysis, functional and planning analysis, psychological and pedagogical included observation, and the reflective analysis of the educational process. The empirical basis of the study consists of 125 second-year student projects completed during 2022–2025. Results. According to the results it can be stated that socially oriented educational design functions not only as a means of forming professional competencies but also as an important factor of moral and social development factor of the student’s personality. In most projects, the focus on children’s psychological comfort, integration of shelters into the structure of the educational space and strengthening of inclusive solutions is recorded. Students’ reflective self-assessments indicate a change in their attitude towards design activity from purely technical to socially and ethically responsible. Conclusions. Socially oriented educational architectural design under wartime conditions appears to become an effective educational tool and at the same time a space for the social growth of the future architect, within which empathetic thinking, responsibility and value-based attitudes towards the individual and society are formed. The obtained results may be used to update the educational programs of architectural faculties in the direction of strengthening the humanitarian component of professional training.Метою статті є аналіз потенціалу соціально спрямованого навчального архітектурного проєктування як чинника формування ціннісних, морально-етичних та громадянських установок май-бутніх архітекторів. У центрі уваги – педагогічні та проєктні процеси, що реалізуються в межах навчального проєктування об’єктів соціального призначення, зокрема закладів дошкільної освіти з інтегрованими укриттями, а також їхній вплив на розвиток у студентів емпатійного мислення, соціальної відповідальності та усвідомлення архітектури як суспільно значущої діяльності. Методи дослідження. Застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує методи архітектурно-композиційного та функціонально-планувального аналізу, психолого-педагогічного включеного спостереження і рефлексивного аналізу навчального процесу. Емпіричною базою дослідження стали 125 студентських проєктів 2-го курсу, виконаних у 2022–2025 роках. Результати дослідження. Встановлено, що соціально спрямоване навчальне проєктування виступає не лише засобом формування фахових компетентностей, а й ефективним чинником розвитку ціннісних та етично орієнтованих професійних установок студентів. У переважній частині проєктів зафіксовано орієнтацію на психологічний комфорт дитини, інтеграцію укриттів у структуру освітнього середовища, а також зростання уваги до інклюзивних рішень. Рефлексивні самооцінки студентів засвідчують трансформацію ставлення до проєктної діяльності – від переважно технічного підходу до соціально й етично відповідального. Висновки. Соціально орієнтоване навчальне архітектурне проєктування в умовах війни є ефективним педагогічним інструментом формування професійної відповідальності, емпатійного мислення та ціннісного ставлення до людини й суспільства. Отримані результати дослідження можуть бути використані для оновлення змісту навчальних програм архітектурних факультетів з метою посилення гуманітарної та соціально орієнтованої складової фахової підготовки