OJS Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Not a member yet
234 research outputs found
Sort by
ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ПЛАСТИКИ ФАСАДІВ ЗАБУДОВИ КИЄВА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ
Get PDFThe article examines the perception of the architectural and decorative plasticity of the building facades of Kyiv at the late 19th and early 20th centuries and r eveals its role in preserving the city's originality. It has been established that for a comfortable perception of facades located on the opposite side of the street, it is necessary that the height of the facades does not exceed the width of the street. Unfortunately, this condition was not met in the Soviet period and continues to be violated in our time. This leads to a distortion of the scale of street development, poor insolation and deterioration of the conditions for the perception of development. The optimal distance for a comfortable perception of the elements of the ground floor of the street (portals, doors, grates of passageways, sculptures) in the perimeter building (depending on the height of the elements and the optimal viewing angle, when the human eye can distinguish all colors and details) has been identified. Unfortunately, often the width of sidewalks does not allow for such an optimal view of facade elements. An important role in the formation of positive emotions from the perception of the buildings of the historical center of Kyiv, as well as in creating a unique image of the city, is played by the architectural and decorative plasticity of the buildings of the late 19th – early 20th centuries, since the human eye, in the process of perceiving the perimeter row of facades, fixes certain "hooks", which are in the upper field of perception elements of the blue line of buildings – sculpture of the ends of buildings, attics, decorative turrets, and in the lower field of perception, on the ground floor line, such elements are portals, sculpture of portals, doors, grates of passages, balconies, decorative fencing. The purpose of the study is to identify the peculiarities of the perception of the architectural and decorative plasticity of the facades of buildings of the late 19th and early 20th centuries in Kyiv and to determine its role in preserving the originality of the city. Research methods. In the process of studying the conditions for optimal perception of architectural and decorative plasticity of facades of buildings of the late 19th – early 20th centuries in Kyiv, the following methods were used: Empirical methods: observation of the subject of research; photo fixation, measurements, sketches; method of analogies. Theoretical methods: study of scientific sources of the research topic, analysis and generalization of the information obtained; study and analysis of architectural and construction practice; synthesis and formalization of the scientific information obtained; comparative analysis; analytical calculations in order to identify the distance for optimal perception of facades and their elements; graphic modelling. The main part of the work was carried out by empirical and theoretical methods. Scientific novelty: for the first time, the conditions for optimal perception of individual facades in the perimeter buildings of the street and elements of facades of buildings in the historical centre were analysed, the optimal distance for the perception of facade elements in the lower perception zone was determined, and the role of architectural and decorative plasticity of facades of buildings of the late 19th and early 20th centuries in preserving the originality of the city of Kyiv was revealed. The practical significance of the work lies in the use of the research results in the practice of repair and restoration works. Calculations of optimal distances and angles of perception of facades, portals and other elements of the ground floor can be used in the reconstruction of the historical centre of Kyiv, as well as in substantiating the need to clarify the regulation of the number of storeys of new buildings that are included in the historical development and in the preservation of individual details and elements of facades that are important architectural accents.У статті розглянуто особливості сприйняття архітектурно-декоративної пластики фасадів забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ століть та виявлено її роль у збереженні своєрідності міста. Встановлено, що для комфортного сприйняття фасадів, розташованих на протилежному боці вулиці, необхідно, щоб висота фасадів не перевищувала ширину вулиці. На жаль, ця умова не виконувалася в радянський період і продовжує порушуватися й у наш час. Це призводить до спотворення масштабу забудови вулиць, поганої інсоляції та погіршення умов сприйняття забудови. Виявлено оптимальну відстань для комфортного сприйняття елементів партеру вулиці (порталів, дверей, ґрат проїздів, скульптури) у периметральній забудові (залежно від висоти елементів та оптимального кута зору, коли око людини розрізняє всі кольори й деталі). На жаль, обмежена ширина тротуарів часто не забезпечує оптимальний огляд елементів фасадів. Важливу роль у формуванні позитивних емоцій від сприйняття забудови історичного центру Києва, а також у створенні своєрідного образу міста, відіграє архітектурно-декоративна пластика забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст. Око людини в процесі сприйняття периметрального ряду фасадів фіксує певні «зачепи»: у верхньому полі сприйняття − це елементи блакитної лінії забудови (скульптура завершень будинків, аттики, декоративні башточки), а в нижньому полі (на лінії партеру) − портали, скульптура порталів, двері, ґрати проїздів, балкони, декоративна огорожа. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей сприйняття архітектурно-декоративної пластики фасадів забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст. та визначенні її ролі у збереженні своєрідності міста. Методи дослідження. У процесі дослідження умов оптимального сприйняття архітектурно-декоративної пластики фасадів забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст. використано такі методи: емпіричні (спостереження за предметом дослідження, фотофіксація, обміри, замальовки, метод аналогій) та теоретичні (вивчення наукових джерел тематики дослідження, аналіз та узагальнення одержаної інформації, вивчення архітектурно-будівельної практики, синтез та формалізація одержаної наукової інформації; порівняльний аналіз; аналітичні розрахунки для визначення відстані оптимального сприйняття фасадів і їх елементів, графічне моделювання). Наукова новизна: вперше проаналізовано умови оптимального сприйняття окремих фасадів у периметральній забудові вулиць та елементів фасадів забудови історичного центру, визначено оптимальну відстань для сприйняття елементів фасадів у нижній зоні сприйняття, виявлено роль архітектурно-декоративної пластики фасадів забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст. у збереженні своєрідності міста Києва. Висновки. Результати дослідження можуть бути використані у практиці ремонтно-реставраційних робіт. Розрахунки оптимальних відстаней та кутів сприйняття фасадів, порталів та інших елементів партеру можуть застосовуватися для реконструкції історичного центру Києва, а також для обґрунтування необхідності уточнення регулювання поверховості новобудов, що вводяться в історичну забудову, та у збереженні окремих деталей і елементів фасадів, які є важливими архітектурними акцентами
ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ТА ЗАСОБІВ ПРЕЗЕНТАЦІЇ АРХІТЕКТУРНИХ ПРОЄКТІВ: ІСТОРИЧНИЙ ТА СУЧАСНИЙ КОНТЕКСТИ
Get PDFThe purpose of this article is to analyze the evolution of design tools and means of presenting architectural projects, as well as to determine the impact of innovative technologies on the process of form-making. The research methods include comparative historical analysis of traditional and innovative architectural tools, review of relevant scientific studies, and examination of the experience of implementing computer technologies in the design process. Research results. The study analyzes the stages of architectural design development in connection with the evolution of tools and visualization techniques. It has been established that each historical period was characterized by specific design methods that directly influenced form-making, compositional decisions, and the stylistic features of the architecture of that era. In particular, it is noted that the emergence of new tools – from physical modeling to digital simulation – not only optimized the design process but also transformed architectural language, enabling more complex spatial solutions. Conclusions. The research makes it possible to trace the evolution of architectural design methods – from hand-drawn sketches and physical models to modern digital tools. This helps to better understand the impact of technological progress on architectural practice, the transformation of approaches to form-making, project documentation, and interaction between stakeholders in the construction process. The results can be applied in educational contexts to improve methods of architectural design.Метою статті є аналіз еволюції інструментарію проєктування та засобів презентації архітектурних проєктів, а також визначення впливу інноваційних технологій на процес формоутворення. Методи дослідження: порівняльний історичний аналіз традиційних та інноваційних інструментів архітектора, аналіз наукових досліджень за темою, вивчення досвіду впровадження комп’ютерних технологій у проєктування. Результати дослідження. В ході дослідження проаналізовано етапи розвитку архітектурного проєктування у взаємозв’язку з еволюцією інструментарію та засобів візуалізації. Встановлено, що кожен історичний період характеризувався специфічними засобами проєктування, які безпосередньо впливали на формоутворення, композиційні рішення та стилістичні особливості архітектури відповідної доби. Зокрема, визначено, що поява нових інструментів – від макетування до цифрового моделювання – не лише оптимізувала процес проєктування, але й трансформувала архітектурну мову, уможливлюючи більш складні просторові рішення. Висновки. Проведене дослідження дає змогу простежити еволюцію методів архітектурного проєктування – від ручних креслень та макетування до сучасних цифрових інструментів. Це допомагає краще зрозуміти вплив технологічного прогресу на архітектурну практику, зміну підходів до формоутворення, проєктної документації та взаємодію між учасниками будівельного процесу. Результати можуть бути використані під час навчання для вдосконалення методів архітектурного проєктування
ТИПОЛОГІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ШКІЛЬНИХ ПАНСІОНІВ
Get PDFThe purpose of the article is to develop and substantiate a typology of the functional and spatial organization of school boarding facilities in the context of current challenges facing Ukraine’s educational system. Methods. The study employs typological analysis, comparative analysis of both design projects and built facilities in Ukraine and abroad, the method of morphological generalization, a systemic approach to the classification of architectural and planning solutions, and graphic modeling. Results. The study analyzes the object on five levels: as a component of the school system, as an element of a school complex, as a part of the urban structure, as a system of functional zones, and at the level of spatial planning organization. Conclusions. The proposed typology and innovative architectural and planning solutions provide a systematic framework for structuring the design of school boarding facilities and serve as a tool for further research into their spatial organization and for the practical implementation of modern student accommodation formats.Мета статті – розробити та обґрунтувати типологію функціонально-планувальної організації шкільних пансіонів у контексті актуальних викликів освітньої системи України. Методи дослідження. У дослідженні використано методи типологічного аналізу, компаративного аналізу проєктів і реалізованих об'єктів в Україні та за кордоном, метод морфологічного узагальнення, системний підхід до класифікації архітектурно-планувальних рішень, графічне моделювання. Результати. У межах дослідження проведено аналіз об’єкта на п’яти рівнях: як суб’єкта системи шкільних закладів, як елемента шкільного комплексу, як елемента містобудівної структури, як системи функціональних зон та на рівні планувальної організації. Висновки. Представлена типологія та новітні пропозиції архітектурно-планувальних рішень дає змогу системно структурувати проєктні рішення шкільних пансіонів та є інструментом для подальших досліджень об’ємно-просторової організації і практичного впровадження сучасних фор матів проживання школярів
АНАЛІЗ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ ДЛЯ ОСІБ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ
Get PDFThe aim of this paper is to analyze international experience in the spatial organization of rehabilitation centers for individuals with post-traumatic stress disorder (PTSD) and evaluate the impact of architectural solutions on the effectiveness of rehabilitation processes. The paper examines the experience of organizing such centers in various countries, including the USA, Israel, Germany, the UK, Canada, and Australia, with a focus on architectural approaches, planning solutions, and functional zoning. The research methods include the systematization and generalization of international experience in designing rehabilitation centers. The article discusses principles of integrating the natural environment into the architecture of rehabilitation institutions, the usage of open landscape areas, recreational spaces, natural materials, and inclusive design. The relevance of this work lies in the need to improve approaches to designing rehabilitation centers in Ukraine to enhance conditions for the rehabilitation of individuals with PTSD. The results of the study allow to formulate recommendations for creating a comfortable and functional therapeutic environment for patients in rehabilitation facilities.Мета статті – аналіз закордонного досвіду об'ємно-просторової організації реабілітаційних центрів для осіб із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) та оцінка впливу архітектурних рішень на ефективність реабілітаційних процесів. Аналізується досвід організації таких центрів у різних країнах – зокрема США, Ізраїлі, Німеччині, Великій Британії, Канаді та Австралії з фокусом на архітектурні підходи, планувальні рішення й функціональне зонування. Методами дослідження є систематизація та узагальнення міжнародного досвіду проєктування реабілітаційних центрів. У статті розглядаються принципи інтеграції природного середовища в архітектуру реабілітаційних закладів, використання відкритих ландшафтних зон, рекреаційних просторів, природних матеріалів та інклюзивного дизайну. Актуальність роботи полягає в необхідності удосконалити підходи до проєктування реабілітаційних центрів в Україні з метою покращення умов для реабілітації осіб із ПТСР. Результати дослідження дозволяють сформулювати рекомендації щодо створення комфортного та функціонального терапевтичного середовища для пацієнтів у реабілітаційних закладах
«ДОКУМЕНТАЛЬНЕ» І «ХУДОЖНЄ» В «СОЦІОЛОГІЧНОМУ ЗАПИСІ» ЗОФІЇ РИДЕТ
Get PDFThe purpose of the article is to explore the sociological aspects of the largest photographic project by the prominent Polish photographer Zofia Rydet (1911–1997), «Sociological Record». To highlight the correlation between social and artistic visual expression. Research methods. General scientific and empirical methods, including the historical and chronological method, as well as the analysis of artistic, compositional, and stylistic features of the works, were used in the study. Results. The influence of the sociological tradition in the history of photography, in particular the parallels between the Sociological Record and the projects of the 1930s-1970s, is considered. The methodology of Z. Rydet, based on the repetition of compositions and the use of the natural environment to reveal the relationship between man and space, is analyzed. The significance of the project for visual documentary is determined. Conclusions. Z. Rydet’s «Sociological Record» is a large-scale sociological and photographic project that serves as a portrait of a generation, research, and archive at the same time. Despite its documentary nature, the series focuses on the image of a person, creating a generalized collective portrait of time through a multiplicity of identical compositions.Мета статті – дослідити соціологічні аспекти найбільшого фотографічного проєкту видатної польської фотографині Зофії Ридет (1911–1997) «Соціологічний запис», висвітлити співвідношення документального й художнього візуального висловлювання. Методи дослідження. У роботі застосовано загальнонаукові та емпіричні методи, зокрема історико-хронологічний, а також аналіз художньо-композиційних та стилістичних особливостей творів. Результати. Розглянуто вплив соціологічної традиції в історії фотографії, зокрема паралелі між «Соціологічним записом» і проєктами 1930–1970-х років. Проаналізована методологія З. Ридет, що ґрунтується на повторюваності композицій та використанні природного середовища для розкриття взаємозв’язку людини й простору. Визначено роль проєкту в царині візуальної документалістики. Висновки. «Соціологічний запис» З. Ридет – це масштабний соціологічний та фотографічний проєкт, що виконує роль портрета покоління, дослідження та архіву водночас. Попри документальність, серія зосереджена на образі людини, створюючи узагальнений колективний портрет часу через множинність ідентичних композицій
ЗАСТОСУВАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФІКСАЦІЇ ПАМ’ЯТОК АРХІТЕКТУРИ
Get PDFAbstract. Research objective. This article is dedicated to promoting innovative remote surveying methods for historic architectural objects in challenging and hazardous conditions. It systematizes practical experience in recording graphical information about the wooden Doctors' House in the village of Moshny, Cherkasy region, designed by the renowned architect Vladislav Gorodetsky. Although the building does not have the official status of an architectural monument in Ukraine, it requires preservation and protection. In the context of military aggression, where traditional research methods become impractical, the use of remote technologies is critically important for safeguarding cultural heritage. Research methods. The study involved the analysis of archival materials, photogrammetric documentation, and partial on-site surveys. Additionally, methods of descriptive geometry and 3D modeling were applied in the research process. Research results. The application of software such as AutoCAD, Rhinoceros 7, and Enscape enabled the creation of accurate façade drawings and a detailed 3D model of the building, facilitating further research, popularization, and contributing to the potential inclusion of the structure in the State Register of Immovable Cultural Heritage of Ukraine. Conclusions. The study demonstrated the effectiveness of combining traditional and modern instrumental methods for architectural research. The experience of first-year students from the Faculty of Architecture at KNUCA highlighted the potential for involving young specialists in documenting architectural heritage objects, even under the chal lenging conditions of military aggression.Анотація. Мета дослідження. Стаття присвячена популяризації інноваційних методів дистанційного обстеження історичних архітектурних об’єктів у складних і небезпечних умовах. В ній систематизовано практичний досвід фіксації графічної інформації про дерев'яний Будинок лікарів у селі Мошни Черкаської області, споруджений за проєктом відомого архітектора Владислава Городецького. Будівля не має статусу пам’ятки архітектури України, проте потребує збереження та охорони. В умовах воєнної агресії, коли традиційні методи дослідження неможливі, використання дистанційних технологій є критично важливим для збереження культурної спадщини. Методи дослідження включали аналіз архівних матеріалів, фотофіксацію та фрагментарні натурні обстеження. У процесі роботи були також використані методи нарисної геометрії та 3D-моделювання. Результати дослідження. Застосування програмного забезпечення AutoCAD, Rhinoceros 7 та Enscape дало змогу створити точні креслення фасадів та тривимірну модель будівлі, що сприяє її подальшому дослідженню, популярізації і створює передумови для внесення будівлі до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Висновки. Виконана робота показала ефективність поєднання традиційних та сучасних інструментальних методів вивчення архітектурних об’єктів. Досвід студентів першого курсу архітектурного факультету КНУБА продемонстрував можливість залучення молодих спеціалістів до фіксації інформації про об’єкти архітектурної спадщини навіть за складних умов воєнної агресії
ВИСТАВКОВИЙ ПРОЄКТ «КОНЦЕНТРАЦІЯ ВОЛІ» ЯК ФОРМА КУЛЬТУРНОГО ОПОРУ В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ В УКРАЇНУ
Get PDFThe aim of the article is to analyze the exhibition project «Concentration of the Will», which took place in 2023 at the M17 Contemporary Art Center in Kyiv, as an example of an artistic response to the full-scale invasion of Ukraine by the russian federation, and to determine its role as a form of cultural resistance. The focus is placed on the curatorial concept, the visual strategies embedded in the project, and the analysis of the selected artworks that demonstrate the capacity of contemporary art to transform the experience of war into a mechanism of resistance. Methodology. The study employs art historical, comparative-analytical, historical, and structural-semantic methods. Results. The research demonstrates that the “Concentration of the Will” exhibition is not only a reaction to wartime events, but also part of a broader cultural response aimed at demythologizing imperial narratives and reinterpreting the categories of “will,” “truth,” and “identity” through artistic language. Emphasis is placed on the ability of art to construct an alternative symbolic reality that resists russian propaganda by exposing its artificiality, aggression, and manipulative nature. Conclusions. The exhibition represents a new form of cultural resistance in which the aesthetic, ethical, and political aspects coexist within a unified artistic space. The project functions as a means of artistic resistance to russian propaganda, not only documenting the present but also shaping a shared vision of the future by fostering resistance through culture. The study identifies specific features of artistic thinking under existential threat, which prompted a shift in emphasis within the visual narrative. The exhibition highlights the distinctive role of art as a medium for communication and the interpretation of reality in the context of war.Мета статті – проаналізувати виставковий проєкт «Концентрація волі», що відбувся у 2023 році в Центрі сучасного мистецтва M17 у Києві, як приклад художньої реакції на повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну та визначити його роль як форми культурного опору. Увагу зосереджено на кураторській концепції, візуальних стратегіях, закладених у проєкт, та аналізі окремих мистецьких творів, що демонструють здатність сучасного мистецтва трансформувати пережитий досвід війни у механізм спротиву. Методи дослідження. У роботі застосовано мистецтвознавчий, порівняльно-аналітичний, історичний та структурно-семантичний методи. Результати. Дослідження засвідчує, що виставковий проєкт «Концентрація волі» є не лише реакцією на воєнні події, але й складовою ширшої культурної відповіді, спрямованої на деміфологізацію імперських наративів і переозначення категорій «волі», «правди» та «ідентичності» через художню мову. Акцентовано на здатності мистецтва формувати альтернативну символічну реальність, яка протистоїть російській пропаганді, виявляючи її штучність, агресивність і маніпулятивний характер. Висновки. Виставка репрезентує новітню форму культурного опору, в якому естетичне, етичне та політичне співіснують у єдиному художньому просторі. Проєкт функціонує як засіб мистецької протидії російській пропаганді та не лише документує сучасність, але й структурує спільну візію майбутнього, формуючи спротив через культуру. Виявлено особливості художнього мислення в період екзистенційної загрози, що спонукали до зміщення акцентів у візуальному наративі. Виставка фіксує особливу роль мистецтва як засобу комунікації та осмислення реальності в умовах війни
ЗЕЛЕНІ ДАХИ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: АНАЛІЗ ДОСВІДУ УКРАЇНИ ТА СВІТУ
Get PDFThe purpose of this article is to analyze international and Ukrainian experiences in the implementation of green roofs in construction, to highlight their environmental, economic, and social benefits, and to identify the prospects for integrating these technologies into contemporary urban environments. Special attention was given to the study of the impact of green roofs on improving the microclimate, reducing CO₂ emissions and increasing the energy efficiency of buildings, as well as evaluating the possibilities of adapting international practices in Ukraine. Research methods. This study employs the method of systems analysis, which helps to evaluate the impact of green roofs on the energy efficiency of buildings, the ecological status of cities and the comfort of the urban environment, and the empirical method, which is based on the observation or data analysis on the impact of green roofs for microclimate, conservation of water resources and building operational characteristics. Research results. The article highlights the key characteristics of green roofs as an element of ecological architecture that contributes to improving building energy efficiency, enhancing the urban microclimate, and reducing environmental impact. Architectural and planning solutions that can be applied to further the development of the sustainable urban planning concept are also summarized. Conclusions. Green roofs are an effective tool for increasing energy efficiency of buildings, reducing the burden on urban infrastructure, and improving the environmental condition of cities. They help retain rainwater, protect the roof, and provide thermal and sound insulation. Both global and Ukrainian experience proves that their use is appropriate both in private and commercial construction, and advancements in technology allow for their adaptation to various climatic conditions and architectural contexts.Метою цієї статті є аналіз міжнародного та українського досвіду застосування зелених покрівель у будівництві, висвітлення їхніх екологічних, економічних та соціальних переваг, а також визначення перспектив впровадження цих технологій у сучасних міських умовах. Особливу увагу приділено дослідженню впливу зелених дахів на покращення мікроклімату, зменшення викидів CO₂ та підвищення енергоефективності будівель, а також оцінено можливості адаптації міжнародних практик в Україні. Методи дослідження. Нами використано метод системного аналізу, що допомагає оцінити вплив зелених дахів на енергоефективність будівель, екологічний стан міст і комфортність міського середовища та емпіричний метод, який базується на спостереженні або аналізі даних щодо впливу зелених дахів на мікроклімат, збереження водних ресурсів та експлуатаційні характеристики будівель. Результати дослідження. У статті висвітлені ключові характеристики зелених дахів як елемента екологічної архітектури, що сприяє підвищенню енергоефективності будівель, покращенню міського мікроклімату та зменшенню екологічного навантаження. Також узагальнено архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути використані для подальшого розвитку концепції сталого містобудування. Висновки. Зелені дахи є ефективним інструментом підвищення енергоефективності будівель, зменшення навантаження на міську інфраструктуру та покращення екологічного стану міст. Вони сприяють утриманню дощової води, захищають покрівлю, забезпечують тепло- та звукоізоляцію. Світовий та український досвід засвідчує, що їхнє використання є доцільним як у приватному, так і в комерційному будівництві, а розвиток технологій дає змогу адаптувати їх до різних кліматичних умов та архітектурних контекстів
ЦЕРКВА НА ВУЛ. ЮРКІВСЬКІЙ У КИЄВІ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ХІІ СТ.
Get PDFThe article examines the church found out by archaeological excavations in 2003 in Yurkivska Street in Podil, Kyiv. The peculiarities of the planning structure, the masonry technique, and stylistics of this church make it possible to clarify the development of Kyivan Rus architecture. The purpose of this article is to determine the significance of the church in Yurkivska Street in Kyiv in the development of Kyivan Rus architecture of the 12th century. Methods. Comparative and historical, typological, compositional and stylistic methods are used to achieve the purpose. Results and conclusions. It has been determined that the church in Yurkivska Street (late 1120s – early 1130s) is a link in the spread of Chernihiv variant of the arch-gabled church type in Kyiv. At the same time, the mentioned church is the first known example of the new variant of the arch-gabled church type, Kyiv-Chernihiv one, which was formed on the basis of Chernihiv variant. In addition, the church in Yurkivska Street is one of the first churches of the 12th century without a narthex, having widespread in Kyivan Rus territory in the second half of the 12th century. Such churches without a narthex became the basis for the development of the pillar-shaped church type.У статті розглядається церква, відкрита археологічними розкопками 2003 р. на вул. Юрківській на Подолі в Києві. Особливості планувальної структури, будівельна техніка та стилістика цього храму дають змогу уточнити розвиток києворуської архітектури. Мета статті – визначити значення церкви на вул. Юрківській у Києві для розвитку архітектури Київської Русі ХІІ століття. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано порівняльно-історичний, типологічний та композиційно-стилістичний методи. Головні результати і висновки. Встановлено, що церква на вул. Юрківській (кінець 1120-х – початок 1130-х рр.) є ланкою у процесі розповсюдження чернігівського варіанту закомарного храму в Києві, водночас, першим відомим зразком нового варіанту закомарного храму, києво-чернігівського, що сформувався на основі чернігівського. Окрім того, церква на вул. Юрківська – це один з перших храмів ХІІ ст. без нартексу, які у другій половині ХІІ ст. розповсюджуються по всій території Київської Русі. Такі храми без нартексу стали основою розвитку стовпоподібного типу храму
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КОСТЮМА ДОБИ МОДЕРНУ В УКРАЇНСЬКОМУ ЖИВОПИСІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ
Get PDFThe purpose of the article is to determine the directions of the modern style costume interpretation in Ukrainian portrait/genre painting of the late XIXth – early XXth centuries. The research methods combine general science (method of analysis, synthesis, comparison, systematization) and art history (method of art history analysis, namely iconographic, compositional and artistic-stylistic). The options for interpreting the image of a modern style costume are distributed according to stylistic features defined through art analysis. The traits of realistic presentation of the Art Nouveau style in the works of Peter Nilus (1869–1943), Mykola Tkachenko (1850–1929), Peter Kholodny the Elder (1876–1930) were investigated. The specifics of the impressionistic approach to the image of the costume in the works of Ivan Trush (1869–1941), Olena Kulchytska (1877–1967), Ivan Pokhitonov (1850–1923), compositions of Oleksandr Murashko (1875–1919) «Paris period» were articulated. The modern style costume interpretation of the painting created at the same style period was noted in the portraits by Oleksandr Murashko, Vsevolod Maximovich (1894-1914). Fouvistical and expressionistic manifestations marked the formation of a costume in the painting of Olexandra Exter (1882–1949), Oleksa Novakivsky (1872–1935), Sonia Delaunay (1885–1979). Polystylism of a number of works of Ukrainian painting, which was represented by the fashionable outfit of the late XIX – early XX centuries, was traced: synthesis of symbolism and modernity in the impersonal portrait of «Parisienne» by Kaetan Stefanovich (1886–1920); Reminiscences of aestheticism in combination with the impressionistic painting of Ivan Pokhitonov («Vira Figner portrait»), realistic painting by Oleksa Novakivsky («Portrait of Zulia Kviletska»).Мета статті – визначення напрямків образотворчої інтерпретації костюма доби модерну в українському портретному і жанровому живописі кінця XIX – початку XX століть. У процесі роботи використано загальнонаукові (метод аналізу, синтезу, порівняння, систематизації) та мистецтвознавчі (метод мистецтвознавчого аналізу, зокрема іконографічного, композиційного та художньо-стилістичного) методи дослідження. Варіанти інтерпретації зображення костюма доби модерну розподілено відповідно до наслідуваних стилістичних течій, виявлених через мистецтвознавчий аналіз. Результати дослідження. Досліджено риси реалістичного представлення вбрання стилю модерн у творчості Петра Нілуса (1869–1943), Миколи Ткаченка (1850–1929), Петра Холодного Старшого (1876–1930). Виявлено специфіку імпресіоністичного підходу до зображення костюму в творах Івана Труша (1869–1941), Олени Кульчицької (1877–1967), Івана Похитонова (1850–1923), композиціях паризького періоду Олександра Мурашка (1875–1919). Модерне трактування костюма однойменної доби відзначене у портретах пензля О. Мурашка, Всеволода Максимовича (1894–1914). Простежено модерністські трансформації у візуалізації вбрання О лександрою Екстер (1882–1949) Олексою Новаківським (1872–1935), Сонею Делоне (1885–1979). Виявлено полістилізм низки творів українського живопису, в котрих було репрезентовано модне вбрання кінця XIX – початку XX ст.: синтез символізму та модерну в імперсональному портреті «Парижанка» Каєтана Стефановича (1886–1920); ремінісценції естетизму в поєднанні з імпресіоністичним живописом Івана Похитонова («Портрет Віри Фігнер»), естетизованим малярством Олекси Новаківського («Портрет Зулі Квілецької») та інших