OJS Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Not a member yet
234 research outputs found
Sort by
ПРОБЛЕМИ АНАТОМІЧНОГО СТУДЕНТСЬКОГО РИСУНКА ТА ШЛЯХИ ЇХНЬОГО ВИРІШЕННЯ В НАОМА
Get PDFThe article analyzes contemporary challenges in teaching plastic anatomy at NAFAA and the difficulties students face in mastering anatomical drawing. It proposes methods to address these problems and enhance interest in traditional academic disciplines. The study focuses on changes in teaching methods, incorporating new media technologies, and broader transformations in academic education. Research Methods. The study employs the empirical method of visual analysis, as well as historical and comparative theoretical methods. These were applied to the accumulated collection of student drawings maintained by the department, some of which were displayed at an exhibition in 2024. Through analysis and synthesis, conclusions were drawn regarding specific difficulties students face when mastering anatomical drawing. Results. Key recurring problems identified among students working on anatomical drawing include insufficient experience drawing from life, fragmented thinking, proportional errors, and a declining interest in tonal rendering. Conclusions. Proposed solutions include updating the learning environment and utilizing modern technologies. The most promising approach appears to be the adaptation of plastic anatomy tasks to students' specializations (painting, graphic arts, design, sculpture, etc.), addressing their specific needs. The findings can be used to update textbooks and curricula.Мета статті – проаналізувати сучасні виклики, які виникають в процесі викладання пластичної анатомії в НАОМА, зокрема труднощі, які виникають у студентів під час освоєння анатомічного рисунка. Пропонуються методи вирішення цих проблем та шляхи підвищення зацікавленості студентів традиційними академічними дисциплінами. Особлива увага приділяється зміні методів викладання, використанню нових медійних технологій у навчальному процесі та трансформації академічної освіті загалом. Методи дослідження. У процесі дослідження було використано емпіричний метод візуального аналізу, а також історичний і порівняльний теоретичні методи. Було досліджено студентські рисунки, накопичені на кафедрі, частина з яких експонувалася на виставці у 2024 році. Метод аналізу та синтезу дозволив дійти висновку щодо специфічних труднощів, які виникають у студентів при опануванні анатомічного рисунка. Результати. Визначено ключові проблеми, з якими стикаються студенти при виконанні анатомічного рисунка. Серед них: недостатній досвід роботи з натури, фрагментарність мислення, помилки у визначенні пропорцій та зниження інтересу до тонального рисунка. Висновки. Запропоновано шляхи вирішення виявлених проблем, зокрема оновлення навчального простору з використанням новітніх технологій. Найбільш перспективним напрямком є адаптація завдань з дисципліни «Пластична анатомія» до спеціалізацій, які вивчають студенти (живопис, графіка, дизайн, скульптура тощо). Це сприятиме ефективнішому засвоєнню матеріалу та подоланню труднощів. Отримані результати можуть бути використані для оновлення підручників та навчальних програм
ПРО АТРАКТИВНІСТЬ В АРХІТЕКТУРІ ПОСТМОДЕРНІЗМУ
Get PDFThe purpose of this article is to determine the signs of the phenomenon of attractivity in postmodern architecture; to systematize and classify architectural techniques of postmodernism, which give architecture a sign of attractivity; to analyze the experience and philosophical foundations of postmodern architecture; to consider outstanding architectural objects around the world (including buildings in Kyiv and Dnipro), created to enrich the urban space, and look at their attractive and typological features. Research methods involve the collection and analysis of literary, scientific and design sources related to our topic and based on an understanding of attractivity of architectural structures as objects that can influence the improvement of urban space. Results. The research defines the author's interpretation of the term "attractivity" in architecture, reveals its meaning and origin. It is noted that the main goal of attractive architecture is to attract the attention and interest of consumers (residents or guests of the city). It has also been proven that the main values of postmodern architecture create the attractivity of architectural objects. An attempt was made to systematize and classify architectural objects according to the principle of various architectural techniques that are used to give the features of attractivity to an object. The projects by famous architects around the world and Ukraine were analyzed. Conclusions. It has been established that the attractivity of a building’s architectural image is a fundamental characteristic, a sign of the application of the principles of postmodernism, and it must be studied and taken into account when designing exhibition objects and complexes. The reasons for the inappropriateness of providing attractive features to some buildings, that leads to the loss of the integrity and meaning of the environment, ar e revealed.Мета статті – визначити ознаки явища атрактивності в архітектурі постмодернізму; систематизувати й класифікувати архітектурні прийоми постмодернізму, що надають архітектурі ознак атрактивності; проаналізувати досвід і філософське підґрунтя постмодерністської архітектури; розглянути видатні об’єкти світової й вітчизняної архітектури (споруди у Києві та Дніпрі), створені для збагачення міського простору, їхні атрактивні особливості й типологічні ознаки. Методи дослідження передбачають збір та аналіз літературних, наукових та проєктних джерел, що дотичні до нашої теми, та спираються на розуміння атрактивності архітектурних споруд як об’єктів, що можуть впливати на покращення міського простору. Результати. У дослідженні визначена авторська інтерпретація терміна «атрактивність» в архітектурі, розкрито його значення і походження. Зазначено, що основною метою атрактивної архітектури є привертання уваги й зацікавленості споживачів (мешканців або гостей міста). Також доведено, що саме основні цінності архітектури постмодернізму породжують атрактивність архітектурних об’єктів. Зроблено спробу систематизувати і класифікувати архітектурні об’єкти за принципом використання різних архітектурних прийомів, які надають об’єктові рис атрактивності. Проаналізовано проєкти відомих світових архітекторів, а також вітчизняних будівничих. Висновки. Встановлено, що атрактивність архітектурного образу будівлі є фундаментальною характеристикою, ознакою застосування принципів постмодернізму, яку необхідно вивчати і враховувати під час проєктування експозиційних об’єктів і комплексів. Розкрито причини недоречності надання атрактивних рис деяким спорудам, що призводить до втрати цілісності та сенсу середовища
ФРАНЦУЗЬКИЙ ПЕРІОД У ТВОРЧОСТІ А. ЕРДЕЛІ (1929–1930 РР.): ТВОРЧІ СТУДІЇ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Get PDFAbstract. The article is devoted to the work of the outstanding Transcarpathian artist Adalbert Erdelyi (1891–1955) during his stay in France in 1929–1931. The purpose of the research is to analyze the artist’s paintings written in this period, to establish the chronological sequence of their creation, to reveal the artistic and stylistic tendencies of A. Erdelyi’s individual manner of this period. The research methodology is based on the analysis of the literature that mentions this stage of the master’s life, including scientific and journalistic works, notes in the press, diaries of A. Erdelyi. The author of the article collected all available empirical material, which consists of works stored in the Transcarpathian Regional Art Museum of J. Bokshay, private collections in Ukraine and other European countries. The novelty of the study. Staying for some time in Paris and working side by side with other artists in the art colony in Gargiles – all this led to the appearance of new features in the artist’s handwriting. After returning to Uzhhorod, A. Erdelyi taught a lot, was engaged in creativity, implemented the techniques acquired in France and thus brought Transcarpathian art to the European level. Conclusion. An art-critic analysis of A. Erdelyi’s paintings of the studied period was carried out, and the works preserved in France were published for the first time. The chronology of the artist’s creation of paintings is reproduced. New stylistic features in the artistic language of A. Erdelyi are revealed, features that influenced the further development of his creative method are singled out.Анотація. Стаття присвячена творчості видатного закарпатського художника Адальберта Ерделі (1891–1955) в період його перебування у Франції в 1929–1931 роках. Мета дослідження – проаналізувати живописні твори митця, написані в цей період, встановити хронологічну послідовність їхнього створення, виявити художньо-стильові тенденції індивідуальної манери А. Ерделі цього періоду. Методологія дослідження базується на аналізі літератури, в якій згадувалося про цей життєвий етап майстра, зокрема наукові та публіцистичні праці, замітки у пресі, щоденники А. Ерделі. Автором статті було зібрано увесь доступний емпіричний матеріал, який складається з творів, що зберігаються у Закарпатському обласному художньому музеї ім. Й. Бокшая, приватних колекціях в Україні та інших країнах Європи. Новизна дослідження. Перебування певний час у Парижі та праця пліч-о-пліч з іншими митцями в художній колонії у Ґаржілесі призвело до появи нових рис у почерку художника. Після повернення до Ужгорода А. Ерделі багато викладав, займався творчістю, реалізовував набуті у Франції методики і таким чином вивів закарпатс ьке мистецтво на європейський рівень. Висновок. Здійснено мистецтвознавчий аналіз живопису А. Ерделі досліджуваного періоду, вперше опубліковано твори, що зберігаються у Франції. Відтворено хронологію створення митцем картин. Виявлені нові стилістичні риси в художній мові А. Ерделі, виокремлено особливості, які вплинули на подальший розвиток його творчого методу
ЖІНОЧІ ОБРАЗИ У ТВОРЧОСТІ ЗОЇ ЛЕРМАН
Get PDFAbstract. The article has examined the art works of Zoia Lerman, the Kyiv artist and educator of the second half of the 20th century; in particular, it highlighted the subject content of women’s images in the artist’s paintings. And although the mentioned subject content prevails in the artistic legacy of Zoia Naumivna, the scientific studies having highlighted the artist’s work from this perspective are in very short supply. In modern published articles, the fellow artists emphasize the painting talent of Z. Lerman, but it is worth noting that this was not always the case, as during the Soviet period, her works were not appropriately highlighted. First of all, this is due to the fact that the creative work of Z. Lerman is of a non-conformist nature with respect to the method of socialist realism determined by the totalitarian system. The object of the article is to analyze the women’s images in different periods of the artist’s work and her unique approach to portray a personality based on the material of the selected works. Study methods. To achieve the set object, the following methods were used: method of comparative analysis, which made it possible to determine the transformational processes in the artist’s stylistics and in the construction of women’s images; biographical method, in order to find out the main stages of the painter’s artistic development; stylistic analysis, in order to determine the individual characteristics in the context of Ukrainian art of the second half of the 20th century. As a result of the analysis performed, it was found that addressing to the women’s images is a dominant direction in the painter’s works. Examining the paintings in chronological order allows us to draw conclusions that at each stage of Z. Lerman’s creative path, she resorted to a multifaceted artistic embodiment of the woman’s image, addressing to the topics that worried her. These are ballet, circus, flamenco and various aspects of parenthood. While experimenting with artistic means of expression, the artist turned mainly to the woman’s image, both in individual portraits in the early stages of her work, and in generalized interpretations of the later period. Conclusions. Today, there is a growing interest in painters, whose art works were not adequately highlighted or were even suppressed under the conditions of Soviet ideology. We can say that although Z. Lerman was ahead of her time with her works and subtle interpretation of the women’s images and absolutely clearly felt the change of eras, her paintings still remain understudied. Despite this, she became a source for the development of a new artistic vision of future Ukrainian artists, and that is why Z. Lerman’s paintings require further thorough study.Анотація. У статті досліджено творчість київської художниці та педагога другої половини ХХ ст. Зої Лерман, зокрема, висвітлено тематику жіночих образів у живописі мисткині. І хоча зазначена тематика переважає в творчому доробку Зої Наумівни, наукові розвідки, що висвітлюють творчість художниці саме з такого ракурсу, практично відсутні. У сучасних опублікованих статтях колеги- художники підкреслюють живописний талант З. Лерман, але варто зауважити, що так було не завжди – протягом радянського періоду роботи мисткині не висвітлювалися належним чином. Це пов’язано насамперед з тим, що творчість З. Лерман є нонконформістською щодо зумовленого тоталітарною системою методу соціалістичного реалізму. Мета статті полягає в тому, щоб на матеріалі вибраних робіт проаналізувати жіночі образи в різний період творчості художниці та її непересічний підхід до зображення особистості. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети були використані: метод порівняльного аналізу, що дозволив визначити трансформаційні процеси у стилістиці мисткині та в побудові жіночих образів; біографічний метод – для з’ясування основних етапів мистецького становлення художниці; стилістичний аналіз – для визначення індивідуальних особливостей у контексті українського мистецтва другої половини ХХ ст. У результаті проведеного аналізу було виявлено, що звернення до жіночих образів є домінантним напрямом у творчості художниці. Розгляд картин у хронологічному порядку дозволяє зробити висновки, що на кожному етапі творчого шляху З. Лерман вдається до багатогранного художнього втілення жіночого образу, звертаючись до тем, що її хвилювали. Це – балет, цирк, фламенко, різні аспекти батьківства. Мисткиня, експериментуючи з художніми засобами виразності, звертається переважно до жіночого образу як в індивідуальних портретах на ранніх етапах своєї творчості, так і в узагальнених трактуваннях пізнього періоду. Висновки. Нині зростає зацікавленість художниками, творчість яких в умовах радянської ідеології не висвітлювалася належним чином або навіть замовчувалася. Можемо стверджувати, що хоча З. Лерман своїми роботами і тонким трактуванням жіночих образів випередила час й абсолютно чітко відчула зміну епох, її полотна і досі залишаються малодослідженими. Попри це, вона стала джерелом для розвитку нового художнього бачення майбутніх українських мистців, і саме тому полотна З. Лерман потребують подальшого ґрунтовного дослідження
АРХІТЕКТУРНА СПАДЩИНА СЕРЕДМІСТЯ КИЄВА ПЕРІОДУ ГЕТЬМАНЩИНИ У КАРТОГРАФІЇ
Get PDFAbstract. The study of cartographic sources makes it possible to find out more fully the features of the architectural heritage of the city center of Kyiv of the 18th c entury. The purpose of this article is to identify the process of forming the urban structure of the city and to identify the objects of the architectural heritage of Kyiv during the Hetmanship period (second half of the 17th – 18th centuries). Research methods. The research is based on the methods of analysis for considering the main issues of the work, synthesis for formulating conclusions for the article, induction and deduction – for determining the role of cartographic sources in the consideration of the architectural heritage of Kyiv during the Hetmanship period, as well as the source method of research – for the systematization and classification of cartographic sources from history Kyiv. The results. The potential for a significant expansion of the study of the history of architectural development in the center of Kyiv during the Hetmanship period is evidenced by a very significant range of historical sources, which are not only concentrated in the archival repositories of our country and beyond, but also presented in the form of maps/plans. The first images of cities were bird's-eye views, which were later transformed into panoramic views or perspective drawings of cit ies. Conclusions. As a result of the analysis, it was established that since 1725 the matter of state mapping was in the department of the Russian Academy of Sciences, and since 1739 p. all cartographic works were concentrated in the Geographical Department at the Academy of Sciences, which for almost half a century provided systematic mapping of the territories of the empire. As new plans/schemes were created, they were characterized by greater illustrativeness and scale, as well as clarity. During the period of the Hetmanship, dominant objects of architectural heritage and the planning structure of the city were recorded on several plans of the city, leading church buildings (the greatest attention was paid to the Kyiv-Pechersk Lavra) and palaces (Mariinsky, Klovsky Palaces), as well as the Kyiv Fortress were recorded. According to cartographic material, the center of Kyiv was within the city walls. Outside the city center there were either the residences of the urban poor, or military or economic buildings.Анотація. Вивчення картографічних джерел дає змогу повніше з’ясувати особливості архітектурної спадщини середмістя Києва ХVІІІ століття. Метою даної статті є виявлення процесу формування містобудівної структури міста і визначення об’єктів архітектурної спадщини Києва періоду Гетьманщини (друга половина ХVІІ–ХVІІІ століття). Методи дослідження. В основу дослідження покладено аналітичні методи для розгляду основних питань роботи, синтезу – для формулювання висновків до статті, індукції й дедукції – для визначення ролі картографічних джерел у розгляді архітектурної спадщини Києва періоду Гетьманщини, а також джерелознавчий метод дослідження – для систематизації й класифікації картографічних джерел з історії Києва. Результати. Про потенціал істотного розширення дослідження історії архітектурної забудови середмістя Києва у період Гетьманщини свідчить вельми значне коло історичних джерел, які не лише сконцентровані в архівосховищах нашої країни, але й поза її межами, йдеться зокрема про карти і плани. Першими зображеннями міст були краєвиди з пташиного польоту, які у подальшому трансформувалися в панорамні краєвиди або перспективні рисунки міст. Висновки. У результаті аналізу встановлено, що справа державного картографування з 1725 року перебувала у віданні Російської академії наук, а з 1739 p. усі картографічні роботи сконцентрувалися в географічному департаменті при академії наук, що майже півстоліття забезпечував систематичне картографування територій імперії. У міру створення нових планів/схем вони характеризувалися більшою ілюстративністю і масштабністю, а також чіткістю. У період Гетьманщини на кількох планах міста були зафіксовані домінантні об’єкти архітектурної спадщини й планувальна структура міста, відображені провідні церковні споруди (найбільша увага приділена Києво- Печерській лаврі) й палаци (Маріїнський, Кловський), а також Київська фортеця. Відповідно до картографічного матеріалу, середмістя Києва перебувало у межах міських мурів. Поза межами середмістя знаходилися або помешкання міської бідноти, або будівлі військового чи господарського призначення
РОЛЬ ОСВІТНІХ ЦЕНТРІВ У ФОРМУВАННІ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ КАМПУСІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОГО РОЗМІЩЕННЯ
Get PDFAbstract. The article provides examples of educational centers organized in Ukraine on the basis of already existing university campuses, and features of their location are indicated. The following educational centers were considered: Scientific and educational center for design and research of buildings close to zero energy consumption of the Kyiv National University of Construction and Architecture (NZEB-Center KNUCA), Information and resource center named after Metropolitan Andrey Sheptytskyi of the Ukrainian Catholic University, NAU HAB of the National Aviation Universit, Hub of the National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute named after Igor Sikorsky”. The purpose of the research is to identify the role of the educational center for students and its location in the structure of the university campus. Research methods: induction and synthesis. Main results and conclusions. The educational center can become a new component of the university campus at the design stage. In the absence of an opportunity to build an educational center on the territory of the university, it is possible to change the functional purpose of one or more premises that are owned by the university. The centers should be based on the basis of previously formed higher education institutions or become permanent elements in newly created campuses. Educational centers of universities can be both formal and informal spaces for students. Educational centers should become structural components of every university campus.Анотація. У статті наведено приклади організованих в Україні освітніх центрів на базі вже наявних університетських кампусів, зазначено особливості їхнього розміщення. Розглянуто такі освітні центри: Науково-освітній центр проектування та дослідження будівель з близьким до нульового енергоспоживанням, Київського національного університету будівництва і архітектури, Інформаційно-ресурсний центр ім. Митрополита Андрея Шептицького Українського католицького університету, NAU HAB Національного авіаційного університету, Хаб ФІОТ Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Іг оря Сікорського». Мета дослідження – виявити роль освітнього центру для студентів та місце розміщення його у структурі університетського кампусу. Методи дослідження: індукція та синтез. Головні результати і висновки. Освітній центр може стати новим складником університетського кампусу на етапі проєктування. За відсутності можливості побудувати освітній центр на території університету можна змінити функціональне призначення одного або кількох приміщень, які перебувають у власності університету. Центри мають базуватися на основі раніше сформованих вищих навчальних закладів або ставати постійними елементами у новостворених кампусах. Освітні центри університетів можуть бути як формальними, так і неформальними просторами для студентів. Освітні центри мають стати структурними складниками кожного університетського кампусу
ВПЛИВ ВИЩОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ НА КИТАЙСЬКУ ПЕДАГОГІЧНУ СИСТЕМУ
Get PDFAbstract. The aim of the article is to analyze the influence of Ukraine's higher art education on the Chinese educational system. The following methods were used to achieve the goal: theoretical analysis of scientific literature; comparative analysis of the process of art education in the higher art education systems of Ukraine and China. Results. The article analyzes the development of cultural relations between Ukraine and China, the exchange of experience in the field of art and art education. It is found that cross-cultural ties between Ukraine and China existed since the Middle Ages. The transformation of cultural ties and the exchange of art-pedagogical experience between Ukraine and China during the Russian Empire, the Soviet Union, and independent Ukraine are traced. At the same time, the painting of the sovereign authentic Ukrainian people in the process of development formed its own original artistic language and national features. The Ukrainian system of higher art education is an integral factor influencing the development of Chinese easel painting. The socialist period in Ukraine, which existed from the beginning of the 20th century, had a significant impact on the system of Chinese teaching of painting. This was mainly reflected in two aspects: in the process of modeling and in the trends of creating artistic works. Conclusions. An attempt is made to explain the influence of Ukraine's higher art education on Chinese art and teaching process in art schools in China. The analysis examines how the experience gained by Chinese students in Ukrainian art universities during different historical periods influenced the Chinese educational system. It is established that Chinese artists adopt Ukrainian experience in sketching, drawing, and oil painting: the Ukrainian system of painting and higher art education laid the foundations for the development of art and art education in China.Анотація. Метою статті є аналіз впливу вищої мистецької освіти України на китайську педагогічну систему. Для досягнення мети використовувались такі методи: теоретичний аналіз наукової літератури; порівняльний аналіз процесу навчання мистецтву в системі вищої мистецької освіти України і Китаю. Результати. У статті проаналізовано становлення та розвиток культурних зв’язків України та Китаю, обмін досвідом у сфері мистецтва й мистецької освіти. Виявлено, що крос-культурні зв’язки між Україною та Китаєм існували з часів Середньовіччя. Простежено трансформацію культурних зв’язків та обмін мистецько-педагогічним досвідом між Україною та Китаєм за часів російської імперії, Радянського Союзу та незалежної України. Водночас, живопис суверенного аутентичного українського народу в процесі розвитку сформував власну своєрідну художню мову та національні особливості. Українська система вищої мистецької освіти є невіддільним фактором впливу на становлення китайського станкового живопису. Соціалістичний період в Україні, що існував з початку ХХ століття, істотно позначився на системі китайського навчання живопису. Це переважно відображалось у двох аспектах: у процесі моделювання та в тенденціях створення художніх робіт. Висновки. Зроблено спробу пояснити вплив вищої мистецької освіти України на китайське мистецтво та його викладання в художніх школах Китаю. Аналізується, як досвід, здобутий китайськими студентами в українських художніх вишах у різні історичні періоди, вплинув на китайську педагогічну систему. Встановлено, що китайські митці переймають український досвід в мистецтві ескізу, начерку, олійного живопису: українська система живопису і вищої мистецької освіти заклала основи для розвитку мистецтва і художньої освіти в Китаї
ТЕЧІЯ МЕТАБОЛІЗМ ЯК СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ПРОЄКТУВАННЯ ЖИТЛА
Get PDFThe article examines Japanese residential buildings from the 1950s to 1970s that belong to the Metabolism trend, which involves the creation of buildings that can function as living organisms, adapting to the needs of residents. The purpose of the article is to identify ways to apply Metabolism techniques in the design of modern housing. Research methods. The study is based on the method of architectural and typological analysis, which made it possible to identify the features of the volumetric and spatial solution of metabolism residential buildings. Systematization and generalization methods were also used. Research results and conclusions. Based on the analysis of Japanese residential buildings from the 1950s to 1970s belonging to the metabolism movement, the techniques that allow creating durable housing adapted to the needs of residents have been identified. This includes the possibility of differentiating building elements into durable (frame and communications) and replaceable (blocks). On this basis, we propose a scheme of private and multi-storey residential buildings, which should be used depending on the location (rural settlements – private houses, cities – multi-storey). This approach to housing design allows for rapid construction, as well as the ability to constantly change the h ouse depending on the needs of the residents.В статті розглянуто житлові будинки Японії 1950–1970-х рр., що належать до течії метаболізм, яка передбачає створення будівель, які можуть функціонувати як живі організми, адаптуючись до потреб мешканців. Мета статті полягає у визначенні шляхів застосування прийомів метаболізму в проєктуванні сучасного житла. Методика дослідження. В основу дослідження покладено метод архітектурно-типологічного аналізу, що дав змогу виявити особливості об’ємно-просторового вирішення житлових будинків метаболізму. Також використовувалися такі методи як систематизація й узагальнення. Результати дослідження та висновки. На підставі проведеного аналізу житлових будинків Японії 1950–1970-х рр., що відносяться до течії метаболізм, виявлено прийоми, що дають змогу створювати довговічне житло, адаптоване до потреб мешканців. Йдеться про можливість диференціації елементів будівлі на довговічні (каркас і комунікації) і змінні (блоки). На цьому підґрунті запропоновано схему приватних і багатоповерхових житлових будинків, які доцільно використовувати залежно від місця розташування (сільські поселення – приватне житло, міста – багатоповерхове). Такий підхід до проєктування житла дає змогу швидкого будівництва, а також можливість постійно змінювати будинок залежно від потр еб мешканців
ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ШКІЛЬНИХ ПАНСІОНІВ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ СВІТОВОГО ДОСВІДУ
Get PDFThe purpose of the article is to determine the main factors of the formation of the architectural and planning organization of school boarding houses based on the analysis of world experience. Methods. During the study of the experience of the architectural and planning organization of school boarding houses abroad, the systematic method was applied, as well as the analysis, synthesis and generalization of available bibliographic sources. Results. In 2022, the concept of "boarding school" was excluded from DBN B.2.2-3:2018 "Buildings and structures. Educational institutions" in accordance with Amendment No. 1, and replaced by the term "boarding house (dormitory)". But there is still no regulatory framework for the design of this type of building. Therefore, the world experience in designing a complex of a school with a boarding house and separate boarding houses was analyzed, in order to create further recommendations regarding the design of a school boarding house. Conclusions. The article presents the results of the analysis of foreign experience in the design of school boarding houses. During the theoretical research, the factors which influence the formation of the architectural and planning organization of school boarding houses were analyzed and summarized. The results of the article can become the basis for the further development of a classification of a school complex with a boarding house and a typology of a school boarding house.Мета статті – визначити основні чинники формування архітектурно-планувальної організації шкільних пансіонів на основі аналізу світового досвіду. Методи дослідження. Під час дослідження досвіду архітектурно-планувальної організації шкільних пансіонів за кордоном було застосовано системний метод, а також аналіз, синтез та узагальнення наявних бібліографічних джерел. Результати. У 2022 році поняття «школа-інтернат» було виключено з ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки і споруди. Заклади освіти» відповідно до Зміни №1 і замінено поняттям «пансіон (гуртожиток)». Але нормативної бази щодо проєктування такого типу будівель все ще немає. Отже, проаналізовано світовий досвід у проєктуванні комплексу школи з пансіоном та окремо пансіонів для подальшого створення рекомендацій щодо проєктування шкільного пансіону. Висновки. У статті наведено результати аналізу закордонного досвіду проєктування шкільних пансіонів. Під час теоретичного дослідження було проаналізовано й узагальнено чинники, які впливають на формування архітектурно-планувальної організації шкільних пансіонів. Результати статті можуть стати основою для подальшої класифікації шкільних комплексів із пансі оном
ФАКУЛЬТЕТ АРХІТЕКТУРИ НАОМА: СТОРІНКИ ІСТОРІЇ Й СЬОГОДЕННЯ ШКОЛИ
Get PDFThe article is dedicated to the study of the history of the founding of the Kyiv Architectural School, which was formed in the system of an artistic educational institution. Based on the scarce source of information and materials collected by the authors of this article from the time of studying at the Faculty of Architecture and subsequent years of working as teachers, the main periods of the establishment of the architectural school were determined, the principles of the organization of the educational process were revealed and the role of faculty groups in the upbringing of a professional architect at various historical stages of the faculty was highlighted. According to the results of the study, it was established that the formation of the identity of an architect within the walls of the Academy has always been based on high training in artistic disciplines, in particular in drawing and painting, and the development of the specialty took place in educational and creative workshops for architectural design under the guidance of experienced architects. The path of creation of the architectural school of NAFAA was marked by the social influences of its time, and accordingly, several periods of the history of the Faculty of Architecture were traced in the chronological dimension. The pre-war period of the faculty (1924–1930 and 1934–1941) was associated with the formation and approval of the architectural school in the structure of the Kyiv State Fine Arts Institute. In the postwar period, since 1945, the primary tasks that the faculty faced were the revival of the traditions of the formation of an architect-artist and the creation of a team of educators capable of providing a high level of professional training for architects. The highest achievements of the architectural school of the Kyiv State Fine Arts Institute marked the next period (1960–1980s). With the increase in student enrollment, w hich in 1966 for the first year reached 50 people, the number of members of the faculty departments was also growing. The inspiring atmosphere of creativity at the faculty provided a high level of professional training for graduates of this era. Since the 1990s, the architectural school of the National Academy of Fine Arts and Architecture has been evolving in line with the development of the Ukrainian state; improving the process of forming a specialist, taking into account the architectural trends of the present and the orientation towards integration into the European community.Стаття присвячена дослідженню історії формування київської архітектурної школи, що сформувалася в системі мистецького навчального закладу. На підґрунті скупої джерельної інформації та матеріалів, зібраних авторами даної статті з часів навчання на архітектурному факультеті та наступних років праці в ролі викладачів, визначені основні періоди формування архітектурної школи, розкриті засади організації навчального процесу та висвітлена роль професорсько-викладацьких колективів у вихованні фахівця-архітектора на різних історичних етапах діяльності факультету. За результатами дослідження встановлено, що формування особистості архітектора у стінах Академії завжди базувалося на високому вишколі з мистецьких дисциплін, зокрема з рисунка та живопису, а освоєння фаху відбувалося в навчально-творчих майстернях з архітектурного проєктування під керівництвом досвідчених архітекторів. Шлях творення архітектурної школи НАОМА позначений соціальними впливами свого часу, й відповідно в хронологічному вимірі простежується кілька періодів і сторії факультету архітектури. Довоєнний період діяльності факультету (1924–1930 роки та 1934–1941 роки) пов’язаний зі становленням та утвердженням архітектурної школи у структурі Київського державного художнього інституту. У повоєнний час, починаючи з 1945 року, першочерговими завданнями, які постали перед факультетом, були відродження традицій формування архітектора-художника та створення колективу викладачів, здатних забезпечити високий рівень фахової підготов ки архітекторів. Наступний період (1960–1980-ті роки) позначений найбільш високими досягненнями архітектурної школи Київського державного художнього інституту. Зі збільшенням набору студентів, що у 1966 році на перший курс досяг 50 осіб, зростає й чисельність професорсько-викладацького складу кафедр факультету. Надихаюча атмосфера творчості на факультеті забезпечила високий рівень фахової підготовки випускників цієї доби. Починаючи з 1990-х років минулого сторіччя архітектурна школа Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури розвивається у руслі розбудови української держави; вдосконалюється процес формування фахівця з урахуванням архітектурних тенденції сьогодення та орієнтації на інтеграцію у європейське співтовариство