OJS Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Not a member yet
234 research outputs found
Sort by
АРХІТЕКТУРНА ШКОЛА НАОМА (КДХІ). ІСТОРІЯ І ТВОРЧІ НАДБАННЯ ВИПУСКНИКІВ
The jubilee dates indicate that the architectural school of NAFAA (formerly the KSAI) – trained many outstanding Ukrainian architects who glorified Ukraine and the KYIVZNDIEP institute. Research methods. The basis of the study is a comprehensive analysis of the educational process at NAFAA (KSAI) – the personnel of teachers-architects, the creative path of graduates of this architectural school, in the conditions of the former USSR and in Nezalezhnaya Ukraine. Methods such as the individual approach of master-architect teachers to students, the systematization and generalization of the creative activity of KSAI – NAFAA graduates at the KYIVZNDIEP institute were used to solve the above-mentioned issues. The results. Five periods of formation of the 100-year-old school of architecture are defined: 1924–1930 and 1934–1941 the period associated with the formation of the Kyiv State Art Institute (KSAI); 1945–1950s and years – the period of the post-war revival of traditions in the formation of the Faculty of Architecture of KSAI; 1960–1980s – the period of the greatest achievements of the architectural school of KSAI; 1990–2000 – the period of formation of new approaches to the educational process and architectural creativity of NAFAA in the independent Ukrainian state. At the same time, the KYIVZNDIEP institute began its creative activity in 1963, and to which KSAI graduates of different generations were sent. This is the time of the development of typical design and industrialization of construction in the former USSR in the (1960s–1980s), which were marked by the creative phenomenon of the architects of KYIVZNDIEP, with the application of the latest methodological principles of design and creation of original architectural and artistic images of buildings and structures. These are outstanding architects and scientists: O. Zavarov, Y. Karakis, M. Grechyna, F. Yuryev, G. Kaporovskyi, O. Smirnova, E. Reprintseva, Y. Akhtyorov, P. Shaporev, D. Yablonskyi, I. Mezentsev V. Shtolko, V. Kryuchkov, F. Borovyk, A. Anishchenko, Yu. Nabok, O. Stukalov, O. Zybin, O. Lazarev, V. Vikharev, V. Kutsevych, V. Iriskin, O. Kabatskyi, S. Yezhov, M. Artemeniuk, O. Mikhnenko, S. Nesenenko and others. With the acquisition of independence and with the arrival of the third millennium, the architects of KYIVZNDIEP – graduates of KSAI – NAFAA were freed from the rigid bureaucratic pressure of state structures and their monopoly. Individual construction is introduced, which replaces the typical, panel construction with the possibility of flexible planning, inclusiveness and energy efficiency of all buildings and structures, as well as the return of artistic expression. Conclusions. As a result of the study, it was determined that architects played a major role in the successful creative activity of KYIVZNDIEP – created outstanding architectural objects and conducted significant scientific architectural research.Ювілейні дати говорять про те, що архітектурна школа НАОМА (в минулому КДХІ) підготувала чимало видатних українських зодчих, які прославили Україну та КИЇВЗНДІЕП. Мета нашої статті – визначення творчих здобутків архітектурної школи та її випускників, які своєю творчістю піднесли КИЇВЗНДІЕП на високий рівень. Методи дослідження. В основу дослідження покладено комплексний аналіз навчального процесу в НАОМА (КДХІ) в умовах колишнього СРСР та в незалежній Україні. Педагоги і майстри архітектури застосовували до студентів систематизацію й узагальнення творчої діяльності випускників НАОМА (КДХІ) в інституті КИЇВЗНДІЕП. Результати. На основі проведених досліджень фахівцями НАОМА визначено п’ять періодів формування 100-літньої архітектурної школи: 1924–1930 рр. та 1934–1941 – період, пов’язаний зі становленням Київського державного художнього інституту (КДХІ); 1945–1950-ті роки – період повоєнного відродження традицій у формуванні факультету архітектури КДХІ; 1960–1980-ті рр. – період найбільших досягнень архітектурної школи КДХІ; 1990–2000 рр. – період формування нових підходів до навчального процесу та архітектурної творчості в НАОМА в умовах незалежної української держави. КИЇВЗНДІЕП розпочав свою творчу діяльність з 1963 року. Першими його співробітниками були випускники КДХІ різних поколінь та інші фахівці. Це був час розвитку типового проєктування та індустріалізації будівництва у колишньому СРСР (1960–1980-ті рр.), який ознаменувався творчим феноменом архітекторів КИЇВЗНДІЕП із застосуванням новітніх методологічних засад проєктування і створення оригінальних архітектурно-художніх образів будівель та споруд. В інституті працювали такі видатні архітектори та вчені, як О. Заваров, Й. Каракіс, М. Гречина, Ф. Юр’єв, Г. Копоровський, О. Смірнова, Е. Репрінцева, Й. Ахтьоров, П. Шапорєв, Д. Яблонський, І. Мезенцев В. Штолько, В. Крючков, Ф. Боровик, А. Аніщенко, Ю. Набок, О. Стукалов, О. Зибін, О. Лазарєв, В. Віхарєв, В. Куцевич, В. Іріскін, О. Кабацький, С. Єжов, М. Артеменюк, О. Міхненко, С. Несененко та інші. З відновленням незалежності і приходом третього тисячоліття архітектори КИЇВЗНДІЕП – випускники КДХІ та НАОМА позбулися жорсткого бюрократичного тиску державних структур і їхньої монополії. У цей час запроваджується індивідуальне будівництво, яке приходить на зміну типовому, панельному з можливостями застосування гнучкого планування, інклюзивності та енергоефективності усіх будівель і споруд, а також поверненню художньої виразності. Висновки. В результаті дослідження визначено, що успішній творчій діяльності КИЇВЗНДІЕП завдячує архітекторам, зокрема випускникам факультету архітектури КДХІ і НАОМА, які створили видатні об’єкти архітектури і провели вагомі наукові архітектурні дослідження
ІСТОРИЧНИЙ ОБРАЗ У ТВОРЧОСТІ ОЛЕКСІЯ ШТАНКА
The article talks about the formation and creative pursuits of the graphic artist, teacher, honored artist of Ukraine Oleksiy Volodymyrovych Shtankо; the development of stylistic and formal features of the most iconic works of the artist is analyzed, his achievements as an artist are summarized. Historicism, a unique style and a masterful combination of traditions and modern artistic trends are characteristic features of the artist’s creativity. Book illustration, movie poster, historical portrait, postage stamp, created by the master, have become a kind of historical document that transmits to descendants the greatness, power, achievements, preserves the memory of the greatness of the Ukrainian people. The research methodology is based on a set of scientific methods, the leading of which are iconographic, comparative-historical, cultural-historical and historical-biographical, which contributed to the comprehensive study of the creative work of Oleksiy Shtankо. The purpose of the article – is to study the work of Oleksiy Shtankо: easel graphics and book illustrations, poster design and small-form graphics. Research methods. The organization of O. Shtankо’s visual arts is based on a holistic perception and principles, in particular on the application of historicalcultural, comparative research methods, systematization, classification, synthesis, figurative-stylistic and arthistorical considerations. Results. The artist’s works were studied by types of graphic arts, theme, genres and aesthetic-stylistic features, chronology and typology in historical-cultural and artistic sources.У статті йдеться про становлення та творчі пошуки художника-графіка, педагога, заслуженого діяча мистецтв України Олексія Володимировича Штанка; проаналізовано розвиток стилістично-формальних особливостей найбільш знакових творів художника, узагальнено його надбання як митця. Історизм, унікальний стиль та майстерне поєднання традицій і сучасних художніх тенденцій – характерні ознаки творчості художника. Книжкова ілюстрація, кіноплакат, історичний портрет, поштова марка, створені майстром, стали своєрідним історичним документом, що передає нащадкам велич, силу, надбання, зберігає пам’ять про велич українського народу. Методологія дослідження ґрунтується на сукупності наукових методів, провідними з яких є іконографічний, порівняльно-історичний, культурно-історичний та історико-біографічний, що сприяло комплексному вивченню творчого доробку Олексія Штанка. Мета статті – дослідження творчості Олексія Штанка: творів станкової графіки та ілюстрації книги, дизайну плакату і графіки малих форм. Методи дослідження. Упорядкування образотворчої діяльності О. Штанка базується на цілісному сприйнятті і принципах, зокрема на застосуванні історико-культурного, порівняльного методів дослідження, систематизації, класифікації, синтезу, образно-стилістичного та мистецтвознавчого обмірковування. Результати. Досліджено твори митця за видами графічних мистецтв, темою, жанрами та естетико-стилістичними ознаками, хронологією і типологією в історико-культурних та мистецьких джерелах
МЕТОДИ ЦИФРОВОЇ РЕПЛІКАЦІЇ ВИСОКОГО ДРУКУ ДЛЯ СУЧАСНОЇ ІЛЮСТРАЦІЇ
The article is devoted to the analysis of modern methods of digital replication of letterpress techniques in the context of current illustrative practice. Technological approaches to the reproduction of textures, reliefs and characteristic properties of traditional printing techniques (lino-engraving, woodcut, embossing) using graphic editors, algorithmic texture modeling systems, generative models of artificial intelligence and 3D scanning are considered. The features and potential of the digital environment in reproducing the authenticity of material techniques are highlighted, and the creative value of the synthesis of traditional and innovative approaches is also determined. It is shown that digital replication contributes to the formation of a new aesthetic of modern illustration, expanding the tools of artists and preserving the expressiveness, rhythm and texture inherent in letterpress. Purpose of the article. The purpose of the study is to systematize modern methods of digital replication of letterpress techniques, analyze their technological capabilities and determine the impact on the formation of the visual language of modern illustration. The article also aims to reveal the creative potential of synthesizing traditional graphic methods with digital tools. Research methods. The work uses a set of methods: comparative analysis of traditional letterpress techniques and their digital interpretations; visual and stylistic analysis of illustrative works; research into the functional capabilities of modern graphic editors and generative AI models; algorithmic modeling of textures and simulation of relief surfaces; generalization of practical experience in using digital technologies in artistic activity. Research results. As a result of the work, key approaches to digital replication of letterpress effects were identified: creating textures using algorithmic methods, using generative AI to model manual techniques, building relief surfaces in 3D environments, and combining digital and traditional techniques. It is proven that digital replication not only reproduces the aesthetics of classical techniques, but also expands the capabilities of a modern illustrator, contributing to the emergence of new artistic strategies. It has been established that the synthesis of material and digital methods enhances the expressiveness, rhythm, conceptuality and textural richness of modern illustrations. Conclusions. Digital replication of letterpress techniques is a relevant tool of modern illustrative practice, as it allows preserving the artistic authenticity of historical graphic methods within the digital media environment. Modeling the texture, relief and character of manual techniques becomes possible thanks to the use of generative AI, 3D scanning, algorithmic textures and classic graphic editors. The synthesis of traditional and digital approaches creates a new quality of visual language, makes works more flexible in production and more responsive to modern requirements of design, publishing and digital media. Replication does not replace traditional techniques, but expands their functional spectrum, forming a relevant toolkit for new generation illustrators.Стаття присвячена аналізу сучасних методів цифрової реплікації технік високого друку в контексті актуальної ілюстративної практики. Розглянуто технологічні підходи до відтворення текстур, рельєфів та характерних властивостей традиційних друкарських технік (ліногравюри, деревориту, тиснення) за допомогою графічних редакторів, алгоритмічних систем моделювання фактур, генеративних моделей штучного інтелекту та 3D-сканування. Виокремлено особливості та потенціал цифрового середовища у відтворенні автентичності матеріальних технік, а також визначено творчу цінність синтезу традиційних та інноваційних підходів. Показано, що цифрова реплікація сприяє формуванню нової естетики сучасної ілюстрації, розширюючи інструментарій художників і зберігаючи властиву високому друку експресивність, ритміку та фактурність. Мета. Метою дослідження є систематизація сучасних методів цифрової реплікації технік високого друку, аналіз їхніх технологічних можливостей і визначення впливу на формування візуальної мови сучасної ілюстрації. Стаття також передбачає виявлення творчого потенціалу синтезу традиційних графічних методів із цифровими інструментами. Методи дослідження. У роботі застосовано комплекс методів: порівняльний аналіз традиційних технік високого друку та їхніх цифрових інтерпретацій; візуально-стилістичний аналіз ілюстративних творів; дослідження функціональних можливостей сучасних графічних редакторів і генеративних моделей ШІ; алгоритмічне моделювання фактур і симуляція рельєфних поверхонь; узагальнення практичного досвіду використання цифрових технологій у мистецькій діяльності. Результати дослідження. В результаті роботи визначено ключові підходи до цифрової реплікації ефектів високого друку: створення текстур за допомогою алгоритмічних методів, застосування generative AI для моделювання ручних технік, побудова рельєфних поверхонь у 3D-середовищах та комбінування цифрових і традиційних прийомів. Доведено, що цифрова реплікація не лише відтворює естетику класичних технік, але й розширює можливості сучасного ілюстратора, сприяючи появі нових художніх стратегій. Встановлено, що синтез матеріальних і цифрових методів підсилює експресивність, ритміку, концептуальність і текстурну насиченість сучасних ілюстрацій. Висновки. Цифрова реплікація технік високого друку є актуальним інструментом сучасної ілюстративної практики, оскільки дає змогу зберігати художню автентичність історичних графічних методів у межах цифрового медіасередовища. Моделювання фактури, рельєфності та характеру ручної техніки стає можливим завдяки використанню генеративного ШІ, 3D-сканування, алгоритмічних текстур та класичних графічних редакторів. Синтез традиційних і цифрових підходів утворює нову якість візуальної мови, робить твори гнучкішими у виробництві та більш відповідними до сучасних вимог дизайну, видавничої справи і цифрових медіа. Реплікація не замінює традиційні техніки, але розширює їхній функціональний спектр, формуючи актуальний інструментарій для ілюстраторів нового покоління
ТРАФАРЕТНЕ ГРАФІТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОТЕСТНИХ РУХІВ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ
Abstract. The purpose of this article is to explore stencil graffiti in Ukraine as a tool of social and political expression and its role in activist and protest movements. The article examines key periods of stencil graffiti use in Ukraine – the Orange Revolution, the Revolution of Dignity, the Anti-Terrorist Operation (ATO), and the fullscale Russian invasion – through the lens of its conceptual, stylistic, and visual characteristics. Special attention is given to the analysis of European and American stencil graffiti culture and its influence on the development of this style in Ukraine within the local historical context. The research methods. The article is based on research and empirical methods, as well as the author's personal experience in directly studying the development of stencil graffiti and its role in protest movements in Ukraine. Since this topic remains underexplored in Ukrainian art history, a significant portion of the information was obtained through interviews with artists, activists, and members of the graffiti community working with stencils. Results. The phenomenon of stencil graffiti as a component of protest art in Western Europe, the USA, South America, and Ukraine has been examined and analyzed. The study explores the historical, political, and cultural context of Ukraine, which influenced the development of this form of graffiti, as well as its role in social movements, civic, and political activism, communication processes and strengthening the patriotic spirit during the war in Ukraine. Key events and festivals in Ukraine that contributed to the growth of the local graffiti culture have been considered. The works of Ukrainian and Western artists working with stencils as a medium have been analyzed, and the primary stylistic features of their works have been identified. The article outlines the key functions and significance of stencil graffiti as a language of protest and a means of communication in urban spaces. Conclusions. Stencil graffiti became an important means of protest and artistic expression, developing under the influence of youth movements and political changes in Western Europe, the USA, and South America. Its aesthetics was shaped by social and historical events. In Ukraine, this form of graffiti not only reflects global trends but also embodies local accents, being actively used in protest and political actions. Specifically, during the Orange Revolution, the Revolution of Dignity, and the full-scale Russian invasion, stencil graffiti became a powerful tool of visual resistance, a means of mobilizing society, and a way of documenting historical events in public spaces. Its use in Ukrainian cities demonstrates the inseparable link between critical art and socio-political processes, as well as its role as an alternative media that shapes public opinion and preserves the memory of the struggle for freedom and independence. The technical and stylistic features of Ukrainian stencil graffiti, shaped by Western traditions, combine protest aesthetics, conciseness of form, and distinctive local symbolism that reflects the country's historical events and social sentiments.Анотація. Мета статті – дослідження трафаретного графіті в Україні як інструменту соціального та політичного висловлювання, його ролі в активістських і протестних рухах. У статті розглядаються ключові періоди використання трафаретного графіті в Україні – Помаранчева революція, Революція гідності, АТО та повномасштабне російське вторгнення – через призму його концептуальних, стилістичних і візуальних особливостей. Особливу увагу приділено аналізу європейської й американської культури трафаретних графіті, її вплив на розвиток цього стилю в Україні згідно з локальним історичним контекстом. Методи дослідження. Стаття ґрунтується на дослідницькому та емпіричному методах, а також на власному досвіді автора, який безпосередньо вивчав розвиток трафаретного графіті та його роль у протестних рухах в Україні. Оскільки тема залишається недостатньо дослідженою в українському мистецтвознавчому середовищі, значна частина інформації була отримана під час інтерв’ю з художниками, активістами та учасниками графіті-спільноти, які працюють із трафаретами. Результати. Проаналізовано феномен трафаретного графіті як складової протестного мистецтва у Західній Європі, США, Південній Америці та Україні. Досліджено історико-політичний і культурний контексти на вітчизняних теренах, їхній вплив на розвиток цього виду графіті, а також його роль у суспільних рухах, громадському та політичному активізмі, в комунікаційних процесах і зміцненні патріотичного духу під час війни в Україні. Розглянуто основні події, фестивалі в Україні, які вплинули на розвиток місцевої культури графіті. Розглянуто творчість українських і західних митців, які працюють з трафаретом як із засобом комунікації, визначено основні стильові особливості їхніх робіт. Окреслено ключові функції та значення трафаретного графіті як мови протесту та засобу комунікації в міському середовищі. Висновки. Трафаретне графіті стало важливим засобом протесту та мистецької виразності, яке розвивалося під впливом молодіжних рухів та політичних змін у Західній Європі, США та Південній Америці. Його естетика була сформована соціальними та історичними подіями. В Україні такий вид графіті не лише відображає глобальні тенденції, але й втілює локальні акценти, активно використовується у протестних та політичних акціях. Зокрема, під час Помаранчевої революції, Революції гідності та повномасштабного російського вторгнення трафаретне графіті стало потужним інструментом візуального опору, засобом мобілізації суспільства та документування історичних подій у публічному просторі. Його використання в українських містах свідчить про нерозривний зв’язок між критичним мистецтвом та соціально-політичними процесами, а також про його роль як альтернативного медіа, що формує громадську думку, зберігаючи пам’ять про боротьбу за свободу і незалежність. Технічні й стилістичні особливості українського трафаретного графіті, сформовані під впливом західних традицій, поєднують у собі протестну естетику, лаконічність форми та специфічну локальну символіку, яка відображає історичні події і суспільні настрої країни
СІЛЬСЬКІ МОТИВИ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ХХІ СТ.: ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ В ДОБУ УРБАНІЗАЦІЇ
Abstract. The aim of the article is to explore the role and significance of rural motifs in contemporary visual art of Ukraine amid global urbanization, as well as to analyze the influence of Ukrainian village traditions on the formation of national identity and cultural discourse in Ukraine. Research Methods. The study employs general scientific, historical, and empirical methods, including historical-chronological and terminological analysis, description and observation, as well as an analysis of artistic-compositional and stylistic features of artworks. Results. The article demonstrates that at a time when Ukrainian identity is being undermined by rapid urbanization, war conditions, and the threat of cultural heritage destruction, artists strive to preserve national symbols by turning to the image of the village in visual arts. The works of leading Ukrainian artists, such as Ivan Marchuk, Anatoliy Kryvolap, and Artem Rohovyi, are examined. These artists combine traditional rural motifs with innovative techniques and contemporary artistic vision. Conclusions. Based on the analysis of scholarly research, Ukrainian art studies, and visual art analysis, it has been established that the rural landscape in contemporary art serves as a means of reflecting historical memory, protesting against urban oversaturation, and artistically interpreting the socio-cultural situation. The article reveals the interconnection between traditional culture and modern artistic trends, emphasizing the significance of rural themes as a symbol of spiritual heritage, psychological comfort, and national resistance during times of global change. The research findings indicate that rural motifs remain an important tool of artistic expression and a means of intergenerational communication. They not only preserve the past but also help discover new meanings in contemporary art, shaping a unique Ukrainian style that blends tradition and innovation.Анотація. Мета статті – дослідити роль та значення сільських мотивів у сучасному образотворчому мистецтві України в умовах глобальної урбанізації, проаналізувати вплив традицій українського села на формування національної ідентичності й культурного дискурсу в Україні. Методи дослідження. У дослідженні використано загальнонаукові, історичні та емпіричні методи, зокрема: історико-хронологічний і термінологічний аналіз, опис і спостереження, а також аналіз художньо-композиційних та стилістичних особливостей творів. Результати. У статті доведено, що в часи руйнування української ідентичності через стрімку урбанізацію, умови війни та загрозу знищення культурної спадщини митці намагаються зберегти національні символи, звертаючись до образу села в образотворчості. Розглянуто творчість провідних українських митців, зокрема Івана Марчука, Анатолія Криволапа та Артема Рогового, які у своїх роботах поєднують традиційні сільські мотиви з новаторськими техніками і сучасним художнім баченням. Висновки. На основі проаналізованих наукових досліджень українських мистецтвознавців та аналізу візуального мистецтва встановлено, що сільський пейзаж у сучасному мистецтві є засобом відображення історичної пам’яті, протестом проти урбаністичного перенасичення і художнім осмисленням соціокультурної ситуації. Виявлено взаємозв’язок між традиційною культурою та сучасними тенденціями у мистецтві, підкреслено значущість сільської тематики як символу духовного спадку, психологічного комфорту та національного спротиву в часи глобальних змін. Результати дослідження свідчать про те, що сільські мотиви залишаються важливим інструментом художнього висловлювання і засобом комунікації між поколіннями. Вони не лише зберігають минуле, але й допомагають віднайти нові сенси у сучасному мистецтві, формуючи унікальний український стиль, що поєднує традиції та новації
ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА КОНСЕРВАТОРІВ-РЕСТАВРАТОРІВ УКРАЇНИ (ДО 55-РІЧЧЯ КАФЕДРИ ТЕХНІКИ ТА РЕСТАВРАЦІЇ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА НАОМА)
Abstract. The article focuses on the historical stages of the formation of educational institutions for conservatorsrestorers of the nineteenth and twentieth centuries in Europe; the article offers suggestions on ways to develop and improve higher education of conservators-restorers in Ukraine. The purpose of the article is to find out the peculiarities of the principles of higher education of conservators-restorers in European practice, to analyse the educational programmes of the Department of Techniques & Artworks Restoration of the National Academy of Fine Arts and Architecture (DTAR of the NAFAA), to determine further directions for the development and improvement of conservators-restorers' education in view of the needs of our time. Research methods: historiographical (systematisation of sources and publications on the chosen topic), historical (analysis of principles and approaches to education in different eras), empirical (observation of the activities of the DTAR of the NAFAA), method of systematisation of the data obtained. The results: the chronology of the introduction of European programmes for the education of conservators-restorers in the nineteenth and first half of the twentieth century is established; changes in the system of education of conservatorsrestorers in Europe and in Ukraine on the example of the DTAR of the NAFAA are analysed; further prospects and ways of its development in connection with today’s challenges are outlined. Conclusions. It has been established that in today's world, in the field of higher professional education of conservators-restorers, there is a shift in emphasis towards the exact sciences – chemistry, physics, information and communication technologies (ICT). Obviously, we should consider gradual changes in the education of conservators and restorers in Ukraine if it wants to join the world community as a full-fledged participant in the process of preserving cultural heritage.Анотація. У статті розглянуто історичні етапи формування освітніх закладів для консерваторів-реставраторів у Європі в ХІХ–ХХ століттях; запропоновано міркування щодо шляхів розвитку та вдосконалення вищої освіти фахівців цього профілю в Україні. Мета дослідження – з’ясувати особливості засад вищої освіти консерваторів- реставраторів у європейській практиці, проаналізувати освітні програми кафедри техніки та реставрації творів мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (КТРТМ НАОМА), а також визначити подальші напрями розвитку й удосконалення освіти консерваторів-реставраторів з огляду на запити сучасності. Методи дослідження – історіографічний (систематизація джерел і публікацій з обраної теми), історичний (аналіз принципів і підходів до питання освіти в різні історичні епохи), емпіричний (спостереження за діяльністю КТРТМ НАОМА), метод систематизації отриманих даних. Результати дослідження. Встановлено хронологію запровадження європейських освітніх програм для консерваторів-реставраторів у ХІХ – першій половині ХХ ст.; проаналізовано зміни в системі їхньої підготовки в Європі та в Україні на прикладі діяльності КТРТМ НАОМА; окреслено перспективи та напрями подальшого розвитку цієї освіти у контексті сучасних викликів. Висновки. Встановлено, що в сучасному світі у сфері вищої професійної освіти консерваторів-реставраторів спостерігається зміщення акцентів у бік точних наук – хімії, фізики, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Очевидно, що в Україні також варто розглядати питання про поступові видозміни освіти консерваторів-реставраторів, якщо країна прагне стати повноцінним учасником світового процесу збереження культурної спадщини
ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ВЕРТИКАЛЬНОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ В МІСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ
The purpose of this article is to identify the features and advantages of using vertical greening in urban architecture based on an analysis of domestic and foreign experience as an innovative tool that is consistent with the concept of sustainable development. The results of the analysis make it possible to create a number of conceptual proposals specifically for the city of Kyiv, which can be implemented after conducting scientific and design research. In the context of increasing urbanisation and worsening environmental problems, taking into account rapid climate change, vertical greening is becoming particularly relevant. The study analyses and systematises existing types of green wall systems, identifies their main characteristics and describes the technologies used to implement them. Particular attention is paid to analysing the differences between systems in terms of their structure and construction methods, which is critical for choosing the optimal solution in the Ukrainian climate. The research methods are based on the analysis of scientific works and practical experience (both domestic and foreign) in the application of vertical greening, on the description and generalisation of facts, and on the systematisation of processes highlighted in scientific articles, with an emphasis on key aspects of the research. In addition, the forecasting method made it possible to identify possible scenarios for the development of the urban environment, taking into account the introduction of vertical greening and its impact on environmental sustainability, urban comfort and energy efficiency of buildings. The results of the study prove that vertical greening systems have a wide range of possible uses both in the architecture of buildings and structures and in the regeneration of urban spaces. The choice of a specific vertical greening system in Ukraine should be based not only on construction and climatic constraints, but also on environmental feasibility and economic efficiency throughout the entire life cycle. Given the rising cost of energy resources and the need to adapt to climate change, vertical greening can be an effective tool for creating a comfortable and modern urban environment in Ukraine. Conclusion. Taking into account global trends and the experience of leading countries with similar climatic conditions, it can be concluded that Ukraine lacks experience in the use of vertical greening systems, but there is significant potential and economic feasibility for the use of these systems in the regeneration of industrial and residential buildings, in new construction and in the improvement of urban space design.Мета цієї статті – виявити особливості та переваги використання вертикального озеленення в архітектурі міста на основі аналізу вітчизняного та закордонного досвіду як інноваційного засобу, що відповідає концепції сталого розвитку. Результати аналізу дають можливість створити низку концептуальних пропозицій безпосередньо для міста Києва, які можуть бути реалізовані після проведення науково-проєктних досліджень. У контексті зростаючої урбанізації та загострення екологічних проблем, враховуючи стрімку зміну клімату, вертикальне озеленення набуває особливої актуальності. У дослідженні здійснено аналіз та проведено систематизацію існуючих типів систем зелених стін, виявлено основні характеристики та наведено технології використання. Особлива увага приділяється аналізу відмінностей між системами щодо їхньої структури та методів побудови, що є критично важливим для вибору оптимального рішення в умовах українського клімату. Методи дослідження ґрунтуються на аналізі наукових праць і практичного досвіду (як вітчизняного, так і закордонного) застосування вертикального озеленення, описі й узагальненні фактів, систематизації процесів, висвітлених у наукових статтях, з акцентом на ключових аспектах дослідження. Додатково метод прогнозування дозволив визначити можливі сценарії розвитку міського середовища з урахуванням впровадження вертикального озеленення та його впливу на екологічну стійкість, комфорт міського простору й енергоефективність будівель. Результати дослідження доводять, що системи вертикального озеленення мають великий спектр можливого використання як в архітектурі будівель та споруд, так і при регенерації міських просторів. Вибір конкретної системи вертикального озеленення в Україні має ґрунтуватися не лише на будівельних та кліматичних обмеженнях, але й на екологічній доцільності та економічній ефективності упродовж усього життєвого циклу. Зважаючи на зростаючу вартість енергоресурсів та необхідність адаптації до кліматичних змін, вертикальне озеленення може стати ефективним інструментом для створення комфортного та сучасного міського середовища в Україні. Висновок. Враховуючи глобальні тенденції та досвід провідних країн, які близькі до наших кліматичних умов, можна зробити висновок, що в Україні бракує досвіду використання систем вертикального озеленення. Водночас існує значний потенціал і економічна доцільність використання таких систем під час регенерації промислової та житлової забудови, а також у новому будівництві й удосконаленні дизайну міських просторів
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА
This article explores modern approaches to building greening, their types, and their impact on the urban environment. It outlines the ecological benefits of green roofs, vertical greening, integrated landscape solutions, and proposes a new greening method that contributes to pollution reduction, microclimate improvement, and increased energy efficiency of buildings. Research Methods. Through comparative analysis, this study examines various greening methods (green roofs, facade greening, etc.) and their ecological and economic advantages. The integration of tactical urbanism principles with innovative greening technologies presents a novel approach to urban greening. Based on empirical research, real-life examples of urban greening and their impact on microclimate, noise levels, and energy consumption were analyzed. Results. Building greening contributes to urban temperature reduction. Both vertical and horizontal greening improve air quality by reducing carbon dioxide and dust levels. Additionally, green facades and roofs enhance building energy efficiency by lowering cooling and heating costs. These solutions also help reduce noise levels in urban environments. Conclusions. Building and urban greening serve as essential tools for sustainable city development, combining environmental, economic, and social benefits. The implementation of modern greening technologies helps cities adapt to climate change, improve ecological conditions, and enhance residents’ quality of life. Green infrastructure facilitates the harmonious integration of natural and urban solutions, creating a more balanced urban environment. Effective development of building greening requires a comprehensive approach, innovative solutions, and active municipal support.У статті розглядаються сучасні підходи до озеленення будівель, їхні види та вплив на міське середовище. Окреслено екологічні переваги зелених дахів, вертикального озеленення, інтегрованих ландшафтних рішень та пропозицію нового методу озеленення, – усе це сприяє зниженню забруднення, покращенню мікроклімату та підвищенню енергоефективності будівель. Методи дослідження. Завдяки порівняльному аналізу в статті зіставлені різні методи озеленення (зелені дахи, фасадне озеленення тощо) та їхні екологічні й економічні переваги. Поєднання принципів тактичного урбанізму та новітніх технологій озеленення сформувало інноваційний підхід до озеленення міста, який забезпечує гнучке та ефективне використання простору для покращення екологічної ситуації в урбанізованих зонах. На основі емпіричного методу дослідження було проаналізовано реальні приклади озеленення в містах та їхній вплив на мікроклімат, рівень шуму й енергоспоживання. Результати. Озеленення будівель сприяє зниженню температури в містах. Вертикальне та горизонтальне – покращують якість повітря, зменшуючи рівень вуглекислого газу та пилу. Крім того, зелені фасади та дахи підвищують енергоефективність будівель, знижуючи витрати на кондиціонування й опалення. Такі рішення також сприяють зменшенню рівня шуму в міському середовищі. Висновки. Озеленення будівель та міського середовища є важливим інструментом сталого розвитку міст, який поєднує екологічні, економічні та соціальні переваги. Впровадження сучасних технологій озеленення допомагає адаптувати міста до змін клімату, покращити екологічну ситуацію й підвищити комфорт життя мешканців. Зелена інфраструктура сприяє гармонійному поєднанню природних і урбаністичних рішень, створюючи більш збалансоване міське середовище. Для ефективного розвитку озеленення будівель необхідні комплексний підхід, інноваційні рішення та активна підтримка на рівні міста
МИСТЕЦЬКІ ВІЗІЇ НАТАЛІЇ НІКОЛАЙЧУК – СИНКРЕТИЗМ, КОНЦЕПЦІЇ ТА ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНІ ЗАСАДИ
The purpose of the study – to study and systematize the significant creative heritage of N. Nikolaychuk, which consists of etchings, linocuts, monotypes, watercolors, oil paintings, as well as to determine the artist’s worldview ideas and concepts, artistic and figurative features of her works. Results. The Ukrainian original artist has her own handwriting, creative method, and peculiar manner that distinguishes her from other artists. In her work, the artist touches upon important topics of existential and ontological content. An important place in the artist’s work is occupied by the sacred image of the Woman, which manifests itself in different ways. N. Nikolaychuk’s artistic practice is characterized by a large repertoire of genres and themes (ritual, religious, symbolic, landscape, still lifes), polyphony of styles. Research methods. The study used historical and biographical methods to outline the chronological boundaries; with the help of interpretation, analytical description and figurative and stylistic analysis, the artist’s works were studied and the peculiarities of their compositional structure were determined; the method of classification and generalization was used to organize the works by techniques, themes, genres. Conclusions. The creative work of the People’s Artist N. Nikolaychuk demonstrates the versatility of her talent, mastery of graphic and painting techniques, a deep understanding of the role of art for the spiritual transformation of man and artistic and aesthetic perception of the world. The artist appeals to different styles and trends, national sources to realize her own ideas.Мета дослідження – дослідити та систематизувати значне творче надбання Н. Ніколайчук, яке складається з офортів, ліногравюр, монотипій, акварелей, олійного живопису, а також визначити світоглядні ідеї й концепції мисткині, художньо-образні особливості її творів. Результати. Українська самобутня художниця має власний почерк, творчий метод, своєрідну манеру, що вирізняє її з-поміж інших митців. У своїй творчості мисткиня торкається важливих тем екзистенційно-онтологічного змісту. Вагоме місце у творчості мисткині посідає сакральний образ Жінки, який виявляється по-різному. Творчість Н. Ніколайчук відзначається великим репертуаром жанрів та тем (обрядові, релігійні, символічні, пейзажні, натюрморти), поліфонією стилів. Методи дослідження. У дослідженні використано історичний і біографічний методи для окреслення хронологічних меж; за допомогою інтерпретації, аналітичного опису та образно-стилістичного аналізу були досліджені твори художниці та визначено особливості їхньої композиційної будови; метод класифікації та узагальнення вжито для упорядкування робіт за техніками, темами, жанрами. Висновки. Творчий доробок народної художниці Н. Ніколайчук демонструє багатогранність її обдарування, віртуозне володіння графічними та живописними техніками, глибинне розуміння ролі мистецтва для духовного перетворення людини та художньо-естетичного сприйняття світу. Мисткиня апелює до різних стилів та напрямів, національних джер ел для втілення власних ідей
СЕНСОРНИЙ САД ЯК РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПРОСТІР ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ
The purpose of the study is to determine the role and methods of organizing a sensory garden for the psychological and physical rehabilitation of military personnel. The research methods are based on a comprehensive functional-structural analysis, the use of comparative and historical methods, and the method of complex analysis. Results. The article highlights the principles and methods of organizing a sensory garden as a rehabilitation landscape space for the military. The author updates the issue of the importance of a sensory garden for the treatment and rehabilitation of military personnel. Methods for creating a sensory garden taking into account the needs of people with disabilities are considered. The topic of the article is very relevant today, when many military personnel, after injuries, after exposure to stress factors that lead to the development of constant tension and a depressive state, need progressive methods of rehabilitation and treatment. The article reveals the possibilities of a sensory garden to comprehensively influence a person's psycho-emotional state through the senses, which significantly improves the overall condition. The therapeutic function of a sensory garden in the treatment of military personnel with post-traumatic stress disorder, injuries, and other diseases is highlighted. The article provides examples of sensory garden projects that can be implemented in Ukraine for rehabilitation and therapeutic purposes. Conclusions. The scientific novelty of this publication lies in the presentation of a sensory garden as a rehabilitation landscape space for military personnel. Analysis of research on this topic has shown that the natural environment improves the physical and emotional health of people, sensory gardens create an ideal space for rehabilitation and therapy of military personnel. The results of the study can be used to organize improvements in the territory of medical and recreational facilities, as well as in urban areas.Мета дослідження – визначення ролі та методів організації сенсорного саду для психологічної й фізичної реабілітації військових. Методи дослідження ґрунтуються на комплексному функціонально-структурному аналізі, на використанні порівняльного та історичного методів, методу комплексного аналізу. Результати. У статті висвітлені принципи та методи організації сенсорного саду як реабілітаційного ландшафтного простору для військових. Автор актуалізує питання важливості сенсорного саду для лікування та реабілітації військовослужбовців. Розглянуті методи створення сенсорного саду з урахуванням потреб людей з обмеженими можливостями. Тема статті дуже актуальна саме сьогодні, коли багато військових після поранень, після впливу стресових факторів, які призводять до розвитку постійної напруги та депресивного стану, потребують прогресивних методів реабілітації і лікування. У статті розкриті можливості сенсорного саду комплексно впливати на психоемоційний стан людини через органи чуття, що суттєво покращує загальний стан. Висвітлено терапевтичну функцію сенсорного саду під час лікування військовослужбовців з пост-травматичним стресовим розладом, пораненнями та іншими захворюваннями. У статті наведені приклади проєктів сенсорного саду, які можуть бути реалізовані в Україні з реабілітаційною та лікувальною метою. Висновки. Наукова новизна цієї публікації полягає у представленні сенсорного саду як реабілітаційного ландшафтного простору для військовослужбовців. Аналіз досліджень даної тематики показав, що природне середовище покращує фізичне й емоційне здоров’я людей, сенсорні сади створюють ідеальний простір для реабілітації і терапії військових. Результати дослідження можуть використовуватись для організації благоустрою на територіях медичних та рекреаційних закладів, а також на території міського простору