OJS Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Not a member yet
234 research outputs found
Sort by
ВОЛОДИМИР МАРУСЕНКО: ПАМ’ЯТІ ДРУГА І ВЧИТЕЛЯ
Get PDFVOLODYMYR MARUSENKO: TO THE MEMORY OF A TEACHER AND A FRIENDВОЛОДИМИР МАРУСЕНКО: ПАМ’ЯТІ ДРУГА І ВЧИТЕЛ
УНІВЕРСАЛЬНИЙ ЗАЛ У ТЕАТРІ ТА ЙОГО СУЧАСНА ТРАНСФОРМАЦІЯ
Get PDFThe article addresses the challenges associated with architectural constraints in theatrical buildings, which complicate the staging of performances of various genres and formats. Against the backdrop of the rapid development of contemporary productions, incorporating elements of interactivity and multimedia effects, there arises a need for creating universal theatrical venues capable of adapting to diverse requirements. The transformation of universal halls is deemed relevant and holds significant potential in the modern theatrical world. The article highlights innovative approaches to the transformation of theatrical venues, including the use of movable seating, variable stage platforms, and enhanced sound and lighting systems. These technical solutions enable the creation of adaptive spaces capable of meeting various needs and demands of contemporary productions. Additionally, the article conducts an analysis of theatrical spaces in Ukraine, focusing on examples of American projects of transformed universal theatrical halls developed by the architectural firm REX, showcasing the capabilities of these innovative approaches. In conclusion, it emphasizes that the development and transformation of universal theatrical halls are key elements in creating innovative spaces that expand the possibilities for staging diverse productions and provide an unparalleled theatrical experience. Such an approach allows theaters to adapt to changes in audience needs and the challenges facing contemporary art. Article оbjective. Determining innovative approaches to transforming universal theater halls into adaptive spaces capable of meeting various needs and genres of performances. Research мethodology. The research methodology involved studying literary sources, scientific publications, and information about theater hall projects that have been transformed to adapt to different types of performances. Additionally, analysis and comparison methods were used to identify key aspects of transforming theater halls with commonly accepted standards and innovations. Data collection utilized a wide range of sources, including scientific articles, websites of architectural firms specializing in theater design. Research findings and conclusions. The research has shown that innovative approaches to transforming universal theater halls have great potential in addressing issues related to architectural constraints and the needs of contemporary performances. Utilizing a wide range of technical solutions, such as movable seating, variable stage platforms, and advanced sound and lighting systems, facilitates the creation of adaptive spaces that cater to various needs and requirements of diverse theatrical performances. These innovations offer broad possibilities for expanding the cultural space and enhancing the quality of the theatrical experience. Therefore, the development and transformation of universal theater halls are crucial elements in creating innovative spaces that expand the possibilities for hosting diverse performances and ensure an unparalleled theatrical experience.У статті розглянуто проблеми, пов'язані з обмеженнями архітектурних параметрів театральних будівель, які ускладнюють проведення подій різних жанрів і форматів. На тлі стрімкого розвитку сучасної сценографії, яка включає інтерактивні елементи та мультимедійні ефекти, постає необхідність створення універсальних театральних залів, здатних адаптуватися до сучасних вимог. Перспектива трансформації таких універсальних залів у театрах є актуальною та має значний потенціал у сучасному театральному світі. Мета статті. Визначення інноваційних підходів до трансформації театральних залів у напрямі універсалізації спрямоване на створення адаптивних просторів, здатних задовольняти різноманітні мистецькі та соціокультурні потреби, а також підходити для різножанрових вистав. У статті досліджено різні інноваційні підходи до трансформації театральних залів, зокрема використання рухомих сидінь, змінних сценічних платформ та вдосконалених систем звукозапису та освітлення. Ці технічні рішення дозволяють створювати адаптивні простори, які можуть задовольняти різноманітні потреби та вимоги сучасних театральних подій. Методи дослідження. Використовувався метод аналізу для виявлення ключових аспектів трансформації театральних залів та метод порівняння, який застосовувався для верифікації із загальноприйнятими стандартами та інноваціями. У статті проведено аналіз театральних залів України та розглянуто закордонний досвід, зокрема на прикладі американських проєктів універсальних трансформованих театральних залів, розроблених архітектурною фірмою REX. Розвиток і трансформація театральних залів у векторі універсалізації є ключовим елементом для створення інноваційних просторів, що розширюють можливості проведення різноманітних вистав і забезпечують безперервність театральних подій. Такий підхід дозволяє театрам адаптуватися до викликів сучасного театрального мистецтва та відповідати потребам аудиторії. Результати дослідження та висновки. Дослідження виявило, що інноваційні підходи до трансформації універсальних театральних залів мають великий потенціал у вирішенні проблем, пов'язаних з обмеженнями архітектурних параметрів та потребами сучасних вистав. Використання широкого спектру технічних рішень, таких, як рухомі сидіння, змінні сценічні платформи та вдосконалені системи звукозапису та освітлення, сприяє створенню адаптивних просторів, що відповідають різним потребам та вимогам різноманітних театральних вистав. Ці інновації відкривають широкі можливості для розширення сценічного простору театральних будівель та сприяють реалізації нового культуро-мистецького досвіду. Отже, розвиток та трансформація універсальних театральних залів є ключовим елементом для створення новаторських просторів, що сприяють розширенню можливостей у проведенні різноманітних вистав та забезпечують неперевершений театральний досвід
ЯПОНСЬКА ДИТЯЧА КНИГА В ОФОРМЛЕННІ ОЛЬГИ ЯКУТОВИЧ
Get PDFThe purpose of this article is to study the creative output of the artist Olga Hryhorivna Yakutovych, namely the design of children's books for the Japanese publishing house "Fukuinkan shoten", revealing her individual artistic style. The following methods were used in the research process: biographical analysis, methods of artistic and stylistic and comparative analysis, which made it possible to determine the uniqueness of the author's works. Obtained results: on the basis of the methods used, the biographical aspects of the artist's work were investigated, an art analysis of the book design for the Japanese publishing house was made, which is significantly different from her previous works. Conclusions: the significance of the study lies in highlighting the creative output of the outstanding artist O. Yakutovych, revealing the maturity of her creative talent. Mystkina comprehensively approached the design of Ukrainian children's fairy tales for the Japanese publishing house "Fukuinkan shoten", thought out everything to the smallest detail: format, arrangement of illustrations on the pages, color scheme, composition techniques, choice of fonts, combination of text with graphic components. The mentioned aspects characterize her as a thoughtful artist-illustrator, as a beautiful colorist, graphic designer and subtle child psychologist. It is worth noting the role of the popularization of Ukrainian national art at the world level thanks to the works of O. Yakutovych. The series of Ukrainian children's fairy tales has been reprinted many times, and some books are even ke pt in the Tokyo National Museum of Art.Мета статті – вивчити та дослідити розвиток індивідуальної творчої манери художниці Ольги Якутович на прикладі оформлення дитячих книг для японського видавництва «Fukuinkan shoten». У процесі дослідження було використано такі методи: біографічний аналіз, методи художньо-стилістичного та порівняльного аналізу, які дали змогу визначити унікальність праць авторки. Отримані результати: на основі використаних методів було досліджено біографічні аспекти творчості художниці, зроблено мистецтвознавчий аналіз книжкового оформлення для японського видавництва, що значною мірою відрізняється від попередніх її робіт. Висновки: значущість дослідження полягає у висвітленні творчого доробку видатної художниці О. Якутович, розкритті зрілості її творчого таланту. Мисткиня комплексно підійшла до оформлення українських дитячих казок для японського видавництва «Fukuinkan shoten», продумала все до найменших деталей: формат, розташування ілюстрацій на сторінках, кольорову гаму, композиційні прийоми, вибір шрифтів, поєднання тексту з графічною складовою. Згадані аспекти характеризують її як вдумливу художницю-ілюстраторку, як прекрасну колористку, графічну дизайнерку і тонкого дитячого психолога. Варто зазначити роль популяризації українського національного мистецтва на світовому рівні завдяки роботам О. Якутович. Серію українських дитячих казок було багато разів перевидано, а деякі книги навіть зберігаються в Токійському національному музеї мистецтв
ВПЛИВ ФРЕСОК ДУНЬХУАНУ НА ОЛІЙНИЙ ЖИВОПИС КИТАЮ ХХ СТ.
Get PDFAbstract. The purpose of this article is to study the peculiarities of the influence of Dunhuang frescoes on Chinese oil painting of the twentieth century. Methods. A systematic approach determines the use of a set of methods. Historical and cultural, comparative, semiotic methods made it possible to reveal the influence of Dunhuang frescoes on Chinese oil painting of the twentieth century. The generalization method was used to formulate the results of the article. Results. Dunhuang is a unique region where the traditions of the East and West, China, India and European countries are combined. This unique situation is due to the fact that the Dunhuang Caves were located in the center of the Silk Road. The artists who painted frescoes in the Dunhuang caves represented a combination of different traditions, original means of painting, composition and plot, unique craftsmanship and original colors. Chinese artists of the ХХ century greatly appreciated Dunhuang frescoes and continued the tradition of cave paintings. Oil painting by Chinese artists is analyzed: Xiwen «Kazakh Shepherdess», «Ceremony of Proclamation of the Creation of the PRC», Chang Shuhong «Nine Floors», Zeng Hao «Feitian» and «Guan Yin». The oil paintings of artists of the ХХ century were strongly influenced by frescoes from the Dunhuang caves. Artists used the colors, subjects, compositions and images that we can see on the walls of the Dunhuang Caves. That the frescoes from the Dunhuang caves are of great importance for the development of oil painting in China. Conclusions. As a result of the study, it was found that the art of Dunhuang grottoes demonstrates the intersection of Chinese and Indian cultures, Western and Eastern traditions. In the works of Dong Siven Xiwen «Kazakh Shepherdess», «Ceremony of Proclamation of the Creation of the PRC», Chang Shuhong «Nine Floors», Zeng Hao «Feitian» and «Guan Yin» revealed a modern creative understanding of the frescoes o f Dunhuang.Анотація. Мета статті – вивчити особливості впливу фресок Дуньхуану на китайський олійний живопис ХХ століття. Методи дослідження. Системний підхід зумовлює використання комплексу методів. Історико-культурний, компаративний та семіотичний методи дали змогу виявити вплив фресок Дуньхуану на китайський олійний живопис ХХ століття. Метод узагальнення використано для формулювання підсумків статті. Результати. Китайський олійний живопис ХХ століття демонструє синтез реалістичних тенденцій, національної самобутності китайської культури та зразків образотворчого мистецтва Заходу. Дуньхуан – унікальний регіон, який був центром Шовкового шляху та репрезентував результати культурної взаємодії Китаю та Заходу. Мистецтво гротів Дуньхуану демонструє тенденції буддизму, які розкривають культурну взаємодію Китаю та Індії. Кольорові рішення, композиція та сюжети фресок Дуньхуану репрезентують дві ключові тенденції – сприйняття західної культури та вплив індійського буддизму. Проаналізовано олійний живопис китайських митців: Дун Сівень «Казахська пастушка», «Кайго-дадянь» («Церемонія проголошення створення КНР»), Чан Шухун «Цзю-цен-Лоу» («Дев’ять поверхів»), Цзен Хао «Фейтянь» («Апсари, що літять»), «Гуань Інь». Домінантні характеристики мистецтва фресок у печерах Дуньхуану репрезентовано в китайському олійному живописі ХХ століття. Висновки. У результаті дослідження з’ясовано, що мистецтво гротів Дуньхуану демонструє перетин китайської та індійської культур, західної та східної традицій. У роботах Дун Сівеня «Казахська пастушка», «Кайго-дадянь» («Церемонія проголошення створення КНР»), Чан Шухуна «Цзю-цен-Лоу» («Дев’ять поверхів»), Цзен Хао «Фейтянь» («Апсари, що летять»), «Гуань Інь» виявлено сучасне творче осмислення фресок Дуньхуану
ВІТРАЖ 1970–1990 РОКІВ НА ЗАКАРПАТТІ
Get PDFAbstract. The purpose. The article analyzes the artistic achievements of Ukrainian Transcarpathian artists at the end of the 20th century in the field of stained glass production, which influenced the formation of characteristic features and traditions of Uzhhorod stained glass art. Methods. The research used the methods of artistic and stylistic analysis and comparative analysis. Results. During the period of formation and flourishing of monumental art of the 20th century. Thematic and decorative stained glass windows not only represent the material part of the cultural heritage of Ukraine, but also, according to their own conceptual features, become an integral artistic element of urban architecture. In the 1970s and 1980s, Transcarpathia was dominated by the desire for an author's solution, the search for new compositional forms. This period is marked by the reduction of political pressure on representatives of culture and art, the expansion of the subject of monumental works, its aesthetic significance and the principles of interaction with architecture. Conclusions. The art of stained glass in the work of artists of the 1950–1990s is characterized by a wide range of stylistic solutions and technological experiments. Even then, a whole galaxy of talented artists was formed, who were limited in their choice of topics and creative pursuits, and still found the opportunity to look for new artistic means and ways of expressing their thoughts, master new technologies. The article lays the basis for consideration and further study of the main features and regularities of the creation of stained glass compositions by Transcarpathian artists.Анотація. Мета – проаналізувати мистецькі здобутки закарпатських художників 1970–1990 років у сфері віражного виробництва, які вплинули на формування характерних рис і традицій мистецтва вітража міста Ужгорода Закарпатської області. Методи дослідження. У дослідженні використано методи художньо-стилістичного і порівняльного аналізів. Результати. У період становлення та розквіту монументального мистецтва ХХ ст. тематичні й декоративні вітражі не лише репрезентують матеріальну частину культурної спадщини України, але й, відповідно до власних концептуальних особливостей, стають невід’ємним художнім елементом міської архітектури. У 1970–1980 рр. на Закарпатті переважає авторське вирішення композиційних творів, а також пошук нових форм. Для цього періоду характерне послаблення політичного тиску на представників культури й мистецтва; відбувається розширення тематики монументальних творів, їхнього естетичного значення та принципів взаємодії з архітектурою. Висновки. Мистецтво вітража у творчості художників 1970–1990 рр. позначене широким спектром стилістичних вирішень і технологічних експериментів. Формується ціла плеяда талановитих митців, які були обмежені у виборі тем і творчих пошуках, проте знаходили нові художні засоби та способи вираження власних думок, опановували нові технології. У статті закладено основу розгляду та подальшого вивчення основних ознак і закономірностей створення вітражних композицій художниками Закарпаття
РЕСТИТУЦІЯ ПАМ’ЯТОК ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ У 2000–2023 РОКАХ
Get PDFAbstract. The aim of this article is to investigate the issue of restitution of Ukraine’s cultural heritage during the period of 2000–2023. Research methods. The article’s framework is based on historical, cultural, and art historical approaches, as well as interdisciplinary historical, cultural studies, and specific art historical methods. Results. The process of restitution of Ukraine’s cultural heritage from 2000 to 2023 was complex and required significant efforts to recover unlawfully exported artifacts. The application of historical, cultural, and art historical approaches allowed for examining the role of restitution in strengthening national consciousness and preserving cultural heritage. Additionally, the analysis of legislative acts confirmed the necessity to enhance the national legal framework and restitution mechanisms for an effective implementation of the process. Successful examples of returning historical, cultural, and artistic valuables underscored the significance of restitution in restoring historical value and the societal importance of these landmarks. Conclusions. The restitution of Ukraine’s cultural heritage during the mentioned period holds great importance in preserving the country’s historical, cultural, and artistic legacy, as well as in reinforcing national consciousness. However, restitution is a complex and lengthy process that requires improvements in the national legal basis and return mechanisms for effective implementation. The role of governmental institutions in conducting restitution and collaborating with international partners also emerged as crucial aspects of this process. It is noted that restitution remains particularly relevant during times of conflict, when safeguarding cultural treasures in occupied territories and documenting violations of international agreements become critically important tasks for the heritage’s future recovery. Анотація. Метою цієї статті є дослідження питання реституції культурної спадщини України в період 2000–2023 років. Методи дослідження. Інструментарій статті складається на основі історичного, культурного та мистецтвознавчого підходів, також загальнонаукових історичних, культурологічних і конкретно наукових мистецтвознавчих методів. Результати. Процес реституції культурної спадщини України упродовж 2000–2023 років був складним і вимагав значних зусиль для повернення незаконно вивезених цінностей. Застосування історичного, культурного та мистецтвознавчого підходів дало змогу розглянути роль реституції у зміцненні національної свідомості та збереженні культурної спадщини. Також аналіз законодавчих актів підтвердив необхідність вдосконалення національної правової бази і механізмів реституції для ефективної реалізації процесу. Успішні приклади повернення історичних, культурних і мистецьких цінностей підкреслили значущість реституції у відновленні історичної цінності та значення цих пам’яток для суспільства. Висновки. Реституція культурної спадщини України досліджуваного періоду має велике значення для збереження історичної, культурної та мистецької спадщини країни і зміцнення національної свідомості. Однак реституція є складним і тривалим процесом, який потребує вдосконалення національної правової бази та механізмів повернення для ефективної реалізації. Роль державних органів у проведенні реституції та співпраця з міжнародними партнерами також виявилися важливими аспектами цього процесу. Зазначено, що реституція має велику актуальність особливо в часи війни, коли збереження культурних цінностей на окупованих територіях та фіксація порушень міжнародних домовленостей є критично важливими завданнями для подальшог о відновлення спадщини
ДО ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ БУДІВЛІ ПОЛТАВСЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО ЗЕМСТВА
Get PDFThe aim of the article is to analyze preconditions and circumstances of erecting Poltava Huberniia Zemstvo building as the first listed building of the Ukrainian modernist style that marked renaissance of the Ukrainian culture in the early 20th century. The research is focused at outlining influence of Krychevsky’s work on organizing new and developing existing art and craft productions, engaging educational establishments to creating ornamental decorations of buildings. Research methods. Empiric (description, comparison) and theoretic (art and stylistic analysis, synthesis, summarizing) modes are used in order to demonstrate main stages of Vasyl Krychevsky’s idea realization and creating Ukrainian national style not only in architecture, but in visual art in general. Comparative method is used as the main one according to the aim of the publication that is composed in complex approach. Results and conclusions. As a result of the research the key role of architect and artist Vasyl Krychevsky in building Poltava Huberniia house as a union of progressive European art tendencies and traditional forms and ornaments of the Upper Dnieper River area is described; he created actual and meaningful space that further influenced public space. Erection of this building and usage of architectural and art modes determined further development of the Ukrainian modernist style.Метою статті є виконання аналізу передумов і обставин зведення будівлі Полтавського губернського земства – першої пам’ятки українського архітектурного модерну, яка означила відродження української культури на початку ХХ століття. Фокусом дослідження стало визначення впливу діяльності В. Кричевського на організацію нових і розвиток існуючих художньо-промислових виробництв, залучення освітніх установ до розробки декоративного оздоблення будівель. Методи дослідження. Використано емпіричні (опис, порівняння) та теоретичні (художньо-стилістичний аналіз, синтез, узагальнення) підходи для розкриття основних етапів реалізації задуму В. Кричевського та значення його роботи для ревіталізації й творення українського національного стилю не лише в архітектурі, але й візуальному мистецтві загалом. Компаративний метод дослідження обрано як основний відповідно до мети публікації, яку побудовано на комплексному підході. Результати і висновки. У результаті дослідження встановлено, що ключову роль у процесі будівництва Полтавського губернського земства відіграла постать архітектора-художника В. Кричевського, який поєднав прогресивні європейські мистецькі тенденції з традиційними формами і орнаментами Наддніпрянщини, створивши актуальний і значущий за своїм подальшим впливом громадський простір. Створення будівлі, застосовані там архітектурно-художні прийоми визначили подальший розвиток українського архітектурного модерну
ОБРАЗНО-ПЛАСТИЧНА МЕТАФОРИКА КНИЖКОВОЇ ГРАФІКИ МИКОЛИ СТОРОЖЕНКА 1980-Х РОКІВ
Get PDFThe purpose of this article is to consider the peculiarities of the figurative and plastic structure of Mykola Storozhenko's book graphics of the 1980s and to trace the genesis of its metaphoricity on the basis of the editions of this period illustrated by the master. Study methods. The study is based on the principles of compositional and structural, formal and plastic, and comparative analysis, which made it possible to determine the peculiarities of figurative metaphoricity of the artist's book graphics of the 1980s. Results. It was found that since the beginning of the 1980s, the artist's concept of book graphics has been significantly transformed due to a rapid retreat from the narrative, caused by changes in the author's internal vision. An all-new “artistic optics”, determined not only by a formal and constructive, but also by a philosophical component, appeared in the master’s works. The article examined and analyzed M. Storozhenko's illustrations to the collections “Among the Steppes. A Day on the Shepherd field” by Panas Myrnyi (1982) and “Sonnets” by Ivan Franko (1984), as well as to the edition of “Ukrainian Folk Tales” (1987). The analysis of individual works made it possible to reveal the artist's tendency to create complex figurative and metaphorical constructs with multiple content and symbolic aspects within a certain illustrative series. It was determined that in order to maximally enhance the metaphorical nature of the image, M. Storozhenko used not only the conceptual logics of sign and symbolic systems, but also a complex author's technique that allowed to achieve the effect of multidimensionality in 3D-format. Conclusions. As a result of the study, it was found that the metaphoricity of M. Storozhenko's book graphics of the 1980s was an important vector of the master's figurative and symbolic system. It was proven that the forceful metaphorical component of the illustrative series actually allowed the artist to reveal the entire spectrum of the semantic content of the literary work. It was established that by turning to the metaphoricity as one of the most important factors of the artistic imagery structure, M. Storozhenko evinced outwards the deep content potentials of the text, increasing the semantic load of the illustration and also initiating the artistic and communicative processes. The proposed topic is related to the urgent issues of domestic art of the middle of the 20th - beginning of the 21st century. The study can also constitute a theoretical basis for art critics and students of artistic specialties.Мета статті – розглянути особливості образно-пластичного строю книжкової графіки Миколи Стороженка 1980-х років та простежити ґенезу її метафоричності на основі проілюстрованих майстром видань цього періоду. Методи дослідження. В основу дослідження покладено засади композиційно-структурного, формально-пластичного та порівняльного аналізу, що дозволило визначити деякі особливості образної метафорики книжкової графіки митця 1980-х років. Результати. Виявлено, що вже з початку 1980-х років концепція книжкової графіки митця значно трансформується через стрімкий відхід від наративу, спричинений змінами у внутрішньому видінні автора. У творах майстра з’являється принципово нова «художня оптика», зумовлена не лише формально-конструктивною, а й філософською складовою. В межах статті розглянуто й проаналізовано ілюстрації М. Стороженка до збірок «Серед степів. День на пастівнику» Панаса Мирного (1982) та «Сонети» Івана Франка (1984), а також до видання «Українських народних казок» (1987). Аналіз окремих творів дозволив виявити тенденцію митця до створення складних образно-метафоричних конструктів із множинними змістовими аспектами в межах певного ілюстративного ряду. Визначено, що для максимального посилення метафоричності образу М. Стороженко застосовує не лише концептуальну логіку знаково-символічних систем, а й складну авторську техніку, що дозволяє досягати ефекту багатовимірності в 3D-форматі. Висновки. В результаті дослідження з’ясовано, що метафоричність книжкової графіки М. Стороженка 1980-х років є важливим вектором образотворчості майстра. Доведено, що власне потужна метафорична компонента ілюстративного ряду дозволяє художникові виявити весь спектр смислового контен ту літературного твору. Встановлено, що, звертаючись до метафорики як одного з найважливіших чинників структури художньої образності, М. Стороженко транслює назовні глибинні змістові потенціали тексту, посилюючи семантичне навантаження ілюстрації й ініціюючи також художньо-комунікативні процеси. Запропонована тема пов’язана з актуальними питаннями вітчизняної образотворчості середини ХХ – початку ХХІ ст. Дослідження також може слугувати теоретичним підґрунтям для мистецтвознавців і студентів творчих спеціальностей
ІНТЕРВЕНЦІЯ В МУЗЕЙНИЙ ПРОСТІР ЯК МЕТОД ІНСТИТУЦІЙНОЇ КРИТИКИ
Get PDFThe purpose of the article is to study the artistic practice of intervention as a way of researching and rethinking the museum space, its collection and archive; to analyze the preconditions for the emergence of the practice of intervention; to compare the methods and ways of implementing the intervention of the artist Fred Wilson in US museums with the practices of Ukrainian artists in the National Art Museum of Ukraine. Research methods. The article uses historical, comparative, analytical and descriptive, generalization methods and interviews with artists to systematize and identify the main features of the practice of artistic intervention. Main results. The article examines the historical background of the practice of artists' interventions in art institutions, analyzes the methods and types of interaction between artists and the museum space, its premises, collections, archives, and overall strategy. Conclusions. The analysis of the research material reveals the topic of interaction between contemporary art and collections, expositions, architecture and ideology of classical museum institutions in the form of interventions. Interventions are created to explore the issues of museum acquisition, interpretation, and exhibition policy, often challenging the traditional impartiality of the institutional context. Interventions can take place not only in museums of historical and contemporary art, but also in other museum institutions with specialized collections. The article analyzes the experience of the National Art Museum of Ukraine's interaction with artists in rethinking and recontextualizing its exposition and archive. Other museum institutions in Ukraine also demonstrate openness to cooperation with their collections and space, which may be the subject of further research.Мета статті – дослідити художню практику інтервенції як спосіб дослідження та переосмислення музейного простору, його колекції та архіву; проаналізувати передумови появи практики інтервенції; порівняти методи та способи втілення інтервенції американського художника Фреда Вілсона в музеях США з практиками українських митців в Національному художньому музеї України. Методи дослідження. У статті використані історичний, порівняльний, аналітично-описовий, метод узагальнення та інтерв’ю митців для систематизації і встановлення основних рис практики художньої інтервенції. Головні результати. У статті розглянуті історичні передумови виникнення практики інтервенції художників у мистецьких установах; проаналізовані методи та види взаємодії митців з музейним простором, його приміщенням, колекцією, архівом та ідеологією. Висновки. Аналіз дослідженого матеріалу розкриває тему взаємодії сучасного мистецтва з колекціями, експозиціями й архітектурою та ідеологією класичних музейних установ у формі інтервенцій. Інтервенції створюються для дослідження питань музейної політики комплектування, інтерпретації та експонування, часто таким чином кидаючи виклик традиційній неупередженості інституційного контексту. Інтервенції можуть відбуватися не тільки в музеях історичного та сучасного мистецтва, але й в інших музейних установах зі спеціалізованими колекціями. В статті проаналізований досвід взаємодії Національного художнього музею України з художниками у питаннях переосмислення й реконтекстуалізації його експозиції та архіву. Відкритість до аналізу своїх колекцій також демонструють інші музейні установи України, що може бути темою наступних досліджень
ПЛАНУВАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЕЛОСИПЕДНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ВЕЛИКИХ МІСТ УКРАЇНИ НА ПРИКЛАДІ КИЄВА
Get PDFThe purpose of the article is to investigate the organization of the network of bicycle paths in large cities of Ukraine, in particular on the example of Kyiv, and to develop the principles of planning a complete and functional bicycle infrastructure in such cities and to assess the condition of the bicycle infrastructure as a component of the general transport system. Research methods. The research is based on the scheme of the planning organization of the network of bicycle roads in Kyiv, research and observations that provide detailed information about the organization and state of the bicycle network. The results. This article examines various examples of the organization of networks, including those of various European countries, and provides solutions that will contribute to eliminating or alleviating problems related to the insufficient development of bicycle infrastructure in our country. Conclusions. The conducted research allows us to learn that the problem of underestimation of bicycle transport in Ukrainian cities is the perception of the bicycle as a means of entertainment, not a means of transport. The Ukrainian bicycle network differs from Western European networks in that it consists of separate paths without a clear connection between them. Based on the collected information, it was highlighted that the bicycle infrastructure of the city should provide a convenient and safe route for movi ng between housing, work and leisure.Мета статті – дослідити організацію мережі велосипедних доріжок у великих містах України, зокрема на прикладі Києва, та розробити методи планування цілісної та функціональної велосипедної інфраструктури у містах-мільйонниках, а також оцінити стан велоінфраструктури як складової загальної транспортної системи. Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на аналізі вітчизняної та зарубіжної джерельної бази і натурних спостереженнях щодо нинішнього стану велодоріжок Києва. Результати. У цій статті на основі розглянутих прикладів організації веломереж, зокрема західноєвропейської практики, запропоновано рішення, які сприятимуть як оптимізації велосипедної інфраструктури Києва, так й інших великих міст України. Висновки. В результаті проведеного дослідження було з’ясовано, що проблемою велотранспорту в українських містах є сприйняття велосипеда як розважального засобу, а не транспортного. Українська веломережа відрізняється від західноєвропейських насамперед тим, що складається з окремих відрізків шляху без належного сполучення між ними. На основі зібраної інформації було обґрунтовано, що велосипедна інфраструктура міста має забезпечувати зручний та безпечний маршрут між зонами житла, роботи та відпочинку як у межах міста, так і в передмісті