OJS Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Not a member yet
234 research outputs found
Sort by
ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ: ПРОБЛЕМИ ТА МОЖЛИВОСТІ
Get PDFThe purpose of the article is to clarify the challenges and opportunities of using artificial intelligence (AI) in art education. Research methods. The basis of the methodology of our research is: systematic approach, dialectical, formal and logical, structural and functional, synthesis and generalization, the method of theoretical and comparative analysis, which are used for theoretical justification of the feasibility of using AI in art education. Results and conclusions. As a result of the study, the main challenges of using AI tools in art education were identified. Thus, we can single out the inadequate level of digital literacy of some teachers, ineffective use of digital technologies and teaching methods, slow introduction of innovative methods and practices in the educational process, violation of intellectual property rights and principles of academic integrity, etc. We also identified the prospects and possibilities of AI in improving the quality of education. For example, in art education, AI technologies will be useful for creating interactive art installations, researching new forms of expression and creativity, assisting in the recognition and classification of elements in images, adapting educational content based on an individual approach to each student, promoting joint work of students on art projects and analysis of projects for the presence of potential biases and ethical problems.Метою статті є з’ясування проблем та можливостей використання штучного інтелекту (далі ШІ) в мистецькій освіті. Методи дослідження. Основу методології нашого дослідження становлять: системний підхід, діалектичний, формально-логічний, структурно-функціональний, синтез та узагальнення, метод теоретичного й порівняльного аналізів, якими послуговуються у процесі теоретичного обґрунтування доцільності використання ШІ в мистецькій освіті. Результати та висновки. В результаті дослідження було з’ясовано основні проблеми застосування інструментів ШІ в освіті, зокрема мистецькій. Так, можемо виокремити неналежний рівень цифрової грамотності деяких викладачів, неефективне застосування цифрових технологій та методів навчання, повільне запровадження інноваційних методів і практик в освітній процес, порушення прав інтелектуальної власності та принципів академічної доброчесності тощо. Також нами визначено перспективи і можливості ШІ для підвищення якості освіти; скажімо, у мистецькій освіті технології ШІ будуть корисні для створення інтерактивних художніх інсталяцій, дослідження нових форм вираження і творчості, для допомоги в розпізнанні та класифікації елементів у зображеннях, для адаптації навчального контенту на основі індивідуального підходу до кожного студента, сприяння спільній роботі студентів над мистецькими проєктами, аналізу проєктів на наявність потенційних упереджень й етичних проблем, що спонукатиме митців передбачити суспільний вплив їхньої творчості
ОГЛЯД СУЧАСНИХ БРИТАНСЬКИХ ВИДАНЬ З ІСТОРІЇ (І ТЕОРІЇ) МИСТЕЦТВА, ПЕРЕКЛАДЕНИХ І ОПУБЛІКОВАНИХ В УКРАЇНІ
Get PDFOVERVIEW OF THE MODERN BRITISH RELEASES IN THE HISTORY (AND THEORY) OF ART, TRANSLATED AND PUBLISHED IN UKRAINEОГЛЯД СУЧАСНИХ БРИТАНСЬКИХ ВИДАНЬ З ІСТОРІЇ (І ТЕОРІЇ) МИСТЕЦТВА, ПЕРЕКЛАДЕНИХ І ОПУБЛІКОВАНИХ В УКРАЇН
КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ТА ВИКЛИКИ ПІД ЧАС РЕКОНСТРУКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО СПОРТИВНОГО КОМПЛЕКСУ «ОЛІМПІЙСЬКИЙ» В КИЄВІ
Get PDFThe purpose of the article is to analyze the design features, technological solutions and engineering challenges that arose during the reconstruction of the Olympic National Sports Complex in 1966. The Kyiv complex is one of the most prominent sports facilities in Ukraine and a venue for numerous important competitions. Its building and reconstruction are of considerable interest in terms of the engineering solutions and design approaches used. The study is based on the author's interview with Leonid Dmytriev, the chief engineer of the project, which allows us to reveal little-known facts about the technical aspects of the modernization of this outstanding sports facility. Results. The article covers the history of the stadium's building, starting in 1936, when construction of the 50,000-seat arena began according to the design of architect M. Grechyna. But the main attention was paid to the 1966 reconstruction, which aimed to increase the stadium's capacity to 100,000 visitors by creating a second tier of stands. Research methods: interviews, analysis of textual data, systematization and generalization of information. The engineering problems faced by specialists during the reconstruction and ways to solve them are discussed in detail. In particular, the features of working with heterogeneous soils on the construction site, which required the use of different types of foundations, are analyzed. An innovative approach to the design of prestressed reinforced concrete beams using probabilistic methods to minimize the risk of deformation is presented. Conclusions. The article reveals the significance of the reconstruction of the Olympic National Sports Complex in Kyiv as a significant engineering event, during the construction of which advanced design solutions and technologies were applied. The results of the study are important for expanding knowledge about the history of construction in Ukraine, the development of engineering thought and can be used in the educational process in the training of construction industry specialists, as well as for popularizing the scientifi c and technical achievements of domestic engineers.Мета статті – аналіз конструктивних особливостей, технологічних рішень та інженерних викликів, що виникли під час реконструкції Національного спортивного комплексу «Олімпійський» 1966 року. Київський комплекс є однією з найвизначніших спортивних споруд України та місцем проведення численних важливих змагань. Його будівництво та реконструкція становлять значний інтерес з точки зору застосованих інженерних рішень та конструкторських підходів. Дослідження базується на матеріалах авторського інтерв'ю з Леонідом Георгійовичем Дмітрієвим, головним конструктором проєкту, що дає змогу розкрити маловідомі факти про технічні аспекти модернізації цієї визначної спортивної споруди. Результати. У роботі висвітлена історія будівництва стадіону, починаючи з 1936 року, коли за проєктом архітектора М. Гречини розпочалося спорудження арени на 50 000 глядачів. Але основна увага була приділена саме реконструкції 1966 року, мета якої – збільшення місткості стадіону до 100 тисяч відвідувачів шляхом створення другого ярусу трибун. Методи дослідження – проведення інтерв’ю, аналіз текстових даних, систематизація та узагальнення інформації. Детально розглянуті інженерні проблеми, з якими зіткнулися фахівці під час реконструкції, та шляхи їхнього вирішення. Зокрема, проаналізовані особливості роботи з різнорідними ґрунтами на будівельному майданчику, що вимагало застосування різних типів фундаментів. Висвітлено інноваційний підхід до проєктування попередньо напружених залізобетонних балок з використанням імовірнісних методів для мінімізації ризику деформації. Висновки. У статті розкрито значущість реконструкції Національного спортивного комплексу «Олімпійський» в Києві як визначної інженерної події, під час спорудження якої були застосовані передові для того часу конструкторські рішення й технології. Результати дослідження мають важливе значення для розширення знань про історію будівництва в Україні, розвитку інженерної думки та можуть бути використані в навчальному процесі під час підготовки фахівців будівельної галузі, а також для популяризації науково-технічних досягнень вітчизняних інженерів
КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОЇ РЕНОВАЦІЇ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ В УМОВАХ РУЙНУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
Get PDFThe purpose of the research is to analyze and justify the need for a comprehensive approach to the renovation of apartment buildings damaged during the war, in the context of the reconstruction of Ukrainian cities. At the moment, only a partial renovation is taking place using one of the most common energy-efficient technologies – solar panels. But only the use of the entire complex of works recommended in this article will lead to complete energy independence of both an individual building and the city as a whole. Research methods. The methodological tools of the research are based on a combination of empirical (experiment, observation) and theoretical (analysis, synthesis) research methods, as well as practical expediency. The results. Approaches to energy-efficient renovation of multi-apartment buildings are structured, a set of priority and additional measures aimed at reducing electricity consumption and improving the environmental situation is defined. A comprehensive methodology of practical measures to increase the energy independence of multi-apartment buildings is also proposed. Conclusions. Energyefficient renovation of multi-apartment buildings in conditions of destruction of the energy infrastructure is a necessary measure to ensure stable energy supply, increase resistance to external influences, save resources and improve the quality of life of residents. But the cumulative effect of a complex approach to solving this issue is underestimated. The use of new technical developments (the appearance of a new type of silent wind generators, which makes it possible to use them in the conditions of the city, as well as mini-hydroelectric plants) makes it possible to significantly reduce the energy independence of buildings from the central energy system of the city and the country. The article is illustrated with material generated by AI according to the parameters specified by the author (both the technologies used and the types of roofs) – it is an illustration of a complex of works on different types of roofs in the real conditions of a modern city. The completeness of the used energy-saving devices largely depends on the shape, load-bearing capacity and area of the roof.Мета дослідження – проаналізувати й обґрунтувати необхідність комплексного підходу до реновації багатоквартирних будинків, пошкоджених під час війни, в умовах відбудови українських міст. Сьогодні відбувається лише часткова реновація з використанням однієї з найпоширеніших енергоефективних технологій – сонячних панелей. Але тільки використання усього комплексу рекомендованих у нашій статті робіт призведе до повної енергонезалежності як окремого будинку, так і міста загалом. Методи дослідження. Методологічний інструментарій дослідження базується на сукупності емпіричних (експеримент, спостереження) та теоретичних (аналіз, синтез,) методах дослідження, а також практичній доцільності. Результати. Структуровано підходи до енергоефективної реновації багатоквартирних будинків, визначено комплекс першочергових та додаткових заходів, спрямованих на зниження споживання електроенергії й поліпшення екологічної ситуації. Також запропоновано комплексну методику практичних заходів для підвищення енергонезалежності багатоквартирних будинків. Висновки. Енергоефективна реновація багатоквартирних будинків в умовах руйнування енергетичної інфраструктури є необхідним заходом для забезпечення стабільного енергопостачання, підвищення стійкості до зовнішніх впливів, економії ресурсів та покращення якості життя мешканців. Але недооцінюється накопичувальний вплив комплексного підходу до вирішення цього питання. Використання нових технічних розробок (поява нового типу безшумних вітрогенераторів, що робить можливим їхнє використання в умовах міста, а також мінігідроелектростанцій) уможливлює суттєве зменшення енергонезалежності будинків від центральної енергосистеми міста та країни. Стаття проілюстрована матеріалом, згенерованим ШІ, відповідно до заданих авторкою параметрів (як використаних технологій, так і типів покрівлі) – це як ілюстрація комплексу робіт на різних типах покрівлі в реальних умовах сучасного міста. Комплектність використаних приладів енергозбереження значною мірою залежить від форми, несучої здатності та площі покрівлі
ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ АРТРИНКУ В ЄВРОПІ: ФОРМУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ТА СТРУКТУР (XVII–XXI СТ.)
Get PDFThe purpose of this article is to research and highlight the processes of the formation of the classic mass art market, which originated in Holland in the 17th century, which influenced the development of the world art market as a phenomenon. Research methods. The main methods of our research are historical-chronological and comparative. The historical-chronological method made it possible to lay out consistent factual material, to reveal the stages and regularities of the development of the art industry in Holland. The comparative method was used to compare the creative approaches of Dutch artists, taking into account their collaboration and common themes in the works. The results. The study examines the emergence of new processes and phenomena in the art world, such as art dealers, auctions, and lotteries, which became mediators between artists and buyers in 17th-century Holland. It turned out that many modern tools of the art market originated here. Commercial relations between creators and customers developed on the basis of new institutions, which later became familiar elements of art structures. The research analysis showed that the majority of scientific works on this topic come from Western sources, the work with which laid the foundation for this article. For example, in foreign works, in particular E. Larsen and S. Alpers, the economic and cultural aspects of the Dutch market and its influence on modern structures are deeply covered. Conclusions. The study carried out a comprehensive analysis of the Dutch art market of the 17th century, focusing on the historical conditions of its formation, the status of the artist, and the emergence of commercial components of artistic activity. It was found that the development of the market took place against the background of socioeconomic changes, in particular, in the conditions of the spread of the ideas of Calvinism and the development of capitalism. The market was divided into three main periods, each of which had its own characteristics and influence on artistic creativity. During the research, we clarified the terminology, in particular the concept of "art market", which in the 17th century was not yet a comprehensive system, but contained elements of marketing and commerce. It is about auctions and art dealers that contributed to the commercialization of art. The success of artists depended on their social status and ability to adapt to market conditions, which sometimes led to the devaluation of creativity. The study showed that the foundations of the art market in the Netherlands became the basis for the further development of the world art market.Метою даної статті є дослідження й виокремлення процесів формування класичного масового артринку, що зародився в Голландії1 у XVII ст., які вплинули на розвиток світового артринку як явища. Методи дослідження. Основними методами нашого дослідження є історико-хронологічний та компаративний. Історико-хронологічний метод дав змогу викласти послідовний фактичний матеріал, виявити етапи й закономірності розвитку артринку Голландії. Компаративний метод використано для порівняння творчих підходів голландських художників, враховуючи їхню колаборацію та спільні теми в роботах. Результати. У дослідженні розглянуто появу у мистецькому світі нових процесів та явищ, таких як артдилери, аукціони та лотереї, які стали посередниками між художниками й покупцями в Голландії XVII століття. З’ясовано, що багато сучасних інструментів артринку виникли саме тут. Комерційні взаємини між творцями та замовниками розвивалися на основі нових інституцій, що згодом стали звичними елементами артструктур. Аналіз досліджень засвідчив, що більшість наукових праць, дотичних до нашої теми, – це західні джерела, робота з якими лягла в основу нашої статті. Скажімо, в іноземних працях, зокрема Е. Ларсена та С. Алперс – глибоко висвітлені економічні й культурні аспекти ринку Нідерландів та його вплив на сучасні структури. Висновки. У дослідженні проведено комплексний аналіз голландського артринку XVII ст., – увага зосереджена на історичних умовах його формування, статусі митця та зародженні комерційних складових художньої діяльності. З’ясовано, що розвиток ринку відбувався на тлі соціально-економічних змін, зокрема в умовах поширення ідей кальвінізму та розвитком капіталізму. Ринок поділявся на три основні періоди, кожен з яких мав свої особливості та вплив на художню творчість. Під час дослідження нами уточнено термінологію, зокрема поняття «художній ринок», який у XVII ст. ще не був комплексною системою, але містив елементи маркетингу та комерції. Йдеться про аукціони та артдилерів, які сприяли комерціалізації мистецтва. Успішність художників залежала від їхнього соціального статусу та вміння адаптуватися до ринкових умов, що інколи призводило до знецінення творчості. Дослідження показало, що засади художнього ринку Нідерландів стали основою для подальшого розвитку світового артринку
ЗМІНИ В РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ОБРАЗІВ ЖІНКИ-МАТЕРІ, ЖІНКИ-БЕРЕГИНІ, ЖІНКИ-ВОЇНА В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ 2014–2024 РОКІВ
Get PDFThe purpose of the article is to study and analyze the changes that have taken place in the representation of the images of the Mother Woman, the Berehynia Woman and the Warrior Woman in the Ukrainian artistic field after 2014 and to the present day, to identify the causes and consequences of these changes in the context of contemporary social and cultural processes. Study methods. The study is based on general scientific historical and empirical methods, in particular: historical and chronological analysis, terminological analysis, description and observation, analysis of artistic, compositional and stylistic features of the works. Results. The study establishes a correlation between changes in the images of the Mother, the Berehynia and the Warrior Woman and the outbreak of hostilities on the territory of Ukraine. It was found that the most changes were in the image of the Warrior Woman, which acquired new symbolic meanings and reflected complex social processes. Conclusion. Based on the analyzed exhibition projects and works of individual artists, the peculiarities of their interpretations in the use of categories of female images, a direct correlation between the changes in the images of the Mother, the Berehynia and the Warrior Woman and the change in social and cultural demands has been established. In particular, the image of the Mother Woman is characterized by a departure from stereotypical representation towards more modern and feminist views. The image of the Berehynia Woman is transforming, going beyond the traditional role and demonstrating female strength. There is a tendency for the images of the Berehynia Woman and the Warrior Woman to converge, which contradicts previous, established values for them. It is emphasized that the most significant changes have been made to the image of Warrior Woman, who has acquired a status equal to that of a man. The war and the social representation of women soldiers in the media have contributed to the fact that in art the Warrior Woman is depicted as a full member of the army, emphasizing her merits. The article also highlights promising areas for further study that require the involvement and analysis of a much wider range of material.Мета статті – дослідити та проаналізувати зміни в уявленнях про образи Жінки-Матері, Жінки-Берегині та Жінки-Воїна в українському мистецькому просторі після 2014 року й до сьогодення, а також виявити причини та наслідки цих змін у контексті сучасних соціокультурних процесів. Методи дослідження. У дослідженні використано загальнонаукові, історичні та емпіричні методи, зокрема: історико-хронологічний і термінологічний аналіз, опис і спостереження, а також аналіз художньо-композиційних та стилістичних особливостей творів. Результати. Під час дослідження встановлено кореляцію між змінами в образах Жінки-Матері, Жінки-Берегині та Жінки-Воїна і початком воєнних дій на території України. Виявлено, що найпомітніші зміни відбулися у образі Жінки-Воїна, який набув нових символічних значень та відобразив складні суспільні процеси. Висновки. На основі проаналізованих виставкових проєктів та творчості окремих мисткинь, особливостей їхніх інтерпретацій жіночих образів, встановлено пряму залежність між змінами образів Жінки-Матері, Жінки-Берегині та Жінки-Воїна і зміною соціокультурних запитів. Зокрема, образ Жінки-Матері відходить від стереотипної репрезентації в бік більш модерних і феміністичних поглядів. Образ Жінки-Берегині трансформується – виходить за межі традиційної ролі та демонструє жіночу силу. Також спостерігається тенденція до зближення образів Жінки-Берегині та Жінки-Воїна, що суперечить попереднім усталеним значенням. Підкреслено, що образ Жінки-Воїна зазнав кардинальних змін і набув рівного статусу з чоловіком-воїном. Війна та соціальна репрезентація жінок-військовослужбовиць у ЗМІ сприяли тому, що в мистецтві Жінку-Воїна зображають як повноправну членкиню армії, підкреслюючи її заслуги. Окреслено також перспективні напрями подальших досліджень цієї теми, що потребують залучення та аналізу значно ширшого за обсягом матеріалу
ТРАДИЦІЯ ЧЕРЕЗ ЧАС: ВИСТАВКА ЗАПРОШЕНЬ
Get PDFTRADITION THROUGH TIME: EXHIBITION OF INVITATIONSТРАДИЦІЯ ЧЕРЕЗ ЧАС: ВИСТАВКА ЗАПРОШЕН
ЕСТОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ДОСВІД ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ТА ФОРМУВАННЯ НА ЇЇ ОСНОВІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Get PDFAbstract. The purpose of the article is to present the history and principles of acquisition of the collection of the Estonian National Museum, to study the museum's implementation of the function of national identity formation, to highlight the principles of preservation, conservation (restoration), educational work in the Estonian National Museum, its publishing activities, the use of the museum as a cultural centre, etc. Methods. Based on the principles of comprehensiveness and systematicity, with the help of dialectical and interdisciplinary approaches, the research is conducted by means of a historical chronological method, empirical-descriptive and research synthesis methods. Results of the research present the basic principles and practices of the Estonian National Museum, its work methods in the process of forming national identity. Conclusions. National cultural heritage is a powerful factor in the formation of national identity, thus introduction of cultural practices of heritage preservation, modern principles of preservation, conservation (restoration), educational work based on the example of the Estonian National Museum, development of new memorial concepts of Ukrainian museums will contribute to the growth of visits to Ukrainian museums, a positive image of the country in the world and strengthening national consciousness.Анотація. Метою статті є представлення історії формування колекції та принципів сучасної діяльності Естонського національного музею, дослідження виконання музеєм функції формування національної ідентичності, висвітлення принципів фондової, консерваційної (реставраційної), просвітницької роботи в ЕНМ, видавничої діяльності, діяльності музею як культурного центру тощо. Методи дослідження. В основу дослідження, виходячи з принципів всебічності та системності, із застосуванням діалектичного та міждисциплінарного підходів, покладено аналітичний, хронологічно-історичний, емпірично-описовий та синтетичний загальнонауковий методи. Результатами дослідження є визначення базових принципів та практик Естонського національного музею, методів його роботи в процесі формування національної ідентичності. Висновки. Національна культурна спадщина є потужним фактором формування національної ідентичності, тому впровадження культурних практик збереження спадщини, сучасних принципів фондової, консерваційної (реставраційної) та просвітницької роботи на основі прикладу Естонського національного музею є корисними для застосування новітніх підходів у діяльності українських музеїв, що сприятиме зростанню відвідуваності, формуванню позитивного іміджу країни та зміцненню національної свідомості
ВЕБРЕСУРС ІЗ КОЛОРИСТИКИ ДЛЯ СУЧАСНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ
Get PDFAbstract. The purpose of this article is to substantiate the concept of teaching the fundamental discipline «Colour Science», which consists of an integrative approach to solving professional problems and the use of web resources in the educational process of artists and designers. Methods. The research methods chosen were the method of innovative search, system-structural, competence-based, praxeological methods, and method of critical content analysis, which enabled the development and implementation of the author’s thematic site. Results. We considered the need for the formation of a learning and teaching strategy – the theory and practice of colour – through visual sources. The site demonstrates innovation and interdisciplinary, combining psychology of colour, history of art, design and advertising, aesthetics, colourimetry, and computer graphics, and serves as a reliable educational and methodical source for full-time and part-time students. An encyclopedic glossary ensures mastery of professional terminology. Conclusions. The end of the pedagogical experiment was a real product in the form of author’s thematic web site on colouristics (2006–2022), and from 2023 – a full-fledged online platform, which is still in the stage of filling and will serve as a useful educational and methodological base. This is evidenced by the positive reviews of students and teachers of art higher education institutions in Ukraine. The author emphasizes that it makes strategic sense to make all educational processes hybrid (blended): in fact, art education can have a correspondence form of education with consultations and control measures during the sessions, as it is impossible and impractical to completely move this profession into distance learning.Анотація. Мета статті – обґрунтувати концепцію викладання фундаментальної дисципліни «Кольорознавство», яка передбачає інтегративний підхід до розв’язання фахових проблем та використання вебресурсів у процесі навчання художників і дизайнерів. Методами дослідження є метод інноваційного пошуку, системно-структурний, компетентнісний, праксеологічний методи, метод критичного контент-аналізу, які уможливили розробку і запровадження авторського тематичного сайту. Результати. Розглянуто необхідність формування стратегії навчання і викладання – теорії та практики кольору – через візуальні джерела. Сайт демонструє інноваційність та міждисциплінарність, поєднуючи психологію кольору, історію мистецтва, дизайну та реклами, естетику, колориметрію, комп’ютерну графіку, слугує надійним навчально-методичним джерелом для студентів денної та заочної форм навчання. Глосарій енциклопедичного характеру забезпечує володіння професійною термінологією. Висновки. Завершенням педагогічного експерименту став реальний продукт у вигляді авторського тематичного сайту з колористики (2006–2022 рр.), а з 2023 р. – повноцінної онлайн-платформи, яка ще перебуває на стадії наповнення і слугуватиме корисною навчально- методичною базою. Про це свідчать позитивні відгуки студентів і викладачів мистецьких закладів вищої освіти України. Авторкою акцентовано, що стратегічно має сенс усі навчальні процеси зробити гібридними (змішаними): фактично мистецька освіта може мати заочну форму навчання з консультаціями та контрольними заходами під час сесій, оскільки повністю перевести цей фах на дистанційну форму не тільки неможливо, але й недоцільно
ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ СКУЛЬПТУРИ
Get PDFAbstract. The author studies the characteristic features of modern sculpture. The experiments taking place in visual arts also can be found in sculpture. Not only is art changing because of the economic and technological innovations, but also due to changes in worldviews, priorities, ideas and philosophy. Implementation of a certain idea often requires utilizing new materials and technologies. Modern sculpture is not limited to conventional materials. It can be paper, garbage, plants, latex, fabric, etc. Purpose. The purpose of the article is to highlight the features of modern sculpture, to show the cultural phenomenon of sculpture. Methods. The author uses research methods: historical, structural-functional, phenomenological. The researcher analyses theoretical works by Hegel, where he interprets classical sculpture. The author explains the reasons for citizens' dissatisfaction with modern sculpture whereas traditional sculpture does not make one want to dismantle it. The article contains an analysis of Christine Borland's project "L'Homme Double" (1997). The article raises the issue of communication between modern sculpture and the audience, the artist's dialogue with the public. The author turns to the works of leading contemporary artists: Jeff Koons, Armand, Arthur Bordalo, Ai Weiwei, Louise Bourgeois. The author analyses the iconic works of artists. Results. The conclusion focuses on the main features of modern sculpture, which are communication, gigantism and scale, wide use of new materials, replication, humour.Анотація. У статті простежуються характерні ознаки сучасної скульптури. Експерименти, що відбуваються в образотворчому мистецтві, не оминули і скульптуру. Трансформації в мистецтві пов’язані не стільки з економічними й технічними нововведеннями, скільки зі зміною пріоритетів, ідей, філософії. Часто реалізація певної ідеї вимагає від скульптора застосування нових матеріалів, технологій. Зазначається, що сучасна скульптура не обмежена в матеріалах. Ними можуть бути папір, сміття, рослини, латекс, тканина тощо. Метою публікації є аналіз особливостей сучасної скульптури, розкриття її феномену як явища культури. Методами дослідження є історичний, структурно-функціональний, феноменологічний. Звернено увагу на теоретичні праці Гегеля щодо трактування ним класичної скульптури. Наведено пояснення причин невдоволення містян сучасною скульптурою, тоді як традиційна скульптура, розташована на одному місці упродовж століть, не викликає бажання демонтувати її. У публікації проаналізовано проєкт Крістін Борланд (Christine Borland) «L'Homme Double» («Двомісний номер») (1997), який є наочною ілюстрацією актуальності і концептуальності сучасної скульптури. Також порушені питання комунікації, діалогу художника з публікою. Акцентовано увагу на творчість провідних митців сучасності: Джеффа Кунса (Jeff Koons), Армана (Arman), Артура Бордало (Artur Bordalo), Ай Вейвея (Ai Weiwei), Луїзи Буржуа (Louise Bourgeois). У висновках підкреслюється, що особливістю сучасної скульптури є комунікативність, гігантизм та масштабність, широке застосування нових нетрадиційних матері алів, тиражування, гумор