OJS Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Not a member yet
234 research outputs found
Sort by
КОПІЮВАННЯ І НАЧЕРК: МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК РИСУНКА
Get PDFPurpose. The article aims to explore a staged methodology for applying copying and sketching in academic drawing as interrelated components in the development of graphic thinking among students of art specialties. Methods. The study employs both general scientific and specialized methods. Among the general scientific methods, comparative analysis of historical drawing instruction models in European academies of the 17th–19th centuries is used to substantiate the functional logic of graphic techniques. Specialized methods include pedagogical observation, analysis of typical methodological errors, and synthesis of theoretical principles with practical outcomes from teaching drawing in Ukrainian higher art institutions. Results. The article substantiates a staged structure of the educational task, which includes observation, sketching, copying, comparison, and correction. The functional roles of each stage, their interrelation, and significance for developing the ability to make independent graphic decisions are defined. Historical models of technique application in French, Italian, German, and Ukrainian academic traditions are analyzed. Methodological risks of formalized use of copying and sketching without logical integration are highlighted. Conclusions. It is established that the effectiveness of academic drawing depends on structural clarity, methodological guidance, and adaptation to the students’ level of preparation. The proposed model combines technical precision with analytical flexibility, fostering visual thinking and professional competence. The research findings may serve as a basis for improving drawing instruction methodology in higher art education.Мета статті – дослідити поетапну методику застосування копіювання і начерку в навчальному рисунку як взаємопов’язаних елементів формування графічного мислення у студентів мистецьких спеціальностей. Методи дослідження. У статті використано загальнонаукові та спеціальні методи. Серед загальнонаукових методів застосовано порівняльний аналіз історичних моделей навчання рисунку в європейських академіях XVII–XIX ст. для обґрунтування функціональної логіки графічних технік. Спеціальні методи передбачають педагогічне спостереження, аналіз типових методичних помилок, синтез теоретичних положень і практичних результатів викладання рисунка у вищих художніх навчальних закладах України. Результати. У статті обґрунтовано поетапну структуру навчального завдання, що включає спостереження, начерк, копіювання, порівняння та корекцію. Визначено функціональні ролі кожного етапу, їхній взаємозв’язок та значення для формування здатності до самостійного графічного вирішення. Проаналізовано історичні моделі застосування технік у французькій, італійській, німецькій та українській академічних традиціях. Висвітлено методичні ризики формалізованого використання копіювання і начерку без логічної інтеграції. Висновки. З’ясовано, що ефективність навчального рисунка залежить від структурної чіткості, методичного супроводу та адаптації до рівня підготовки студентів. Запропонована модель поєднує технічну точність із аналітичною гнучкістю, сприяє формуванню візуального мислення та професійної компетентності. Результати дослідження можуть бути основою для вдосконалення методики викладання рисунка у вищій мистецькій освіті
МЕТОДИКА СВІТЛОТІНЬОВОГО МОДЕЛЮВАННЯ В ПРОЦЕСІ АРХІТЕКТУРНОГО ПРОЄКТУВАННЯ
Get PDFThe purpose of the study is to formulate the basic methods of modeling geometric shapes, which are mastered by students of the architectural specialty in the process of academic training. Research methods. The study used methods of theoretical analysis of physical patterns of light and shadow, geometric modeling, graphical analysis of isophotes and illumination zones, mathematical modeling of surface curvature, comparative analysis of manual and digital visualization methods, as well as practical experimentation to verify the effectiveness of light and shadow modeling in the educational process. Research results. The technique that makes it possible to graphically identify the volume, features of the shape of an architectural object by means of manual graphics is considered. Such approaches help specialists to visually demonstrate an architectural idea in the process of its generation and development, comprehensively analyze and prevent the emergence of negative aspects of visual perception. Examples of the use of graphic techniques in the practice of architectural design by outstanding masters of world architecture are given. Conclusions. As a result of this study, it is possible to conclude about the importance of the integrated use of methods and tools in architectural design, both traditional manual graphics at the initial stages of the formation of an architectural idea, and the achievements of digital technologies in the implementation and improvement of this idea in the design process.Мета дослідження – узагальнити основні закономірності та методи моделювання геометричної форми, які опановують студенти архітектурної спеціальності в процесі академічного навчання. Методи дослідження. У ході дослідження застосовано методи теоретичного аналізу фізичних закономірностей світлотіні, геометричного моделювання, графічного аналізу ізофот та зон освітленості; використано математичне моделювання кривизни поверхонь, порівняльний аналіз ручних і цифрових методів візуалізації, а також практичне експериментування для перевірки ефективності світлотіньового моделювання в навчальному процесі. Результати дослідження. Запропоновано методику світлотіньового моделювання, яка дає змогу графічно виявити об’єм і особливості форми архітектурного об’єкта засобами ручної графіки на початкових стадіях архітектурного проєктування, а також трансформацію цієї методики у прийоми комп’ютерного моделювання. Такий підхід дає змогу фахівцям наочно демонструвати архітектурну ідею в процесі її генерації та розвитку, всебічно аналізувати її і запобігати виникненню негативних аспектів візуального сприйняття. Наведено приклади використання видатними майстрами світової архітектури графічних прийомів у практиці архітектурного проєктування. Висновки. У результаті цього дослідження можна зробити висновок про важливість комплексного інтегрованого застосування в архітектурному проєктуванні як методів і засобів традиційної ручної графіки на початкових етапах формування архітектурної ідеї, так і досягнень цифрових технологій – під час реалізації та вдосконалення цієї ідеї у процесі проєктування
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРОСТОРОВОГО ФОРМУВАННЯ МІСЬКИХ АРТЦЕНТРІВ
Get PDFThe purpose of this article is to determine the peculiarities of the functional and spatial formation of urban art centres based on the analysis of scientific sources and publications, systematisation of foreign and domestic construction experience and analysis of the experience of operating this type of facility. The research methods include the study of systematisation and generalisation of the principles of functional and spatial organisation of art centres. The study is based on a comprehensive approach, which includes socio-economic, typological and spatial analysis. The results of the study show that the peculiarities of urban art centres are their multifunctionality, which allows to attract more visitors due to cultural and everyday diversity. Urban contemporary art centres are designed to perform several key functions: exhibition, educational, communication and leisure. By combining these functions, such spaces become important cultural hubs that actively engage audiences and form new approaches to interacting with art and the urban environment. Conclusions. A modern urban art center is not only an exhibition space, but also a multifunctional complex that combines various types of artistic activities, integrating innovative technologies and creating an environment for active interaction with the audience. The main features of its spatial design are flexibility and adaptability, interactivity, and inclusiveness. The study emphasizes the importance of further analysis of the architectural solutions of such centers and their role i n the development of urban art space.Метою даної статті є визначення особливостей функціонально-просторового формування міських артцентрів на основі аналізу наукових джерел та публікацій, систематизації зарубіжного та вітчизняного досвіду будівництва та аналізу досвіду експлуатації даного типу об’єктів. Методи дослідження включають вивчення, систематизацію та узагальнення принципів формування функціонально-просторової організації артцентрів. Дослідження базується на комплексному підході, який містить соціально-економічний, типологічний та просторовий аналізи. Результати дослідження засвідчують, що особливостями міських артцентрів є їхня поліфункціональність, яка дає змогу задіяти більше відвідувачів завдяки культурному та побутовому різноманіттю. Міські сучасні артцентри призначені виконувати декілька ключових функцій: виставкову, освітню, комунікаційну та дозвіллєву. Завдяки їхньому поєднанню, такі простори стають важливими культурними хабами, які активно залучають аудиторію та формують нові підходи до взаємодії з мистецтвом і міським середовищем. Висновки. Сучасний міський артцентр – це не лише виставковий простір, але поліфункціональний комплекс, який поєднує різні види мистецької діяльності, інтегруючи інноваційні технології та створюючи середовище для активної взаємодії з аудиторією. Основними особливостями його просторового формування є гнучкість та адаптивність, інтерактивність та інклюзивність. У дослідженні підкреслена важливість подальшого аналізу архітектурних рішень таких центрів та їхньої ролі у розвитку міського мистецького простору
ОХОРОНА ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ В УМОВАХ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД. КЛАСИФІКАЦІЯ ОТГ ЗА ЇХНІМ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ
Get PDFThe purpose of the article is to identify the specifics and basic principles of protection of cultural heritage sites in the rural environment in the context of amalgamated territorial communities. Research methodology: analysis of the source base – regulatory documentation and legislative monument protection acts, bibliographic sources, legislative and regulatory acts, in particular, regarding lands of cultural significance, graphic analytical analysis of the urban planning role of existing cultural heritage sites, synthesis of the proposed principles, techniques and conceptual solutions. The results of the research will contribute to the sustainable development of the community based on the realization of the historical and cultural potential of the rural areas under review. They are a solid basis for the development of tourist centers and networks in the rural environment, which will provide employment for the local population in the tourism and hotel industry, lead to the development of «green tourism» and, as a result, improve the economic well-being of the community. The conclusions of the article primarily highlight the shortcomings of the official methodology for determining the protection zones of cultural monuments, which does not take into account the specifics of the rural environment, since the potential protection asset here includes tangible and intangible cultural heritage. The author also justifies the importance of the historical and architectural reference plan as a guarantee of a comprehensive definition of the historical area of settlements or united territorial communities as a whole. The classification of rural settlements and communities depending on their historical and cultural potential constitutes the scientific novelty of the article and constitutes the prerequisites for further sustainable development.Мета статті – виявити специфіку та основні засади охорони об’єктів культурної спадщини в сільському середовищі в умовах об’єднаних територіальних громад. Методи дослідження. У процесі дослідження проаналізовано джерельну базу – нормативну документацію та законодавчі пам’яткоохоронні акти, бібліографічні джерела, законодавчо-нормативні акти, зокрема ті, що стосуються земель культурного призначення, а також виконано графоаналітичний аналіз містобудівної ролі наявних об’єктів культурної спадщини, та розглянуто синтез запропонованих засад, прийомів і концептуальних рішень. Результати дослідження сприятимуть сталому розвитку громади на засадах реалізації історико-культурного потенціалу підзвітних сільських територій. Вони є вагомим підґрунтям для розробки туристичних осередків та мереж у сільському середовищі, що забезпечить зайнятість місцевого населення в туристичній та готельній царині, зумовить розвиток «зеленого туризму» і, як наслідок – сприятиме покращенню економічного добробуту громади. Висновки. У статті насамперед висвітлено вади офіційної методики визначення охоронних зон пам’яток культури, яка не враховує специфіку сільського середовища, позаяк потенційний охоронний актив – це об’єкти матеріальної і нематеріальної культурної спадщини. Також обґрунтоване значення історико-архітектурного опорного плану як запоруки комплексного визначення історичного ареалу поселень або об’єднаних територіальної громади загалом. Класифікація сільських поселень та громад, залежно від їхнього історико-культурного потенціалу, становить наукову новизну статті та готує підґрунтя для подальших досліджень
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ РЕВАЛОРИЗАЦІЇ МАЛИХ РІЧОК УКРАЇНИ
Get PDFPurpose of the article. The study examines the problems of revaluing small rivers in Ukrainian cities. Research methods. The article uses the following methods: analysis of the state of small rivers, international experience in the restoration of small rivers and current trends; review of existing research on improving the ecological state and creating public spaces along small rivers. The study is based on published information on the practice of restoration and regeneration of rivers, analysis of international and domestic documents. These research methods will contribute to the collection, analysis and interpretation of data necessary to achieve the purpose of the article. Main results. А review of previous studies and analysis of examples in Ukraine revealed common factors in urban environments that have a negative impact on rivers, including: pollution from sewage and waste; illegal construction within the 25-meter protective zone; modification of riverbeds and floodplains, including concreting and straightening, creation of artificial reservoirs; partial or complete diversion of rivers into underground collectors; presence of industrial and communal storage areas in the river basin. The main requirements for the restoration of small rivers have been identified, including: the creation of accessible pedestrian spaces, the restoration of the integrity of the urban structure, the return of the lost historical context, the organization of flood prevention methods, the restoration of ecology, and others. Conclusions. The proposed principles for the conservation and restoration of small rivers in Ukrainian cities are based on sustainable development in the context of post-war reconstruction. It has been established that the restoration of small rivers will contribute to the restoration of national identity, improve living conditions, create tourist-attractive spaces in the city center, and also meet Ukraine's commitments to sustainable urban development by 2030.Мета дослідження. Розглядаються проблеми ревалоризації малих річок в містах України. Методи дослідження. У статті використовуються такі методи: аналіз стану малих річок, міжнародний досвід відновлення малих річок та сучасні тенденції; огляд наявних досліджень щодо покращення екологічного стану та створення громадських просторів вздовж малих річок. Дослідження спирається на опубліковані відомості з практики відновлення та регенерації річок, аналіз міжнародних та вітчизняних документів. Ці методи дослідження сприятимуть збору, аналізу та інтерпретації даних, необхідних для досягнення мети статті. Головні результати. В ході вивчення попередніх досліджень і аналізу прикладів в Україні були виявлені спільні фактори урбанізованого середовища, які негативно впливають на річки, зокрема: забруднення стічними водами та сміттям; незаконна забудова у межах 25-метрової захисної смуги; процеси модифікації русла і заплав, зокрема бетонування і спрямлення, створення штучних водойм; часткове або повне заведення річок у підземні колектори; наявність на території річкового басейну виробничих і комунально-складських зон. Дефіновані основні вимоги до процесу відновлення малих річок, зокрема: створення доступних пішохідних просторів, відновлення цілісності міської структури, повернення втраченого історичного контексту, організація методів запобігання повеням, відновлення екології та інші. Висновки. Запропоновані засади збереження та відновлення малих річок в містах України на положеннях сталого розвитку в умовах післявоєнної відбудови. Встановлено, що відновлення малих річок сприятиме відродженню національної ідентичності, покращенню умов проживання, створенню туристично привабливих просторів у центрі міста, а також стане відповіддю на зобов’язання України та Києва щодо сталого розвитку міст до 2030 року
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОСТОРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ МІСЬКИХ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ
Get PDFThe purpose of this article is to substantiate and systematize methodological approaches to assessing the effectiveness of spatial changes in public green spaces with an emphasis on ecological, functional, spatial, and social dimensions. Methods: analysis of publications on the topic of research, cartographic analysis, methods of system modeling, sociological research, GIS analysis. The integration of these methods provides a multidimensional view of the efficiency of spatial transformations and supports evidence-based decision-making. Results. In the research process, a structured methodological apparatus based on the integration of qualitative and quantitative assessment tools was formulated. The proposed methodology contains a clear sequence of analytical stages, in particular, diagnosis of the current state, identification of problems, development of transformation strategies and post-project assessment, and also provides an effective scientific basis for optimizing solutions in landscape architecture, urban ecology and spatial planning. The systematization of methodical approaches made it possible to determine the key efficiency criteria, in particular, environmental friendliness, the degree of integration with the urban structure, the level of accessibility and satisfaction of users, the ability of green spaces to perform multifunctional functions. Conclusions. The need for a comprehensive approach to assessing the effectiveness of spatial transformations of urban green spaces, taking into account the interrelationship of environmental, functional, spatial and social factors, is confirmed. The proposed methodology is also compatible with strategic development documents and can be used to monitor the long-term effectiveness of measures in the field of green infrastructure in cities of Ukraine and beyond.Метою статті є обґрунтування і систематизація методичних підходів до оцінки ефективності просторової трансформації міських зелених насаджень загального користування з акцентом на екологічному, функціональному, просторовому та соціальному аспектах. Методи дослідження: аналіз публікацій за темою дослідження, картографічний аналіз, методи системного моделювання, соціологічні дослідження, ГІС-аналіз. Інтеграція цих методів забезпечує багатовимірне уявлення про ефективність просторових трансформацій і підтримує ухвалення рішень на основі фактичних даних. Результати дослідження. У процесі дослідження сформульовано структурований методологічний апарат, що базується на інтеграції якісних та кількісних інструментів оцінювання. Запропонована методологія містить чітку послідовність аналітичних етапів, зокрема, діагностику поточного стану, виявлення проблем, розробку стратегій трансформації та постпроєктну оцінку, а також забезпечує ефективну наукову основу для оптимізації рішень у ландшафтній архітектурі, міській екології та просторовому плануванні. Систематизація методичних підходів дала змогу визначити ключові критерії ефективності, зокрема, екологічність, ступінь інтеграції з міською структурою, рівень доступності та задоволеності користувачів, багатофункціональність зелених насаджень. Висновки. Підтверджено необхідність комплексного підходу до оцінки ефективності просторових трансформацій міських зелених насаджень з урахуванням взаємозв’язку екологічних, функціональних, просторових і соціальних факторів. Запропонована методологія сумісна з містобудівними документами стратегічного розвитку і може бути застосована для моніторингу довгострокової ефективності заходів у сфері зеленої інфраструктури в містах України та поза її межами
ВІЗУАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ФОРМУВАННЯ ЛІМІНАЛЬНОГО ПРОСТОРУ В МІСЬКОМУ ПЕЙЗАЖІ ЕДВАРДА ГОППЕРА
Get PDFThe article explores the visual mechanisms through which Edward Hopper constructs liminal space within his urban landscapes. The purpose of the research is to reveal how compositional geometry, light treatment, chromatic contrasts, and architectural symbolism generate the sense of transition, ambiguity, and existential suspension characteristic of Hopper’s art. The study applies a combined formal-stylistic and semantic-symbolic method. The results show that Hopper’s visual language systematically produces a model of liminality grounded in the tension between presence and absence, stillness and movement, light and shadow. Hopper’s imagery – empty streets, desolate and alienating depictions of industrial buildings with “blind” windows, interiors deprived of both light and life, deserted railway stations with tracks leading “nowhere” – emerges as a symbolic boundary between the inner and the outer, the visible and the hidden, the real and the unreal. The palette and lighting blur the temporal threshold between dawn and dusk, creating an impression of an existential pause – a moment outside of time. Uncanniness is connoted through cool, desaturated colors; light that illuminates the buildings yet fails to penetrate inside; and the ambivalence of warm and cool tones. In the paintings where a warm palette domi- nates, the effect of warmth is “subdued” by deep shadows, the dramatic contrast of light and darkness, enclosed spaces, and the ambivalence of light sources, all of which generate a sense of temporal uncertainty and inner tension rather than warmth. The composition of these works simultaneously stabilizes and destabilizes perception, creating tension between the whole and its fragments, between compositional unity and Hopper’s characteristic multiplication of frames, between the dynamism implied by the imagery and angles of the train, railway, etc. and the stasis created by the perfectly symmetrical positioning of objects that perceptually “fixes” them in place. Through numerous framing devices, intersecting horizontal and vertical lines, and perspectival ambiguity, the artist constructs spaces that oscillate between completion and indeterminacy. The study concludes that Hopper’s visual toolkit – compositional geometry, tonal contrast, spatial layering, and symbolic illumination – constructs an experience of being “in between.” His urban scenes function as metaphors for psychological and ontological thresholds, transforming the city into a frontier where opposites coexist and meaning emerges through ambiguity. These findings demonstrate how visual form embodies the concept of liminality and offer methodological insights into the relationship between space, symbolism, and existential experience in modern visual culture.У статті розглядається візуальний інструментарій, за допомогою якого один з найвідоміших митців Америки Едвард Гоппер конструює лімінальний простір у своїх міських пейзажах. Мета дослідження – виявити, як композиційна геометрія, світлове трактування, хроматичні контрасти та архітектурна символіка породжують відчуття переходу, саспенсу та екзистенційної «невизначеності», характерне для його мистецтва. У дослідженні застосовані комбінований формально-стилістичний та семантико-символічний методи. Результати засвідчують, що візуальна мова митця систематично актуалізує мотив лімінальності, заснований на напрузі між присутністю та відсутністю, статикою та рухом, світлом та тінню. Образи Е. Гоппера – порожні вулиці, занедбані відчужувальні зображення промислових будівель зі «сліпими» вікнами, безлюдні пусті вокзали з залізничними коліями «в нікуди» – постають символічними межами між внутрішнім і зовнішнім, видимим і прихованим, реальним і сюрреалістичним. Палітра й освітлення розмивають часову межу між світанком та сутінками, створюючи враження екзистенційної паузи – миті поза часом. Відчуття моторошності конотується холодними, ненасиченими кольорами, світлом, що освітлює будівлі, але не проникає всередину, амбівалентністю теплих і холодних тонів. У картинах, де переважає тепла палітра, ефект від цих кольорів «подавляється» глибокими тінями, драматичним контрастом світлотіні, замкненими просторами, амбівалентністю джерел світла, що створює відчуття темпоральної невизначеності та внутрішньої напруги, а не тепла. Композиція творів одночасно стабілізує та дестабілізує сприйняття, створюючи напругу між цілим та його фрагментами, між композиційною єдністю та характерним для Å. Гоппера множенням кадрів, між динамікою, що імплікується образами і ракурсами потяга, залізниці тощо, і стазисом, створеним ідеально симетричним розташуванням об’єктів один до одного, що перцептивнî «закріплює» їх на місці. Завдяки численним прийомам обрамлення, горизонтальним і вертикальним лініям, які перетинаються, і перспективній невизначеності художник створює простори, що коливаються між завершеністю і недомовленістю. У результаті дослідження доходимо äî висновку, що візуальний інструментарій Å. Гоппера – композиційна геометрія, тональний контраст, просторове накладення та символічне освітлення – конструює досвід перебування «між». Його міські сцени є метафорами психологічних і онтологічних порогів, які перетворюють місто на прикордонну зону, де співіснують протилежності, а сенс виникає через неоднозначність. Завдяки дослідженню показано, як візуальна форма втілює концепцію лімінальності, й запропоновано методологічні ідеї для її подальшого дослідження
МЕТАМОДЕРНІЗМ В АРХІТЕКТУРІ
Get PDFThe article considers metamodernism as a contemporary trend in art that has developed in the context of postmodernism as the dominant stage of cultural development and is directly related to it. Architecture in the context of metamodernism remains insufficiently researched, but given current trends in the architectural environment, it is possible to trace its reflection both in practice and in theoretical principles. The purpose of this article is to study the influence of the cultural paradigm of metamodernism on architecture as the leading trend of post-postmodernism. The study aims to establish links between the key ideas of modernism and postmodernism in architecture, as the most influential previous trends, with metamodernist concepts in art. The research methods are based on the principles and theories outlined in the works of metamodernism researchers published over the past decades. The article analyzes the tools of metamodernism used in art, along with theoretical and practical manifestations in architecture that correspond to the ideas of the movement as formed in studies on metamodernism. The result is the objectification of metamodernism in architecture as a phenomenon that directly influences contemporary art, in particular through the definition of the scope and specifics of its influence. The conclusion is to highlight and explain the manifestations of metamodernism by comparing them with well-known phenomena and trends in architecture, as well as to generalize contemporary architectural trends in the context of metamoderni sm as a leading cultural paradigm.У статті розглядається метамодернізм як сучасний напрямок у мистецтві, що сформувався в контексті постмодернізму як панівного етапу розвитку культури та має з ним безпосередній зв’язок. Архітектура в контексті метамодернізму залишається недостатньо дослідженою, проте сучасні тенденції в архітектурному середовищі дозволяють простежити її відображення як у практиці, так і в теоретичних засадах. Метою статті є дослідження впливу культурної парадигми метамодернізму на архітектуру як провідної течії постпостмодернізму. Дослідження спрямоване на встановлення зв'язків між ключовими ідеями модернізму й постмодернізму в архітектурі з метамодерністичними концепціями в мистецтві. Методи дослідження ґрунтуються на принципах і теоріях, висвітлених у працях дослідників метамодернізму, опублікованих протягом останніх десятиліть. У статті аналізуються інструменти метамодернізму, які застосовуються в мистецтві, а також їхні теоретичні та практичні прояви в архітектурі, що відповідають ідеям напряму, сформованим у дослідженнях з метамодернізму. Результати дослідження. Це – об’єктивація метамодернізму в архітектурі як явища, що безпосередньо впливає на сучасне мистецтво, зокрема через визначення сфери його впливу. Висновки. Аналіз, висвітлення та пояснення проявів метамодернізму через порівняння з відомими явищами та напрямами в архітектурі, а також узагальнення сучасних архітектурних тенденцій в контексті метамодернізму як провідної культурної парадигми
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЄКТУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Get PDFThe purpose of the article is to compare the theoretical foundations of Corporate identity design in Ukraine and abroad in the chronological limits of the 20th and early 21st centuries. The relevance of the topic is based on the growth of visual studies, the importance of visual identification and graphics sign systems. Research methods. The authors employed the following scientific methods: hermeneutical, systemic-structural, functional and comparative analysis, theoretical generalization, etc. Research results. It is noted that the main problems currently remain in corporate identity are semantic integrity, laconicity, informativity of corporate constants, artistic-design imagery and stylistic unity of all corporate identity media, including traditional, printed and digital. The benefits of Corporate identity design implementation as the main means of forming a favorable image of any organization are summarized in the study. Stylistically coherent, original and stable corporate identity has a positive impact on consumers, providing the opportunity to make profits and attract regular customers and partners. For the first time, it is emphasized that the psychologically-subjective, associative and semantic properties of colours have a significant impact on corporate identity perception. Hence, when creating corporate identity media, the appropriateness of applying a system of colour-graphic restrictions for faster and clearer understanding of corporate identity and its preservation in the memory of consumers becomes reasonable. Conclusions. This study identified that there is an insufficient number of substantive publications devoted to corporate identity in Ukraine, yet, they are essential for Ukrainian manufacturers, companies, institutions and organizations of various levels and orientations: state, cultural, public, tourist, environmental and educational. After providing systematical analysis of the available theoretical source base it was found that foreign experience in designing had a significant impact on the development of industrial graphics and design of visual communication environment in Ukraine.Мета статті – порівняти теоретичні основи проєктування корпоративного стилю в Україні та за кордоном у хронологічних межах ХХ – початку ХХІ століття. Актуальність теми зумовлена зростанням візуальних досліджень, вагомістю візуальної ідентифікації і знакових графічних систем. Методи дослідження. Авторами використано наступні наукові методи: герменевтичний, системно-структурний, функціонального та компаративного аналізу, теоретичного узагальнення тощо. Результати дослідження. Зазначено, що на сьогоднішній день основними проблемами залишаються семантична цілісність, лаконічність, інформативність корпоративних констант, художньо-проєктна образність та стильова єдність всіх носіїв корпоративного стилю, як традиційних, друкованих, так і цифрових. Узагальнено переваги, які дає його використання, – це головний засіб формування сприятливого іміджу будь-якої структури. Стилістично витриманий, оригінальний і стабільний корпоративний стиль позитивно впливає на споживачів, даючи можливість отримання прибутку та появи постійних клієнтів і партнерів. Вперше наголошено, що психосуб’єктивні, асоціативні та семантичні властивості кольорів мають вагомий вплив на сприйняття, відтак обґрунтованою стає доречність застосування системи кольорографічних обмежень під час створення носіїв корпоративного стилю для більш швидкого, чіткого розуміння та збереження його у пам’яті споживачів. Висновки. Виявлено недостатню кількість ґрунтовних публікацій в Україні, присвячених корпоративному стилю, що є вкрай необхідним для українських виробників, компаній, інституцій, структур різного рівня і спрямованості: державної, культурної, громадської, туристичної, екологічної, освітньої. Системно проаналізувавши наявну теоретичну джерельну базу, з’ясовано, що зарубіжний проєктний досвід вагомо вплинув на розвиток в Україні промислової графіки і дизайну візуально-інформаційного середовища
ОГЛЯД МОЖЛИВОСТЕЙ УДК ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСУ У МИСТЕЦТВОЗНАВЧІЙ ЛІТЕРАТУРІ
Get PDFРозглянуто можливості індексування книг мистецького спрямування при використанні Універсальної десяткової класифікації. Висвітлено методику застосування УДК щодо позначення часових показників: років, епох, історичних періодів та фаз мистецтва, шкіл, напрямів, стилів, що відповідають певному часу, різним часовим явищам тощо.Розглянуто можливості індексування книг мистецького спрямування при використанні Універсальної десяткової класифікації. Висвітлено методику застосування УДК щодо позначення часових показників: років, епох, історичних періодів та фаз мистецтва, шкіл, напрямів, стилів, що відповідають певному часу, різним часовим явищам тощо