Institute of International Relations periodic Journals
Not a member yet
1267 research outputs found
Sort by
ІДЕНТИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
Get PDFУ самому широкому сенсі ризик – це поєднання вірогідності та наслідків виникнення несприятливих подій. У такому розумінні ризик має відношення до всіх сторін діяльності людини, розвитку природи, взаємодії людини та природи.Ризик у міжнародних економічних відносинах – це об’єктивно-суб’єктивна категорія, яка відображає можливість виникнення в економічних відносинах суб’єктів різних країн становища, яке може призвести до негативних наслідків як для всіх, так й для окремих з них. Ідентифікація ризиків розвитку міжнародних економічних відносин передбачає визначення їх об’єкту, суб’єкту, джерел виникнення, форм прояву негативних наслідків
ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО СВІТОВИХ РИНКІВ: РИЗИКИ СПРОЩЕННЯ СТРУКТУРИ ПРОМИСЛОВОСТІ
Get PDFПрискорення технологічних інновації є ключовим чинником динамічних змін у структурі світової торгівлі як за складом товарів і послуг, що пропонуються на ринках, так і за роллю окремих країн. Технологічно інтенсивна промислова продукція і надалі домінує у світовому експорті (понад 70% його обсягу [1]), як це вже склалося упродовж останніх десятиліть. Разом з тим диверсифікується її асортимент.Частка експорту сировинних матеріалів залишається стабільною (у межах 10% сукупного експорту товарів у 2000 – 2018 рр.), тоді як аграрної сировини – скорочується (майже до 1%). Стійкі позиції на ринках високотехнологічних товарів зберігаються за розвиненими країнами. Водночас стрімко посилюються експортні позиції країн, що розвиваються, особливо Китаю
ВПЛИВ COVID-19 НА МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
Get PDFНа сьогодні спалах нового вірусу COVID-19 вразив понад 200 країн та регіонів, багато з яких оголосили надзвичайний стан через серйозність епідемії. Цю епідемію можна розглядати як велику подію з епохальним впливом, що змушує людей переосмислити, як це вплине на сучасну структуру міжнародних відносин
“ATOMS FOR PEACE” WITHOUT ATOMS: WHY NON-NUCLEAR STATES JOIN THE IAEA
Get PDFAnnotation. With the projected growing demand for electricity all over the world, nuclear energy will remain one of the primary sources of clean energy. At the same time, the atomic industry is associated with multiple risks as it is vulnerable to the hostile actions of rogue states or non-state actors aiming at obtaining nuclear and radiological materials for military purposes. The International Atomic Energy Agency (IAEA) was established with the aim of curbing the aforementioned possibilities while promoting cooperation in nuclear energy production, research, and development for peaceful purposes. The first main assumption of this article is that the non-nuclear actors expressing interest in developing nuclear power join the IAEA for gaining economic and security benefits from peaceful nuclear assistance. The second is that the states not declaring intensions to develop nuclear energy production become members of the Agency to show their modernity and identity. The findings propose that the organization is attractive to such states for various reasons: the interest in developing nuclear power; the purpose of enhancing security of radioactive sources; the avoidance of international condemnation; the aspiration to become an acknowledged member of international community; the intention to acquire nuclear weapons. However, further universalization of the IAEA as an international mechanism should be achieved through the provision of an overarching understanding that the membership in it is beneficial in all three terms: security, economy, and status.Keywords: IAEA, nuclear energy, international institutions, state motivation. Анотація. З огляду на прогнозоване зростання попиту на електроенергію в усьому світі, атомна енергія залишиться одним з основних джерел чистої енергії. У той же час, атомна галузь пов'язана з численними ризиками, оскільки вона вразлива для ворожих дій держав-ізгоїв або недержавних суб'єктів, спрямованих на отримання ядерних і радіологічних матеріалів для військових цілей. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) було створено з метою обмеження вищезазначених можливостей і для сприяння співробітництву в області виробництва, дослідження і розвитку ядерної енергії в мирних цілях. Перше основне припущення цієї статті полягає в тому, що неядерні суб'єкти, що проявляють інтерес до розвитку ядерної енергетики, приєднуються до МАГАТЕ для отримання економічних вигод і вигод безпеки від мирної ядерної допомоги. По-друге, держави, які не заявляють про наміри розвивати виробництво ядерної енергії, стають членами Агентства, щоб показати свою сучасність і самоідентифікацію. Отримані дані свідчать про те, що організація приваблива для таких держав з різних причин: зацікавленість у розвитку ядерної енергетики; підвищення рівня безпеки радіоактивних джерел; уникнення міжнародного осуду; прагнення стати визнаним членом міжнародної спільноти; намір надбати ядерну зброю. Однак подальша універсалізація МАГАТЕ як міжнародного механізму повинна бути досягнута шляхом забезпечення всеосяжного розуміння того, що членство в ньому вигідно у всіх трьох відносинах: безпековому, економічному і статусному.Ключові слова: МАГАТЕ, ядерна енергетика, міжнародні інституції, державна мотивація. Аннотация. Учитывая прогнозируемый рост спроса на электроэнергию во всем мире, атомная энергия останется одним из основных источников чистой энергии. В то же время, атомная отрасль сопряжена с многочисленными рисками, поскольку она уязвима для враждебных действий государств-изгоев или негосударственных субъектов, направленных на получение ядерных и радиологических материалов для военных целей. Международное агентство по атомной энергии (МАГАТЭ) было создано с целью ограничения вышеупомянутых возможностей и для содействия сотрудничеству в области производства, исследования и развития ядерной энергии в мирных целях. Первое основное предположение этой статьи состоит в том, что неядерные субъекты, проявляющие интерес к развитию ядерной энергетики, присоединяются к МАГАТЭ для получения экономических выгод и выгод безопасности от мирной ядерной помощи. Во-вторых, государства, не заявляющие о намерениях развивать производство ядерной энергии, становятся членами Агентства, чтобы показать свою современность и самоидентификацию. Полученные данные свидетельствуют о том, что организация привлекательна для таких государств по разным причинам: заинтересованность в развитии ядерной энергетики; повышение уровня безопасности радиоактивных источников; избежание международного осуждения; стремление стать признанным членом международного сообщества; намерение приобрести ядерное оружие. Однако дальнейшая универсализация МАГАТЭ как международного механизма должна быть достигнута путем обеспечения всеобъемлющего понимания того, что членство в нем выгодно во всех трех отношениях: безопасностном, экономическом и статусном.Ключевые слова: МАГАТЭ, атомная энергетика, международные институты, государственная мотивация
ПОПУЛІЗМ У ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ ТУРЕЧЧИНИ У XXІ СТ.
Get PDFАнотація. Популізм є одним з найважливіших чинників, що впливають на зовнішню політику Туреччини у ХХІ ст. За цей період Партія справедливості та розвитку кілька разів рішуче змінила як загальну зовнішньополітичну стратегію, так і конкретні зовнішньополітичні інструменти. Анкара еволюціонувала від існування у якості зразка ісламської демократії до моделі авторитаризму; від вестернізації до антивестернізації; від «нульових проблем із сусідами» до схильної до використання сили зовнішньої політики. Концепція популістської зовнішньої політики є найкориснішим інструментом для пояснення цих драматичних перетворень та різких зрушень за правління тієї ж партії.Ключові слова: популізм, зовнішня політика Туреччини, Партія Справедливості та Розвитку, неоосманізм, Ердоган. Abstract. Populism is one of the most important factors influencing Turkey's foreign policy in the 21st century. During this period, the AKP has repeatedly made major changes to both its overall foreign policy strategy and its specific foreign policy instruments. Ankara has evolved from being a model of Islamic democracy to a model of authoritarianism; from Westernization to Anti-Westernization; from “zero problems with neighbors” to foreign policy prone to use force foreign policy. The concept of populist foreign policy is the most useful tool for explaining these dramatic transformations and dramatic shifts in the rule of the same party.Keywords: populism, Turkey's foreign policy, AKP, neo-Ottomanism, Erdogan. Аннотация. Популизм является одним из важнейших факторов, влияющих на внешнюю политику Турции в XXI в. За этот период Партия справедливости и развития несколько раз решительно изменила как общую внешнеполитическую стратегию, так и конкретные внешнеполитические инструменты. Анкара эволюционировала от существования в качестве образца исламской демократии до модели авторитаризма; от вестернизации к антивестернизации; от «нулевых проблем с соседями» к склонной к использованию силы внешней политики. Концепция популистской внешней политики является полезным инструментом для объяснения этих драматических преобразований и резких сдвигов в правлении одной и той же партии.Ключевые слова: популизм, внешняя политика Турции, Партия Справедливости и Развития, неоосманизм, Эрдоган
НАРКОТОРГІВЛЯ ЯК ЗАГРОЗА НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ АФГАНІСТАНУ
Get PDFАнотація. Розглянуто проблему наркоторгівлі в Афганістані та з’ясовано її вплив на безпекову політику країни. Проведено аналіз двосторонніх відносин Афганістану та Пакистану, а також виявлено наслідки конфліктогенності держав для регіональної та міжнародної безпеки. Проведено аналіз політики Ісламської Республіки Афганістан щодо подолання проблеми наркоторгівлі в регіоні. Визначена роль міжнародної спільноти у врегулюванні проблем незаконного обігу опіатів. Ключові слова: Афганістан, Центральна Азія, Пакистан, безпека, загрози, транскордонна злочинність, наркоторгівля. Abstract. There have been considered the problem of drug trafficking in Afganistan and its impact on the country’s security policy. There has been analyzed the bilateral relations between Afghanistan and Pakistan as well as the consequences of the conflict of states for regional and international security. There has been analyzed the policy of the Islamic Republic of Afghanistan to overcome the problem of drug trafficking in the region. And there has been defined the role of the international community in resolving the problems of illicit opiate trafficking Keywords: Afghanistan, Central Asia, Pakistan, security, threats, cross-border crime, drug traffick
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ РЕЖИМИ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ У ЗВ'ЯЗКУ ЗІ ЗБРОЙНИМ КОНФЛІКТОМ
Get PDFРозглянуто міжнародно-правові режими захисту довкілля у зв'язку зі збройним конфліктом, а саме, міжнародне правонавколишнього середовища (міжнародне екологічне право), міжнародне право прав людини, право міжнародної безпеки,міжнародне гуманітарне право, міжнародне кримінальне право. Порушено питання постконфліктної оцінки екологічноїшкоди та постконфліктного врегулювання проблеми захисту довкілля. Проаналізовано проблематику практичної реа-лізації відповідальності держав за порушення міжнародних зобов'язань щодо захисту довкілля у зв'язку зі збройним кон-фліктом та кримінальної відповідальності згідно з міжнародним правом за воєнні злочини щодо довкілля.Ключові слова: захист довкілля, міжнародне право навколишнього середовища, міжнародне право прав людини,право міжнародної безпеки, міжнародне гуманітарне право, міжнародне кримінальне право
ЕФЕКТИ АСИМЕТРІЇ В АМЕРИКАНО-МЕКСИКАНСЬКИХ ВІДНОСИНАХ
Get PDFПроаналізовано характер та особливості асиметрії американо-мексиканських відносин. Розкрито поняття аси-метрії в міжнародних відносинах, яку можна трактувати як відсутність рівнозначності, тотожності між суб'єктами,які володіють різними потенціалами, впливом на світові політичні процеси. З'ясовано, що двосторонні асиметричніамерикано-мексиканські відносини – це відображення реальних відмінностей в об'єктивно існуючій реальності. Визна-чено співвідношення компонентів могутності США і Мексики та ефекти їхньої асиметричної взаємодії. Про асимет-ричний характер відносин між країнами показово свідчить велетенська перевага США над Мексикою практично завсіма параметрами. Доведено, що відносини між США і Мексикою, попри різні зовнішньополітичні та економічні поте-нціали, характеризуються високим рівнем взаємозалежності, який був утворений у результаті історичних точокдотику. Установлено, що обидві держави неоднаково залежать одна від одної. Існуюча асиметрична взаємозалеж-ність створює для США як менш залежного актора спокусу встановлювати сприятливі для себе економічні умови йотримувати політичні поступки від більш залежної держави – Мексики. На тлі асиметрії сторони дотримуютьсяодна щодо одної діаметрально протилежних поглядів. Якщо політичні лідери США розглядають Мексику як несуттє-ву для інтересів США і концентрують увагу на інших пріоритетах, то офіційний Мехіко зосереджується на Сполуче-них Штатах як на найважливішій зовнішньополітичній проблемі.Ключові слова: США, Мексика, американо-мексиканські відносини, асиметрія, взаємозалежність, потенціал
КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ПОЛЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЛАТВІЇ
Get PDFВизначено й аргументовано теоретичне та концептуальне поле для дослідження конкретного (латвійського)кейсу історичної політики. Широко трактується історична політика як система політичних практик, спрямованихна формування колективної/історичної пам'яті – від формалізації історичного наративу до меморіальних законів. Заоснову теоретичної моделі дослідження історичної політики Латвії взято, з одного боку, концепцію "держави, щонаціоналізується" Р. Брубейкера, за якою в посткомуністичних країнах офіційний наратив сформувався як націоцен-тричний, з іншого боку, – це концепція режиму пам'яті М. Бернхарда та Я. Кубіка, згідно з якою режим пам'яті в Латвіїможна охарактеризувати як поділений на офіційний національний і альтернативний наратив контрпам'яті, заснова-ний на радянській спадщині. Також для розуміння латвійського кейсу запропоновано спиратися на концепцію чоти-рьох форматів пам'яті А. Ассман. Використовуючи ці моделі, можна зрозуміти мотивацію та характер діяльностімнемонічних акторів. Латвійська держава стверджує офіційний національний історичний наратив, фіксуючи насам-перед його антирадянську спрямованість, визначальними моментами якої є радянська окупація та депортація як ко-лективна травма етнічних латишів. З іншого боку, етнічний дуалізм Латвії (набагато більш виражений, ніж в іншихдержавах регіону), обумовлений наявністю значного сегменту російськомовного населення зі своєю ідентичністю таколективною пам'яттю, став передумовою формування альтернативного наративу, свого роду контрпам'яті, деголовним сюжетом є радянське "звільнення" Латвії, а комеморативною практикою – День Перемоги. Активізація іс-торичної політики РФ з її безальтернативним поглядом на історію регіону та сусідніх балтійських країн посилюєконтраверсійність двох наративів і стимулює спіраль конфліктогенності для них обох.Ключові слова: історична політика, колективна пам'ять, Латвія, режим пам'яті, контрпам'ять, наратив, комемо-рація, концепція, мнемонічні актори
ВПЛИВ МАС-МЕДІА НА ВІЙСЬКОВІ КАМПАНІЇ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ
Get PDFПід час активного розвитку конфлікту та після його завершення важливу роль відіграють мас-медіа, які форму-ють думку аудиторії про явище та його наслідки. Розвиткові конфлікту багато в чому сприяють саме засоби масо-вої інформації, які, маніпулюючи думками аудиторії та пропагуючи певні ідеали, зумовлюють виникнення реакції своєїаудиторії, яка надалі впливає на перебіг конфліктної ситуації. Саме тому вивчення ролі ЗМІ під час конфліктів набу-ває дедалі більшої актуальності. Розглянуто проблему впливу мас-медіа на перебіг міжнародних конфліктів, значенняжурналістських матеріалів, які висвітлюють протистояння, їх вплив на аудиторію.Ключові слова: мас-медіа, конфлікт, інформаційна війна