Institute of International Relations periodic Journals
Not a member yet
1267 research outputs found
Sort by
МОДЕЛЬ «БАГАТОШВИДКІСНОЇ ЄВРОПИ» ЯК ОСНОВА АЛЬТЕРНАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Анотація. Стаття присвячена дослідженню сутності та можливості застосування моделі «багатошвидкісної Європи» в якості основи однієї зі стратегій подальшого розвитку системи Європейського Союзу. Автор підкреслює актуальність розгляду зазначеної моделі в умовах досить високого рівня євроскептицизму та існуючої дискусії щодо наявності в Європейському Союзі дезінтеграційних тенденцій. Автор називає переваги та суперечності аналізованої моделі «багатошвидкісної Європи», оцінює можливість і доцільність її застосування у сьогоднішніх умовах та доводить здатність реалізації такої моделі позитивно впливати на відносини між державами-членами Європейського Союзу, врегульовуючи існуючі розбіжності та згладжуючи невдоволення. При цьому наводяться загальні вимоги, які, на думку автора, слід врахувати для уможливлення досягнення позитивного ефекту функціонування моделі «багатошвидкісної Європи», який має виявитися у забезпеченні врахування особливостей, інтересів, потреб і можливостей різних країн задля їх гармонійного розвитку та підтримання стабільності і збереження цілісності об’єднання.Ключові слова: «багатошвидкісна Європа», диференційована інтеграція, Європейський Союз, поглиблена співпраця, відмова від участі, дезінтеграційні тенденції. Annotation. The article is devoted to research of the feasibility of introducing the model of "multi-speed Europe" in the European Union as a basis for one of the strategies for further development of the European Union system. The author emphasizes the relevance of consideration of this model in the context of a rather high level of Euroscepticism and the existing debate on the existence of disintegration tendencies in the European Union. The author names the benefits and disadvantages of the analyzed model of "multi-speed Europe", assesses the possibility and feasibility of its application in today's conditions and the ability to positively or negatively influence the relations between the Member States of the European Union, resolving existing differences and smoothing discontent. Also provides a general requirements, which, according to the author's opinion, should be taken into account for the achievement of the positive effect of functioning of "multi-speed Europe", which should be reflected in ensuring that the specificities, interests, needs and capabilities of different countries are taken into account in order to ensure their harmonious development and maintaining stability and preserving the integrity of the association.Key words: «multi-speed Europe», differentiated integration, European Union, enhanced cooperation, opt-out, disintegration tendencies. Аннотация. Статья посвящена исследованию сущности и возможности применения модели «многоскоростной Европы» в качестве основы одной из стратегий дальнейшего развития системы Европейского Союза. Автор подчеркивает актуальность рассмотрения данной модели в условиях достаточно высокого уровня евроскептицизма и существующей дискуссии о наличии в Европейском Союзе дезинтеграционных тенденций. Автор называет преимущества и противоречия рассматриваемой модели «многоскоростной Европы», оценивает возможность и целесообразность ее применения в сегодняшних условиях и доказывает способность реализации такой модели положительно влиять на отношения между государствами-членами Европейского Союза, регулируя существующие разногласия и сглаживая недовольство. При этом приводятся общие требования, которые, по мнению автора, следует учесть для возможности достижения положительного эффекта функционирования модели «многоскоростной Европы», который должен проявиться в обеспечении учета особенностей, интересов, потребностей и возможностей различных стран для их гармоничного развития и поддержания стабильности и сохранения целостности объединения.Ключевые слова: «многоскоростная Европа», дифференцированная интеграция, Европейский Союз, углубленное сотрудничество, отказ от участия, дезинтеграционные тенденции
ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОТИСТОЯННЯ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ
Хоча гібридна агресія як така не є принципово новим явищем, Російська Федерація вивела її використання на новий рівень і її першочергова мета – не стільки завоювання нових сфер впливу чи схилення на свою сторону міжнародної спільноти, скільки дестабілізація об’єктів впливу, дискредитація їхнього демократичного устрою та підрив основ єдності західного світу, який вбачається кремлівськими стратегами як екзистенційний ворог Росії
СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ СУЧАСНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ, ГРУЗІЇ, АЗЕРБАЙДЖАНУ ТА МОЛДОВИ З ЄС
Процес поглиблення сучасних відносин України, Грузії, Азербайджану та Молдови з ЄС має різні виміри, оскільки безпосередньо залежить від інтенсивності їхніх зв’язків з ЄС у сферах, що становлять взаємний інтерес міжнародних акторів, зокрема, від політичного діалогу, взаємної торгівлі й контактів в енергетичному секторі до взаємодії на рівні громадянського суспільства
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Анотація. Сьогодні зовнішня політика реалізується не тільки традиційними інституціями на кшталт профільних міністерств чи відомств. У статті досліджується, як саме в сучасній Росії відбувається розподіл зовнішньополітичних компетенцій між різними органами державної влади з урахуванням нових реалій, а також особливостей внутрішньоросійського політичного життя.Ключові слова: зовнішня політика, дипломатія, Російська Федерація, звонішня політика Росії, інститути.Abstract. Nowadays, not only the traditional institutions such as profile ministries or departments are practicing foreign policy. The presented article examines how in modern Russia competencies in foreign policy are being distributed between various governmental bodies, taking into account the new reality, as well as the peculiarities of Russian domestic political life.Key words: foreign policy, diplomacy, Russian Federation, foreign policy of Russia, institutions. Аннотация. Сегодня внешняя политика реализуется не только традиционными институтами вроде профильных министерств или ведомств. В статье исследуется, как в современной России происходит распределение внешнеполитических компетенций между различными органами государственной власти с учетом новых реалий, а также особенностей внутрироссийской политической жизни.Ключевые слова: внешняя политика, дипломатия, Российская Федерация, внешняя политика России, институты
КОНСТРУЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ТА ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ СОЦІУМІВ
На основі аналізу сутності процесів інтеграції та дезінтеграції сучасних соціумів досліджено специфіку вибудову-вання зовнішньополітичної ідентичності держави. Виявлено особливості зовнішньополітичної ідентичності ЄС таформат співвідношення з нею ідентичностей держав-членів цієї організації. У зазначеному ключі визначено можливіваріанти зближення України та цієї наддержавної структури, а також її позицію в межах соціально-політичного про-стору ЄС. З'ясовано, що виокремлення загальних контурів зовнішньополітичної ідентичності держави має відбува-тися на основі звернення до культурного дискурсу, вивчення історії країни та відповідних певним періодам внутріш-ніх або зовнішніх проблем. Крім того, слід брати до уваги тенденцію до "фрагментації" окремих держав, спричиненуетнонаціональним протистоянням усередині соціумів. Відтак доведено, що безпосереднім завданням державногоактора у процесі конструювання його зовнішньополітичної ідентичності є формування надійного суспільного підґру-нтя цього конструкту та вироблення почуття приналежності індивідів до населення зазначеної держави як соціаль-но-політичного утворення.Ключові слова: зовнішньополітична ідентичність, держава, соціум, колективна ідентичність, регіоналізація,Європейський Союз
ЛІВАН ТА АРАБСЬКА ВЕСНА
Розглянуто проблему здатності системи конфесійної демократії Лівану реагувати й адаптуватися до змін у між-арабській системі регіональних відносин, спричинених революційними подіями Арабської весни, які охопили значнучастину Арабського Сходу. Акцентовано увагу на тому, що в умовах тісного переплетіння інтересів ліванських і не-ліванських політичних акторів загрози та виклики, генеровані на регіональній арені, сприймаються традиційнимиліванськими політичними лідерами насамперед як виклики безпеці їхніх субобщин у межах ліванського соціуму, а не якзагрози державі Ліван, що зумовлює виникнення гострих криз зовнішньополітичної орієнтації країни. Досліджено по-зиції Лівану в міжнародних організаціях (Лізі арабських держав та ООН) у 2011-2012 роках щодо лівійського та сирійсь-кого конфлікту, виявлено причини, які зумовили відмінності в підходах до врегулювання цих конфліктів.Ключові слова: Арабська весна, Ліван, зовнішня політика, конфесійна система, сирійський конфлікт, ООН, Лігаарабських держав
ДИПЛОМАТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПАПИ ФРАНЦИСКА
Розглянуто проблематику дипломатичної діяльності глави Католицької церкви та одночасно Держави ВатиканПапи Франциска. З моменту обрання у 2013 році минув достатньо вагомий період для осмислення дипломатичнихкроків Папи Франциска. Досліджено основні напрями дипломатії Ватикану під його керівництвом, як традиційні, так інові. Зокрема, проаналізовано специфіку дипломатичної позиції Папи Римського стосовно відносин з європейськимикраїнами в контексті еволюції християнських цінностей і міграційної кризи в ЄС. Досліджено дипломатичні ініціативиПапи Франциска щодо таких питань міжнародних відносин, як нормалізація американо-кубинських відносин та врегу-лювання палестино-ізраїльського конфлікту, а також проблематику відносин самого Ватикану зі США (у контекстісуперечливої внутрішньої та міжнародної політики президента Д. Трампа), Китаєм (у контексті проблеми прав лю-дини) і Росією (у контексті налагодження відносин із Російською православною церквою). Особливу увагу приділенопозиції Папи Римського щодо українсько-російського міжнародного конфлікту та гуманітарної ситуації на тимчасовоокупованих територіях України. Проаналізовано позицію Папи Римського щодо глобальної проблеми зміни клімату.Підкреслено посилення позицій гуманізму в дипломатичній діяльності Папи Римського на сучасному етапі.Ключові слова: дипломатична діяльність, зовнішня політика, Святий Престол, Папа Римський, Ватикан, Католи-цька церква, Франциск
ДЕСТРУКТИВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ (НА ПРИКЛАДІ ФРАНЦІЇ)
Розглядаються ініціативи європейських структур, зокрема Європейської комісії із протидії зовнішньому деструктивному інформаційному впливу на соціально-політичні процеси. Зауважується, що такий вплив став можливим завдяки спрощеному доступу до глобальних інформаційних ресурсів, а також унаслідок зростання спектру каналів донесення інформації до різних верств населення зарубіжної країни, насамперед тих, які накопичили протестний потенціал. Наголошується, що інформаційний важіль здатен із середини руйнувати соціальну стабільність і у такий спосіб слугувати інтересам зовнішніх суб'єктів. За таких умов особливої актуальності набувають питання контролю національних урядів і громадянського суспільства за питаннями безпеки в інформаційній сфері. Окремо зауважено на широкому застосуванні інформаційного інструменту для ескалації таких соціальних явищ як протестний рух і міграційні процеси. Це зроблено на прикладі деструктивного інформаційного впливу на соціально-політичну ситуацію у Франції під час протестів "жовтих жилетів". Узагальнюються рекомендації європейських інституцій, які можуть використовуватися державними структурами України для протидії зовнішнім інформаційним впливам. Ключові слова: деструктивний вплив, дезінформація, фейки, симулякри, постправда, політичний процес, "жовті жилети", міграція
ВПЛИВ МАРКЕТИНГОВИХ КРОС-КУЛЬТУРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ КОМПАНІЙ
Анотація. У статті висвітлюються ключові поняття крос-культурних особливостей середовища міжнародного маркетингу; виявлено сутність та основні елементи крос- культурного середовища; досліджено власне соціокультурну сферу міжнародного маркетингу. Стаття присвячена дослідженню теоретичних та методологічних основ впливу крос- культурних особливостей на діяльність компаній у сучасному міжнародному бізнесі. Проаналізована світова практика маркетингової діяльності компаній відповідно до крос- культурних особливостей: визначенні структура комплексу міжнародної маркетингової діяльності, а також механізм прийняття рішень щодо виходу компаній на зовнішні ринки. Розкрито зміст впливу крос-культурних особливостей на маркетингову діяльність сучасних компаній на прикладі актуальних кейсів. Автор доходить висновку, що крос-культурні особливості є одними із найголовніших для дослідження будь-якої діяльності, передусім – міжнародної маркетингової. Адже вони впливають на такі маркетингові рішення, як вихід на зарубіжний ринок; сегментація споживачів усередині країни; адаптація товарів та товарної політики; адаптація комунікаційної політики. Крім того, вони визначають споживчу поведінку, на якій і буде ґрунтуватися діяльність компанії. Тому компанії мають проводити ретельний аналіз крос- культурних особливостей обраної країни перед виходом на зовнішній ринок. Ключові слова: міжнародний бізнес, маркетинг, міжнародний маркетинг, крос- культурний маркетинг, крос-культурні особливості, міжнародна компанія. Annotation. The article covers the key concepts of cross-cultural features of the international marketing environment; reveals the essence and the basic elements of the cross-cultural environment; investigates own socio-cultural sphere of international marketing. The article is devoted to the research of theoretical and methodological bases of influence of crosscultural peculiarities on the activity of companies in modern international business. The global practice of marketing of companies according to cross-cultural characteristics is analyzed: determination of the structure of complex of international marketing activity, as well as the mechanism of decision-making regarding the entry of companies into foreign markets. The content of the influence of cross-cultural features on the marketing activity of modern companies on the example of topical cases is revealed. The author concludes that cross-cultural features are one of the most important for the study of any activity, first of all - international marketing. After all, they influence such marketing decisions as entering the foreign market; customer segmentation within the country; adaptation of goods and commodity policies; adaptation of communication policy. In addition, they determine the consumer behavior on which the activity of the company will be based. Therefore, companies should carry out a careful analysis of the cross-cultural characteristics of the selected country before entering the foreign market. Key words: international business, marketing, international marketing, cross-cultural marketing, cross-cultural features, international company. Аннотация. В статье освещаются ключевые понятия кросс-культурных особенностей среды международного маркетинга; выявлена сущность и основные элементы кросс- культурной среды; исследовано собственно социокультурную сферу маркетинга. Статья посвящена исследованию теоретических и методологических основ влияния кросс- культурных особенностей на деятельность компаний в современном международном бизнесе. Проанализирована мировая практика маркетинговой деятельности компаний в соответствии с кросс-культурными особенностями: определена структура комплекса международной маркетинговой деятельности, а также механизм принятия решений по выходу компаний на внешние рынки. Раскрыто содержание влияния кросс-культурных особенностей на маркетинговую деятельность современных компаний на примере актуальных кейсов. Автор приходит к выводу, что кросс-культурные особенности являются одними из главных для исследования любой деятельности, прежде всего - международной маркетинговой. Ведь они влияют на такие маркетинговые решения, как выход на зарубежный рынок; сегментация потребителей внутри страны; адаптация товаров и товарной политики; адаптация коммуникационной политики. Кроме того, они определяют потребительское поведение, на котором и будет основываться деятельность компании. Поэтому компании должны проводить тщательный анализ кросс-культурных особенностей выбранной страны перед выходом на внешний рынок. Ключевые слова: международный бизнес, маркетинг, международный маркетинг, кросс- культурный маркетинг, кросс-культурные особенности, международная компания